DSpace 7

DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:

  • easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
  • open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
  • issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI

Join an international community of leading institutions using DSpace.

The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.

  • Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
  • Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
  • Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
  • Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Photo by @inspiredimages
 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

Thumbnail Image
Item
Доходи державного бюджету у забезпеченні стійкості публічних фінансів
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лободіна З. М.; Березька К. М.; Горин В. П.; Кархут І. Б.
Стійкість публічних фінансів проявляється у спроможності органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах дії ендогенних та екзогенних шоків адаптуватися до зумовлених їхнім впливом змін та акумулювати достатній обсяг бюджетних ресурсів для їх подальшого витрачання відповідно до розпису бюджету, в т. ч. на обслуговування та погашення боргових зобов’язань, без надмірного нарощення обсягу боргу та підвищення ризиків неплатоспроможності. Важливу роль у цьому відіграє поєднання податкових, трансфертних (грантових) та боргових інструментів формування бюджетних ресурсів. У статті розкрито динаміку і структуру доходів державного бюджету України як інструменту забезпечення стійкості публічних фінансів за результатами оцінювання еластичності бюджетних доходів й основних бюджетоутворюючих податків відносно ВВП; характер взаємозв’язку між бюджетними доходами та економічною динамікою. Аналіз показників охоплює 2021–2026 рр. На основі економетричного підходу (використання лог-лінійних економетричних моделей) здійснено оцінювання чутливості сукупних бюджетних доходів, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб до змін ВВП. Виявлено суттєву диференціацію податкової реакції, що відображає різну роль податків у формуванні дохідної бази та функціонуванні автоматичних фіскальних стабілізаторів. Отримані результати свідчать про еластичний характер доходів державного бюджету та структурну диференціацію податкової реакції, що має важливе значення для прогнозування бюджетних надходжень і формування фіскальної політики в умовах макроекономічної нестабільності. Обґрунтовано, що доходи державного бюджету відіграють визначальну роль у забезпеченні стійкості публічних фінансів, а оцінювання їх еластичності є важливим інструментом підвищення ефективності фіскальної політики та бюджетного прогнозування в умовах макроекономічної нестабільності.
Thumbnail Image
Item
Монетарні чинники формування дохідності облігацій внутрішніх державних позик
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Грубляк О. М.
Забезпечення фіскальної стійкості та ефективного управління державними запозиченнями набуває особливої актуальності в умовах глобальної економічної нестабільності, зростання інфляційних ризиків та невизначеності на фінансових ринках. Одним із ключових механізмів формування вартості державних боргових інструментів є монетарна політика центрального банку, виражена через облікову ставку. Роль облікової ставки як фактора формування дохідності облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залишається предметом активних наукових дискусій та має важливі практичні наслідки для бюджетної та боргової політики держави. У статті розкрито вплив облікової ставки Національного банку України (НБУ) на середньозважені річні процентні ставки за ОВДП різних строків обігу (короткострокові, середньострокові, довгострокові), сформульовано практичні висновки та пропозиції щодо застосування отриманих результатів у монетарній і фіскальній політиці. Застосовано комплексний підхід, який включає узагальнення та опис динаміки облікової ставки НБУ і середньозважених процентних ставок ОВДП, кореляційний аналіз для виявлення взаємозв’язків між показниками, побудову багатофакторної регресійної моделі. Дослідження показало, що взаємозв’язок між обліковою ставкою та середньозваженими ставками ОВДП є стійким і суттєвим. Регресійна модель продемонструвала високий рівень описової сили змін у дохідності ОВДП (коефіцієнт детермінації R² > 0,98). Середньострокові ОВДП виявилися найбільш чутливими до змін облікової ставки, що свідчить про значний трансмісійний ефект на середньому часовому горизонті. Короткострокові та довгострокові ставки продемонстрували різноспрямовані реакції, зумовлені очікуваннями учасників ринку щодо майбутньої монетарної політики та умов фінансування. Емпіричні дані засвідчили, що реакція ринку ОВДП є диференційованою залежно від строковості інструментів, що слід враховувати у формуванні державної стратегії запозичень. Проведене дослідження підтвердило, що облікова ставка НБУ є ключовим чинником, що визначає структуру і рівень ринкових процентних ставок за державними борговими паперами. Отримані результати узгоджуються з теоретичними моделями монетарної трансмісії та доповнюють наявні емпіричні дані щодо взаємодії монетарної та боргової політики в Україні.
Thumbnail Image
Item
Інформаційно-аналітичне забезпечення ухвалення управлінських рішень у системі інтегрованого контролінгу маркетингу та логістики підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Москвічова О. С.
У статті розкрито теоретичні та методичні аспекти формування інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємством у системі контролінгу. Постановка проблеми зумовлена зростанням ролі якісної, своєчасної та релевантної інформації в процесі ухвалення управлінських рішень, а також необхідністю вдосконалення інформаційних потоків і аналітичних інструментів в умовах динамічного бізнес-середовища. Недостатня структурованість інформації, її дублювання або несвоєчасність знижують ефективність управління, що актуалізує потребу в розвитку сучасних підходів до інформаційно-аналітичної підтримки контролінгу. Метою дослідження є обґрунтування особливостей формування та функціонування інформаційно-аналітичного забезпечення ухвалення управлінських рішень у системі контролінгу та визначення його ключових інструментів.1 Розглянуто сутність інформаційних систем і інформаційних потоків у контролінгу, визначено складові інформаційного забезпечення та вимоги до управлінської інформації. Узагальнено етапи аналітичної роботи в процесі оброблення інформації, проаналізовано роль управлінської звітності як основного інструменту інформаційної підтримки менеджменту. Обґрунтовано значення збалансованої системи показників як інструменту інтеграції фінансових і нефінансових параметрів діяльності підприємства. Показано особливості бюджетування та центрів фінансової відповідальності в інформаційній системі контролінгу. Розкрито відмінності між традиційною моделлю контролінгу, що ґрунтується на управлінському обліку та бюджетуванні, та сучасною аналітичною моделлю, орієнтованою на використання інструментів бізнес-аналізу. Обґрунтовано, що ефективність управління підприємством значною мірою залежить від якості інформаційно-аналітичного забезпечення контролінгу, яке має ґрунтуватися на інтеграції фінансових і нефінансових показників, сучасних аналітичних технологій та структурованих інформаційних потоків.
Thumbnail Image
Item
Децентралізація економічної влади в Україні: інституційний механізм, сучасні тренди та фіскальні аспекти в умовах сталого розвитку
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Ломачинська І. А.; Чуркіна І. Є.
У статті розкрито процеси трансформації економічної влади в умовах децентралізації в Україні та особливості інституційного механізму її реалізації у контексті забезпечення сталого розвитку та зростання соціально-економічного добробуту. Децентралізацію економічної влади визначено як системний перерозподіл повноважень, ресурсів, матеріальних цінностей та засобів виробництва, відповідальності між різними рівнями управління на основі упорядкованих і послідовних заходів, рішень, встановлення «правил гри». Децентралізація полягає не лише у формальному перерозподілі повноважень, а й у створенні реальних умов та інституційної спроможності для самостійного ухвалення ефективних рішень. Отже, децентралізація економічної влади – це важливий інструмент підвищення адаптивності управління до локальних потреб і особливостей розвитку окремих територій. Iнституційний механізм децентралізації економічної влади визначено як цілісну систему норм («правил гри»), організаційних структур, управлінських і фінансово-економічних інструментів і процедур, які впорядковують взаємодію економічних суб’єктів. Запропоновано ключові компоненти інституційного механізму децентралізації економічної влади. Обґрунтовано, що інституційний механізм децентралізації економічної влади еволюціонує від простого перерозподілу бюджетних потоків до формування складної системи стимулів, що уможливлює перехід від «розподілу ресурсів» до «управління розвитком» окремої території. Запропоновано матрицю інституційної спроможності окремої територіальної громади як комплексний інструмент для оцінювання здатності громади самостійно забезпечувати сталий розвиток і зростання соціально-економічного добробуту в умовах децентралізації економічної влади. З’ясовано, що у сучасних умовах домінуючою моделлю економічної децентралізації в Україні є симетрична модель. Доведено, що подальший розвиток системи місцевого управління повинен ґрунтуватися переважно на адаптивній (асиметричній) моделі; фіскальна децентралізація відіграє ключову роль поряд із видами економічної децентралізації – фінансовою, ринковою, адміністративно-господарською. Визначено суттєві виклики та ризики децентралізації економічної влади в Україні та обґрунтовано ключові напрями подальшої трансформації її інституційного механізму у контексті забезпечення сталого розвитку та зростання соціально-економічного добробуту. Такими напрямами є технологічна модернізація, інституційна та цифрова трансформація, інтеграція з цілями сталого розвитку, енергетична децентралізація, інклюзія та безпека.
Thumbnail Image
Item
Міжнародна торгівля в умовах глобальної турбулентності: структурні зрушення та економічні наслідки
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Литвиненко П. О.
У статті проаналізовано трансформацію міжнародної торгівлі під впливом глобальної економічної турбулентності, спричиненої пандеміями, конфліктами, торговельними війнами та фрагментацією світової економіки. Актуальність дослідження підкреслюється специфікою України, яка зазнає воєнних шоків та потребує інтеграції в європейські ланцюги доданої вартості. Систематизовано еволюцію теорій міжнародної торгівлі та оцінено вплив глобальних шоків на торговельні потоки. Визначено ключові трансформації торговельної архітектури України на основі аналізу потенціалу плану ЄС Ukraine Facility щодо модернізації експорту. Досліджено комплекс адаптивних механізмів економіки, зокрема диверсифікацію експорту, розвиток переробної промисловості, модернізацію транспортно-логістичної інфраструктури та державну підтримку стратегічних секторів. Наукова новизна полягає у комплексній оцінці торговельної стійкості, яка враховує взаємодію глобальних шоків, логістичних розривів, регіоналізації потоків та інституційної інтеграції, що дає змогу кількісно та концептуально аналізувати адаптивність економіки. Практичне значення полягає у формуванні стратегій України в умовах глобальної турбулентності, де ключовими детермінантами торговельної стійкості є інтеграція до європейського економічного простору, диверсифікація експорту, модернізація інфраструктури та розвиток секторів із високою доданою вартістю. Результати дослідження підтверджують системну трансформацію світової торгівлі від моделей, орієнтованих на мінімізацію витрат, до концепцій, згідно з якими пріоритетами є стійкість, регіоналізація та структурна адаптація, що формує основу довгострокової конкурентоспроможності України.1