2024

Permanent URI for this communityhdl:123456789/284

Browse

Now showing 1 - 20 of 42

Стратегічне планування національного розвитку: міжнародний та вітчизняний досвід . Частина ІІ . Вітчизняний досвід стратегічного планування
(Статистика України, 2024) Сітнікова, Н . П .; Кулак, А . О .
У статті висвітлюються питання стратегічного планування національного розвитку на довгострокову перспективу, зокрема наведено аналіз міжнародного досвіду та стану вітчизняного стратегічного планування . Також розглянуто законодавче підґрунтя і досвід розроблення довгострокових стратегій національного та сталого розвитку . У другій частині статті надається огляд вітчизняної практики стратегічного планування, а саме огляд нормативно-правової бази, ретроспективний огляд розроблення довгострокових стратегій національного розвитку та стратегічних документів зі сталого розвитку, висвітлюється поточний стан стратегічного планування в Україні . Зазначається нагальна необхідність удосконалення національної системи державного стратегічного планування на основі урахування досвіду інших країн та застосування найкращих світових практик . Значну увагу приділено проблемам довгострокового сегменту стратегічного планування національного розвитку . У сучасних умовах слід модернізувати законодавчу базу для створення якісно нової системи стратегічного планування, здійснити субстантивний аудит стратегічних документів та оцінку їх реалізації, забезпечити впровадження цифрових технологій у процеси моніторингу . Процес планування має враховувати принципи менеджменту, що базується на результаті, та ґрунтуватися на доказовій базі, фактах та якісних даних як на етапі планування, так і на етапі моніторингу і оцінки . Стратегія національного розвитку України на довгострокову перспективу може слугувати стрижнем оновленої системи стратегічних документів та орієнтиром для прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень, які, своєю чергою, мають ґрунтуватися на результатах фактологічного аналізу (evidence based decision making) . Довгострокова стратегія має виконувати декілька ключових функцій, таких як цілепокладальна, координаційна, інтеграційна, регулятивна та спрямовуюча . У статті робиться висновок про доцільність вдосконалення стратегічного планування в Україні для забезпечення сталого розвитку навіть за умови викликів поточного часу на етапі переходу від відновлення до розвитку.
Статистичний аналіз ефективності двох інвестиційних полівалютних портфелів у контексті різних криптовалют
(Статистика України, 2024) Федоренко, А. В.
Актуальна проблема сучасної світової валютної системи полягає у її недостатній стабільності, що вимагає комплексного реформування в контексті зміни глобального економічного порядку. Ці зміни спонукають до трансформації існуючої системи в мультивалютну з акцентом на валютному поліцентризмі, який виникає внаслідок глобальних фінансово-економічних криз та перерозподілу сил у світовій економіці. Така мультивалютна система відображає зростання впливу різних валют і валютних блоків, що веде до зменшення домінування традиційних валютних резервів, таких як американський долар та євро. Одним із основних аспектів реформування є включення криптовалют у міжнародні валютні відносини, що відкриває нові можливості для диверсифікації інвестиційних портфелів та зменшення валютних ризиків. Криптовалюти, такі як Bitcoin, Ethereum, Solana та BNB, є альтернативою традиційним валютам, що може сприяти нівелюванню валютних коливань завдяки некорельованості з традиційними фінансовими системами. З огляду на це інвесторам необхідно розробляти ефективні стратегії для роботи на високоволатильному ринку криптовалют, що передбачають глибокий аналіз історичних даних, оцінювання ризиків та потенціалу дохідності. Запропонований комплексний підхід базується на статистичному вивченні цих даних та використанні розширених фінансових моделей для прогнозування майбутньої поведінки інвестицій. Розглянуто два полівалютні портфелі з криптовалютами Solana, BNB та Ethereum, при цьому дослідження фокусується на порівнянні ефективності портфелів за результатами аналізу ризиків і прибутковості. Особлива увага приділяється аналізу кореляційного зв’язку між активами, що дозволяє інвесторам краще розуміти взаємозв’язки в межах їхніх портфелів і оптимізувати їх структуру відповідно до змінюваних ринкових умов. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про прямий взаємозв’язок між рівнем ризику та потенційною дохідністю інвестицій, що підкреслює важливість комплексного підходу до управління інвестиційними портфелями. Висновки статті вказують на значні перспективи для подальших досліджень інвестиційних стратегій, особливо у контексті розвитку криптовалютної індустрії. Окреслено нові можливості для моделювання інвестиційних стратегій з урахуванням різноманітних економічних показників та глобальних тенденцій.
Вплив цифровізації на процес прийняття управлінських рішень у міжнародному бізнесі .
(Статистика України, 2024) Гринчак, Н . А .; Горобець, О . О .
У статті досліджено процес прийняття управлінських рішень в міжнародному бізнесі в умовах цифрової економіки . Обґрунтовано, що великі обсяги даних та різнорідні фактори, які потрібно враховувати при прийнятті управлінських рішень, реактивна динаміка розвитку цифрової екосистеми, в якій функціонують міжнародні підприємства, обумовлюють упровадження цифрових технологій у процес прийняття управлінських рішень . Визначено, що цифровою є технологія прийняття управлінських рішень, в якій задіяні ІКТ, цифрові інструменти, інформаційні системи та бази даних з метою швидкого прийняття обґрунтованого управлінського рішення . Зазначено, що найпопулярнішими цифровими інструментами, які використовуються в процесі прийняття управлінських рішень, є: штучний інтелект та машинне навчання; розумні датчики; інструменти бізнес-аналітики; системи підтримки прийняття рішень; інструменти візуалізації даних / доповнена реальність; інструменти управління проєктами; інструменти роботи в команді; інструменти управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM); системи планування ресурсів підприємства (ERP) . Охарактеризовано особливості та сфери їх застосування на різних стадіях процесу прийняття управлінських рішень . Обґрунтовано, що інтеграція цифрових інструментів в управлінську діяльність покращує процес прийняття рішень, робить його більш ефективним, точним і масштабованим . Виокремлено переваги застосування штучного інтелекту в процесі прийняття управлінських рішень у міжнародному бізнесі . Доведено, що при впровадженні та застосуванні цифрових інструментів прийняття управлінських рішень підприємства повинні мати належну політику управління даними та приділяти увагу заходам безпеки для забезпечення цілісності технологічного процесу прийняття рішень в міжнародному бізнесі . Акцентовано увагу на тому, що впровадження цифрових інструментів значно розширює можливості прийняття управлінських рішень, людський фактор залишається критичним для забезпечення безпеки, тому важливо інтегрувати штучний і людський інтелект для підвищення ефективності міжнародної підприємницької діяльності.
Структурно-просторові дисбаланси розвитку економіки України в умовах війни: статистична оцінка
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Іщук С. О.; Жулканич В. О.
Російська збройна агресія різко загальмувала соціально-економічний розвиток України, спричинила колосальну втрату людського капіталу, виробничих і невиробничих активів, порушення логістики та господарських зв’язків. Наслідком руйнацій і втрат стала суттєва структурно-просторова трансформація національної економіки. Метою статті є статистична оцінка ключових трендів розвитку економіки регіонів України в умовах повномасштабної війни. На основі аналізу значень показника валового внутрішнього продукту України діагностовано структурні зміни в національній економіці упродовж 2021–2023 років. Проведено статистичну оцінку динаміки загальних площ будівель (у розрізі житлових і нежитлових) на початок будівництва і прийнятих в експлуатацію за регіонами України. Виявлено, що вектори нового будівництва змістилися у західні (Закарпатську, Івано-Франківську і Чернівецьку) та центральні (Вінницьку і Житомирську) області. Проаналізовано динаміку відновлення української переробної промисловості у розрізі виробництв. Висвітлено проблеми функціонування металургійних підприємств. Акцентовано на позитивній трансформації промислового сектору національної економіки в напрямі збільшення частки машинобудування у структурі промислової продукції. За результатами аналізу індексу сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва в Україні визначено тенденції тренду цього показника. Проведено структурно-динамічну оцінку посівних площ сільськогосподарських культур у регіонах за період великої війни. Встановлено, що зменшення обсягів виробництва продукції рослинництва в Україні щільно корелює із втратою посівних площ. На основі порівняльних оцінок експортної активності в регіональному розрізі виявлено, що концентрація вітчизняного експортного потенціалу поступово переміщається у західні та центральні області України. Констатовано, що в Україні поглибилася тенденція домінування в експорті низькотехнологічних товарів, а в імпорті – високотехнологічних. Останнє пояснюється зростанням потреб вітчизняного оборонно-промислового комплексу у відповідній номенклатурі продукції машинобудування.
Питання структуризації процедурного забезпечення в аудиторській практиці
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Лубенченко, О . Е .; Редько, О . Ю .
Оновленим Законом України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність в Україні” внесено зміни щодо впровадження, нагляду за аудиторською діяльністю й наближено вітчизняну аудиторську практику до європейських вимог . Фінансова звітність суб’єктів господарювання в усіх суттєвих аспектах має відповідати вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим встановленим вимогам . Аудит фінансової звітності як аудиторська послуга націлений на висловлення незалежної думки аудитора щодо такої звітності . Це реалізується через упровадження певних аудиторських процедур . У статті надано визначення, що таке процедура . Процедура розглядається як взаємопов’язана або офіційно встановлена послідовність (чи порядок, чи алгоритм) будь-яких дій, будь-якої діяльності . Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2020 року (далі – МСА) надають перелік процедур для кожного зі стандартів . Проте автори доводять, що практика аудиту потребує структуризації процедур за етапами аудиту: підготовчим, планування, виконання завдання, завершальним . Саме для цих етапів на підстава аналізу МСА виокремлені аудиторські процедури . Так, підготовчий етап вимагає таких процедур, як оцінка, запит, керівництво, нагляд та огляд завдання . Автори зауважують, що процедури керівництва, нагляду та огляду виконаної роботи здійснюється на всіх етапах аудиту . Етап планування потребує оцінки ризиків, а його процедурним забезпеченням є запит, спостереження та інспектування, аналітичні процедури оцінки ризиків . На цьому етапі також здійснюється планування подальших аудиторських процедур для збору доказів щодо фінансової звітності у відповідь на оцінені ризики . Етап виконання завдання потребує застосування тестів заходів контролю і процедур по суті (тестів деталей та аналітичних процедур по суті) . Останні за МСА охоплюють: інспектування, спостереження, зовнішнє підтвердження, повторне обчислення (перерахунок), повторне виконання/ тестування заходів контролю, аналітичні процедури, у т . ч . використання моделі прогнозування . На завершальному етапі здійснюється оцінка аудиторських доказів (акумулювання викривлень, виявлених під час аудиту, оцінювання впливу невиправлених викривлень на фінансову звітність), подаються запити управлінському персоналу суб’єкта господарювання, звітність якого перевіряється, проводиться коригування рівня суттєвості (за необхідності) . Структуровані за етапами процедури дозволять практикуючим аудиторам зібрати достатні та прийнятні докази, які стануть підґрунтям аудиторської думки щодо фінансової звітності .
Освітні індикатори в упровадженні реформи “Нова українська школа”
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Денисюк О . Я .; Титаренко Н . В .
У статті представлено місце освітніх індикаторів у системі збору статистичних даних про стан реформування загальної середньої освіти в контексті впровадження реформи “Нова українська школа” . Поняття “індикатор” у роботі визначено як набір статистичних даних, що відображають стан, рівень, стабільність або змінюваність, результативність функціонування системи освіти . Досліджено вимоги, що висуваються до інформаційно-аналітичних баз даних, які використовують для обрахунку індикаторів . Наголошено, що такі бази даних можна отримувати з різних джерел – складових освітньої статистики . Сконцентровано увагу на двох джерелах даних, які використовуються Державною науковою установою “Інститут освітньої аналітики” упродовж упровадження реформи “Нова українська школа”, а саме: 1) офіційна державна статистична інформація; 2) дані, отримані за результатами моніторингових досліджень стану освіти . Моніторингові дослідження щодо стану впровадження реформи, які проводить Інститут, зосереджуються переважно на напрямах “контекст”, “ресурси” та “процеси” . З метою отримання об’єктивних і надійних даних авторами розроблено перелік індикаторів, які охоплюють усі складові освітнього процесу та слугують основою формування анкет для учасників досліджень . Обґрунтовано необхідність урахування низки вимог задля підвищення надійності отриманих статистичних даних та обрахованих на їхній основі індикаторів . У статті висвітлено ряд індикаторів . Зокрема, індикатор “Розподіл вчителів за їх роллю в освітньому процесі” показує динаміку зміни ставлення вчителів 1 та 5 класів на початковому етапі упровадження реформи . Індикатор “Кількість учнів на одного вчителя” описано у порівнянні з аналогічним показником, який використовується Організацією економічного співробітництва та розвитку в щорічних звітах про стан освіти у країнах-членах . Зроблено висновок, що збирання статистичних даних, обрахунок індикаторів та їх аналіз дозволяють фіксувати ситуацію за різними аспектами реформи “Нова українська школа” й надавати рекомендації зацікавленим особам для подальшого успішного упровадження реформи . Рекомендовано поєднувати збирання офіційної державної статистичної інформації з даними моніторингових досліджень в одній електронній системі “Програмно-апаратний комплекс «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту»”, адміністратором якої є ДНУ “Інститут освітньої аналітики”, для поглиблення аналізу освітньої системи як у стабільному стані її функціонування, так і на етапі реформування .
Стратегічне планування національного розвитку: міжнародний та вітчизняний досвід. Частина I. Міжнародний досвід стратегічного планування
(Статистика України, 2024) Сітнікова, Н. П.; Кулак, А. О.
У статті розглядаються питання стратегічного планування національного розвитку, при цьому у першій частині проаналізовано міжнародний досвід, а дослідження стану вітчизняного стратегічного планування подано у другій частині. У першій частині статті наведено огляд законодавчого підґрунтя стратегічного планування у США, Великій Британії, Канаді та ЄС, а також міжнародний досвід розроблення стратегій національного розвитку та стратегій сталого розвитку у країнах ЄС. При цьому значну увагу приділено процесу стратегічного планування, встановленню системи показників для моніторингу національного розвитку, які є необхідними для оцінювання інтервенцій, стратегій і програм. Висвітлено, як країни ЄС застосовують партисипативний підхід до визначення цілей, упроваджують цифрові технології у процеси моніторингу та визначають вимоги до оцінювання стратегічних документів. Показано, що процес планування у країнах ЄС ураховує принципи менеджменту, що ґрунтується на результаті (насамперед щодо теорії змін) та на доказовій базі. Встановлення цілей базується на дослідженнях національної специфіки розвитку, партисипативно визначених суспільних потребах та положеннях довгострокової візії бажаного майбутнього стану держави. Завдання стратегій національного розвитку з відповідними показниками чітко підпорядковані цілям. Стратегія національного розвитку (або сталого розвитку) будь-якої країни надає орієнтири для інших середньострокових стратегій, програм і бюджетного процесу на середньострокову перспективу. Від визначення цільових орієнтирів, розроблення програми, встановлення системи завдань і заходів з визначеними показниками й оцінювання попередніх стратегій розвитку багато в чому залежать спрямованість і темпи подальших перетворень у кожній країні. Майже всі стратегії розвинених країн містять цифрову модель моніторингу. Вивчення динаміки показників, встановлених як цільові орієнтири у стратегічних документах розвинених країн, аналіз звітності та її публічна презентація, практики висвітлення досягнень у засобах масової інформації свідчать, що здійснення відкритого громадського моніторингу стану виконання зобов’язань урядових інституцій щодо реалізації стратегії національного розвитку є однією із головних ознак демократичного суспільства.
The Russian-Ukrainian War: the Possibility of Assessment of Demographic Losses
(Статистика України, 2024) Puhachova, M. V.
Determining demographic losses in wars is an important and complicated problem for demographers and statisticians and a vital one for the society. To have the result produced, specialists need to assess not only immediate direct death toll among military and civilians due to warfare, but the war-entailed migration of the population beyond the country borders and the decreased birth rate. Regrettably, the full-scale Russian invasion in the Ukrainian territory has already demonstrated an incredibly high death toll. Because the official statistics provided by the State Statistics Service of Ukraine has abstained, since the beginning of 2022, from publishing estimates pertaining to natural and mechanic movement of the population due to security considerations in time of war, researchers have to use information from various analytical websites, produced on the basis of available sources. Another challenge is the prolonged absence of a population census that was performed in independent Ukraine only once, in 2001. Hence, prior to the full-scale invasion the information on the population number (together with the temporarily occupied Crimea and the territories in the East) was based on estimated data. The article presents an attempt to analyze, on the basis of available information, the relative death toll due to the Russian-Ukrainian war over nine years, and to compare it with the analogous data for selected Balkan countries in the wars of late 20th – early 21st centuries. It is demonstrated that the annual relative death toll due to warfare (per 100,000 population) in Ukraine in 2022, although estimated by the available incomplete data, exceed all the analogous figures for Balkan countries. The article’s objective is to explore a feasibility of assessing demographic losses, relative death toll in particular, in time of the Russian-Ukrainian war and Balkan wars. The analysis led to the conclusion that the demographic losses in Ukraine could not be feasibly assessed not only due to missing data on excess casualties caused by the war, but also due to the unknown number of temporary migrants (war refugees) and impossibility to estimate the number of children probably unborn due to the war.
Фінансовий моніторинг в аудиторській фірмі: оцінка ризик-профілю клієнта
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Лубенченко О. Е.; Шульга С. В.
Стаття присвячена актуальними питанням здійснення первинного фінансового моніторингу спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу – аудиторським фірмами. У статті привернуто увагу до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” щодо розробки внутрішніх положень, правил і документів з питань фінансового моніторингу. Також проаналізовано приписи наказу Міністерства фінансів України № 465 “Про затвердження критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення”. Авторки розглядають основні критерії та процедури оцінки ризиків, які використовуються для виявлення та мінімізації ризиків легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та інших незаконних фінансових операцій. Розроблено порядок оцінки ризик-профілю клієнта аудиторської фірми, опитувальник для клієнта аудиторської фірми щодо визначення його ризик-профілю, який включає оцінку типу клієнта та його географічного розташування, оцінку типу (виду) послуги (продукту), способу (каналу) надання чи отримання послуги (продукту) клієнтом. Опитування проводиться із залученням представника клієнта, а результати оцінюються менеджментом аудиторської фірми у балах. У підсумку обирається максимальний узагальнюючий показник, на підставі чого визначається рівень ризику відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом: неприйнятно високий; високий; середній; низький. Такий опитувальник складається до встановлення ділових відносин, тобто на етапі прийняття клієнта та аудиторського завдання. Для більшої зручності критерії, які визначають оцінку ризик-профілю клієнта, агреговано з огляду на специфіку діяльності аудиторських фірм, що сприятиме ефективному управлінню ризиками. Методичні доробки щодо оцінки ризик-профілю клієнта суб’єкта аудиторської діяльності забезпечують дотримання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу і надають аудиторським фірмам інструментарій для протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Еміграція українських учених та її вимірювання
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Єгоров І. Ю.
Стаття присвячена проблемам визначення обсягів еміграції науковців з України. Надано стислий аналіз літератури з проблем міграції та розглянуто оцінки рівня міграції науковців, зроблені у період незалежності. Проаналізовано підходи до обліку кількості мігрантів та конкретні показники обсягів еміграції, розроблені у 1990-ті роки та на початку ХХІ століття. Показано, що методи, які використовувалися у вітчизняній науці, не відображали у повній мірі процеси наукової еміграції. Окрему увагу у роботі приділено досвіду інших країн щодо повернення вчених-мігрантів на батьківщину. Зазначено, що для України можуть бути корисними заходи, які вживались у цій сфері урядами Тайваню та Китаю. На відміну від країн Східної Європи, цим країнам вдалося повернути додому значну частку фахівців із більш розвинених країн, таких як, наприклад, США. Обґрунтовано, що важливим кроком для отримання надійних даних може стати започаткування спеціалізованих досліджень у кооперації із країнами – реципієнтами мігрантів на кшталт реалізованого у країнах ОЕСР проєкту CDH (Careers of Doctorate Holders). У роботі наведено оцінки реальних та потенційних втрат наукового кадрового потенціалу України внаслідок війни з РФ через зовнішню міграцію. У висновках запропоновано заходи з удосконалення статистики міграції у науковій сфері, зокрема завдяки упровадженню на новій основі загального реєстру науковців. Це, між іншим, дозволить мати інформацію про процеси переміщення кваліфікованих кадрів між окремими установами та секторами національної економіки. Зазначено, що припинити повністю еміграцію науковців найближчим часом буде практично неможливо. Стимули для її сповільнення повинні охоплювати не тільки досить очевидні заходи з підвищення зарплат та забезпечення кращих умов роботи (що важко реалізувати під час війни та у повоєнні часи), а й стимулювання розвитку високотехнологічних виробництв, що може надати імпульс для проведення досліджень і розробок у бізнес-секторі економіки. Подальші дослідження мають бути спрямовані на детальніше вивчення мотивів міграції у представників різних наукових дисциплін та аналіз наслідків відпливу наукових кадрів для основних секторів економіки України.
Методологічні підходи до формування типології домогосподарств України в аспекті їхньої споживчої поведінки
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Огай М . Ю .
Глибоке розуміння особливостей поведінки домогосподарств має ключове значення для розробки й реалізації ефективних та результативних політик у різних сферах життя суспільства, зокрема в економічній і соціальній . Сучасні підходи до аналізу споживчої поведінки базуються на колективних моделях, в основу яких покладений принцип урахування внутрішньої структури домогосподарств та різноманітності в уподобаннях та інтересах його членів . При цьому береться до уваги той факт, що повноваження (права) щодо прийняття рішень у домогосподарстві можуть бути нерівномірно розподілені між його членами через такі фактори, як рівень доходів, стать, вік, соціально-економічний статус тощо . Тому актуальною є розробка типології домогосподарств, яка б ураховувала ці фактори та дозволяла точніше прогнозувати споживчу поведінку домогосподарств . У статті розглянуто методологічні підходи до формування типології домогосподарств на основі різних характеристик як домогосподарства в цілому, так і його членів . Насамперед це поділ домогосподарств за чисельним складом, соціально-демографічними характеристиками членів домогосподарства, за економічним статусом, залежно від основного джерела доходу, за соціальним становищем . Взято до уваги і територіальне розміщення домогосподарств, яке також впливає на внутрішньосімейний процес переговорів . На основі застосування методу статистичного моделювання здійснено оцінювання впливу комплексу факторів на споживчі витрати домогосподарств залежно від наборів соціально-демографічних характеристик їх членів, а також показників доходів . Дослідження споживчої поведінки в Україні виявило цікаву тенденцію: жінки справляють більший вплив на споживчі витрати та розподіл ресурсів у домогосподарствах, особливо це стосується сімейних пар різного віку . Цікаво, що заможні жінки більш суттєво впливають на споживчі витрати, ніж бідніші . Водночас вплив чоловіків є більшим у малих містах та сільській місцевості, тоді як у великих містах цей вплив менший . Розроблена типологізація домогосподарств може бути використана з метою розробки прикладного інструментарію для оцінки соціально-економічного стану домогосподарств, пропозиції праці домогосподарствами, факторів підвищення економічної активності окремих груп населення, економічної нерівності всередині домогосподарств тощо .
Аналіз впливу зовнішніх шоків на рентабельність активів суб’єктів господарювання України
(Статистика України, 2024) Моторин, Р. М.; Приходько, К. Р.; Приходько, М. Р.
У статті проаналізовано аналітичні можливості коефіцієнтів рентабельності активів, сконструйованих на основі чистого прибутку, прибутку до вирахування відсотків та податків (EBIT), а також прибутку до вирахування відсотків, податків та амортизації основних засобів і нематеріальних активів (EBITDA). У результаті обрано показник рентабельності сукупних активів. Розроблено практичні рекомендації щодо аналізу рентабельності активів залежно від цілей аналізу та необхідності врахування галузевої структури активів. Для цього запропоновано оцінювати структурні зрушення сукупних активів і рентабельності активів на основі використання так званих інтегральних коефіцієнтів: лінійного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень, квадратичного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень та інтегрального коефіцієнта структурних зрушень Гатєва. Емпіричний економіко-статистичний аналіз впливу COVID-19 та військової агресії РФ на рентабельність активів суб’єктів господарювання України проводився за даними Державної служби статистики України. Інформаційною базою емпіричного аналізу були також дані фінансової звітності українських підприємств за 2019–2022 рр. Розрахунки зроблені з використанням програми Excel. Проаналізовано рентабельність сукупних активів діючих суб’єктів господарювання України в галузевому розрізі в період 2019–2022 років. Доведено, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на всі галузі економіки України. Для половини галузей 2020 рік став збитковим. За період 2019–2020 роки збільшився показник рентабельності сукупних активів діючих суб’єктів господарювання України тільки в галузі охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, що є природним для активної фази дії COVID-19. У 2022 році порівняно з 2021 роком відбулися ще суттєвіші зміни у галузевій структурі рентабельності активів діючих суб’єктів господарювання України. Головною причиною таких негативних змін стала повномасштабна військова агресія РФ. У 2022 році від’ємні показники рентабельності спостерігалися вже в 11 з 18 галузей. Як напрям подальших досліджень зазначено удосконалення методики аналізу рентабельності підприємств різних галузей економіки, особливо кількісної оцінки впливу окремих факторів на показники рентабельності підприємств.
До ювілею Елли Марленівни Лібанової
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024)
Непряма оцінка професійно-кваліфікаційних характеристик зовнішніх мігрантів з України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Розбицький М . А .
Актуальність дослідження зумовлена значними втратами трудового потенціалу України внаслідок зовнішньої міграції, викликаної повномасштабною війною . Втрата кваліфікованих працівників суттєво впливає на демографічну ситуацію та функціонування національного ринку праці . Проблема дефіциту робочої сили загострює дисбаланс між попитом і пропозицією праці, посилюючи економічні та соціальні виклики, що стоять перед країною . У роботі окреслено проблему втрат професійно-кваліфікаційних груп через зовнішню міграцію . Основною метою є наближена оцінка втрат для України, зокрема аналіз демографічної та професійнокваліфікаційної структури тих, хто залишив країну . У дослідженні використано сучасні методи аналізу даних, включаючи гармонізацію та апроксимацію показників, що дозволило об’єднати інформацію з різних джерел . Використано дані офіційної статистики, міжнародних досліджень та емпіричних опитувань мігрантів у приймаючих країнах . Результати дослідження підтверджують, що найбільших втрат зазнали висококваліфіковані професійні групи, такі як фахівці, професіонали та керівники . Структурний аналіз демонструє, що переважна частина мігрантів – це особи працездатного віку, серед яких більшість становлять жінки з вищою або спеціальною освітою . Географічний розподіл мігрантів свідчить про зосередження значної їх частини у країнах Центральної та Західної Європи, зокрема у Польщі та Німеччині . За результатами оцінки втрат, дефіцит робочої сили в Україні найбільше відчутний у сферах освіти, охорони здоров’я, технічних спеціальностей та управління . Авторський внесок полягає в оцінці втрат професійно-кваліфікованих груп населення України та у створенні основи для подальших досліджень, спрямованих на відновлення економічного потенціалу та розробку стратегій мінімізації негативних наслідків міграції для ринку праці .
Statistics of State Regulation and Financing of Science and Innovation in Ukraine
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Krekhivskyi O . V .
The russian military aggression and the introduction of martial law in Ukraine have demonstrated the complete dependence on the import of technologies and high-tech goods, particularly those necessary for ensuring defense and security . This situation may be the result of ignoring, in previous years, the need for a targeted state policy aimed at developing technologies (based on native developments), stimulating innovation, and expanding national high-tech production . The aim of the article is to deepen the understanding of the process of organization and state regulation of scientific, technological, and innovation activities in Ukraine, as well as Statistical Assessment of financing from the state budget of priorities defined at the legislative level . It has been determined that the main problems leading to the shortage of high-tech goods and dependence on their imports are the following: the unclear definition of the powers of central executive bodies regarding innovation policy and weak coordination between central executive bodies regarding the implementation of complementary innovation policy measures, as well as the lack of alignment of these measures with the military command bodies and market requirements, hinders the development of required technologies and the scaling of serial production of innovative products . It was revealed that in 2023, the funds from the state budget allocated under the economic classification code 2281 “Scientific research and development, individual activities for the implementation of state (regional) programs” were allocated to approximately 30 recipients (funds managers) . At the same time, only 15 of the main budgetary fund managers under Code 2281 funded projects in 2023 that aligned with the identified priority areas for the development of science and technology . The largest contributors were the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine . The need for the modernization of the legal, economic, and organizational foundations of state policy in the field of scientific & technical and innovation activity in Ukraine has been justified . This includes determining the most effective forms of state stimulation and providing state aid for innovation development . By updating these legal and regulatory frameworks, the government can better support innovation that is critical to national security, defense, and economic stability . This approach will help align state efforts with current needs and ensure that innovation in Ukraine is not only a driver of economic growth but also an essential component of national resilience in the face of both security and economic challenges . To ensure the implementation of a unified scientific, technical, and innovation policy aimed at meeting urgent needs during martial law, it is necessary to update the system of priority areas of scientific, technical, and innovation activities at the legislative level . To evaluate the effectiveness of state scientific, technical, and innovation policies and the measures taken, it is necessary to create a system for informational, analytical, and statistical support of decision making . This includes, first of all, developing a list of indicators for the effectiveness of mechanisms stimulating scientific, technical, and innovative activities within the state-defined priorities in the fields of science, technology, and innovation, as well as a methodology for calculating, collecting, and analyzing these indicators . Moreover, monitoring the effectiveness of mechanisms stimulating scientific, technical, and innovative activities within state-defined priorities should be introduced, using official statistical information and administrative data . Additionally, it is necessary to work on the issue of inventorying government budget expenditures on research and development (by the budgetary authorities) . These issues should become areas for further research and the creation of an appropriate information and statistical toolkit .
Бенчмаркінг електронного уряду: глобальні тенденції і цифровий розрив
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Єріна А. М.
Вирішальну роль у налагодженні інформаційних комунікацій між різними гілками влади та у забезпеченні доступу громадян і бізнесу до державних послуг в режимі онлайн відіграє базова складова державного управління – електронний уряд. Його стратегічні завдання: підвищити ефективність виконавчих функцій держави; зробити уряд прозорішим; гарантувати стандарти якості наданих державних послуг і конфіденційність даних. Незважаючи на глобальну тенденцію неухильного розвитку електронної системи державного урядування, багато країн світу стикаються з фундаментальними проблемами, пов’язаними з розвитком ІКТ, наявністю цифрових бар’єрів подальшого прогресу в розбудові урядових вебпорталів та впровадженні е-демократії. Мета статті – узагальнити міжнародний досвід оцінювання розвитку електронного уряду, здійснити компаративний аналіз готовності та спроможності урядів надавати послуги в режимі онлайн, виявити глобальні тенденції, закономірності та суперечності еволюції державного урядування в умовах сучасних цифрових трансформацій. Як ключовий інструмент бенчмаркінгу досягнутого країнами прогресу в цифровізації державного урядування використано Е-Government Development Index (EGDI), за яким складаються рейтинги урядових вебпорталів. У статті розглядаються методологічні засади розрахунку EGDI та адаптація його компонентів до еволюції цифрових технологій і нових функцій електронного урядування. За даними UN E-Government Survey 2018–2024 рр. виявлені глобальні тенденції і трансформації моделі е-уряду, окреслено сильні та слабкі сторони національних ініціатив щодо розбудови цифрового урядування, наголошено на успіхах електронного урядування в Україні. Аргументовано, що поглиблення процесів цифрової трансформації державного управління виводить е-уряд на новий, більш високий рівень, сприяє підвищенню його ефективності, прозорості влади, зниженню корупції, створенню нового, якісно відмінного діалогу між державою та суспільством, ставить людину, її права та свободу на перше місце, втілюючи принцип “держава для людини”.
Регіональний аналіз участі закладів вищої освіти України в конкурсах наукових проєктів 2023 року: ефективність та фактори впливу
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Акбаш, К. С.; Пасічник, Н. О.; Ріжняк, Р. Я.; Луньова, М . В .
Для закладів вищої освіти (ЗВО) України стає дедалі актуальнішою організація інноваційної діяльності, що охоплює, зокрема, отримання грантів на виконання досліджень та робіт, участь у конкурсах наукових проєктів, підготовку на цій основі наукових кадрів високої кваліфікації . Особливого значення це набуває в контексті розвитку регіонів нашої держави, де університетська наукова діяльність є одним з визначальних факторів інноваційного розвитку територій . Тому метою дослідження є проведення регіонального аналізу участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів 2023 року для визначення ефективності та факторів впливу на таку діяльність . У ході дослідження проаналізовані офіційні результати рейтингування ЗВО України за ефективністю їх участі в головних конкурсах наукових проєктів (міжнародних і вітчизняних), що проводились у 2023 році . За результатами кореляційного аналізу виявлений зв’язок між кількісними показниками рейтингу ЗВО й такими факторами, як h-індекс закладу в базі Scopus, кількість статей у базі Scopus протягом 2019–2023 рр ., штат викладачів у 2023 році, досвід участі у проєктах Erasmus+ КА2, кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 років, сумарне фінансування за проєктами Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр ., кількість іноземних ЗВО партнерів за проектами Erasmus+ КА2 у циклі 2014– 2020 рр . Подальша побудова багатофакторної моделі регресії дала можливість виявити значний вплив на позицію ЗВО в загальному рейтингу таких факторів: кількість статей у базі Scopus за 2019–2023 рр ., кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр ., штат викладачів у 2023 році . Аналіз відмінностей між приватними та державними ЗВО в контексті їхньої участі в конкурсах наукових проєктів 2023 року проводився із застосуванням непараметричного критерія Краскела – Уолліса і виявив, що такі відмінності статистично відсутні . Ефективність участі ЗВО регіонів у конкурсах наукових проєктів 2023 року оцінювалася за кількісними та якісними параметрами . Кількісний аналіз показав відсутність значущої кореляції між кількістю ЗВО регіону, в яких реалізуються проєкти, та середньою позицією ЗВО регіону в загальному рейтингу. Якісний аналіз дав можливість виділити регіони-лідери організації проєктної діяльності в Україні – це Тернопільська область, а також Львівська, Одеська, Харківська, Полтавська та Сумська області . Вважаємо доцільним повернутися до тематики дослідження після накопичення даних для аналізу як мінімум п’ятирічного часового ряду для виявлення тенденцій участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів .
The National Bank of Ukraine During the War: The Preliminary Assessment of Actions and Effects
(Статистика України, 2024) Motuzka, O . M .; Szyszko, M .
The article contains results of a study on the monetary policy of the National Bank of Ukraine (NBU) in time of the war . NBU does not have a crucial role in management of the crisis related with the war . But it plays a pivotal role in ensuring the proper operation of the national economy, cares about the price stability and supports the economic policy of the state . The NBU’s role in mitigating the economic crisis in Ukraine stemming from the war and in sustaining the social stability is vitally important . It is stressed that the military action accompanied by the humanitarian crisis made NBU refocus the effort on monetary provision of the economy and sustaining the macroeconomic stability . The Russian invasion of Ukraine opened an historic opportunity for watching the monetary policy pursued by a central bank in the conditions of war . Once the large-scale war broke out, the Ukrainian economy (and, hence, the government and NBU) had to encounter vast financial losses . Many citizens fled abroad amid the growing need to purchase imported goods for army supply . This boosted the public expenditures, including hard-currency ones . To keep the reserves, NBU had to impose tough currency restrictions, including ones on the purchase of uncritical imports . To prevent a potential immediate devaluation of hryvna (UAH) at the beginning of the war, NBU fixed UAH rate to foreign currencies on February 24, 2022 and suspended calculations of the reference rate UAH/USD . It is emphasized that NBU has developed a set of potential measures to strengthen the monetary transmission and optimize the structural surplus of UAH liquidity . Details of these measures’ design are being discussed as part of the current consultations of NBU and the Ministry of Finance of Ukraine with IMF . In the forthcoming period, NBU is expected to focus on implementing an updated structure of regulatory capital, updated approaches to determining the risk weights for selected types of assets, the leverage ratio, the limit of significant risks and the standards for information disclosure .
Використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці
(Статистика України, 2024) Харабара, Т. І.
У статті досліджується значення використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці. Підкреслено актуальність доступу до адміністративних даних судової статистики, окреслено завдання, які виконує судова статистика. При цьому увага зосереджена на потенціалі таких адміністративних даних при їх використанні в офіційній статистиці, що має значення для покращення ефективності судової системи, удосконалення законодавства, прийняття владних управлінських рішень тощо. Проаналізовано сучасний стан роботи судів та Державної судової адміністрації України із судовою статистикою. Показано, що Верховний Суд самостійно затверджує форму статистичної звітності й не подає її до Державної судової адміністрації України, а оприлюднює на власному вебсайті. Встановлено, що Державною службою статистики України оприлюднюється лише статистична інформація про адміністративні правопорушення в Україні, а це свідчить, що адміністративні дані судової статистики наразі в офіційній статистиці практично не використовуються. Акцентовано увагу на актуальності впровадження новітніх технологій задля забезпечення доступності інформаційних даних про результати здійснення судочинства та відмічено позитивні кроки у цьому напрямі, зроблені у зв’язку із запровадженням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Запропоновано залучити до автоматизованої взаємодії цієї системи з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами органів та установ системи правосуддя Державну службу статистики України. Описано першочергові завдання, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування механізму використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці, а також наведено й охарактеризовано етапи цього процесу. Проведеним SWOT-аналізом досліджено сильні та слабкі сторони, а також можливості й загрози процесу використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці.
Статистичний аналіз індексу гендерної нерівності за регіонами України
(Статистика України, 2024) Акбаш, К. С.; Пасічник, Н. О.; Ріжняк, Р. Я.
У статті представлено результати адаптації методології визначення індексу гендерної нерівності до регіонального рівня для України у 2021 році. При цьому використано трансформований набір показників та наочно проілюстрована мінливість значень показників у різних регіонах країни. У процесі проведення дослідження були виявлені такі факти. Досягнення гендерної рівності є важливим пріоритетом у всьому світі, оскільки існуючі гендерні проблеми суттєво перешкоджають раціональному використанню людських ресурсів. Актуальні підходи до дослідження гендерної рівності передбачають використання як на рівні країн, так і на субнаціональному рівні різних індексів – гендерного розвитку, гендерної нерівності, глобального гендерного розриву. Необхідність регіональної адаптації індексу гендерної нерівності для України пов’язана з тим, що методологія, пропонована ООН, не відображає різноманітних регіональних особливостей конкретної країни. Причиною цього є обмежені можливості збирання даних та необхідність універсалізації їхніх типів і видів для всіх країн. Авторам вдалося суттєво скоректувати показники кожної сфери так, щоб визначити різницю між регіонами нашої держави у контексті вимірювання гендерної нерівності. Як наслідок, це дозволяє надавати політикам та урядовцям ефективні, дієві для кожного з регіонів країни політичні, економічні й соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з огляду на гендерний фактор. Було виявлено, що діапазон зміни показників регіональних індексів гендерної нерівності майже для всіх регіонів (крім м. Києва) перевищив межі визначених значень індексу гендерної нерівності для України за 2021 рік. Можливими причинами цього вважаємо такі: а) показники за регіонами України у сфері “Здоров’я” мають значний розмах варіації, який компенсується при обрахунку даних за всією країною; б) для обчислення регіонального індексу гендерної нерівності у сферах “Розширення прав і можливостей” та “Ринок праці” введено нові показники, доступні на регіональному рівні; разом з тим виявлено суттєві різниці між окремими регіонами нашої держави у контексті дослідження тих сфер суспільного, політичного та економічного життя, де є реальні проблеми з позиції гендерної рівності.

Browse

Browsing 2024 by Issue Date