DSpace 7
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Методичне забезпечення аналізу товарних запасів на торговельних підприємствах України: сучасний стан та напрями вдосконалення
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Лазаришина І. Д.; Січкар І. О.
У статті наведено результати дослідження сучасного стану методичного
забезпечення аналізу товарних запасів на торговельних підприємствах України;
критично осмислено наявні підходи до побудови аналітичної системи та
запропоновано напрями її удосконалення відповідно до викликів цифровізації,
зростання інформаційного навантаження на систему обліку та потреб
стратегічного управління. Обґрунтовано, що наявні підходи мають фрагментарний
характер, не враховують галузевої специфіки, зовнішніх ризиків і змін в облікових
технологіях, що знижує аналітичну інформативність і ускладнює прийняття
управлінських рішень. Виокремлено три ключові методологічні аспекти: визначення
меж системи аналізу, правила розподілу витрат між потоками запасів, а також
стандартіви якості даних і припущень. Показано, що недостатня увага до цих
аспектів призводить до викривлення результатів, втрати відтворюваності
аналітичних процедур і зниження ефективності управління.
Авторами запропоновано концепцію комплексного методичного забезпечення,
що передбачає інтеграцію обліку, аналізу та контролю в єдиному цифровому
середовищі ERP-класу та застосування адаптивних алгоритмів. Розроблено: 1)
алгоритм встановлення меж системи з урахуванням логістичних і реверсивно-
утилізаційних процесів; 2) модель розподілу витрат на основі показників
корисності та вартості; 3) матрицю якості даних із зазначенням джерел, рівня
репрезентативності та припущень. Запропоновано багатофакторну класифікацію
запасів за часом, ціною, попитом і функцією, що дає змогу деталізувати аналіз
під конкретні управлінські цілі. Доведено, що ці рішення сприяють підвищенню
достовірності аналітичних висновків, ідентифікації ризиків, оптимізації витрат
і зростанню рентабельності товарообігу. Зроблено висновок, що формування
сучасної методології аналізу товарних запасів є не лише інструментом підвищення
ефективності обліку, а й стратегічним ресурсом для досягнення гнучкості,
стійкості та конкурентоспроможності торговельних підприємств в умовах
посткризового розвитку. Узагальнено основні вимоги вітчизняних нормативних документів і сучасних
науково-практичних публікацій щодо аналітики запасів, а також окреслено
напрями їх адаптації до сучасних умов функціонування підприємств торгівлі.
Типові проблеми, як-то формалізований підхід до аналізу, розрізненість
джерел даних і відсутність чітких методик розподілу витрат, розглянуто з
позицій удосконалення методичного забезпечення. Запропоновано їх подолання
шляхом застосування цифрових інструментів, інтеграції функцій обліку, аналізу та
контролю в єдиному інформаційному середовищі, а також оновлення внутрішніх
регламентів підприємств.
Data Science у системі управлінських рішень: методологія, практика, трансформація
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Осауленко О. Г.; Горобець О. О.; Гринчак Н. А.
Облік і контроль власного капіталу банківських установ України: пошук кроків підвищення ефективності
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Нечипорук Н. В.; Шульга С. В.
Стаття присвячена аналізу обліку і контролю власного капіталу банківських установ України в сучасних умовах повномасштабного воєнного конфлiкту та визначенню стратегічних перспектив забезпечення підвищення ефективності власного капіталу в умовах відновлення національної економічної системи. Для реалізації мети дослідження застосовано методи: аналіз і синтез – для вивчення особливостей формування власного капіталу банківських установ в Україні; порівняльний статистичний аналіз – для зіставлення статистичних даних динаміки показників фінансової стійкості банківських установ України у період 2020–2023 рр., критичного аналізу стану основного та додаткового капіталу банківських установ України у розрізі складових за період 2020–2024 рр.; прогностичний метод – для формування перспективних стратегічних напрямів забезпечення моніторингу стану власного капіталу банківських установ України в умовах воєнного конфлiкту. Проаналізовано основні показники діяльності банківських установ України у І кварталі 2025 року. У статті представлено графічне відображення темпів приросту основних складових додаткового капіталу банківських установ за період 2020–2024 рр., що свідчить про низхідну тенденцію наведених економічних показників і підтверджує дестабілізацію економічної ситуації та низький рівень ефективності захисної функції додаткового капіталу банківських установ. За результатами дослідження сформульовано обґрунтовані пропозиції щодо напрямів моніторингу стану власного капіталу банківських установ України в умовах повномасштабного воєнного вторгнення: розроблення та реалізація стратегії управління власним капіталом банку; активізація механізмів створення банківських холдингів та альянсів; компіляція способів визначення вартості капіталу банківської установи; «вирівнювання» показників ефективності використання ресурсів банківської установи. Синергетичний ефект означених напрямів уможливлює прогнозування напрямів підвищення ефективності обліку і контролю власного капіталу банківських установ в умовах турбулентних економічних перетворень в Україні.
Сутність витрат у контексті інформаційних потреб управління підприємством
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Лазаришина І. Д.; Случак В. О.
Метою статті є обґрунтування сутності витрат як багатоаспектної економічної категорії в системі управління підприємством, узагальнення підходів до їх трактування в контексті інформаційних потреб управління, а також виявлення трансформаційних змін у підходах до обліку та аналізу витрат під впливом цифрових технологій, зокрема хмарних сервісів. Розглянуто сутність витрат у контексті інформаційних потреб служб управління на підприємстві, проаналізовано еволюцію підходів до визначення витрат: ресурсного, економічного, облікового, аналітичного, фінансово-грошового, соціально-екологічного та управлінського. Показано, що цифрове середовище трансформує не лише джерела формування витрат, а й інформаційні запити управлінських служб. Обґрунтовано, що розуміння сутності витрат та їх трактування в умовах цифрової трансформації є запорукою ефективного прийняття рішень. Хмарні технології не лише розширюють функціональні можливості управління, а й потребують нового методологічного підходу до тлумачення витрат як інформаційного ресурсу. Проведено порівняльний аналіз підходів до визначення витрат – ресурсного, економічного, облікового, аналітичного, фінансово-грошового, соціальноекологічного та управлінського. Показано, що цифрове середовище трансформує не лише джерела формування витрат, а й інформаційні запити управлінських служб. Запропоновано класифікацію інформаційних запитів у системі управління витратами з урахуванням змін, що виникають в процесі переходу до хмарної ІТінфраструктури. Сучасне управління витратами потребує розширеного підходу до їх інтерпретації як багатовимірної економічної категорії. Впровадження хмарних сервісів потребує адаптації облікової політики, зміни інформаційної моделі витрат і вдосконалення методичних підходів до оцінювання ефективності управлінських рішень у цифровому середовищі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з формуванням уніфікованих підходів до обліку, аналізу та планування витрат, пов’язаних із цифровою трансформацією підприємств.
Від цифрової нерівності до Data Justice: феномен Data Poverty у вимірах статистики та Data Science
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Осауленко О. Г.; Моторин Р. М.; Горобець О. О.
У статті висвітлено феномен data poverty як новий вимір цифрової нерівності, що поєднує технічні, соціальні, політичні та етичні аспекти. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що проблема data poverty виходить за межі суто технічного виміру доступу до інформації, вона відображає глибші системні дисбаланси у розподілі ресурсів, цифровій політиці та можливостях участі в ній. Вивчення цього явища є критично важливим для формування справедливої цифрової політики, зокрема в Україні, з урахуванням потреб найбільш уразливих суспільних груп. Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язків між ключовими вимірами цифрової нерівності – від digital divide як базового рівня фізичного доступу до інформаційних технологій до комплексної категорії data poverty, яка інтегрує структурні, аналітичні та етичні аспекти використання даних, зокрема явища data divide, data marginalization, data injustice, формуючи системне поле цифрової несправедливості. Зроблено компаративний аналіз міжнародних індексів, релевантних для дослідження data poverty. Доведено, що data poverty обмежує здатність громадян, спільнот і країн бути активними суб’єктами цифрової економіки, публічного управління та виробництва знань. Запропоновано типологію data poverty, яка охоплює три рівні прояву: індивідуальний – коли окремі особи або соціальні групи залишаються поза охопленням цифрового аналізу та статистичних систем; інституційний – коли органи державної влади не володіють достатнім масивом достовірних даних для ухвалення ефективних управлінських рішень; глобальний / регіональний – коли країни виступають лише джерелами первинних даних, не маючи контролю над їх обробленням, зберіганням і вторинним використанням. Окремо проаналізовано геополітику data poverty, в т. ч. цифровий колоніалізм, асиметрію між data-rich і data-poor країнами. Запропоновано стратегії подолання data poverty: розвиток цифрових прав і цифрової грамотності, інклюзивної інфраструктури, відкритих даних, мультисекторних партнерств та етично орієнтованого управління даними. Доведено, що подолання data poverty є не лише технічним, а насамперед політичним та етичним завданням, що потребує переосмислення цифрового суверенітету, забезпечення рівного доступу до даних і демократизації цифрового врядування як фундаменту справедливого, інклюзивного та сталого цифрового майбутнього. Ключові слова: цифрова нерівність, data poverty, алгоритмічна справедливість, когнітивне вилучення, цифровий слід, цифровий суверенітет, data science.