Статистика України

Permanent URI for this communityhdl:123456789/14

Browse

Browsing Статистика України by Issue Date

Filter results by year or month
Now showing 1 - 20 of 43
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Основні методологічні підходи до побудови інклюзивного й гендерно чутливого освітнього середовища у закладах професійної (професійно-технічної) освіти
    (Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2021) Лєснікова М. В.
    Можливість розвивати навички, необхідні людині, щоб брати повноцінну участь у житті суспільства, реалізовувати активну громадянську позицію та робити внесок у економічний розвиток країни, є невід’ємним правом кожної особистості незалежно від статі, походження і здібностей. Професійна (професійно-технічна) освіта (далі – П(ПТ)О) надає людині такі можливості та сприяє реалізації її економічного й соціального потенціалів. Інклюзивне навчання – система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників. Побудова інклюзивного й гендерно чутливого освітнього середовища у закладах П(ПТ)О в контексті забезпечення неперервності освіти впродовж усього життя є стратегічним завданням для кожної цивілізованої країни. Будувати це середовище слід за такими складовими: законодавче забезпечення; прогнозування потреб у навичках; забезпечення гендерної рівності; забезпечення якості й актуальності наданої освіти; забезпечення універсального дизайну; визначення методів інклюзивного навчання на засадах гендерної рівності, які застосовуються закладами П(ПТ)О в освітньому процесі, та моніторинг. Автором розроблено інструментарій для проведення моніторингового дослідження вказаних методів, застосовуваних закладами П(ПТ)О в контексті забезпечення неперервності освіти впродовж усього життя. Анкета для опитування майстрів виробничого навчання містить 37 тверджень і складається з трьох компонентів за напрямами розвитку інклюзивного та гендерно чутливого освітнього середовища в закладі П(ПТ)О: 1) напрям А “Розвиток організаційної культури закладу П(ПТ)О”; 2) напрям Б “Внутрішня політика”; 3) напрям В “Запровадження інклюзивної практики. Вивчення методів інклюзивного навчання на засадах гендерної рівності”. Кожний напрям містить два блоки. Питання анкети побудовані з використанням шкали Лайкерта. Моніторинг дозволить отримати актуальні дані щодо особливостей процесу впровадження інклюзивних методів навчання учнів і слухачів із забезпеченням неперервності освіти впродовж усього життя та Результати дослідження нададуть змогу: оцінити розвиток організаційної культури закладів П(ПТ)О як основи створення колективу, де визнання цінності кожного є фундаментом спільних досягнень; проаналізувати внутрішню політику закладів П(ПТ)О з позиції включення кожного учня незалежно від віку, статі та наявності особливих освітніх потреб; визначити стратегії реформування закладів П(ПТ)О у напрямі створення інклюзивного навчального середовища; дослідити, які методи інклюзивного навчання на засадах гендерної рівності використовують викладачі закладів П(ПТ)О для організації освітнього процесу з метою побудови інклюзивного й гендерно чутливого освітнього середовища у контексті забезпечення неперервності освіти впродовж усього життя; виокремити причини, що гальмують створення такого освітнього середовища; дослідити готовність майстрів виробничого навчання закладів П(ПТ)О до роботи з учнями з особливими освітніми потребами.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вплив цифровізації на процес прийняття управлінських рішень у міжнародному бізнесі .
    (Статистика України, 2024) Гринчак, Н . А .; Горобець, О . О .
    У статті досліджено процес прийняття управлінських рішень в міжнародному бізнесі в умовах цифрової економіки . Обґрунтовано, що великі обсяги даних та різнорідні фактори, які потрібно враховувати при прийнятті управлінських рішень, реактивна динаміка розвитку цифрової екосистеми, в якій функціонують міжнародні підприємства, обумовлюють упровадження цифрових технологій у процес прийняття управлінських рішень . Визначено, що цифровою є технологія прийняття управлінських рішень, в якій задіяні ІКТ, цифрові інструменти, інформаційні системи та бази даних з метою швидкого прийняття обґрунтованого управлінського рішення . Зазначено, що найпопулярнішими цифровими інструментами, які використовуються в процесі прийняття управлінських рішень, є: штучний інтелект та машинне навчання; розумні датчики; інструменти бізнес-аналітики; системи підтримки прийняття рішень; інструменти візуалізації даних / доповнена реальність; інструменти управління проєктами; інструменти роботи в команді; інструменти управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM); системи планування ресурсів підприємства (ERP) . Охарактеризовано особливості та сфери їх застосування на різних стадіях процесу прийняття управлінських рішень . Обґрунтовано, що інтеграція цифрових інструментів в управлінську діяльність покращує процес прийняття рішень, робить його більш ефективним, точним і масштабованим . Виокремлено переваги застосування штучного інтелекту в процесі прийняття управлінських рішень у міжнародному бізнесі . Доведено, що при впровадженні та застосуванні цифрових інструментів прийняття управлінських рішень підприємства повинні мати належну політику управління даними та приділяти увагу заходам безпеки для забезпечення цілісності технологічного процесу прийняття рішень в міжнародному бізнесі . Акцентовано увагу на тому, що впровадження цифрових інструментів значно розширює можливості прийняття управлінських рішень, людський фактор залишається критичним для забезпечення безпеки, тому важливо інтегрувати штучний і людський інтелект для підвищення ефективності міжнародної підприємницької діяльності.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Актуальні напрями реформування системи управління держав ним корпоративним сектором в Україні
    (Статистика України, 2024) Сафронова, О. М.; Галіцин, В. Є.
    У статті уточнені пріоритетні завдання та напрями реформування системи управління державним корпоративним сектором та конкретизовані заходи щодо їх реалізації в сучасних умовах України. Визначено, що удосконалення системи управління державним корпоративним сектором національної економіки пов’язується зі здійсненням корпоративної реформи, зорієнтованої на виконання міжнародних зобов’язань нашої країни. Наразі реформа корпоративного управління державними компаніями й досі перебуває на початковій стадії. Реформаторські зусилля у переважній більшості випадків мають фрагментарний характер, часто є незавершеними і не доповнюються необхідними заходами організаційно-правового, інформаційно-аналітичного, кадрового забезпечення. Це не дозволяє повною мірою використовувати потенціал корпоративної реформи для дієвого антикризового регулювання національної економіки. Аргументовано, що для подолання такого стану справ актуальності набуває здійснення низки заходів, спрямованих на просунення реформи державного корпоративного сектору з урахуванням сучасних реалій господарського життя й управлінської практики в нашій країні. Ці заходи можна умовно розподілити на дві групи залежно від можливих строків їх упровадження. При цьому до групи, що розрахована на середньострокову перспективу (до двох років), доцільно віднести заходи, пов’язані з усуненням найбільш суттєвих прорахунків, виявлених за результатами реформування державного корпоративного сектору в попередній період. До пріоритетних завдань цього спрямування віднесено усунення правових прогалин та установлення порядку організації роботи наглядових рад з урахуванням модернізованої системи їх інформаційного супроводу, оцінювання та мотивації діяльності їх членів. Для групи, зорієнтованої на довгострокову перспективу (понад два роки), пріоритетне значення матиме виконання завдань, спрямованих на оптимізацію розподілу функцій і повноважень між суб’єктами державної власності – уповноваженими органами влади й органами управління державних компаній, а також формування належного конкурентного середовища діяльності відповідних господарських структур. З огляду на це конкретизований перелік доцільних заходів з удосконалення управління державним корпоративним сектором в Україні, який охоплює: опрацювання оновленого механізму оцінювання та мотивації діяльності наглядових рад державних компаній та її членів; упровадження дієвої політики власності та розкриття інформації державними компаніями (у т. ч. з використанням аудиторських перевірок); централізацію функцій з управління відповідними господарськими структурами на загальнодержавному рівні; врегулювання процедур фіксації спеціальних зобов’язань компаній, їхнього банкрутства та установлення мораторію на стягнення їх майна; використання державних гарантій для доступу до фінансування.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Фінансовий моніторинг: оцінка ризик-профілю аудиторської фірми
    (Статистика України, 2024) Лубенченко, О. Е.
    Стаття присвячена актуальними питанням здійснення первинного фінансового моніторингу спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу – аудиторським фірмами. Проаналізовано вимоги наказу Міністерства фінансів України № 465 “Про затвердження Критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення”. Дія наказу розповсюджується не лише на аудиторські фірми, а і на ряд інших суб’єктів, таких як: професійні учасники ринків капіталів, організованих товарних ринків; постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів; адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріуси; суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, послуги з управління активами, бухгалтерські та консультаційні послуги з питань оподаткування; посередницькі послуги щодо операцій із нерухомістю, а також здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, торгівлю культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності; проводять лотереї та/або азартні ігри. Проте аудиторська діяльність відрізняється від перелічених вище видів своєю специфікою. Саме тому аудиторські фірми мають вдатися до власних внутрішньофірмових розробок щодо визначення критеріїв ризику й оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу. З’ясовано, що суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний забезпечити виявлення, переоцінку, актуалізацію таких ризиків на двох рівнях: на рівні аудиторської фірми (оцінка власного ризик-профілю) та на рівні клієнта (оцінка клієнтського ризик-профілю). При цьому менеджмент аудиторської фірми застосовує принцип масштабування, а саме: для фірми, що має більш складну структуру, значну кількість клієнтів, може існувати формалізований процес оцінки ризиків, в якому беруть участь декілька осіб і оцінюється більша кількість видів діяльності, а отже, може виникнути більша кількість ризиків. Визначено, що на оцінку ризик-профілю аудиторської фірми, крім характеру і масштабу, впливає також специфіка діяльності її клієнтів, їх географічне розташування та розташування самої фірми, банківських установ, з якими співпрацює фірма, способи надання аудиторських послуг, зокрема дистанційні, наявність постачальників ресурсів для виконання аудиторських завдань. На підставі нормативних приписів розроблено внутрішній документ суб’єкта аудиторської діяльності “Оцінка ризик-профілю”, що містить критерії ризику, їх оцінку, джерела інформації та висновки щодо прийняття ризику. Оцінка провадиться за дванадцятьма систематизованими критеріями у балах та передбачає чотири рівні ризику: а) низький; б) середній; в) високий; г) неприйнятно високий. Особа, що проводить оцінку, має сформувати й обґрунтувати висновок щодо прийнятності ризиків, демонструючи своє непримиренне ставлення до можливості легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Запропоновані практичні рекомендації дозволяють аудиторським фірмам дотримуватися вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, своєчасно подавати інформацію, що запитується регулятором – Міністерством фінансів України, та якомога швидше виправляти виявлені порушення.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Стратегічне планування національного розвитку: міжнародний та вітчизняний досвід. Частина I. Міжнародний досвід стратегічного планування
    (Статистика України, 2024) Сітнікова, Н. П.; Кулак, А. О.
    У статті розглядаються питання стратегічного планування національного розвитку, при цьому у першій частині проаналізовано міжнародний досвід, а дослідження стану вітчизняного стратегічного планування подано у другій частині. У першій частині статті наведено огляд законодавчого підґрунтя стратегічного планування у США, Великій Британії, Канаді та ЄС, а також міжнародний досвід розроблення стратегій національного розвитку та стратегій сталого розвитку у країнах ЄС. При цьому значну увагу приділено процесу стратегічного планування, встановленню системи показників для моніторингу національного розвитку, які є необхідними для оцінювання інтервенцій, стратегій і програм. Висвітлено, як країни ЄС застосовують партисипативний підхід до визначення цілей, упроваджують цифрові технології у процеси моніторингу та визначають вимоги до оцінювання стратегічних документів. Показано, що процес планування у країнах ЄС ураховує принципи менеджменту, що ґрунтується на результаті (насамперед щодо теорії змін) та на доказовій базі. Встановлення цілей базується на дослідженнях національної специфіки розвитку, партисипативно визначених суспільних потребах та положеннях довгострокової візії бажаного майбутнього стану держави. Завдання стратегій національного розвитку з відповідними показниками чітко підпорядковані цілям. Стратегія національного розвитку (або сталого розвитку) будь-якої країни надає орієнтири для інших середньострокових стратегій, програм і бюджетного процесу на середньострокову перспективу. Від визначення цільових орієнтирів, розроблення програми, встановлення системи завдань і заходів з визначеними показниками й оцінювання попередніх стратегій розвитку багато в чому залежать спрямованість і темпи подальших перетворень у кожній країні. Майже всі стратегії розвинених країн містять цифрову модель моніторингу. Вивчення динаміки показників, встановлених як цільові орієнтири у стратегічних документах розвинених країн, аналіз звітності та її публічна презентація, практики висвітлення досягнень у засобах масової інформації свідчать, що здійснення відкритого громадського моніторингу стану виконання зобов’язань урядових інституцій щодо реалізації стратегії національного розвитку є однією із головних ознак демократичного суспільства.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз стану інформаційного суспільства в Україні
    (Статистика України, 2024) Козлов, В. В.; Томашевська, Т. В.; Дивак, В. В.
    Цифровий розрив, або розрив між тими, хто має доступ до технологій і може ефективно використовувати їх, і тими, хто їх не має, перебуває у центрі уваги переважної більшості досліджень з проблематики інформаційного суспільства. Дослідження у сфері доступу населення окремих країн до сучасних технологій показують, що, незважаючи на різке розповсюдження мобільного зв’язку та інтернету в країнах, які розвиваються, глобальний цифровий розрив у світі зростає. Упровадження широкосмугового швидкого підключення до інтернету забезпечує певні групи населення можливостями для процвітання, допомагаючи їм отримати технологічні ноу-хау, необхідні для досягнення успіху в цифровій економіці. Більше можливостей, ніж будь-коли раніше, доступно для тих, хто має доступ до технологій. Для тих же регіонів, в яких населення обмежене у своєму доступі до цифрових технології, умови щодо покрашення життя суттєво погіршуються, зменшуючи можливості для розвитку. Така ситуація не сприяє формуванню інформаційного суспільства, зменшуючи загальні можливості регіону або країни отримувати дивіденди від використання новітніх технологій, поглиблюючи соціально-економічну кризу. Майбутній успіх будь-якої країни потребує не лише знайомства з широким спектром технологічних інструментів, а й практичного володіння ними. Якщо країна хоче розвиватися технологічно та залишатися конкурентоспроможною на світовій арені, її громадяни повинні мати високий рівень технологічної компетентності. Для України проблема цифрового розриву залишається досить гострою. У статті розглядаються питання визначення факторів, що впливають на стан доступу та володіння ІКТ в різних регіонах країни. Проведений факторний аналіз виявив, що можна виділити два узагальнюючі фактори, перший з яких пов’язаний з фінансовим забезпеченням розвитку ІКТ в регіоні, а другий – з розширенням кола громадян, які володіють ІКТ на високому рівні. Проведене дослідження розподілу регіонів згідно з цими факторами показало, що більшість регіонів України має низький рівень фінансування впровадження ІКТ, а це, своєю чергою, є основним чинником цифрового розриву в Україні.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Ensuring the Psychological Aspects of Individuals’ Economic Security: Income, Economic Happiness, and Empirical Evidence
    (Статистика України, 2024) Pan, Li
    Economic security, as a key aspect of state strategy, continues to remain at the forefront of political research and public debates. In light of contemporary global challenges, including geopolitical tensions and economic disruptions such as the COVID-19 pandemic and Russia’s war against Ukraine in 2022, which continues to cause significant harm to the lives, security, and health of individuals in Ukraine and other countries, it is important to consider not only macroeconomic indicators but also the individual economic conditions of citizens. This study is based on data obtained within the framework of the seventh wave of the World Values Survey (WVS), conducted in South Korea. I applied the ordered logit regression (OLR) method and conducted statistical analysis using Stata software to explore the relationship between objective and subjective indicators of individuals and the consequences of subjective feelings of anxiety, level of happiness on the perception of one’s own health. The obtained results clearly demonstrate a strong positive correlation between individuals’ personal economic indicators and their subjective sense of satisfaction and happiness. This indicates that individual economic conditions significantly influence psychological well-being and overall life satisfaction. Moreover, data analysis highlights the need for the development and implementation of effective social programs and strategies aimed at supporting citizens’ economic well-being. Thus, there is a call for active government involvement in creating conditions to improve the economic status of the population with the aim of enhancing happiness levels and overall societal well-being, particularly for those countries with abundant resources to ensure economic prosperity but instead of prioritizing the economic security of their citizens, focus on external threats and under the pretext of security initiate wars against other countries. It is recommended to adopt an approach that balances attention to macroeconomic aspects with consideration of individual citizens’ needs, thereby contributing to sustainable and harmonious societal development. The scientific findings of this study can serve as a basis for the development and implementation of more effective social and economic policy strategies aimed at improving citizens’ quality of life and public welfare.
  • No Thumbnail Available
    Item
    The Russian-Ukrainian War: the Possibility of Assessment of Demographic Losses
    (Статистика України, 2024) Puhachova, M. V.
    Determining demographic losses in wars is an important and complicated problem for demographers and statisticians and a vital one for the society. To have the result produced, specialists need to assess not only immediate direct death toll among military and civilians due to warfare, but the war-entailed migration of the population beyond the country borders and the decreased birth rate. Regrettably, the full-scale Russian invasion in the Ukrainian territory has already demonstrated an incredibly high death toll. Because the official statistics provided by the State Statistics Service of Ukraine has abstained, since the beginning of 2022, from publishing estimates pertaining to natural and mechanic movement of the population due to security considerations in time of war, researchers have to use information from various analytical websites, produced on the basis of available sources. Another challenge is the prolonged absence of a population census that was performed in independent Ukraine only once, in 2001. Hence, prior to the full-scale invasion the information on the population number (together with the temporarily occupied Crimea and the territories in the East) was based on estimated data. The article presents an attempt to analyze, on the basis of available information, the relative death toll due to the Russian-Ukrainian war over nine years, and to compare it with the analogous data for selected Balkan countries in the wars of late 20th – early 21st centuries. It is demonstrated that the annual relative death toll due to warfare (per 100,000 population) in Ukraine in 2022, although estimated by the available incomplete data, exceed all the analogous figures for Balkan countries. The article’s objective is to explore a feasibility of assessing demographic losses, relative death toll in particular, in time of the Russian-Ukrainian war and Balkan wars. The analysis led to the conclusion that the demographic losses in Ukraine could not be feasibly assessed not only due to missing data on excess casualties caused by the war, but also due to the unknown number of temporary migrants (war refugees) and impossibility to estimate the number of children probably unborn due to the war.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вивчення й аналіз досвіду розвинених країн щодо проведення моніторингових досліджень кар’єрних траєкторій випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та його адаптація для України
    (Статистика України, 2024) Лєснікова, М . В .
    Розвиток системи професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О) як одного з найважливіших секторів, пов’язаних із ринком праці, має супроводжуватися дієвими кроками для відновлення та зміцнення економіки України . Серед таких кроків – проведення моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О . Якісна інформація щодо інтеграції випускників до ринку праці є одним із ключових джерел для оцінки відповідності здобутої освіти потребам регіональних ринків праці, яка є дуже актуальною для системи П(ПТ)О України . Метою статті є дослідження передових практик моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О, передусім країн ЄС, та можливість адаптації цього досвіду для України . Проведений аналіз країн ЄС показав, що у кожній із них проводяться моніторингові дослідження випускників закладів П(ПТ)О на систематичній та добре налагоджуваній, частково систематичній або несистематичній основі . З допомогою даних із адміністративних реєстрів та даних опитувань визначають кількісні та якісні показники, що характеризують результати навчання та здобуту кваліфікацію, тривалість навчання, задоволеність від здобутої освіти, працевлаштованість та просування випускника на ринку праці, терміни пошуку роботи, тип контракту, розмір заробітної плати, застосування у роботі набутих під час навчання навичок тощо . Отримані дані використовуються для прийняття управлінський рішень щодо вдосконалення механізмів функціонування системи П(ПТ)О . Україна також здійснює заходи у напрямі проведення моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О . Так, групою експертів програми EU4SKILLS “Кращі навички для сучасної України” у 2020 році було проведено пілотне моніторингове опитування випускників закладів П(ПТ)О . Загалом отримані результати показали, що використання здобутих під час навчання навичок випускників на регіональному ринку праці може бути одним із індикаторів його розвитку . З метою аналізу життєвих планів та кар’єрних траєкторій випускників закладів П(ПТ)О, особливостей процесу працевлаштування в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України у 2023 році було проведено моніторингове дослідження їх кар’єрних траєкторій . Здійсненню моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О України на регулярній основі сприятиме створення модуля П(ПТ)О у програмно-апаратному комплексі “Автоматизований комплекс освітнього менеджменту”, в якому передбачатиметься інтегрованість з вебпрограмою LimeSurvey та міститимуться адміністративні дані випускників . Як напрям подальших наукових розвідок зазначено розроблення методичних рекомендацій щодо проведення моніторингових досліджень кар’єрних траєкторій випускників закладів П(ПТ)О .
  • No Thumbnail Available
    Item
    Регіональний аналіз участі закладів вищої освіти України в конкурсах наукових проєктів 2023 року: ефективність та фактори впливу
    (Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Акбаш, К. С.; Пасічник, Н. О.; Ріжняк, Р. Я.; Луньова, М . В .
    Для закладів вищої освіти (ЗВО) України стає дедалі актуальнішою організація інноваційної діяльності, що охоплює, зокрема, отримання грантів на виконання досліджень та робіт, участь у конкурсах наукових проєктів, підготовку на цій основі наукових кадрів високої кваліфікації . Особливого значення це набуває в контексті розвитку регіонів нашої держави, де університетська наукова діяльність є одним з визначальних факторів інноваційного розвитку територій . Тому метою дослідження є проведення регіонального аналізу участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів 2023 року для визначення ефективності та факторів впливу на таку діяльність . У ході дослідження проаналізовані офіційні результати рейтингування ЗВО України за ефективністю їх участі в головних конкурсах наукових проєктів (міжнародних і вітчизняних), що проводились у 2023 році . За результатами кореляційного аналізу виявлений зв’язок між кількісними показниками рейтингу ЗВО й такими факторами, як h-індекс закладу в базі Scopus, кількість статей у базі Scopus протягом 2019–2023 рр ., штат викладачів у 2023 році, досвід участі у проєктах Erasmus+ КА2, кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 років, сумарне фінансування за проєктами Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр ., кількість іноземних ЗВО партнерів за проектами Erasmus+ КА2 у циклі 2014– 2020 рр . Подальша побудова багатофакторної моделі регресії дала можливість виявити значний вплив на позицію ЗВО в загальному рейтингу таких факторів: кількість статей у базі Scopus за 2019–2023 рр ., кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр ., штат викладачів у 2023 році . Аналіз відмінностей між приватними та державними ЗВО в контексті їхньої участі в конкурсах наукових проєктів 2023 року проводився із застосуванням непараметричного критерія Краскела – Уолліса і виявив, що такі відмінності статистично відсутні . Ефективність участі ЗВО регіонів у конкурсах наукових проєктів 2023 року оцінювалася за кількісними та якісними параметрами . Кількісний аналіз показав відсутність значущої кореляції між кількістю ЗВО регіону, в яких реалізуються проєкти, та середньою позицією ЗВО регіону в загальному рейтингу. Якісний аналіз дав можливість виділити регіони-лідери організації проєктної діяльності в Україні – це Тернопільська область, а також Львівська, Одеська, Харківська, Полтавська та Сумська області . Вважаємо доцільним повернутися до тематики дослідження після накопичення даних для аналізу як мінімум п’ятирічного часового ряду для виявлення тенденцій участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів .
  • No Thumbnail Available
    Item
    Статистичний аналіз ефективності двох інвестиційних полівалютних портфелів у контексті різних криптовалют
    (Статистика України, 2024) Федоренко, А. В.
    Актуальна проблема сучасної світової валютної системи полягає у її недостатній стабільності, що вимагає комплексного реформування в контексті зміни глобального економічного порядку. Ці зміни спонукають до трансформації існуючої системи в мультивалютну з акцентом на валютному поліцентризмі, який виникає внаслідок глобальних фінансово-економічних криз та перерозподілу сил у світовій економіці. Така мультивалютна система відображає зростання впливу різних валют і валютних блоків, що веде до зменшення домінування традиційних валютних резервів, таких як американський долар та євро. Одним із основних аспектів реформування є включення криптовалют у міжнародні валютні відносини, що відкриває нові можливості для диверсифікації інвестиційних портфелів та зменшення валютних ризиків. Криптовалюти, такі як Bitcoin, Ethereum, Solana та BNB, є альтернативою традиційним валютам, що може сприяти нівелюванню валютних коливань завдяки некорельованості з традиційними фінансовими системами. З огляду на це інвесторам необхідно розробляти ефективні стратегії для роботи на високоволатильному ринку криптовалют, що передбачають глибокий аналіз історичних даних, оцінювання ризиків та потенціалу дохідності. Запропонований комплексний підхід базується на статистичному вивченні цих даних та використанні розширених фінансових моделей для прогнозування майбутньої поведінки інвестицій. Розглянуто два полівалютні портфелі з криптовалютами Solana, BNB та Ethereum, при цьому дослідження фокусується на порівнянні ефективності портфелів за результатами аналізу ризиків і прибутковості. Особлива увага приділяється аналізу кореляційного зв’язку між активами, що дозволяє інвесторам краще розуміти взаємозв’язки в межах їхніх портфелів і оптимізувати їх структуру відповідно до змінюваних ринкових умов. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про прямий взаємозв’язок між рівнем ризику та потенційною дохідністю інвестицій, що підкреслює важливість комплексного підходу до управління інвестиційними портфелями. Висновки статті вказують на значні перспективи для подальших досліджень інвестиційних стратегій, особливо у контексті розвитку криптовалютної індустрії. Окреслено нові можливості для моделювання інвестиційних стратегій з урахуванням різноманітних економічних показників та глобальних тенденцій.