2024

Permanent URI for this communityhdl:123456789/284

Browse

Now showing 1 - 20 of 33

Competitive Advantages of FADN Implementation in Ukraine in the Context of EU Integration
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Moroz M . A .; Yashchenko L . O .; Pugachov V . M .
Annotation . The article discusses the possibilities of implementing the Farm Accountancy Data Network (FADN) in Ukraine as a tool for increasing the agricultural sector’s competitiveness in EU integration conditions . The FADN system, which is already successfully operating in EU countries, collects and analyses economic data of agricultural enterprises, serving as a basis for sound strategic planning and adaptation to new market conditions . The article emphasises that the integration of FADN contributes to harmonising Ukrainian agricultural production standards with European standards, which is an important factor in increasing the country’s export potential . Management optimisation, increased financial transparency, access to international financing, and other competitive advantages are mentioned . The data obtained in the FADN system will allow Ukrainian agricultural producers to compare their efficiency with that of EU enterprises, identify opportunities for increasing productivity, and reduce costs . Special attention is focused on the history and methodological aspects of FADN organisation in EU countries . A list of competitive advantages from implementing FADN in Ukraine has been identified: 1 . Improving access to EU funds . 2 . Increasing the efficiency of the agricultural sector . 3 . Transparency and improvement of agricultural policy management . 4 . Adaptation to EU standards . 5 . Ensuring the accuracy and completeness of information for the analysis and forecasting of the activities of agricultural producers . 6 . Development of scientific research and innovations . At the same time, the key challenges of implementing the system in Ukraine are outlined, including imperfect digitalisation in rural areas and a low level of farmers’ awareness . The article emphasises that implementing FADN is an important step in ensuring the competitiveness of Ukraine’s agricultural sector, its integration into the European market, and the creation of conditions for sustainable development . Successful implementation of FADN in Ukraine requires active state support, educational work among farmers, and infrastructure development for data collection and processing .
Ensuring the Psychological Aspects of Individuals’ Economic Security: Income, Economic Happiness, and Empirical Evidence
(Статистика України, 2024) Pan, Li
Economic security, as a key aspect of state strategy, continues to remain at the forefront of political research and public debates. In light of contemporary global challenges, including geopolitical tensions and economic disruptions such as the COVID-19 pandemic and Russia’s war against Ukraine in 2022, which continues to cause significant harm to the lives, security, and health of individuals in Ukraine and other countries, it is important to consider not only macroeconomic indicators but also the individual economic conditions of citizens. This study is based on data obtained within the framework of the seventh wave of the World Values Survey (WVS), conducted in South Korea. I applied the ordered logit regression (OLR) method and conducted statistical analysis using Stata software to explore the relationship between objective and subjective indicators of individuals and the consequences of subjective feelings of anxiety, level of happiness on the perception of one’s own health. The obtained results clearly demonstrate a strong positive correlation between individuals’ personal economic indicators and their subjective sense of satisfaction and happiness. This indicates that individual economic conditions significantly influence psychological well-being and overall life satisfaction. Moreover, data analysis highlights the need for the development and implementation of effective social programs and strategies aimed at supporting citizens’ economic well-being. Thus, there is a call for active government involvement in creating conditions to improve the economic status of the population with the aim of enhancing happiness levels and overall societal well-being, particularly for those countries with abundant resources to ensure economic prosperity but instead of prioritizing the economic security of their citizens, focus on external threats and under the pretext of security initiate wars against other countries. It is recommended to adopt an approach that balances attention to macroeconomic aspects with consideration of individual citizens’ needs, thereby contributing to sustainable and harmonious societal development. The scientific findings of this study can serve as a basis for the development and implementation of more effective social and economic policy strategies aimed at improving citizens’ quality of life and public welfare.
International Trade of Pharmaceutical Products and Issues of National Security
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Salikhova O . B .
With the COVID-19 pandemic, the world entered a reality that can be called “medicines power” . The closure of factories in China due to strict quarantine, the ban on exporting certain goods from India in early 2020, the unavailability of air transportation, and blocked sea routes caused disruptions in supply and blocked value-added chains . It became evident: there is a threat of depend on the import of active pharmaceutical ingredients and medicaments, medicinal, and pharmaceutical products, production of which is concentrated in Asia . It is clear that countries with scientific, technological, innovational and production capabilities to ensure the needs of healthcare sector (including pharmaceutical goods), are less vulnerable and dependent on imported supplies (mostly from unfriendly nations) . On the contrary, countries lacking adequate resources face national security threats . These threats are especially exacerbated during epidemics, crises, environmental disasters, and military conflicts . The aim of this article is to analyze of EU policy and the key trends in the export of pharmaceutical industry products from the EU, especially after the large-scale russian military invasion of Ukraine in February 2022 (and the European Council’s strong condemnation of russia’s aggressive war against Ukraine, and the imposition of a series of sanctions); in particular the identification of the volume of exports to russia and Ukraine; the development of recommendations for Ukraine regarding the development of the pharmaceutical industry and reducing external dependence on supplies and threats to national security . The analysis showed that in 2023, russia ranked 6th among the largest EU partners for the import of medicinal products, medical and pharmaceutical goods . The EU exported medicaments, medicinal, and pharmaceutical products to russia worth €8 .8 billion (medicaments, medicinal, and pharmaceutical products became the leaders in exports from the EU to russia in 2022–2023) . Ukraine paid $1 .96 billion for the import of this goods; in 2023, the expenses increased to $2 .21 billion (close to the amount paid in 2019, which was $2 .24 billion), despite a significant decrease in Ukraine’s population due to migration, casualties, and the temporary occupation of Ukrainian territories . Since the responsibility of governments lies in efforts to care for the nation’s health, ensure the efficiency of the economic system and social stability, the article justifies the need to initiate negotiations with European partners regarding the construction of pharmaceutical enterprises (relocating from Asia), specifically for the production of pharmaceutical and biological ingredients, as well as finished medicines, within Ukraine . Such measures are a rational and politically justified decision . This will help reduce the EU and Ukraine’s external strategic dependence on supplies (including from unfriendly countries) and ensure the regulation and management of the industry’s development in national interests . In case of threats, this will allow measures to influence the structure and volume of production, which, as the 2020 lockdown showed, turned out to be impossible with the placement of production capacities in countries where the free flow of goods becomes difficult in crisis situations .
Measuring the Sustainable Development and Building Its Global Indicators: The Methodological Framework
(Статистика України, 2024) Kobylynska, Т . V .; Kobylynskyi, V . M .
The article elaborates on the methodological framework for measurement of the sustainable development, incorporated in the EU policy and legislation through the strategy for socio-economic development of EU “Europe 2020” . The 2030 Agenda on Sustainable Development (referred to hereinafter as the 2030 Agenda), fully conforming to the EU’s vision of the future, has become a sustainable development blueprint at global scales . EU member states continue to be leaders in implementing the 2030 Agenda and SDGs with the full compliance with the subsidiarity principle . The monitoring on the progress on the way to SDGs is carried out by the SDGs nomenclature using open and inclusive approach, with the involvement of EU Council Committees (economics, financial, labor, social protection), the European Statistical Advisory Committee, the European Environment Agency, nongovernment organizations, other international organizations and research circles . The indicators measuring the progress towards SDGs have been selected in view of their compliance with the EU policy, potentials, accessibility, country coverage, timeliness and quality . It is emphasized in assessing the regional and sub-regional progress towards SDGs, the United Nations Economic and Social Commission for Asia and the Pacific (UNESCAP) uses two main indicators: index of current progress and index of achieved progress . Three main approaches designed for the same purpose, to assess the progress towards SDGs, were analyzed . It was revealed that these approaches provide responses on absolutely different questions . As each method is specific in terms of data set, analytical tools and ways of results’ interpretation, each country should make its own choice of the methodology to be used . The notion of “achieved progress” can have many different definitions depending on what dimension is addressed, what goal is set, what comparison is made, how the data are aggregated or how the indicators are selected and used . Regarding the domestic trends, it is highlighted that the national statistical system of Ukraine jointly with VoxUkraine and with support from the UN Development Program for Ukraine makes assessment of the progress towards SDGs by UNESCAP methodology .
The National Bank of Ukraine During the War: The Preliminary Assessment of Actions and Effects
(Статистика України, 2024) Motuzka, O . M .; Szyszko, M .
The article contains results of a study on the monetary policy of the National Bank of Ukraine (NBU) in time of the war . NBU does not have a crucial role in management of the crisis related with the war . But it plays a pivotal role in ensuring the proper operation of the national economy, cares about the price stability and supports the economic policy of the state . The NBU’s role in mitigating the economic crisis in Ukraine stemming from the war and in sustaining the social stability is vitally important . It is stressed that the military action accompanied by the humanitarian crisis made NBU refocus the effort on monetary provision of the economy and sustaining the macroeconomic stability . The Russian invasion of Ukraine opened an historic opportunity for watching the monetary policy pursued by a central bank in the conditions of war . Once the large-scale war broke out, the Ukrainian economy (and, hence, the government and NBU) had to encounter vast financial losses . Many citizens fled abroad amid the growing need to purchase imported goods for army supply . This boosted the public expenditures, including hard-currency ones . To keep the reserves, NBU had to impose tough currency restrictions, including ones on the purchase of uncritical imports . To prevent a potential immediate devaluation of hryvna (UAH) at the beginning of the war, NBU fixed UAH rate to foreign currencies on February 24, 2022 and suspended calculations of the reference rate UAH/USD . It is emphasized that NBU has developed a set of potential measures to strengthen the monetary transmission and optimize the structural surplus of UAH liquidity . Details of these measures’ design are being discussed as part of the current consultations of NBU and the Ministry of Finance of Ukraine with IMF . In the forthcoming period, NBU is expected to focus on implementing an updated structure of regulatory capital, updated approaches to determining the risk weights for selected types of assets, the leverage ratio, the limit of significant risks and the standards for information disclosure .
The Russian-Ukrainian War: the Possibility of Assessment of Demographic Losses
(Статистика України, 2024) Puhachova, M. V.
Determining demographic losses in wars is an important and complicated problem for demographers and statisticians and a vital one for the society. To have the result produced, specialists need to assess not only immediate direct death toll among military and civilians due to warfare, but the war-entailed migration of the population beyond the country borders and the decreased birth rate. Regrettably, the full-scale Russian invasion in the Ukrainian territory has already demonstrated an incredibly high death toll. Because the official statistics provided by the State Statistics Service of Ukraine has abstained, since the beginning of 2022, from publishing estimates pertaining to natural and mechanic movement of the population due to security considerations in time of war, researchers have to use information from various analytical websites, produced on the basis of available sources. Another challenge is the prolonged absence of a population census that was performed in independent Ukraine only once, in 2001. Hence, prior to the full-scale invasion the information on the population number (together with the temporarily occupied Crimea and the territories in the East) was based on estimated data. The article presents an attempt to analyze, on the basis of available information, the relative death toll due to the Russian-Ukrainian war over nine years, and to compare it with the analogous data for selected Balkan countries in the wars of late 20th – early 21st centuries. It is demonstrated that the annual relative death toll due to warfare (per 100,000 population) in Ukraine in 2022, although estimated by the available incomplete data, exceed all the analogous figures for Balkan countries. The article’s objective is to explore a feasibility of assessing demographic losses, relative death toll in particular, in time of the Russian-Ukrainian war and Balkan wars. The analysis led to the conclusion that the demographic losses in Ukraine could not be feasibly assessed not only due to missing data on excess casualties caused by the war, but also due to the unknown number of temporary migrants (war refugees) and impossibility to estimate the number of children probably unborn due to the war.
Statistics of State Regulation and Financing of Science and Innovation in Ukraine
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Krekhivskyi O . V .
The russian military aggression and the introduction of martial law in Ukraine have demonstrated the complete dependence on the import of technologies and high-tech goods, particularly those necessary for ensuring defense and security . This situation may be the result of ignoring, in previous years, the need for a targeted state policy aimed at developing technologies (based on native developments), stimulating innovation, and expanding national high-tech production . The aim of the article is to deepen the understanding of the process of organization and state regulation of scientific, technological, and innovation activities in Ukraine, as well as Statistical Assessment of financing from the state budget of priorities defined at the legislative level . It has been determined that the main problems leading to the shortage of high-tech goods and dependence on their imports are the following: the unclear definition of the powers of central executive bodies regarding innovation policy and weak coordination between central executive bodies regarding the implementation of complementary innovation policy measures, as well as the lack of alignment of these measures with the military command bodies and market requirements, hinders the development of required technologies and the scaling of serial production of innovative products . It was revealed that in 2023, the funds from the state budget allocated under the economic classification code 2281 “Scientific research and development, individual activities for the implementation of state (regional) programs” were allocated to approximately 30 recipients (funds managers) . At the same time, only 15 of the main budgetary fund managers under Code 2281 funded projects in 2023 that aligned with the identified priority areas for the development of science and technology . The largest contributors were the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine . The need for the modernization of the legal, economic, and organizational foundations of state policy in the field of scientific & technical and innovation activity in Ukraine has been justified . This includes determining the most effective forms of state stimulation and providing state aid for innovation development . By updating these legal and regulatory frameworks, the government can better support innovation that is critical to national security, defense, and economic stability . This approach will help align state efforts with current needs and ensure that innovation in Ukraine is not only a driver of economic growth but also an essential component of national resilience in the face of both security and economic challenges . To ensure the implementation of a unified scientific, technical, and innovation policy aimed at meeting urgent needs during martial law, it is necessary to update the system of priority areas of scientific, technical, and innovation activities at the legislative level . To evaluate the effectiveness of state scientific, technical, and innovation policies and the measures taken, it is necessary to create a system for informational, analytical, and statistical support of decision making . This includes, first of all, developing a list of indicators for the effectiveness of mechanisms stimulating scientific, technical, and innovative activities within the state-defined priorities in the fields of science, technology, and innovation, as well as a methodology for calculating, collecting, and analyzing these indicators . Moreover, monitoring the effectiveness of mechanisms stimulating scientific, technical, and innovative activities within state-defined priorities should be introduced, using official statistical information and administrative data . Additionally, it is necessary to work on the issue of inventorying government budget expenditures on research and development (by the budgetary authorities) . These issues should become areas for further research and the creation of an appropriate information and statistical toolkit .
Актуальні напрями реформування системи управління держав ним корпоративним сектором в Україні
(Статистика України, 2024) Сафронова, О. М.; Галіцин, В. Є.
У статті уточнені пріоритетні завдання та напрями реформування системи управління державним корпоративним сектором та конкретизовані заходи щодо їх реалізації в сучасних умовах України. Визначено, що удосконалення системи управління державним корпоративним сектором національної економіки пов’язується зі здійсненням корпоративної реформи, зорієнтованої на виконання міжнародних зобов’язань нашої країни. Наразі реформа корпоративного управління державними компаніями й досі перебуває на початковій стадії. Реформаторські зусилля у переважній більшості випадків мають фрагментарний характер, часто є незавершеними і не доповнюються необхідними заходами організаційно-правового, інформаційно-аналітичного, кадрового забезпечення. Це не дозволяє повною мірою використовувати потенціал корпоративної реформи для дієвого антикризового регулювання національної економіки. Аргументовано, що для подолання такого стану справ актуальності набуває здійснення низки заходів, спрямованих на просунення реформи державного корпоративного сектору з урахуванням сучасних реалій господарського життя й управлінської практики в нашій країні. Ці заходи можна умовно розподілити на дві групи залежно від можливих строків їх упровадження. При цьому до групи, що розрахована на середньострокову перспективу (до двох років), доцільно віднести заходи, пов’язані з усуненням найбільш суттєвих прорахунків, виявлених за результатами реформування державного корпоративного сектору в попередній період. До пріоритетних завдань цього спрямування віднесено усунення правових прогалин та установлення порядку організації роботи наглядових рад з урахуванням модернізованої системи їх інформаційного супроводу, оцінювання та мотивації діяльності їх членів. Для групи, зорієнтованої на довгострокову перспективу (понад два роки), пріоритетне значення матиме виконання завдань, спрямованих на оптимізацію розподілу функцій і повноважень між суб’єктами державної власності – уповноваженими органами влади й органами управління державних компаній, а також формування належного конкурентного середовища діяльності відповідних господарських структур. З огляду на це конкретизований перелік доцільних заходів з удосконалення управління державним корпоративним сектором в Україні, який охоплює: опрацювання оновленого механізму оцінювання та мотивації діяльності наглядових рад державних компаній та її членів; упровадження дієвої політики власності та розкриття інформації державними компаніями (у т. ч. з використанням аудиторських перевірок); централізацію функцій з управління відповідними господарськими структурами на загальнодержавному рівні; врегулювання процедур фіксації спеціальних зобов’язань компаній, їхнього банкрутства та установлення мораторію на стягнення їх майна; використання державних гарантій для доступу до фінансування.
Альтернативні стратегії в управлінні розвитком компанії кондитерської галузі
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Костенюк Ю . Б .; Негуляєва Л . С .
Обґрунтовано, що ринок кондитерської продукції України за насиченістю та асортиментом зіставний із ринками провідних європейських країн, зокрема характеризується активним використанням маркетингових прийомів та інструментів, нецінових методів конкуренції . Доведено, що основними проблемами, які стоять зараз перед кондитерськими компаніями України, є збут продукції, постачання сировини з-за кордону, втрата виробництв на окупованих територіях через воєнні дії, фізична втрата виробництв . На прикладі компанії “Акціонерне товариство «Львівська кондитерська фабрика «Світоч»” (далі – АТ «ЛКФ «Світоч» ) у роботі виконано аналіз фінансового стану, досліджено зовнішнє та внутрішнє середовища підприємства, проведено моделювання можливих сценаріїв стратегічного розвитку . Визначено, що за показниками фінансового стану й обсягів реалізації компанія має ліквідний баланс, усі показники рентабельності перебувають у припустимих межах, показники ліквідності та фінансової стійкості свідчать про відносно стабільний рівень . Проведений стратегічний аналіз АТ «ЛКФ «Світоч» дозволив систематизувати проблеми компанії, відстежити загальний стан зовнішнього бізнес-середовища . Показано, що компанія має багато сильних сторін і перспектив, щоб укріплювати позиції на вітчизняному кондитерському ринку . З використанням SWOT-аналізу обґрунтовано, що найвагомішою сильною стороною компанії “Світоч” є її позитивна репутація на ринку . Водночас основні загрози стосуються політичної та економічної нестабільності в Україні та зростання конкуренції . Кінцевий вибір оптимальної стратегії спирається на принципи концепції, систему базових показників, відібраних для аналізу, та передбачає доповнення формального підходу творчим SWOT-аналізом із урахуванням виявлених чинників впливу на очікувані позитивні зміни . Для обґрунтування нової стратегії або зміни пріоритетів чинної запропоновано й виконано SPACE-моделювання на рівні підприємства . Для моделі SPACE сформована система показників, на основі якої встановлені альтернативні варіанти стратегічного розвитку в рамках агресивної стратегії компанії АТ «ЛКФ «Світоч» . У результаті проведеного дослідження виявлено, що за альтернативності вибору компанії “Світоч” слід акцентувати свій розвиток саме на стратегіях інтенсивного та інтегрованого зростання, які не передбачають кардинальних змін в організаційній структурі, через створення нових виробництв та освоєння нетрадиційних ринків збуту .
Аналіз впливу зовнішніх шоків на рентабельність активів суб’єктів господарювання України
(Статистика України, 2024) Моторин, Р. М.; Приходько, К. Р.; Приходько, М. Р.
У статті проаналізовано аналітичні можливості коефіцієнтів рентабельності активів, сконструйованих на основі чистого прибутку, прибутку до вирахування відсотків та податків (EBIT), а також прибутку до вирахування відсотків, податків та амортизації основних засобів і нематеріальних активів (EBITDA). У результаті обрано показник рентабельності сукупних активів. Розроблено практичні рекомендації щодо аналізу рентабельності активів залежно від цілей аналізу та необхідності врахування галузевої структури активів. Для цього запропоновано оцінювати структурні зрушення сукупних активів і рентабельності активів на основі використання так званих інтегральних коефіцієнтів: лінійного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень, квадратичного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень та інтегрального коефіцієнта структурних зрушень Гатєва. Емпіричний економіко-статистичний аналіз впливу COVID-19 та військової агресії РФ на рентабельність активів суб’єктів господарювання України проводився за даними Державної служби статистики України. Інформаційною базою емпіричного аналізу були також дані фінансової звітності українських підприємств за 2019–2022 рр. Розрахунки зроблені з використанням програми Excel. Проаналізовано рентабельність сукупних активів діючих суб’єктів господарювання України в галузевому розрізі в період 2019–2022 років. Доведено, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на всі галузі економіки України. Для половини галузей 2020 рік став збитковим. За період 2019–2020 роки збільшився показник рентабельності сукупних активів діючих суб’єктів господарювання України тільки в галузі охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, що є природним для активної фази дії COVID-19. У 2022 році порівняно з 2021 роком відбулися ще суттєвіші зміни у галузевій структурі рентабельності активів діючих суб’єктів господарювання України. Головною причиною таких негативних змін стала повномасштабна військова агресія РФ. У 2022 році від’ємні показники рентабельності спостерігалися вже в 11 з 18 галузей. Як напрям подальших досліджень зазначено удосконалення методики аналізу рентабельності підприємств різних галузей економіки, особливо кількісної оцінки впливу окремих факторів на показники рентабельності підприємств.
Аналіз стану інформаційного суспільства в Україні
(Статистика України, 2024) Козлов, В. В.; Томашевська, Т. В.; Дивак, В. В.
Цифровий розрив, або розрив між тими, хто має доступ до технологій і може ефективно використовувати їх, і тими, хто їх не має, перебуває у центрі уваги переважної більшості досліджень з проблематики інформаційного суспільства. Дослідження у сфері доступу населення окремих країн до сучасних технологій показують, що, незважаючи на різке розповсюдження мобільного зв’язку та інтернету в країнах, які розвиваються, глобальний цифровий розрив у світі зростає. Упровадження широкосмугового швидкого підключення до інтернету забезпечує певні групи населення можливостями для процвітання, допомагаючи їм отримати технологічні ноу-хау, необхідні для досягнення успіху в цифровій економіці. Більше можливостей, ніж будь-коли раніше, доступно для тих, хто має доступ до технологій. Для тих же регіонів, в яких населення обмежене у своєму доступі до цифрових технології, умови щодо покрашення життя суттєво погіршуються, зменшуючи можливості для розвитку. Така ситуація не сприяє формуванню інформаційного суспільства, зменшуючи загальні можливості регіону або країни отримувати дивіденди від використання новітніх технологій, поглиблюючи соціально-економічну кризу. Майбутній успіх будь-якої країни потребує не лише знайомства з широким спектром технологічних інструментів, а й практичного володіння ними. Якщо країна хоче розвиватися технологічно та залишатися конкурентоспроможною на світовій арені, її громадяни повинні мати високий рівень технологічної компетентності. Для України проблема цифрового розриву залишається досить гострою. У статті розглядаються питання визначення факторів, що впливають на стан доступу та володіння ІКТ в різних регіонах країни. Проведений факторний аналіз виявив, що можна виділити два узагальнюючі фактори, перший з яких пов’язаний з фінансовим забезпеченням розвитку ІКТ в регіоні, а другий – з розширенням кола громадян, які володіють ІКТ на високому рівні. Проведене дослідження розподілу регіонів згідно з цими факторами показало, що більшість регіонів України має низький рівень фінансування впровадження ІКТ, а це, своєю чергою, є основним чинником цифрового розриву в Україні.
Вивчення й аналіз досвіду розвинених країн щодо проведення моніторингових досліджень кар’єрних траєкторій випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та його адаптація для України
(Статистика України, 2024) Лєснікова, М . В .
Розвиток системи професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О) як одного з найважливіших секторів, пов’язаних із ринком праці, має супроводжуватися дієвими кроками для відновлення та зміцнення економіки України . Серед таких кроків – проведення моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О . Якісна інформація щодо інтеграції випускників до ринку праці є одним із ключових джерел для оцінки відповідності здобутої освіти потребам регіональних ринків праці, яка є дуже актуальною для системи П(ПТ)О України . Метою статті є дослідження передових практик моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О, передусім країн ЄС, та можливість адаптації цього досвіду для України . Проведений аналіз країн ЄС показав, що у кожній із них проводяться моніторингові дослідження випускників закладів П(ПТ)О на систематичній та добре налагоджуваній, частково систематичній або несистематичній основі . З допомогою даних із адміністративних реєстрів та даних опитувань визначають кількісні та якісні показники, що характеризують результати навчання та здобуту кваліфікацію, тривалість навчання, задоволеність від здобутої освіти, працевлаштованість та просування випускника на ринку праці, терміни пошуку роботи, тип контракту, розмір заробітної плати, застосування у роботі набутих під час навчання навичок тощо . Отримані дані використовуються для прийняття управлінський рішень щодо вдосконалення механізмів функціонування системи П(ПТ)О . Україна також здійснює заходи у напрямі проведення моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О . Так, групою експертів програми EU4SKILLS “Кращі навички для сучасної України” у 2020 році було проведено пілотне моніторингове опитування випускників закладів П(ПТ)О . Загалом отримані результати показали, що використання здобутих під час навчання навичок випускників на регіональному ринку праці може бути одним із індикаторів його розвитку . З метою аналізу життєвих планів та кар’єрних траєкторій випускників закладів П(ПТ)О, особливостей процесу працевлаштування в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України у 2023 році було проведено моніторингове дослідження їх кар’єрних траєкторій . Здійсненню моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О України на регулярній основі сприятиме створення модуля П(ПТ)О у програмно-апаратному комплексі “Автоматизований комплекс освітнього менеджменту”, в якому передбачатиметься інтегрованість з вебпрограмою LimeSurvey та міститимуться адміністративні дані випускників . Як напрям подальших наукових розвідок зазначено розроблення методичних рекомендацій щодо проведення моніторингових досліджень кар’єрних траєкторій випускників закладів П(ПТ)О .
Використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці
(Статистика України, 2024) Харабара, Т. І.
У статті досліджується значення використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці. Підкреслено актуальність доступу до адміністративних даних судової статистики, окреслено завдання, які виконує судова статистика. При цьому увага зосереджена на потенціалі таких адміністративних даних при їх використанні в офіційній статистиці, що має значення для покращення ефективності судової системи, удосконалення законодавства, прийняття владних управлінських рішень тощо. Проаналізовано сучасний стан роботи судів та Державної судової адміністрації України із судовою статистикою. Показано, що Верховний Суд самостійно затверджує форму статистичної звітності й не подає її до Державної судової адміністрації України, а оприлюднює на власному вебсайті. Встановлено, що Державною службою статистики України оприлюднюється лише статистична інформація про адміністративні правопорушення в Україні, а це свідчить, що адміністративні дані судової статистики наразі в офіційній статистиці практично не використовуються. Акцентовано увагу на актуальності впровадження новітніх технологій задля забезпечення доступності інформаційних даних про результати здійснення судочинства та відмічено позитивні кроки у цьому напрямі, зроблені у зв’язку із запровадженням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Запропоновано залучити до автоматизованої взаємодії цієї системи з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами органів та установ системи правосуддя Державну службу статистики України. Описано першочергові завдання, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування механізму використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці, а також наведено й охарактеризовано етапи цього процесу. Проведеним SWOT-аналізом досліджено сильні та слабкі сторони, а також можливості й загрози процесу використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці.
Витрати на наукові дослідження і розробки: методологічні засади розрахунку та світові тенденції фінансування наукової сфери
(Статистика України, 2024) Жукович, І . А .
Стаття присвячена актуальними питанням фінансування наукових досліджень і розробок (НДР) . Обґрунтовано, що витрати на НДР є одним із основних інструментів науково-технічної та інноваційної політики держави, які сприяють посиленню технологічної незалежності країни, її сталому розвитку та національній безпеці . Хоча питання фінансування НДР є предметом досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців та економістів-практиків, зміни у світових тенденціях щодо джерел фінансування витрат за секторами, видами робіт, галузями наук та у територіальному розрізі потребують подальшого поглибленого дослідження . У статті розглянуто основні показники, що використовують для аналізу витрат відповідно до Керівництва Фраскаті, яке є методологічною основою зі збирання статистичних даних та підготовки звітності щодо вимірювання ресурсів та результатів НДР . Використання єдиної системи базових визначень і класифікацій, загальних підходів до вимірювання ресурсів та результатів НДР надає можливість проводити коректні та якісні міжнародні порівняння . Визначено країни – світові лідери з фінансування наукової сфери . Перше місце займають США, частка яких становить 42,1% у загальному обсязі світових витрат на НДР . На другому місці Китай (17,8%), який спромігся обійти країни ЄС-27 (17,5%) . Висвітлено найважливіші світові проблеми й тенденції інвестування в НДР . Проаналізовано та порівняно основні фінансові показники витрат на НДР для України та інших країн світу . Результати досліджень підтверджують, що наука стала масштабною сферою економічної діяльності, яка з кожним роком потребує все більших фінансових ресурсів . Розглянуто напрями зусиль країн – світових лідерів з інвестицій в НДР щодо покращення інституційних механізмів ефективного фінансування наукової сфери . Окреслено деякі проблеми, що мають місце в Україні, та запропоновано рекомендації для їх вирішення .
Внутрішній аудит . Seсundus Ventus
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Редько О . Ю .
Стаття висвітлює авторську позицію щодо актуалізації питань впровадження внутрішнього аудиту в систему управління . Повернення уваги до внутрішнього аудиту зумовлено набуттям чинності його Глобальних стандартів . Це надає внутрішньому аудиту певне друге дихання (Secundus ventus – лат .) . На думку автора, менеджмент та власники бізнесу все ще досить зверхньо сприймають внутрішній аудит, розглядаючи його як надлишок системи внутрішнього контролю . Є певне нерозуміння системи організації служб внутрішнього аудиту, предмета його уваги, загальних функцій тощо . Стисло схарактеризовано рівні системи внутрішнього контролю, відмінності між внутрішнім контролем і внутрішнім аудитом у розрізах їхнього місця в системі управління, мети, фактора часу, впливу на систему управління, результатів роботи відповідних підрозділів . Вказано на певне послаблення системи внутрішнього контролю на підприємствах . Можна спостерігати два тренди стану контролю в системі менеджменту . Перший – перекладання контрольних функцій на зовнішній аудиторів . При цьому внутрішній контроль концентрується на верхніх щаблях системи управління та в основному зосереджується на дисципліни виконання внутрішніх наказів та розпоряджень, інвентаризації\активів в місцях зберігання, своєчасності розрахунків з державою по податках та зборах . Другий тренд – централізація внутрішнього контролю саме в підрозділі внутрішнього аудиту, який перетворюється в один з головних елементів системи управління . При цьому даний підрозділ починає здійснювати скоріше каральну ніж захисну функції . Це спотворює саму ідею внутрішнього аудиту як багато функціонального органу в системі управління, викликає розлад в системі інформаційного забезпечення управлінських рішень, диверсифікує центри прийняття рішень . Самоконтроль на рівні пересічних виконавців практично нівелюється . В обох трендах розвитку внутрішнього контролю спостерігається акцент саме на дотримання вимог керівництва та частково – чинного законодавства . Акцентовано увагу на переліку ризиків бізнесу, на які спрямована дія внутрішнього аудиту . Серед них виокремлюються та висвітлюються ризики системи управління, ризики системи бухобліку та звітності, ризики системи внутрішнього контролю, ризики персоналу, ризики застосування інформаційних технологій . На завершення пропонується авторський погляд на оцінку ефективності роботи підрозділів внутрішнього аудиту в контексті європейських практик .
Вплив цифровізації на процес прийняття управлінських рішень у міжнародному бізнесі .
(Статистика України, 2024) Гринчак, Н . А .; Горобець, О . О .
У статті досліджено процес прийняття управлінських рішень в міжнародному бізнесі в умовах цифрової економіки . Обґрунтовано, що великі обсяги даних та різнорідні фактори, які потрібно враховувати при прийнятті управлінських рішень, реактивна динаміка розвитку цифрової екосистеми, в якій функціонують міжнародні підприємства, обумовлюють упровадження цифрових технологій у процес прийняття управлінських рішень . Визначено, що цифровою є технологія прийняття управлінських рішень, в якій задіяні ІКТ, цифрові інструменти, інформаційні системи та бази даних з метою швидкого прийняття обґрунтованого управлінського рішення . Зазначено, що найпопулярнішими цифровими інструментами, які використовуються в процесі прийняття управлінських рішень, є: штучний інтелект та машинне навчання; розумні датчики; інструменти бізнес-аналітики; системи підтримки прийняття рішень; інструменти візуалізації даних / доповнена реальність; інструменти управління проєктами; інструменти роботи в команді; інструменти управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM); системи планування ресурсів підприємства (ERP) . Охарактеризовано особливості та сфери їх застосування на різних стадіях процесу прийняття управлінських рішень . Обґрунтовано, що інтеграція цифрових інструментів в управлінську діяльність покращує процес прийняття рішень, робить його більш ефективним, точним і масштабованим . Виокремлено переваги застосування штучного інтелекту в процесі прийняття управлінських рішень у міжнародному бізнесі . Доведено, що при впровадженні та застосуванні цифрових інструментів прийняття управлінських рішень підприємства повинні мати належну політику управління даними та приділяти увагу заходам безпеки для забезпечення цілісності технологічного процесу прийняття рішень в міжнародному бізнесі . Акцентовано увагу на тому, що впровадження цифрових інструментів значно розширює можливості прийняття управлінських рішень, людський фактор залишається критичним для забезпечення безпеки, тому важливо інтегрувати штучний і людський інтелект для підвищення ефективності міжнародної підприємницької діяльності.
До ювілею Елли Марленівни Лібанової
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024)
Методологічні підходи до формування типології домогосподарств України в аспекті їхньої споживчої поведінки
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Огай М . Ю .
Глибоке розуміння особливостей поведінки домогосподарств має ключове значення для розробки й реалізації ефективних та результативних політик у різних сферах життя суспільства, зокрема в економічній і соціальній . Сучасні підходи до аналізу споживчої поведінки базуються на колективних моделях, в основу яких покладений принцип урахування внутрішньої структури домогосподарств та різноманітності в уподобаннях та інтересах його членів . При цьому береться до уваги той факт, що повноваження (права) щодо прийняття рішень у домогосподарстві можуть бути нерівномірно розподілені між його членами через такі фактори, як рівень доходів, стать, вік, соціально-економічний статус тощо . Тому актуальною є розробка типології домогосподарств, яка б ураховувала ці фактори та дозволяла точніше прогнозувати споживчу поведінку домогосподарств . У статті розглянуто методологічні підходи до формування типології домогосподарств на основі різних характеристик як домогосподарства в цілому, так і його членів . Насамперед це поділ домогосподарств за чисельним складом, соціально-демографічними характеристиками членів домогосподарства, за економічним статусом, залежно від основного джерела доходу, за соціальним становищем . Взято до уваги і територіальне розміщення домогосподарств, яке також впливає на внутрішньосімейний процес переговорів . На основі застосування методу статистичного моделювання здійснено оцінювання впливу комплексу факторів на споживчі витрати домогосподарств залежно від наборів соціально-демографічних характеристик їх членів, а також показників доходів . Дослідження споживчої поведінки в Україні виявило цікаву тенденцію: жінки справляють більший вплив на споживчі витрати та розподіл ресурсів у домогосподарствах, особливо це стосується сімейних пар різного віку . Цікаво, що заможні жінки більш суттєво впливають на споживчі витрати, ніж бідніші . Водночас вплив чоловіків є більшим у малих містах та сільській місцевості, тоді як у великих містах цей вплив менший . Розроблена типологізація домогосподарств може бути використана з метою розробки прикладного інструментарію для оцінки соціально-економічного стану домогосподарств, пропозиції праці домогосподарствами, факторів підвищення економічної активності окремих груп населення, економічної нерівності всередині домогосподарств тощо .
Непряма оцінка професійно-кваліфікаційних характеристик зовнішніх мігрантів з України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Розбицький М . А .
Актуальність дослідження зумовлена значними втратами трудового потенціалу України внаслідок зовнішньої міграції, викликаної повномасштабною війною . Втрата кваліфікованих працівників суттєво впливає на демографічну ситуацію та функціонування національного ринку праці . Проблема дефіциту робочої сили загострює дисбаланс між попитом і пропозицією праці, посилюючи економічні та соціальні виклики, що стоять перед країною . У роботі окреслено проблему втрат професійно-кваліфікаційних груп через зовнішню міграцію . Основною метою є наближена оцінка втрат для України, зокрема аналіз демографічної та професійнокваліфікаційної структури тих, хто залишив країну . У дослідженні використано сучасні методи аналізу даних, включаючи гармонізацію та апроксимацію показників, що дозволило об’єднати інформацію з різних джерел . Використано дані офіційної статистики, міжнародних досліджень та емпіричних опитувань мігрантів у приймаючих країнах . Результати дослідження підтверджують, що найбільших втрат зазнали висококваліфіковані професійні групи, такі як фахівці, професіонали та керівники . Структурний аналіз демонструє, що переважна частина мігрантів – це особи працездатного віку, серед яких більшість становлять жінки з вищою або спеціальною освітою . Географічний розподіл мігрантів свідчить про зосередження значної їх частини у країнах Центральної та Західної Європи, зокрема у Польщі та Німеччині . За результатами оцінки втрат, дефіцит робочої сили в Україні найбільше відчутний у сферах освіти, охорони здоров’я, технічних спеціальностей та управління . Авторський внесок полягає в оцінці втрат професійно-кваліфікованих груп населення України та у створенні основи для подальших досліджень, спрямованих на відновлення економічного потенціалу та розробку стратегій мінімізації негативних наслідків міграції для ринку праці .
Освітньо-кваліфікаційні дисбаланси на молодіжному ринку праці міста Києва: виклики і перспективи
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Ільїч Л . М .; Акіліна О . В .
У статті досліджено проблему кваліфікаційної невідповідності молоді на ринку праці м . Києва в умовах сучасних економічних і соціальних викликів . На основі аналізу вертикальної (надлишкова освіченість) та горизонтальної (недостатня відповідність між освітою і професією) невідповідностей визначено ключові дисбаланси між підготовкою кадрів у системі освіти та запитами ринку праці . Особливу увагу приділено ролі професійно-технічної освіти, яка в умовах військового часу стикається зі зростаючими труднощами, зокрема міграцією здобувачів освіти і викладачів, зміною структури ринку праці та зниженням можливостей прогнозування потреб у кваліфікаціях . Також висвітлено перспективи застосування моделі професійно-кваліфікаційного прогнозування, розробленої українськими та міжнародними експертами . Водночас зазначено, що в умовах війни ця модель виявила свою недостатню ефективність через радикальні зміни в економіці, руйнування інфраструктури та демографічні виклики . Зазначається, що для адаптації моделі необхідно враховувати нові економічні реалії, зокрема зростання попиту на професії у секторах відновлення, таких як будівництво, транспорт, енергетика, медицина, логістика, інфраструктура, оборонна промисловість . На основі проведеного дослідження запропоновано низку заходів для вдосконалення системи управління професійно-технічною освітою та регіонального замовлення . Підкреслено необхідність щорічного прогнозування потреб у робочій силі на локальному рівні, вдосконалення моніторингу ринку праці, розробки нових методик діагностики попиту та пропозиції кваліфікацій, а також забезпечення прозорості даних для всіх зацікавлених сторін . Окрему увагу приділено активізації співпраці між закладами професійно-технічної освіти та роботодавцями для узгодження підготовки кадрів із потребами ринку праці . Таким чином, стаття пропонує комплексний підхід до вирішення проблеми кваліфікаційної невідповідності молоді у м . Києві та формулює рекомендації щодо адаптації системи освіти до викликів воєнного часу та повоєнного відновлення .

Browse

Browsing 2024 by Title