2025

Permanent URI for this communityhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1946

Browse

Now showing 1 - 20 of 40

Вплив цифровізації на фінансову безпеку учасників фінансових відносин в Україні у контексті її переваг та мінімізації ризиків
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Добрянська Н. Б.
У статті розкрито вплив цифровізації на фінансову безпеку учасників фінансових відносин в Україні з урахуванням її переваг і шляхів зниження ризиків. Проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних науковців до вивчення питання фінансової безпеки учасників фінансових відносин, зокрема домогосподарств, оцінки переваг, недоліків і ризиків, пов’язаних з упровадженням цифровізації у фінансовій сфері. Охарактеризовано основні складові сегменти цифровізації учасників фінансових відносин. Узагальнено основні переваги цифровізації для учасників фінансових відносин і загрози (ризики), які можуть виникнути внаслідок застосування цифрових технологій під час здійснення фінансових операцій. Розкрито сутність індивідуальних і системних загроз і ризиків для учасників фінансових відносин, які можуть виникати у процесі використання цифрових технологій. Окреслено проблеми з фінансовою безпекою, з якими стикаються учасники фінансових відносин в Україні в умовах цифровізації. Окрему увагу приділено проблемам цифрової фінансової грамотності, кібербезпеки та державного регулювання використання інструментів цифровізації у фінансовій сфері. Зроблено висновок про наявні диспропорції цифрової трансформації, зумовлені технологічними, кадровими та фінансовими труднощами. Наголошено, що, попри різноманіття цифрових інструментів, залишаються напрями, які ще не охоплені цифровізацією. Виокремлено основні та критично важливі на сьогодні переваги процесу цифровізації, шляхи їх ефективного використання у сфері фінансової діяльності. Узагальнено механізми уникнення учасниками фінансових відносин негативних наслідків процесів цифровізації та мінімізації пов’язаних із ними ризиків. Визначено основні напрями подолання внутрішніх перешкод та забезпечення відкритості учасників фінансових відносин до високотехнологічних ініціатив і цифрової трансформації. За результатами проведеного дослідження надано пропозиції щодо підвищення фінансової безпеки учасників фінансових відносин в умовах цифровізації.
Методика дослідження споживчої оцінки привабливості атрибутів комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Виноградова О. В.; Сьомкіна Т. В.; Кондрашов О.А.
У статті надано теоретичне обґрунтування та практичні рекомендації щодо застосування методики дослідження споживчої оцінки привабливості атрибутів комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства. Запропоноване визначення розробленої методики як сукупності послідовних методів та процедур для обґрунтування найбільш значимих атрибутів для споживачів послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства, що дозволяє підприємству оптимізувати свій комплекс послуг інтернет-маркетингу. Надано схему, яка ілюструє етапи запропонованої методики: від визначення мети до розробки стратегічних рекомендацій. Обґрунтовано актуальність постійного моніторингу споживчих уподобань як важливого елементу ефективної діяльності торговельного підприємства. Здійснено систематизацію атрибутів для інтернет-магазинів меблів за предметом оцінки споживчих уподобань та з точки зору етапу прийняття споживачем рішення щодо здійснення покупки: атрибути, що дозволяють оцінювати магазин без/до покупки і атрибути, оцінка за якими можлива після здійснення покупки. За допомогою моделі Н.Кано та опитування споживачів було проведено класифікацію атрибутів комплексу послуг інтернет-магазину меблів. Відповідно до проведеного дослідження отримано результати щодо ранжування атрибутів за їхньою значимістю. До найбільш значущих базових атрибутів віднесено: прозорі та прості умови повернення/обміну товару, можливість моделювання/візуалізації меблів в інтер'єрі, актуальність інформації про наявність та оптимальне співвідношення ціни та якості без прихованих платежів. Вирішальні атрибути включають: надійність та гнучкість послуг доставки, повноту та якість контенту про товар, підтвердження якості та можливість купівлі у розстрочку/кредит. До привабливих атрибутів віднесено: компетентність онлайн-консультантів, онлайн-консультації дизайнера/стиліста інтер'єру та ефективна омніканальність. Виявлено групу байдужих атрибутів, які не впливають на ступінь задоволеності споживачів. До них належить інформування про час виробництва (якщо терміни дотримані), надмірна кількість способів оплати та надто стильний, але не функціональний дизайн сайту. Проведений аналіз дозволив виявити та систематизувати за ступенем важливості найбільш затребувані атрибути комплексу послуг інтернет-маркетингу торговельного підприємства, що є основою для формування економічно обґрунтованої та клієнтоорієнтованої пропозиції.
Від цифрової нерівності до Data Justice: феномен Data Poverty у вимірах статистики та Data Science
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Осауленко О. Г.; Моторин Р. М.; Горобець О. О.
У статті висвітлено феномен data poverty як новий вимір цифрової нерівності, що поєднує технічні, соціальні, політичні та етичні аспекти. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що проблема data poverty виходить за межі суто технічного виміру доступу до інформації, вона відображає глибші системні дисбаланси у розподілі ресурсів, цифровій політиці та можливостях участі в ній. Вивчення цього явища є критично важливим для формування справедливої цифрової політики, зокрема в Україні, з урахуванням потреб найбільш уразливих суспільних груп. Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язків між ключовими вимірами цифрової нерівності – від digital divide як базового рівня фізичного доступу до інформаційних технологій до комплексної категорії data poverty, яка інтегрує структурні, аналітичні та етичні аспекти використання даних, зокрема явища data divide, data marginalization, data injustice, формуючи системне поле цифрової несправедливості. Зроблено компаративний аналіз міжнародних індексів, релевантних для дослідження data poverty. Доведено, що data poverty обмежує здатність громадян, спільнот і країн бути активними суб’єктами цифрової економіки, публічного управління та виробництва знань. Запропоновано типологію data poverty, яка охоплює три рівні прояву: індивідуальний – коли окремі особи або соціальні групи залишаються поза охопленням цифрового аналізу та статистичних систем; інституційний – коли органи державної влади не володіють достатнім масивом достовірних даних для ухвалення ефективних управлінських рішень; глобальний / регіональний – коли країни виступають лише джерелами первинних даних, не маючи контролю над їх обробленням, зберіганням і вторинним використанням. Окремо проаналізовано геополітику data poverty, в т. ч. цифровий колоніалізм, асиметрію між data-rich і data-poor країнами. Запропоновано стратегії подолання data poverty: розвиток цифрових прав і цифрової грамотності, інклюзивної інфраструктури, відкритих даних, мультисекторних партнерств та етично орієнтованого управління даними. Доведено, що подолання data poverty є не лише технічним, а насамперед політичним та етичним завданням, що потребує переосмислення цифрового суверенітету, забезпечення рівного доступу до даних і демократизації цифрового врядування як фундаменту справедливого, інклюзивного та сталого цифрового майбутнього. Ключові слова: цифрова нерівність, data poverty, алгоритмічна справедливість, когнітивне вилучення, цифровий слід, цифровий суверенітет, data science.
Концепція «розумного регулювання» («smart regulation») як методологічне підґрунтя удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Сафронова О.М.
У статті уточнено зміст концепції «розумного регулювання» у якості методологічного підґрунтя удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та конкретизовано комплекс доцільних заходів задля його застосування при прийнятті управлінських рішень в сучасних умовах України. Аргументовано, що концепція «smart regulation» є результатом певної еволюції, оновлення теоретичних підходів «less regulation» («менше регулювання», «дерегулювання») та «better regulation» («краще регулювання»). Набір методів та інструментів регуляторної діяльності за всіма зазначеними підходами є подібним, однак дещо змінюються акценти у їх застосуванні. Так, якщо концепція дерегулювання (меншого регулювання) пов'язана швидше з кількісною стороною забезпечення регуляторного впливу держави на суспільне життя на засадах зменшення кількості регуляцій, то наступні ідеї кращого і «розумного регулювання» більше відображають якісні характеристики відповідної публічно-управлінської діяльності. Перша із них стосується як оптимізації зворотного зв'язку в процесі регулювання (наприклад, розвиток саморегулювання, співрегулювання), так і його подальшого спрощення та прискорення. У свою чергу, «розумне регулювання» передбачає вже не стільки з‘ясування оптимального обсягу регулювання, а перенесення уваги з процесу на результат, досягнення останнього найменш обтяжливим способом. Іншими словами, еволюція такого роду підходів відображає перехід від формальних аспектів регулювання до змістовних характеристик відповідної діяльності і, відповідно, до раціонального сценарію їх розподілу. З цих позицій уточнені найбільш перспективні напрями удосконалення регуляторної політики держави в сучасних умовах України. До їх числа, зокрема, віднесено, посилення інституційної спроможності Державної регуляторної служби України, підвищення рівня цифровізації її діяльності шляхом модернізації відповідної інформаційно-комунікаційної системи, забезпечення належного рівня захисту інформації та реагування на кіберзагрози.
Вплив воєнних ризиків на управління рекламними бюджетами підприємств АПК
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ліпський Ю. В.
У статті докладно опрацьовано проблематику управління рекламними бюджетами підприємств АПК. Окрему увагу зосереджено на дослідженні різних сфер ринку digital-реклами України. Проаналізовано тенденції на цьому ринку та перспективи його розвитку та зростання у майбутньому. Визначено важливість застосування інструментів digital реклами підприємствами АПК. Також, у статті досліджено важливість медійної реклами та інфлюенсер маркетингу, як сучасного та найбільш актуального інструменту просування продукції українських підприємств АПК. Особливу увагу приділено виставковій діяльності у сфері агробізнесу та її ролі у рекламній діяльності. Розглянуто важливість нових підходів до планування рекламних витрат. Сформовано актуальні принципи їх формування. Докладно розглянуто чинники, які впливають на ефективність управління рекламними бюджетами агробізнесу в умовах воєнних ризиків.
Програмні інструменти для прогнозування успішності рекламних кампаній
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Дяченко Л.; Теодорович Л.
У статті розглянуто особливості сучасних засобів маркетингу та реклами. В результаті проведеного дослідження встановлено, що для точнішого прогнозування та прийняття інформованих рішень у маркетингу потужним інструментом є предиктивна аналітика, що проводиться за допомогою використання програмного забезпечення. Предиктивна аналітика у сфері маркетингу використовує машинне навчання, статистичні моделі та аналіз великих даних, щоб прогнозувати поведінку споживачів, ефективність рекламних кампаній і ринкові тенденції. Сучасне програмне забезпечення для моніторингу реклами дає змогу відстежувати медіа-активність конкурентів, аналізувати охоплення та взаємодію, а також автоматично оцінювати ефективність креативів. Інструменти дослідження споживачів поєднують сегментацію аудиторії, аналіз настроїв і автоматичне формування інсайтів, що допомагає компаніям точніше визначати потреби цільових груп і оптимізувати стратегії комунікації. У роботі представлено огляд найпоширеніших програмних продуктів, проаналізовано їхні функціональні можливості, підходи до моделювання, а також зручність інтеграції в маркетингові процеси.
Туристично-готельний комплекс як об’єкт статистично-аналітичного оцінювання
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Савицький А. В.
У статті обґрунтовано доцільність розгляду туристично-готельного комплексу як цілісного об’єкта статистично-аналітичного оцінювання. Показано, що сучасний туристично-готельний комплекс виходить за межі окремих видів економічної діяльності та функціонує як багаторівнева система, що поєднує готельний бізнес, туристичних операторів і суміжні сфери послуг. З урахуванням міжнародних рекомендацій UNWTO та методології сателітного рахунку туризму (TSA) запропоновано двошаровий підхід до ідентифікації структури туристично-готельного комплексу, який передбачає виокремлення його ядра та периферійних сегментів. Проаналізовано обмеження національної статистичної практики щодо оцінювання діяльності туристично-готельного комплексу, зокрема проблеми тінізації, домінування малих форм господарювання, недостатньої деталізації даних за видами діяльності та обмеженої інтеграції туристичної статистики у систему національних рахунків. Обґрунтовано, що використання виключно традиційних показників не дозволяє повною мірою відобразити економічні ефекти функціонування комплексу, включно з непрямими та індукованими впливами. Окрему увагу приділено сучасним напрямам розвитку статистичного забезпечення туристично-готельного комплексу, зокрема застосуванню цифрових даних, інструментів бізнес-аналітики, великих масивів даних та методів машинного навчання. Доведено, що поєднання офіційної статистики з альтернативними джерелами інформації створює передумови для підвищення достовірності та оперативності статистичних оцінок. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих підходів для удосконалення системи статистичного забезпечення управління туристично-готельним комплексом та гармонізації національної статистики з міжнародними стандартами.
Інноваційні методи управління бізнес-процесами у цифровій економіці
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Гусєва О. Ю.; Поканевич Ю. В.
В статті проаналізовано і узагальнено інноваційні методи управління бізнес-процесами підприємств в умовах стрімкого розвитку цифрової економіки. Визначено ключові детермінанти стратегічних змін в економіці. До них відносяться: експоненційне зростання обсягів та різноманітності даних, яке є атрибутом цифрової економіки; платформізація та мережеві ефекти; демократизація інновацій на базі відкритих платформ, краудсорсингу та мережевих моделей; цифрові технології, які підвищують прозорість функціонування підприємств. Встановлено, що означені детермінанти формують якісно нову реальність функціонування підприємств та вимагають оновлення методів управління бізнес-процесами з урахуванням специфіки цифрової трансформації. Узагальнено провідних технології, які акселерують цифрову трансформацію в управлінні бізнес-процесами підприємств. Обґрунтовано, що ключовим аспектом цифрової трансформації є гнучкість. В умовах цифрового середовища, що швидко змінюється, бізнес повинен впроваджувати гнучкі методи управління бізнес процесами для швидкого реагування на зміни ринкових тенденцій і технологічних інновацій. Гнучкі методології, що включають ітеративну розробку та гнучке управління бізнес-процесами є важливим фактором збереження конкурентної переваги у цифровій економіці. Встановлено, що інноваційні методи управління бізнес-процесами полягають у впровадженні нових ідей, технологій, моделей та практико орієнтованих підходів для оптимізації та покращення існуючих бізнес-процесів, що дозволяє підвищити ефективність, оптимізувати витрати та удосконалити якість продукції та послуг. До інноваційних відносяться такі методи, як інноваційний реінжиніринг, Scrum, Agile, PDSA, Sipok, безперервне вдосконалення та використання спеціалізованих BPM-систем для моделювання та аналізу бізнес-процесів.
Креативний менеджмент у цифровій економіці України: європейський досвід і стратегічні орієнтири розвитку
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Мостова А. Д.
У статті досліджено роль креативного менеджменту як стратегічного ресурсу цифрової економіки. Визначено його концептуальні засади, функції та зв’язок із розвитком людського і культурного капіталу. Проаналізовано європейський досвід інтеграції креативності, цифрових технологій і сталого розвитку на основі програм Creative Europe, Digital Europe та European Green Deal. Обґрунтовано значення креативного менеджменту для післявоєнної відбудови України, зокрема через розвиток креативно-цифрових компетентностей, інституційної підтримки, стартап-екосистем і впровадження технологій штучного інтелекту. Запропоновано напрями посилення ролі креативного менеджменту у формуванні інноваційної, конкурентоспроможної та стійкої економіки України.
Динамічне ціноутворення як інноваційний інструмент маркетингової цінової політики підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Луньова Т. С.
У статті розглянуто сутність динамічного ціноутворення як інноваційного інструменту маркетингової цінової політики підприємства. Обгрунтовано, що динамічне ціноутворення сприяє гнучкості, адаптивності та підвищенню ефективності діяльності підприємства на сучасному ринку. Проаналізовано переваги та ризики його застосування в умовах цифрової економіки, а також досвід провідних світових компаній, які успішно використовують динамічне ціноутворення для підвищення прибутковості та конкурентоспроможності. Зазначено, що використання динамічного ціноутворення на українських підприємствах залишається обмеженим через недостатній рівень цифровізації бізнесу, нестачу аналітичних інструментів і ризики сприйняття споживачами частих змін цін. Запропоновано практичні рекомендації щодо застосування цього методу ціноутворення в українських компаніях.
Аудиторська діяльність: де ховаються ризики?
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Разумовак К. М.
У статті здійснено аналіз основних ризиків, притаманних аудиторській діяльності, зокрема у сфері фінансового моніторингу, системі управління якістю та оцінювання ризиків в процесі аудиту, пов’язаних із фінансовою звітністю. Заробивши акцент на фінансовий моніторинг, автор систематизує ризики, які можуть виникати під час прийняття клієнта і завдання: ризики, що пов’язані із географічним розташуванням клієнта або його представників, за типом клієнта, за типом послуг, що йому надаються (готівкові розрахунки, здійснення операцій з цінними паперами, страхові платежі, та інші). Доведено, що систематизовані ризики у сфері фінансового моніторингу дають змогу ідентифікувати клієнтів та допомагають аудиторським фірмам дотримуватися вимог законодавства щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Запропоновано, приділити окрему увагу ризикам викривлення фінансової звітності, що впливають на думку в аудиторському звіті. Дії у відповідь на оцінені ризики автор поділяє на загальні дії, які націлені на розробку стратегії і плану аудиту та сегментовані дії. Сегментовані дії є аудиторськими процедурами, що спрямовані на певні твердження фінансової звітності, визначені у плані аудиторської перевірки і виконуються для збору аудиторських доказів. Стаття має практичну цінність для аудиторів, керівників аудиторських фірм, а також для фахівців з фінансового моніторингу, оскільки містить приклади ризик-сценаріїв та рекомендації щодо їх мінімізації. Представлені результати дослідження сприяють формуванню професійного судження аудитора та підвищенню якості аудиторських послуг в умовах посилення регуляторних вимог.
From Hydrological Data to Economic Governance: Expanding the Analytical Capacity of Water Accounts
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Motuzka O.; Grod M.
The study builds on the hypothesis that the effectiveness of water resource management directly depends on the level of analytical maturity of water accounting systems. The traditional model, focused mainly on recording the physical parameters of the water balance, does not provide an adequate foundation for the formulation of strategic economic and environmental decisions. The integration of hydrological, ecological, and economic data within a unified analytical framework transforms water accounting into a tool of economic governance, capable of measuring not only water volumes but also its value, productivity, and contribution to sustainable development. The harmonization of statistical, hydrological, and economic methods enhances the analytical capacity of water accounting, making it an effective mechanism for assessing the state of natural assets and supporting decision-making at macro- and meso-levels. The purpose of the article is to develop methodological foundations for the formation of analytical water accounts that integrate physical, economic, and institutional parameters in order to improve the effectiveness of decision-making systems in the field of water resource management. This approach reconsiders the role of water accounting as not merely a statistical but also a managerial instrument that connects physical resource flows with economic indicators of sustainability. The article outlines the main directions of integrating environmental and economic water accounting systems, identifies analytical parameters capable of ensuring coherence between natural processes and economic decisions, and substantiates their potential for supporting sustainable development policy. For the first time, a conceptual understanding of water accounting is proposed as an integrated analytical system that combines hydrological, administrative, and economic levels of observation, ensuring a transition from the registration of natural indicators to the managerial interpretation of water resources as an economic asset. As a result of the study, methodological principles have been developed for the formation of analytical water accounts that ensure a transition from a purely hydrological dimension to a comprehensive economic and managerial approach. The expediency of using the water account as an instrument for integrating physical, economic, and institutional data to support decision-making based on harmonized water indicators has been scientifically substantiated. The proposed approach advances the modern understanding of analytical water accounting, within which water is regarded not only as a natural resource but also as an economic asset that affects productivity, sustainable development, and financial stability. The scientific novelty of the results lies in the formulation of a theoretical and methodological model of analytical water accounting as a mechanism for transitioning from descriptive hydrological recording to systemic economic and managerial analysis, which further develops the concept of an integrated system of water management.
Публічно-приватне партнерство як модель фінансування відбудови об’єктів критичної інфраструктури
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Артеменко А. О.
Стаття присвячена актуалізації питання розвитку публічно приватного партнерства як ключового інструменту фінансування та відновлення об’єктів критичної інфраструктури України в умовах післявоєнної відбудови. Доведено, що з огляду на масштабні воєнні руйнування та обмеженість бюджетних ресурсів, ППП є ефективним механізмом для залучення приватного капіталу, оптимального розподілу ризиків та впровадження інноваційних рішень. Метою дослідження є теоретичне узагальнення існуючих підходів та розроблення цілісної структурної моделі реалізації ППП задля поєднання економічних інтересів держави, бізнесу та суспільства для стійкого фінансування відбудови критичної інфраструктури. У статті проведено аналіз сучасних наукових підходів до розуміння сутності ППП, які акцентують увагу на його ролі у стимулюванні економічного розвитку та підвищенні ефективності розбудови інфраструктурних проєктів. Виявлено, що на практиці застосування ППП часто зводиться лише до фінансової співпраці, ігноруючи значущий вплив зовнішніх політичних, соціальних, технологічних чинників. На основі цього узагальнення систематизовано ключові фактори зовнішнього середовища (політико-правові, економічні, соціальні та технологічні), які критично визначають ефективність ППП саме у післявоєнних умовах. Автором запропоновано структурну модель публічно-приватного партнерства, яка включає чотири взаємопов’язані блоки: аналітично-моніторинговий (оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища), стратегічно-планувальний (визначення форми ППП, узгодження інтересів стейкхолдерів), організаційно реалізаційний (розподіл ресурсів, функцій і ризиків) та контрольно-адаптивний (оцінка результатів, моніторинг ефективності й коригування стратегії). Доведено, що впровадження моделі сприятиме підвищенню прозорості, гнучкості управління, ефективності інвестицій, довіри між партнерами та стійкості процесів післявоєнного відновлення критичної інфраструктури. Узагальнено, що ППП є перспективним механізмом сталого фінансування критичної інфраструктури, який забезпечує баланс між економічною доцільністю та суспільною значущістю проєктів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методичних підходів до оцінки ефективності ППП і його інтеграції в національні програми післявоєнного відновлення.
Використання сучасних цифрових технологій в управлінні процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банків
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Бондарук Т. Г.
У статті здійснено комплексний аналіз впливу сучасних цифрових технологій на трансформацію системи інформаційного забезпечення економічної безпеки банків у контексті динамічного розвитку цифрової економіки та зростання фінансових, кібернетичних і операційних ризиків. Обґрунтовано, що цифровізація банківської діяльності виходить за межі технічного оновлення ІТ-систем і формує передумови для перегляду концептуальних засад моделювання ризиків, формування інформаційних потоків та організації управлінських процедур. Визначено, що ключовими чинниками модернізації інформаційно-аналітичної підсистеми є розвиток технологій Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень, відкритого банкінгу, дистанційної ідентифікації та комплексів кіберзахисту. У дослідженні систематизовано сучасні підходи до трактування цифрової трансформації та розкрито їх значення для формування нової моделі інформаційно-аналітичної діяльності банків, орієнтованої на проактивне виявлення загроз і випереджуюче реагування на зміни зовнішнього середовища. Показано, що цифрові технології забезпечують розширення джерел даних, інтеграцію внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, підвищення точності прогнозних оцінок і скорочення часових лагів у прийнятті управлінських рішень. Особливу увагу приділено ролі штучного інтелекту у формуванні моделей поведінкової аналітики, систем раннього попередження та автоматизованих механізмів контролю транзакцій. Запропоновано організаційно-функціональну модель управління процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банку, що охоплює блоки формування, інтеграції, зберігання, аналізу та захисту даних. Доведено, що впровадження такої моделі створює можливості для формування замкненого інформаційного контуру «дані – аналітика – рішення – захист – нові дані». Аргументовано, що технологічне та інституційне підсилення цієї моделі сприяє підвищенню адаптивності банків до зовнішніх шоків, мінімізації інформаційної асиметрії, розширенню контролю за ризиками та зміцненню їх фінансової стійкості.
Методичний інструментарій формування інвестиційної стратегії підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Стецюк П. А.
У статті досліджено питання формування інвестиційної стратегії підприємства. Акцентовано, що ефективність стратегічних рішень визначається вибором сучасного методичного інструментарію, який дає змогу адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища, акумулювати ресурси для інновацій, а також мінімізувати ризики інвестування. Проаналізовано наукові погляди щодо концепції, ознак та місця інвестиційної стратегії у системі менеджменту підприємства. Виокремлено базові етапи розробки стратегії. Досліджено методичні підходи до аналізу зовнішнього середовища, ринку та факторів впливу, кластеризації, інтелектуальних та інформаційних систем. Розкрито алгоритми досліджень у процесі планування технічних, маркетингових та ресурсних параметрів інвестиційних програм, підходи до оцінки джерел фінансування, оптимізації капітальної структури та ефективності інвестиційних рішень. Аргументовано доцільність впровадження багатокритеріальних підходів, моделювання та цифрових платформ для підвищення якості управлінських рішень. Підкреслено ключову роль інвестиційної стратегії як динамічного, адаптивного інструмента, що поєднує стратегічне бачення і оперативну гнучкість для досягнення довгострокової ефективності та стійких конкурентних переваг підприємства.
Значення підвищення майстерності у вищій школі для забезпечення безпеки держави
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Засанський В. В.; Сорока А. М.
У статті піднімаються питання важливості забезпечення якісної підготовки спеціалістів у вищій школі на основі використання новітніх методів навчання та їх значення для забезпечення економічної безпеки держави як основного фундаменту національної безпеки. Недаром говорять кадри рішають усе. Відзначено важливість поєднання передової практики та новітньої творчої педагогічної думки. Запропоновано модель комплексного підходу до викладання у вищій школі. Інтеграції класичних методів оцінювання з новітніми тенденціями. Зокрема проведення інтерактивних круглих столів. Використання сучасних навчальних компонентів різних технічних платформ зокрема таких як Zoom та Meet. Google. Дані платформи дають можливість використовувати у навчальному процесі лекції кращих науковців світу. Доведено, що такий комплексний підхід сприяє розвитку підготовки висококваліфікованих кадрів для всіх секторів економіка та військово промислового сектору, відомчих вузів системи МВС, Міністерства оборони України. Якісна підготовко спеціалістів основа формування Національної безпеки.
Прикладні аспекти публічного управління у сфері охорони довкілля: інноваційні підходи до впровадження цифрових механізмів на засадах державно-приватного партнерства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Лазоренко Л.В.; Воробйов С.В.
У статті досліджується комплекс проблем, які виникають під час цифровізації процесів реалізації контрольних функцій інститутів громадянського суспільства та органів державної влади у природоохоронній сфері України. Показано, що нестабільність нормативно-правового середовища, постійні організаційні трансформації та зростання кількості екологічних викликів формують необхідність динамічної адаптації цифрових механізмів громадського контролю. Обґрунтовано важливість створення єдиної інформаційно-комунікаційної інфраструктури охорони довкілля шляхом інтеграції наявних і перспективних інструментів взаємодії держави та громадськості. Визначено, що ефективність функціонування таких інструментів значною мірою залежить від якості проектування алгоритмів програмного забезпечення, їх узгодженості, масштабованості та стійкості до змін. Особливу увагу приділено економічним аспектам адаптації алгоритмів програмного забезпечення, зокрема ризикам недооцінки або завищення вартості робіт з перепроектування. Підкреслено відсутність в Україні єдиної методики попереднього визначення вартості розробки та модернізації цифрових продуктів, що ускладнює планування й підвищує імовірність неефективного використання бюджетних ресурсів. Доведено, що врахування економічних, технологічних і нормативно-правових чинників є ключовою передумовою стійкого функціонування цифрових рішень у сфері громадського контролю. На основі проведеного аналізу обґрунтовано доцільність застосування системного підходу під час розроблення та правового забезпечення цифрових механізмів громадського контролю. Зроблено висновок, що цифрову трансформацію природоохоронної галузі слід розглядати як інструмент підвищення якості державного управління та залучення громадськості, а не як самоціль. Наголошено на важливості безперервності державних стратегічних інвестицій у цифрові технології, оскільки їх уповільнення створює ризики технологічного відставання та зниження ефективності діяльності органів влади.
Цифрова трансформація бізнесу в сучасних умовах
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Лазоренко Л. В.
В статті розкрито суть цифрової трансформації бізнесу, основні цифрові інструменти, що можуть використовуватися бізнесом на практиці, тенденції цифрової трансформації бізнесу в Україні в сучасних умовах та стратегії подальшого розвитку цього процесу. Цифрова трансформація – це не просто впровадження нових технологій, а глибоке перетворення бізнесу, спрямоване на покращення його ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності. Вона відкриває нові можливості для компаній, допомагаючи їм адаптуватися до змінних ринкових умов, покращувати обслуговування клієнтів, створювати інноваційні продукти та послуги, а також приймати більш поінформовані та стратегічні рішення. У сучасному світі цифрова трансформація стає необхідністю для бізнесу, який прагне успіху та процвітання. Основні етапи цифровізації бізнес-процесів: аналіз клієнтів та ринку; вибір потрібних інструментів; створення онлайн платформи; автоматизація рутинних задач, підключення сервісів для обліку, логістики, інвентаризації, аналітики дозволяє працювати швидше, точніше й з меншими витратами. Основними інструментами цифровізації бізнесу можуть бути: CRM-система – для ведення клієнтської бази; бухгалтерський софт – для автоматизації обліку;сервіси для онлайн-оплат і замовлень; чат боти або месенджери – для швидкої комунікації. Основними видами цифрових технологій для бізнес формувань є: ERP-системи це набір програм, які інтегрують інформаційні потоки всіх відділів в єдину інформаційну систему; CRM-системи – спрямовані на покращення управління відносинами з клієнтами; Big Data and Analytics – це великі обсяги даних, які надходять з різних джерел, таких як соціальні мережі, датчики, інтернет-транзакції, тощо. Основними тенденціями цифрової трансформації бізнесу є: блокчейн, хмарні обчислювання та цифрова безпека, інтернет речей, Збір інформації з різних джерел, 5G технологія. Для того, щоб успішно перетворити свій бізнес, необхідно розробити стратегію цифрової трансформації, яка враховуватиме унікальні потреби та цілі компанії.
Оцінка результативності інтернет-маркетингу як індикатор стратегії розвитку підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ромащенко О. С.; Воскобоєва О. В.; Снітко А. С.
У статті розглянуто теоретичні та методичні засади оцінювання результативності інтернет-маркетингу як ключового елемента стратегічного розвитку підприємства в умовах цифрової трансформації. Визначено, що традиційні підходи до оцінювання маркетингової ефективності, які базуються переважно на фінансових показниках, не відображають комплексного впливу маркетингової діяльності на стійкість бізнесу та рівень клієнтської лояльності. Обґрунтовано доцільність використання інтегральної моделі результативності маркетингу (IMR – Integrated Marketing Result), що поєднує три групи показників: фінансові (ROI, CLV, CAC), поведінкові (CR, RR) та якісні (NPS, CSAT, CX). Запропоновано методику нормалізації показників і визначення вагових коефіцієнтів на основі експертного оцінювання, кореляційно-регресійного аналізу та методу аналізу ієрархій (AHP). Проведено порівняльний аналіз результативності маркетингової діяльності провідних підприємств телекомунікаційної галузі України – Київстар, Volia, DataGroup, НашНет, Тріолан та Megogo. Застосування запропонованої моделі дозволяє здійснювати комплексну оцінку маркетингової діяльності, виявляти сильні та слабкі сторони системи управління, підвищувати точність прийняття рішень і сприяє формуванню довгострокової конкурентної переваги підприємства в інтернет-середовищі.
Аналіз ринку – інтегральний інструмент міжнародного маркетингу: теоретико-методологічні засади та практичне значення
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Плахотнікова Л. О.
У статті розглянуто аналіз ринку як фундаментальний інструмент міжнародного мвркетингу при розробці міжнародної маркетингової стратегії в умовах зростання економічної турбулентності. Визначено його місце у сучасній економічній науці та системі прийняття управлінських рішень. Окреслено ключові теоретичні підходи до дослідження ринкових систем, зокрема традиції класичної, неокласичної, інституціональної та поведінкової економіки. Розкрито методологічні моделі, що застосовуються для оцінювання ринку, включаючи Porter’s Five Forces, SCP-підхід, PESTLE та економетричні методи прогнозування. Представлено типову структуру комплексного ринкового аналізу та окреслено його науково-практичне значення для суб’єктів господарювання.

Browse

Browsing 2025 by Issue Date