Статистика України
Permanent URI for this communityhdl:123456789/14
Browse
Browsing Статистика України by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 137
- Results Per Page
- Sort Options
Item Основні методологічні підходи до побудови інклюзивного й гендерно чутливого освітнього середовища у закладах професійної (професійно-технічної) освіти(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2021) Лєснікова М. В.Можливість розвивати навички, необхідні людині, щоб брати повноцінну участь у житті суспільства, реалізовувати активну громадянську позицію та робити внесок у економічний розвиток країни, є невід’ємним правом кожної особистості незалежно від статі, походження і здібностей. Професійна (професійно-технічна) освіта (далі – П(ПТ)О) надає людині такі можливості та сприяє реалізації її економічного й соціального потенціалів. Інклюзивне навчання – система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників. Побудова інклюзивного й гендерно чутливого освітнього середовища у закладах П(ПТ)О в контексті забезпечення неперервності освіти впродовж усього життя є стратегічним завданням для кожної цивілізованої країни. Будувати це середовище слід за такими складовими: законодавче забезпечення; прогнозування потреб у навичках; забезпечення гендерної рівності; забезпечення якості й актуальності наданої освіти; забезпечення універсального дизайну; визначення методів інклюзивного навчання на засадах гендерної рівності, які застосовуються закладами П(ПТ)О в освітньому процесі, та моніторинг. Автором розроблено інструментарій для проведення моніторингового дослідження вказаних методів, застосовуваних закладами П(ПТ)О в контексті забезпечення неперервності освіти впродовж усього життя. Анкета для опитування майстрів виробничого навчання містить 37 тверджень і складається з трьох компонентів за напрямами розвитку інклюзивного та гендерно чутливого освітнього середовища в закладі П(ПТ)О: 1) напрям А “Розвиток організаційної культури закладу П(ПТ)О”; 2) напрям Б “Внутрішня політика”; 3) напрям В “Запровадження інклюзивної практики. Вивчення методів інклюзивного навчання на засадах гендерної рівності”. Кожний напрям містить два блоки. Питання анкети побудовані з використанням шкали Лайкерта. Моніторинг дозволить отримати актуальні дані щодо особливостей процесу впровадження інклюзивних методів навчання учнів і слухачів із забезпеченням неперервності освіти впродовж усього життя та Результати дослідження нададуть змогу: оцінити розвиток організаційної культури закладів П(ПТ)О як основи створення колективу, де визнання цінності кожного є фундаментом спільних досягнень; проаналізувати внутрішню політику закладів П(ПТ)О з позиції включення кожного учня незалежно від віку, статі та наявності особливих освітніх потреб; визначити стратегії реформування закладів П(ПТ)О у напрямі створення інклюзивного навчального середовища; дослідити, які методи інклюзивного навчання на засадах гендерної рівності використовують викладачі закладів П(ПТ)О для організації освітнього процесу з метою побудови інклюзивного й гендерно чутливого освітнього середовища у контексті забезпечення неперервності освіти впродовж усього життя; виокремити причини, що гальмують створення такого освітнього середовища; дослідити готовність майстрів виробничого навчання закладів П(ПТ)О до роботи з учнями з особливими освітніми потребами.Item Інформаційно-аналітичне забезпечення управління правоохоронною та соціальноекономічною діяльністю (на засадах методології та практики прикладної статистики)(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Захожай В. Б.У статті розглянуто інформаційно-аналітичний аспект менеджменту трьох життєво важливих сфер діяльності людини – соціальної, економічної та правоохоронної, який ґрунтується на комплексній діагностиці обставин і факторів впливу на ефективність їх розвитку. Запропоновано ряд принципів, на які має спиратися дослідження інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ) діяльності правоохоронної системи. Результати дослідження свідчать, що ІАЗ поряд із застосуванням прогресивних інформаційних технологій є основою обґрунтування та розробки заходів з подолання фактичної та потенціальної злочинності як загрози успішному соціальному й економічному розвитку країни, коригування цілей, завдань і напрямів боротьби зі злочинністю відповідно до потреб соціальної та економічної діяльності, раціонального підбору персоналу та ефективного його використання і т. ін. При цьому реалізація окреслених завдань передбачає орієнтацію на додержання вимог законодавчо-правового забезпечення національної та економічної безпеки держави. Виділено складові діагностики, серед яких: визначення сутності проблеми; побудова системи показників; формування методичного забезпечення оцінки пропорційності, інтенсивності та тенденцій розвитку, взаємозв’язків, ефективності структурної трансформації; рейтингове оцінювання ефективності діяльності; оцінювання в реальному часі наслідків виконання управлінських рішень; контроль виконання розроблених заходів по боротьбі зі злочинністю тощо. Як основний елемент діагностики запропоновано використовувати методологію статистичного дослідження, яка встановлює правила, прийоми й методи визначення закономірностей і тенденцій розвитку соціально-економічних явищ та процесів під впливом чинників внутрішнього і зовнішнього середовища. У рамках дослідження соціальної та економічної проблематики висвітлена роль правоохоронних органів як не тільки каральної інституції, а й такої, що використовує у своїй діяльності аналіз і превентивне прогнозування порушень та їх чинників, а також пропонує шляхи запобігання їм. Доведено, що менеджмент у боротьбі зі злочинністю є комплексним видом діяльності, спрямованої на досягнення позитивних результатів шляхом ефективного використання наявних ресурсів із застосуванням принципів, функцій і методів аналітичного дослідження. Ефективне подолання злочинності має спиратися на комплексний моніторинг – багаторівневу систему відстежування і прогнозування динаміки соціально-економічних процесів з використанням сучасних інструментів політики, спостереження та реагування. Ці завдання має реалізовувати система ІАЗ взаємозв’язків правоохоронної та соціально-економічної діяльності, складові якої запропоновані у статті. Результатом є статистичне оцінювання цих процесів у взаємозв’язку з відповідними цілями менеджменту і прийняття на цій основі креативних управлінських рішень.Item Смертність від зовнішніх причин: вплив пандемії та війни в Україні(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Рингач Н. О.Item Фактори споживчої поведінки домогосподарств України у довоєнний і воєнний періоди: колективний підхід до визначення та оцінки(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Котенко Т . М .; Короткова Д . С .Для розробки та реалізації дієвої соціально-економічної політики актуальними є різноманітні статистичні дані щодо актуального стану економіки . Одним із важливих наборів статистичних даних є характеристики споживчої поведінки домогосподарств . Зважаючи на потрясіння, яких зазнавала та зазнає Україна протягом останнього часу, актуальними стають розгляд та систематизація факторів і структурних змін споживчої поведінки домогосподарств, визначення їхньої реакції на подібні кризи та їх оцінювання . Метою дослідження є характеристика змін у структурі споживання домогосподарств та визначення, систематизація й оцінка існуючих екзогенних та ендогенних факторів у контексті геополітичних зрушень . Новизна роботи полягає у визначенні тренда змін у споживчій поведінці домогосподарств, зважаючи на сучасні події та кризи у світі та Україні, зокрема під час російсько-української війни та пандемії COVID-19, а також у побудові авторської моделі поведінки домогосподарств під час війни з урахуванням фактора часу . У статті визначено основні особливості споживчої поведінки українських домогосподарств за останні понад 20 років . Детально проаналізовано споживчу поведінку населення країни під час кризи COVID-19, як загалом по країні так і залежно від розміру та статі особи працездатного віку (18–59 років, загалом та за віковими групами), яка очолює домогосподарство . Зроблено висновок про збільшення витрат споживачів на товари першої необхідності в перший рік пандемії та різке їх зниження в другий; обґрунтовано, що реакція споживачів на цю кризу досить схожа на інші . Проаналізовано сучасний стан споживчої поведінки домогосподарств України, визначено, систематизовано й оцінено вплив екзогенних та ендогенних факторів на зміну її тренда . Результати дослідження дають змогу детальніше оцінити споживчу поведінку українських домогосподарств під час кризових ситуацій та краще зрозуміти її особливості в цілому .Item 25 років досвіду вибіркових обстежень домогосподарств в офіційній статистиці України: основні надбання, проблеми, перспективи(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Саріогло В. Г.Починаючи з 1998 року, в державній статистиці України накопичено величезний досвід організації та проведення вибіркових обстежень домогосподарств відповідно до міжнародних рекомендацій і стандартів щодо таких обстежень. Наразі гармонізована система вибіркових обстежень домогосподарств, що складається з обстеження умов життя домогосподарств, обстеження робочої сили та обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості, щорічно охоплює близько 100 тис. домогосподарств. Останні репрезентативно представляють усі приватні домогосподарства у різних вибірках зазначених обстежень. У Державній службі статистики України (далі – Держстат), територіальних органах Держстату підготовлено значну кількість фахівців, які володіють необхідними знаннями та навичками щодо проведення таких обстежень. У статті розглядаються основні аспекти досвіду державної статистики України щодо методології та практики організації і проведення вибіркових обстежень домогосподарств, збирання й обробки їх даних, оцінювання показників за результатами обстежень. Обговорюються сильні та слабкі сторони набутого досвіду, потенційні напрями удосконалення обстежень, ризики, що можуть вплинути на якість їх результатів у майбутньому, плани щодо розвитку системи вибіркових обстежень і застосування нових методів збирання й обробки їх результатів. Зазначається, що набутий досвід дав змогу без особливих проблем підійти у 2021 році до розробки підґрунтя для запровадження в Україні такого актуального обстеження, як статистика доходів і умов життя в Європейському Союзі EU-SILC, а також передбачити використання нових технологій збору даних CAPI, CATI та CAWI. Разом з тим указано, що деякі важливі розробки щодо оцінювання показників за результатами обстежень так і не були впроваджені в практику. Наголошується на актуальності проблеми використання Держстатом великих даних в обстеженнях домогосподарств, що уможливлюватиме суттєве зменшення навантаження на них, покращення повноти та своєчасності інформації, зменшення витрат на статистичні спостереження тощо. Такі дані могли би забезпечити оцінювання окремих важливих показників під час війни, коли проведення обстежень домогосподарств у традиційному форматі є неможливим. Обговорюються ризики прискореного переходу до проведення державних вибіркових обстежень домогосподарств переважно за технологіями CATI та CAWI, пов’язані з імовірністю суттєвого погіршення якості результатів через відсутність відповідних навичок у фахівців Держстату, недостатній рівень користування інтернетом населенням, відсутність в Україні якісних реєстрів населення та домогосподарств.Item Взаємодія форм соціального капіталу у структурі мереж громадянського суспільства: управлінський аспект(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Звонар В. П.; Головко Л. В.Стаття присвячена відображенню специфіки співвідношення основних форм соціального капіталу у структурі мереж громадянського суспільства, зокрема тих, які стосуються функціонування сфер благодійності та волонтерства. Актуальність статті зумовлена зростанням значущості соціального капіталу як ресурсу соціально-економічного розвитку, а також активізацією ролі громадських інституцій як драйверів цього розвитку. Здійснено розширену класифікацію форм соціального капіталу за критеріями способу формування, інструментами забезпечення, цілями функціонування соціальних мереж громадянського суспільства. Виявлено важливу закономірність розвитку соціального капіталу – волатильність його форм, відносна легкість і безперешкодність їх взаємної конвертації та поєднання. Встановлено, що ця волатильність потребує конструктивного управлінського впливу з метою забезпечення умов для ефективного використання ресурсних переваг соціального капіталу в контексті суспільної консолідації. Висвітлено основні тенденції розвитку громадського сектору України впродовж останнього десятиліття. Визначено його основні компоненти – благодійні та волонтерські ініціативи, через які реалізується потенціал соціального капіталу. Відображено взаємодію форм соціального капіталу за активної ролі цих ініціатив. Обґрунтовано, що зростання громадської активності сприяло кількісному збільшенню інституційних складових благодійного сектору. Окреслено трансформації суспільного розвитку через посилення ролі чинника національної єдності у подоланні кризових явищ. Визначено основні фактори впливу на зростання рівня благодійності в Україні порівняно з країнами ЄС. Відмічено, що значне зростання благодійної, а особливо волонтерської активності населення, відбулося після 24 лютого 2022 р. Основними типами волонтерської діяльності є допомога Збройним силам України (ЗСУ), зокрема через можливість донатити, та гуманітарна допомога вимушено переселеним особам. Виявлено значущість фандрейзингових платформ для розвитку e-благодійництва та e-волонтерства серед населення України. Сформульовано рекомендації щодо гнучкого управління взаємодією форм соціального капіталу для ефективної розбудови сектору благодійної та волонтерської діяльності й використання їх можливостей у контексті протистояння новітнім соціальним та гуманітарним викликам, пов’язаним із повномасштабним вторгненням країни-агресора. Обґрунтовано пріоритетність нового підходу у соціальній політиці – agile-менеджменту, що сприяє зростанню масовості благодійної і волонтерської діяльності й інтеграції форм соціального капіталу.Item Навчання дорослих у закладах професійної (професійно-технічної) освіти . Поточний стан та перспективи розвитку(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Лєснікова М . В .Професійна (професійно-технічна) освіта (далі – П(ПТ)О) дорослих – важливий компонент неперервної освіти впродовж всього життя . Метою статті є аналіз поточного стану підготовки дорослого населення у закладах П(ПТ)О та окреслення перспектив подальшого розвитку цієї складової П(ПТ)О в контексті поточних викликів воєнного стану та повоєнної відбудови інфраструктури України . Протягом 2021–2022 років відбувалося поступове збільшення кількості незайнятого населення, яке вступає до закладів П(ПТ)О на первинну професійну підготовку . Сьогодні в Україні здійснюються дієві кроки щодо залучення дорослих, передусім незайнятого населення, до закладів П(ПТ)О . Законодавчо-нормативним підґрунтям цього є внесені зміни до чинного Закону України “Про професійну (професійнотехнічну) освіту”, особливо в частині здобуття часткових професійних кваліфікацій з метою підготовки та перепідготовки за короткостроковими програмами під конкретні потреби у відбудові країни . З метою швидкого виходу на ринок праці, забезпечення потреб економіки у кваліфікованих кадрах заклади П(ПТ)О та соціальні партнери на базі навчально-практичних центрів пропонують дорослому населенню, у тому числі внутрішньо переміщеним особам, короткотермінові модульні курси, які дозволяють швидко опанувати професію та почати працювати . Наразі у всіх областях нашої країни, а особливо у віддалених від зони бойових дій, пропонуються понад 30 видів короткотермінових модульних курсів для дорослого населення . При організації професійного навчання в Україні реалізується кластерний підхід, успішно функціонують освітньо-виробничі кластери галузевого спрямування, які пропонують курсове навчання дорослому населенню . Для покращення існуючої ситуації та подальшого заохочення дорослого населення, передусім незайнятого, до навчання у П(ПТ)О необхідним є подальший розвиток системи державно-приватного партнерства, особливо зазначених кластерів . Також важливим є розробка й упровадження серед дорослого населення дієвих заходів щодо популяризації здобуття П(ПТ)О . Серед заходів державного регулювання зазначимо прийняття нових Законів України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” та “Про освіту дорослих” .Item Research of Eco-Innovations as the Basis for the Sustainable Economic Development: Theoretical Dimensions(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Hrynchak N . А .; Motuzka O . M .; Galitsyna O . V .The article discusses theoretical dimensions of research of eco-innovations as the basis of the sustainable economic development . The role of eco-innovation is substantiated and the formation of the concept of ecoinnovation is studied . The essence of eco-innovations is defined, with showing their distinction from other categories of innovations . A specific feature of eco-innovations, technologies for renewable energy in particular, is that they a require political support and have global market potentials . Eco-innovations cannot be interpreted in a way similar to other innovations (e . g . from the perspective of dual external effects or regulatory effects of pull and push) . They need a relevant theory and specific policies . The types of innovations are characterized . The unclear borderlines between various types of parallel innovations are highlighted, which complicates research processes . Innovations and eco-effectiveness are key components of national and international economic strategies and strategic components of the sustainable development . Innovations increase the effectiveness and profitability of businesses, allowing them to penetrate new markets and expand the existing ones . Hence, being a critical factor behind the sustainable development, innovations promote employment growth, social welfare and better quality of life . The drivers of eco-innovations are characterized . The contribution of eco-innovations in the sustainable economic development and transformation of the economy in low-carbon or circular one is substantiated . Given that eco-innovations are a process and that the environmental effects of the product lifecycle have to be comprehensible, eco-innovations are very difficult to measure . The most common methods used for this purpose can be grouped in the following way: analysis of surveys; analysis of patents; analysis of digital and documentary resources . Measurement of eco-innovations at various levels, be it company, industry, region country or international level, is a complex and multipurpose problem .Item Імплементація інструментарію Smart-статистики в офіційну статистику(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Осауленко О. Г.; Горобець О. О.Розглянуто актуальні питання Smart-статистики. Досліджено ключовий інструментарій Smartстатистики: великі дані, дані штучного інтелекту та Інтернету речей, соціальних медіа та адміністративні дані. У ході дослідження сформульовано концепцію Smart-статистики та виявлено переваги та загрози для офіційної статистики при використанні даних Smart-статистики. Запропоновано низку принципів роботи з великими даними, згруповано джерела вироблення великих даних за категоріями (відповідно до видів економічної діяльності), які нині затребувані як офіційною статистикою, так і суспільством (сільське господарство, охорона здоров’я, гірнича промисловість, машинобудування, освіта, енергетика). Розроблено систему розумних даних у розумних містах, яка містить такі елементи: розумний будинок, розумне середовище, розумний контроль, розумний трафік, розумне здоров’я та розумний громадянин. Визначено, що метою цієї системи є формування розумного середовища та спрощення способу життя шляхом економії часу, енергії і коштів. Визначено складові персоналізованого збирання та розповсюдження даних. Розглянуто штучний інтелект (ШІ) як компонент концепції Smart-статистики. У контексті статті автори зазначають, що використання технологій ШІ викликає етичні міркування щодо таких питань, як право власності на дані, їх прозорість і підзвітність. Ці міркування необхідно враховувати, аби переконатися, що використання технологій ШІ в офіційній статистиці є відповідальним і етичним. За результатами дослідження сформульовано висновок, що наразі необхідно сформувати логічні та адекватні підходи до розроблення методології збирання, опрацювання, групування й аналізу статистичних даних з альтернативних інформаційних джерел. Обґрунтовано, що, незважаючи на усі переваги інструментів Smart-статистики та потенційно позитивні результати їх імплементації в офіційну статистику, з огляду на умови війни й відсутність нормативно-правового поля щодо використання цих інструментів Україна наразі не готова зіштовхнутися із тими загрозами, які вони в собі несуть. Подальші дослідження за розглянутою у статті тематикою мають спрямовуватися на поглиблення вивчення Smart-статистики та пошуки оптимальних шляхів упровадження її інструментів в офіційну статистику України.Item Цифрові інновації для ефективного управлінського аналізу в контексті трансформації бізнесу(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Гамкало О . Б .; Демків Х . С .Досліджено теоретичні та прикладні аспекти застосування цифрових інновацій у системі організації та проведення управлінського аналізу діяльності підприємства . Розкрито зміст понять “цифрові інновації” та “трансформація бізнесу” у системі управлінського аналізу . Визначено роль управлінського аналізу в контексті трансформації бізнесу . Розглянуто основні цифрові інновації, які впливають на сучасний бізнес та сприяють ефективному управлінню підприємством . Проаналізовано використання цифрових інновацій при підготовці та реалізації управлінських рішень, сформульовано та висвітлено рекомендації щодо їхнього впровадження з метою підвищення ефективності діяльності підприємства у сфері стратегічного планування, оперативного аналізу та управління ризиками . Наведено приклади цифрових інновацій для впровадження у систему управління підприємством для аналізу, оцінки та стратегічного планування його діяльності . Розкрито ключові аспекти використання цифрових інновацій для управлінського аналізу . Проаналізовано виклики і труднощі, пов’язані з упровадженням цифрових інновацій у процес управлінського аналізу із зазначенням можливих впливів на організаційну структуру, прийняття рішень та стратегічне планування . Окреслено можливі шляхи подолання цих перешкод . Визначено, як цифрові інновації змінюють підходи до збирання, обробки й аналізу даних у процесі управлінського аналізу та дозволяють отримувати більш точні та комплексні дані для прийняття рішень . Розглянуто роль управлінського аналізу у прийнятті обґрунтованих рішень і розробці оптимальних стратегій для розвитку підприємства, а також можливості оцінювання різних сценаріїв і виявлення сильних та слабких сторін бізнесу . Висвітлено технологічні й аналітичні інструменти, що забезпечують ефективність управлінського аналізу в частині цифрових інновацій та впливають на якість роботи підприємства . Обґрунтовано, що цифрові технології та аналіз даних є ключовими факторами успішної трансформації підприємств за сучасними вимогами, оскільки допомагають підвищити ефективність бізнес-процесів, виявити нові можливості та забезпечити конкурентні переваги на ринку, змінюючи підхід до управління бізнесом та способи взаємодії підприємства зі своїми клієнтами .Item The Impact of the Polish-Ukrainian Borderland on the Local Community Well-Being(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Okrasa W.This article discusses selected results of a comparative study aimed at understanding the relationship between the location – in particular, within the borderland, understood as an area within a radius of 50 km from the Polish-Ukrainian border, on both sides – and the development of the community, on one side, and its impact on well-being of the areas’ inhabitants, households and individuals, on the other. As emphasized in the general hypothesis underlying this study, the importance of locating in such areas (both for communities and individuals) results from transborder economic activity, which was quite intensive before the February 2022. The question about the role of ‘placeʼ and ‘spaceʼ for quality of life and well-being – including possible concentration of territorial units (gminas, rayons) of similar levels of development, or ‘neighbourhood effect’ (or clustering) among individuals/households – needs to be extended by analysis of the cross-level interaction between the community’s and individual’s respective measures of development and well-being. For this purpose, data from the two types of sources are used: (i) Local Data Bank (Poland) and Rayon Database (Ukraine) to characterize the level of (under)development and local deprivation, and (ii) data from survey of households conducted in parallel way in selected communes in Podkarpacie and Lviv. In the conclusions, confirmed is expectation that border residential neighbourhood/borderland has significant impact on individual and community respective measures, and on interaction between them (e.g., on average higher well-being in less deprived/better developed communities). However, some caution should be exercised when drawing conclusions for policy purposes, given the narrow scope of this type of (non-representative) research. But the methodological advantage of the above approach due to the inclusion of spatial aspects argues for the need for its further exploration, in a comparative perspective.Item Statistical Assessment of Sustainable Urban Water Ecosystems(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Kobylynska, Т. V.; Motuzka, O. M.; Kobylynskyi, V. M.The integrated character of Sustainable Development Goals (SDGs) reflects interconnectedness of water systems and their rich biodiversity, supplying communities with foods, clean water and air, mineral resources, and regulating their welfare and economic growth. The increasing awareness of the importance of public access to water ecosystems can have a positive impact on these ecosystems and encourage partnerships to responsible management of these resources and reactions on water crises through improvements of skills and competencies. The article highlights that the development of partnership relations for the achievement of SDGs is a target 17 of SDGs. An assessment of global and national objectives and indicators laid in the basis of the assessment of a progress on the way to the sustainable environmental accounting and the development of urban water ecosystems is given. It should be noted that the statistical information in divided into four groups which data are used in monitoring of the green economy performance: statistical base of nature assets; environmental and resource productivity of economy; environmental quality of life; economic capabilities and political reactions. The analysis showed the importance of the environmental inclusion of respective spatial groups. Aggregations based on drainage basin or ecosystem can provide better understanding of the environmental dimension of many interconnections defined for sweet water and seawater ecosystems. It is expected, however, that the applicable methods and tools will be elaborated in parallel, to simplify data use by politicians. A deeper understanding of interconnections of SDGs will enable for enhancing the efficiency of political measures. It is concluded that the sustainable development and the 2030 Agenda for Sustainable Development can be achieved only by implementing the overall sectoral approach that will combine the tendencies of the indicators related with the environment with robust policy analysis. This requires the cohesion of all the sustainable development policy dimensions on the basis of the integrated approach, to ensure the elaboration of complementary strategies and to avoid compromises.