2024

Permanent URI for this communityhdl:123456789/284

Browse

Now showing 1 - 20 of 42

Стратегічне планування національного розвитку: міжнародний та вітчизняний досвід . Частина ІІ . Вітчизняний досвід стратегічного планування
(Статистика України, 2024) Сітнікова, Н . П .; Кулак, А . О .
У статті висвітлюються питання стратегічного планування національного розвитку на довгострокову перспективу, зокрема наведено аналіз міжнародного досвіду та стану вітчизняного стратегічного планування . Також розглянуто законодавче підґрунтя і досвід розроблення довгострокових стратегій національного та сталого розвитку . У другій частині статті надається огляд вітчизняної практики стратегічного планування, а саме огляд нормативно-правової бази, ретроспективний огляд розроблення довгострокових стратегій національного розвитку та стратегічних документів зі сталого розвитку, висвітлюється поточний стан стратегічного планування в Україні . Зазначається нагальна необхідність удосконалення національної системи державного стратегічного планування на основі урахування досвіду інших країн та застосування найкращих світових практик . Значну увагу приділено проблемам довгострокового сегменту стратегічного планування національного розвитку . У сучасних умовах слід модернізувати законодавчу базу для створення якісно нової системи стратегічного планування, здійснити субстантивний аудит стратегічних документів та оцінку їх реалізації, забезпечити впровадження цифрових технологій у процеси моніторингу . Процес планування має враховувати принципи менеджменту, що базується на результаті, та ґрунтуватися на доказовій базі, фактах та якісних даних як на етапі планування, так і на етапі моніторингу і оцінки . Стратегія національного розвитку України на довгострокову перспективу може слугувати стрижнем оновленої системи стратегічних документів та орієнтиром для прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень, які, своєю чергою, мають ґрунтуватися на результатах фактологічного аналізу (evidence based decision making) . Довгострокова стратегія має виконувати декілька ключових функцій, таких як цілепокладальна, координаційна, інтеграційна, регулятивна та спрямовуюча . У статті робиться висновок про доцільність вдосконалення стратегічного планування в Україні для забезпечення сталого розвитку навіть за умови викликів поточного часу на етапі переходу від відновлення до розвитку.
Статистичний аналіз ефективності двох інвестиційних полівалютних портфелів у контексті різних криптовалют
(Статистика України, 2024) Федоренко, А. В.
Актуальна проблема сучасної світової валютної системи полягає у її недостатній стабільності, що вимагає комплексного реформування в контексті зміни глобального економічного порядку. Ці зміни спонукають до трансформації існуючої системи в мультивалютну з акцентом на валютному поліцентризмі, який виникає внаслідок глобальних фінансово-економічних криз та перерозподілу сил у світовій економіці. Така мультивалютна система відображає зростання впливу різних валют і валютних блоків, що веде до зменшення домінування традиційних валютних резервів, таких як американський долар та євро. Одним із основних аспектів реформування є включення криптовалют у міжнародні валютні відносини, що відкриває нові можливості для диверсифікації інвестиційних портфелів та зменшення валютних ризиків. Криптовалюти, такі як Bitcoin, Ethereum, Solana та BNB, є альтернативою традиційним валютам, що може сприяти нівелюванню валютних коливань завдяки некорельованості з традиційними фінансовими системами. З огляду на це інвесторам необхідно розробляти ефективні стратегії для роботи на високоволатильному ринку криптовалют, що передбачають глибокий аналіз історичних даних, оцінювання ризиків та потенціалу дохідності. Запропонований комплексний підхід базується на статистичному вивченні цих даних та використанні розширених фінансових моделей для прогнозування майбутньої поведінки інвестицій. Розглянуто два полівалютні портфелі з криптовалютами Solana, BNB та Ethereum, при цьому дослідження фокусується на порівнянні ефективності портфелів за результатами аналізу ризиків і прибутковості. Особлива увага приділяється аналізу кореляційного зв’язку між активами, що дозволяє інвесторам краще розуміти взаємозв’язки в межах їхніх портфелів і оптимізувати їх структуру відповідно до змінюваних ринкових умов. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про прямий взаємозв’язок між рівнем ризику та потенційною дохідністю інвестицій, що підкреслює важливість комплексного підходу до управління інвестиційними портфелями. Висновки статті вказують на значні перспективи для подальших досліджень інвестиційних стратегій, особливо у контексті розвитку криптовалютної індустрії. Окреслено нові можливості для моделювання інвестиційних стратегій з урахуванням різноманітних економічних показників та глобальних тенденцій.
Вплив цифровізації на процес прийняття управлінських рішень у міжнародному бізнесі .
(Статистика України, 2024) Гринчак, Н . А .; Горобець, О . О .
У статті досліджено процес прийняття управлінських рішень в міжнародному бізнесі в умовах цифрової економіки . Обґрунтовано, що великі обсяги даних та різнорідні фактори, які потрібно враховувати при прийнятті управлінських рішень, реактивна динаміка розвитку цифрової екосистеми, в якій функціонують міжнародні підприємства, обумовлюють упровадження цифрових технологій у процес прийняття управлінських рішень . Визначено, що цифровою є технологія прийняття управлінських рішень, в якій задіяні ІКТ, цифрові інструменти, інформаційні системи та бази даних з метою швидкого прийняття обґрунтованого управлінського рішення . Зазначено, що найпопулярнішими цифровими інструментами, які використовуються в процесі прийняття управлінських рішень, є: штучний інтелект та машинне навчання; розумні датчики; інструменти бізнес-аналітики; системи підтримки прийняття рішень; інструменти візуалізації даних / доповнена реальність; інструменти управління проєктами; інструменти роботи в команді; інструменти управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM); системи планування ресурсів підприємства (ERP) . Охарактеризовано особливості та сфери їх застосування на різних стадіях процесу прийняття управлінських рішень . Обґрунтовано, що інтеграція цифрових інструментів в управлінську діяльність покращує процес прийняття рішень, робить його більш ефективним, точним і масштабованим . Виокремлено переваги застосування штучного інтелекту в процесі прийняття управлінських рішень у міжнародному бізнесі . Доведено, що при впровадженні та застосуванні цифрових інструментів прийняття управлінських рішень підприємства повинні мати належну політику управління даними та приділяти увагу заходам безпеки для забезпечення цілісності технологічного процесу прийняття рішень в міжнародному бізнесі . Акцентовано увагу на тому, що впровадження цифрових інструментів значно розширює можливості прийняття управлінських рішень, людський фактор залишається критичним для забезпечення безпеки, тому важливо інтегрувати штучний і людський інтелект для підвищення ефективності міжнародної підприємницької діяльності.
Регіональний аналіз участі закладів вищої освіти України в конкурсах наукових проєктів 2023 року: ефективність та фактори впливу
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Акбаш, К. С.; Пасічник, Н. О.; Ріжняк, Р. Я.; Луньова, М . В .
Для закладів вищої освіти (ЗВО) України стає дедалі актуальнішою організація інноваційної діяльності, що охоплює, зокрема, отримання грантів на виконання досліджень та робіт, участь у конкурсах наукових проєктів, підготовку на цій основі наукових кадрів високої кваліфікації . Особливого значення це набуває в контексті розвитку регіонів нашої держави, де університетська наукова діяльність є одним з визначальних факторів інноваційного розвитку територій . Тому метою дослідження є проведення регіонального аналізу участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів 2023 року для визначення ефективності та факторів впливу на таку діяльність . У ході дослідження проаналізовані офіційні результати рейтингування ЗВО України за ефективністю їх участі в головних конкурсах наукових проєктів (міжнародних і вітчизняних), що проводились у 2023 році . За результатами кореляційного аналізу виявлений зв’язок між кількісними показниками рейтингу ЗВО й такими факторами, як h-індекс закладу в базі Scopus, кількість статей у базі Scopus протягом 2019–2023 рр ., штат викладачів у 2023 році, досвід участі у проєктах Erasmus+ КА2, кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 років, сумарне фінансування за проєктами Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр ., кількість іноземних ЗВО партнерів за проектами Erasmus+ КА2 у циклі 2014– 2020 рр . Подальша побудова багатофакторної моделі регресії дала можливість виявити значний вплив на позицію ЗВО в загальному рейтингу таких факторів: кількість статей у базі Scopus за 2019–2023 рр ., кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр ., штат викладачів у 2023 році . Аналіз відмінностей між приватними та державними ЗВО в контексті їхньої участі в конкурсах наукових проєктів 2023 року проводився із застосуванням непараметричного критерія Краскела – Уолліса і виявив, що такі відмінності статистично відсутні . Ефективність участі ЗВО регіонів у конкурсах наукових проєктів 2023 року оцінювалася за кількісними та якісними параметрами . Кількісний аналіз показав відсутність значущої кореляції між кількістю ЗВО регіону, в яких реалізуються проєкти, та середньою позицією ЗВО регіону в загальному рейтингу. Якісний аналіз дав можливість виділити регіони-лідери організації проєктної діяльності в Україні – це Тернопільська область, а також Львівська, Одеська, Харківська, Полтавська та Сумська області . Вважаємо доцільним повернутися до тематики дослідження після накопичення даних для аналізу як мінімум п’ятирічного часового ряду для виявлення тенденцій участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів .
Освітньо-кваліфікаційні дисбаланси на молодіжному ринку праці міста Києва: виклики і перспективи
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Ільїч Л . М .; Акіліна О . В .
У статті досліджено проблему кваліфікаційної невідповідності молоді на ринку праці м . Києва в умовах сучасних економічних і соціальних викликів . На основі аналізу вертикальної (надлишкова освіченість) та горизонтальної (недостатня відповідність між освітою і професією) невідповідностей визначено ключові дисбаланси між підготовкою кадрів у системі освіти та запитами ринку праці . Особливу увагу приділено ролі професійно-технічної освіти, яка в умовах військового часу стикається зі зростаючими труднощами, зокрема міграцією здобувачів освіти і викладачів, зміною структури ринку праці та зниженням можливостей прогнозування потреб у кваліфікаціях . Також висвітлено перспективи застосування моделі професійно-кваліфікаційного прогнозування, розробленої українськими та міжнародними експертами . Водночас зазначено, що в умовах війни ця модель виявила свою недостатню ефективність через радикальні зміни в економіці, руйнування інфраструктури та демографічні виклики . Зазначається, що для адаптації моделі необхідно враховувати нові економічні реалії, зокрема зростання попиту на професії у секторах відновлення, таких як будівництво, транспорт, енергетика, медицина, логістика, інфраструктура, оборонна промисловість . На основі проведеного дослідження запропоновано низку заходів для вдосконалення системи управління професійно-технічною освітою та регіонального замовлення . Підкреслено необхідність щорічного прогнозування потреб у робочій силі на локальному рівні, вдосконалення моніторингу ринку праці, розробки нових методик діагностики попиту та пропозиції кваліфікацій, а також забезпечення прозорості даних для всіх зацікавлених сторін . Окрему увагу приділено активізації співпраці між закладами професійно-технічної освіти та роботодавцями для узгодження підготовки кадрів із потребами ринку праці . Таким чином, стаття пропонує комплексний підхід до вирішення проблеми кваліфікаційної невідповідності молоді у м . Києві та формулює рекомендації щодо адаптації системи освіти до викликів воєнного часу та повоєнного відновлення .
Використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці
(Статистика України, 2024) Харабара, Т. І.
У статті досліджується значення використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці. Підкреслено актуальність доступу до адміністративних даних судової статистики, окреслено завдання, які виконує судова статистика. При цьому увага зосереджена на потенціалі таких адміністративних даних при їх використанні в офіційній статистиці, що має значення для покращення ефективності судової системи, удосконалення законодавства, прийняття владних управлінських рішень тощо. Проаналізовано сучасний стан роботи судів та Державної судової адміністрації України із судовою статистикою. Показано, що Верховний Суд самостійно затверджує форму статистичної звітності й не подає її до Державної судової адміністрації України, а оприлюднює на власному вебсайті. Встановлено, що Державною службою статистики України оприлюднюється лише статистична інформація про адміністративні правопорушення в Україні, а це свідчить, що адміністративні дані судової статистики наразі в офіційній статистиці практично не використовуються. Акцентовано увагу на актуальності впровадження новітніх технологій задля забезпечення доступності інформаційних даних про результати здійснення судочинства та відмічено позитивні кроки у цьому напрямі, зроблені у зв’язку із запровадженням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Запропоновано залучити до автоматизованої взаємодії цієї системи з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами органів та установ системи правосуддя Державну службу статистики України. Описано першочергові завдання, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування механізму використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці, а також наведено й охарактеризовано етапи цього процесу. Проведеним SWOT-аналізом досліджено сильні та слабкі сторони, а також можливості й загрози процесу використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці.
Ensuring the Psychological Aspects of Individuals’ Economic Security: Income, Economic Happiness, and Empirical Evidence
(Статистика України, 2024) Pan, Li
Economic security, as a key aspect of state strategy, continues to remain at the forefront of political research and public debates. In light of contemporary global challenges, including geopolitical tensions and economic disruptions such as the COVID-19 pandemic and Russia’s war against Ukraine in 2022, which continues to cause significant harm to the lives, security, and health of individuals in Ukraine and other countries, it is important to consider not only macroeconomic indicators but also the individual economic conditions of citizens. This study is based on data obtained within the framework of the seventh wave of the World Values Survey (WVS), conducted in South Korea. I applied the ordered logit regression (OLR) method and conducted statistical analysis using Stata software to explore the relationship between objective and subjective indicators of individuals and the consequences of subjective feelings of anxiety, level of happiness on the perception of one’s own health. The obtained results clearly demonstrate a strong positive correlation between individuals’ personal economic indicators and their subjective sense of satisfaction and happiness. This indicates that individual economic conditions significantly influence psychological well-being and overall life satisfaction. Moreover, data analysis highlights the need for the development and implementation of effective social programs and strategies aimed at supporting citizens’ economic well-being. Thus, there is a call for active government involvement in creating conditions to improve the economic status of the population with the aim of enhancing happiness levels and overall societal well-being, particularly for those countries with abundant resources to ensure economic prosperity but instead of prioritizing the economic security of their citizens, focus on external threats and under the pretext of security initiate wars against other countries. It is recommended to adopt an approach that balances attention to macroeconomic aspects with consideration of individual citizens’ needs, thereby contributing to sustainable and harmonious societal development. The scientific findings of this study can serve as a basis for the development and implementation of more effective social and economic policy strategies aimed at improving citizens’ quality of life and public welfare.
Статистичний аналіз індексу гендерної нерівності за регіонами України
(Статистика України, 2024) Акбаш, К. С.; Пасічник, Н. О.; Ріжняк, Р. Я.
У статті представлено результати адаптації методології визначення індексу гендерної нерівності до регіонального рівня для України у 2021 році. При цьому використано трансформований набір показників та наочно проілюстрована мінливість значень показників у різних регіонах країни. У процесі проведення дослідження були виявлені такі факти. Досягнення гендерної рівності є важливим пріоритетом у всьому світі, оскільки існуючі гендерні проблеми суттєво перешкоджають раціональному використанню людських ресурсів. Актуальні підходи до дослідження гендерної рівності передбачають використання як на рівні країн, так і на субнаціональному рівні різних індексів – гендерного розвитку, гендерної нерівності, глобального гендерного розриву. Необхідність регіональної адаптації індексу гендерної нерівності для України пов’язана з тим, що методологія, пропонована ООН, не відображає різноманітних регіональних особливостей конкретної країни. Причиною цього є обмежені можливості збирання даних та необхідність універсалізації їхніх типів і видів для всіх країн. Авторам вдалося суттєво скоректувати показники кожної сфери так, щоб визначити різницю між регіонами нашої держави у контексті вимірювання гендерної нерівності. Як наслідок, це дозволяє надавати політикам та урядовцям ефективні, дієві для кожного з регіонів країни політичні, економічні й соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з огляду на гендерний фактор. Було виявлено, що діапазон зміни показників регіональних індексів гендерної нерівності майже для всіх регіонів (крім м. Києва) перевищив межі визначених значень індексу гендерної нерівності для України за 2021 рік. Можливими причинами цього вважаємо такі: а) показники за регіонами України у сфері “Здоров’я” мають значний розмах варіації, який компенсується при обрахунку даних за всією країною; б) для обчислення регіонального індексу гендерної нерівності у сферах “Розширення прав і можливостей” та “Ринок праці” введено нові показники, доступні на регіональному рівні; разом з тим виявлено суттєві різниці між окремими регіонами нашої держави у контексті дослідження тих сфер суспільного, політичного та економічного життя, де є реальні проблеми з позиції гендерної рівності.
Бенчмаркінг електронного уряду: глобальні тенденції і цифровий розрив
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Єріна А. М.
Вирішальну роль у налагодженні інформаційних комунікацій між різними гілками влади та у забезпеченні доступу громадян і бізнесу до державних послуг в режимі онлайн відіграє базова складова державного управління – електронний уряд. Його стратегічні завдання: підвищити ефективність виконавчих функцій держави; зробити уряд прозорішим; гарантувати стандарти якості наданих державних послуг і конфіденційність даних. Незважаючи на глобальну тенденцію неухильного розвитку електронної системи державного урядування, багато країн світу стикаються з фундаментальними проблемами, пов’язаними з розвитком ІКТ, наявністю цифрових бар’єрів подальшого прогресу в розбудові урядових вебпорталів та впровадженні е-демократії. Мета статті – узагальнити міжнародний досвід оцінювання розвитку електронного уряду, здійснити компаративний аналіз готовності та спроможності урядів надавати послуги в режимі онлайн, виявити глобальні тенденції, закономірності та суперечності еволюції державного урядування в умовах сучасних цифрових трансформацій. Як ключовий інструмент бенчмаркінгу досягнутого країнами прогресу в цифровізації державного урядування використано Е-Government Development Index (EGDI), за яким складаються рейтинги урядових вебпорталів. У статті розглядаються методологічні засади розрахунку EGDI та адаптація його компонентів до еволюції цифрових технологій і нових функцій електронного урядування. За даними UN E-Government Survey 2018–2024 рр. виявлені глобальні тенденції і трансформації моделі е-уряду, окреслено сильні та слабкі сторони національних ініціатив щодо розбудови цифрового урядування, наголошено на успіхах електронного урядування в Україні. Аргументовано, що поглиблення процесів цифрової трансформації державного управління виводить е-уряд на новий, більш високий рівень, сприяє підвищенню його ефективності, прозорості влади, зниженню корупції, створенню нового, якісно відмінного діалогу між державою та суспільством, ставить людину, її права та свободу на перше місце, втілюючи принцип “держава для людини”.
The National Bank of Ukraine During the War: The Preliminary Assessment of Actions and Effects
(Статистика України, 2024) Motuzka, O . M .; Szyszko, M .
The article contains results of a study on the monetary policy of the National Bank of Ukraine (NBU) in time of the war . NBU does not have a crucial role in management of the crisis related with the war . But it plays a pivotal role in ensuring the proper operation of the national economy, cares about the price stability and supports the economic policy of the state . The NBU’s role in mitigating the economic crisis in Ukraine stemming from the war and in sustaining the social stability is vitally important . It is stressed that the military action accompanied by the humanitarian crisis made NBU refocus the effort on monetary provision of the economy and sustaining the macroeconomic stability . The Russian invasion of Ukraine opened an historic opportunity for watching the monetary policy pursued by a central bank in the conditions of war . Once the large-scale war broke out, the Ukrainian economy (and, hence, the government and NBU) had to encounter vast financial losses . Many citizens fled abroad amid the growing need to purchase imported goods for army supply . This boosted the public expenditures, including hard-currency ones . To keep the reserves, NBU had to impose tough currency restrictions, including ones on the purchase of uncritical imports . To prevent a potential immediate devaluation of hryvna (UAH) at the beginning of the war, NBU fixed UAH rate to foreign currencies on February 24, 2022 and suspended calculations of the reference rate UAH/USD . It is emphasized that NBU has developed a set of potential measures to strengthen the monetary transmission and optimize the structural surplus of UAH liquidity . Details of these measures’ design are being discussed as part of the current consultations of NBU and the Ministry of Finance of Ukraine with IMF . In the forthcoming period, NBU is expected to focus on implementing an updated structure of regulatory capital, updated approaches to determining the risk weights for selected types of assets, the leverage ratio, the limit of significant risks and the standards for information disclosure .
Statistics of State Regulation and Financing of Science and Innovation in Ukraine
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Krekhivskyi O . V .
The russian military aggression and the introduction of martial law in Ukraine have demonstrated the complete dependence on the import of technologies and high-tech goods, particularly those necessary for ensuring defense and security . This situation may be the result of ignoring, in previous years, the need for a targeted state policy aimed at developing technologies (based on native developments), stimulating innovation, and expanding national high-tech production . The aim of the article is to deepen the understanding of the process of organization and state regulation of scientific, technological, and innovation activities in Ukraine, as well as Statistical Assessment of financing from the state budget of priorities defined at the legislative level . It has been determined that the main problems leading to the shortage of high-tech goods and dependence on their imports are the following: the unclear definition of the powers of central executive bodies regarding innovation policy and weak coordination between central executive bodies regarding the implementation of complementary innovation policy measures, as well as the lack of alignment of these measures with the military command bodies and market requirements, hinders the development of required technologies and the scaling of serial production of innovative products . It was revealed that in 2023, the funds from the state budget allocated under the economic classification code 2281 “Scientific research and development, individual activities for the implementation of state (regional) programs” were allocated to approximately 30 recipients (funds managers) . At the same time, only 15 of the main budgetary fund managers under Code 2281 funded projects in 2023 that aligned with the identified priority areas for the development of science and technology . The largest contributors were the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine . The need for the modernization of the legal, economic, and organizational foundations of state policy in the field of scientific & technical and innovation activity in Ukraine has been justified . This includes determining the most effective forms of state stimulation and providing state aid for innovation development . By updating these legal and regulatory frameworks, the government can better support innovation that is critical to national security, defense, and economic stability . This approach will help align state efforts with current needs and ensure that innovation in Ukraine is not only a driver of economic growth but also an essential component of national resilience in the face of both security and economic challenges . To ensure the implementation of a unified scientific, technical, and innovation policy aimed at meeting urgent needs during martial law, it is necessary to update the system of priority areas of scientific, technical, and innovation activities at the legislative level . To evaluate the effectiveness of state scientific, technical, and innovation policies and the measures taken, it is necessary to create a system for informational, analytical, and statistical support of decision making . This includes, first of all, developing a list of indicators for the effectiveness of mechanisms stimulating scientific, technical, and innovative activities within the state-defined priorities in the fields of science, technology, and innovation, as well as a methodology for calculating, collecting, and analyzing these indicators . Moreover, monitoring the effectiveness of mechanisms stimulating scientific, technical, and innovative activities within state-defined priorities should be introduced, using official statistical information and administrative data . Additionally, it is necessary to work on the issue of inventorying government budget expenditures on research and development (by the budgetary authorities) . These issues should become areas for further research and the creation of an appropriate information and statistical toolkit .
Фінансовий моніторинг: оцінка ризик-профілю аудиторської фірми
(Статистика України, 2024) Лубенченко, О. Е.
Стаття присвячена актуальними питанням здійснення первинного фінансового моніторингу спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу – аудиторським фірмами. Проаналізовано вимоги наказу Міністерства фінансів України № 465 “Про затвердження Критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення”. Дія наказу розповсюджується не лише на аудиторські фірми, а і на ряд інших суб’єктів, таких як: професійні учасники ринків капіталів, організованих товарних ринків; постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів; адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріуси; суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, послуги з управління активами, бухгалтерські та консультаційні послуги з питань оподаткування; посередницькі послуги щодо операцій із нерухомістю, а також здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, торгівлю культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності; проводять лотереї та/або азартні ігри. Проте аудиторська діяльність відрізняється від перелічених вище видів своєю специфікою. Саме тому аудиторські фірми мають вдатися до власних внутрішньофірмових розробок щодо визначення критеріїв ризику й оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу. З’ясовано, що суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний забезпечити виявлення, переоцінку, актуалізацію таких ризиків на двох рівнях: на рівні аудиторської фірми (оцінка власного ризик-профілю) та на рівні клієнта (оцінка клієнтського ризик-профілю). При цьому менеджмент аудиторської фірми застосовує принцип масштабування, а саме: для фірми, що має більш складну структуру, значну кількість клієнтів, може існувати формалізований процес оцінки ризиків, в якому беруть участь декілька осіб і оцінюється більша кількість видів діяльності, а отже, може виникнути більша кількість ризиків. Визначено, що на оцінку ризик-профілю аудиторської фірми, крім характеру і масштабу, впливає також специфіка діяльності її клієнтів, їх географічне розташування та розташування самої фірми, банківських установ, з якими співпрацює фірма, способи надання аудиторських послуг, зокрема дистанційні, наявність постачальників ресурсів для виконання аудиторських завдань. На підставі нормативних приписів розроблено внутрішній документ суб’єкта аудиторської діяльності “Оцінка ризик-профілю”, що містить критерії ризику, їх оцінку, джерела інформації та висновки щодо прийняття ризику. Оцінка провадиться за дванадцятьма систематизованими критеріями у балах та передбачає чотири рівні ризику: а) низький; б) середній; в) високий; г) неприйнятно високий. Особа, що проводить оцінку, має сформувати й обґрунтувати висновок щодо прийнятності ризиків, демонструючи своє непримиренне ставлення до можливості легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Запропоновані практичні рекомендації дозволяють аудиторським фірмам дотримуватися вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, своєчасно подавати інформацію, що запитується регулятором – Міністерством фінансів України, та якомога швидше виправляти виявлені порушення.
Витрати на наукові дослідження і розробки: методологічні засади розрахунку та світові тенденції фінансування наукової сфери
(Статистика України, 2024) Жукович, І . А .
Стаття присвячена актуальними питанням фінансування наукових досліджень і розробок (НДР) . Обґрунтовано, що витрати на НДР є одним із основних інструментів науково-технічної та інноваційної політики держави, які сприяють посиленню технологічної незалежності країни, її сталому розвитку та національній безпеці . Хоча питання фінансування НДР є предметом досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців та економістів-практиків, зміни у світових тенденціях щодо джерел фінансування витрат за секторами, видами робіт, галузями наук та у територіальному розрізі потребують подальшого поглибленого дослідження . У статті розглянуто основні показники, що використовують для аналізу витрат відповідно до Керівництва Фраскаті, яке є методологічною основою зі збирання статистичних даних та підготовки звітності щодо вимірювання ресурсів та результатів НДР . Використання єдиної системи базових визначень і класифікацій, загальних підходів до вимірювання ресурсів та результатів НДР надає можливість проводити коректні та якісні міжнародні порівняння . Визначено країни – світові лідери з фінансування наукової сфери . Перше місце займають США, частка яких становить 42,1% у загальному обсязі світових витрат на НДР . На другому місці Китай (17,8%), який спромігся обійти країни ЄС-27 (17,5%) . Висвітлено найважливіші світові проблеми й тенденції інвестування в НДР . Проаналізовано та порівняно основні фінансові показники витрат на НДР для України та інших країн світу . Результати досліджень підтверджують, що наука стала масштабною сферою економічної діяльності, яка з кожним роком потребує все більших фінансових ресурсів . Розглянуто напрями зусиль країн – світових лідерів з інвестицій в НДР щодо покращення інституційних механізмів ефективного фінансування наукової сфери . Окреслено деякі проблеми, що мають місце в Україні, та запропоновано рекомендації для їх вирішення .
Методологічні підходи до формування типології домогосподарств України в аспекті їхньої споживчої поведінки
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Огай М . Ю .
Глибоке розуміння особливостей поведінки домогосподарств має ключове значення для розробки й реалізації ефективних та результативних політик у різних сферах життя суспільства, зокрема в економічній і соціальній . Сучасні підходи до аналізу споживчої поведінки базуються на колективних моделях, в основу яких покладений принцип урахування внутрішньої структури домогосподарств та різноманітності в уподобаннях та інтересах його членів . При цьому береться до уваги той факт, що повноваження (права) щодо прийняття рішень у домогосподарстві можуть бути нерівномірно розподілені між його членами через такі фактори, як рівень доходів, стать, вік, соціально-економічний статус тощо . Тому актуальною є розробка типології домогосподарств, яка б ураховувала ці фактори та дозволяла точніше прогнозувати споживчу поведінку домогосподарств . У статті розглянуто методологічні підходи до формування типології домогосподарств на основі різних характеристик як домогосподарства в цілому, так і його членів . Насамперед це поділ домогосподарств за чисельним складом, соціально-демографічними характеристиками членів домогосподарства, за економічним статусом, залежно від основного джерела доходу, за соціальним становищем . Взято до уваги і територіальне розміщення домогосподарств, яке також впливає на внутрішньосімейний процес переговорів . На основі застосування методу статистичного моделювання здійснено оцінювання впливу комплексу факторів на споживчі витрати домогосподарств залежно від наборів соціально-демографічних характеристик їх членів, а також показників доходів . Дослідження споживчої поведінки в Україні виявило цікаву тенденцію: жінки справляють більший вплив на споживчі витрати та розподіл ресурсів у домогосподарствах, особливо це стосується сімейних пар різного віку . Цікаво, що заможні жінки більш суттєво впливають на споживчі витрати, ніж бідніші . Водночас вплив чоловіків є більшим у малих містах та сільській місцевості, тоді як у великих містах цей вплив менший . Розроблена типологізація домогосподарств може бути використана з метою розробки прикладного інструментарію для оцінки соціально-економічного стану домогосподарств, пропозиції праці домогосподарствами, факторів підвищення економічної активності окремих груп населення, економічної нерівності всередині домогосподарств тощо .
Фінансовий моніторинг в аудиторській фірмі: оцінка ризик-профілю клієнта
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Лубенченко О. Е.; Шульга С. В.
Стаття присвячена актуальними питанням здійснення первинного фінансового моніторингу спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу – аудиторським фірмами. У статті привернуто увагу до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” щодо розробки внутрішніх положень, правил і документів з питань фінансового моніторингу. Також проаналізовано приписи наказу Міністерства фінансів України № 465 “Про затвердження критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення”. Авторки розглядають основні критерії та процедури оцінки ризиків, які використовуються для виявлення та мінімізації ризиків легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та інших незаконних фінансових операцій. Розроблено порядок оцінки ризик-профілю клієнта аудиторської фірми, опитувальник для клієнта аудиторської фірми щодо визначення його ризик-профілю, який включає оцінку типу клієнта та його географічного розташування, оцінку типу (виду) послуги (продукту), способу (каналу) надання чи отримання послуги (продукту) клієнтом. Опитування проводиться із залученням представника клієнта, а результати оцінюються менеджментом аудиторської фірми у балах. У підсумку обирається максимальний узагальнюючий показник, на підставі чого визначається рівень ризику відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом: неприйнятно високий; високий; середній; низький. Такий опитувальник складається до встановлення ділових відносин, тобто на етапі прийняття клієнта та аудиторського завдання. Для більшої зручності критерії, які визначають оцінку ризик-профілю клієнта, агреговано з огляду на специфіку діяльності аудиторських фірм, що сприятиме ефективному управлінню ризиками. Методичні доробки щодо оцінки ризик-профілю клієнта суб’єкта аудиторської діяльності забезпечують дотримання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу і надають аудиторським фірмам інструментарій для протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Еміграція українських учених та її вимірювання
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Єгоров І. Ю.
Стаття присвячена проблемам визначення обсягів еміграції науковців з України. Надано стислий аналіз літератури з проблем міграції та розглянуто оцінки рівня міграції науковців, зроблені у період незалежності. Проаналізовано підходи до обліку кількості мігрантів та конкретні показники обсягів еміграції, розроблені у 1990-ті роки та на початку ХХІ століття. Показано, що методи, які використовувалися у вітчизняній науці, не відображали у повній мірі процеси наукової еміграції. Окрему увагу у роботі приділено досвіду інших країн щодо повернення вчених-мігрантів на батьківщину. Зазначено, що для України можуть бути корисними заходи, які вживались у цій сфері урядами Тайваню та Китаю. На відміну від країн Східної Європи, цим країнам вдалося повернути додому значну частку фахівців із більш розвинених країн, таких як, наприклад, США. Обґрунтовано, що важливим кроком для отримання надійних даних може стати започаткування спеціалізованих досліджень у кооперації із країнами – реципієнтами мігрантів на кшталт реалізованого у країнах ОЕСР проєкту CDH (Careers of Doctorate Holders). У роботі наведено оцінки реальних та потенційних втрат наукового кадрового потенціалу України внаслідок війни з РФ через зовнішню міграцію. У висновках запропоновано заходи з удосконалення статистики міграції у науковій сфері, зокрема завдяки упровадженню на новій основі загального реєстру науковців. Це, між іншим, дозволить мати інформацію про процеси переміщення кваліфікованих кадрів між окремими установами та секторами національної економіки. Зазначено, що припинити повністю еміграцію науковців найближчим часом буде практично неможливо. Стимули для її сповільнення повинні охоплювати не тільки досить очевидні заходи з підвищення зарплат та забезпечення кращих умов роботи (що важко реалізувати під час війни та у повоєнні часи), а й стимулювання розвитку високотехнологічних виробництв, що може надати імпульс для проведення досліджень і розробок у бізнес-секторі економіки. Подальші дослідження мають бути спрямовані на детальніше вивчення мотивів міграції у представників різних наукових дисциплін та аналіз наслідків відпливу наукових кадрів для основних секторів економіки України.
Вивчення й аналіз досвіду розвинених країн щодо проведення моніторингових досліджень кар’єрних траєкторій випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та його адаптація для України
(Статистика України, 2024) Лєснікова, М . В .
Розвиток системи професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О) як одного з найважливіших секторів, пов’язаних із ринком праці, має супроводжуватися дієвими кроками для відновлення та зміцнення економіки України . Серед таких кроків – проведення моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О . Якісна інформація щодо інтеграції випускників до ринку праці є одним із ключових джерел для оцінки відповідності здобутої освіти потребам регіональних ринків праці, яка є дуже актуальною для системи П(ПТ)О України . Метою статті є дослідження передових практик моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О, передусім країн ЄС, та можливість адаптації цього досвіду для України . Проведений аналіз країн ЄС показав, що у кожній із них проводяться моніторингові дослідження випускників закладів П(ПТ)О на систематичній та добре налагоджуваній, частково систематичній або несистематичній основі . З допомогою даних із адміністративних реєстрів та даних опитувань визначають кількісні та якісні показники, що характеризують результати навчання та здобуту кваліфікацію, тривалість навчання, задоволеність від здобутої освіти, працевлаштованість та просування випускника на ринку праці, терміни пошуку роботи, тип контракту, розмір заробітної плати, застосування у роботі набутих під час навчання навичок тощо . Отримані дані використовуються для прийняття управлінський рішень щодо вдосконалення механізмів функціонування системи П(ПТ)О . Україна також здійснює заходи у напрямі проведення моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О . Так, групою експертів програми EU4SKILLS “Кращі навички для сучасної України” у 2020 році було проведено пілотне моніторингове опитування випускників закладів П(ПТ)О . Загалом отримані результати показали, що використання здобутих під час навчання навичок випускників на регіональному ринку праці може бути одним із індикаторів його розвитку . З метою аналізу життєвих планів та кар’єрних траєкторій випускників закладів П(ПТ)О, особливостей процесу працевлаштування в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України у 2023 році було проведено моніторингове дослідження їх кар’єрних траєкторій . Здійсненню моніторингових досліджень випускників закладів П(ПТ)О України на регулярній основі сприятиме створення модуля П(ПТ)О у програмно-апаратному комплексі “Автоматизований комплекс освітнього менеджменту”, в якому передбачатиметься інтегрованість з вебпрограмою LimeSurvey та міститимуться адміністративні дані випускників . Як напрям подальших наукових розвідок зазначено розроблення методичних рекомендацій щодо проведення моніторингових досліджень кар’єрних траєкторій випускників закладів П(ПТ)О .
Статистична характеристика процесу інтеграції українських біженців у Німеччині (за даними пілотного опитування)
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Ковтун Н. В.; Салабай М. В.
Явище вимушеної міграції українців унаслідок війни на території України є беззаперечно актуальним і потребує проведення соціологічних опитувань задля надання відповідної статистичної оцінки намірів українців, які набули статусу тимчасового захисту в Європі у 2022–2024 роках, з урахуванням їхнього психоемоційного стану та умов життя. Зазначений статус є винятковим і запроваджений для надання негайного і тимчасового захисту людям, які є переміщеними особами з країн, що не входять до ЄС, і не можуть повернутися до своєї країни походження. Цей статус уперше активовано 4 березня 2022 року, щоб забезпечити швидку й ефективну допомогу людям, які тікають від війни. У статті за результатами опитування українських біженців, які набули статусу тимчасового захисту під час повномасштабної війни на території України, проаналізовано фактори, що невипадково впливають на інтеграцію українців у новому соціокультурному середовищі та на їхнє бажання залишитися за кордоном. Інформаційна база складена на основі опитування, проведеного у 2024 році серед українських біженців, що проживають у Німеччині. До вибірки увійшло 145 осіб, респонденти відбиралися методом “снігової кулі”, а також методом self selected sample. Планом проведення дослідження також було передбачено виділення страт за статтю, віком та зайнятістю. У роботі вивчено теоретико-методологічні засади проведення пілотного соціологічного опитування та здійснено критичний огляд вже проведених опитувань українських біженців за кордоном. За даними українців, що взяли участь в опитуванні, надана соціально-демографічна характеристика опитаних, що отримали статус тимчасового захисту у Німеччині. Крім того, були статистично описані фактори, що визначають психоемоційний стан, умови життя та наміри українців, які емігрували у 2022 році. Здійснено статистичне оцінювання факторів, що впливають на адаптацію українських біженців у новому соціокультурному середовищі. Проведено статистичний аналіз факторів, що значуще впливають на ступінь бажання залишитись у Німеччині на засадах постійного місця проживання після закінчення війни. За результатами роботи побудовано низку моделей бінарної регресії (пробіт-моделей) для визначення ймовірності неповернення українців на батьківщину після закінчення війни. На основі моделей бінарної класифікації розроблена кінцева модель, яка може використовуватися для подальшого оцінювання можливих втрат працездатного населення, скорочення природного приросту і погіршення демографічної ситуації у країні в цілому.
Трансформації регіональних ринків праці України в умовах війни
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Дяконенко, О . І .; Котенко, Т . М .
Актуальність дослідження обумовлена поглибленням регіональної диспропорційності ринку праці України . Сучасні трансформаційні зрушення на ринку праці України супроводжуються радикальними змінами, які мають стихійний характер і дестабілізуюче діють на трудоресурсний потенціал та дотримання соціальних стандартів та гарантій у сфері праці . Метою статті є дослідити сучасні трансформації ринку праці в регіонах України, спричинені впливом російсько-української війни . Дослідження здійснено за використання порівняльного аналізу, статистичних методів та аналізу даних, які використано для оцінки трансформації пропозиції робочої сили та попиту на неї в регіонах України у 2014 і 2023 роках . Зокрема, на основі коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, коефіцієнта нерівномірності розподілу, оцінки ступеня істотності відмінностей двох структур за критерієм JR, проведено аналіз трансформацій регіональної, гендерної структури пропозиції робочої сили та попиту на неї . Встановлено наявність значних структурних зрушень в регіональній структурі пропозиції робочої сили і насамперед у прифронтових регіонах, м . Києві та Київській області; встановлено зростання асиметричності розподілу безробітного населення під тиском процесів переміщення громадян . Оцінка гендерної структури пропозиції робочої сили дала можливість виокремити три групи областей: перша містить 18 регіонів із тотожними із середньоукраїнським показником структурами; друга охоплює чотири області з низьким рівнем відмінностей із середньоукраїнським показником та обмеженою сферою застосування праці; до третьої належать області з істотним рівнем відмінностей із середньоукраїнським показником та звуженою місткістю ринку праці внаслідок близькості лінії фронту . Обґрунтовано основні напрями мінімізації негативного впливу регіональної диспропорційності ринку праці, до яких належать: створення та відновлення робочих місць у безпечних для проживання територіальних громадах України з метою забезпечення безробітного населення робочими місцями у формальному секторі економіки та повернення мігрантів з-за кордону; розробка механізмів та обґрунтування інструментів регулювання територіальної мобільності та руху робочої сили між трудодефіцитними і трудонадлишковими ринками праці; стимулювання перекваліфікації та навчання професіям, що користуватимуться попитом у коротко- і середньостроковій перспективі .
Аналіз стану інформаційного суспільства в Україні
(Статистика України, 2024) Козлов, В. В.; Томашевська, Т. В.; Дивак, В. В.
Цифровий розрив, або розрив між тими, хто має доступ до технологій і може ефективно використовувати їх, і тими, хто їх не має, перебуває у центрі уваги переважної більшості досліджень з проблематики інформаційного суспільства. Дослідження у сфері доступу населення окремих країн до сучасних технологій показують, що, незважаючи на різке розповсюдження мобільного зв’язку та інтернету в країнах, які розвиваються, глобальний цифровий розрив у світі зростає. Упровадження широкосмугового швидкого підключення до інтернету забезпечує певні групи населення можливостями для процвітання, допомагаючи їм отримати технологічні ноу-хау, необхідні для досягнення успіху в цифровій економіці. Більше можливостей, ніж будь-коли раніше, доступно для тих, хто має доступ до технологій. Для тих же регіонів, в яких населення обмежене у своєму доступі до цифрових технології, умови щодо покрашення життя суттєво погіршуються, зменшуючи можливості для розвитку. Така ситуація не сприяє формуванню інформаційного суспільства, зменшуючи загальні можливості регіону або країни отримувати дивіденди від використання новітніх технологій, поглиблюючи соціально-економічну кризу. Майбутній успіх будь-якої країни потребує не лише знайомства з широким спектром технологічних інструментів, а й практичного володіння ними. Якщо країна хоче розвиватися технологічно та залишатися конкурентоспроможною на світовій арені, її громадяни повинні мати високий рівень технологічної компетентності. Для України проблема цифрового розриву залишається досить гострою. У статті розглядаються питання визначення факторів, що впливають на стан доступу та володіння ІКТ в різних регіонах країни. Проведений факторний аналіз виявив, що можна виділити два узагальнюючі фактори, перший з яких пов’язаний з фінансовим забезпеченням розвитку ІКТ в регіоні, а другий – з розширенням кола громадян, які володіють ІКТ на високому рівні. Проведене дослідження розподілу регіонів згідно з цими факторами показало, що більшість регіонів України має низький рівень фінансування впровадження ІКТ, а це, своєю чергою, є основним чинником цифрового розриву в Україні.

Browse

Browsing 2024 by Issue Date