2025

Permanent URI for this communityhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1946

Browse

Now showing 1 - 20 of 40

Вплив цифровізації на фінансову безпеку учасників фінансових відносин в Україні у контексті її переваг та мінімізації ризиків
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Добрянська Н. Б.
У статті розкрито вплив цифровізації на фінансову безпеку учасників фінансових відносин в Україні з урахуванням її переваг і шляхів зниження ризиків. Проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних науковців до вивчення питання фінансової безпеки учасників фінансових відносин, зокрема домогосподарств, оцінки переваг, недоліків і ризиків, пов’язаних з упровадженням цифровізації у фінансовій сфері. Охарактеризовано основні складові сегменти цифровізації учасників фінансових відносин. Узагальнено основні переваги цифровізації для учасників фінансових відносин і загрози (ризики), які можуть виникнути внаслідок застосування цифрових технологій під час здійснення фінансових операцій. Розкрито сутність індивідуальних і системних загроз і ризиків для учасників фінансових відносин, які можуть виникати у процесі використання цифрових технологій. Окреслено проблеми з фінансовою безпекою, з якими стикаються учасники фінансових відносин в Україні в умовах цифровізації. Окрему увагу приділено проблемам цифрової фінансової грамотності, кібербезпеки та державного регулювання використання інструментів цифровізації у фінансовій сфері. Зроблено висновок про наявні диспропорції цифрової трансформації, зумовлені технологічними, кадровими та фінансовими труднощами. Наголошено, що, попри різноманіття цифрових інструментів, залишаються напрями, які ще не охоплені цифровізацією. Виокремлено основні та критично важливі на сьогодні переваги процесу цифровізації, шляхи їх ефективного використання у сфері фінансової діяльності. Узагальнено механізми уникнення учасниками фінансових відносин негативних наслідків процесів цифровізації та мінімізації пов’язаних із ними ризиків. Визначено основні напрями подолання внутрішніх перешкод та забезпечення відкритості учасників фінансових відносин до високотехнологічних ініціатив і цифрової трансформації. За результатами проведеного дослідження надано пропозиції щодо підвищення фінансової безпеки учасників фінансових відносин в умовах цифровізації.
Аудиторська діяльність: де ховаються ризики?
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Разумовак К. М.
У статті здійснено аналіз основних ризиків, притаманних аудиторській діяльності, зокрема у сфері фінансового моніторингу, системі управління якістю та оцінювання ризиків в процесі аудиту, пов’язаних із фінансовою звітністю. Заробивши акцент на фінансовий моніторинг, автор систематизує ризики, які можуть виникати під час прийняття клієнта і завдання: ризики, що пов’язані із географічним розташуванням клієнта або його представників, за типом клієнта, за типом послуг, що йому надаються (готівкові розрахунки, здійснення операцій з цінними паперами, страхові платежі, та інші). Доведено, що систематизовані ризики у сфері фінансового моніторингу дають змогу ідентифікувати клієнтів та допомагають аудиторським фірмам дотримуватися вимог законодавства щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Запропоновано, приділити окрему увагу ризикам викривлення фінансової звітності, що впливають на думку в аудиторському звіті. Дії у відповідь на оцінені ризики автор поділяє на загальні дії, які націлені на розробку стратегії і плану аудиту та сегментовані дії. Сегментовані дії є аудиторськими процедурами, що спрямовані на певні твердження фінансової звітності, визначені у плані аудиторської перевірки і виконуються для збору аудиторських доказів. Стаття має практичну цінність для аудиторів, керівників аудиторських фірм, а також для фахівців з фінансового моніторингу, оскільки містить приклади ризик-сценаріїв та рекомендації щодо їх мінімізації. Представлені результати дослідження сприяють формуванню професійного судження аудитора та підвищенню якості аудиторських послуг в умовах посилення регуляторних вимог.
Креативний менеджмент у цифровій економіці України: європейський досвід і стратегічні орієнтири розвитку
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Мостова А. Д.
У статті досліджено роль креативного менеджменту як стратегічного ресурсу цифрової економіки. Визначено його концептуальні засади, функції та зв’язок із розвитком людського і культурного капіталу. Проаналізовано європейський досвід інтеграції креативності, цифрових технологій і сталого розвитку на основі програм Creative Europe, Digital Europe та European Green Deal. Обґрунтовано значення креативного менеджменту для післявоєнної відбудови України, зокрема через розвиток креативно-цифрових компетентностей, інституційної підтримки, стартап-екосистем і впровадження технологій штучного інтелекту. Запропоновано напрями посилення ролі креативного менеджменту у формуванні інноваційної, конкурентоспроможної та стійкої економіки України.
Динамічне ціноутворення як інноваційний інструмент маркетингової цінової політики підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Луньова Т. С.
У статті розглянуто сутність динамічного ціноутворення як інноваційного інструменту маркетингової цінової політики підприємства. Обгрунтовано, що динамічне ціноутворення сприяє гнучкості, адаптивності та підвищенню ефективності діяльності підприємства на сучасному ринку. Проаналізовано переваги та ризики його застосування в умовах цифрової економіки, а також досвід провідних світових компаній, які успішно використовують динамічне ціноутворення для підвищення прибутковості та конкурентоспроможності. Зазначено, що використання динамічного ціноутворення на українських підприємствах залишається обмеженим через недостатній рівень цифровізації бізнесу, нестачу аналітичних інструментів і ризики сприйняття споживачами частих змін цін. Запропоновано практичні рекомендації щодо застосування цього методу ціноутворення в українських компаніях.
Туристично-готельний комплекс як об’єкт статистично-аналітичного оцінювання
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Савицький А. В.
У статті обґрунтовано доцільність розгляду туристично-готельного комплексу як цілісного об’єкта статистично-аналітичного оцінювання. Показано, що сучасний туристично-готельний комплекс виходить за межі окремих видів економічної діяльності та функціонує як багаторівнева система, що поєднує готельний бізнес, туристичних операторів і суміжні сфери послуг. З урахуванням міжнародних рекомендацій UNWTO та методології сателітного рахунку туризму (TSA) запропоновано двошаровий підхід до ідентифікації структури туристично-готельного комплексу, який передбачає виокремлення його ядра та периферійних сегментів. Проаналізовано обмеження національної статистичної практики щодо оцінювання діяльності туристично-готельного комплексу, зокрема проблеми тінізації, домінування малих форм господарювання, недостатньої деталізації даних за видами діяльності та обмеженої інтеграції туристичної статистики у систему національних рахунків. Обґрунтовано, що використання виключно традиційних показників не дозволяє повною мірою відобразити економічні ефекти функціонування комплексу, включно з непрямими та індукованими впливами. Окрему увагу приділено сучасним напрямам розвитку статистичного забезпечення туристично-готельного комплексу, зокрема застосуванню цифрових даних, інструментів бізнес-аналітики, великих масивів даних та методів машинного навчання. Доведено, що поєднання офіційної статистики з альтернативними джерелами інформації створює передумови для підвищення достовірності та оперативності статистичних оцінок. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих підходів для удосконалення системи статистичного забезпечення управління туристично-готельним комплексом та гармонізації національної статистики з міжнародними стандартами.
Інноваційні методи управління бізнес-процесами у цифровій економіці
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Гусєва О. Ю.; Поканевич Ю. В.
В статті проаналізовано і узагальнено інноваційні методи управління бізнес-процесами підприємств в умовах стрімкого розвитку цифрової економіки. Визначено ключові детермінанти стратегічних змін в економіці. До них відносяться: експоненційне зростання обсягів та різноманітності даних, яке є атрибутом цифрової економіки; платформізація та мережеві ефекти; демократизація інновацій на базі відкритих платформ, краудсорсингу та мережевих моделей; цифрові технології, які підвищують прозорість функціонування підприємств. Встановлено, що означені детермінанти формують якісно нову реальність функціонування підприємств та вимагають оновлення методів управління бізнес-процесами з урахуванням специфіки цифрової трансформації. Узагальнено провідних технології, які акселерують цифрову трансформацію в управлінні бізнес-процесами підприємств. Обґрунтовано, що ключовим аспектом цифрової трансформації є гнучкість. В умовах цифрового середовища, що швидко змінюється, бізнес повинен впроваджувати гнучкі методи управління бізнес процесами для швидкого реагування на зміни ринкових тенденцій і технологічних інновацій. Гнучкі методології, що включають ітеративну розробку та гнучке управління бізнес-процесами є важливим фактором збереження конкурентної переваги у цифровій економіці. Встановлено, що інноваційні методи управління бізнес-процесами полягають у впровадженні нових ідей, технологій, моделей та практико орієнтованих підходів для оптимізації та покращення існуючих бізнес-процесів, що дозволяє підвищити ефективність, оптимізувати витрати та удосконалити якість продукції та послуг. До інноваційних відносяться такі методи, як інноваційний реінжиніринг, Scrum, Agile, PDSA, Sipok, безперервне вдосконалення та використання спеціалізованих BPM-систем для моделювання та аналізу бізнес-процесів.
Використання сучасних цифрових технологій в управлінні процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банків
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Бондарук Т. Г.
У статті здійснено комплексний аналіз впливу сучасних цифрових технологій на трансформацію системи інформаційного забезпечення економічної безпеки банків у контексті динамічного розвитку цифрової економіки та зростання фінансових, кібернетичних і операційних ризиків. Обґрунтовано, що цифровізація банківської діяльності виходить за межі технічного оновлення ІТ-систем і формує передумови для перегляду концептуальних засад моделювання ризиків, формування інформаційних потоків та організації управлінських процедур. Визначено, що ключовими чинниками модернізації інформаційно-аналітичної підсистеми є розвиток технологій Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень, відкритого банкінгу, дистанційної ідентифікації та комплексів кіберзахисту. У дослідженні систематизовано сучасні підходи до трактування цифрової трансформації та розкрито їх значення для формування нової моделі інформаційно-аналітичної діяльності банків, орієнтованої на проактивне виявлення загроз і випереджуюче реагування на зміни зовнішнього середовища. Показано, що цифрові технології забезпечують розширення джерел даних, інтеграцію внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, підвищення точності прогнозних оцінок і скорочення часових лагів у прийнятті управлінських рішень. Особливу увагу приділено ролі штучного інтелекту у формуванні моделей поведінкової аналітики, систем раннього попередження та автоматизованих механізмів контролю транзакцій. Запропоновано організаційно-функціональну модель управління процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банку, що охоплює блоки формування, інтеграції, зберігання, аналізу та захисту даних. Доведено, що впровадження такої моделі створює можливості для формування замкненого інформаційного контуру «дані – аналітика – рішення – захист – нові дані». Аргументовано, що технологічне та інституційне підсилення цієї моделі сприяє підвищенню адаптивності банків до зовнішніх шоків, мінімізації інформаційної асиметрії, розширенню контролю за ризиками та зміцненню їх фінансової стійкості.
Методика дослідження споживчої оцінки привабливості атрибутів комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Виноградова О. В.; Сьомкіна Т. В.; Кондрашов О.А.
У статті надано теоретичне обґрунтування та практичні рекомендації щодо застосування методики дослідження споживчої оцінки привабливості атрибутів комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства. Запропоноване визначення розробленої методики як сукупності послідовних методів та процедур для обґрунтування найбільш значимих атрибутів для споживачів послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства, що дозволяє підприємству оптимізувати свій комплекс послуг інтернет-маркетингу. Надано схему, яка ілюструє етапи запропонованої методики: від визначення мети до розробки стратегічних рекомендацій. Обґрунтовано актуальність постійного моніторингу споживчих уподобань як важливого елементу ефективної діяльності торговельного підприємства. Здійснено систематизацію атрибутів для інтернет-магазинів меблів за предметом оцінки споживчих уподобань та з точки зору етапу прийняття споживачем рішення щодо здійснення покупки: атрибути, що дозволяють оцінювати магазин без/до покупки і атрибути, оцінка за якими можлива після здійснення покупки. За допомогою моделі Н.Кано та опитування споживачів було проведено класифікацію атрибутів комплексу послуг інтернет-магазину меблів. Відповідно до проведеного дослідження отримано результати щодо ранжування атрибутів за їхньою значимістю. До найбільш значущих базових атрибутів віднесено: прозорі та прості умови повернення/обміну товару, можливість моделювання/візуалізації меблів в інтер'єрі, актуальність інформації про наявність та оптимальне співвідношення ціни та якості без прихованих платежів. Вирішальні атрибути включають: надійність та гнучкість послуг доставки, повноту та якість контенту про товар, підтвердження якості та можливість купівлі у розстрочку/кредит. До привабливих атрибутів віднесено: компетентність онлайн-консультантів, онлайн-консультації дизайнера/стиліста інтер'єру та ефективна омніканальність. Виявлено групу байдужих атрибутів, які не впливають на ступінь задоволеності споживачів. До них належить інформування про час виробництва (якщо терміни дотримані), надмірна кількість способів оплати та надто стильний, але не функціональний дизайн сайту. Проведений аналіз дозволив виявити та систематизувати за ступенем важливості найбільш затребувані атрибути комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства, що є основою для формування економічно обґрунтованої та клієнтоорієнтованої пропозиції.
Публічно-приватне партнерство як модель фінансування відбудови об’єктів критичної інфраструктури
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Артеменко А. О.
Стаття присвячена актуалізації питання розвитку публічно приватного партнерства як ключового інструменту фінансування та відновлення об’єктів критичної інфраструктури України в умовах післявоєнної відбудови. Доведено, що з огляду на масштабні воєнні руйнування та обмеженість бюджетних ресурсів, ППП є ефективним механізмом для залучення приватного капіталу, оптимального розподілу ризиків та впровадження інноваційних рішень. Метою дослідження є теоретичне узагальнення існуючих підходів та розроблення цілісної структурної моделі реалізації ППП задля поєднання економічних інтересів держави, бізнесу та суспільства для стійкого фінансування відбудови критичної інфраструктури. У статті проведено аналіз сучасних наукових підходів до розуміння сутності ППП, які акцентують увагу на його ролі у стимулюванні економічного розвитку та підвищенні ефективності розбудови інфраструктурних проєктів. Виявлено, що на практиці застосування ППП часто зводиться лише до фінансової співпраці, ігноруючи значущий вплив зовнішніх політичних, соціальних, технологічних чинників. На основі цього узагальнення систематизовано ключові фактори зовнішнього середовища (політико-правові, економічні, соціальні та технологічні), які критично визначають ефективність ППП саме у післявоєнних умовах. Автором запропоновано структурну модель публічно-приватного партнерства, яка включає чотири взаємопов’язані блоки: аналітично-моніторинговий (оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища), стратегічно-планувальний (визначення форми ППП, узгодження інтересів стейкхолдерів), організаційно реалізаційний (розподіл ресурсів, функцій і ризиків) та контрольно-адаптивний (оцінка результатів, моніторинг ефективності й коригування стратегії). Доведено, що впровадження моделі сприятиме підвищенню прозорості, гнучкості управління, ефективності інвестицій, довіри між партнерами та стійкості процесів післявоєнного відновлення критичної інфраструктури. Узагальнено, що ППП є перспективним механізмом сталого фінансування критичної інфраструктури, який забезпечує баланс між економічною доцільністю та суспільною значущістю проєктів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методичних підходів до оцінки ефективності ППП і його інтеграції в національні програми післявоєнного відновлення.
From Hydrological Data to Economic Governance: Expanding the Analytical Capacity of Water Accounts
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Motuzka O.; Grod M.
The study builds on the hypothesis that the effectiveness of water resource management directly depends on the level of analytical maturity of water accounting systems. The traditional model, focused mainly on recording the physical parameters of the water balance, does not provide an adequate foundation for the formulation of strategic economic and environmental decisions. The integration of hydrological, ecological, and economic data within a unified analytical framework transforms water accounting into a tool of economic governance, capable of measuring not only water volumes but also its value, productivity, and contribution to sustainable development. The harmonization of statistical, hydrological, and economic methods enhances the analytical capacity of water accounting, making it an effective mechanism for assessing the state of natural assets and supporting decision-making at macro- and meso-levels. The purpose of the article is to develop methodological foundations for the formation of analytical water accounts that integrate physical, economic, and institutional parameters in order to improve the effectiveness of decision-making systems in the field of water resource management. This approach reconsiders the role of water accounting as not merely a statistical but also a managerial instrument that connects physical resource flows with economic indicators of sustainability. The article outlines the main directions of integrating environmental and economic water accounting systems, identifies analytical parameters capable of ensuring coherence between natural processes and economic decisions, and substantiates their potential for supporting sustainable development policy. For the first time, a conceptual understanding of water accounting is proposed as an integrated analytical system that combines hydrological, administrative, and economic levels of observation, ensuring a transition from the registration of natural indicators to the managerial interpretation of water resources as an economic asset. As a result of the study, methodological principles have been developed for the formation of analytical water accounts that ensure a transition from a purely hydrological dimension to a comprehensive economic and managerial approach. The expediency of using the water account as an instrument for integrating physical, economic, and institutional data to support decision-making based on harmonized water indicators has been scientifically substantiated. The proposed approach advances the modern understanding of analytical water accounting, within which water is regarded not only as a natural resource but also as an economic asset that affects productivity, sustainable development, and financial stability. The scientific novelty of the results lies in the formulation of a theoretical and methodological model of analytical water accounting as a mechanism for transitioning from descriptive hydrological recording to systemic economic and managerial analysis, which further develops the concept of an integrated system of water management.
Методичний інструментарій формування інвестиційної стратегії підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Стецюк П. А.
У статті досліджено питання формування інвестиційної стратегії підприємства. Акцентовано, що ефективність стратегічних рішень визначається вибором сучасного методичного інструментарію, який дає змогу адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища, акумулювати ресурси для інновацій, а також мінімізувати ризики інвестування. Проаналізовано наукові погляди щодо концепції, ознак та місця інвестиційної стратегії у системі менеджменту підприємства. Виокремлено базові етапи розробки стратегії. Досліджено методичні підходи до аналізу зовнішнього середовища, ринку та факторів впливу, кластеризації, інтелектуальних та інформаційних систем. Розкрито алгоритми досліджень у процесі планування технічних, маркетингових та ресурсних параметрів інвестиційних програм, підходи до оцінки джерел фінансування, оптимізації капітальної структури та ефективності інвестиційних рішень. Аргументовано доцільність впровадження багатокритеріальних підходів, моделювання та цифрових платформ для підвищення якості управлінських рішень. Підкреслено ключову роль інвестиційної стратегії як динамічного, адаптивного інструмента, що поєднує стратегічне бачення і оперативну гнучкість для досягнення довгострокової ефективності та стійких конкурентних переваг підприємства.
Програмні інструменти для прогнозування успішності рекламних кампаній
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Дяченко Л.; Теодорович Л.
У статті розглянуто особливості сучасних засобів маркетингу та реклами. В результаті проведеного дослідження встановлено, що для точнішого прогнозування та прийняття інформованих рішень у маркетингу потужним інструментом є предиктивна аналітика, що проводиться за допомогою використання програмного забезпечення. Предиктивна аналітика у сфері маркетингу використовує машинне навчання, статистичні моделі та аналіз великих даних, щоб прогнозувати поведінку споживачів, ефективність рекламних кампаній і ринкові тенденції. Сучасне програмне забезпечення для моніторингу реклами дає змогу відстежувати медіа-активність конкурентів, аналізувати охоплення та взаємодію, а також автоматично оцінювати ефективність креативів. Інструменти дослідження споживачів поєднують сегментацію аудиторії, аналіз настроїв і автоматичне формування інсайтів, що допомагає компаніям точніше визначати потреби цільових груп і оптимізувати стратегії комунікації. У роботі представлено огляд найпоширеніших програмних продуктів, проаналізовано їхні функціональні можливості, підходи до моделювання, а також зручність інтеграції в маркетингові процеси.
Дашборди в бізнес-аналітиці: концепція, проєктування та реалізація в Excel
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ященко Л. О.
У статті розглядається проблема ефективного використання бізнес даних в умовах цифровізації та зростання інформаційних потоків. Незважаючи на наявність значних масивів даних, керівники часто не отримують своєчасних і зрозумілих аналітичних висновків, що ускладнює прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Однією з ключових причин цього є відсутність системного підходу до побудови управлінських дашбордів або хибне трактування їх як суто візуальних звітів. Метою статті є обґрунтування концепції управлінського дашборда як інструмента бізнес-аналітики та дослідження повного циклу його проєктування й реалізації в середовищі MS Excel. У роботі розкрито принципи аналітичного проєктування дашбордів, підходи до визначення цільової аудиторії, формування ключових показників ефективності та логічної структури аналітичної панелі. Особливу увагу приділено підготовці й очищенню даних як фундаменту аналітичної моделі, використанню «розумних» таблиць і зведених таблиць для агрегації даних, а також реалізації інтерактивності та автоматизації за допомогою слайсерів і динамічних формул. Показано роль візуалізацій у аналізі трендів і порівняльній аналітиці. У результаті доведено, що управлінський дашборд у MS Excel є ефективним і доступним інструментом підтримки управлінських рішень, який сприяє підвищенню аналітичної культури та якості бізнес-управління.
Реалізація положень соціального захисту персоналу підприємств у координатах НП(С)БО та МСФЗ.
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Овсюк Н. В.; Афанас᾿єва І. І.
У статті висвітлено підхід до реалізації соціального захисту персоналу українських підприємств, який передбачає надання допомоги через загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також використання інструментів соціальної політики, прийнятої на конкретному підприємстві. Демографічна ситуація в Україні не спроможна забезпечити гідний рівень існування громадян після завершення трудової діяльності, що зумовлює необхідність комплексного розвитку пенсійної системи країни з урахуванням функціонування накопичувальної системи та недержавного пенсійного забезпечення, яке реалізується за сприяння недержавних пенсійних фондів (НПФ). Проаналізовано пенсійні системи і пенсійне забезпечення в іноземних державах. Доведено, що недержавне пенсійне забезпечення є складником успішного розвитку країни в ринкових умовах господарювання, адже фінансові ресурси інвестовані в НПФ не лише забезпечать стабільний дохід персоналу після завершення трудової діяльності, а й працюватимуть на користь національної економіки повертаючись до підприємств у формі інвестиційного капіталу. Відображення інформації про реалізацію положень соціального захисту українських працівників здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку та звітності з урахуванням методологічних засад, визначених НП(С)БО та МСФЗ. Важливим інформаційним джерелом про розвиток недержавного пенсійного забезпечення є система бухгалтерського обліку підприємства страхувальника, де накопичуються та зберігаються деталізовані дані щодо видів витрат, спрямованих на реалізацію соціального забезпечення персоналу. Проте у національному обліковому законодавстві зараз відсутній окремий стандарт стосовно програм пенсійного забезпечення, який необхідно використовувати для складання фінансової звітності щодо вказаних програм. Запропонований авторами проєкт стандарту щодо обліку і звітності програм пенсійного забезпечення сприятиме розвитку фінансової звітності НПФ для потреб управління їхніми активами та зростання рівня доходності.
Трансформація управління людським капіталом у телекомунікаційних підприємствах під впливом цифровізації
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ставицький О. В.; Пантєєв Р. Л.
У статті розглядається трансформація аналітики даних під впливом технологій штучного інтелекту. Проаналізовано ключові відмінності між традиційними методами аналізу та підходами, що базуються на ШІ, з акцентом на автоматизацію, масштабованість і точність. Описано роль машинного навчання, NLP та інших технологій у сучасній аналітиці. Наведено етапи обробки даних за допомогою ШІ, а також практичні аспекти впровадження таких рішень у бізнес-середовище. Окрему увагу приділено огляду трьох провідних інструментів - Tableau, Power BI та Google AutoML. Стаття демонструє, як ШІ змінює підходи до прийняття рішень, забезпечуючи глибші інсайти та підвищену ефективність.
Інституційні засади публічної статистики у забезпеченні туризму США
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Лихолет С. І.
У сучасних умовах розвитку туризму як динамічної та міжгалузевої складової національної економіки істотно зростає роль статистичного забезпечення, здатного формувати надійну інформаційну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Особливої актуальності набуває проблема інституційної організації публічної статистики туризму, яка має забезпечувати відкритість, регулярність оприлюднення та аналітичну придатність статистичних даних. Для України, що перебуває на етапі трансформації системи офіційної статистики та впровадження принципів публічної статистики, важливим є вивчення міжнародного досвіду, зокрема практики США. Метою статті є дослідження інституційних засад публічної статистики у системі статистичного забезпечення туризму США та визначення можливостей використання окремих елементів цієї моделі в національній статистичній практиці. У статті узагальнено міжнародні методологічні підходи до формування туристичної статистики, зокрема рекомендації Всесвітньої туристичної організації та методологію сателітного рахунку туризму як інструменту інтеграції туристичних показників у систему національних рахунків. Проаналізовано інституційну взаємодію органів офіційної статистики та галузевих відомств США у процесі формування, оприлюднення й використання статистичної інформації про туризм. Показано, що публічність статистичних даних виступає не лише принципом прозорості, а й інституційним чинником підвищення якості, своєчасності та практичної цінності статистичної інформації. Зроблено висновок, що інституційна модель публічної статистики туризму США забезпечує високий рівень аналітичної підтримки управління галуззю та може слугувати орієнтиром для вдосконалення статистичного забезпечення туризму в Україні з урахуванням національних особливостей. Отримані результати мають прикладне значення для формування сучасної системи статистичного забезпечення управління розвитком туризму.
Облік доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами на підприємствах ІТ-сфери
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Семенова С. М.; Шпирко О. М.; Афанас’єва І. І.
Стаття присвячена теоретико-практичному обґрунтуванню уніфікованого підходу до визнання доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами на ІТ-підприємствах, який базується на аналізі наявних методик обліку і вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, а також містить рекомендації для підвищення прозорості й порівнянності фінансової звітності в ІТ-сфері. Підприємства, які працюють у ІТ-сфері, вирізняються високою інтенсивністю мікротранзакцій та широким застосуванням різних токенів, що супроводжується значною волатильністю, податковими й правовими невизначеностями. Незважаючи на наявні інтерпретації норм міжнародних стандартів, немає однозначності стосовно критеріїв класифікації криптовалюти та інших цифрових активів як запасів, нематеріальних активів і фінансових інструментів, а також вибору методів оцінки в умовах нерегулярної ліквідності й фрагментарності розкриття в примітках. Це зумовлює нагальну потребу в розробленні уніфікованих рекомендацій щодо обліку доходів від операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами, які забезпечать послідовність застосування міжнародних стандартів, підвищать прозорість звітності та зменшать податкові ризики. Виявлено, що відсутність спеціального стандарту та чітких регуляторних вимог спричиняє значні розбіжності у класифікації, оцінці та розкритті інформації про операції з цифровими активами. Проаналізовано практику ІТ-підприємств і продемонстровано, що впровадження внутрішніх облікових політик, узгоджених із вимогами міжнародних стандартів, у поєднанні з використанням провідних аналітичних платформ і незалежних кастодіальних сервісів дає змогу підвищити достовірність даних і мінімізувати ризики шахрайства. Зважаючи на високу волатильність ринку рекомендовано застосовувати адаптивні методи оцінки (середньозважені ціни, коридори переоцінки) і сценарний аналіз, а також відображати криптовалюту та інші цифрові активи у звітності окремо з детальним розкриттям у примітках. Підкреслено роль криптообліку, який розвивається як сучасний напрям бухгалтерії і поєднує методологічні, організаційні та технологічні рішення для відображення операцій із криптовалютами й цифровими активами в обліку та звітності відповідно до вимог стандартів, особливостей цифрового середовища і правових обмежень. На основі проведеного дослідження сформовано уніфіковану методику визнання, оцінки та відображення операцій із криптовалютою та іншими цифровими активами, що забезпечує суворе дотримання вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, підвищує прозорість і повноту розкриття інформації, а також значною мірою знижує регуляторні та фінансові ризики для підприємств ІТ-сфери.
Цифрова трансформація бізнесу в сучасних умовах
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Лазоренко Л. В.
В статті розкрито суть цифрової трансформації бізнесу, основні цифрові інструменти, що можуть використовуватися бізнесом на практиці, тенденції цифрової трансформації бізнесу в Україні в сучасних умовах та стратегії подальшого розвитку цього процесу. Цифрова трансформація – це не просто впровадження нових технологій, а глибоке перетворення бізнесу, спрямоване на покращення його ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності. Вона відкриває нові можливості для компаній, допомагаючи їм адаптуватися до змінних ринкових умов, покращувати обслуговування клієнтів, створювати інноваційні продукти та послуги, а також приймати більш поінформовані та стратегічні рішення. У сучасному світі цифрова трансформація стає необхідністю для бізнесу, який прагне успіху та процвітання. Основні етапи цифровізації бізнес-процесів: аналіз клієнтів та ринку; вибір потрібних інструментів; створення онлайн платформи; автоматизація рутинних задач, підключення сервісів для обліку, логістики, інвентаризації, аналітики дозволяє працювати швидше, точніше й з меншими витратами. Основними інструментами цифровізації бізнесу можуть бути: CRM-система – для ведення клієнтської бази; бухгалтерський софт – для автоматизації обліку;сервіси для онлайн-оплат і замовлень; чат боти або месенджери – для швидкої комунікації. Основними видами цифрових технологій для бізнес формувань є: ERP-системи це набір програм, які інтегрують інформаційні потоки всіх відділів в єдину інформаційну систему; CRM-системи – спрямовані на покращення управління відносинами з клієнтами; Big Data and Analytics – це великі обсяги даних, які надходять з різних джерел, таких як соціальні мережі, датчики, інтернет-транзакції, тощо. Основними тенденціями цифрової трансформації бізнесу є: блокчейн, хмарні обчислювання та цифрова безпека, інтернет речей, Збір інформації з різних джерел, 5G технологія. Для того, щоб успішно перетворити свій бізнес, необхідно розробити стратегію цифрової трансформації, яка враховуватиме унікальні потреби та цілі компанії.
Значення підвищення майстерності у вищій школі для забезпечення безпеки держави
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Засанський В. В.; Сорока А. М.
У статті піднімаються питання важливості забезпечення якісної підготовки спеціалістів у вищій школі на основі використання новітніх методів навчання та їх значення для забезпечення економічної безпеки держави як основного фундаменту національної безпеки. Недаром говорять кадри рішають усе. Відзначено важливість поєднання передової практики та новітньої творчої педагогічної думки. Запропоновано модель комплексного підходу до викладання у вищій школі. Інтеграції класичних методів оцінювання з новітніми тенденціями. Зокрема проведення інтерактивних круглих столів. Використання сучасних навчальних компонентів різних технічних платформ зокрема таких як Zoom та Meet. Google. Дані платформи дають можливість використовувати у навчальному процесі лекції кращих науковців світу. Доведено, що такий комплексний підхід сприяє розвитку підготовки висококваліфікованих кадрів для всіх секторів економіка та військово промислового сектору, відомчих вузів системи МВС, Міністерства оборони України. Якісна підготовко спеціалістів основа формування Національної безпеки.
Фіксер як суб’єкт медіаменеджменту в міжнародних журналістських проєктах: український досвід 2022–2025 років
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Насад Н. В.; Бірюков В. М.
Стаття присвячена аналізу фіксерства як особливої форми управління міжнародними журналістськими проєктами в умовах воєнної комунікації. У дослідженні застосовано методи кейс-стаді, контент-аналізу та включеного спостереження для виявлення управлінських, комунікаційних і етичних аспектів діяльності фіксерів під час повномасштабної війни в Україні. З’ясовано, що фіксер виконує комплексні функції – від логістичного супроводу до стратегічного управління ризиками та комунікаціями. У межах міжнародних проєктів він виступає як польовий менеджер, координатор міжкультурної взаємодії та агент культурної медіації, що забезпечує достовірність і безпечність інформаційних потоків. Визначено управлінські функції фіксера – планування, організація, комунікація, контроль і кризовий менеджмент – та доведено їхню відповідність принципам сучасного медіаменеджменту. Визначено, що фіксер виконує роль проєктного менеджера, координатора ризиків і культурного медіатора, який забезпечує ефективність міжорганізаційної взаємодії між міжнародними медіаструктурами та локальними спільнотами. У роботі запропоновано концептуальну модель фіксера як агента медіаменеджменту, що поєднує управлінські, аналітичні й етичні компетентності. На основі українського досвіду запропоновано напрями професіоналізації фіксерської діяльності: створення асоціації фіксерів, розроблення етичного кодексу, запровадження освітніх програм із кризового медіаменеджменту та формування системи державної підтримки.

Browse

Browsing 2025 by Issue Date