Роль цифровізації у процесах гармонізації фінансових ін- тересів та фінансової поведінки

Abstract

У статті розглянуто вплив процесів цифровізації на необхідність більш глибокого аналізу функціонування фінансових відносин у частині формування фінансових інтересів і фінансової поведінки їх учасників. Наголошено на важливості інтенсивних пошуків щодо реалізації фінансових інтересів на рівнях держави, суб’єктів господарювання, домогосподарств у зв’язку з глобальним впливом на їхні кількісні та якісні ознаки, а також на взаємозалежності та співвідношення категорій «інтереси» і «поведінка» внаслідок військових дій і використання комп’ютерних та інформаційних технологій. Відповідно до отриманих результатів у контексті задоволення фінансових інтересів і шляхом відповідної трансформації фінансової поведінки з’являються реальні можливості акумулювати потенціал фінансових відносин для вирішення важливих проблем із необхідною ефективністю. Обґрунтовано, що для пізнання сучасних взаємозв’язків у вирішенні поведінкових проблем найбільш суттєвими є позиції, що відповідають системним підходам, а також адаптивним механізмам, тісно пов’язаним з інтересами та поведінкою суб’єктів економіки. Біхевіористична інтерпретація фінансових відносин для досягнення консенсусу та компромісів між фінансовими інтересами і фінансовою поведінкою має ґрунтуватися на інтеграції традиційних і новітніх підходів у межах концепції гнучких фінансів та на платформі фінансово-цифрового інструментарію. В зазначеному контексті звернено увагу на використання агільної методології (agile finance), яку покладено в основу формування нового напряму розвитку поведінкових фінансів. Зазначено, що принципи такої методології, визначені у відповідному Маніфесті (The Agile Finance Manifesto), спрямовані на створення спільної мови та системи цінностей, які дають змогу партнерам узгоджувати свої інтереси та ефективно працювати як фінансова команда в умовах постійних змін. Це робить фінансові процеси гнучкими, швидкими та орієнтованими на співпрацю. Як наслідок відбувається чітке збалансування, гармонізація інтересів і реальної поведінки учасників фінансових відносин, перетворюючи їхню єдність на важливу системну ланку функціонування сучасного фінансового господарства на всіх його рівнях.