Еміграція українських учених та її вимірювання
No Thumbnail Available
Date
2024
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Національна академія статистики, обліку та аудиту
Abstract
Стаття присвячена проблемам визначення обсягів еміграції науковців з України. Надано стислий аналіз літератури з проблем міграції та розглянуто оцінки рівня міграції науковців, зроблені у період незалежності. Проаналізовано підходи до обліку кількості мігрантів та конкретні показники обсягів еміграції, розроблені у 1990-ті роки та на початку ХХІ століття. Показано, що методи, які використовувалися у вітчизняній науці, не відображали у повній мірі процеси наукової еміграції. Окрему увагу у роботі приділено досвіду інших країн щодо повернення вчених-мігрантів на батьківщину. Зазначено, що для України можуть бути корисними заходи, які вживались у цій сфері урядами Тайваню та Китаю. На відміну від країн Східної Європи, цим країнам вдалося повернути додому значну частку фахівців із більш розвинених країн, таких як, наприклад, США. Обґрунтовано, що важливим кроком для отримання надійних даних може стати започаткування спеціалізованих досліджень у кооперації із країнами – реципієнтами мігрантів на кшталт реалізованого у країнах ОЕСР проєкту CDH (Careers of Doctorate Holders). У роботі наведено оцінки реальних та потенційних втрат наукового кадрового потенціалу України внаслідок війни з РФ через зовнішню міграцію. У висновках запропоновано заходи з удосконалення статистики міграції у науковій сфері, зокрема завдяки упровадженню на новій основі загального реєстру науковців. Це, між іншим, дозволить мати інформацію про процеси переміщення кваліфікованих кадрів між окремими установами та секторами національної економіки. Зазначено, що припинити повністю еміграцію науковців найближчим часом буде практично неможливо. Стимули для її сповільнення повинні охоплювати не тільки досить очевидні заходи з підвищення зарплат та забезпечення кращих умов роботи (що важко реалізувати під час війни та у повоєнні часи), а й стимулювання розвитку високотехнологічних виробництв, що може надати імпульс для проведення досліджень і розробок у бізнес-секторі економіки. Подальші дослідження мають бути спрямовані на детальніше вивчення мотивів міграції у представників різних наукових дисциплін та аналіз наслідків відпливу наукових кадрів для основних секторів економіки України.
Description
Єгоров І. Ю. Еміграція українських учених та її вимірювання. Статистика України. 2024. № 3. С. 39–47. Doi: 10.31767/su.3(106)2024.03.03
Keywords
наукова еміграція, проєкт CDH, стимули, реєстр науковців, умови праці, методи оцінки втрат кадрового потенціалу