№ 2

Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1513

Browse

Now showing 1 - 12 of 12

EU FADN farm classification: first experience of Ukraine in a European perspective
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Yashchenko, L.; Marongiu, S.,; Prokopenko, O.; Kruglyak, H.
The article analyzes the typology of agricultural holdings within the Farm Accountancy Data Network (FADN) and its impact on the formation of the common agricultural policy. The study emphasizes the importance of FADN as a tool for collecting, processing and analyzing economic data on farms, which contributes to the development of effective management strategies and policy-making processes. Particular attention is paid to methodological issues of farm classification and potential benefits of adapting EU experience to the Ukrainian specifics of the agricultural sector. The article describes the methodology used for typological classification based on economic size and farm type (such as specialist crop or livestock farms). It involves grouping farms based on Standard Output (SO). This classification helps identify structural characteristics, income levels, and production focus among farms. The procedure of the farm classification can be described in the following steps: Stage 1: Calculation of Standard Output Coefficients (SOC). Stage 2: Calculation of SO for each production (crops and livestock). Stage 3: Calculation of the total SO of the farm. Stage 4: Determination of the Economic Size of the farm. Stage 5: Determination of the Type of Farm. In addition, the study identifies problems associated with data collection, methodological discrepancies and the integration of small farms into the FADN system. The authors emphasize that the importance of maintaining harmonized typological classifications across EU member states. Such consistency ensures the reliability of cross-country comparisons and supports the formulation of effective agricultural policies that address the diversity of farming structures within the Union. So, the implementation of FADN in Ukraine will contribute to the harmonization of agricultural statistics and comparative analysis at the European level. The article concludes that further improvement of the typology framework and strengthening of digitalization efforts will contribute to better policy formulation and sustainable development of agriculture of Ukraine.
Policy on the Development of Innovation Clusters in the EU. Conclusions and Tasks for Ukraine
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Salikhov M. M.
The article demonstrates that since the early 2000s, the EU’s cluster policy has transformed into one of the key instruments for achieving the strategic goals of the European Union. It has been established that the creation of clusters was embedded in the Lisbon Strategy and, since 2006, received formal regulatory recognition in the official documents of the European Commission. It has been identified that, thanks to the establishment of a High-Level Advisory Group, the foundations of a general cluster development policy within the EU were formed (which became the basis for the introduction of corresponding national policies), as well as specialized platforms and support mechanisms were launched. The study establishes that in EU documents clusters are considered a tool for enhancing the socioeconomic stability of regions (in particular through the implementation of smart specialization strategies), increasing industrial competitiveness, stimulating innovation in small and medium-sized enterprises, and forming transnational value chains. It is concluded that the EU's cluster policy has a complex, cross-sectoral character, combining not only the instruments of innovation, industrial, and regional policies, but also those of other policy areas. Based on the analysis of the EU experience, the following proposals are made: to establish a national-level expert group on cluster policy for developing the conceptual foundations of building a cluster ecosystem in Ukraine; to take measures to ensure coordinated actions among central executive authorities regarding the creation, functioning, and support of clusters within the framework of relevant policies; to designate the development of innovation clusters as a priority of state cluster policy (their development directions should correspond to the priority areas of innovation activity defined by Ukrainian legislation); to launch a budget program for providing state aid to such clusters; and to introduce tools to encourage the internationalisation of Ukrainian innovation clusters, in particular by creating cross-border partnerships with European clusters, research institutions, and businesses aimed at solving common problems under current challenges and threats.
Досвід використання електронних реєстрів для реалізації заходів демографічної політики у розвинених країнах
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Пугачова М. В.
Сучасні системи управління великими об’єктами не можна уявити без інформаційної підтримки, забезпеченої новітніми технологіями. Управління на рівні держави, складовою якого є вироблення політики розвитку різних сфер функціонування суспільства, теж конче потребує значних масивів якісної швидкодоступної інформації. Нинішній етап розвитку інформаційних технологій дозволяє забезпечити державне управління такими інструментами – системами електронних реєстрів і баз даних, які містять необхідні для прийняття рішень відомості. Розроблення державної демографічної політики має свої особливості, зумовлені не тільки важливістю демографічних процесів, які протікають у країні, а й складністю врахування багатьох аспектів, що впливають на життя і здоров’я мешканців. Демографічна політика має бути спрямована на регулювання тенденцій народжуваності, смертності, міграції, на зміну вікової структури населення (наприклад, збільшення частки молоді або літніх людей), статевої структури або на перерозподіл населення між регіонами. Отже, створення та використання систем електронних інформаційних ресурсів, що містять електронні реєстри та бази даних у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта, соціальне забезпечення тощо, а також демографічних реєстрів, які містять найповнішу інформацію про населення, дає змогу забезпечити розроблення державою демографічної політики. Мета статті – дослідження досвіду використання електронних реєстрів для розроблення демографічної політики у певних західноєвропейських країнах, які мають розвинені системи електронних інформаційних ресурсів та порівняно високі демографічні показники. Для цього у статті розглянуто досвід Норвегії та Франції. Норвегію можна, на наш погляд, вважати країною, що має одну з найрозвиненіших систем реєстрів, а рівень смертності та очікувана тривалість життя – серед найкращих європейських показників. Франція, теж маючи достатньо розгалужену систему реєстрів, демонструє одні з найвищих серед розвинених країн загальний коефіцієнт народжуваності й очікувану тривалість життя, які суттєво перевищують середні по ЄС. Виходячи з досвіду розвинених європейських країн, що мають не тільки порівняно непогану демографічну ситуацію, а й добре розроблену систему електронних інформаційних ресурсів, на які спирається уряд під час розроблення відповідних заходів, Україна має продовжити впровадження цифровізації національної системи управління.
Зміни репродуктивних планів студентської молоді внаслідок пандемії COVID-19 і російської агресії: потенційний вплив на народжуваність в Україні
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Рингач Н. О.; Власик Л. Й.
Синергетичний ефект складного комплексу факторів (економічна, соціальна і політична нестабільність в Україні) зумовив стійке зниження народжуваності, починаючи з 2014 року. Негативні зрушення у життєдіяльності, спричинені пандемією коронавірусної хвороби (з 2020 року) через вимушене відкладення дітонародження поглибили прогресування цього зниження. Широкомасштабна російська агресія (з 24.02.2022 року) детермінувала як зміни репродуктивних планів українських громадян, так і можливостей щодо їх здійснення. Мета роботи – на основі соціологічного дослідження з’ясувати позицію української студентської молоді, яка навчається в закладах вищої освіти, щодо репродуктивних планів та бачення впливу на них пандемії COVID-19 і початку повномасштабної війни; проаналізувати та визначити комплекс факторів, що впливають на дітонародження в сучасній Україні; та обґрунтувати припущення щодо перспектив динаміки народжуваності. Інформаційно базою стали результати опитування з вивчення впливу пандемії COVID-19 та російсько-української війни на життя і здоров’я студентів, проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України (нині – Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України) у травні 2022 року. Онлайн-опитування (самозаповнення гуглформи) охопило 523 представники 17 закладів вищої освіти різних регіонів України. Анкета містила запитання про найважливіші зміни у житті та самопочутті за двома блоками: з моменту широкомасштабної російської агресії та з року початку поширення пандемії. Попри певні обмеження, детерміновані часом і умовами проведення дослідження, результати є відображенням позиції щодо репродуктивних планів чисельної групи студентської молоді у визначений період війни. Результати дослідження показали, що зміни репродуктивних планів вже відбилися на зниженні народжуваності у цій соціальній групі, та дали змогу спрогнозувати зменшення дітонародження у найближчому майбутньому. Значущість пандемії COVID-19 як перешкоди репродуктивним планам виявилась меншою, порівняно з війною. Визначаючи характер впливу широкомасштабної російської агресії на плани щодо народження дітей, респонденти найчастіше (56,9%) вибирали варіант “війна змусила відкласти на час після перемоги над ворогом”. Для 24,6% відкладення репродуктивних планів або відмову від них спричинили не стільки війна, скільки пов’язані з нею зміна місця проживання, зниження/втрата доходу, зменшення доступності придбання/оренди житла тощо. Для 9,2% респондентів причиною стало погіршення особистих стосунків. Визначено ключові фактори, що детермінують зрушення народжуваності у сучасній Україні. Очікуване прогресування процесу скорочення народжуваності в Україні після закінчення війни пов’язане як з об’єктивними чинниками (зменшенням кількості осіб репродуктивного віку та, відповідно, їх частки у статево-віковій структурі, постарінням населення, підвищенням середнього віку народження першої дитини, порушенням соматичного та репродуктивного здоров’я частини населення), так і з суб’єктивними (через відтермінування запланованого рішення про народження дитини або навіть відмову від нього). Також імовірні зрушення у народжуваності через недостатньо вивчений довготривалий вплив пандемії COVID-19 на здоров’я, у т. ч. на репродуктивне. Doi
Когнітивні ризики професійного скептицизму в аудиті
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Редько О. Ю.
У статті розглядається непересічна, але досить мало висвітлена тема. Це питання реалізації принципу професійного скептицизму в практиці аудиту та пов’язані з цим когнітивні ризики. Професійний скептицизм – ключовий принцип аудиту, що вимагає критичного мислення та сумніву щодо достатності і достовірності доказів. Однак його реалізація нерідко стикається з когнітивними ризиками, що впливають на здатність аудитора чинити опір зовнішньому тиску та зберігати об’єктивність. Автором детально розглядаються у статті такі ризики: ефект досвіду, аберація свіжості, ефекти колективної думки та самовпевненості, абсолютизація результату, упередження щодо отриманих доказів, надмірна довіра до клієнта та ін. Автором систематизовані основні причини появи когнітивних ризиків у сфері аудиту, які зводяться до такого: необхідність ефективних дій в умовах обмеженого часу та людських ресурсів; не однозначність, недостатня кількість або суттєві протиріччя отриманої інформації; занадто великий обсяг інформації, яка потребує вивчення й аналізу у достатньо стислий час. Такі ризики можуть знижувати об’єктивність аудиторських суджень, впливати на якість висновків та створювати потенційні прогалини у виявленні суттєвих викривлень. Усвідомлення і подолання цих ризиків потребує постійного навчання, впровадження структурованих процедур та розвитку етичної культури в аудиторських фірмах. На думку автора, професійний скептицизм є тією опцією, що забезпечує суспільний попит на послуги аудитора та формує основу результативності аудиторської роботи. Автор упевнений, що професійний скептицизм слід розглядати насамперед у семантичному аспекті. Реалізація цього принципу здійснюється через системний ланцюжок мислення аудитора: сумнів (або невпевненість) – недовіра – прискіпливість – обережність – розсудливість. Не погоджуючись з тезою, що підозрілість є рисою, притаманною саме аудиторам, автор висловлює думку: професійний скептицизм є фундаментом практичної аудиторської діяльності в поєднанні з іншим принципом аудиту – професійною незалежністю. Автор доходить висновку, що уникнути когнітивних ризиків аудитору дуже складно. Водночас законодавчі й нормативні акти щодо аудиту вимагають забезпечення якості аудиторської роботи при збереженні принципу професійного скептицизму через низку застережних заходів.
Оцінка рівня тіньової економіки України в період воєнного стану та визначення ключових факторів впливу
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Поплюйко Я. В.; Мельник М. О.
У статті проаналізовано проблему оцінювання рівня тіньової економіки України в умовах воєнного стану. Досліджено методики, які використовуються як українськими, так і зарубіжними дослідниками для оцінки рівня тіньової економіки. Визначено основні наслідки, з якими стикаються країни з високим рівнем прихованої економіки. Розглянуто сутність прямих і непрямих методів оцінювання тіньової економіки. Окреслено переваги та недоліки найбільш застосовуваних підходів до оцінки рівня тіньової економіки країни, зокрема анкетного опитування, експертних оцінок, розбіжностей у показниках ВВП, розбіжностей у зайнятості, збитковості підприємств, споживання електроенергії, “витрати населення – роздрібний товарооборот”, монетарні методи. Розрахунки здійснено за методикою Міністерства економіки України з метою оцінювання можливості застосування зазначених методів в умовах обмеженої доступності інформації у період воєнних дій. Відсутність офіційної статистики унеможливила застосування методу “витрати домогосподарств – роздрібний товарообіг”. Показник, розрахований за методом споживання електроенергії, продемонстрував значні нетипові коливання, що свідчить про викривлення оцінки та непридатність цього підходу за поточних умов. Показники рівня тіньової економіки, розраховані за трьома з чотирьох застосовних методів, агреговані в інтегральний індекс і проаналізовані в динаміці. Теоретичний аналіз причин тіньової економіки дозволив виокремити її ключові детермінанти. З метою емпіричної оцінки чинників, що впливають на рівень тіньової економіки, побудовано кореляційну матрицю на основі даних за 2021–2023 роки. Матриця включала в себе такі незалежні змінні: індекс сприйняття корупції, індекс верховенства права, індекс розвитку фінансового сектору, індекс легкості ведення бізнесу, рівень інфляції та безробіття. Результати аналізу показали, що інфляція та рівень сприйняття корупції мають найвищу позитивну кореляцію з рівнем тіньової економіки. На основі кореляційного аналізу було відібрано змінні та побудовано регресійну модель, яку можна використовувати для прогнозування рівня прихованої економіки за показниками інфляції та корупції в умовах обмеженого доступу до офіційної інформації. Ефективне подолання тіньової економіки в Україні можливе лише за умови реалізації дієвої антиінфляційної політики та викорінення корупції. У подальших дослідженнях планується розширити побудовану модель за рахунок залучення інших факторів.
Статистика промислового протекціонізму. Частина ІІІ. Технологічні інновації – загальноєвропейський інтерес
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Крехівський О. В.
Ця стаття завершує авторське дослідження впливу держави на промисловість через цілеспрямовані політичні важелі та інституційні рамки. Перші дві частини роботи продемонстрували ефекти промислового протекціонізму, який уряди країн застосовували для подолання наслідків війн, епідемій та криз. У третій частині статті проаналізовано трансформаційні зміни в європейській індустріальній політиці у відповідь на виклики глобальної нестабільності, зокрема на фінансову кризу 2008–2009 рр., пандемію COVID-19 та повномасштабну російську військову агресію. Виявлено відновлення стратегічної ролі промисловості як фундаменту економічної стабільності та технологічного суверенітету. Встановлено посилення державного втручання у промисловий розвиток ЄС як реакція на нові виклики та загрози. Центральною темою дослідження є інструмент державної допомоги на реалізацію важливих проєктів загальноєвропейського інтересу як відповідь на недосконалість ринку, зовнішньоторговельну залежність і фрагментацію ланцюгів доданої вартості. Такі проєкти в ЄС, насамперед у сферах мікроелектроніки, водню, акумуляторів, визначаються високим рівнем міждержавної координації, охоплюють увесь ланцюг доданої вартості та стимулюють приватні інвестиції. Вони також сприяють досягненню економічної безпеки, проривним інноваціям і екологічній трансформації. Змістовна еволюція цього інструменту – від юридичного винятку до повноцінної складової промислової політики – свідчить про переосмислення ролі держави в інноваційному розвитку промисловості. Оновлені 2021 року правила надання державної допомоги розширили пріоритети, уточнили вимоги до першого промислового впровадження та критерії інноваційності, створивши умови для ефективної інтеграції результатів розробок у реальний сектор економіки країн-членів ЄС. Підкреслено, що в умовах геоекономічної конкуренції критичні технології стають інструментом тиску або зброєю недружніх країн, що потребує скоординованої, проактивної політики на рівні ЄС. Україні рекомендовано врахувати досвід ЄС: створити правові засади для підтримки стратегічних інноваційних проєктів; поєднати інструменти державної допомоги з промисловою політикою; визначити пріоритетні технології та брати участь у транснаціональних консорціумах ЄС. Лише синергія національних інтересів України з загальноєвропейськими інтересами дозволить сформувати конкурентну, стійку промисловість та прискорити повоєнне відновлення економіки.
Статистичне оцінювання ефективності державних капітальних інвестицій у розвиток регіонів України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Герасименко С. С.; Горна М. О.; Іваненко Д. В.
Узагальнено застосування статистичних методів до оцінювання ефективності державних капітальних інвестицій у розвиток регіонів України. Обґрунтована доцільність аналізу взаємозв’язків бюджетних вкладень та ключових індикаторів розвитку територій – валового регіонального продукту, рівня зайнятості, підприємницької активності, експортної відкритості та ін. Статистичний аналіз, проведений з допомогою програмного забезпечення Statistica, виявив значущі кореляції між інвестиційними потоками та соціально-економічними показниками. Застосовування таких статистичних методів, як нормалізація даних, кореляційний аналіз, багатовимірне усереднення для інтегральної оцінки та рангова кореляція забезпечили достовірність і обґрунтованість висновків. Запропонований авторами підхід до комплексної оцінки ринкової кон’юнктури регіонів базується на методі багатовимірної середньої зі стандартизацією даних за варіаційним розмахом. Використання цього методу дає змогу обчислити інтегральний рейтинг регіонів, який чітко ідентифікує лідерів та аутсайдерів у динаміці ринкового розвитку. Окрема увага приділена дослідженню взаємозв’язку між економічними рейтингами та екологічним станом регіонів, за результатами якого виявлено помірний обернений зв’язок. Це свідчить про суперечність між економічною активністю й екологічною збалансованістю та вказує на важливість інтеграції екологічних аспектів у стратегії розвитку. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації для вдосконалення регіональної інвестиційної політики, які охоплюють, зокрема, підвищення адресності фінансування, посилення аналітичного моніторингу ефективності інвестицій та диверсифікацію джерел фінансування для максимізації позитивного впливу. Результати дослідження можуть слугувати базою стратегічного планування регіонального розвитку, особливо в умовах бюджетних обмежень, та сприяти досягненню економічного зростання на регіональному рівні.
Статистичний аналіз фінансового сектору України в умовах війни
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Моторин Р. М.; Приходько К. Р.; Момотюк Л. Є.
У статті досліджується вплив війни на фінансовий сектор України та систематизуються механізми прояву цього впливу. Особливості впливу війни на фінансовий сектор України розкрито з допомогою методологічних можливостей системи національних рахунків. Оскільки до фінансового сектору, згідно з методологією системи національних рахунків, належать переважно банки, включно з центральним банком, а також страхові компанії, то увагу сконцентровано саме на цих інституційних одиницях. Продовження війни загострює більшість ризиків у фінансовому секторі. Найбільший із них, кредитний ризик, вже реалізується, і втрати від нього постійно зростатимуть у майбутньому. Фінансові установи поступово визнають кредитні втрати та відображають вплив негативних подій на якість активів. Обмежений попит на кредити, особливо з боку домогосподарств, погіршення якості портфеля та підвищення резервування збільшують ризики прибутковості. Проаналізовано динаміку співвідношення обсягу кредитів, банківських депозитів та інших показників фінансового сектору України. Розкрито роль банківського кредитування у боротьбі з наслідками повномасштабної військової агресії та обґрунтовано заходи, спрямовані на пом’якшення її негативного впливу на економіку. Також проведено аналіз динаміки показників небанківських фінансових установ, в тому числі страхових компаній. На відміну від банків, частина ринку не впоралася з операційними ризиками: фінансові установи зупинили роботу, порушилися процеси, втрачалася інформація. Обсяг операцій небанківських фінансових установ значно зменшився. Попит на страхування та кредитування впав, якість кредитного портфеля кредитних спілок та фінансових компаній погіршилася. Ринок страхування працює. Війна стала каталізатором, який показав реальний стан справ кожного страховика. Фінансово стійкі компанії продовжують свою діяльність і проходять випробування війною. Попри скорочення кількості страхових компаній, загалом вони проходять кризу успішно. Але воєнні реалії змушують страховиків дивитися на нові продукти. Обґрунтовано заходи, спрямовані на покращення стану фінансового сектору України.
Фахова передвища освіта у країнах Європейського Союзу: огляд, статистичний аналіз, кращі практики
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Лєснікова М. В.; Денисюк О. Я.
У статті розглянуто особливості функціонування фахової передвищої освіти у країнах Євросоюзу. Актуальність дослідження зумовлена започаткованими активними процесами інтеграції української освіти у європейській простір, тому важливим є дослідження того, як саме функціонує система фахової передвищої освіти у країнах Євросоюзу, яка її роль, форми здобуття та зв’язок із ринком праці. Мета статті – дослідження функціонування фахової передвищої освіти у країнах Євросоюзу, статистичний аналіз її основних показників та огляд кращих європейських практик. Встановлено, що програми фахової передвищої освіти, або короткого циклу вищої освіти здебільшого реалізуються у громадських коледжах і тривають два роки. Вони відіграють важливу роль у забезпеченні швидкого доступу до працевлаштування, кар’єрного зростання та подальшого здобуття вищої освіти. Попри те, що частка здобувачів, які навчаються за цими програмами, становить у середньому 8% від загальної кількості студентів, популярність програм короткого циклу вищої освіти серед населення країн Євросоюзу поступово зростає. Така динаміка зумовлена запровадженням студентоорієнтованих механізмів навчання, що забезпечують доступ до здобуття освіти для широкого кола осіб – як випускників професійно-технічної освіти, так і працюючих. Програми короткого циклу вищої освіти сприяють реалізації концепції навчання впродовж життя, оскільки є доступними для дорослого населення. Найбільш затребуваними напрямами підготовки в межах таких програм є “Бізнес, адміністрація та право”, “Послуги”, “Інженерія, виробництво та будівництво”, “Охорона здоров’я та соціальне забезпечення”. Проаналізовано кращі практики Франції, Іспанії та Австрії, у яких за програмами короткого циклу вищої освіти навчалися близько 20% від загальної кількості осіб, що здобували вищу освіту. Досвід цих країн демонструє ефективність гнучких освітніх траєкторій і високі показники працевлаштування випускників, адже програми короткого циклу орієнтовані безпосередньо на ринок праці. Перспективним напрямом подальших досліджень визначено проведення порівняльного аналізу функціонування систем короткого циклу вищої освіти в Україні та країнах Європейського Союзу.
Імплементація процедур управлінського обліку в процедури системи управлінського контролю: координація інструментарію
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Зоріна О. А.; Зорін А. В.
У статті висвітлено сучасну практику й окреслено перспективні напрями імплементації управлінського обліку в систему управлінського контролю на підприємствах. Актуальність теми дослідження зумовлена істотними змінами в управлінні сучасним підприємством унаслідок рецесії економіки та ускладнення бізнес-процесів, що потребує модифікації обліково-контрольної системи підприємства шляхом координації процедур управлінського обліку й управлінського контролю. Вказано на необхідність упровадження та функціонування систем управлінського обліку й управлінського контролю, які використовують єдиний інструментарій, тобто сукупність прийомів і способів отримання, обробки, адаптації та подання інформації, що супроводжує прийняття управлінського рішення, а також оцінки ефективності його реалізації. Дослідження існуючих процедур управлінського обліку показало відсутність орієнтації на задоволення інформаційних потреб системи управлінського контролю. Оскільки остання націлена на забезпечення фінансової стійкості та підвищення ефективності діяльності (у тому числі шляхом мобілізації наявних ресурсів), її функціонування передбачає постійний моніторинг основних виробничо-господарських процесів. Виділено сутнісний зміст системи управлінського контролю, властиві їй суб’єктно-об’єктні взаємозв’язки та місце в ній облікової інформації. Виокремлено п’ять основних елементів управлінського контролю, кожен з яких має власне призначення та вирішує завдання, притаманні його профілю. Виділено найефективніші контрольні процедури управлінського обліку й управлінського контролю, аналіз яких дозволяє констатувати деяке їхнє дублювання, що стало основою для розробки взаємозв’язку зазначених процедур з метою координації їхнього інструментарію. Проведене дослідження дозволило сформулювати базові принципи, дотримання яких спрямоване на імплементацію процедур управлінського обліку в процедури системи управлінського контролю підприємства: орієнтація систем управлінського обліку та контролю на особливості бізнес-моделі підприємства; охоплення всіх ключових бізнес-процесів підприємства; повне об’ємне використання матриці ризиків, що відображає можливий вплив конкретного виду ризику та бізнес-процесу на транспарентність фінансової звітності; пріоритет превентивної автоматизованої форми обліку та контролю, спрямованої на запобігання викривлення фінансової звітності; визначення методики й організації системи управлінського обліку та контролю у локальних актах та регламентах підприємства; періодичний моніторинг архітектоніки обох систем щодо її старіння відповідно до розвитку бізнес-моделі підприємства.
Інструменти державної фінансової підтримки наукових досліджень і розробок та інновацій
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Жукович І. А.
Стаття присвячена актуальними питанням державної підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності з метою створення сприятливого середовища для розробки й упровадження нових технологій та інновацій. Значні інвестиції та затрати часу на впровадження наукових досліджень і розробок (НДР) та інновацій роблять їх ризикованими для приватного сектору, тому держава як інвестор і регулятор може знизити ризики та створити стимули для приватних інвестицій. Розглянуто теоретичні засади дослідження інструментів державної фінансової підтримки НДР та інновацій, які використовують у країнах ЄС та ОЕСР. Визначено, що залежно від виду впливу на об’єкт методи фінансування НДР класифікують на прямі (безпосередньо впливають на прийняття економічними суб’єктами рішення) та непрямі (створюють передумови для вибору напрямів розвитку, які відповідають економічним цілям держави й уможливлюють стимулювання підприємницької ініціативи). Висвітлено теоретичні засади прямих методів стимулювання, що реалізуються державою з допомогою таких інструментів: інституційне фінансування; проєктні гранти на державні дослідження; гранти на НДР та інновації для бізнесу; гранти центрів передового досвіду; програми державних закупівель продуктів і послуг; позики та кредити на інноваційну діяльність для компаній; акціонерне фінансування; інноваційні ваучери; стипендії та позики для молодих дослідників. Зазначено, що перевагами прямого фінансування є адресність надання та можливість державного контролю за використанням коштів. Проте створюються умови для лобіювання та корупції, а також підвищується рівень адміністративних витрат на супровід державних ініціатив. Непрямі методи стимулювання вимагають відкладених бюджетних витрат порівняно з прямим фінансуванням. До них належать різні податкові режими, що реалізуються шляхом використання таких інструментів, як податкові пільги або пільги із соціальних внесків, податкові пільги для фізичних осіб, боргові гарантії та схеми розподілу ризиків. У статті висвітлено особливості кожного з указаних видів інструментів і визначено їхній вплив на реалізацію науково-технічної та інноваційної політики, що сприяє забезпеченню технологічної незалежності країни, сталому розвитку та посиленню національній безпеки

Browse

Browsing № 2 by Title