2026

Permanent URI for this communityhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2290

Browse

Now showing 1 - 20 of 47

Building up an Integrated Compliance Management System for Aviation Companies: A Theoretical and Methodological Framework
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Oliinyk, L. L.
The operation of aviation companies is subject to simultaneous control by international, European, and national norms regulating flight safety, risk management, internal control system, and normative compliance. However, ISO standards, ICAO documents, and EASA normative framework, regulating only selected components of these processes, do not propose a holistic approach to their integration in a single compliance management system of the aviation company. The article’s purpose is to substantiate a theoretical and methodological framework for an integrated compliance management system in aviation companies, and to propose its conceptual model. Results of a comparative analysis of the international normative framework for compliance management in aviation companies are given, with outlining its principal constraints on the integration of the normative compliance requirements. A conceptual model for the integrated compliance management system is proposed, where coordination of the processes assuring normative compliance is defined as the central component. The model combines corporate management, compliance risk management and compliance culture; it relies on compliance monitoring, Aviation Safety Management System (SMS), Quality Management System (QMS), and internal control. A matrix for distribution of functions between the system’s entities, a matrix for assessment of compliance risks, and a set of key indicators for performance assessment of compliance management were designed to support the model’s implementation. The proposed approach enables for integration of international requirements on normative compliance, risk management and corporate management within an integrated organizational system, which is supposed to enhance the performance of aviation companies, minimize the compliance risks and lay a methodological foundation for further development of models for maturity assessment of compliance management systems.
Conceptualizing the State Security Policy Within the Paradigm of Sustainable National Economic Development
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Kyrylenko, O. M.; Gurina, G. S.; Podrieza, S. M.; Lavruk, V. V.
The article reveals theoretical, methodological, and applied aspects of managing the economic security of business entities amid the unprecedented challenges posed by martial law and global transformational processes. It is substantiated that in modern realities, the economic security is evolving from a supporting management function into a fundamental pillar of business viability. Particular attention is paid to critical infrastructure objects, for which ensuring physical integrity, economic independence, and protecting the interests of stakeholders attains the status of a national priority. It is shown that the strategic approaches to security is dependent on the scale of the enterprise. It is proved that while small and medium-sized businesses often limit themselves to situational measures, large economic entities face an urgent need to form a systematic scientific and theoretical foundation. The authors emphasize that military actions on the territory of Ukraine have become a critical factor nullifying the effectiveness of previous “peacetime” strategies, requiring an immediate update of security oriented management parameters. The necessity of developing new resource management mechanisms that account for the dynamism of external threats and the volatility of the market environment is highlighted. Approaches to revising strategic planning horizons and implementing anti-crisis monitoring tools are proposed. It is concluded that the effectiveness of economic security management in wartime directly depends on the management’s ability to combine accumulated practical experience with the latest scientific developments in risk management. The research results can be used by state authorities and management of large enterprises to strengthen macroeconomic stability and protect long-term national economic interests.
SMART-підхід до управління інноваціями в практиці бізнес-адміністрування
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Глушенкова А. А.
Сучасні підприємства функціонують в умовах швидких технологічних змін, коли традиційні підходи до бізнес-адміністрування часто виявляються недостатньо ефективними. Особливої актуальності SMART-підходи набувають у сфері управління інноваціями, оскільки інноваційна діяльність характеризується високим рівнем невизначеності, ризиків і необхідністю швидкої адаптації до змін ринкового середовища. У статті розкрито теоретичні та практичні аспекти застосування SMART-підходу до управління інноваціями в практиці бізнес адміністрування. Обґрунтовано актуальність використання SMART- технологій в умовах цифрової трансформації економіки, посилення конкуренції та зростання ролі інновацій як чинника забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Розкрито сутність SMART-підходу та його значення для підвищення ефективності процесів планування, організації, координації та контролю інноваційної діяльності. Визначено особливості інтеграції SMART-принципів у систему бізнес-адміністрування та їхній вплив на результативність управлінських рішень. Проаналізовано практичні аспекти використання SMART-цілей у процесі реалізації інноваційних проєктів, окреслено перспективи впровадження SMART- підходів у діяльність сучасних підприємств, а також низку організаційних, методичних і технологічних проблем, якими супроводжується впровадження SMART-підходів у бізнес-адміністрування. Встановлено, що застосування SMART-підходу сприяє підвищенню керованості інноваційними процесами, оптимізації використання ресурсів, зниженню рівня невизначеності та забезпеченню сталого розвитку підприємств в умовах динамічного зовнішнього середовища.
The Workforce Readiness for Collaboration with AI Systems under Technological Transformation
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Kyrylenko, O.; Zhytar, M.; Borysiuk, A.; Kovalenko, Y.
The contemporary era sees the widening gap between the rapid maturation of artificial-intelligence technologies and the much slower readiness of people and organisations to capture value from them, an issue that is central to international human capital management. The paper is a theoretical and conceptual contribution that synthesises open international evidence from leading analytical reports and academic studies, with showing results of a structured comparative analysis and conceptual modelling. The analysis identified an adoption paradox: individual engagement with intelligent tools is high, yet trust is low, literacy is limited and corporate usage rules are routinely breached, so that formal adoption coexists with weak productive collaboration. This gap is shown to be consistent across independent international datasets and to manifest at five distinct levels. On this basis the authors interpret the workforce readiness for collaboration with intelligent systems as a five-dimensional construct that integrates cognitive, technical-operational, behavioural-trust, ethical-normative and adaptive dimensions, and argue that the notion of collaboration – rather than mere use – captures the two-way, strictly supervised and accountable nature of the interaction. A three-level management architecture is then systematised, distinguishing the individual, organisational and institutional-international levels and linking them to learning programmes, governance and regulation, including the European Union regulatory regime for intelligent systems. The Ukrainian case is examined separately, where high individual adoption combines with low organisational maturity, wartime migration losses of human capital and European-integration requirements, producing a specific shadow-usage and security risk. It is concluded that bridging the human side of the gap rather than the technological one is the central task for the international management of human capital.
Transforming Budget Management within the Public Finance System under Fiscal Consolidation
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Sidelnykova L. P.
The public finance system of Ukraine operates under unprecedented geopolitical and security challenges that have resulted in a substantial widening of fiscal imbalances. The rapid growth of defense expenditures amid a narrowing tax base undermines the effectiveness of traditional budget management instruments. Under these circumstances, an objective need for a radical transformation of domestic budget management, based on flexibility and anti-crisis response mechanisms, is required to ensure the state's overall fiscal sustainability. The purpose of the study is to assess the transformation processes occurring within Ukraine's budget management system under fiscal consolidation and to substantiate managerial decisions aimed at strengthening long-term fiscal sustainability. The article sets out the results of a comprehensive analysis of the architecture of public finances of Ukraine over ten years. It demonstrates that the classical tax-based model of budget formation has undergone a radical transformation, with the share of tax revenues contracted, and non-tax revenues and large-scale external assistance in the form of grants and concessional loans having become the main sources for fiscal support. Structural shifts in the expenditure side of the consolidated budget, resulting from the dominance of security and defense expenditures and reduced financing of human capital, were explored. Trends in the rapid accumulation of public debt driven by high levels of borrowing relative to gross domestic product were identified; changes in the structure of credit support, with particular emphasis on attracting long-term international financial resources, were analyzed. It is substantiated that the hybrid financing model ensures short-term macro-financial stability while generating long-term debt and currency risks. The priority directions for improving budget management include strengthening fiscal consolidation through expenditure optimization, broadening the revenue base, reducing refinancing risks, and enhancing the institutional capacity of the medium-term budget planning system.
Value-Based Management of Fintech Companies: Business Model Analysis Aspect
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Aleksin, G. O.; Usherenko, S. V.; Stashchuk, D. M.
The rapid expansion of fintech has changed the structure and economic logic of financial services. Fintech firms increasingly operate as hybrid organizations that combine the scalability of technology platforms with the responsibilities and risks of regulated financial institutions. However, fast user growth, rising transaction volumes, and access to venture funding do not automatically lead to financial sustainability. This creates the need for a deeper financial analysis of how fintech companies generate revenue, manage costs, control risks, and convert digital scale into stable profitability. The research objective is to identify the key financial characteristics of the fintech business model, and to develop an analytical framework for assessing its sustainability based on revenue structure, cost dynamics, risk exposure, scalability, and monetization quality. The authors examined the main revenue streams of fintech companies, including transaction fees, interchange income, subscription payments, SaaS fees, lending spreads, payment processing income, foreign exchange margins, and embedded-finance revenues. It is shown that fintech should not be treated as a single homogeneous business model. Payment platforms, digital lenders, neobanks, financial infrastructure providers, and super-apps differ significantly in their revenue models, cost structures, capital requirements, and risk profiles. The emphasis is placed on the importance of unit economics, regulatory costs, operating leverage, revenue quality, customer monetization, and the ability to sustain profitability after the initial phase of rapid expansion. It is concluded that fintech sustainability depends not only on scale but also on recurring revenue, disciplined cost management, risk control, customer trust, and diversified monetization. The most resilient fintech business models are ones combining digital scalability with predictable revenue streams, strong compliance capacity, and a clear path from growth to risk-adjusted profitability.
Бухгалтерський облік фінансових інвестицій як ключових активів суб’єктів господарювання в управлінні бізнесом
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Овсюк Н. В.; Афанас’єва І. І.
У статті висвітлено особливості відображення інформації про інвестиційні процеси, зокрема про залучення іноземних інвестицій для здійснення економічних перетворень в Україні, що можливо лише за умов повної довіри та активної співпраці між учасниками інвестиційного процесу, а також забезпечення їх доступною, оперативною та достовірною інформацією, яку генерує система бухгалтерського обліку. Основною перешкодою для використання зовнішніх і внутрішніх інвестиційних ресурсів залишається недостатнє висвітлення даних про інвестиційні процеси у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що є характерною рисою національної практики ведення обліку. Реорганізація системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідно до положень МСФЗ є невід’ємною складовою процесів, спрямованих на формування та розвиток ринкових відносин. Але в Україні застосування міжнародної методології визначення справедливої вартості фінансових інвестицій є проблематичним, що зумовлено низьким рівнем розвитку ринку цінних паперів, який характеризується недостатньою капіталізацією, низькою привабливістю для іноземних інвесторів, високим рівнем інфляції, нерозвиненою інвестиційною інфраструктурою та загальною нестабільністю економічної ситуації. Для створення належних умов для залучення іноземних інвестицій потрібна адаптація національної методології обліку фінансових інвестицій до міжнародних стандартів. Світова практика обліку вартості фінансових інвестицій здебільшого ґрунтується на даних про актуальні операції з цінними паперами на фондовому ринку. Однак цей підхід ускладнюється станом вітчизняного фондового ринку, який наразі розвинутий недостатньо. Задля підвищення прозорості та надійності облікових даних необхідно посилити державний контроль за дотриманням підприємствами встановлених норм і стандартів бухгалтерського обліку та запровадити санкції за їх порушення. Особлива увага повинна бути спрямована на регламентацію процедур оцінки і переоцінки інвестицій, а також на впровадження методів, що враховують частку участі інвестора в капіталі об’єкта інвестування.
Використання основних джерел великих даних для формування економічної статистики
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Ставицький О. В.; Пантєєв Р. Л.
У статті розкрито досвід національних статистичних управлінь (НСУ) країн Азійсько-Тихоокеанського регіону щодо використання великих даних у виробництві економічної статистики, а також перспективи і проблеми інтеграції таких джерел інформації у систему офіційної статистики. Метою дослідження є обґрунтування доцільності інтеграції великих даних у систему економічної статистики та визначення шляхів підвищення її якості, актуальності й аналітичної цінності в сучасних умовах глобальної цифровізації. Показано застосування великих даних для розрахунку ключових макроекономічних показників, зокрема індексів споживчих цін, індексів цін на житлову нерухомість, статистики туризму та ін. Доведено, що найефективнішими джерелами великих даних є онлайн-дані про ціни, скановані дані роздрібних мереж, інформація з мобільних телефонів, адміністративні податкові бази, фінансові транзакції та інші цифрові сліди економічної діяльності. Розкрито переваги використання великих даних (підвищення оперативності отримання статистичної інформації, можливість формування більш деталізованих показників, зниження витрат на проведення обстежень, розширення аналітичних можливостей державної статистики), а також проблеми, пов’язані з їх впровадженням (доступ до інформації, забезпечення конфіденційності персональних даних, узгодження нових джерел із традиційними методологіями та необхідність розвитку технічної інфраструктури). Дослідження показало, що НСУ Азійсько-Тихоокеанського регіону реалізують численні проєкти, пов’язані з використанням великих даних у сфері економічної статистики, але більшість із них залишається на експериментальному етапі, за винятком статистики цін, де кілька НСУ вже інтегрували дані сканування та/або онлайн-дані у розрахунок індексу споживчих цін для певних товарних категорій. У деяких випадках ці нетрадиційні джерела даних можуть повністю або частково замінити традиційні методи збирання інформації. Але великі дані найчастіше використовують додатково до традиційних джерел, забезпечуючи більш оперативну, детальну інформацію та нові аналітичні можливості.
Вплив соціально-психологіного клімату на корпоративну культуру підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лазоренко Л. В.
У статті розкрито сутність корпоративної культури та особливості впливу соціально-психологічного клімату організації на її діяльність Сучасні керівники підприємств дедалі більше уваги приділяють не лише системам мотивації персоналу, а й корпоративній культурі як важливому складнику стабільного функціонування організації. Побудова ефективної корпоративної культури неможлива без урахування соціально-психологічного клімату в колективі, оскільки саме він визначає характер взаємодії між працівниками, рівень довіри, готовність до співпраці та сприйняття спільних організаційних цінностей. У практиці управління ці поняття нерідко розглядаються окремо: соціально-психологічний клімат частіше пов’язують із мотивацією, комунікаціями та управлінням персоналом, тоді як корпоративну культуру трактують як прийнятий в організації набір норм, правил і символів. Такий підхід є звуженим, адже корпоративна культура має виразну психологічну природу і відображає внутрішній стан організації, її ціннісні орієнтири та якість міжособистісних відносин. Від правильності формування корпоративної культури залежить не лише рівень згуртованості трудового колективу, а й конкурентоспроможність, репутаційна стійкість і прибутковість підприємства. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах війни, коли працівники потребують підтримки, розуміння, безпеки та емоційної стабільності. Якщо підприємство здатне забезпечити такі умови, воно не лише підвищує лояльність персоналу, а й зміцнює власний імідж як соціально відповідальної та психологічно зрілої організації. Корпоративну культуру доцільно розглядати, з одного боку, як систему особистих і колективних цінностей, що приймаються та поділяються членами організації, з іншого – як сукупність правил, прийомів і моделей поведінки, які забезпечують зовнішню адаптацію та внутрішню інтеграцію працівників. Ефективність такої культури залежить від її узгодженості із соціально-психологічним кліматом у колективі, адже саме психологічна ситуація визначає реальну готовність персоналу підтримувати проголошені цінності та діяти відповідно до них.
Вплив фінансування на кадрове забезпечення академічної складової національної сфери досліджень і розробок
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Князєв С. І.
Стаття присвячена проблемі збереження кадрового потенціалу національної сфери досліджень і розробок (ДіР), зокрема її академічної складової. Питання збереження наукових кадрів тривалий час є актуальним для України, але після початку війни набуло пріоритетного характеру, що визначає актуальність теми дослідження. Розкрито сутність трансформаційних процесів у кадровому та фінансовому забезпеченні сфери ДіР у незалежній Україні, підкреслено невідповідність між нинішнім фінансовим станом сфери ДіР і законодавчо врегульованими зобов’язаннями держави щодо її фінансування. Оцінено втрати кадрового потенціалу національної сфери ДіР унаслідок перекваліфікації дослідників і переходу їх до інших галузей економіки та еміграції. Розглянуто форми еміграційних процесів, оцінено вплив повномасштабного російського вторгнення на їхню динаміку. Зазначено, що чи не єдиним способом поповнення кадрами національної сфери ДіР має стати політика підтримки молодих наукових талантів, що охоплюватиме всі рівні освітньо-наукового процесу – від раннього виявлення здібних здобувачів освіти до створення умов для реалізації творчого потенціалу вчених; обґрунтовано, що система підтримки талантів має будуватися на трьох взаємопов’язаних принципах: виявлення, розвиток, утримання. Підкреслено, що в умовах війни важливого значення набуває роль держави не лише як спонсора, а й як координатора питань підтримки талантів і підготовки наукових кадрів для національної системи ДіР. Наведено результати аналізу рівня оплати праці в Національній академії наук (НАН) України, а також окреслено алгоритми підготовки кадрів вищої кваліфікації в НАН України шляхом реалізації бюджетних програм «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України», «Підготовка кадрів з пріоритетних напрямів науки та сприяння інноваційній діяльності наукових установ Національної академії наук України», «Підготовка до державної атестації наукових кадрів Національної академії наук України». Надано кількісні показники ефективності реалізації цих програм. Розглянуто фінансові та соціальні заходи, спрямовані на збереження, зростання і розвиток кадрового потенціалу національної сфери ДіР.
Вплив фіскального регулювання на економічну безпеку держави
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Жаворонок А. В.; Щур Р. І.; Валаш О. С.
Забезпечення економічної безпеки держави у сучасних умовах характеризується значними викликами, серед яких зростання боргового навантаження, структурні дисбаланси податкової системи та залежність бюджету від зовнішніх джерел фінансування. Фіскальне регулювання є ключовим інструментом формування фінансової стійкості та макроекономічної стабільності, що робить дослідження його впливу на економічну безпеку надзвичайно актуальним. Мета статті – розкрити вплив фіскального регулювання на економічну безпеку держави за результатами аналізу динаміки ключових фіскальних індикаторів; окреслити основні тенденції, що формують фінансову стійкість держави. Фіскальне регулювання у контексті економічної безпеки визначено як система державних заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості, зменшення боргових і макроекономічних ризиків та створення передбачуваних умов для стабільного економічного розвитку. Здійснено комплексний аналіз фіскальних індикаторів України (податкових, бюджетних і боргових) за період 2018–2925 рр. з позицій економічної безпеки держави. Запропоновано підхід до оцінювання впливу фіскального регулювання на стійкість державних фінансів у довгостроковій перспективі, що дає змогу виявляти ключові ризики та дисбаланси. Аналіз фіскальних індикаторів за згаданий період свідчить про значне погіршення стану економічної безпеки України. Первинний баланс державного бюджету став негативним, боргове навантаження зросло високими темпами, а видатки на обслуговування боргу збільшилися майже втричі порівняно з 2018 р. Частка фінансування бюджету за рахунок іноземних джерел перевищує 80–95%, що підвищує зовнішню залежність держави. Структура податкових надходжень зміщується в бік непрямих податків, що збільшує податковий тиск на населення та бізнес. Водночас дотаційність Пенсійного фонду України поступово знижується, що свідчить про певне оздоровлення соціальної сфери. Узагальнена оцінка показує, що економічна безпека держави залишається низькою і має тенденцію до погіршення. Для підвищення рівня економічної безпеки необхідні заходи, спрямовані на зміцнення внутрішньої доходної бази бюджету, оптимізацію видатків, поступове зменшення боргової залежності та формування більш збалансованої податкової системи.
Державний фінансовий контроль публічних закупівель в Україні у період воєнного стану
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Яcишена В. В.; Долюк А. В.
У статті розкрито особливості розвитку системи публічних закупівель в Україні в умовах воєнного стану та роль державного фінансового контролю у забезпеченні ефективного використання бюджетних ресурсів. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю забезпечення ефективного та прозорого використання бюджетних коштів у системі публічних закупівель в умовах воєнного стану та посилення ролі державного фінансового контролю. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти розвитку системи публічних закупівель в Україні та роль державного фінансового контролю у підвищенні ефективності управління публічними фінансами. Підкреслено, що воєнні виклики зумовили трансформацію закупівельних процедур, зокрема спрощення механізмів закупівель і розширення можливостей укладання прямих договорів із метою оперативного забезпечення потреб сектору безпеки й оборони, медичної сфери та критичної інфраструктури. Обґрунтовано необхідність збереження балансу між швидкістю ухвалення управлінських рішень і належним рівнем державного фінансового контролю, що сприяє мінімізації ризиків неефективного або нецільового використання публічних коштів. Проаналізовано результати публічних закупівель у 2022–2024 рр. в Україні, які свідчать про поступове відновлення конкурентних процедур і підвищення рівня прозорості системи закупівель. Висвітлено результати діяльності органів державного фінансового контролю, які підтверджують ефективність превентивних і аналітичних механізмів нагляду у сфері закупівель. Окреслено основні проблемні аспекти, пов’язані з плануванням закупівель, визначенням очікуваної вартості та внесенням змін до умов договорів. Зроблено висновок, що подальший розвиток системи публічних закупівель в Україні пов’язаний із посиленням прозорості, цифровізації процедур, гармонізацією з європейськими стандартами та підвищенням ефективності державного фінансового контролю.
Децентралізація економічної влади в Україні: інституційний механізм, сучасні тренди та фіскальні аспекти в умовах сталого розвитку
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Ломачинська І. А.; Чуркіна І. Є.
У статті розкрито процеси трансформації економічної влади в умовах децентралізації в Україні та особливості інституційного механізму її реалізації у контексті забезпечення сталого розвитку та зростання соціально-економічного добробуту. Децентралізацію економічної влади визначено як системний перерозподіл повноважень, ресурсів, матеріальних цінностей та засобів виробництва, відповідальності між різними рівнями управління на основі упорядкованих і послідовних заходів, рішень, встановлення «правил гри». Децентралізація полягає не лише у формальному перерозподілі повноважень, а й у створенні реальних умов та інституційної спроможності для самостійного ухвалення ефективних рішень. Отже, децентралізація економічної влади – це важливий інструмент підвищення адаптивності управління до локальних потреб і особливостей розвитку окремих територій. Iнституційний механізм децентралізації економічної влади визначено як цілісну систему норм («правил гри»), організаційних структур, управлінських і фінансово-економічних інструментів і процедур, які впорядковують взаємодію економічних суб’єктів. Запропоновано ключові компоненти інституційного механізму децентралізації економічної влади. Обґрунтовано, що інституційний механізм децентралізації економічної влади еволюціонує від простого перерозподілу бюджетних потоків до формування складної системи стимулів, що уможливлює перехід від «розподілу ресурсів» до «управління розвитком» окремої території. Запропоновано матрицю інституційної спроможності окремої територіальної громади як комплексний інструмент для оцінювання здатності громади самостійно забезпечувати сталий розвиток і зростання соціально-економічного добробуту в умовах децентралізації економічної влади. З’ясовано, що у сучасних умовах домінуючою моделлю економічної децентралізації в Україні є симетрична модель. Доведено, що подальший розвиток системи місцевого управління повинен ґрунтуватися переважно на адаптивній (асиметричній) моделі; фіскальна децентралізація відіграє ключову роль поряд із видами економічної децентралізації – фінансовою, ринковою, адміністративно-господарською. Визначено суттєві виклики та ризики децентралізації економічної влади в Україні та обґрунтовано ключові напрями подальшої трансформації її інституційного механізму у контексті забезпечення сталого розвитку та зростання соціально-економічного добробуту. Такими напрямами є технологічна модернізація, інституційна та цифрова трансформація, інтеграція з цілями сталого розвитку, енергетична децентралізація, інклюзія та безпека.
Доходи державного бюджету у забезпеченні стійкості публічних фінансів
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лободіна З. М.; Березька К. М.; Горин В. П.; Кархут І. Б.
Стійкість публічних фінансів проявляється у спроможності органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах дії ендогенних та екзогенних шоків адаптуватися до зумовлених їхнім впливом змін та акумулювати достатній обсяг бюджетних ресурсів для їх подальшого витрачання відповідно до розпису бюджету, в т. ч. на обслуговування та погашення боргових зобов’язань, без надмірного нарощення обсягу боргу та підвищення ризиків неплатоспроможності. Важливу роль у цьому відіграє поєднання податкових, трансфертних (грантових) та боргових інструментів формування бюджетних ресурсів. У статті розкрито динаміку і структуру доходів державного бюджету України як інструменту забезпечення стійкості публічних фінансів за результатами оцінювання еластичності бюджетних доходів й основних бюджетоутворюючих податків відносно ВВП; характер взаємозв’язку між бюджетними доходами та економічною динамікою. Аналіз показників охоплює 2021–2026 рр. На основі економетричного підходу (використання лог-лінійних економетричних моделей) здійснено оцінювання чутливості сукупних бюджетних доходів, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб до змін ВВП. Виявлено суттєву диференціацію податкової реакції, що відображає різну роль податків у формуванні дохідної бази та функціонуванні автоматичних фіскальних стабілізаторів. Отримані результати свідчать про еластичний характер доходів державного бюджету та структурну диференціацію податкової реакції, що має важливе значення для прогнозування бюджетних надходжень і формування фіскальної політики в умовах макроекономічної нестабільності. Обґрунтовано, що доходи державного бюджету відіграють визначальну роль у забезпеченні стійкості публічних фінансів, а оцінювання їх еластичності є важливим інструментом підвищення ефективності фіскальної політики та бюджетного прогнозування в умовах макроекономічної нестабільності.
Екологічні фонди в ESG-управлінні: інноваційні механізми фіскальної стійкості громад в умовах воєнного стану
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Батанов Ю. О.
У статті розкрито теоретико-прикладні засади функціонування екологічних фондів (державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища) в системі ESG-управління як механізму забезпечення фіскальної стійкості територіальних громад в умовах воєнного стану в Україні. Підкреслено, що в період трансформації публічних фінансів та зростання екологічних викликів особливого значення набуває інтеграція екологічних, соціальних та управлінських критеріїв (ESG) у процеси формування та використання бюджетних ресурсів на місцевому рівні. Розглянуто нормативно-правові та організаційно-економічні передумови функціонування природоохоронних фондів у структурі місцевих бюджетів, а також визначено їхню роль у забезпеченні фінансової спроможності громад в умовах підвищеної бюджетної нестабільності. Підкреслено що в умовах воєнного стану зростає потреба у формуванні адаптивних механізмів управління бюджетними ресурсами, здатних забезпечити баланс між поточними соціально-економічними потребами та довгостроковими екологічними пріоритетами. Узагальнено наукові підходи до трактування фіскальної стійкості територіальних громад та визначено її ключові характеристики в умовах воєнного часу: здатність до забезпечення безперервності фінансування критично важливих видатків, адаптивність до зовнішніх шоків та ефективність управління обмеженими ресурсами. Обґрунтовано, що інтеграція місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища в систему ESG-управління створює передумови для формування комплексного механізму забезпечення фіскальної стійкості громад, що поєднує інструменти екологічного фінансування, стратегічного планування та інституційної взаємодії. Окреслено проблемні аспекти функціонування зазначених фондів в Україні а також перспективні напрями вдосконалення механізмів їх функціонування. Обґрунтовано доцільність формування цілісного ESG- механізму фіскальної стійкості громад як інтегрованої системи управління бюджетними ресурсами, орієнтованої на досягнення екологічної безпеки, соціальної стабільності та економічної ефективності в умовах воєнного стану.
Концептуальні засади ефективного стратегічного управління медичним закладом
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Баєва О. В.
У статті розкрито концептуальні засади ефективного стратегічного управління в медичних закладах в умовах невизначеності. Актуальність теми 1 зумовлена необхідністю адаптації в Україні досвіду стратегічного управління, накопиченого в медичних закладах країн з розвинутою системою охорони здоров’я. Результати проведеного аналізу підтверджують, що стратегічне управління в сфері охорони здоров’я є провідним чинником інноваційного розвитку галузі, виконання національних програм із реформування системи охорони здоров’я, надання гарантованого обсягу високоякісної медичної допомоги громадянам країни. Основні стратегічні та фінансові цілі медичного закладу полягають в забезпеченні соціальної, медичної та економічної ефективності. Проведено аналіз вибірки міжнародних тематичних джерел, включених до баз даних Google Scholar, Science Direct, EBSCO, Medline, PubMed, Scopus та Web of Science, виявлених за запитом за ключовим словосполученням «Strategic management of healthcare organizations». На основі аналізу цих джерел запропоновано модель стратегічного управління медичним закладом за напрямами: забезпечення взаємозв’язку між стратегічним плануванням та організаційною ефективністю; стратегічне лідерство; забезпечення ефективності, продуктивності та якості процесу надання медичної допомоги; впровадження стратегічних інновацій. Окремо наголошено на важливості безперервного професійного розвитку медичного персоналу. Підкреслено, що сфера охорони здоров’я належить до категорії наукоємних, тому стратегічний розвиток медичного закладу має бути спрямований на впровадження не лише медичних і біотехнологічних інновацій в практику надання медичної допомоги та проведення клінічних досліджень, а й цифрових технологій в процес управління і обслуговування пацієнтів.
Маркетинг відносин між підприємствами і споживачами на ринку туристичних послуг у контексті мотиваційного аналізу
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Дяченко Л. А.; Теодорович Л. В.
У статті розкрито теоретико-методичні та прикладні аспекти формування маркетингу відносин між підприємствами і споживачами на ринку туристичних послуг на основі глибокого мотиваційного аналізу поведінки споживачів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових управлінських рішень для вітчизняних туристичних підприємств в умовах сучасної макроекономічної нестабільності, воєнних дій, інфляції та зниження купівельної спроможності населення. Проаналізовано сутність і внутрішню структуру споживчих мотивів, де базисом є біологічні й соціальні потреби, а формами їх виявлення – бажання, прагнення та схильності. Розглянуто еволюцію класичної моделі аналізу поведінки споживачів ЕКВ (Енджела– Коллат– Блеквела) у сучасну модель CDP (Consumer Decision Process), визначено ключові суб’єктивні та зовнішні чинники, що впливають на прийняття споживачами рішення про купівлю турпродукту. Окрему увагу приділено концепції «управління враженнями споживачів» Б. Шмітта. Обґрунтовано стратегічні етапи її впровадження у практику туристичного бізнесу, що охоплюють рівні відчуттів, почуттів, думок, вчинків і відносин. Запропоновано комплексну схему ефективного маркетингу відносин між туристичними підприємствами і споживачами їхніх послуг, яка ґрунтується на оптимізації клієнтських баз даних, впровадженні CRM-систем, моніторингу коефіцієнтів утримання та відтоку клієнтів. Систематизовано економічні індикатори оцінювання економічної ефективності маркетингу відносин між підприємствами і споживачами у туристичному секторі. Показано, що і умовах криз і конфліктів туристи діють за логікою, подібною до піраміди потреб Маслоу: спочатку аналізують можливість задоволення базових потреб (безпека), а вже потім оцінюють комфорт, сервіс і якість інфраструктури. З огляду на систему базових потреб (безпека) Маслоу запропоновано розширити панель чинників впливу на прийняття рішення споживачами туристичного ринку щодо купівлі туристичних послуг, додавши до неї чотири чинники: відсутність збройних конфліктів, низький рівень злочинності, політична стабільність, ефективність системи охорони здоров’я. Ці чинники є вирішальними для споживачів туристичних послуг, оскільки якщо в країні триває конфлікт або зруйнована система охорони здоров’я, споживач може взагалі відмовитись від подорожі. Розроблено прогностичну модель ключових критеріїв вибору туристичного продукту в умовах глобальної турбулентності.
Методичні підходи до формування статистичного забезпечення управління туристично-готельним комплексом України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Савицький A. В.
У статті обґрунтовано методичні підходи до формування статистичного забезпечення управління туристично-готельним комплексом (ТГК) України в умовах цифровізації економіки, зростання ролі даних і посилення глобальної конкуренції на ринку туристичних послуг. Акцентовано увагу на тому, що ефективність управлінських рішень у сфері туризму і гостинності безпосередньо залежить від якості, повноти, достовірності, своєчасності статистичної інформації та можливостей міжнародної порівнянності на макро- і мікрорівні. Проаналізовано міжнародні методологічні стандарти туристичної статистики («Міжнародні рекомендації щодо статистики туризму – 2008», «Сателітні (супутникові) рахунки туризму: рекомендовані методологічні рамки – 2008»), а також підходи Євростату до гармонізації та уніфікації статистичних показників розвитку ТГК. Визначено роль офіційної статистики у формуванні інформаційної бази управління ТГК та окреслено її обмеження щодо задоволення сучасних управлінських потреб суб’єктів господарювання.1 Систематизовано ключові принципи формування статистичного забезпечення ТГК: повнота, достовірність, своєчасність, інтегрованість і міжнародна порівнянність даних. Обґрунтовано необхідність поєднання офіційної статистики, внутрішньої управлінської звітності та аналітичних інструментів для формування цілісної системи показників розвитку ТГК України. Показано, що впровадження інтегрованого статистичного підходу створює передумови для підвищення обґрунтованості управлінських рішень і конкурентоспроможності галузі.
Методологія дослідження механізмів штучного інтелекту в сфері публічного управління
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Бутрій А. П.
У статті розкрито теоретико-методологічні засади дослідження механізмів штучного інтелекту (ШІ) у сфері публічного управління. Обґрунтовано, що сучасний етап розвитку цифрових технологій характеризується активним впровадженням інструментів ШІ у діяльність органів публічної влади, що зумовлює потребу у формуванні чіткої та структурованої методології наукових досліджень у цій сфері. Але недостатній рівень систематизації методологічних підходів ускладнює проведення комплексних досліджень процесів використання цифрових алгоритмів у прийнятті управлінських рішень. Показано, що методологію дослідження ШІ потрібно розглядати як цілісну систему, яка включає сукупність цілей, гіпотез, підходів, принципів, методик і методів наукового пізнання. Зазначено, що така система спрямована на вивчення аналітичних цифрових систем, здатних імітувати інтелектуальну діяльність людини, зокрема шляхом оброблення великих обсягів даних, розпізнавання інформації та прийняття рішень у межах визначених алгоритмів. Акцентовано увагу на необхідності розмежування понять «методологія», «методика» та «метод», що забезпечує логічну послідовність дослідницького процесу та підвищує обґрунтованість отриманих результатів. Особливу увагу приділено визначенню змісту методики дослідження ШІ, яку запропоновано розглядати як набір правил застосування методів для розв’язання наукових завдань. Обґрунтовано доцільність використання методики у вузькому розумінні, що дає змогу конкретизувати інструментарій дослідження в межах публічного управління. Наголошено, що застосування комплексу загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема компаративного аналізу, спостереження, соціологічного опитування та експерименту, забезпечує всебічне дослідження функціонування механізмів ШІ. Зроблено висновок, що формування цілісної методології дослідження ШІ у сфері публічного управління створює передумови для отримання нових наукових результатів, а також сприяє обґрунтуванню напрямів впровадження цифрових алгоритмів у процеси реалізації управлінських функцій.
Механізми реалізації регіональної політики щодо інформаційної безпеки
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Мамедов М.
У статті обґрунтовано механізм реалізації державної політики щодо інформаційної безпеки на місцевому та регіональному рівнях шляхом створення регіональних центрів кіберзахисту. Наголошено, що сучасні умови цифрової трансформації публічного управління, розвиток електронного врядування, поширення цифрових сервісів і зростання кількості кіберзагроз формують потребу у вдосконаленні наявних механізмів захисту інформаційних ресурсів територіальних громад. Особливої актуальності зазначене питання набуло в умовах повномасштабної російської агресії, коли об’єктами кібератак дедалі частіше стають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства та інші суб’єкти критичної інформаційної інфраструктури. Доведено, що традиційна централізована модель забезпечення кібербезпеки не завжди здатна гарантувати належний рівень оперативності реагування на локальні інциденти інформаційної безпеки, що зумовлює необхідність формування регіонального рівня координації та управління процесами кіберзахисту. Обґрунтовано, що регіональні центри кіберзахисту можуть виконувати функції моніторингу кіберзагроз, аудиту інформаційної безпеки, координації міжсекторальної взаємодії, підготовки фахівців і консультативного супроводу органів місцевого самоврядування у сфері цифрової безпеки. Найбільш ефективною організаційною основою функціонування таких центрів є механізм державно-приватного партнерства, який забезпечує поєднання управлінського потенціалу держави, технологічних ресурсів приватного сектору, науково-експертного середовища та громадських ініціатив. Запропоновано розглядати регіональні центри кіберзахисту як елемент регіональної цифрової інфраструктури та інституційний механізм реалізації місцевої політики щодо інформаційної безпеки. Зроблено висновок, що створення таких центрів сприятиме підвищенню кіберстійкості територіальних громад, розвитку системи превентивного реагування на кіберзагрози та зміцненню інформаційної безпеки держави загалом.

Browse

Browsing 2026 by Title