Статистика промислового протекціонізму. Частина ІI. Державна допомога технологічному розвитку індустрії

Abstract

Друга частина статті присвячена аналізу правового забезпечення механізму державної допомоги бізнесу в ЄС та оцінкам економіко-статистичних результатів його реалізації. Показано, що в європейських країнах уряди відіграють значну роль у стимулюванні досліджень і розробок (ДіР) приватного сектору та просуванні інновацій у бізнес-секторі через механізм державної допомоги. Рамкові умови реалізації цього механізму, запроваджені у 2014 р., вдосконалені у 2022 р. для сприяння запуску інноваційних проєктів бізнесу та стимулювання державно-приватних інвестицій у проривні технології, включно зі створенням цифрових продуктів, процесів чи послуг, а також у розбудову інфраструктури тестування та експериментування для прискорення комерціалізації інноваційної продукції з метою зменшення вразливостей і залежностей економіки та посилення технологічного суверенітету Європи. Показано, що уряд Німеччини активно надає державну допомогу на ДіР та інновації місцевому бізнесу. Так, протягом майже 70 років реалізується бюджетна програма підтримки індустріальних досліджень для компаній, яка відіграє вирішальну роль у розв’язанні технологічних та економічних проблем суб’єктів господарювання, що працюють у промисловості. Спільні проєкти, на які надається державна допомога, забезпечують інновації за всім ланцюжком створення вартості. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану, а також викликів повоєнного відновлення українська індустрія потребує всебічної підтримки. Особливо це стосується суб’єктів господарювання, здатних створювати нові технології, освоювати випуск інноваційних товарів і послуг. Для стимулювання їх розвитку рекомендується скористатися досвідом країн ЄС щодо надання державної допомоги бізнесу на реалізацію ДіР-проєктів та інновацій. Звертається увага, що в умовах обмежених ресурсів реалізація науково-технічної та інноваційної політики без пріоритизації проєктів, на які надаватиметься державна допомога, не забезпечить максимально можливого ефекту та не принесе одночасного прориву в усіх сферах. Тому при запровадженні державної підтримки в України увагу слід приділити насамперед проєктам, спрямованим на розробку та запуск у виробництво товарів для забезпечення потреб сил оборони і сил безпеки, для зменшення залежності від імпортних поставок, а також для нарощування високотехнологічного експорту.