Концепція «розумного регулювання» («smart regulation») як методологічне підґрунтя удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності України

Abstract

У статті уточнено зміст концепції «розумного регулювання» у якості методологічного підґрунтя удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та конкретизовано комплекс доцільних заходів задля його застосування при прийнятті управлінських рішень в сучасних умовах України. Аргументовано, що концепція «smart regulation» є результатом певної еволюції, оновлення теоретичних підходів «less regulation» («менше регулювання», «дерегулювання») та «better regulation» («краще регулювання»). Набір методів та інструментів регуляторної діяльності за всіма зазначеними підходами є подібним, однак дещо змінюються акценти у їх застосуванні. Так, якщо концепція дерегулювання (меншого регулювання) пов'язана швидше з кількісною стороною забезпечення регуляторного впливу держави на суспільне життя на засадах зменшення кількості регуляцій, то наступні ідеї кращого і «розумного регулювання» більше відображають якісні характеристики відповідної публічно-управлінської діяльності. Перша із них стосується як оптимізації зворотного зв'язку в процесі регулювання (наприклад, розвиток саморегулювання, співрегулювання), так і його подальшого спрощення та прискорення. У свою чергу, «розумне регулювання» передбачає вже не стільки з‘ясування оптимального обсягу регулювання, а перенесення уваги з процесу на результат, досягнення останнього найменш обтяжливим способом. Іншими словами, еволюція такого роду підходів відображає перехід від формальних аспектів регулювання до змістовних характеристик відповідної діяльності і, відповідно, до раціонального сценарію їх розподілу. З цих позицій уточнені найбільш перспективні напрями удосконалення регуляторної політики держави в сучасних умовах України. До їх числа, зокрема, віднесено, посилення інституційної спроможності Державної регуляторної служби України, підвищення рівня цифровізації її діяльності шляхом модернізації відповідної інформаційно-комунікаційної системи, забезпечення належного рівня захисту інформації та реагування на кіберзагрози.