2025

Permanent URI for this communityhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1946

Browse

Now showing 1 - 20 of 39

Адаптивне управління цінами: зміст, переваги та виклики
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Луньова Т. С.
У статті досліджено сутність адаптивного управління цінами як сучасного інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств. Визначено його ключові принципи, переваги та виклики впровадження в умовах цифровізації економіки. Розглянуто особливості застосування динамічного, алгоритмічного, персоналізованого та психологічного ціноутворення як основних методів адаптивної цінової політики. Обґрунтовано, що адаптивне ціноутворення забезпечує підприємствам можливість оперативно реагувати на зміни попиту, поведінку споживачів і дії конкурентів, водночас потребує наявності аналітичних ресурсів, цифрових технологій і зваженого підходу до етичних аспектів використання цінових алгоритмів. Розроблено рекомендації щодо поетапного впровадження адаптивного управління цінами на малих та середніх підприємствах.
Аналіз ринку – інтегральний інструмент міжнародного маркетингу: теоретико-методологічні засади та практичне значення
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Плахотнікова Л. О.
У статті розглянуто аналіз ринку як фундаментальний інструмент міжнародного мвркетингу при розробці міжнародної маркетингової стратегії в умовах зростання економічної турбулентності. Визначено його місце у сучасній економічній науці та системі прийняття управлінських рішень. Окреслено ключові теоретичні підходи до дослідження ринкових систем, зокрема традиції класичної, неокласичної, інституціональної та поведінкової економіки. Розкрито методологічні моделі, що застосовуються для оцінювання ринку, включаючи Porter’s Five Forces, SCP-підхід, PESTLE та економетричні методи прогнозування. Представлено типову структуру комплексного ринкового аналізу та окреслено його науково-практичне значення для суб’єктів господарювання.
Аудиторська діяльність: де ховаються ризики?
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Разумовак К. М.
У статті здійснено аналіз основних ризиків, притаманних аудиторській діяльності, зокрема у сфері фінансового моніторингу, системі управління якістю та оцінювання ризиків в процесі аудиту, пов’язаних із фінансовою звітністю. Заробивши акцент на фінансовий моніторинг, автор систематизує ризики, які можуть виникати під час прийняття клієнта і завдання: ризики, що пов’язані із географічним розташуванням клієнта або його представників, за типом клієнта, за типом послуг, що йому надаються (готівкові розрахунки, здійснення операцій з цінними паперами, страхові платежі, та інші). Доведено, що систематизовані ризики у сфері фінансового моніторингу дають змогу ідентифікувати клієнтів та допомагають аудиторським фірмам дотримуватися вимог законодавства щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Запропоновано, приділити окрему увагу ризикам викривлення фінансової звітності, що впливають на думку в аудиторському звіті. Дії у відповідь на оцінені ризики автор поділяє на загальні дії, які націлені на розробку стратегії і плану аудиту та сегментовані дії. Сегментовані дії є аудиторськими процедурами, що спрямовані на певні твердження фінансової звітності, визначені у плані аудиторської перевірки і виконуються для збору аудиторських доказів. Стаття має практичну цінність для аудиторів, керівників аудиторських фірм, а також для фахівців з фінансового моніторингу, оскільки містить приклади ризик-сценаріїв та рекомендації щодо їх мінімізації. Представлені результати дослідження сприяють формуванню професійного судження аудитора та підвищенню якості аудиторських послуг в умовах посилення регуляторних вимог.
Використання сучасних цифрових технологій в управлінні процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банків
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Бондарук Т. Г.
У статті здійснено комплексний аналіз впливу сучасних цифрових технологій на трансформацію системи інформаційного забезпечення економічної безпеки банків у контексті динамічного розвитку цифрової економіки та зростання фінансових, кібернетичних і операційних ризиків. Обґрунтовано, що цифровізація банківської діяльності виходить за межі технічного оновлення ІТ-систем і формує передумови для перегляду концептуальних засад моделювання ризиків, формування інформаційних потоків та організації управлінських процедур. Визначено, що ключовими чинниками модернізації інформаційно-аналітичної підсистеми є розвиток технологій Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень, відкритого банкінгу, дистанційної ідентифікації та комплексів кіберзахисту. У дослідженні систематизовано сучасні підходи до трактування цифрової трансформації та розкрито їх значення для формування нової моделі інформаційно-аналітичної діяльності банків, орієнтованої на проактивне виявлення загроз і випереджуюче реагування на зміни зовнішнього середовища. Показано, що цифрові технології забезпечують розширення джерел даних, інтеграцію внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, підвищення точності прогнозних оцінок і скорочення часових лагів у прийнятті управлінських рішень. Особливу увагу приділено ролі штучного інтелекту у формуванні моделей поведінкової аналітики, систем раннього попередження та автоматизованих механізмів контролю транзакцій. Запропоновано організаційно-функціональну модель управління процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банку, що охоплює блоки формування, інтеграції, зберігання, аналізу та захисту даних. Доведено, що впровадження такої моделі створює можливості для формування замкненого інформаційного контуру «дані – аналітика – рішення – захист – нові дані». Аргументовано, що технологічне та інституційне підсилення цієї моделі сприяє підвищенню адаптивності банків до зовнішніх шоків, мінімізації інформаційної асиметрії, розширенню контролю за ризиками та зміцненню їх фінансової стійкості.
Вплив воєнних ризиків на управління рекламними бюджетами підприємств АПК
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ліпський Ю. В.
У статті докладно опрацьовано проблематику управління рекламними бюджетами підприємств АПК. Окрему увагу зосереджено на дослідженні різних сфер ринку digital-реклами України. Проаналізовано тенденції на цьому ринку та перспективи його розвитку та зростання у майбутньому. Визначено важливість застосування інструментів digital реклами підприємствами АПК. Також, у статті досліджено важливість медійної реклами та інфлюенсер маркетингу, як сучасного та найбільш актуального інструменту просування продукції українських підприємств АПК. Особливу увагу приділено виставковій діяльності у сфері агробізнесу та її ролі у рекламній діяльності. Розглянуто важливість нових підходів до планування рекламних витрат. Сформовано актуальні принципи їх формування. Докладно розглянуто чинники, які впливають на ефективність управління рекламними бюджетами агробізнесу в умовах воєнних ризиків.
Вплив цифровізації на фінансову безпеку учасників фінансових відносин в Україні у контексті її переваг та мінімізації ризиків
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Добрянська Н. Б.
У статті розкрито вплив цифровізації на фінансову безпеку учасників фінансових відносин в Україні з урахуванням її переваг і шляхів зниження ризиків. Проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних науковців до вивчення питання фінансової безпеки учасників фінансових відносин, зокрема домогосподарств, оцінки переваг, недоліків і ризиків, пов’язаних з упровадженням цифровізації у фінансовій сфері. Охарактеризовано основні складові сегменти цифровізації учасників фінансових відносин. Узагальнено основні переваги цифровізації для учасників фінансових відносин і загрози (ризики), які можуть виникнути внаслідок застосування цифрових технологій під час здійснення фінансових операцій. Розкрито сутність індивідуальних і системних загроз і ризиків для учасників фінансових відносин, які можуть виникати у процесі використання цифрових технологій. Окреслено проблеми з фінансовою безпекою, з якими стикаються учасники фінансових відносин в Україні в умовах цифровізації. Окрему увагу приділено проблемам цифрової фінансової грамотності, кібербезпеки та державного регулювання використання інструментів цифровізації у фінансовій сфері. Зроблено висновок про наявні диспропорції цифрової трансформації, зумовлені технологічними, кадровими та фінансовими труднощами. Наголошено, що, попри різноманіття цифрових інструментів, залишаються напрями, які ще не охоплені цифровізацією. Виокремлено основні та критично важливі на сьогодні переваги процесу цифровізації, шляхи їх ефективного використання у сфері фінансової діяльності. Узагальнено механізми уникнення учасниками фінансових відносин негативних наслідків процесів цифровізації та мінімізації пов’язаних із ними ризиків. Визначено основні напрями подолання внутрішніх перешкод та забезпечення відкритості учасників фінансових відносин до високотехнологічних ініціатив і цифрової трансформації. За результатами проведеного дослідження надано пропозиції щодо підвищення фінансової безпеки учасників фінансових відносин в умовах цифровізації.
Від цифрової нерівності до Data Justice: феномен Data Poverty у вимірах статистики та Data Science
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Осауленко О. Г.; Моторин Р. М.; Горобець О. О.
У статті висвітлено феномен data poverty як новий вимір цифрової нерівності, що поєднує технічні, соціальні, політичні та етичні аспекти. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що проблема data poverty виходить за межі суто технічного виміру доступу до інформації, вона відображає глибші системні дисбаланси у розподілі ресурсів, цифровій політиці та можливостях участі в ній. Вивчення цього явища є критично важливим для формування справедливої цифрової політики, зокрема в Україні, з урахуванням потреб найбільш уразливих суспільних груп. Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язків між ключовими вимірами цифрової нерівності – від digital divide як базового рівня фізичного доступу до інформаційних технологій до комплексної категорії data poverty, яка інтегрує структурні, аналітичні та етичні аспекти використання даних, зокрема явища data divide, data marginalization, data injustice, формуючи системне поле цифрової несправедливості. Зроблено компаративний аналіз міжнародних індексів, релевантних для дослідження data poverty. Доведено, що data poverty обмежує здатність громадян, спільнот і країн бути активними суб’єктами цифрової економіки, публічного управління та виробництва знань. Запропоновано типологію data poverty, яка охоплює три рівні прояву: індивідуальний – коли окремі особи або соціальні групи залишаються поза охопленням цифрового аналізу та статистичних систем; інституційний – коли органи державної влади не володіють достатнім масивом достовірних даних для ухвалення ефективних управлінських рішень; глобальний / регіональний – коли країни виступають лише джерелами первинних даних, не маючи контролю над їх обробленням, зберіганням і вторинним використанням. Окремо проаналізовано геополітику data poverty, в т. ч. цифровий колоніалізм, асиметрію між data-rich і data-poor країнами. Запропоновано стратегії подолання data poverty: розвиток цифрових прав і цифрової грамотності, інклюзивної інфраструктури, відкритих даних, мультисекторних партнерств та етично орієнтованого управління даними. Доведено, що подолання data poverty є не лише технічним, а насамперед політичним та етичним завданням, що потребує переосмислення цифрового суверенітету, забезпечення рівного доступу до даних і демократизації цифрового врядування як фундаменту справедливого, інклюзивного та сталого цифрового майбутнього. Ключові слова: цифрова нерівність, data poverty, алгоритмічна справедливість, когнітивне вилучення, цифровий слід, цифровий суверенітет, data science.
Дашборди в бізнес-аналітиці: концепція, проєктування та реалізація в Excel
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ященко Л. О.
У статті розглядається проблема ефективного використання бізнес даних в умовах цифровізації та зростання інформаційних потоків. Незважаючи на наявність значних масивів даних, керівники часто не отримують своєчасних і зрозумілих аналітичних висновків, що ускладнює прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Однією з ключових причин цього є відсутність системного підходу до побудови управлінських дашбордів або хибне трактування їх як суто візуальних звітів. Метою статті є обґрунтування концепції управлінського дашборда як інструмента бізнес-аналітики та дослідження повного циклу його проєктування й реалізації в середовищі MS Excel. У роботі розкрито принципи аналітичного проєктування дашбордів, підходи до визначення цільової аудиторії, формування ключових показників ефективності та логічної структури аналітичної панелі. Особливу увагу приділено підготовці й очищенню даних як фундаменту аналітичної моделі, використанню «розумних» таблиць і зведених таблиць для агрегації даних, а також реалізації інтерактивності та автоматизації за допомогою слайсерів і динамічних формул. Показано роль візуалізацій у аналізі трендів і порівняльній аналітиці. У результаті доведено, що управлінський дашборд у MS Excel є ефективним і доступним інструментом підтримки управлінських рішень, який сприяє підвищенню аналітичної культури та якості бізнес-управління.
Динамічне ціноутворення як інноваційний інструмент маркетингової цінової політики підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Луньова Т. С.
У статті розглянуто сутність динамічного ціноутворення як інноваційного інструменту маркетингової цінової політики підприємства. Обгрунтовано, що динамічне ціноутворення сприяє гнучкості, адаптивності та підвищенню ефективності діяльності підприємства на сучасному ринку. Проаналізовано переваги та ризики його застосування в умовах цифрової економіки, а також досвід провідних світових компаній, які успішно використовують динамічне ціноутворення для підвищення прибутковості та конкурентоспроможності. Зазначено, що використання динамічного ціноутворення на українських підприємствах залишається обмеженим через недостатній рівень цифровізації бізнесу, нестачу аналітичних інструментів і ризики сприйняття споживачами частих змін цін. Запропоновано практичні рекомендації щодо застосування цього методу ціноутворення в українських компаніях.
Зарубіжний досвід протидії корупції в економічній сфері.
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Антонова О. М.; Тяжина А. М.
У статті проаналізовано досвід зарубіжних країн із запобігання корупції в економічній сфері. Доведено, що ефективна боротьба з корупцією – одна з найактуальніших проблем сучасності. Дослідження показало, що корупція в різних країнах набуває однакових форм і впливає на ті ж сфери незалежно від того, чи відбувається це в розвиненій країні, чи в країні, що розвивається. Захищеність національних інтересів у сфері протидії корупції в економічній сфері визначається і забезпечується здатністю інститутів влади створювати механізми реалізації та захисту інтересів вітчизняної економіки. Визначено, що у сучасних умовах необхідно вдосконалення методики індикаторного аналізу корупції як фактора, що впливає на забезпечення економічної безпеки України, оцінки корупційних ризиків, ефективності внутрішніх систем її виявлення та профілактики в державних органах влади та управління в сучасних умовах.
Значення підвищення майстерності у вищій школі для забезпечення безпеки держави
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Засанський В. В.; Сорока А. М.
У статті піднімаються питання важливості забезпечення якісної підготовки спеціалістів у вищій школі на основі використання новітніх методів навчання та їх значення для забезпечення економічної безпеки держави як основного фундаменту національної безпеки. Недаром говорять кадри рішають усе. Відзначено важливість поєднання передової практики та новітньої творчої педагогічної думки. Запропоновано модель комплексного підходу до викладання у вищій школі. Інтеграції класичних методів оцінювання з новітніми тенденціями. Зокрема проведення інтерактивних круглих столів. Використання сучасних навчальних компонентів різних технічних платформ зокрема таких як Zoom та Meet. Google. Дані платформи дають можливість використовувати у навчальному процесі лекції кращих науковців світу. Доведено, що такий комплексний підхід сприяє розвитку підготовки висококваліфікованих кадрів для всіх секторів економіка та військово промислового сектору, відомчих вузів системи МВС, Міністерства оборони України. Якісна підготовко спеціалістів основа формування Національної безпеки.
Концепція «розумного регулювання» («smart regulation») як методологічне підґрунтя удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Сафронова О.М.
У статті уточнено зміст концепції «розумного регулювання» у якості методологічного підґрунтя удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та конкретизовано комплекс доцільних заходів задля його застосування при прийнятті управлінських рішень в сучасних умовах України. Аргументовано, що концепція «smart regulation» є результатом певної еволюції, оновлення теоретичних підходів «less regulation» («менше регулювання», «дерегулювання») та «better regulation» («краще регулювання»). Набір методів та інструментів регуляторної діяльності за всіма зазначеними підходами є подібним, однак дещо змінюються акценти у їх застосуванні. Так, якщо концепція дерегулювання (меншого регулювання) пов'язана швидше з кількісною стороною забезпечення регуляторного впливу держави на суспільне життя на засадах зменшення кількості регуляцій, то наступні ідеї кращого і «розумного регулювання» більше відображають якісні характеристики відповідної публічно-управлінської діяльності. Перша із них стосується як оптимізації зворотного зв'язку в процесі регулювання (наприклад, розвиток саморегулювання, співрегулювання), так і його подальшого спрощення та прискорення. У свою чергу, «розумне регулювання» передбачає вже не стільки з‘ясування оптимального обсягу регулювання, а перенесення уваги з процесу на результат, досягнення останнього найменш обтяжливим способом. Іншими словами, еволюція такого роду підходів відображає перехід від формальних аспектів регулювання до змістовних характеристик відповідної діяльності і, відповідно, до раціонального сценарію їх розподілу. З цих позицій уточнені найбільш перспективні напрями удосконалення регуляторної політики держави в сучасних умовах України. До їх числа, зокрема, віднесено, посилення інституційної спроможності Державної регуляторної служби України, підвищення рівня цифровізації її діяльності шляхом модернізації відповідної інформаційно-комунікаційної системи, забезпечення належного рівня захисту інформації та реагування на кіберзагрози.
Креативний менеджмент у цифровій економіці України: європейський досвід і стратегічні орієнтири розвитку
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Мостова А. Д.
У статті досліджено роль креативного менеджменту як стратегічного ресурсу цифрової економіки. Визначено його концептуальні засади, функції та зв’язок із розвитком людського і культурного капіталу. Проаналізовано європейський досвід інтеграції креативності, цифрових технологій і сталого розвитку на основі програм Creative Europe, Digital Europe та European Green Deal. Обґрунтовано значення креативного менеджменту для післявоєнної відбудови України, зокрема через розвиток креативно-цифрових компетентностей, інституційної підтримки, стартап-екосистем і впровадження технологій штучного інтелекту. Запропоновано напрями посилення ролі креативного менеджменту у формуванні інноваційної, конкурентоспроможної та стійкої економіки України.
Методика дослідження споживчої оцінки привабливості атрибутів комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Виноградова О. В.; Сьомкіна Т. В.; Кондрашов О.А.
У статті надано теоретичне обґрунтування та практичні рекомендації щодо застосування методики дослідження споживчої оцінки привабливості атрибутів комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства. Запропоноване визначення розробленої методики як сукупності послідовних методів та процедур для обґрунтування найбільш значимих атрибутів для споживачів послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства, що дозволяє підприємству оптимізувати свій комплекс послуг інтернет-маркетингу. Надано схему, яка ілюструє етапи запропонованої методики: від визначення мети до розробки стратегічних рекомендацій. Обґрунтовано актуальність постійного моніторингу споживчих уподобань як важливого елементу ефективної діяльності торговельного підприємства. Здійснено систематизацію атрибутів для інтернет-магазинів меблів за предметом оцінки споживчих уподобань та з точки зору етапу прийняття споживачем рішення щодо здійснення покупки: атрибути, що дозволяють оцінювати магазин без/до покупки і атрибути, оцінка за якими можлива після здійснення покупки. За допомогою моделі Н.Кано та опитування споживачів було проведено класифікацію атрибутів комплексу послуг інтернет-магазину меблів. Відповідно до проведеного дослідження отримано результати щодо ранжування атрибутів за їхньою значимістю. До найбільш значущих базових атрибутів віднесено: прозорі та прості умови повернення/обміну товару, можливість моделювання/візуалізації меблів в інтер'єрі, актуальність інформації про наявність та оптимальне співвідношення ціни та якості без прихованих платежів. Вирішальні атрибути включають: надійність та гнучкість послуг доставки, повноту та якість контенту про товар, підтвердження якості та можливість купівлі у розстрочку/кредит. До привабливих атрибутів віднесено: компетентність онлайн-консультантів, онлайн-консультації дизайнера/стиліста інтер'єру та ефективна омніканальність. Виявлено групу байдужих атрибутів, які не впливають на ступінь задоволеності споживачів. До них належить інформування про час виробництва (якщо терміни дотримані), надмірна кількість способів оплати та надто стильний, але не функціональний дизайн сайту. Проведений аналіз дозволив виявити та систематизувати за ступенем важливості найбільш затребувані атрибути комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства, що є основою для формування економічно обґрунтованої та клієнтоорієнтованої пропозиції.
Методичний інструментарій формування інвестиційної стратегії підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Стецюк П. А.
У статті досліджено питання формування інвестиційної стратегії підприємства. Акцентовано, що ефективність стратегічних рішень визначається вибором сучасного методичного інструментарію, який дає змогу адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища, акумулювати ресурси для інновацій, а також мінімізувати ризики інвестування. Проаналізовано наукові погляди щодо концепції, ознак та місця інвестиційної стратегії у системі менеджменту підприємства. Виокремлено базові етапи розробки стратегії. Досліджено методичні підходи до аналізу зовнішнього середовища, ринку та факторів впливу, кластеризації, інтелектуальних та інформаційних систем. Розкрито алгоритми досліджень у процесі планування технічних, маркетингових та ресурсних параметрів інвестиційних програм, підходи до оцінки джерел фінансування, оптимізації капітальної структури та ефективності інвестиційних рішень. Аргументовано доцільність впровадження багатокритеріальних підходів, моделювання та цифрових платформ для підвищення якості управлінських рішень. Підкреслено ключову роль інвестиційної стратегії як динамічного, адаптивного інструмента, що поєднує стратегічне бачення і оперативну гнучкість для досягнення довгострокової ефективності та стійких конкурентних переваг підприємства.
Облік доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами на підприємствах ІТ-сфери
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Семенова С. М.; Шпирко О. М.; Афанас’єва І. І.
Стаття присвячена теоретико-практичному обґрунтуванню уніфікованого підходу до визнання доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами на ІТ-підприємствах, який базується на аналізі наявних методик обліку і вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, а також містить рекомендації для підвищення прозорості й порівнянності фінансової звітності в ІТ-сфері. Підприємства, які працюють у ІТ-сфері, вирізняються високою інтенсивністю мікротранзакцій та широким застосуванням різних токенів, що супроводжується значною волатильністю, податковими й правовими невизначеностями. Незважаючи на наявні інтерпретації норм міжнародних стандартів, немає однозначності стосовно критеріїв класифікації криптовалюти та інших цифрових активів як запасів, нематеріальних активів і фінансових інструментів, а також вибору методів оцінки в умовах нерегулярної ліквідності й фрагментарності розкриття в примітках. Це зумовлює нагальну потребу в розробленні уніфікованих рекомендацій щодо обліку доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами, які забезпечать послідовність застосування міжнародних стандартів, підвищать прозорість звітності та зменшать податкові ризики. Виявлено, що відсутність спеціального стандарту та чітких регуляторних вимог спричиняє значні розбіжності у класифікації, оцінці та розкритті інформації про операції з цифровими активами. Проаналізовано практику ІТ-підприємств і продемонстровано, що впровадження внутрішніх облікових політик, узгоджених із вимогами міжнародних стандартів, у поєднанні з використанням провідних аналітичних платформ і незалежних кастодіальних сервісів дає змогу підвищити достовірність даних і мінімізувати ризики шахрайства. Зважаючи на високу волатильність ринку рекомендовано застосовувати адаптивні методи оцінки (середньозважені ціни, коридори переоцінки) і сценарний аналіз, а також відображати криптовалюту та інші цифрові активи у звітності окремо з детальним розкриттям у примітках. Підкреслено роль криптообліку, який розвивається як сучасний напрям бухгалтерії і поєднує методологічні, організаційні та технологічні рішення для відображення операцій із криптовалютами й цифровими активами в обліку та звітності відповідно до вимог стандартів, особливостей цифрового середовища і правових обмежень. На основі проведеного дослідження сформовано уніфіковану методику визнання, оцінки та відображення операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами, що забезпечує суворе дотримання вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, підвищує прозорість і повноту розкриття інформації, а також значною мірою знижує регуляторні та фінансові ризики для підприємств ІТ-сфери.
Облікове забезпечення управління державними та комунальними підприємствами в умовах війни
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Пилипенко О. І.
Державні та комунальні підприємства відіграють значну роль в економіці на макро- та мікрорівні, оскільки більшість із них є стратегічно важливими в умовах повномасштабного воєнного вторгнення на територію України та для післявоєнного відновлення вітчизняної економіки. Стратегія Уряду України щодо оптимізації управління державними підприємствами шляхом реформування та приватизації підприємств спрямована на зменшення кількості збиткових і стратегічно неважливих суб’єктів. Основою реформування державного сектору економіки є наукове обґрунтування та дослідження питань облікового забезпечення управління державними та комунальними підприємствами з метою досягнення економічно вигідної приватизації. В статті наголошено на надзвичайній актуальності питання організації безперервного ведення бухгалтерського обліку на працюючих підприємствах, а також на тих, що знаходяться на окупованих територіях, частково або повністю зруйновані. Визначено проблему відсутності інформації щодо реального стану справ у результаті неможливості фізичного доступу до активів, що загострює питання бухгалтерської оцінки збитків, їх документального оформлення та майбутньої компенсації з боку агресора. Визначено фактори, що чинять значний вплив на організацію бухгалтерського обліку, доведено необхідність отримання нових навичок і знань бухгалтерами задля ведення безперервного обліку з урахуванням змін у нормативно-правовій базі України та отримання достовірної інформації щодо реального стану справ на державних і комунальних підприємствах. Доведено, що важливу роль у проведенні інвентаризації, оцінюванні збитків і реального стану справ, а також у захисті інформації стратегічно важливих підприємств відіграє використання новітніх цифрових технологій, зокрема «хмарних» технологій та технології блокчейн, які забезпечують максимальний захист, а відтак мінімізують ймовірність витоку інформації та унеможливлюють внесення змін до неї.
Організаційно-економічні засади логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Шуляр Н. М.
Організаційно-економічні засади логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) промислових підприємств включають організацію та оптимізацію всіх потокових процесів, пов'язаних з експортом/імпортом, а також управління витратами, ризиками та державним регулюванням. Це означає побудову логістичних систем, що забезпечують доставку товарів потрібної якості, кількості та у потрібний час і місце, з урахуванням економічної ефективності та вимог законодавства. У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування ефективного організаційно-економічного механізму логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств України. Проаналізовано сучасні принципи управління ЗЕД в умовах глобалізації та посилення конкуренції, зокрема орієнтацію на фінансовий успіх, пріоритетність інтересів споживачів, наукове обґрунтування рішень, інноваційність та адаптивність. Особливу увагу приділено ключовим напрямам ЗЕД (експортно-імпортні операції, управління ланцюгами постачання, інвестиційна діяльність, інжинірингові послуги) та ролі логістики як інтеграційного елементу їх забезпечення. Розкрито концептуальні підходи до побудови ефективного механізму логістичного управління: прозора система управління, системний підхід (аналіз структури виробництва та декомпозиція), реалізація повного управлінського циклу (планування, організація, мотивація, координація, контроль), ситуаційний підхід (адаптація до змін внутрішнього та зовнішнього середовища), інтеграційний підхід (узгодженість функцій і процесів) та маркетинговий підхід (адаптація логістики до ринкових змін і підтримка конкурентоспроможності у сфері ЗЕД). Запропоновано структуру організаційно-економічного механізму логістичного управління та обґрунтовано необхідність його впровадження для підвищення ефективності ЗЕД промислових підприємств.
Організаційно-інформаційне забезпечення фіскальної безпеки шляхом модернізації митної системи
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Борса В. В.; Мірошніченко М. І.
У статті досліджується організаційно-інформаційне забезпечення фіскальної безпеки шляхом модернізації митної системи. Метою дослідження є аналіз сучасного стану фіскальної безпеки митних органів України та визначення його ролі у зміцненні конкурентних позицій України в умовах цифровізації та євроінтеграції. Методика дослідження: статистичний аналіз динаміки модернізації митної системи з часів незалежності України. Результати дослідження: при здійснені порівняльної характеристики основних положень Митних кодексів України станом на 01.11.2025 р., виявлено що найбільша кількість змін припадає на 2022 – 2023 роки; окремі показники спеціальної митної статистики декларування свідчать, що майже 100 % митних декларацій подаються та оформлюються в електронному вигляді, і цей процес стабільний за останні роки. Практична значущість дослідження: рекомендації щодо впровадження європейських стандартів для підвищення інституційної спроможності та інвестиційної привабливості митної системи України у забезпеченні фіскальної безпеки держави.
Оцінка результативності інтернет-маркетингу як індикатор стратегії розвитку підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ромащенко О. С.; Воскобоєва О. В.; Снітко А. С.
У статті розглянуто теоретичні та методичні засади оцінювання результативності інтернет-маркетингу як ключового елемента стратегічного розвитку підприємства в умовах цифрової трансформації. Визначено, що традиційні підходи до оцінювання маркетингової ефективності, які базуються переважно на фінансових показниках, не відображають комплексного впливу маркетингової діяльності на стійкість бізнесу та рівень клієнтської лояльності. Обґрунтовано доцільність використання інтегральної моделі результативності маркетингу (IMR – Integrated Marketing Result), що поєднує три групи показників: фінансові (ROI, CLV, CAC), поведінкові (CR, RR) та якісні (NPS, CSAT, CX). Запропоновано методику нормалізації показників і визначення вагових коефіцієнтів на основі експертного оцінювання, кореляційно-регресійного аналізу та методу аналізу ієрархій (AHP). Проведено порівняльний аналіз результативності маркетингової діяльності провідних підприємств телекомунікаційної галузі України – Київстар, Volia, DataGroup, НашНет, Тріолан та Megogo. Застосування запропонованої моделі дозволяє здійснювати комплексну оцінку маркетингової діяльності, виявляти сильні та слабкі сторони системи управління, підвищувати точність прийняття рішень і сприяє формуванню довгострокової конкурентної переваги підприємства в інтернет-середовищі.

Browse

Browsing 2025 by Title