DSpace 7
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Методичні рекомендації для самостійної та індивідуальної роботи з навчальної дисципліни «Національна та регіональна економіки» для студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок»
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Луньова Т.С.
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з навчальної дисципліни «Національна та регіональна економіки» для студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок»
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Луньова Т.С.
Опорний конспект лекцій з дисципліни «Мікроекономіка» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Луньова Т. С.
Предметом вивчення навчальної дисципліни «Мікроекономіка» є
діяльність окремих економічних одиниць і структур, таких як домашні
господарства, підприємства, ринки окремих благ; головні проблеми, які
досліджує мікроекономіка, - це попит, пропозиція, ціна, заробітна плата,
підприємництво, конкуренція, прибуток.
Мета вивчення навчальної дисципліни: надання студентам знань щодо
теорії мікроекономіки та методів дослідження економічних процесів на
мікрорівні; ознайомлення з основними прийомами мікроекономічного
аналізу та принципами формування інформаційного забезпечення для його
проведення; вивчення закономірностей економічної організації суспільства,
базових моделей прийняття та реалізації рішень щодо використання
обмежених ресурсів, умов рівноваги різних ринкових структур, проблем
загальної рівноваги та добробуту суспільства.
Завдання вивчення навчальної дисципліни: поглиблення теоретичних
знань з економічної теорії; тлумачення сутності мікроекономічних явищ та
понять; опанування методів мікроекономічного аналізу та прийомів
формування інформаційного забезпечення для його проведення; набуття
навичок аналізу проблемних ситуацій та використання знань теорії для їх
практичного розв’язання; застосування результатів мікроекономічного
аналізу для обгрунтування та прийняття управлінських рішень.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати:
- базові положення мікроекономічної теорії щодо функціонування
ринкового механізму, формування попиту і пропозиції, вибору споживача і
виробника;
- принципи раціональної поведінки економічних мікросистем в
ринкових умовах;
- термінологію і основні прийоми мікроекономічного аналізу;
- принципи формування інформаційного забезпечення для
проведення мікроекономічного аналізу;
вміти:
- використовувати інструментарій мікроекономічного аналізу для
вивчення та оптимізації поведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах;
- застосовувати прийоми мікроекономічних досліджень для аналізу
ефективності функціонування господарських мікросистем;
- користуватися прийомами формування інформаційного
забезпечення для проведення мікроекономічного аналізу;
- виконувати економічні розрахунки параметрів моделей, пов’язаних
з аналізом і обґрунтуванням раціональної поведінки учасників ринку.
Облік доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами на підприємствах ІТ-сфери
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Семенова С. М.; Шпирко О. М.; Афанас’єва І. І.
Стаття присвячена теоретико-практичному обґрунтуванню уніфікованого підходу до визнання доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами на ІТ-підприємствах, який базується на аналізі наявних методик обліку і вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, а також містить рекомендації для підвищення прозорості й порівнянності фінансової звітності в ІТ-сфері. Підприємства, які працюють у ІТ-сфері, вирізняються високою інтенсивністю мікротранзакцій та широким застосуванням різних токенів, що супроводжується значною волатильністю, податковими й правовими невизначеностями. Незважаючи на наявні інтерпретації норм міжнародних стандартів, немає однозначності стосовно критеріїв класифікації криптовалюти та інших цифрових активів як запасів, нематеріальних активів і фінансових інструментів, а також вибору методів оцінки в умовах нерегулярної ліквідності й фрагментарності розкриття в примітках. Це зумовлює нагальну потребу в розробленні уніфікованих рекомендацій щодо обліку доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами, які забезпечать послідовність застосування міжнародних стандартів, підвищать прозорість звітності та зменшать податкові ризики. Виявлено, що відсутність спеціального стандарту та чітких регуляторних вимог спричиняє значні розбіжності у класифікації, оцінці та розкритті інформації про операції з цифровими активами. Проаналізовано практику ІТ-підприємств і продемонстровано, що впровадження внутрішніх облікових політик, узгоджених із вимогами міжнародних стандартів, у поєднанні з використанням провідних аналітичних платформ і незалежних кастодіальних сервісів дає змогу підвищити достовірність даних і мінімізувати ризики шахрайства. Зважаючи на високу волатильність ринку рекомендовано застосовувати адаптивні методи оцінки (середньозважені ціни, коридори переоцінки) і сценарний аналіз, а також відображати криптовалюту та інші цифрові активи у звітності окремо з детальним розкриттям у примітках. Підкреслено роль криптообліку, який розвивається як сучасний напрям бухгалтерії і поєднує методологічні, організаційні та технологічні рішення для відображення операцій із криптовалютами й цифровими активами в обліку та звітності відповідно до вимог стандартів, особливостей цифрового середовища і правових обмежень. На основі проведеного дослідження сформовано уніфіковану методику визнання, оцінки та відображення операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами, що забезпечує суворе дотримання вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, підвищує прозорість і повноту розкриття інформації, а також значною мірою знижує регуляторні та фінансові ризики для підприємств ІТ-сфери.
Когнітивні ризики професійного скептицизму в аудиті
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Редько О. Ю.
У статті розглядається непересічна, але досить мало висвітлена тема. Це питання реалізації принципу професійного скептицизму в практиці аудиту та пов’язані з цим когнітивні ризики. Професійний скептицизм – ключовий принцип аудиту, що вимагає критичного мислення та сумніву щодо достатності і достовірності доказів. Однак його реалізація нерідко стикається з когнітивними ризиками, що впливають на здатність аудитора чинити опір зовнішньому тиску та зберігати об’єктивність. Автором детально розглядаються у статті такі ризики: ефект досвіду, аберація свіжості, ефекти колективної думки та самовпевненості, абсолютизація результату, упередження щодо отриманих доказів, надмірна довіра до клієнта та ін. Автором систематизовані основні причини появи когнітивних ризиків у сфері аудиту, які зводяться до такого: необхідність ефективних дій в умовах обмеженого часу та людських ресурсів; не однозначність, недостатня кількість або суттєві протиріччя отриманої інформації; занадто великий обсяг інформації, яка потребує вивчення й аналізу у достатньо стислий час. Такі ризики можуть знижувати об’єктивність аудиторських суджень, впливати на якість висновків та створювати потенційні прогалини у виявленні суттєвих викривлень. Усвідомлення і подолання цих ризиків потребує постійного навчання, впровадження структурованих процедур та розвитку етичної культури в аудиторських фірмах. На думку автора, професійний скептицизм є тією опцією, що забезпечує суспільний попит на послуги аудитора та формує основу результативності аудиторської роботи. Автор упевнений, що професійний скептицизм слід розглядати насамперед у семантичному аспекті. Реалізація цього принципу здійснюється через системний ланцюжок мислення аудитора: сумнів (або невпевненість) – недовіра – прискіпливість – обережність – розсудливість. Не погоджуючись з тезою, що підозрілість є рисою, притаманною саме аудиторам, автор висловлює думку: професійний скептицизм є фундаментом практичної аудиторської діяльності в поєднанні з іншим принципом аудиту – професійною незалежністю. Автор доходить висновку, що уникнути когнітивних ризиків аудитору дуже складно. Водночас законодавчі й нормативні акти щодо аудиту вимагають забезпечення якості аудиторської роботи при збереженні принципу професійного скептицизму через низку застережних заходів.