Структурно-просторові дисбаланси розвитку економіки України в умовах війни: статистична оцінка

Abstract

Російська збройна агресія різко загальмувала соціально-економічний розвиток України, спричинила колосальну втрату людського капіталу, виробничих і невиробничих активів, порушення логістики та господарських зв’язків. Наслідком руйнацій і втрат стала суттєва структурно-просторова трансформація національної економіки. Метою статті є статистична оцінка ключових трендів розвитку економіки регіонів України в умовах повномасштабної війни. На основі аналізу значень показника валового внутрішнього продукту України діагностовано структурні зміни в національній економіці упродовж 2021–2023 років. Проведено статистичну оцінку динаміки загальних площ будівель (у розрізі житлових і нежитлових) на початок будівництва і прийнятих в експлуатацію за регіонами України. Виявлено, що вектори нового будівництва змістилися у західні (Закарпатську, Івано-Франківську і Чернівецьку) та центральні (Вінницьку і Житомирську) області. Проаналізовано динаміку відновлення української переробної промисловості у розрізі виробництв. Висвітлено проблеми функціонування металургійних підприємств. Акцентовано на позитивній трансформації промислового сектору національної економіки в напрямі збільшення частки машинобудування у структурі промислової продукції. За результатами аналізу індексу сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва в Україні визначено тенденції тренду цього показника. Проведено структурно-динамічну оцінку посівних площ сільськогосподарських культур у регіонах за період великої війни. Встановлено, що зменшення обсягів виробництва продукції рослинництва в Україні щільно корелює із втратою посівних площ. На основі порівняльних оцінок експортної активності в регіональному розрізі виявлено, що концентрація вітчизняного експортного потенціалу поступово переміщається у західні та центральні області України. Констатовано, що в Україні поглибилася тенденція домінування в експорті низькотехнологічних товарів, а в імпорті – високотехнологічних. Останнє пояснюється зростанням потреб вітчизняного оборонно-промислового комплексу у відповідній номенклатурі продукції машинобудування.