2025

Permanent URI for this communityhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1484

Browse

Now showing 1 - 20 of 24

EU FADN farm classification: first experience of Ukraine in a European perspective
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Yashchenko, L.; Marongiu, S.,; Prokopenko, O.; Kruglyak, H.
The article analyzes the typology of agricultural holdings within the Farm Accountancy Data Network (FADN) and its impact on the formation of the common agricultural policy. The study emphasizes the importance of FADN as a tool for collecting, processing and analyzing economic data on farms, which contributes to the development of effective management strategies and policy-making processes. Particular attention is paid to methodological issues of farm classification and potential benefits of adapting EU experience to the Ukrainian specifics of the agricultural sector. The article describes the methodology used for typological classification based on economic size and farm type (such as specialist crop or livestock farms). It involves grouping farms based on Standard Output (SO). This classification helps identify structural characteristics, income levels, and production focus among farms. The procedure of the farm classification can be described in the following steps: Stage 1: Calculation of Standard Output Coefficients (SOC). Stage 2: Calculation of SO for each production (crops and livestock). Stage 3: Calculation of the total SO of the farm. Stage 4: Determination of the Economic Size of the farm. Stage 5: Determination of the Type of Farm. In addition, the study identifies problems associated with data collection, methodological discrepancies and the integration of small farms into the FADN system. The authors emphasize that the importance of maintaining harmonized typological classifications across EU member states. Such consistency ensures the reliability of cross-country comparisons and supports the formulation of effective agricultural policies that address the diversity of farming structures within the Union. So, the implementation of FADN in Ukraine will contribute to the harmonization of agricultural statistics and comparative analysis at the European level. The article concludes that further improvement of the typology framework and strengthening of digitalization efforts will contribute to better policy formulation and sustainable development of agriculture of Ukraine.
Gender Equality Indicators in Ukraine: Impact Analysis of Gender Initiatives
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Akbash K . S .; Pasichnyk N . O .; Rizhnіak R . Yа .
The article presents the results of a study on determining the impact of gender initiatives on indicators of gender equality in Ukraine . For analysis, the authors chose the Gender Development Index and the Gender Inequality Index, as well as their composite indicators . The gradation of gender initiatives was carried out using the following scale: general issues of gender equality; development of gender-sensitive legislation; conducting a gender audit; introducing a gender component into educational programs; combating gender stereotypes and discrimination; protection from gender-based violence; gender-responsive budgeting . The result of the study was the following practical conclusions . Firstly, the correlation analysis between gender indices (Gender Development Index and Gender Inequality Index) and the total number of gender initiatives showed that gender initiatives have a significant impact on key indicators of gender development and gender inequality in Ukraine . Secondly, the forecast of stable values for the Gender Development Index indicates that we should not expect significant changes in this index in the coming years . This may indicate the sustainability of gender policies and the level of equality, but at the same time it indicates that global changes may not be fast enough . Third, the decline in the Gender Inequality Index indicates potential positive changes . The forecast for the coming years shows the possibility of reducing inequality, which could be the result of successful reforms and policies . Fourthly, the forecast of a decrease in the number of gender initiatives is a signal for a review of the current situation in the field of gender equality . A significant decline in activity may indicate that greater efforts should be made to support and implement new programs to combat gender inequality . However, these forecasts only partially take into account possible changes caused by military events in Ukraine . The factor of war can significantly affect these indicators, leading to increased inequality or even decreased access to basic rights and resources for women and minorities . The impact of war on the number of gender initiatives may be even more pronounced because in times of war, states may cut funding for social programs or focus on rebuilding infrastructure rather than promoting gender equality . This could lead to a sharp reduction in the number of initiatives or their cancellation . Taking this factor into account is important for adjusting policy strategies and initiatives that aim to support equality in the face of global upheaval .
Policy on the Development of Innovation Clusters in the EU. Conclusions and Tasks for Ukraine
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Salikhov M. M.
The article demonstrates that since the early 2000s, the EU’s cluster policy has transformed into one of the key instruments for achieving the strategic goals of the European Union. It has been established that the creation of clusters was embedded in the Lisbon Strategy and, since 2006, received formal regulatory recognition in the official documents of the European Commission. It has been identified that, thanks to the establishment of a High-Level Advisory Group, the foundations of a general cluster development policy within the EU were formed (which became the basis for the introduction of corresponding national policies), as well as specialized platforms and support mechanisms were launched. The study establishes that in EU documents clusters are considered a tool for enhancing the socioeconomic stability of regions (in particular through the implementation of smart specialization strategies), increasing industrial competitiveness, stimulating innovation in small and medium-sized enterprises, and forming transnational value chains. It is concluded that the EU's cluster policy has a complex, cross-sectoral character, combining not only the instruments of innovation, industrial, and regional policies, but also those of other policy areas. Based on the analysis of the EU experience, the following proposals are made: to establish a national-level expert group on cluster policy for developing the conceptual foundations of building a cluster ecosystem in Ukraine; to take measures to ensure coordinated actions among central executive authorities regarding the creation, functioning, and support of clusters within the framework of relevant policies; to designate the development of innovation clusters as a priority of state cluster policy (their development directions should correspond to the priority areas of innovation activity defined by Ukrainian legislation); to launch a budget program for providing state aid to such clusters; and to introduce tools to encourage the internationalisation of Ukrainian innovation clusters, in particular by creating cross-border partnerships with European clusters, research institutions, and businesses aimed at solving common problems under current challenges and threats.
Statistical Accounting and Classification of Water Resources
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Motuzka, O . M .
The article examines the role of statistical accounting and classification of water resources in ensuring sustainable development, environmental balance, and economic security . Water is not only a fundamental component of the natural environment but also a critical factor in the economic activity, determining the operation of key sectors such as agriculture, industry, energy, and urban infrastructure . In the face of global challenges – freshwater scarcity, water pollution, climate change, and increasing water stress – the development of a reliable system for water statistics becomes crucial . Such a system allows for quantitative and qualitative assessment of water availability, use, management efficiency, and environmental risks . The study contains a review of leading international approaches to water statistics, particularly the SEEAWater and IRWS frameworks, which integrate hydrological and economic indicators into the national accounting systems . Special attention is paid to conceptual approaches to assessing water as an economic asset, including the notions of water stress, virtual water, water footprint, full-cost pricing, and polycentric water governance . The article substantiates the need to develop a comprehensive system of sustainable water use indicators that includes water intensity, deficit ratios, pollution indices, and water supply reliability metrics . This approach enables tracking of water use dynamics and supports evidence-based decision-making at national and international level . A significant part of the study is devoted to the analysis of water classification systems . International classification approaches are considered, based on renewability, source, geography, quality, and sectoral use . Additionally, the article presents a national classification system that takes into account the legal status of water bodies, their physical form, affiliation with the water fund, economic purpose, and features of accounting in business entities . The findings highlight the need to harmonize national statistical practices with international standards, ensure institutional transparency, engage communities in data collection, and establish an integrated water monitoring system as a foundation for water security and sustainable development .
Sustainable Development Reporting: Challenges or Opportunities for Auditors?
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Lubenchenko О . Е .
The Directive of the European Parliament and Council from December 14, 2022 No . 2022/2464/EU on corporate sustainability reporting and the adoption of the European Sustainability Reporting Standards (ESRS) require that business entities and audit firms adapt their organizational processes of reporting and verifications to the new requirements . Ukraine demonstrates its propensity to the European choice by joining the strategies on the way towards Sustainable Development Goals . Hence, an important challenge for domestic enterprises is learning the sustainability reporting requirements, and for domestic auditors it is mastering the techniques for assurance engagements on this reporting . The article contains a review and systematization of the requirements of European legal acts on sustainability reporting, with detailing the structure of report in compliance with ESRS 1; a review of the Recommendations of the Committee of European Auditing Oversight Bodies on assurance engagements and main challenges faced by audit firms in implementing European standards for sustainability reporting, as well as opportunities opened by this practice . The definitions of terms “reasonable assurance” and “limited assurance” were examined . The author analyzed the need for adapting the auditing procedures to new requirements . For the limited assurance engagement, the following procedures were outlined: questioning of business entity’s staff, analytical substantive procedures, tests of control measures, assessment of the evidence from external (alternative) sources . Organizational approaches to the limited assurance engagement on sustainability were proposed, the phases in determining the impact materiality were outlined . A structure of the report on limited assurance on sustainability to be made by the auditor / independent practical specialist was developed . The author’s propositions can be used as a framework for ensuring quality of assurance engagements performed on legal grounds or on request of investors or other stakeholders . European innovations in the sustainable development field, while charging audit firms with a heavy responsibility, open up before them new perspectives and new markets, enhance the auditors’ role in ensuring the resilience and transparency of companies, foster new skills and competences in the domain of sustainability audit .
Theoretical and Methodological Approaches to the Statistical Support of the Structural Transformations in the Economy
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Zakhozhai V . B .; Savytskyi А . V .
The challenges of today caused by the aggravating economic crisis in Ukraine, numerous threats to the national security, in particular the ones resulting from invasion and occupation of the Ukrainian territory by the Russian army, massive destruction of the national economy are the evidence of the need in revision, elaboration and development of efficient structural transformation processes in the Ukrainian economy . This involves the need in devising and implementing an adequate information and analytical support that would allow to set up tactical and strategic dimensions of this reconstruction . This determines the relevance of the research topic . The research objective is to highlight the meaning of the notions “structure”, “structural shifts”, “structural crisis”, “transformation”, “transformation process”, “structural transformation’, to reveal their common and distinct features, to outline the criteria of the efficiency of structural shifts and ways of enhancing the structural transformation processes in Ukraine, and to describe their assessment techniques . The objective was achieved using empirical, theoretical and complex methods of statistical research: observation, comparison, abstraction, analysis and synthesis, formal logic, analogy and deduction . The importance of information and analytical support at each hierarchical level of economic management, from business enterprise to macro-economy, is demonstrated . A series of meaningful approaches are given, with proposing to use them, depending on the need and circumstances, either separately or in various combination or as an integrated set . Characterizations of existing types of assessment from the qualitative and quantitative perspective allowed to give descriptions of their statistical algorithms, and to substantiate the feasibility of the universal approach based on a universal metric . It enables to assess qualitative and quantitative parameters of transformations, determine their efficiency, and (in case of need) to rank the objects under study . The practical value of this article is that the proposed techniques can be used in the decision-making process pertaining to structural transformations in Ukraine at all the hierarchical levels of economic management, from business entities to the macro-economy .
Аудиторські недоліки: від діагнозу до передбачення
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Редько О . Ю .
У статті досліджуються причини виникнення певного феномена, що полягає у стабільному повторенні протягом трьох останніх років (2022–2024 рр .) у практиці роботи суб’єктів українського аудиту одних і тих самих недоліків, які системно виявляються при зовнішньому контролі якості аудиту . Попри постійне оприлюднення Комітетом з контролю якості Аудиторської палати України річних звітів по результатам перевірок, зазначені недоліки дублюються іншими суб’єктами аудиторської діяльності . Зроблена спроба пояснити цей феномен ігнорування застережень зовнішніх контролерів іншими учасниками ринку аудиторських послуг в країні . Основними недоліками організаційного характеру є певне ігнорування як вимог чинного законодавства, так і міжнародних стандартів аудиту . Щодо суті недоліків, то в їх основі лежить неврахування ризиків, притаманних процесу аудиту фінансової звітності . Авторська позиція полягає в тому, що причиною такого стану є сама вітчизняна аудиторська спільнота, де переважна частина аудиторів професійно вигоряє . На це суттєво впливають чинники часу та психологічний тиск постійних швидких змін у професійній діяльності . До того ж переважна частина ауди торів наразі виходить за межі пенсійного віку, водночас у цьому середовищі відсутня достатня ротація молоді . Наразі в Україні чітко спостерігається тенденція до максимальної централізації регулювання аудиторської діяльності, здійснюваного руками Міністерства фінансів та його Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю . У найближчий час Міністерству підпорядковуватиметься внутрішній аудит та його сертифікація, а може навіть і ліцензування, що практично ліквідує можливість перетікання зрілих за віком зовнішніх аудиторів у внутрішній аудит . І далеко не всі нинішні внутрішні аудитори зможуть сертифікуватися, ну хіба що через корупційний чинник . Тому у нинішніх аудиторів може виникнути проблема працевлаштування . Посилиться тиск на аудиторів, спричинений упровадженням новітніх інформаційних технологій, зокрема штучного інтелекту . Це потребує залучення молоді до аудиторського фаху . Але з огляду на суттєве зниження престижу професії аудитора та важкість отримання сертифіката перспективи у старшого покоління аудиторів сумні . Напевно не виживуть українські професійні організації аудиторів, які не опікуються питаннями розроблення методик аудиту і, перш за все, юридичного захисту практиків аудиту від зовнішнього контролю якості, лобіюванням інтересів професії в органах законодавчої влади . У найкращому випадку такі організації перетворяться у комерційні навчальні платформи чи хаби з підвищення кваліфікації як зовнішніх, так і внутрішніх аудиторів . На думку автора, це певною мірою загрожує стагнацією розвитку аудиту в Україні . Але нам не звикати, особливо тим аудиторам, які жили і працювали у роки застою часів кінця СРСР . Тож будемо продовжувати спостерігати і своє робити .
Вплив диджиталізації на соціальну мобільність у сучасному українському суспільстві
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Головач Н . А .; Червона С . П .
Метою дослідження є аналіз того, як цифровізація впливає на соціальну мобільність у сучасній Україні . У роботі використано такі методи, як аналіз, синтез, індукція, дедукція та узагальнення . Актуальність дослідження зумовлена значним впливом цифрових технологій на динаміку соціальної мобільності в сучасній Україні . У зв’язку з глобальними змінами, зумовленими технологічними досягненнями, цифрові інструменти набувають усе більшого значення в освіті, економіці та соціальних взаєминах . Разом із новими можливостями диджиталізація також спричиняє значні виклики, серед яких цифрова нерівність, ризики маргіналізації окремих соціальних груп та втрата традиційних механізмів соціальної мобільності . Проблема полягає в тому, що нерівний доступ до цифрових технологій, обмежений (а часто відсутній) інтернет-зв’язок у сільських та віддалених районах, а також недостатній рівень цифрової грамотності представників певних соціальних груп створюють додаткові бар’єри для соціального та професійного зростання . У дослідженні розглядаються основні чинники, які впливають на соціальну мобільність в епоху цифрових технологій, а саме: доступ до інтернету; наявність та доступ до цифрових послуг; цифрова грамотність населення; цифрова нерівність; розвиток онлайн-освіти; розвиток цифрової інфраструктури . Окремо вивчаються проблеми, що виникають у процесі диджиталізації в різних соціальних груп, таких як молодь, старше покоління та мешканці сільських районів . Також підкреслюється важливість упровадження програм із підвищення цифрової грамотності для різних вікових груп, особливо для людей старшого віку, які можуть не мати достатнього досвіду користування цифровими технологіями . Увагу приділено адаптації освітніх програм до вимог цифрової економіки, щоб молодь могла отримати необхідні навички для успішної кар’єри . Обґрунтовано важливість створення умов для безперервного навчання протягом життя, розвитку критичного мислення та медіаграмотності, що є ключовими для успішної адаптації до цифрового суспільства . У висновках наголошено, що для забезпечення соціальної мобільності в умовах диджиталізації важливо не лише стимулювати розвиток нових технологій, а й забезпечити доступ до них для всіх соціальних груп, щоб кожен мав рівні можливості для самореалізації та професійного зростання .
Вплив цифрових технологій та платформ на трансформацію міжнародного менеджменту: виклики та перспективи для бізнесу
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Осауленко О . Г .; Гринчак Н . А .; Горобець О . О .
У статті всебічно досліджено вплив цифрової трансформації на систему міжнародного менеджменту, яка зазнає кардинальних змін під тиском глобалізації, інтенсивного технологічного розвитку та нових очікувань клієнтів у різних країнах світу . Цифровізація розглядається не лише як упровадження окремих технологічних рішень, а як стратегічний процес, що змінює саму сутність ведення міжнародного бізнесу – від моделі інтернаціоналізації та управління персоналом до організації бізнес-процесів, логістики, маркетингу й комунікацій . Особливу увагу приділено трансформації ролі міжнародного менеджера, який має орієнтуватись у складних цифрових екосистемах, координувати віртуальні команди, адаптувати стратегії до культурного та інституційного контексту різних країн, забезпечувати кібербезпеку, керувати змінами й упроваджувати інновації . Підкреслюється важливість розвитку цифрових компетенцій, управлінських навичок роботи з великими даними, а також вміння поєднувати локальні особливості з глобальним баченням . Проаналізовано, як цифрові платформи змінюють логіку міжнародного розширення компаній, створюючи умови для безкордонного бізнесу, але водночас формують нові виклики, зокрема посилену конкуренцію, конфлікти каналів збуту, залежність від репутаційних сигналів, регуляторну нестабільність і потребу в гнучкому управлінні екосистемами . Розглянуто ключові механізми, з допомогою яких компанії можуть досягати міжнародного успіху, а саме використання аналітики даних, штучного інтелекту, хмарних рішень, локалізації цифрових продуктів і адаптації бізнес-моделей до вимог зовнішніх ринків . Обґрунтовано, що цифрова трансформація є визначальним чинником еволюції міжнародного менеджменту . Вона вимагає перегляду підходів до стратегічного планування, структури компаній, ланцюгів створення цінності та формування довгострокових відносин із зацікавленими сторонами у глобальному масштабі . Успішна цифрова інтернаціоналізація залежить від здатності керівників інтегрувати цифрові технології з управлінськими практиками й адаптуватися до складної динаміки міжнародного середовища .
Вплив цифрового розриву на економічний розвиток регіонів України в умовах війни
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Томашевська Т . В .
У статті з використанням методу головних компонент та моделі Кобба-Дугласа досліджено вплив цифрового розриву на економічний розвиток регіонів України в умовах воєнного стану . Актуальність роботи зумовлена необхідністю подолання нерівномірного доступу населення до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що стає критично важливим чинником соціально-економічної стійкості регіонів в умовах кризових викликів . Метою дослідження є оцінка взаємозв’язку між розвитком цифрової інфраструктури, людським капіталом та рівнем валового регіонального продукту за регіонами України . Сформовано набір показників, що характеризують як економічний розвиток, так і стан цифрової сфери в регіонах . Зокрема, до вибірки увійшли обсяг інвестицій у телекомунікації, кількість працівників телекомунікаційної галузі, кількість наукових працівників, кількість студентів університетів, кількість населених пунктів із доступом до фіксованого інтернету, кількість домогосподарств із доступом до фіксованого інтернету на 100 домогосподарств . Для зменшення вимірності даних та виявлення основних напрямів змін застосовано метод головних компонент . З допомогою скріп-діаграми встановлено, що перші дві головні компоненти пояснюють 82,9% загальної дисперсії, що дозволяє зосередитися саме на них для подальшого аналізу . Перша компонента описує переважно рівень інвестицій та кадровий потенціал телекомунікаційної галузі, а друга – доступність цифрових послуг для населення . На основі отриманих головних компонент побудовано модель Кобба-Дугласа, яка дозволила оцінити залежність між цифровими чинниками та рівнем валового регіонального продукту . Результати моделювання засвідчили наявність істотного позитивного впливу факторів, пов’язаних з інвестиціями в цифрову інфраструктуру та людський капітал, на економічний розвиток регіонів . Зокрема, модель на основі перших двох головних компонент показала високий рівень пояснювальної здатності (R² = 0,754) . Отримані результати свідчать, що регіони з вищим рівнем цифрового забезпечення та кадрового потенціалу телекомунікаційної галузі демонструють кращі економічні показники навіть в умовах воєнного стану . Це підтверджує важливість розвитку цифрової інфраструктури та підтримки людського капіталу як ключових факторів забезпечення економічної стійкості регіонів . Наприкінці роботи запропоновано рекомендації для органів державного управління щодо формування регіональної цифрової політики з урахуванням виявлених закономірностей .
Досвід використання електронних реєстрів для реалізації заходів демографічної політики у розвинених країнах
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Пугачова М. В.
Сучасні системи управління великими об’єктами не можна уявити без інформаційної підтримки, забезпеченої новітніми технологіями. Управління на рівні держави, складовою якого є вироблення політики розвитку різних сфер функціонування суспільства, теж конче потребує значних масивів якісної швидкодоступної інформації. Нинішній етап розвитку інформаційних технологій дозволяє забезпечити державне управління такими інструментами – системами електронних реєстрів і баз даних, які містять необхідні для прийняття рішень відомості. Розроблення державної демографічної політики має свої особливості, зумовлені не тільки важливістю демографічних процесів, які протікають у країні, а й складністю врахування багатьох аспектів, що впливають на життя і здоров’я мешканців. Демографічна політика має бути спрямована на регулювання тенденцій народжуваності, смертності, міграції, на зміну вікової структури населення (наприклад, збільшення частки молоді або літніх людей), статевої структури або на перерозподіл населення між регіонами. Отже, створення та використання систем електронних інформаційних ресурсів, що містять електронні реєстри та бази даних у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта, соціальне забезпечення тощо, а також демографічних реєстрів, які містять найповнішу інформацію про населення, дає змогу забезпечити розроблення державою демографічної політики. Мета статті – дослідження досвіду використання електронних реєстрів для розроблення демографічної політики у певних західноєвропейських країнах, які мають розвинені системи електронних інформаційних ресурсів та порівняно високі демографічні показники. Для цього у статті розглянуто досвід Норвегії та Франції. Норвегію можна, на наш погляд, вважати країною, що має одну з найрозвиненіших систем реєстрів, а рівень смертності та очікувана тривалість життя – серед найкращих європейських показників. Франція, теж маючи достатньо розгалужену систему реєстрів, демонструє одні з найвищих серед розвинених країн загальний коефіцієнт народжуваності й очікувану тривалість життя, які суттєво перевищують середні по ЄС. Виходячи з досвіду розвинених європейських країн, що мають не тільки порівняно непогану демографічну ситуацію, а й добре розроблену систему електронних інформаційних ресурсів, на які спирається уряд під час розроблення відповідних заходів, Україна має продовжити впровадження цифровізації національної системи управління.
Звітність зі сталого розвитку: сучасний стан та перспективи впровадження
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Овсюк Н . В .; Афанас'єва І . І .
Стаття присвячена характеристиці сучасного стану та визначенню особливостей упровадження звітності зі сталого розвитку суб’єктами господарювання України . Питання соціальної відповідальності бізнесу, розкриття інформації щодо соціальних інвестицій у звітності зі сталого розвитку стають усе більш насущними для України, що зумовило актуальність проведеного дослідження . З огляду на сучасні реалії та існуючі соціально-економічні виклики загострюються проблемні питання організації, розробл ення методики впровадження, формування та подання звітності зі сталого розвитку вітчизняними підприємствами . Ґрунтовного дослідження потребують, зокрема, питання систематизації нормативно-правового регулювання . У роботі автори застосовували загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, які базувалися на системному підході до проведення дослідження з використанням методів аналізу та синтезу, індукції та дедукції, експертних оцінок та вибіркових спостережень, абстрагування й узагальнення тощо . Доведено, що соціальний та екологічний облік слід розглядати не як окремі види обліку, а як пов’язані компоненти, що сприяють розширенню меж обліку сталого розвитку . Розглянуто концепцію сталого розвитку, що виникла внаслідок об’єднання соціального, економічного та екологічного векторів розвитку . Окреслено парадигму соціальної відповідальності бізнесу як систему етичних поглядів, спрямованих на дотримання принципів соціальної справедливості . Акцентовано, що соціально відповідальна діяльність бізнесу, його ефективність і забезпечення ним потреб населення набувають усе більшого значення для забезпеченні сталого розвитку . Обґрунтовано, що запровадження звітності зі сталого розвитку українськими підприємствами забезпечить підвищення прозорості показників економічної діяльності та полегшить доступ до інформації щодо бізнес-середовища, в якому працюють суб’єкти господарювання . Це сприятиме покращенню механізму управління, зменшенню негативного впливу на довкілля та створенню прозоріших умов для інвестування . Зроблено висновок про важливість активізації ролі держави для розширення соціальної діяльності бізнесу . Зокрема, вказано на необхідність розроблення державних моделей соціального проєктування із залученням суб’єктів господарювання, що дозволить перейти від ситуативного реагування до довгострокового планування соціальних перетворень .
Зміни репродуктивних планів студентської молоді внаслідок пандемії COVID-19 і російської агресії: потенційний вплив на народжуваність в Україні
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Рингач Н. О.; Власик Л. Й.
Синергетичний ефект складного комплексу факторів (економічна, соціальна і політична нестабільність в Україні) зумовив стійке зниження народжуваності, починаючи з 2014 року. Негативні зрушення у життєдіяльності, спричинені пандемією коронавірусної хвороби (з 2020 року) через вимушене відкладення дітонародження поглибили прогресування цього зниження. Широкомасштабна російська агресія (з 24.02.2022 року) детермінувала як зміни репродуктивних планів українських громадян, так і можливостей щодо їх здійснення. Мета роботи – на основі соціологічного дослідження з’ясувати позицію української студентської молоді, яка навчається в закладах вищої освіти, щодо репродуктивних планів та бачення впливу на них пандемії COVID-19 і початку повномасштабної війни; проаналізувати та визначити комплекс факторів, що впливають на дітонародження в сучасній Україні; та обґрунтувати припущення щодо перспектив динаміки народжуваності. Інформаційно базою стали результати опитування з вивчення впливу пандемії COVID-19 та російсько-української війни на життя і здоров’я студентів, проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України (нині – Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України) у травні 2022 року. Онлайн-опитування (самозаповнення гуглформи) охопило 523 представники 17 закладів вищої освіти різних регіонів України. Анкета містила запитання про найважливіші зміни у житті та самопочутті за двома блоками: з моменту широкомасштабної російської агресії та з року початку поширення пандемії. Попри певні обмеження, детерміновані часом і умовами проведення дослідження, результати є відображенням позиції щодо репродуктивних планів чисельної групи студентської молоді у визначений період війни. Результати дослідження показали, що зміни репродуктивних планів вже відбилися на зниженні народжуваності у цій соціальній групі, та дали змогу спрогнозувати зменшення дітонародження у найближчому майбутньому. Значущість пандемії COVID-19 як перешкоди репродуктивним планам виявилась меншою, порівняно з війною. Визначаючи характер впливу широкомасштабної російської агресії на плани щодо народження дітей, респонденти найчастіше (56,9%) вибирали варіант “війна змусила відкласти на час після перемоги над ворогом”. Для 24,6% відкладення репродуктивних планів або відмову від них спричинили не стільки війна, скільки пов’язані з нею зміна місця проживання, зниження/втрата доходу, зменшення доступності придбання/оренди житла тощо. Для 9,2% респондентів причиною стало погіршення особистих стосунків. Визначено ключові фактори, що детермінують зрушення народжуваності у сучасній Україні. Очікуване прогресування процесу скорочення народжуваності в Україні після закінчення війни пов’язане як з об’єктивними чинниками (зменшенням кількості осіб репродуктивного віку та, відповідно, їх частки у статево-віковій структурі, постарінням населення, підвищенням середнього віку народження першої дитини, порушенням соматичного та репродуктивного здоров’я частини населення), так і з суб’єктивними (через відтермінування запланованого рішення про народження дитини або навіть відмову від нього). Також імовірні зрушення у народжуваності через недостатньо вивчений довготривалий вплив пандемії COVID-19 на здоров’я, у т. ч. на репродуктивне. Doi
Когнітивні ризики професійного скептицизму в аудиті
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Редько О. Ю.
У статті розглядається непересічна, але досить мало висвітлена тема. Це питання реалізації принципу професійного скептицизму в практиці аудиту та пов’язані з цим когнітивні ризики. Професійний скептицизм – ключовий принцип аудиту, що вимагає критичного мислення та сумніву щодо достатності і достовірності доказів. Однак його реалізація нерідко стикається з когнітивними ризиками, що впливають на здатність аудитора чинити опір зовнішньому тиску та зберігати об’єктивність. Автором детально розглядаються у статті такі ризики: ефект досвіду, аберація свіжості, ефекти колективної думки та самовпевненості, абсолютизація результату, упередження щодо отриманих доказів, надмірна довіра до клієнта та ін. Автором систематизовані основні причини появи когнітивних ризиків у сфері аудиту, які зводяться до такого: необхідність ефективних дій в умовах обмеженого часу та людських ресурсів; не однозначність, недостатня кількість або суттєві протиріччя отриманої інформації; занадто великий обсяг інформації, яка потребує вивчення й аналізу у достатньо стислий час. Такі ризики можуть знижувати об’єктивність аудиторських суджень, впливати на якість висновків та створювати потенційні прогалини у виявленні суттєвих викривлень. Усвідомлення і подолання цих ризиків потребує постійного навчання, впровадження структурованих процедур та розвитку етичної культури в аудиторських фірмах. На думку автора, професійний скептицизм є тією опцією, що забезпечує суспільний попит на послуги аудитора та формує основу результативності аудиторської роботи. Автор упевнений, що професійний скептицизм слід розглядати насамперед у семантичному аспекті. Реалізація цього принципу здійснюється через системний ланцюжок мислення аудитора: сумнів (або невпевненість) – недовіра – прискіпливість – обережність – розсудливість. Не погоджуючись з тезою, що підозрілість є рисою, притаманною саме аудиторам, автор висловлює думку: професійний скептицизм є фундаментом практичної аудиторської діяльності в поєднанні з іншим принципом аудиту – професійною незалежністю. Автор доходить висновку, що уникнути когнітивних ризиків аудитору дуже складно. Водночас законодавчі й нормативні акти щодо аудиту вимагають забезпечення якості аудиторської роботи при збереженні принципу професійного скептицизму через низку застережних заходів.
Методологічні підходи до оптимізації боргової політики України в контексті фінансової безпеки .
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Бондарук Т . Г .; Богріновцева Л . М .; Бондарук О . С .
У статті вказано на актуальність дослідження проблематики боргової політики України в частині її оптимізації . Обґрунтовано необхідність реформування боргової політики країни на основі сучасних методологічних підходів . Проаналізовано сучасний стан державного боргу України, визначено основні макроекономічні чинники, що впливають на його зростання, та обґрунтовано необхідність розробки ефективних стратегій управління державними запозиченнями . Наголошено, що збереження стабільності фінансової системи вимагає раціонального використання боргових ресурсів, зменшення залежності від зовнішнього фінансування та підвищення ефективності внутрішнього ринку державних цінних паперів . Дослідження ґрунтується на системному аналізі та використанні методологічних підходів, які охоплюють інституційні реформи, реструктуризацію боргу та розширення джерел фінансування . Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на диверсифікацію боргових інструментів, оптимізацію боргового навантаження та зміцнення фінансової безпеки держави . Зокрема, розглянуто можливість інтеграції міжнародного досвіду реструктуризації боргу, підвищення прозорості фінансового управління та впровадження незалежного моніторингу боргових зобов’язань . Визначено ключові напрями вдосконалення механізму управління державними запозиченнями, серед яких – посилення контролю за ефективністю використання залучених коштів, запровадження нових підходів до регулювання боргових гарантій, забезпечення стійкого доступу до міжнародних ринків капіталу та стимулювання розвитку внутрішніх джерел фінансування . Особливу увагу приділено впливу боргової політики на макроекономічну стабільність, що стане критично важливим у післявоєнний період відновлення економіки України . Доведено, що ефективна боргова політика має базуватися на комплексному підході до управління державними запозиченнями, який поєднує стратегічне планування, фінансовий контроль та адаптивність до змін у світовій економіці . Підкреслюється важливість узгодження бюджетної та монетарної політик з метою уникнення боргової кризи та підвищення інвестиційної привабливості України . Застосування антикризових заходів, спрямованих на запобігання надмірному борговому навантаженню, дозволить мінімізувати ризики та загрози фінансовій безпеці держави та забезпечити стійкий економічний розвиток . Використання міжнародного досвіду, запровадження прозорих механізмів фінансового управління та розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів стануть основою для зміцнення фінансової безпеки держави та забезпечення стабільності економічної системи у середньо- та довгостроковій перспективі .
Міжнародна освітня міграція в умовах воєнного стану
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Черушева Г . Б .; Пархоменко В . В .
Міграційні процеси, які сьогодні є характерною особливістю будь-якої країни, мають об’єктивний характер і є індикатором її соціально-економічного розвитку . Головним чинником міграцій у світовому просторі є економічний, що обумовлює потреби людей у пошуку комфортних умов життя, достойної заробітної плати, попиту на ринку праці . Основна категорія мігрантів – це потенційно працездатне й активне населення . Міжнародна освітня міграція як вагомий елемент євроінтеграційних процесів в значній мірі забезпечує якісну підготовку майбутніх спеціалістів для різних галузей народного господарства країни, сприяє збагаченню її трудового потенціалу, кваліфікованого людського ресурсу для розвитку національної економіки . Актуальність міждисциплінарного підходу до проблем міжнародної освітньої міграції в філософському, соціально-економічному, правовому контексті, обумовлено необхідністю інтегрованого бачення, розуміння та розгляду соціальних явищ та процесів . Освітня міграція як один з трендів світових міграційних процесів у ХХІ ст . – це важливий напрям академічної мобільності з метою диверсифікації джерел отримання знань та нових навичок і водночас є проявом глобалізації світового господарства . Динаміка міграційних процесів обумовлена також політичними та воєнними конфліктами . Не є винятком Україна, яка сьогодні на піку масового відтоку різних прошарків населення: покидають країну жінки для забезпечення психологічного та фізичного захисту своїх дітей, їх спокою й перебуванні у сприятливих умовах існування; це трудові мігранти в пошуках роботи з достатньо високою оплатою праці та рівнем споживчих можливостей, і саме вони певною мірою впливають на соціально-економічну ситуацію в країні . У статті розкрито особливості міграційних процесів в умовах воєнного стану в Україні . За результатами статистичного аналізу визначені зміни міграційних потоків та їхні причини, виявлена тенденція внутрішнього переміщення осіб із окупованих територій . Особлива увага приділена аналізу освітньої міграції української молоді та визначенню основних соціально-економічних чинників її виїзду за кордон . Проведено факторний аналіз переваг, що спонукають українців до навчання в Польщі, з огляду на особливості міжнародної міграції . Наведені статистичні дані, які розкривають динаміку освітньої міграції за останні десять років, а також міграційні наміри молоді після закінчення навчання у закладах вищої освіти за кордоном .
Оцінка рівня тіньової економіки України в період воєнного стану та визначення ключових факторів впливу
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Поплюйко Я. В.; Мельник М. О.
У статті проаналізовано проблему оцінювання рівня тіньової економіки України в умовах воєнного стану. Досліджено методики, які використовуються як українськими, так і зарубіжними дослідниками для оцінки рівня тіньової економіки. Визначено основні наслідки, з якими стикаються країни з високим рівнем прихованої економіки. Розглянуто сутність прямих і непрямих методів оцінювання тіньової економіки. Окреслено переваги та недоліки найбільш застосовуваних підходів до оцінки рівня тіньової економіки країни, зокрема анкетного опитування, експертних оцінок, розбіжностей у показниках ВВП, розбіжностей у зайнятості, збитковості підприємств, споживання електроенергії, “витрати населення – роздрібний товарооборот”, монетарні методи. Розрахунки здійснено за методикою Міністерства економіки України з метою оцінювання можливості застосування зазначених методів в умовах обмеженої доступності інформації у період воєнних дій. Відсутність офіційної статистики унеможливила застосування методу “витрати домогосподарств – роздрібний товарообіг”. Показник, розрахований за методом споживання електроенергії, продемонстрував значні нетипові коливання, що свідчить про викривлення оцінки та непридатність цього підходу за поточних умов. Показники рівня тіньової економіки, розраховані за трьома з чотирьох застосовних методів, агреговані в інтегральний індекс і проаналізовані в динаміці. Теоретичний аналіз причин тіньової економіки дозволив виокремити її ключові детермінанти. З метою емпіричної оцінки чинників, що впливають на рівень тіньової економіки, побудовано кореляційну матрицю на основі даних за 2021–2023 роки. Матриця включала в себе такі незалежні змінні: індекс сприйняття корупції, індекс верховенства права, індекс розвитку фінансового сектору, індекс легкості ведення бізнесу, рівень інфляції та безробіття. Результати аналізу показали, що інфляція та рівень сприйняття корупції мають найвищу позитивну кореляцію з рівнем тіньової економіки. На основі кореляційного аналізу було відібрано змінні та побудовано регресійну модель, яку можна використовувати для прогнозування рівня прихованої економіки за показниками інфляції та корупції в умовах обмеженого доступу до офіційної інформації. Ефективне подолання тіньової економіки в Україні можливе лише за умови реалізації дієвої антиінфляційної політики та викорінення корупції. У подальших дослідженнях планується розширити побудовану модель за рахунок залучення інших факторів.
Статистика промислового протекціонізму. Частина ІІІ. Технологічні інновації – загальноєвропейський інтерес
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Крехівський О. В.
Ця стаття завершує авторське дослідження впливу держави на промисловість через цілеспрямовані політичні важелі та інституційні рамки. Перші дві частини роботи продемонстрували ефекти промислового протекціонізму, який уряди країн застосовували для подолання наслідків війн, епідемій та криз. У третій частині статті проаналізовано трансформаційні зміни в європейській індустріальній політиці у відповідь на виклики глобальної нестабільності, зокрема на фінансову кризу 2008–2009 рр., пандемію COVID-19 та повномасштабну російську військову агресію. Виявлено відновлення стратегічної ролі промисловості як фундаменту економічної стабільності та технологічного суверенітету. Встановлено посилення державного втручання у промисловий розвиток ЄС як реакція на нові виклики та загрози. Центральною темою дослідження є інструмент державної допомоги на реалізацію важливих проєктів загальноєвропейського інтересу як відповідь на недосконалість ринку, зовнішньоторговельну залежність і фрагментацію ланцюгів доданої вартості. Такі проєкти в ЄС, насамперед у сферах мікроелектроніки, водню, акумуляторів, визначаються високим рівнем міждержавної координації, охоплюють увесь ланцюг доданої вартості та стимулюють приватні інвестиції. Вони також сприяють досягненню економічної безпеки, проривним інноваціям і екологічній трансформації. Змістовна еволюція цього інструменту – від юридичного винятку до повноцінної складової промислової політики – свідчить про переосмислення ролі держави в інноваційному розвитку промисловості. Оновлені 2021 року правила надання державної допомоги розширили пріоритети, уточнили вимоги до першого промислового впровадження та критерії інноваційності, створивши умови для ефективної інтеграції результатів розробок у реальний сектор економіки країн-членів ЄС. Підкреслено, що в умовах геоекономічної конкуренції критичні технології стають інструментом тиску або зброєю недружніх країн, що потребує скоординованої, проактивної політики на рівні ЄС. Україні рекомендовано врахувати досвід ЄС: створити правові засади для підтримки стратегічних інноваційних проєктів; поєднати інструменти державної допомоги з промисловою політикою; визначити пріоритетні технології та брати участь у транснаціональних консорціумах ЄС. Лише синергія національних інтересів України з загальноєвропейськими інтересами дозволить сформувати конкурентну, стійку промисловість та прискорити повоєнне відновлення економіки.
Статистична оцінка агропромислового експорту України в умовах російськоукраїнської війни .
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Созанський Л . Й .
Аграрний експорт є одним із найважливіших джерел надходження валюти в Україну, від ефективності якого в умовах сучасних викликів суттєво залежить соціально-економічна стабільність країни, а також відіграє значну роль на світовому ринку агропродукції, зокрема на ринках ЄС, Африки та Азії . Однак російсько-українська війна, пов’язані з нею геополітичні та геоекономічні фактори спричинили значні структурно-динамічні зміни та ризики для ефективного розвитку агропромислового експорту України . Дослідження виконано з метою визначення та детальної характеристики викликів, які постають перед ефективним (з позиції держави) розвитком аграрного експорту України . Для досягнення поставленої мети у дослідженні аналітично обґрунтовано, що вузькоспеціалізована, сировинна структура українського товарного експорту є нераціональною та економічно неефективною . Встановлено, що одним із викликів для ефективного (з погляду держави) аграрного експорту з України є надзвичайно низька ціна української аграрної продукції на світовому ринку . Запропоновано пропозиції щодо посилення дієвості постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів” . Оцінено тенденції та структурні зміни, які відбулись унаслідок геоекономічних та геополітичних трансформацій у географічній структурі аграрного експорту України (за соняшниковою олією, кукурудзою та пшеницею) . Проаналізовано, як змінилася частка України в географічних структурах імпорту (за соняшниковою олією, кукурудзою та пшеницею) країн, які є основними імпортерами сільськогосподарської продукції з України . На основі отриманих аналітичних висновків окреслено перспективи економічно раціонального розвитку українського аграрного експорту .
Статистичне оцінювання ефективності державних капітальних інвестицій у розвиток регіонів України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Герасименко С. С.; Горна М. О.; Іваненко Д. В.
Узагальнено застосування статистичних методів до оцінювання ефективності державних капітальних інвестицій у розвиток регіонів України. Обґрунтована доцільність аналізу взаємозв’язків бюджетних вкладень та ключових індикаторів розвитку територій – валового регіонального продукту, рівня зайнятості, підприємницької активності, експортної відкритості та ін. Статистичний аналіз, проведений з допомогою програмного забезпечення Statistica, виявив значущі кореляції між інвестиційними потоками та соціально-економічними показниками. Застосовування таких статистичних методів, як нормалізація даних, кореляційний аналіз, багатовимірне усереднення для інтегральної оцінки та рангова кореляція забезпечили достовірність і обґрунтованість висновків. Запропонований авторами підхід до комплексної оцінки ринкової кон’юнктури регіонів базується на методі багатовимірної середньої зі стандартизацією даних за варіаційним розмахом. Використання цього методу дає змогу обчислити інтегральний рейтинг регіонів, який чітко ідентифікує лідерів та аутсайдерів у динаміці ринкового розвитку. Окрема увага приділена дослідженню взаємозв’язку між економічними рейтингами та екологічним станом регіонів, за результатами якого виявлено помірний обернений зв’язок. Це свідчить про суперечність між економічною активністю й екологічною збалансованістю та вказує на важливість інтеграції екологічних аспектів у стратегії розвитку. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації для вдосконалення регіональної інвестиційної політики, які охоплюють, зокрема, підвищення адресності фінансування, посилення аналітичного моніторингу ефективності інвестицій та диверсифікацію джерел фінансування для максимізації позитивного впливу. Результати дослідження можуть слугувати базою стратегічного планування регіонального розвитку, особливо в умовах бюджетних обмежень, та сприяти досягненню економічного зростання на регіональному рівні.

Browse

Browsing 2025 by Title