2025

Permanent URI for this communityhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1946

Browse

Browsing 2025 by Title

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Від цифрової нерівності до Data Justice: феномен Data Poverty у вимірах статистики та Data Science
    (Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Осауленко О. Г.; Моторин Р. М.; Горобець О. О.
    У статті висвітлено феномен data poverty як новий вимір цифрової нерівності, що поєднує технічні, соціальні, політичні та етичні аспекти. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що проблема data poverty виходить за межі суто технічного виміру доступу до інформації, вона відображає глибші системні дисбаланси у розподілі ресурсів, цифровій політиці та можливостях участі в ній. Вивчення цього явища є критично важливим для формування справедливої цифрової політики, зокрема в Україні, з урахуванням потреб найбільш уразливих суспільних груп. Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язків між ключовими вимірами цифрової нерівності – від digital divide як базового рівня фізичного доступу до інформаційних технологій до комплексної категорії data poverty, яка інтегрує структурні, аналітичні та етичні аспекти використання даних, зокрема явища data divide, data marginalization, data injustice, формуючи системне поле цифрової несправедливості. Зроблено компаративний аналіз міжнародних індексів, релевантних для дослідження data poverty. Доведено, що data poverty обмежує здатність громадян, спільнот і країн бути активними суб’єктами цифрової економіки, публічного управління та виробництва знань. Запропоновано типологію data poverty, яка охоплює три рівні прояву: індивідуальний – коли окремі особи або соціальні групи залишаються поза охопленням цифрового аналізу та статистичних систем; інституційний – коли органи державної влади не володіють достатнім масивом достовірних даних для ухвалення ефективних управлінських рішень; глобальний / регіональний – коли країни виступають лише джерелами первинних даних, не маючи контролю над їх обробленням, зберіганням і вторинним використанням. Окремо проаналізовано геополітику data poverty, в т. ч. цифровий колоніалізм, асиметрію між data-rich і data-poor країнами. Запропоновано стратегії подолання data poverty: розвиток цифрових прав і цифрової грамотності, інклюзивної інфраструктури, відкритих даних, мультисекторних партнерств та етично орієнтованого управління даними. Доведено, що подолання data poverty є не лише технічним, а насамперед політичним та етичним завданням, що потребує переосмислення цифрового суверенітету, забезпечення рівного доступу до даних і демократизації цифрового врядування як фундаменту справедливого, інклюзивного та сталого цифрового майбутнього. Ключові слова: цифрова нерівність, data poverty, алгоритмічна справедливість, когнітивне вилучення, цифровий слід, цифровий суверенітет, data science.
  • Thumbnail Image
    Item
    Облік доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами на підприємствах ІТ-сфери
    (Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Семенова С. М.; Шпирко О. М.; Афанас’єва І. І.
    Стаття присвячена теоретико-практичному обґрунтуванню уніфікованого підходу до визнання доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами на ІТ-підприємствах, який базується на аналізі наявних методик обліку і вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, а також містить рекомендації для підвищення прозорості й порівнянності фінансової звітності в ІТ-сфері. Підприємства, які працюють у ІТ-сфері, вирізняються високою інтенсивністю мікротранзакцій та широким застосуванням різних токенів, що супроводжується значною волатильністю, податковими й правовими невизначеностями. Незважаючи на наявні інтерпретації норм міжнародних стандартів, немає однозначності стосовно критеріїв класифікації криптовалюти та інших цифрових активів як запасів, нематеріальних активів і фінансових інструментів, а також вибору методів оцінки в умовах нерегулярної ліквідності й фрагментарності розкриття в примітках. Це зумовлює нагальну потребу в розробленні уніфікованих рекомендацій щодо обліку доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами, які забезпечать послідовність застосування міжнародних стандартів, підвищать прозорість звітності та зменшать податкові ризики. Виявлено, що відсутність спеціального стандарту та чітких регуляторних вимог спричиняє значні розбіжності у класифікації, оцінці та розкритті інформації про операції з цифровими активами. Проаналізовано практику ІТ-підприємств і продемонстровано, що впровадження внутрішніх облікових політик, узгоджених із вимогами міжнародних стандартів, у поєднанні з використанням провідних аналітичних платформ і незалежних кастодіальних сервісів дає змогу підвищити достовірність даних і мінімізувати ризики шахрайства. Зважаючи на високу волатильність ринку рекомендовано застосовувати адаптивні методи оцінки (середньозважені ціни, коридори переоцінки) і сценарний аналіз, а також відображати криптовалюту та інші цифрові активи у звітності окремо з детальним розкриттям у примітках. Підкреслено роль криптообліку, який розвивається як сучасний напрям бухгалтерії і поєднує методологічні, організаційні та технологічні рішення для відображення операцій із криптовалютами й цифровими активами в обліку та звітності відповідно до вимог стандартів, особливостей цифрового середовища і правових обмежень. На основі проведеного дослідження сформовано уніфіковану методику визнання, оцінки та відображення операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами, що забезпечує суворе дотримання вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, підвищує прозорість і повноту розкриття інформації, а також значною мірою знижує регуляторні та фінансові ризики для підприємств ІТ-сфери.