2026

Permanent URI for this communityhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2290

Browse

Now showing 1 - 20 of 47

Податкове адміністрування в Україні в контексті євроінтеграції: адаптація до стандартів ЄС
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Погріщук Г.Б.; Головай Н.М.
У статті розкрито теоретико-методичні та прикладні засади адаптації податкового адміністрування України до стандартів ЄC в умовах євроінтеграційних трансформацій, цифровізації державного управління та воєнно-економічних викликів; обґрунтовано напрями модернізації податкового адміністрування України відповідно до вимог права ЄС та окреслено стратегічні пріоритети подальшої трансформації системи. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності функціонування податкової системи, прозорості фіскальних процедур і фінансової стійкості держави в процесі інтеграції до європейського економічного простору.1 Предметом дослідження є організаційно-економічні відносини, що виникають у процесі реформування податкового адміністрування та його гармонізації з нормами і практиками ЄС. Інформаційну базу склали нормативно-правові акти України та ЄС, аналітичні матеріалів міжнародних інституцій і дані Державної податкової служби України. Встановлено, що впровадження електронних сервісів, автоматизованого адміністрування ПДВ, ризик-орієнтованого податкового контролю та міжнародного обміну податковою інформацією сприяє підвищенню прозорості процедур, зниженню податкових ризиків і зростанню ефективності адміністрування. Доведено, що цифрова трансформація податкової служби, розвиток електронного аудиту та інтеграція інформаційних систем із європейськими мережами формують передумови переходу до сервісно-аналітичної моделі податкового управління. Наукова новизна полягає у розвитку теоретико-методичних підходів до адаптації податкового адміністрування на основі інтеграції інституційного, цифрового та комплаєнс-орієнтованого підходів і в розробленні підходу до оцінювання його ефективності в умовах євроінтеграції. Обґрунтовано, що гармонізація податкового адміністрування з європейськими стандартами сприяє зростанню рівня добровільної сплати податків, підвищенню довіри до фіскальних органів і забезпеченню фіскальної стійкості держави.
Монетарні чинники формування дохідності облігацій внутрішніх державних позик
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Грубляк О. М.
Забезпечення фіскальної стійкості та ефективного управління державними запозиченнями набуває особливої актуальності в умовах глобальної економічної нестабільності, зростання інфляційних ризиків та невизначеності на фінансових ринках. Одним із ключових механізмів формування вартості державних боргових інструментів є монетарна політика центрального банку, виражена через облікову ставку. Роль облікової ставки як фактора формування дохідності облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залишається предметом активних наукових дискусій та має важливі практичні наслідки для бюджетної та боргової політики держави. У статті розкрито вплив облікової ставки Національного банку України (НБУ) на середньозважені річні процентні ставки за ОВДП різних строків обігу (короткострокові, середньострокові, довгострокові), сформульовано практичні висновки та пропозиції щодо застосування отриманих результатів у монетарній і фіскальній політиці. Застосовано комплексний підхід, який включає узагальнення та опис динаміки облікової ставки НБУ і середньозважених процентних ставок ОВДП, кореляційний аналіз для виявлення взаємозв’язків між показниками, побудову багатофакторної регресійної моделі. Дослідження показало, що взаємозв’язок між обліковою ставкою та середньозваженими ставками ОВДП є стійким і суттєвим. Регресійна модель продемонструвала високий рівень описової сили змін у дохідності ОВДП (коефіцієнт детермінації R² > 0,98). Середньострокові ОВДП виявилися найбільш чутливими до змін облікової ставки, що свідчить про значний трансмісійний ефект на середньому часовому горизонті. Короткострокові та довгострокові ставки продемонстрували різноспрямовані реакції, зумовлені очікуваннями учасників ринку щодо майбутньої монетарної політики та умов фінансування. Емпіричні дані засвідчили, що реакція ринку ОВДП є диференційованою залежно від строковості інструментів, що слід враховувати у формуванні державної стратегії запозичень. Проведене дослідження підтвердило, що облікова ставка НБУ є ключовим чинником, що визначає структуру і рівень ринкових процентних ставок за державними борговими паперами. Отримані результати узгоджуються з теоретичними моделями монетарної трансмісії та доповнюють наявні емпіричні дані щодо взаємодії монетарної та боргової політики в Україні.
Цифрове лідерство та HR-трансформація на телекомунікаційних підприємствах в умовах цифровізації
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Сорока А. М.; Засанський В. В.
Ефективність діяльності телекомунікаційних підприємств значною мірою залежить від здатності керівників адаптувати процеси управління персоналом до цифрового середовища, впроваджувати інноваційні технології управління персоналом та забезпечувати розвиток цифрових компетентностей працівників. Але процес переходу від класичного управління персоналом до стратегічного управління талантами за допомогою цифрових інструментів (HR-трансформація) у телекомунікаційному секторі стримує низка факторів (недостатній рівень цифрової корпоративної культури, опір змінам, дефіцит кваліфікованих кадрів та ін.), що зумовлює актуальність дослідження особливостей цифрового лідерства та HR-трансформації на телекомунікаційних підприємствах в умовах цифровізації. У статті розкрито особливості цифрового лідерства і трансформації HR-процесів у телекомунікаційній сфері в умовах активної цифровізації економіки. Проаналізовано сучасні підходи до цифрового управління персоналом, визначено ключові компетентності цифрових лідерів і досліджено вплив цифрових технологій на систему управління персоналом на телекомунікаційних підприємствах. Надано результати порівняльного аналізу діяльності телекомунікаційних компаній Kyivstar і Lifecell у сфері цифрової трансформації, автоматизації HR-процесів і впровадження HR- інновацій. Визначено основні переваги та проблеми впровадження цифрового лідерства в управління персоналом, а також обґрунтовано значення цифрової корпоративної культури для підвищення ефективності діяльності телекомунікаційних підприємств. Запропоновано модель цифрового лідерства для телекомунікаційного підприємства, яка відображає взаємозв’язок між цифровими компетентностями, технологіями управління персоналом та інноваційною корпоративною культурою.
Концептуальні засади ефективного стратегічного управління медичним закладом
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Баєва О. В.
У статті розкрито концептуальні засади ефективного стратегічного управління в медичних закладах в умовах невизначеності. Актуальність теми 1 зумовлена необхідністю адаптації в Україні досвіду стратегічного управління, накопиченого в медичних закладах країн з розвинутою системою охорони здоров’я. Результати проведеного аналізу підтверджують, що стратегічне управління в сфері охорони здоров’я є провідним чинником інноваційного розвитку галузі, виконання національних програм із реформування системи охорони здоров’я, надання гарантованого обсягу високоякісної медичної допомоги громадянам країни. Основні стратегічні та фінансові цілі медичного закладу полягають в забезпеченні соціальної, медичної та економічної ефективності. Проведено аналіз вибірки міжнародних тематичних джерел, включених до баз даних Google Scholar, Science Direct, EBSCO, Medline, PubMed, Scopus та Web of Science, виявлених за запитом за ключовим словосполученням «Strategic management of healthcare organizations». На основі аналізу цих джерел запропоновано модель стратегічного управління медичним закладом за напрямами: забезпечення взаємозв’язку між стратегічним плануванням та організаційною ефективністю; стратегічне лідерство; забезпечення ефективності, продуктивності та якості процесу надання медичної допомоги; впровадження стратегічних інновацій. Окремо наголошено на важливості безперервного професійного розвитку медичного персоналу. Підкреслено, що сфера охорони здоров’я належить до категорії наукоємних, тому стратегічний розвиток медичного закладу має бути спрямований на впровадження не лише медичних і біотехнологічних інновацій в практику надання медичної допомоги та проведення клінічних досліджень, а й цифрових технологій в процес управління і обслуговування пацієнтів.
Європейська інтеграція як детермінанта трансформації бюджетно-податкової політики України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Кужелєв М. О.
У статті розкрито вплив європейської інтеграції на трансформацію бюджетно-податкової політики України. Обґрунтовано, що в основу бюджетної політики країн ЄС та країн-кандидатів на вступ до ЄС покладено принципи прозорості, прогнозованості, підзвітності та середньострокового планування, які мають стати фундаментальними і для сфери публічних фінансів України. Зазначено, що в умовах активної фази війни фіскальна політика України виконує не лише регулювальну, а й стабілізаційну функцію, оскільки вона повинна одночасно забезпечувати фінансування оборони, соціального захисту, реконструкції інфраструктури та підтримки макрофінансової стабільності. Проведений аналіз охоплює еволюцію фіскальних правил ЄС – від класичних Маастрихтських критеріїв до нової архітектури економічного управління, яка ґрунтується на національних середньострокових структурних фіскальних планах і контролі чистих первинних витрат. Встановлено, що сучасна модель бюджетно-податкової координації в ЄС є більш гнучкою ніж попередня, що створює для України не лише зобов’язання, а й можливість адаптувати національну фіскальну політику до стратегічних цілей розвитку. Доведено, що ключовими напрямами бюджетно-податкової трансформації для України є гармонізація непрямого оподаткування, імплементація європейських вимог щодо податку на додану вартість та акцизів, посилення податкової прозорості, цифровізація адміністрування, впровадження е-аудиту та автоматичного обміну податковою інформацією. Виокремлено основні проблеми цього процесу: структурну асиметрію податкової системи, інституційні та адміністративні бар’єри, а також суперечність між вимогами ЄС щодо вільної конкуренції та потребою України у стимулюванні відбудови. Зроблено висновок, що європейська інтеграція є головною детермінантою модернізації бюджетно-податкової політики України та важливим інструментом формування передумов для повоєнного економічного відновлення і довгострокової фінансової стійкості.
Сучасні підходи до бухгалтерського обліку, аналізу та контролю на аграрних підприємствах в умовах цифровізації
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Бричко А. М.; Ткаль Я. С.
В умовах активної цифрової трансформації економіки аграрний сектор України постає перед необхідністю переосмислення традиційних підходів до організації бухгалтерського обліку, фінансово-економічного аналізу та внутрішнього контролю. У статті узагальнено та систематизовано сучасні підходи до бухгалтерського обліку, аналізу та контролю діяльності аграрних підприємств в умовах цифровізації, а також обґрунтовано напрями удосконалення їх обліково-аналітичного та контрольного забезпечення. Надано порівняльну характеристику традиційної та цифрової моделей бухгалтерського обліку на аграрних підприємствах, запропоновано архітектуру цифрової системи обліку, аналізу та контролю аграрного підприємства. Встановлено, що впровадження хмарних ERP-систем забезпечує інтеграцію фінансового та управлінського обліку в єдиному цифровому просторі, автоматизацію первинної документації та електронний документообіг із контролюючими органами. Доведено, що застосування технологій великих даних, предиктивної аналітики та IoT-сенсорів розширює аналітичні можливості аграрних підприємств – від ретроспективного аналізу фінансових результатів до прогнозування врожайності та оперативного управління витратами у режимі реального часу. Обґрунтовано, що впровадження технологій блокчейну та систем безперервного аудиту забезпечує перехід від вибіркового ретроспективного контролю до моніторингу господарських операцій у режимі реального часу. Виявлено, що повноцінну реалізацію потенціалу цифровізації стримують недостатність технічної інфраструктури, брак кваліфікованих кадрів та необхідність гармонізації з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення методичних підходів до цифрової трансформації обліково-аналітичного забезпечення аграрних підприємств України.
Conceptualizing the State Security Policy Within the Paradigm of Sustainable National Economic Development
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Kyrylenko, O. M.; Gurina, G. S.; Podrieza, S. M.; Lavruk, V. V.
The article reveals theoretical, methodological, and applied aspects of managing the economic security of business entities amid the unprecedented challenges posed by martial law and global transformational processes. It is substantiated that in modern realities, the economic security is evolving from a supporting management function into a fundamental pillar of business viability. Particular attention is paid to critical infrastructure objects, for which ensuring physical integrity, economic independence, and protecting the interests of stakeholders attains the status of a national priority. It is shown that the strategic approaches to security is dependent on the scale of the enterprise. It is proved that while small and medium-sized businesses often limit themselves to situational measures, large economic entities face an urgent need to form a systematic scientific and theoretical foundation. The authors emphasize that military actions on the territory of Ukraine have become a critical factor nullifying the effectiveness of previous “peacetime” strategies, requiring an immediate update of security oriented management parameters. The necessity of developing new resource management mechanisms that account for the dynamism of external threats and the volatility of the market environment is highlighted. Approaches to revising strategic planning horizons and implementing anti-crisis monitoring tools are proposed. It is concluded that the effectiveness of economic security management in wartime directly depends on the management’s ability to combine accumulated practical experience with the latest scientific developments in risk management. The research results can be used by state authorities and management of large enterprises to strengthen macroeconomic stability and protect long-term national economic interests.
Вплив фіскального регулювання на економічну безпеку держави
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Жаворонок А. В.; Щур Р. І.; Валаш О. С.
Забезпечення економічної безпеки держави у сучасних умовах характеризується значними викликами, серед яких зростання боргового навантаження, структурні дисбаланси податкової системи та залежність бюджету від зовнішніх джерел фінансування. Фіскальне регулювання є ключовим інструментом формування фінансової стійкості та макроекономічної стабільності, що робить дослідження його впливу на економічну безпеку надзвичайно актуальним. Мета статті – розкрити вплив фіскального регулювання на економічну безпеку держави за результатами аналізу динаміки ключових фіскальних індикаторів; окреслити основні тенденції, що формують фінансову стійкість держави. Фіскальне регулювання у контексті економічної безпеки визначено як система державних заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості, зменшення боргових і макроекономічних ризиків та створення передбачуваних умов для стабільного економічного розвитку. Здійснено комплексний аналіз фіскальних індикаторів України (податкових, бюджетних і боргових) за період 2018–2925 рр. з позицій економічної безпеки держави. Запропоновано підхід до оцінювання впливу фіскального регулювання на стійкість державних фінансів у довгостроковій перспективі, що дає змогу виявляти ключові ризики та дисбаланси. Аналіз фіскальних індикаторів за згаданий період свідчить про значне погіршення стану економічної безпеки України. Первинний баланс державного бюджету став негативним, боргове навантаження зросло високими темпами, а видатки на обслуговування боргу збільшилися майже втричі порівняно з 2018 р. Частка фінансування бюджету за рахунок іноземних джерел перевищує 80–95%, що підвищує зовнішню залежність держави. Структура податкових надходжень зміщується в бік непрямих податків, що збільшує податковий тиск на населення та бізнес. Водночас дотаційність Пенсійного фонду України поступово знижується, що свідчить про певне оздоровлення соціальної сфери. Узагальнена оцінка показує, що економічна безпека держави залишається низькою і має тенденцію до погіршення. Для підвищення рівня економічної безпеки необхідні заходи, спрямовані на зміцнення внутрішньої доходної бази бюджету, оптимізацію видатків, поступове зменшення боргової залежності та формування більш збалансованої податкової системи.
Державний фінансовий контроль публічних закупівель в Україні у період воєнного стану
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Яcишена В. В.; Долюк А. В.
У статті розкрито особливості розвитку системи публічних закупівель в Україні в умовах воєнного стану та роль державного фінансового контролю у забезпеченні ефективного використання бюджетних ресурсів. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю забезпечення ефективного та прозорого використання бюджетних коштів у системі публічних закупівель в умовах воєнного стану та посилення ролі державного фінансового контролю. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти розвитку системи публічних закупівель в Україні та роль державного фінансового контролю у підвищенні ефективності управління публічними фінансами. Підкреслено, що воєнні виклики зумовили трансформацію закупівельних процедур, зокрема спрощення механізмів закупівель і розширення можливостей укладання прямих договорів із метою оперативного забезпечення потреб сектору безпеки й оборони, медичної сфери та критичної інфраструктури. Обґрунтовано необхідність збереження балансу між швидкістю ухвалення управлінських рішень і належним рівнем державного фінансового контролю, що сприяє мінімізації ризиків неефективного або нецільового використання публічних коштів. Проаналізовано результати публічних закупівель у 2022–2024 рр. в Україні, які свідчать про поступове відновлення конкурентних процедур і підвищення рівня прозорості системи закупівель. Висвітлено результати діяльності органів державного фінансового контролю, які підтверджують ефективність превентивних і аналітичних механізмів нагляду у сфері закупівель. Окреслено основні проблемні аспекти, пов’язані з плануванням закупівель, визначенням очікуваної вартості та внесенням змін до умов договорів. Зроблено висновок, що подальший розвиток системи публічних закупівель в Україні пов’язаний із посиленням прозорості, цифровізації процедур, гармонізацією з європейськими стандартами та підвищенням ефективності державного фінансового контролю.
Використання основних джерел великих даних для формування економічної статистики
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Ставицький О. В.; Пантєєв Р. Л.
У статті розкрито досвід національних статистичних управлінь (НСУ) країн Азійсько-Тихоокеанського регіону щодо використання великих даних у виробництві економічної статистики, а також перспективи і проблеми інтеграції таких джерел інформації у систему офіційної статистики. Метою дослідження є обґрунтування доцільності інтеграції великих даних у систему економічної статистики та визначення шляхів підвищення її якості, актуальності й аналітичної цінності в сучасних умовах глобальної цифровізації. Показано застосування великих даних для розрахунку ключових макроекономічних показників, зокрема індексів споживчих цін, індексів цін на житлову нерухомість, статистики туризму та ін. Доведено, що найефективнішими джерелами великих даних є онлайн-дані про ціни, скановані дані роздрібних мереж, інформація з мобільних телефонів, адміністративні податкові бази, фінансові транзакції та інші цифрові сліди економічної діяльності. Розкрито переваги використання великих даних (підвищення оперативності отримання статистичної інформації, можливість формування більш деталізованих показників, зниження витрат на проведення обстежень, розширення аналітичних можливостей державної статистики), а також проблеми, пов’язані з їх впровадженням (доступ до інформації, забезпечення конфіденційності персональних даних, узгодження нових джерел із традиційними методологіями та необхідність розвитку технічної інфраструктури). Дослідження показало, що НСУ Азійсько-Тихоокеанського регіону реалізують численні проєкти, пов’язані з використанням великих даних у сфері економічної статистики, але більшість із них залишається на експериментальному етапі, за винятком статистики цін, де кілька НСУ вже інтегрували дані сканування та/або онлайн-дані у розрахунок індексу споживчих цін для певних товарних категорій. У деяких випадках ці нетрадиційні джерела даних можуть повністю або частково замінити традиційні методи збирання інформації. Але великі дані найчастіше використовують додатково до традиційних джерел, забезпечуючи більш оперативну, детальну інформацію та нові аналітичні можливості.
Value-Based Management of Fintech Companies: Business Model Analysis Aspect
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Aleksin, G. O.; Usherenko, S. V.; Stashchuk, D. M.
The rapid expansion of fintech has changed the structure and economic logic of financial services. Fintech firms increasingly operate as hybrid organizations that combine the scalability of technology platforms with the responsibilities and risks of regulated financial institutions. However, fast user growth, rising transaction volumes, and access to venture funding do not automatically lead to financial sustainability. This creates the need for a deeper financial analysis of how fintech companies generate revenue, manage costs, control risks, and convert digital scale into stable profitability. The research objective is to identify the key financial characteristics of the fintech business model, and to develop an analytical framework for assessing its sustainability based on revenue structure, cost dynamics, risk exposure, scalability, and monetization quality. The authors examined the main revenue streams of fintech companies, including transaction fees, interchange income, subscription payments, SaaS fees, lending spreads, payment processing income, foreign exchange margins, and embedded-finance revenues. It is shown that fintech should not be treated as a single homogeneous business model. Payment platforms, digital lenders, neobanks, financial infrastructure providers, and super-apps differ significantly in their revenue models, cost structures, capital requirements, and risk profiles. The emphasis is placed on the importance of unit economics, regulatory costs, operating leverage, revenue quality, customer monetization, and the ability to sustain profitability after the initial phase of rapid expansion. It is concluded that fintech sustainability depends not only on scale but also on recurring revenue, disciplined cost management, risk control, customer trust, and diversified monetization. The most resilient fintech business models are ones combining digital scalability with predictable revenue streams, strong compliance capacity, and a clear path from growth to risk-adjusted profitability.
Вплив фінансування на кадрове забезпечення академічної складової національної сфери досліджень і розробок
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Князєв С. І.
Стаття присвячена проблемі збереження кадрового потенціалу національної сфери досліджень і розробок (ДіР), зокрема її академічної складової. Питання збереження наукових кадрів тривалий час є актуальним для України, але після початку війни набуло пріоритетного характеру, що визначає актуальність теми дослідження. Розкрито сутність трансформаційних процесів у кадровому та фінансовому забезпеченні сфери ДіР у незалежній Україні, підкреслено невідповідність між нинішнім фінансовим станом сфери ДіР і законодавчо врегульованими зобов’язаннями держави щодо її фінансування. Оцінено втрати кадрового потенціалу національної сфери ДіР унаслідок перекваліфікації дослідників і переходу їх до інших галузей економіки та еміграції. Розглянуто форми еміграційних процесів, оцінено вплив повномасштабного російського вторгнення на їхню динаміку. Зазначено, що чи не єдиним способом поповнення кадрами національної сфери ДіР має стати політика підтримки молодих наукових талантів, що охоплюватиме всі рівні освітньо-наукового процесу – від раннього виявлення здібних здобувачів освіти до створення умов для реалізації творчого потенціалу вчених; обґрунтовано, що система підтримки талантів має будуватися на трьох взаємопов’язаних принципах: виявлення, розвиток, утримання. Підкреслено, що в умовах війни важливого значення набуває роль держави не лише як спонсора, а й як координатора питань підтримки талантів і підготовки наукових кадрів для національної системи ДіР. Наведено результати аналізу рівня оплати праці в Національній академії наук (НАН) України, а також окреслено алгоритми підготовки кадрів вищої кваліфікації в НАН України шляхом реалізації бюджетних програм «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України», «Підготовка кадрів з пріоритетних напрямів науки та сприяння інноваційній діяльності наукових установ Національної академії наук України», «Підготовка до державної атестації наукових кадрів Національної академії наук України». Надано кількісні показники ефективності реалізації цих програм. Розглянуто фінансові та соціальні заходи, спрямовані на збереження, зростання і розвиток кадрового потенціалу національної сфери ДіР.
Інформаційно-аналітичне забезпечення ухвалення управлінських рішень у системі інтегрованого контролінгу маркетингу та логістики підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Москвічова О. С.
У статті розкрито теоретичні та методичні аспекти формування інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємством у системі контролінгу. Постановка проблеми зумовлена зростанням ролі якісної, своєчасної та релевантної інформації в процесі ухвалення управлінських рішень, а також необхідністю вдосконалення інформаційних потоків і аналітичних інструментів в умовах динамічного бізнес-середовища. Недостатня структурованість інформації, її дублювання або несвоєчасність знижують ефективність управління, що актуалізує потребу в розвитку сучасних підходів до інформаційно-аналітичної підтримки контролінгу. Метою дослідження є обґрунтування особливостей формування та функціонування інформаційно-аналітичного забезпечення ухвалення управлінських рішень у системі контролінгу та визначення його ключових інструментів.1 Розглянуто сутність інформаційних систем і інформаційних потоків у контролінгу, визначено складові інформаційного забезпечення та вимоги до управлінської інформації. Узагальнено етапи аналітичної роботи в процесі оброблення інформації, проаналізовано роль управлінської звітності як основного інструменту інформаційної підтримки менеджменту. Обґрунтовано значення збалансованої системи показників як інструменту інтеграції фінансових і нефінансових параметрів діяльності підприємства. Показано особливості бюджетування та центрів фінансової відповідальності в інформаційній системі контролінгу. Розкрито відмінності між традиційною моделлю контролінгу, що ґрунтується на управлінському обліку та бюджетуванні, та сучасною аналітичною моделлю, орієнтованою на використання інструментів бізнес-аналізу. Обґрунтовано, що ефективність управління підприємством значною мірою залежить від якості інформаційно-аналітичного забезпечення контролінгу, яке має ґрунтуватися на інтеграції фінансових і нефінансових показників, сучасних аналітичних технологій та структурованих інформаційних потоків.
Transforming Budget Management within the Public Finance System under Fiscal Consolidation
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Sidelnykova L. P.
The public finance system of Ukraine operates under unprecedented geopolitical and security challenges that have resulted in a substantial widening of fiscal imbalances. The rapid growth of defense expenditures amid a narrowing tax base undermines the effectiveness of traditional budget management instruments. Under these circumstances, an objective need for a radical transformation of domestic budget management, based on flexibility and anti-crisis response mechanisms, is required to ensure the state's overall fiscal sustainability. The purpose of the study is to assess the transformation processes occurring within Ukraine's budget management system under fiscal consolidation and to substantiate managerial decisions aimed at strengthening long-term fiscal sustainability. The article sets out the results of a comprehensive analysis of the architecture of public finances of Ukraine over ten years. It demonstrates that the classical tax-based model of budget formation has undergone a radical transformation, with the share of tax revenues contracted, and non-tax revenues and large-scale external assistance in the form of grants and concessional loans having become the main sources for fiscal support. Structural shifts in the expenditure side of the consolidated budget, resulting from the dominance of security and defense expenditures and reduced financing of human capital, were explored. Trends in the rapid accumulation of public debt driven by high levels of borrowing relative to gross domestic product were identified; changes in the structure of credit support, with particular emphasis on attracting long-term international financial resources, were analyzed. It is substantiated that the hybrid financing model ensures short-term macro-financial stability while generating long-term debt and currency risks. The priority directions for improving budget management include strengthening fiscal consolidation through expenditure optimization, broadening the revenue base, reducing refinancing risks, and enhancing the institutional capacity of the medium-term budget planning system.
Інтеграція ESG-критеріїв у динамічні методи оцінювання ефективності інвестиційних проєктів підприємств
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Стецюк П. А.
У статті висвітлено теоретичні та прикладні аспекти інтеграції ESG-критеріїв у динамічні методи оцінювання ефективності інвестиційних проєктів підприємств. Концептуалізація ESG (Environmental, Social, Governance) у сфері аналізу інвестиційних проєктів відображає фундаментальну трансформацію парадигми від традиційної максимізації акціонерної вартості до моделі сталого розвитку та інклюзивного капіталізму. В академічному та практичному дискурсах ESG-критерії розглядаються не як другорядні етичні компоненти, а як ендогенні фактори оцінки ризиків і довгострокової життєздатності проєкту. Інтеграція цих нефінансових показників у процес ухвалення інвестиційних рішень дає змогу ідентифікувати латентні вразливості, пов’язані зі зміною клімату, соціальними зрушеннями та регуляторними трансформаціями. Обґрунтовано, що традиційні фінансові показники, зокрема чиста поточна вартість (NPV), внутрішня норма прибутковості (IRR), індекс прибутковості (PI), дисконтований період окупності (DPP), уже не забезпечують достатньої повноти оцінювання в умовах поширення концепції сталого розвитку та відповідального інвестування. Проаналізовано сучасні наукові підходи до врахування екологічних, соціальних і управлінських факторів у системі інвестиційного аналізу. Визначено основні обмеження класичних динамічних методів, пов’язані з недостатнім урахуванням довгострокових ESG-ризиків, нефінансових ефектів і зміни вартості капіталу. Запропоновано модель динамічного ESG-дисконтування, яка передбачає диференційоване коригування ставки дисконту залежно від рівня ESG-стійкості проєкту. Розроблено підхід до коригування прогнозних грошових потоків з урахуванням ESG-ризиків і можливостей, а також систему показників ESG-чутливості NPV та IRR. Практична значущість дослідження полягає у підвищенні точності оцінювання довгострокової ефективності інвестиційних проєктів та адаптації фінансового аналізу до вимог сталого фінансування.
Доходи державного бюджету у забезпеченні стійкості публічних фінансів
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лободіна З. М.; Березька К. М.; Горин В. П.; Кархут І. Б.
Стійкість публічних фінансів проявляється у спроможності органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах дії ендогенних та екзогенних шоків адаптуватися до зумовлених їхнім впливом змін та акумулювати достатній обсяг бюджетних ресурсів для їх подальшого витрачання відповідно до розпису бюджету, в т. ч. на обслуговування та погашення боргових зобов’язань, без надмірного нарощення обсягу боргу та підвищення ризиків неплатоспроможності. Важливу роль у цьому відіграє поєднання податкових, трансфертних (грантових) та боргових інструментів формування бюджетних ресурсів. У статті розкрито динаміку і структуру доходів державного бюджету України як інструменту забезпечення стійкості публічних фінансів за результатами оцінювання еластичності бюджетних доходів й основних бюджетоутворюючих податків відносно ВВП; характер взаємозв’язку між бюджетними доходами та економічною динамікою. Аналіз показників охоплює 2021–2026 рр. На основі економетричного підходу (використання лог-лінійних економетричних моделей) здійснено оцінювання чутливості сукупних бюджетних доходів, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб до змін ВВП. Виявлено суттєву диференціацію податкової реакції, що відображає різну роль податків у формуванні дохідної бази та функціонуванні автоматичних фіскальних стабілізаторів. Отримані результати свідчать про еластичний характер доходів державного бюджету та структурну диференціацію податкової реакції, що має важливе значення для прогнозування бюджетних надходжень і формування фіскальної політики в умовах макроекономічної нестабільності. Обґрунтовано, що доходи державного бюджету відіграють визначальну роль у забезпеченні стійкості публічних фінансів, а оцінювання їх еластичності є важливим інструментом підвищення ефективності фіскальної політики та бюджетного прогнозування в умовах макроекономічної нестабільності.
Статистичний моніторинг циркулярної економіки: міжнародні підходи та перспективи їх впровадження в Україні
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Гринчак Н. А.
У статті висвітлено сучасні підходи до формування систем статистичних індикаторів циркулярної економіки та виявлено прогалини у статистичному забезпеченні її моніторингу в Україні. Дослідження ґрунтується на аналізі методологічних підходів, розроблених Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Європейською економічною комісією ООН (ЄЕК ООН), Програмою ООН із довкілля, Євростатом, а також окремими науковцями. Проаналізовано еволюцію статистичних підходів до вимірювання циркулярної економіки, в т. ч. систем індикаторів, методологій класифікації, інтегрованих моделей моніторингу. Розкрито сутність ключових індикаторів міжнародного моніторингу циркулярної економіки: внутрішнього матеріального споживання (DMC), матеріального сліду (MF), продуктивності ресурсів (RP) і коефіцієнта циркулярного використання матеріалів (CMUR). Особливу увагу приділено розгляду концептуальної рамки ОЕСР – ЄЕК ООН для вимірювання циркулярної економіки та її ролі в гармонізації міжнародної статистики в цій сфері. Проведений аналіз свідчить про недостатній рівень статистичного забезпечення соціально-економічного виміру циркулярної економіки в Україні. Чинна система державних статистичних спостережень не передбачає обліку зайнятості у секторах циркулярної економіки, валової доданої вартості циркулярних видів діяльності, а також оцінювання соціальних ефектів циркулярної трансформації. Це унеможливлює комплексне оцінювання економічних результатів упровадження принципів циркулярної економіки та їхнього впливу на ринок праці. Але окремі складові міжнародних систем моніторингу вже мають належне статистичне забезпечення в Україні. Насамперед це стосується статистики утворення та поводження з відходами, використання енергетичних ресурсів, відновлюваних джерел енергії, викидів парникових газів та інших екологічних характеристик. Проте зазначені індикатори наразі функціонують переважно як самостійні елементи статистичного спостереження і недостатньо інтегровані в єдину систему оцінювання циркулярної економіки.
Облікова інформація як основа ризик-орієнтованого контролю в системі управління місцевими бюджетами
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Василевська-Смаглюк О. М.
Ефективне управління фінансовими ресурсами територіальних громад потребує розвинутої системи облікового забезпечення, яка забезпечує достовірну інформаційну базу для здійснення контролю за формуванням і виконанням місцевих бюджетів. Управління державними фінансами постійно супроводжується ризиками допущення порушень на всіх стадіях бюджетного процесу. Для вирішення проблем прозорості та підзвітності використання бюджетних коштів доцільним є впровадження ризик-орієнтованого підходу до організації контрольної діяльності. Існує методологічний розрив між системами бюджетування та бухгалтерського обліку, що створює ризик виникнення прихованих зобов’язань та ілюзію фіскальної стабільності. Мета дослідження – розглянути теоретико-методичні засади системи бухгалтерського обліку як інформаційного базису для здійснення ризик-орієнтованого бюджетного контролю територіальних громад.1 Запропоновано модель циклічної взаємодії облікової інформації, відповідно до якої якісна облікова система генерує надійну інформацію для дієвого контролю та управління ризиками. Проаналізовано міжнародні підходи (європейські стандарти EPSAS, міжнародні стандарти IPSAS, концепція PIFC, рекомендації SIGMA та INTOSAI), де наголошено на необхідності переходу на облік за методом нарахувань, стандартизації облікових процедур і створення інтегрованих систем контролю і аудиту. Визначено спільні принципи зарубіжних практик: стандартизація облікових інструментів; інтеграція внутрішніх і зовнішніх механізмів контролю; посилення прозорості та підзвітності перед громадськістю; розвиток професійних компетенцій бухгалтерів та аудиторів. Адаптація міжнародних стандартів обліку та контролю до умов українських громад у контексті євроінтеграції та адміністративно фінансової децентралізації сприятиме підвищенню якості управління бюджетними ресурсами, мінімізації бюджетних ризиків і забезпеченню прозорості використання публічних коштів.
Секторальний аналіз у зовнішньому аудиті: роль, цілі, базова термінологія
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Мельник Т. С.
Досягнення мети зовнішнього аудиту зумовлено передусім якістю етапу планування, на якому визначальну роль відіграє секторальний аналіз. Він дає змогу раціонально спланувати контрольні заходи, однак лише за умови адекватного розуміння структури економічної системи, що підлягає аналізу, та її складників. У статті розкрито сутність і взаємозв’язок складових елементів структури економіки країни як цілісної економічної системи, а також нові підходи до їх структуризації. На основі аналізу міжнародних тематичних джерел запропоновано визначення поняття «структура економіки» з урахуванням ролі секторального аналізу у зовнішньому аудиті. Подано змістовну характеристику складових елементів структури економіки країни з точки зору різних підходів, застосовуваних у нормативно-правових актах та офіційних документах. З використанням методів формальної діалектичної логіки і на основі аналізу поглядів вітчизняних і зарубіжних учених на предмет дослідження викладено авторське бачення сутності базових категорій секторального аналізу. Для встановлення взаємозв’язків між цими категоріями застосовано методи індукції й дедукції, наукової абстракції. Виконано критичний аналіз наявних у вітчизняній та іноземній науковій літературі підходів до секторальної структуризації економіки країни, визначено їхню практичну значимість для секторального аналізу. Подальший розвиток секторального аналізу у зовнішньому аудиті та формування його категорійного апарату мають забезпечити дотримання ризик-орієнтованого підходу до планування діяльності Рахункової палати, а також підвищити ефективність використання її аудиторських ресурсів.
Статистичне дослідження науково-інноваційних процесів в Україні в умовах воєнного стану
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Козленко О. О.; Горобець О. О.
У статті наведено результати комплексного статистичного дослідження науково-інноваційних процесів в Україні в умовах воєнного стану. Обґрунтовано ключову роль науки та інновацій як системотворчих чинників економічної стійкості, конкурентоспроможності та післявоєнного відновлення. Проаналізовано статистичні дані 2021–2024 рр. щодо динаміки внутрішніх витрат на дослідження і розробки, структури фінансування досліджень і розробок за джерелами коштів, розподілу фінансування досліджень і розробок за галузями науки, розподілу виконавців досліджень і розробок за галузями науки, вікової структури дослідників, структури витрат на інновації за видами економічної діяльності. Виявлено високу залежність наукової сфери від державного фінансування та збереження значних диспропорцій у кадровому забезпеченні науки. За допомогою економетричного моделювання доведено статистично значущий вплив продуктивності науково-дослідної діяльності на валовий внутрішній продукт, що підтверджує переваги інтенсивної моделі розвитку науки. Водночас встановлено нестійкий зв’язок між витратами на інноваційну діяльність і кількістю нових для ринку інновацій, що свідчить про обмежену ефективність механізмів комерціалізації інновацій. Здійснено кластеризацію регіонів України за рівнем науково-інноваційного розвитку та виявлено значні просторові асиметрії. Обґрунтовано необхідність диференційованої державної та регіональної інноваційної політики, спрямованої на підвищення ефективності використання наукового потенціалу в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій.

Browse

Browsing 2026 by Issue Date