2024 Спеціальний випуск
Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1505
Browse
Recent Submissions
Item Методичне забезпечення аналізу товарних запасів на торговельних підприємствах України: сучасний стан та напрями вдосконалення(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Лазаришина І. Д.; Січкар І. О.У статті наведено результати дослідження сучасного стану методичного забезпечення аналізу товарних запасів на торговельних підприємствах України; критично осмислено наявні підходи до побудови аналітичної системи та запропоновано напрями її удосконалення відповідно до викликів цифровізації, зростання інформаційного навантаження на систему обліку та потреб стратегічного управління. Обґрунтовано, що наявні підходи мають фрагментарний характер, не враховують галузевої специфіки, зовнішніх ризиків і змін в облікових технологіях, що знижує аналітичну інформативність і ускладнює прийняття управлінських рішень. Виокремлено три ключові методологічні аспекти: визначення меж системи аналізу, правила розподілу витрат між потоками запасів, а також стандартіви якості даних і припущень. Показано, що недостатня увага до цих аспектів призводить до викривлення результатів, втрати відтворюваності аналітичних процедур і зниження ефективності управління. Авторами запропоновано концепцію комплексного методичного забезпечення, що передбачає інтеграцію обліку, аналізу та контролю в єдиному цифровому середовищі ERP-класу та застосування адаптивних алгоритмів. Розроблено: 1) алгоритм встановлення меж системи з урахуванням логістичних і реверсивно- утилізаційних процесів; 2) модель розподілу витрат на основі показників корисності та вартості; 3) матрицю якості даних із зазначенням джерел, рівня репрезентативності та припущень. Запропоновано багатофакторну класифікацію запасів за часом, ціною, попитом і функцією, що дає змогу деталізувати аналіз під конкретні управлінські цілі. Доведено, що ці рішення сприяють підвищенню достовірності аналітичних висновків, ідентифікації ризиків, оптимізації витрат і зростанню рентабельності товарообігу. Зроблено висновок, що формування сучасної методології аналізу товарних запасів є не лише інструментом підвищення ефективності обліку, а й стратегічним ресурсом для досягнення гнучкості, стійкості та конкурентоспроможності торговельних підприємств в умовах посткризового розвитку. Узагальнено основні вимоги вітчизняних нормативних документів і сучасних науково-практичних публікацій щодо аналітики запасів, а також окреслено напрями їх адаптації до сучасних умов функціонування підприємств торгівлі. Типові проблеми, як-то формалізований підхід до аналізу, розрізненість джерел даних і відсутність чітких методик розподілу витрат, розглянуто з позицій удосконалення методичного забезпечення. Запропоновано їх подолання шляхом застосування цифрових інструментів, інтеграції функцій обліку, аналізу та контролю в єдиному інформаційному середовищі, а також оновлення внутрішніх регламентів підприємств.Item Data Science у системі управлінських рішень: методологія, практика, трансформація(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Осауленко О. Г.; Горобець О. О.; Гринчак Н. А.Item Облік і контроль власного капіталу банківських установ України: пошук кроків підвищення ефективності(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Нечипорук Н. В.; Шульга С. В.Стаття присвячена аналізу обліку і контролю власного капіталу банківських установ України в сучасних умовах повномасштабного воєнного конфлiкту та визначенню стратегічних перспектив забезпечення підвищення ефективності власного капіталу в умовах відновлення національної економічної системи. Для реалізації мети дослідження застосовано методи: аналіз і синтез – для вивчення особливостей формування власного капіталу банківських установ в Україні; порівняльний статистичний аналіз – для зіставлення статистичних даних динаміки показників фінансової стійкості банківських установ України у період 2020–2023 рр., критичного аналізу стану основного та додаткового капіталу банківських установ України у розрізі складових за період 2020–2024 рр.; прогностичний метод – для формування перспективних стратегічних напрямів забезпечення моніторингу стану власного капіталу банківських установ України в умовах воєнного конфлiкту. Проаналізовано основні показники діяльності банківських установ України у І кварталі 2025 року. У статті представлено графічне відображення темпів приросту основних складових додаткового капіталу банківських установ за період 2020–2024 рр., що свідчить про низхідну тенденцію наведених економічних показників і підтверджує дестабілізацію економічної ситуації та низький рівень ефективності захисної функції додаткового капіталу банківських установ. За результатами дослідження сформульовано обґрунтовані пропозиції щодо напрямів моніторингу стану власного капіталу банківських установ України в умовах повномасштабного воєнного вторгнення: розроблення та реалізація стратегії управління власним капіталом банку; активізація механізмів створення банківських холдингів та альянсів; компіляція способів визначення вартості капіталу банківської установи; «вирівнювання» показників ефективності використання ресурсів банківської установи. Синергетичний ефект означених напрямів уможливлює прогнозування напрямів підвищення ефективності обліку і контролю власного капіталу банківських установ в умовах турбулентних економічних перетворень в Україні.Item Сутність витрат у контексті інформаційних потреб управління підприємством(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Лазаришина І. Д.; Случак В. О.Метою статті є обґрунтування сутності витрат як багатоаспектної економічної категорії в системі управління підприємством, узагальнення підходів до їх трактування в контексті інформаційних потреб управління, а також виявлення трансформаційних змін у підходах до обліку та аналізу витрат під впливом цифрових технологій, зокрема хмарних сервісів. Розглянуто сутність витрат у контексті інформаційних потреб служб управління на підприємстві, проаналізовано еволюцію підходів до визначення витрат: ресурсного, економічного, облікового, аналітичного, фінансово-грошового, соціально-екологічного та управлінського. Показано, що цифрове середовище трансформує не лише джерела формування витрат, а й інформаційні запити управлінських служб. Обґрунтовано, що розуміння сутності витрат та їх трактування в умовах цифрової трансформації є запорукою ефективного прийняття рішень. Хмарні технології не лише розширюють функціональні можливості управління, а й потребують нового методологічного підходу до тлумачення витрат як інформаційного ресурсу. Проведено порівняльний аналіз підходів до визначення витрат – ресурсного, економічного, облікового, аналітичного, фінансово-грошового, соціальноекологічного та управлінського. Показано, що цифрове середовище трансформує не лише джерела формування витрат, а й інформаційні запити управлінських служб. Запропоновано класифікацію інформаційних запитів у системі управління витратами з урахуванням змін, що виникають в процесі переходу до хмарної ІТінфраструктури. Сучасне управління витратами потребує розширеного підходу до їх інтерпретації як багатовимірної економічної категорії. Впровадження хмарних сервісів потребує адаптації облікової політики, зміни інформаційної моделі витрат і вдосконалення методичних підходів до оцінювання ефективності управлінських рішень у цифровому середовищі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з формуванням уніфікованих підходів до обліку, аналізу та планування витрат, пов’язаних із цифровою трансформацією підприємств.Item Роль цифровізації у процесах гармонізації фінансових ін- тересів та фінансової поведінки(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Онишко О. В.У статті розглянуто вплив процесів цифровізації на необхідність більш глибокого аналізу функціонування фінансових відносин у частині формування фінансових інтересів і фінансової поведінки їх учасників. Наголошено на важливості інтенсивних пошуків щодо реалізації фінансових інтересів на рівнях держави, суб’єктів господарювання, домогосподарств у зв’язку з глобальним впливом на їхні кількісні та якісні ознаки, а також на взаємозалежності та співвідношення категорій «інтереси» і «поведінка» внаслідок військових дій і використання комп’ютерних та інформаційних технологій. Відповідно до отриманих результатів у контексті задоволення фінансових інтересів і шляхом відповідної трансформації фінансової поведінки з’являються реальні можливості акумулювати потенціал фінансових відносин для вирішення важливих проблем із необхідною ефективністю. Обґрунтовано, що для пізнання сучасних взаємозв’язків у вирішенні поведінкових проблем найбільш суттєвими є позиції, що відповідають системним підходам, а також адаптивним механізмам, тісно пов’язаним з інтересами та поведінкою суб’єктів економіки. Біхевіористична інтерпретація фінансових відносин для досягнення консенсусу та компромісів між фінансовими інтересами і фінансовою поведінкою має ґрунтуватися на інтеграції традиційних і новітніх підходів у межах концепції гнучких фінансів та на платформі фінансово-цифрового інструментарію. В зазначеному контексті звернено увагу на використання агільної методології (agile finance), яку покладено в основу формування нового напряму розвитку поведінкових фінансів. Зазначено, що принципи такої методології, визначені у відповідному Маніфесті (The Agile Finance Manifesto), спрямовані на створення спільної мови та системи цінностей, які дають змогу партнерам узгоджувати свої інтереси та ефективно працювати як фінансова команда в умовах постійних змін. Це робить фінансові процеси гнучкими, швидкими та орієнтованими на співпрацю. Як наслідок відбувається чітке збалансування, гармонізація інтересів і реальної поведінки учасників фінансових відносин, перетворюючи їхню єдність на важливу системну ланку функціонування сучасного фінансового господарства на всіх його рівнях.Item Перспективи впровадження МСФЗ та аудит фінансової звітності в контексті управління бізнесом(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Афанас’єва І. І.; Овсюк Н. В.; Ворошилов Д. С.У статті висвітлено перспективи впровадження в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), а також особливості проведення аудиту показників фінансової звітності, складеної за вимогами МСФЗ, що матиме вирішальне значення для ухвалення рішень про підвищення ефективності управління підприємством. Позитивний вплив МСФЗ на якість фінансової звітності підприємств підтверджено дослідженнями багатьох національних та іноземних науковців. Проте МСФЗ підлягають регулярному оновленню, передусім у частині визнання та відображення об’єктів бухгалтерського обліку, тож підприємства, які користуються МСФЗ, повинні вносити зміни в облікову політику, а також розкривати інформацію про можливий вплив цих змін на об’єктивність висвітлення у звітності фактів господарської діяльності. Проведення аудиту звітності, складеної за МСФЗ, передбачає аналіз потенційних ризиків, притаманних першому застосуванню МСФЗ, а також відповідності показників звітності Таксономії UA iXBRL МСФЗ. Авторами доведено зростання кількості підприємств країн ЄС, які використовують МСФЗ, оскільки це гарантує збільшення прозорості, об’єктивності та порівнянності показників фінансової звітності. Істотний вплив на достовірність та об’єктивність фінансової звітності суб’єктів господарювання має професійне судження фахівців із бухгалтерського обліку та аудиторів. Відсутність жорсткої регламентації у МСФЗ та можливість використання професійного судження сприятимуть формуванню більш прозорої та зрозумілої для користувачів звітності, складеної на основі МСФЗ. Перехід суб’єктів господарювання на МСФЗ передбачає додаткові зусилля і витрати, адже підприємствам доводиться вносити певні зміни у форму бухгалтерського обліку та облікову практику. Однак досвід іноземних країн, що запровадили міжнародні стандарти, доводить, що такий перехід надає різним секторам бізнесу відчутні переваги. В процесі проведення аудиту фінансової звітності важливо ідентифікувати потенційні ризики, зокрема ті, що пов’язані з невиявленням помилок при першому застосуванні підприємством МСФЗ для складання фінансової звітності, що негативно вплине на достовірність отриманої інформації та правильність формування звітності у майбутньому.Item Взаємозв’язок управлінського обліку та управлінського контролю: особливості та етапи впровадження на підприємстві(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Зоріна О. А.У статті висвітлено сучасну практику впровадження системи управлінського обліку та контролю на підприємствах, визначено її перспективні напрями. Актуальність теми дослідження зумовлена істотними змінами в управлінні сучасним підприємством унаслідок посилення конкуренції, стрімких технологічних змін, диверсифікації бізнесу та ускладнення бізнес-процесів, що потребує модифікації обліково-аналітичної системи підприємства шляхом усунення недоліків, характерних для бухгалтерського обліку. Вказано на існування істотних відмінностей як у методах і способах організації, так і у подальшому веденні управлінського обліку. Дослідження методичних підходів до організації управлінського обліку показало відсутність єдиного підходу у зв’язку з необхідністю врахування інформаційних потреб менеджерів, особливостей здійснюваних видів господарської діяльності та структури обліковоаналітичної системи. Виділено три види підходів до організації управлінського обліку – стратегічний, тактичний, проєктний, та розглянуто їхні особливості. Виконано порівняльний аналіз операційного, тактичного та стратегічного управління в контексті системи управлінського обліку та контролю. Зазначено, що однією з найважливіших відмінностей між трьома рівнями управління (операційним, тактичним, стратегічним) є тип управління системою залежно від реакції на події, за якого організація управлінського обліку та контролю дає змогу підприємству дотримуватися гіпотези безперервності діяльності. Однак у різних комерційних організаціях унаслідок різного співвідношення між завданнями, вирішуваними на операційному, тактичному та стратегічному рівні, застосовують різні інструменти в межах чинної системи управлінського обліку та контролю. На думку автора, в організації управлінського обліку та контролю варто використовувати комбінований підхід, який передбачає синтез проєктного та стратегічного підходів, розглядати впровадження управлінського обліку та контролю на підприємстві як єдиний проєкт.Item Методологічні домінанти до фінансового забезпечення регіонального розвитку в умовах післявоєнного відновлення(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Бондарук Т. Г.; Онишко С. В.У статті розглянуто основні методологічні домінанти до фінансового забезпечення регіонального розвитку, які можуть бути застосовані в процесі післявоєнного відновлення регіонів. Серед них – сценарне планування, SWOT- та PESTLE-аналіз, програмно-цільовий метод, використання геоінформаційних систем і цифрових технологій для планування соціально-економічного розвитку. Запропоновано підходи до інтеграції цифрових рішень у процеси фінансового забезпечення регіонального розвитку, що дає змогу підвищити якість моніторингу, контролю та коригування регіональних стратегій відповідно до змін зовнішнього середовища. Окрему увагу приділено питанню адаптації міжнародного досвіду фінансового забезпечення відновлення територій після кризових ситуацій. Успішні практики європейських країн свідчать, що застосування принципів децентралізації, державно-приватного партнерства та інтеграції місцевих громад у процес стратегічного планування фінансового забезпечення є запорукою ефективного регіонального розвитку. Співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, якто Світовий банк, ЄБРР, МВФ, сприятиме залученню довгострокових інвестицій, що є критично важливим для фінансового забезпечення регіонального розвитку та відновлення української економіки. Визначено ключові напрями фінансового забезпечення розвитку регіонів, які включають економічний, соціальний та екологічний аспекти. Особливу увагу приділено розробленню механізмів стимулювання місцевого бізнесу, підтримки інноваційного підприємництва, розвитку трудового потенціалу та впровадження екологічно сталих рішень. Важливим елементом стратегічного планування фінансового забезпечення регіонального розвитку є розбудова ефективної системи державного управління та створення умов для залучення приватного капіталу у відновлення регіональної інфраструктури. Запропоновано структурну модель стратегічного планування фінансового забезпечення регіонального розвитку, яка включає аналітичний, організаційний та ресурсний блоки, а також блок реалізації та моніторингу. Аналітичний блок спрямований на визначення стратегічного потенціалу регіону та оцінювання його соціально-економічного стану. Організаційний блок містить механізми координації між органами влади, бізнесом і громадським сектором, що забезпечує комплексне управління регіональним розвитком. Ресурсний блок передбачає пошук фінансових, матеріальних і людських ресурсів для реалізації стратегічних цілей. Результати дослідження підтверджують необхідність використання багаторівневого підходу до фінансового забезпечення регіонального розвитку в умовах післявоєнного відновлення, що поєднує адаптацію до поточних умов із довгостроковими цілями сталого розвитку.