2025

Permanent URI for this communityhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1946

Browse

Now showing 1 - 20 of 40

Від цифрової нерівності до Data Justice: феномен Data Poverty у вимірах статистики та Data Science
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Осауленко О. Г.; Моторин Р. М.; Горобець О. О.
У статті висвітлено феномен data poverty як новий вимір цифрової нерівності, що поєднує технічні, соціальні, політичні та етичні аспекти. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що проблема data poverty виходить за межі суто технічного виміру доступу до інформації, вона відображає глибші системні дисбаланси у розподілі ресурсів, цифровій політиці та можливостях участі в ній. Вивчення цього явища є критично важливим для формування справедливої цифрової політики, зокрема в Україні, з урахуванням потреб найбільш уразливих суспільних груп. Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язків між ключовими вимірами цифрової нерівності – від digital divide як базового рівня фізичного доступу до інформаційних технологій до комплексної категорії data poverty, яка інтегрує структурні, аналітичні та етичні аспекти використання даних, зокрема явища data divide, data marginalization, data injustice, формуючи системне поле цифрової несправедливості. Зроблено компаративний аналіз міжнародних індексів, релевантних для дослідження data poverty. Доведено, що data poverty обмежує здатність громадян, спільнот і країн бути активними суб’єктами цифрової економіки, публічного управління та виробництва знань. Запропоновано типологію data poverty, яка охоплює три рівні прояву: індивідуальний – коли окремі особи або соціальні групи залишаються поза охопленням цифрового аналізу та статистичних систем; інституційний – коли органи державної влади не володіють достатнім масивом достовірних даних для ухвалення ефективних управлінських рішень; глобальний / регіональний – коли країни виступають лише джерелами первинних даних, не маючи контролю над їх обробленням, зберіганням і вторинним використанням. Окремо проаналізовано геополітику data poverty, в т. ч. цифровий колоніалізм, асиметрію між data-rich і data-poor країнами. Запропоновано стратегії подолання data poverty: розвиток цифрових прав і цифрової грамотності, інклюзивної інфраструктури, відкритих даних, мультисекторних партнерств та етично орієнтованого управління даними. Доведено, що подолання data poverty є не лише технічним, а насамперед політичним та етичним завданням, що потребує переосмислення цифрового суверенітету, забезпечення рівного доступу до даних і демократизації цифрового врядування як фундаменту справедливого, інклюзивного та сталого цифрового майбутнього. Ключові слова: цифрова нерівність, data poverty, алгоритмічна справедливість, когнітивне вилучення, цифровий слід, цифровий суверенітет, data science.
Використання сучасних цифрових технологій в управлінні процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банків
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Бондарук Т. Г.
У статті здійснено комплексний аналіз впливу сучасних цифрових технологій на трансформацію системи інформаційного забезпечення економічної безпеки банків у контексті динамічного розвитку цифрової економіки та зростання фінансових, кібернетичних і операційних ризиків. Обґрунтовано, що цифровізація банківської діяльності виходить за межі технічного оновлення ІТ-систем і формує передумови для перегляду концептуальних засад моделювання ризиків, формування інформаційних потоків та організації управлінських процедур. Визначено, що ключовими чинниками модернізації інформаційно-аналітичної підсистеми є розвиток технологій Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень, відкритого банкінгу, дистанційної ідентифікації та комплексів кіберзахисту. У дослідженні систематизовано сучасні підходи до трактування цифрової трансформації та розкрито їх значення для формування нової моделі інформаційно-аналітичної діяльності банків, орієнтованої на проактивне виявлення загроз і випереджуюче реагування на зміни зовнішнього середовища. Показано, що цифрові технології забезпечують розширення джерел даних, інтеграцію внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, підвищення точності прогнозних оцінок і скорочення часових лагів у прийнятті управлінських рішень. Особливу увагу приділено ролі штучного інтелекту у формуванні моделей поведінкової аналітики, систем раннього попередження та автоматизованих механізмів контролю транзакцій. Запропоновано організаційно-функціональну модель управління процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банку, що охоплює блоки формування, інтеграції, зберігання, аналізу та захисту даних. Доведено, що впровадження такої моделі створює можливості для формування замкненого інформаційного контуру «дані – аналітика – рішення – захист – нові дані». Аргументовано, що технологічне та інституційне підсилення цієї моделі сприяє підвищенню адаптивності банків до зовнішніх шоків, мінімізації інформаційної асиметрії, розширенню контролю за ризиками та зміцненню їх фінансової стійкості.
Інноваційні підходи практичної підготовки фахівців у галузі права
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Черушева Г. Б.; Богдан Ю. В.
Зростання ролі правової освіти в Україні обумовлено процесами розвитку українського суспільства як правової держави, необхідністю правового регулювання суспільних відносин, захисту громадянських прав і свобод. Це значною мірою залежить від актуалізації сучасної системи юридичної освіти викликам сьогодення у підготовці фахівців до професійної діяльності в органах державної влади, правосуддя та правопорядку; фахівців, які чітко усвідомлюють цінності демократичного суспільства, основою якого є верховенство права, права і свобод людини в Україні. За думкою С.В. Кононенко це можливо на основі «комплексного поєднання таких аспектів, як правова освіта, формування правової культури, правової поведінки та певних професійно важливих психологічних властивостей особистості. Єдність у рішенні цієї задачі забезпечує підготовку юристів з високою професійною компетентністю» [1, с. 72], сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності на ринку праці. У статті розкрито концептуальні підходи наскрізної практичної підготовки фахівців юридичної сфери. На основі теоретичного аналізу та дослідження досвіду підготовки правників у ЗВО та визначені основні компетентності, що складають основу професійної готовності майбутнього спеціаліста. Особлива увага приділена аналізу основних напрямів практичної підготовки, зокрема інтерактивним методам формування практичних вмінь та навичок, професійних й загальних здібностей, зазначених в Стандарті вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 081 Право. [2] За результатами дослідження розроблена комплексна методика наскрізної практичної підготовки, яка включала перелік інтерактивних методів (в процесі навчання, проходженні різних видів практик, стажування в рамках юридичної клініки, волонтерської правоосвітньої діяльності здобувачів освіти серед учнівської молоді тощо), кожна з яких має свої мотиви й чинники прийняття рішень.
Прикладні аспекти публічного управління у сфері охорони довкілля: інноваційні підходи до впровадження цифрових механізмів на засадах державно-приватного партнерства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Лазоренко Л.В.; Воробйов С.В.
У статті досліджується комплекс проблем, які виникають під час цифровізації процесів реалізації контрольних функцій інститутів громадянського суспільства та органів державної влади у природоохоронній сфері України. Показано, що нестабільність нормативно-правового середовища, постійні організаційні трансформації та зростання кількості екологічних викликів формують необхідність динамічної адаптації цифрових механізмів громадського контролю. Обґрунтовано важливість створення єдиної інформаційно-комунікаційної інфраструктури охорони довкілля шляхом інтеграції наявних і перспективних інструментів взаємодії держави та громадськості. Визначено, що ефективність функціонування таких інструментів значною мірою залежить від якості проектування алгоритмів програмного забезпечення, їх узгодженості, масштабованості та стійкості до змін. Особливу увагу приділено економічним аспектам адаптації алгоритмів програмного забезпечення, зокрема ризикам недооцінки або завищення вартості робіт з перепроектування. Підкреслено відсутність в Україні єдиної методики попереднього визначення вартості розробки та модернізації цифрових продуктів, що ускладнює планування й підвищує імовірність неефективного використання бюджетних ресурсів. Доведено, що врахування економічних, технологічних і нормативно-правових чинників є ключовою передумовою стійкого функціонування цифрових рішень у сфері громадського контролю. На основі проведеного аналізу обґрунтовано доцільність застосування системного підходу під час розроблення та правового забезпечення цифрових механізмів громадського контролю. Зроблено висновок, що цифрову трансформацію природоохоронної галузі слід розглядати як інструмент підвищення якості державного управління та залучення громадськості, а не як самоціль. Наголошено на важливості безперервності державних стратегічних інвестицій у цифрові технології, оскільки їх уповільнення створює ризики технологічного відставання та зниження ефективності діяльності органів влади.
Програмні інструменти для прогнозування успішності рекламних кампаній
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Дяченко Л.; Теодорович Л.
У статті розглянуто особливості сучасних засобів маркетингу та реклами. В результаті проведеного дослідження встановлено, що для точнішого прогнозування та прийняття інформованих рішень у маркетингу потужним інструментом є предиктивна аналітика, що проводиться за допомогою використання програмного забезпечення. Предиктивна аналітика у сфері маркетингу використовує машинне навчання, статистичні моделі та аналіз великих даних, щоб прогнозувати поведінку споживачів, ефективність рекламних кампаній і ринкові тенденції. Сучасне програмне забезпечення для моніторингу реклами дає змогу відстежувати медіа-активність конкурентів, аналізувати охоплення та взаємодію, а також автоматично оцінювати ефективність креативів. Інструменти дослідження споживачів поєднують сегментацію аудиторії, аналіз настроїв і автоматичне формування інсайтів, що допомагає компаніям точніше визначати потреби цільових груп і оптимізувати стратегії комунікації. У роботі представлено огляд найпоширеніших програмних продуктів, проаналізовано їхні функціональні можливості, підходи до моделювання, а також зручність інтеграції в маркетингові процеси.
Реалізація положень соціального захисту персоналу підприємств у координатах НП(С)БО та МСФЗ.
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Овсюк Н. В.; Афанас᾿єва І. І.
У статті висвітлено підхід до реалізації соціального захисту персоналу українських підприємств, який передбачає надання допомоги через загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також використання інструментів соціальної політики, прийнятої на конкретному підприємстві. Демографічна ситуація в Україні не спроможна забезпечити гідний рівень існування громадян після завершення трудової діяльності, що зумовлює необхідність комплексного розвитку пенсійної системи країни з урахуванням функціонування накопичувальної системи та недержавного пенсійного забезпечення, яке реалізується за сприяння недержавних пенсійних фондів (НПФ). Проаналізовано пенсійні системи і пенсійне забезпечення в іноземних державах. Доведено, що недержавне пенсійне забезпечення є складником успішного розвитку країни в ринкових умовах господарювання, адже фінансові ресурси інвестовані в НПФ не лише забезпечать стабільний дохід персоналу після завершення трудової діяльності, а й працюватимуть на користь національної економіки повертаючись до підприємств у формі інвестиційного капіталу. Відображення інформації про реалізацію положень соціального захисту українських працівників здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку та звітності з урахуванням методологічних засад, визначених НП(С)БО та МСФЗ. Важливим інформаційним джерелом про розвиток недержавного пенсійного забезпечення є система бухгалтерського обліку підприємства страхувальника, де накопичуються та зберігаються деталізовані дані щодо видів витрат, спрямованих на реалізацію соціального забезпечення персоналу. Проте у національному обліковому законодавстві зараз відсутній окремий стандарт стосовно програм пенсійного забезпечення, який необхідно використовувати для складання фінансової звітності щодо вказаних програм. Запропонований авторами проєкт стандарту щодо обліку і звітності програм пенсійного забезпечення сприятиме розвитку фінансової звітності НПФ для потреб управління їхніми активами та зростання рівня доходності.
Публічно-приватне партнерство як модель фінансування відбудови об’єктів критичної інфраструктури
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Артеменко А. О.
Стаття присвячена актуалізації питання розвитку публічно приватного партнерства як ключового інструменту фінансування та відновлення об’єктів критичної інфраструктури України в умовах післявоєнної відбудови. Доведено, що з огляду на масштабні воєнні руйнування та обмеженість бюджетних ресурсів, ППП є ефективним механізмом для залучення приватного капіталу, оптимального розподілу ризиків та впровадження інноваційних рішень. Метою дослідження є теоретичне узагальнення існуючих підходів та розроблення цілісної структурної моделі реалізації ППП задля поєднання економічних інтересів держави, бізнесу та суспільства для стійкого фінансування відбудови критичної інфраструктури. У статті проведено аналіз сучасних наукових підходів до розуміння сутності ППП, які акцентують увагу на його ролі у стимулюванні економічного розвитку та підвищенні ефективності розбудови інфраструктурних проєктів. Виявлено, що на практиці застосування ППП часто зводиться лише до фінансової співпраці, ігноруючи значущий вплив зовнішніх політичних, соціальних, технологічних чинників. На основі цього узагальнення систематизовано ключові фактори зовнішнього середовища (політико-правові, економічні, соціальні та технологічні), які критично визначають ефективність ППП саме у післявоєнних умовах. Автором запропоновано структурну модель публічно-приватного партнерства, яка включає чотири взаємопов’язані блоки: аналітично-моніторинговий (оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища), стратегічно-планувальний (визначення форми ППП, узгодження інтересів стейкхолдерів), організаційно реалізаційний (розподіл ресурсів, функцій і ризиків) та контрольно-адаптивний (оцінка результатів, моніторинг ефективності й коригування стратегії). Доведено, що впровадження моделі сприятиме підвищенню прозорості, гнучкості управління, ефективності інвестицій, довіри між партнерами та стійкості процесів післявоєнного відновлення критичної інфраструктури. Узагальнено, що ППП є перспективним механізмом сталого фінансування критичної інфраструктури, який забезпечує баланс між економічною доцільністю та суспільною значущістю проєктів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методичних підходів до оцінки ефективності ППП і його інтеграції в національні програми післявоєнного відновлення.
Трансформація управління людським капіталом у телекомунікаційних підприємствах під впливом цифровізації
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ставицький О. В.; Пантєєв Р. Л.
У статті розглядається трансформація аналітики даних під впливом технологій штучного інтелекту. Проаналізовано ключові відмінності між традиційними методами аналізу та підходами, що базуються на ШІ, з акцентом на автоматизацію, масштабованість і точність. Описано роль машинного навчання, NLP та інших технологій у сучасній аналітиці. Наведено етапи обробки даних за допомогою ШІ, а також практичні аспекти впровадження таких рішень у бізнес-середовище. Окрему увагу приділено огляду трьох провідних інструментів - Tableau, Power BI та Google AutoML. Стаття демонструє, як ШІ змінює підходи до прийняття рішень, забезпечуючи глибші інсайти та підвищену ефективність.
Фіксер як суб’єкт медіаменеджменту в міжнародних журналістських проєктах: український досвід 2022–2025 років
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Насад Н. В.; Бірюков В. М.
Стаття присвячена аналізу фіксерства як особливої форми управління міжнародними журналістськими проєктами в умовах воєнної комунікації. У дослідженні застосовано методи кейс-стаді, контент-аналізу та включеного спостереження для виявлення управлінських, комунікаційних і етичних аспектів діяльності фіксерів під час повномасштабної війни в Україні. З’ясовано, що фіксер виконує комплексні функції – від логістичного супроводу до стратегічного управління ризиками та комунікаціями. У межах міжнародних проєктів він виступає як польовий менеджер, координатор міжкультурної взаємодії та агент культурної медіації, що забезпечує достовірність і безпечність інформаційних потоків. Визначено управлінські функції фіксера – планування, організація, комунікація, контроль і кризовий менеджмент – та доведено їхню відповідність принципам сучасного медіаменеджменту. Визначено, що фіксер виконує роль проєктного менеджера, координатора ризиків і культурного медіатора, який забезпечує ефективність міжорганізаційної взаємодії між міжнародними медіаструктурами та локальними спільнотами. У роботі запропоновано концептуальну модель фіксера як агента медіаменеджменту, що поєднує управлінські, аналітичні й етичні компетентності. На основі українського досвіду запропоновано напрями професіоналізації фіксерської діяльності: створення асоціації фіксерів, розроблення етичного кодексу, запровадження освітніх програм із кризового медіаменеджменту та формування системи державної підтримки.
Дашборди в бізнес-аналітиці: концепція, проєктування та реалізація в Excel
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ященко Л. О.
У статті розглядається проблема ефективного використання бізнес даних в умовах цифровізації та зростання інформаційних потоків. Незважаючи на наявність значних масивів даних, керівники часто не отримують своєчасних і зрозумілих аналітичних висновків, що ускладнює прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Однією з ключових причин цього є відсутність системного підходу до побудови управлінських дашбордів або хибне трактування їх як суто візуальних звітів. Метою статті є обґрунтування концепції управлінського дашборда як інструмента бізнес-аналітики та дослідження повного циклу його проєктування й реалізації в середовищі MS Excel. У роботі розкрито принципи аналітичного проєктування дашбордів, підходи до визначення цільової аудиторії, формування ключових показників ефективності та логічної структури аналітичної панелі. Особливу увагу приділено підготовці й очищенню даних як фундаменту аналітичної моделі, використанню «розумних» таблиць і зведених таблиць для агрегації даних, а також реалізації інтерактивності та автоматизації за допомогою слайсерів і динамічних формул. Показано роль візуалізацій у аналізі трендів і порівняльній аналітиці. У результаті доведено, що управлінський дашборд у MS Excel є ефективним і доступним інструментом підтримки управлінських рішень, який сприяє підвищенню аналітичної культури та якості бізнес-управління.
Інноваційні інструменти ризик-менеджменту в міжнародній економіці: цифровізація, Big Data та штучний інтелект
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Пархоменко В. В.
У статті розглянуто сучасні підходи до управління ризиками в міжнародних економічних відносинах. Обґрунтовано необхідність поєднання класичних методів ризик-менеджменту (сценарний аналіз, стрес тестування) з інноваційними інструментами, що базуються на цифровізації, використанні великих даних (Big Data), штучного інтелекту та ESG критеріях. Проаналізовано практику провідних міжнародних організацій – Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Показано, що сучасні глобальні виклики, зокрема зростання боргового навантаження та кліматичні ризики, формують нову парадигму ризик-менеджменту. Наведені графічні матеріали ілюструють актуальні тенденції. Основний внесок автора полягає у систематизації сучасних методів управління ризиками та визначенні перспектив їх застосування у міжнародній економіці.
Організаційно-економічні засади логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Шуляр Н. М.
Організаційно-економічні засади логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) промислових підприємств включають організацію та оптимізацію всіх потокових процесів, пов'язаних з експортом/імпортом, а також управління витратами, ризиками та державним регулюванням. Це означає побудову логістичних систем, що забезпечують доставку товарів потрібної якості, кількості та у потрібний час і місце, з урахуванням економічної ефективності та вимог законодавства. У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування ефективного організаційно-економічного механізму логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств України. Проаналізовано сучасні принципи управління ЗЕД в умовах глобалізації та посилення конкуренції, зокрема орієнтацію на фінансовий успіх, пріоритетність інтересів споживачів, наукове обґрунтування рішень, інноваційність та адаптивність. Особливу увагу приділено ключовим напрямам ЗЕД (експортно-імпортні операції, управління ланцюгами постачання, інвестиційна діяльність, інжинірингові послуги) та ролі логістики як інтеграційного елементу їх забезпечення. Розкрито концептуальні підходи до побудови ефективного механізму логістичного управління: прозора система управління, системний підхід (аналіз структури виробництва та декомпозиція), реалізація повного управлінського циклу (планування, організація, мотивація, координація, контроль), ситуаційний підхід (адаптація до змін внутрішнього та зовнішнього середовища), інтеграційний підхід (узгодженість функцій і процесів) та маркетинговий підхід (адаптація логістики до ринкових змін і підтримка конкурентоспроможності у сфері ЗЕД). Запропоновано структуру організаційно-економічного механізму логістичного управління та обґрунтовано необхідність його впровадження для підвищення ефективності ЗЕД промислових підприємств.
Аналіз ринку – інтегральний інструмент міжнародного маркетингу: теоретико-методологічні засади та практичне значення
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Плахотнікова Л. О.
У статті розглянуто аналіз ринку як фундаментальний інструмент міжнародного мвркетингу при розробці міжнародної маркетингової стратегії в умовах зростання економічної турбулентності. Визначено його місце у сучасній економічній науці та системі прийняття управлінських рішень. Окреслено ключові теоретичні підходи до дослідження ринкових систем, зокрема традиції класичної, неокласичної, інституціональної та поведінкової економіки. Розкрито методологічні моделі, що застосовуються для оцінювання ринку, включаючи Porter’s Five Forces, SCP-підхід, PESTLE та економетричні методи прогнозування. Представлено типову структуру комплексного ринкового аналізу та окреслено його науково-практичне значення для суб’єктів господарювання.
Оцінка результативності інтернет-маркетингу як індикатор стратегії розвитку підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ромащенко О. С.; Воскобоєва О. В.; Снітко А. С.
У статті розглянуто теоретичні та методичні засади оцінювання результативності інтернет-маркетингу як ключового елемента стратегічного розвитку підприємства в умовах цифрової трансформації. Визначено, що традиційні підходи до оцінювання маркетингової ефективності, які базуються переважно на фінансових показниках, не відображають комплексного впливу маркетингової діяльності на стійкість бізнесу та рівень клієнтської лояльності. Обґрунтовано доцільність використання інтегральної моделі результативності маркетингу (IMR – Integrated Marketing Result), що поєднує три групи показників: фінансові (ROI, CLV, CAC), поведінкові (CR, RR) та якісні (NPS, CSAT, CX). Запропоновано методику нормалізації показників і визначення вагових коефіцієнтів на основі експертного оцінювання, кореляційно-регресійного аналізу та методу аналізу ієрархій (AHP). Проведено порівняльний аналіз результативності маркетингової діяльності провідних підприємств телекомунікаційної галузі України – Київстар, Volia, DataGroup, НашНет, Тріолан та Megogo. Застосування запропонованої моделі дозволяє здійснювати комплексну оцінку маркетингової діяльності, виявляти сильні та слабкі сторони системи управління, підвищувати точність прийняття рішень і сприяє формуванню довгострокової конкурентної переваги підприємства в інтернет-середовищі.
Трансформація управління людським капіталом у телекомунікаційних підприємствах під впливом цифровізації
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Завгородній А. О.; Сорока А. М.; Петченко М. В.
У статті досліджено теоретико-методологічні основи та практичні аспекти трансформації управління людським капіталом у телекомунікаційних підприємствах, що відбувається під впливом глобальної цифровізації. Окреслено ключові фактори цих змін, включаючи потреби клієнтів, конкурентні виклики та системні інновації. Проаналізовано напрями цифрової трансформації HR-процесів, які охоплюють впровадження штучного інтелекту, Big Data аналітики, гейміфікації та автоматизації рутинних завдань. Особливу увагу приділено впливу цифровізації на формування інноваційно-інтелектуального потоку як домінуючої складової інтегративного розвитку підприємств. Запропоновано аналітичний інструментарій оцінки процесів цифрової трансформації системи управління персоналом. Обґрунтовано необхідність переходу до проактивного адаптивного управління, що базується на нових цифрових компетенціях персоналу та забезпечує сталі конкурентні переваги телекомунікаційних компаній.
Євроінтеграційні аспекти сталого інноваційного розвитку підприємств під час війни
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Зеліско І.М.; Халімон Т.М.; Халімон С.М.
У статті представлено роль сталого інноваційного розвитку підприємств в умовах VUCA – світу. Розкрито теоретичні засади сталого економічного розвитку в умовах Індустрії 5.0 та Економіки 5.0. Презентовано економічний зміст інновацій та інноваційного розвитку. Виявлено інноваційні імперативи сталого економічного розвитку. Обґрунтовано важливість сталого інноваційного розвитку підприємств у євроінтеграційному поступі України в умовах необхідності відбудови країни та відновлення національної економіки. Охарактеризовано один із важливих трендів розвитку вітчизняних підприємств – імплементацію Європейського зеленого курсу та представлено засади формування «зеленої економіки». Розглянуто досвід інноваційного розвитку Ізраїля в умовах перманентної війни та можливість його використання в Україні. Розроблено парадигму сталого інноваційного розвитку підприємств, що складається із імперативів, детермінант та результативності імплементації. Доведено роль і значення сталого інноваційного розвитку у формуванні конкурентних переваг національної економіки на глобальному ринку.
Адаптивне управління цінами: зміст, переваги та виклики
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Луньова Т. С.
У статті досліджено сутність адаптивного управління цінами як сучасного інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств. Визначено його ключові принципи, переваги та виклики впровадження в умовах цифровізації економіки. Розглянуто особливості застосування динамічного, алгоритмічного, персоналізованого та психологічного ціноутворення як основних методів адаптивної цінової політики. Обґрунтовано, що адаптивне ціноутворення забезпечує підприємствам можливість оперативно реагувати на зміни попиту, поведінку споживачів і дії конкурентів, водночас потребує наявності аналітичних ресурсів, цифрових технологій і зваженого підходу до етичних аспектів використання цінових алгоритмів. Розроблено рекомендації щодо поетапного впровадження адаптивного управління цінами на малих та середніх підприємствах.
Методика дослідження споживчої оцінки привабливості атрибутів комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Виноградова О. В.; Сьомкіна Т. В.; Кондрашов О.А.
У статті надано теоретичне обґрунтування та практичні рекомендації щодо застосування методики дослідження споживчої оцінки привабливості атрибутів комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства. Запропоноване визначення розробленої методики як сукупності послідовних методів та процедур для обґрунтування найбільш значимих атрибутів для споживачів послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства, що дозволяє підприємству оптимізувати свій комплекс послуг інтернет-маркетингу. Надано схему, яка ілюструє етапи запропонованої методики: від визначення мети до розробки стратегічних рекомендацій. Обґрунтовано актуальність постійного моніторингу споживчих уподобань як важливого елементу ефективної діяльності торговельного підприємства. Здійснено систематизацію атрибутів для інтернет-магазинів меблів за предметом оцінки споживчих уподобань та з точки зору етапу прийняття споживачем рішення щодо здійснення покупки: атрибути, що дозволяють оцінювати магазин без/до покупки і атрибути, оцінка за якими можлива після здійснення покупки. За допомогою моделі Н.Кано та опитування споживачів було проведено класифікацію атрибутів комплексу послуг інтернет-магазину меблів. Відповідно до проведеного дослідження отримано результати щодо ранжування атрибутів за їхньою значимістю. До найбільш значущих базових атрибутів віднесено: прозорі та прості умови повернення/обміну товару, можливість моделювання/візуалізації меблів в інтер'єрі, актуальність інформації про наявність та оптимальне співвідношення ціни та якості без прихованих платежів. Вирішальні атрибути включають: надійність та гнучкість послуг доставки, повноту та якість контенту про товар, підтвердження якості та можливість купівлі у розстрочку/кредит. До привабливих атрибутів віднесено: компетентність онлайн-консультантів, онлайн-консультації дизайнера/стиліста інтер'єру та ефективна омніканальність. Виявлено групу байдужих атрибутів, які не впливають на ступінь задоволеності споживачів. До них належить інформування про час виробництва (якщо терміни дотримані), надмірна кількість способів оплати та надто стильний, але не функціональний дизайн сайту. Проведений аналіз дозволив виявити та систематизувати за ступенем важливості найбільш затребувані атрибути комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства, що є основою для формування економічно обґрунтованої та клієнтоорієнтованої пропозиції.
Вплив цифровізації на фінансову безпеку учасників фінансових відносин в Україні у контексті її переваг та мінімізації ризиків
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Добрянська Н. Б.
У статті розкрито вплив цифровізації на фінансову безпеку учасників фінансових відносин в Україні з урахуванням її переваг і шляхів зниження ризиків. Проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних науковців до вивчення питання фінансової безпеки учасників фінансових відносин, зокрема домогосподарств, оцінки переваг, недоліків і ризиків, пов’язаних з упровадженням цифровізації у фінансовій сфері. Охарактеризовано основні складові сегменти цифровізації учасників фінансових відносин. Узагальнено основні переваги цифровізації для учасників фінансових відносин і загрози (ризики), які можуть виникнути внаслідок застосування цифрових технологій під час здійснення фінансових операцій. Розкрито сутність індивідуальних і системних загроз і ризиків для учасників фінансових відносин, які можуть виникати у процесі використання цифрових технологій. Окреслено проблеми з фінансовою безпекою, з якими стикаються учасники фінансових відносин в Україні в умовах цифровізації. Окрему увагу приділено проблемам цифрової фінансової грамотності, кібербезпеки та державного регулювання використання інструментів цифровізації у фінансовій сфері. Зроблено висновок про наявні диспропорції цифрової трансформації, зумовлені технологічними, кадровими та фінансовими труднощами. Наголошено, що, попри різноманіття цифрових інструментів, залишаються напрями, які ще не охоплені цифровізацією. Виокремлено основні та критично важливі на сьогодні переваги процесу цифровізації, шляхи їх ефективного використання у сфері фінансової діяльності. Узагальнено механізми уникнення учасниками фінансових відносин негативних наслідків процесів цифровізації та мінімізації пов’язаних із ними ризиків. Визначено основні напрями подолання внутрішніх перешкод та забезпечення відкритості учасників фінансових відносин до високотехнологічних ініціатив і цифрової трансформації. За результатами проведеного дослідження надано пропозиції щодо підвищення фінансової безпеки учасників фінансових відносин в умовах цифровізації.
Аудиторська діяльність: де ховаються ризики?
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Разумовак К. М.
У статті здійснено аналіз основних ризиків, притаманних аудиторській діяльності, зокрема у сфері фінансового моніторингу, системі управління якістю та оцінювання ризиків в процесі аудиту, пов’язаних із фінансовою звітністю. Заробивши акцент на фінансовий моніторинг, автор систематизує ризики, які можуть виникати під час прийняття клієнта і завдання: ризики, що пов’язані із географічним розташуванням клієнта або його представників, за типом клієнта, за типом послуг, що йому надаються (готівкові розрахунки, здійснення операцій з цінними паперами, страхові платежі, та інші). Доведено, що систематизовані ризики у сфері фінансового моніторингу дають змогу ідентифікувати клієнтів та допомагають аудиторським фірмам дотримуватися вимог законодавства щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Запропоновано, приділити окрему увагу ризикам викривлення фінансової звітності, що впливають на думку в аудиторському звіті. Дії у відповідь на оцінені ризики автор поділяє на загальні дії, які націлені на розробку стратегії і плану аудиту та сегментовані дії. Сегментовані дії є аудиторськими процедурами, що спрямовані на певні твердження фінансової звітності, визначені у плані аудиторської перевірки і виконуються для збору аудиторських доказів. Стаття має практичну цінність для аудиторів, керівників аудиторських фірм, а також для фахівців з фінансового моніторингу, оскільки містить приклади ризик-сценаріїв та рекомендації щодо їх мінімізації. Представлені результати дослідження сприяють формуванню професійного судження аудитора та підвищенню якості аудиторських послуг в умовах посилення регуляторних вимог.

Browse

Browsing 2025 by Issue Date