№ 3
Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1202
Browse
Recent Submissions
Item Фінансовий моніторинг в аудиторській фірмі: оцінка ризик-профілю клієнта(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Лубенченко О. Е.; Шульга С. В.Стаття присвячена актуальними питанням здійснення первинного фінансового моніторингу спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу – аудиторським фірмами. У статті привернуто увагу до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” щодо розробки внутрішніх положень, правил і документів з питань фінансового моніторингу. Також проаналізовано приписи наказу Міністерства фінансів України № 465 “Про затвердження критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення”. Авторки розглядають основні критерії та процедури оцінки ризиків, які використовуються для виявлення та мінімізації ризиків легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та інших незаконних фінансових операцій. Розроблено порядок оцінки ризик-профілю клієнта аудиторської фірми, опитувальник для клієнта аудиторської фірми щодо визначення його ризик-профілю, який включає оцінку типу клієнта та його географічного розташування, оцінку типу (виду) послуги (продукту), способу (каналу) надання чи отримання послуги (продукту) клієнтом. Опитування проводиться із залученням представника клієнта, а результати оцінюються менеджментом аудиторської фірми у балах. У підсумку обирається максимальний узагальнюючий показник, на підставі чого визначається рівень ризику відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом: неприйнятно високий; високий; середній; низький. Такий опитувальник складається до встановлення ділових відносин, тобто на етапі прийняття клієнта та аудиторського завдання. Для більшої зручності критерії, які визначають оцінку ризик-профілю клієнта, агреговано з огляду на специфіку діяльності аудиторських фірм, що сприятиме ефективному управлінню ризиками. Методичні доробки щодо оцінки ризик-профілю клієнта суб’єкта аудиторської діяльності забезпечують дотримання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу і надають аудиторським фірмам інструментарій для протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.Item Роль податкового контролю в протидії тіньовій економіці України: проблеми та шляхи вдосконалення(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Демків Х. С.; Гамкало О. Б.У статті досліджується роль та значення податкового контролю як інструменту протидії тіньовій економіці в сучасних умовах розвитку України. Розкрито сутність тіньової економіки як комплексного економічного явища та проаналізовано її основні характеристики. Визначено ключові причини виникнення та зростання рівня тіньової економіки, серед яких: високе податкове навантаження; надмірне регулювання; низька якість державних послуг; економічні кризи та нестабільність; високий рівень безробіття. Досліджено складний взаємозв’язок між податковим контролем та тіньовою економікою, де кожен з елементів справляє суттєвий вплив на ефективність іншого. Систематизовано основні проблеми реалізації податкового контролю, зокрема: складність виявлення неформальних операцій; недостатність достовірних даних для аналізу; корупційні ризики; технічні та ресурсні обмеження контролюючих органів; постійна адаптація тіньового сектору до нових методів контролю; законодавчі прогалини та низький рівень податкової культури в суспільстві. Для кожної з виявлених проблем запропоновано можливі шляхи вирішення, що охоплюють упровадження сучасних технологій аналізу даних, посилення міжвідомчої співпраці, вдосконалення системи підбору кадрів, модернізацію технічної інфраструктури та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній. Розроблено комплекс практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності податкового контролю через вдосконалення електронного обліку та звітності, посилення аналітичної складової в роботі податкових органів, спрощення законодавства, оптимізацію податкового навантаження та посилення відповідальності за податкові правопорушення. Обґрунтовано необхідність збалансованого підходу до реформування системи податкового контролю, який враховує інтереси всіх зацікавлених сторін та створює передумови для зменшення рівня тінізації економіки України. Як перспективні напрями подальших досліджень зазначено вивчення міжнародного досвіду протидії тіньовій економіці через механізми податкового контролю та розробку конкретних методик оцінки ефективності контрольних заходів у сфері оподаткування.Item Бенчмаркінг електронного уряду: глобальні тенденції і цифровий розрив(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Єріна А. М.Вирішальну роль у налагодженні інформаційних комунікацій між різними гілками влади та у забезпеченні доступу громадян і бізнесу до державних послуг в режимі онлайн відіграє базова складова державного управління – електронний уряд. Його стратегічні завдання: підвищити ефективність виконавчих функцій держави; зробити уряд прозорішим; гарантувати стандарти якості наданих державних послуг і конфіденційність даних. Незважаючи на глобальну тенденцію неухильного розвитку електронної системи державного урядування, багато країн світу стикаються з фундаментальними проблемами, пов’язаними з розвитком ІКТ, наявністю цифрових бар’єрів подальшого прогресу в розбудові урядових вебпорталів та впровадженні е-демократії. Мета статті – узагальнити міжнародний досвід оцінювання розвитку електронного уряду, здійснити компаративний аналіз готовності та спроможності урядів надавати послуги в режимі онлайн, виявити глобальні тенденції, закономірності та суперечності еволюції державного урядування в умовах сучасних цифрових трансформацій. Як ключовий інструмент бенчмаркінгу досягнутого країнами прогресу в цифровізації державного урядування використано Е-Government Development Index (EGDI), за яким складаються рейтинги урядових вебпорталів. У статті розглядаються методологічні засади розрахунку EGDI та адаптація його компонентів до еволюції цифрових технологій і нових функцій електронного урядування. За даними UN E-Government Survey 2018–2024 рр. виявлені глобальні тенденції і трансформації моделі е-уряду, окреслено сильні та слабкі сторони національних ініціатив щодо розбудови цифрового урядування, наголошено на успіхах електронного урядування в Україні. Аргументовано, що поглиблення процесів цифрової трансформації державного управління виводить е-уряд на новий, більш високий рівень, сприяє підвищенню його ефективності, прозорості влади, зниженню корупції, створенню нового, якісно відмінного діалогу між державою та суспільством, ставить людину, її права та свободу на перше місце, втілюючи принцип “держава для людини”.Item Структурно-просторові дисбаланси розвитку економіки України в умовах війни: статистична оцінка(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Іщук С. О.; Жулканич В. О.Російська збройна агресія різко загальмувала соціально-економічний розвиток України, спричинила колосальну втрату людського капіталу, виробничих і невиробничих активів, порушення логістики та господарських зв’язків. Наслідком руйнацій і втрат стала суттєва структурно-просторова трансформація національної економіки. Метою статті є статистична оцінка ключових трендів розвитку економіки регіонів України в умовах повномасштабної війни. На основі аналізу значень показника валового внутрішнього продукту України діагностовано структурні зміни в національній економіці упродовж 2021–2023 років. Проведено статистичну оцінку динаміки загальних площ будівель (у розрізі житлових і нежитлових) на початок будівництва і прийнятих в експлуатацію за регіонами України. Виявлено, що вектори нового будівництва змістилися у західні (Закарпатську, Івано-Франківську і Чернівецьку) та центральні (Вінницьку і Житомирську) області. Проаналізовано динаміку відновлення української переробної промисловості у розрізі виробництв. Висвітлено проблеми функціонування металургійних підприємств. Акцентовано на позитивній трансформації промислового сектору національної економіки в напрямі збільшення частки машинобудування у структурі промислової продукції. За результатами аналізу індексу сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва в Україні визначено тенденції тренду цього показника. Проведено структурно-динамічну оцінку посівних площ сільськогосподарських культур у регіонах за період великої війни. Встановлено, що зменшення обсягів виробництва продукції рослинництва в Україні щільно корелює із втратою посівних площ. На основі порівняльних оцінок експортної активності в регіональному розрізі виявлено, що концентрація вітчизняного експортного потенціалу поступово переміщається у західні та центральні області України. Констатовано, що в Україні поглибилася тенденція домінування в експорті низькотехнологічних товарів, а в імпорті – високотехнологічних. Останнє пояснюється зростанням потреб вітчизняного оборонно-промислового комплексу у відповідній номенклатурі продукції машинобудування.Item Шляхи розвитку статистики дошкільної освіти відповідно до стандартів Європейського Союзу(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Терещенко Г. М.; Ткаченко В. В.У статті розглядаються проблеми розвитку статистики дошкільної освіти в Україні відповідно до стандартів Європейського Союзу в контексті євроінтеграції. Україна взяла на себе зобов’язання впровадження європейських стандартів в освіті, що передбачає підвищення якості, доступності та прозорості даних. Це дозволить забезпечити порівнянність з даними Європейського Союзу й відкриє нові можливості для міжнародного співробітництва. Стандарти Європейського Союзу орієнтовані на сталий розвиток, інтеграцію екологічних, соціальних та економічних аспектів, що дозволяє враховувати інтереси всіх соціальних груп, надаючи рівні можливості доступу до освіти для всіх дітей. У статті аналізуються такі проблемні аспекти, як: відсутність уніфікованої методології збирання статистичних даних; обмеженість даних кількісними показниками; недостатня інтеграція в європейський статистичний простір. Також розглядаються актуальні питання автоматизації збирання даних та використання інформаційно-комунікаційних технологій. У дослідженні наведено порівняльний аналіз статистичних показників дошкільної освіти України та країн Європейського Союзу, включаючи показники наборів даних “Освіта і навчання” та “Регіональна освітня статистика” відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти 2011. Метою статті є визначення шляхів розвитку системи освітньої статистики в Україні, що охоплює впровадження показників, які відповідають стандартам Європейського Союзу. Результати дослідження сприятимуть створенню ефективної системи збирання й аналізу даних у сфері дошкільної освіти, наближеної до європейських стандартів. Проведене дослідження дало змогу сформувати низку висновків, а саме: Україна, обравши європейський вектор розвитку, зобов’язалася інтегрувати європейські стандарти в освітню сферу включно зі статистикою дошкільної освіти; уряд України вже працює над виконанням рекомендацій Європейського Союзу, зокрема ухвалив розпорядження, що передбачає перегляд форм звітності з метою їхньої відповідності європейським стандартам; імплементація європейських стандартів дозволяє Україні досягти уніфікації показників статистики дошкільної освіти, що спрощує порівняння з даними інших країн Європейського Союзу; європейські стандарти орієнтовані на сталий розвиток, що охоплює екологічні, соціальні й економічні аспекти; дотримання європейських стандартів відкриває можливість для інтеграції України в міжнародні бази даних, зокрема Євростату.Item Статистична характеристика процесу інтеграції українських біженців у Німеччині (за даними пілотного опитування)(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Ковтун Н. В.; Салабай М. В.Явище вимушеної міграції українців унаслідок війни на території України є беззаперечно актуальним і потребує проведення соціологічних опитувань задля надання відповідної статистичної оцінки намірів українців, які набули статусу тимчасового захисту в Європі у 2022–2024 роках, з урахуванням їхнього психоемоційного стану та умов життя. Зазначений статус є винятковим і запроваджений для надання негайного і тимчасового захисту людям, які є переміщеними особами з країн, що не входять до ЄС, і не можуть повернутися до своєї країни походження. Цей статус уперше активовано 4 березня 2022 року, щоб забезпечити швидку й ефективну допомогу людям, які тікають від війни. У статті за результатами опитування українських біженців, які набули статусу тимчасового захисту під час повномасштабної війни на території України, проаналізовано фактори, що невипадково впливають на інтеграцію українців у новому соціокультурному середовищі та на їхнє бажання залишитися за кордоном. Інформаційна база складена на основі опитування, проведеного у 2024 році серед українських біженців, що проживають у Німеччині. До вибірки увійшло 145 осіб, респонденти відбиралися методом “снігової кулі”, а також методом self selected sample. Планом проведення дослідження також було передбачено виділення страт за статтю, віком та зайнятістю. У роботі вивчено теоретико-методологічні засади проведення пілотного соціологічного опитування та здійснено критичний огляд вже проведених опитувань українських біженців за кордоном. За даними українців, що взяли участь в опитуванні, надана соціально-демографічна характеристика опитаних, що отримали статус тимчасового захисту у Німеччині. Крім того, були статистично описані фактори, що визначають психоемоційний стан, умови життя та наміри українців, які емігрували у 2022 році. Здійснено статистичне оцінювання факторів, що впливають на адаптацію українських біженців у новому соціокультурному середовищі. Проведено статистичний аналіз факторів, що значуще впливають на ступінь бажання залишитись у Німеччині на засадах постійного місця проживання після закінчення війни. За результатами роботи побудовано низку моделей бінарної регресії (пробіт-моделей) для визначення ймовірності неповернення українців на батьківщину після закінчення війни. На основі моделей бінарної класифікації розроблена кінцева модель, яка може використовуватися для подальшого оцінювання можливих втрат працездатного населення, скорочення природного приросту і погіршення демографічної ситуації у країні в цілому.Item Еміграція українських учених та її вимірювання(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Єгоров І. Ю.Стаття присвячена проблемам визначення обсягів еміграції науковців з України. Надано стислий аналіз літератури з проблем міграції та розглянуто оцінки рівня міграції науковців, зроблені у період незалежності. Проаналізовано підходи до обліку кількості мігрантів та конкретні показники обсягів еміграції, розроблені у 1990-ті роки та на початку ХХІ століття. Показано, що методи, які використовувалися у вітчизняній науці, не відображали у повній мірі процеси наукової еміграції. Окрему увагу у роботі приділено досвіду інших країн щодо повернення вчених-мігрантів на батьківщину. Зазначено, що для України можуть бути корисними заходи, які вживались у цій сфері урядами Тайваню та Китаю. На відміну від країн Східної Європи, цим країнам вдалося повернути додому значну частку фахівців із більш розвинених країн, таких як, наприклад, США. Обґрунтовано, що важливим кроком для отримання надійних даних може стати започаткування спеціалізованих досліджень у кооперації із країнами – реципієнтами мігрантів на кшталт реалізованого у країнах ОЕСР проєкту CDH (Careers of Doctorate Holders). У роботі наведено оцінки реальних та потенційних втрат наукового кадрового потенціалу України внаслідок війни з РФ через зовнішню міграцію. У висновках запропоновано заходи з удосконалення статистики міграції у науковій сфері, зокрема завдяки упровадженню на новій основі загального реєстру науковців. Це, між іншим, дозволить мати інформацію про процеси переміщення кваліфікованих кадрів між окремими установами та секторами національної економіки. Зазначено, що припинити повністю еміграцію науковців найближчим часом буде практично неможливо. Стимули для її сповільнення повинні охоплювати не тільки досить очевидні заходи з підвищення зарплат та забезпечення кращих умов роботи (що важко реалізувати під час війни та у повоєнні часи), а й стимулювання розвитку високотехнологічних виробництв, що може надати імпульс для проведення досліджень і розробок у бізнес-секторі економіки. Подальші дослідження мають бути спрямовані на детальніше вивчення мотивів міграції у представників різних наукових дисциплін та аналіз наслідків відпливу наукових кадрів для основних секторів економіки України.Item High-Tech Industry in the EU: Policy, Economy, Statistics(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Salikhova O. B.The analysis of the legal framework supporting the European Union’s decisions on the EU industrial sector, particularly high-tech manufacturing, shows that the European Commission maintains a long-standing commitment to prioritizing technological development in industries. To enhance their potential and competitive advantages, mechanisms of industrial, scientific-technological, and innovation policy are primarily employed. At the same time, research results show the growing trade deficit EU high-tech trade. The aim of the article is to deepen understanding on the policy and economic dimensions of high-tech activity, as well as to statistical estimates of production and international trade flows of high-tech goods in EU between 2008 and 2023. The economic-statistical analysis revealed that, since the early 2000s, the EU has gradually increased its trade deficit in high-tech goods with China. In 2009, the negative balance was €43.1 billion, rising to €73.1 billion by 2019; in 2022, the trade deficit with China reached a historic high of €129.6 billion; by the end of 2023, it was €105.5 billion. Countries such as Thailand, South Korea, Malaysia, Taiwan, and Vietnam have significantly increased their exports of high-tech goods to the EU since 2019, contributing to a growing negative balance. Before the pandemic in 2019, imports from Asian countries of high-tech goods in the groups of Electronics & Telecommunications and Computers and office machines grew at the highest rates. In the category of Electronics & Telecommunications, imports from China increased from €63,013.9 million to €89,228.1 million from 2019 to 2023; imports from Taiwan – from €3,644.7 million to €16,489.4 million; and imports from Vietnam – from €110.2 million to €14,053.8 million. In the category of Computers and office machines, imports from China increased from €40,177.4 million to €42,752.0 million; imports from Taiwan – from €802.6 million to €9,917.6 million; and imports from Vietnam – from €21.1 million to €2,787.2 million. This led to a significant trade deficit for the EU in high-tech goods from these countries. The work substantiates that the EU leadership has adopted new political documents, which prioritize reducing strategic external dependency on imports and implementing measures to enhance their effectiveness. It should serve as benchmarks for developing policies for the growth of high-tech industries in Ukraine amid wartime conditions and post-war economic recovery.Item Статистика промислового протекціонізму. Частина ІI. Державна допомога технологічному розвитку індустрії(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Крехівський О. В.Друга частина статті присвячена аналізу правового забезпечення механізму державної допомоги бізнесу в ЄС та оцінкам економіко-статистичних результатів його реалізації. Показано, що в європейських країнах уряди відіграють значну роль у стимулюванні досліджень і розробок (ДіР) приватного сектору та просуванні інновацій у бізнес-секторі через механізм державної допомоги. Рамкові умови реалізації цього механізму, запроваджені у 2014 р., вдосконалені у 2022 р. для сприяння запуску інноваційних проєктів бізнесу та стимулювання державно-приватних інвестицій у проривні технології, включно зі створенням цифрових продуктів, процесів чи послуг, а також у розбудову інфраструктури тестування та експериментування для прискорення комерціалізації інноваційної продукції з метою зменшення вразливостей і залежностей економіки та посилення технологічного суверенітету Європи. Показано, що уряд Німеччини активно надає державну допомогу на ДіР та інновації місцевому бізнесу. Так, протягом майже 70 років реалізується бюджетна програма підтримки індустріальних досліджень для компаній, яка відіграє вирішальну роль у розв’язанні технологічних та економічних проблем суб’єктів господарювання, що працюють у промисловості. Спільні проєкти, на які надається державна допомога, забезпечують інновації за всім ланцюжком створення вартості. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану, а також викликів повоєнного відновлення українська індустрія потребує всебічної підтримки. Особливо це стосується суб’єктів господарювання, здатних створювати нові технології, освоювати випуск інноваційних товарів і послуг. Для стимулювання їх розвитку рекомендується скористатися досвідом країн ЄС щодо надання державної допомоги бізнесу на реалізацію ДіР-проєктів та інновацій. Звертається увага, що в умовах обмежених ресурсів реалізація науково-технічної та інноваційної політики без пріоритизації проєктів, на які надаватиметься державна допомога, не забезпечить максимально можливого ефекту та не принесе одночасного прориву в усіх сферах. Тому при запровадженні державної підтримки в України увагу слід приділити насамперед проєктам, спрямованим на розробку та запуск у виробництво товарів для забезпечення потреб сил оборони і сил безпеки, для зменшення залежності від імпортних поставок, а також для нарощування високотехнологічного експорту.