№1
Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2307
Browse
Recent Submissions
Item Перетин Міжнародних стандартів аудиту 240 “Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності” та 570 “Безперервність діяльності”: новітні вимоги(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лубенченко О. Е.У статті досліджено актуальні зміни Міжнародних стандартів аудиту МСА 240 “Відповідальність аудито ра, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності” та МСА 570 “Безперервність діяльності”, які набувають чинності з грудня 2026 року і зумовлені посиленням ризиків шахрайства та зростанням невизна ченості щодо здатності суб’єктів господарювання продовжувати діяльність. Акцентовано увагу, що розроб ники стандартів врахували обставини, які підвищують імовірність суттєвих викривлень фінансової звітності через шахрайські дії та порушення принципу безперервності діяльності менеджментом підприємств, – во єнні конфлікти, розриви ланцюгів постачання, пандемічні обмеження. Ключові зміни та доповнення МСА 240 пов’язані з посиленням ролі й відповідальності аудитора, насамперед партнера по завданню, щодо ви явлення шахрайства, посиленням професійного скептицизму, із доповненими процедурами оцінки ризику викривлення фінансової звітності через шахрайство, зокрема процедурами оцінки програм захисту інфор матора/викривача шахрайських дій, подальшим процедурним забезпеченням, застосуванням комунікації під час аудиту та звітуванням аудитора. МСА 570 вносить ряд ключових змін, які забезпечують новий підхід до оцінки суттєвої невизначеності щодо безперервності діяльності та включають ретельний розгляд: подій, що впливають на безперервність, ризиків, пов’язаних із застосуванням менеджментом принципу безперервнос ті; планів керівництва щодо майбутніх подій, включаючи процедури оцінки; дат (строків) початку періоду оцінки безперервності діяльності, часового проміжку, протягом якого здійснюється така оцінка; того, як оцінив управлінський персонал спроможність суб’єкта господарювання продовжувати свою діяльність на без перервній основі; комунікацій з управлінським персоналом та письмових запевнень, комунікацій із зовніш німи сторонами; застосування аудитором принципу професійного скептицизму. Оновлені МСА 240 і МСА 570 мають споріднені риси, зокрема впровадження принципу масштабування, посилення процедур оцінки ризиків, вимог до комунікації з управлінським персоналом і тими, кого наділено найвищими повноваженнями, зовнішніми користувачами, положення щодо управління якістю на рівні завдань, а також настанови до підвищення прозорості аудиторського звіту. Розкриття ключових змін та покрокове застосування вимог МСА 570 дозволяють аудиторам завчасно підготуватися до впровадження оновлених стандартів, що стануть обов’язковими наприкінці 2026 року. Подальші дослідження спрямовані на розробку процедурного забезпечення та документальне втілення оновлених вимог у практику аудиту.Item Implementation of Artificial Intelligence in EU Industry: Trends Аnalysis.(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Polozova, T. V.; Salikhov, M. M.The article analyzes current trends in the implementation of artificial intelligence (AI) technologies in manufacturing in the European Union. It is established that since 2018, the EU has evolved from the formation of basic regulatory frameworks to a comprehensive architecture aimed at integrating AI into economic systems, production processes, and organizational models. It was found that the share of enterprises using at least one AI technology increased from 6.93% in 2021 to 17.27% in 2025, indicating a shift from fragmented use to systematic integration of AI in production and management processes. The analysis of high-tech (KTI) and traditional (non-KTI) sectors revealed clear structural differences: in 2025, the highest levels of AI adoption among KTI sectors were recorded in pharmaceutical manufacturing (41.32%), computer, electronic, and optical equipment production (37.44%), chemical manufacturing (28.45%), electrical equipment manufacturing (25.90%), and mechanical engineering (25.45%). This reflects the high intensity of digitalization in knowledge-intensive sectors, where AI is integrated into production and innovation processes. It was determined that national AI adoption trajectories in 2021–2025 form two groups: 1) countries with a high initial base (over 10%), including Denmark, Luxembourg, the Netherlands, Germany, Slovenia, Austria, Belgium, and Sweden, demonstrate stable digital transformation; 2) countries with a lower starting base, such as Estonia, Lithuania, Ireland, and Malta, show accelerated growth. For Ukraine, research priorities are justified: assessing the efficiency of digital transformation under limited resources, integrating ICT and AI into traditional manufacturing and service sectors, and identifying factors that stimulate digital innovation. The results may serve as a scientific basis for improving strategic documents on the digitalization of Ukraine's economy, promoting high-tech sectors, supporting traditional sectors through AI access, standardizing solutions and personnel training, and considering European regulatory approaches to integrate Ukrainian manufacturing into the EU digital space.Item Водокористування економіки регіонів суббасейну Нижнього Дніпра до та після знищення Каховського водосховища(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Никифорук О. І.; Стасюк О. М.; Федяй Н. О.Удосконалено методичний підхід до проведення економічного аналізу регіонів, що належать до річкового суббасейну, зокрема суббасейну Нижнього Дніпра. Підхід базується на розрахунку економічних показників, що відображають рівень економічного розвитку (валова додана вартість, валовий випуск), та на аналізі осно вних показників водокористування. Економічний аналіз проведено в розрізі галузей економіки – основних водокористувачів, а саме: промисловості (за видами), сільського господарства, житлово-комунального госпо дарства тощо, до та після знищення Каховського водосховища. Результати економічного аналізу дали змогу дійти висновку про те, що економіка регіонів суббасейну Нижнього Дніпра зазнала значних втрат у 2023 р. проти 2021 р., особливо у водозалежних галузях – добувній, переробній промисловості та сільському госпо дарстві. Відбулося різке зниження забору поверхневих вод у 2024 р. щодо 2021 р., насамперед в аграрному сек торі, енергетиці та сфері водопостачання, за одночасного зростання частки підземного водозабору у загальній структурі. Виявлено позитивну тенденцію до зменшення обсягів скиду стічних вод та стічних забруднених вод у 2023 р. щодо 2021 р. Водночас зафіксовано збільшення кількості стічних забруднених вод на одиницю виробленої продукції для всіх галузей економіки регіонів суббасейну, окрім галузі житлово-комунального господарства. Розроблено економічну модель оцінки водокористування галузей економіки регіонів суббасей ну Нижнього Дніпра на основі якої визначено їхню соціально-економічну значущість та проведено катего ризацію з огляду на характеристики їхнього водокористування після знищення Каховського водосховища та греблі Каховської ГЕС. Урахування результатів економічного аналізу, зокрема показників валової доданої вар тості та валового випуску продукції у галузевому розрізі в поєднанні з результатами, отриманими на основі розробленої економічної моделі оцінки водокористування, забезпечили наукове обґрунтування категоризації водозалежних галузей економіки. За результатами дослідження виокремлено чотири групи галузей за рівнем залежності від водних ресурсів та їхнім соціально-економічним значенням: галузі з повною залежністю (жит лово-комунальне та рибне господарство); з множинною залежністю (харчова промисловість, зрошуване сіль ське господарство, енергетика); зі специфічною залежністю (чорна металургія, хімічна промисловість, маши нобудування та металообробка); з помірною залежністю (транспорт і окремі види рекреаційної діяльності).Item Data Analyst and Data Scientist Professions: Demand, Requirements, and Labor Market Prospects(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Yashchenko, L. O.This article presents a comprehensive study of the current state, requirements, and development prospects of the data analyst and data scientist professions in the context of digital economic transformation and dynamic changes in the labor market. It is demonstrated that the rapid growth of data volumes, the proliferation of analytical platforms, and the active adoption of artificial intelligence and machine learning technologies are driving the increasing strategic importance of data professionals in managerial decision-making processes. The empirical basis of the study is laid by analysis of job vacancies on the Work.ua platform (March 2026), enabling to assess the structure of demand, the level of competition, the requirements to applicants, and the salary characteristics. The findings reveal a structural imbalance between labor demand and supply, shown in the higher number of applicants relative to available vacancies, as well as a gap between salary expectations and actual employer offers. The study systematizes the key competencies of data analysts and data scientists, including technical skills (SQL, Python, BI tools), analytical competencies (statistics, modeling), as well as communicational and managerial skills. It is demonstrated that the modern labor market increasingly demands multidisciplinary professionals capable of working across the full data lifecycle – from data collection to the implementation of business solutions. Special emphasis is placed on the transformation of professional roles, reflected in the blurring of boundaries between business analysts, data analysts, and data scientists, as well as the growing importance of hybrid positions. The analysis revealed a clear trend of transition from descriptive analytics to predictive and prescriptive analytics, significantly enhancing the strategic value of analytical activities. The practical significance of the research lies in potential applications of its findings in improving academic programs, developing professional standards, and setting human capital development strategies in the digital economy context.Item Демографічно-трудова атрофія в Україні: безпекові наслідки та просторові обмеження розвитку(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Микитенко В. В.; Шелудько Н. М.У статті демографічно-трудову атрофію (ДТА) України розкрито як інтегральний соціально-економічний феномен, що в умовах триваючої полікризи (воєнні дії, демографічне виснаження, деформація ринків праці, соціально-поведінкові й інституційні, медико-генетичні та біомедичні збої тощо) трансформується з суто со ціально-демографічної проблеми у кроссекторальний безпековий ризик. Обґрунтовано доцільність статис тичного вимірювання ДТА як узагальненого інтегрального показника глибини втрат людського потенціалу, просторової асиметрії розвитку та обмежень відновлюваної спроможності соціально-економічних систем. Запропоновано безпеково орієнтовану факторну архітектуру ДТА, що охоплює поведінково-психологічні, економічні, соціальні, еколого-ресурсні, просторові, інституційні, а також медико-генетичні й біомедичні чинники, взаємодія яких формує кумулятивний ефект деградації людського потенціалу та поглиблення демо графічно-трудової атрофії країни. На цій основі сформовано систему статистичних індикаторів для кількісно го аналізу атрофічних процесів у безпековому вимірі. Побудовано індикативну модель оцінювання ДТА з ви користанням методу обчислення інтегральних показників. На першому і другому етапі абсолютні значення вісімнадцяти статистичних індикаторів перетворюються у відносні (безрозмірні) величини, після чого (етапи три і чотири) здійснюється їх зважування за коефіцієнтами вагомості для розрахунку інтегральних показни ків за сімома вимірами. Надалі (п’ятий етап) відбувається агрегація з обчисленням узагальненого інтеграль ного показника з урахуванням ваги кожної з семи груп чинників. Запропоновано шкалу інтерпретації рівнів ДТА за пороговими її значеннями, що дозволяє ідентифікувати низький, помірний, високий і критичний рівні як різні стани просторово детермінованої безпекової вразливості. Здійснено макрорегіональну диференціа цію рівнів ДТА для семи повоєнних макрорегіональних зон України з визначенням їхнього просторово безпе кового змісту та пріоритетних типів управлінської реакції. Наукова новизна дослідження полягає у введенні у науковий апарат категорії “демографічно-трудова атрофія” та її операціоналізації як об’єкта статистичного оцінювання у безпековому та просторовому вимірах. Отримані результати формують аналітичне підґрунтя для моніторингу безпекових ризиків, просторового планування та обґрунтування державної політики від новлення і розвитку людського потенціалу в умовах полікризи.Item Академічна свобода в умовах суспільних трансформацій (за даними опитувань)(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Заєць С. В.У статті досліджено стан та динаміку академічної свободи в умовах сучасних глобальних викликів. Про аналізовано наявний методологічний інструментарій оцінювання університетських свобод, зокрема індекс академічної свободи (AFI), систему показників інституційної автономії (University Autonomy Scorecard), моні торинг Scholars at Risk та звіти Freedom House. Особливу увагу приділено компаративному аналізу результатів онлайн-опитувань науково-педагогічних працівників у країнах ЄС (2013–2015 рр.), Великій Британії (2016 р.) та Україні (2025 р.). Дослідження є логічним продовженням циклу авторських розвідок, що базуються на опитуванні, прове деному на базі ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти”. Уперше наведено розширену характеристику націо нальних та міжнародних опитувань з питань дослідження стану академічної свободи за період 2007–2025 рр., зокрема проєктів INCHER-Kassel, UCU, AAC&U та AAUP. Систематизацію проведено за параметрами: мета опитувань; обсяги фінансування; методи збору даних; структура інструментарію; цільова аудиторія; геогра фічне охоплення. Окрему увагу приділено окресленню переваг та недоліків методу опитування у цій сфері. Визначено, що його основними перевагами є економічність, психологічний комфорт респондентів та можли вість дослідження чутливих тем (самоцензури). Водночас виокремлено критичні виклики, серед яких ризики самовідбору респондентів, неоднозначність термінології та загрози соціальної бажаності відповідей. Результати засвідчили суттєвий прогрес України у формалізації захисту академічних свобод: рівень обі знаності про нормативні документи в українських закладах вищої освіти сягнув 70,1% (проти 15,3% у країнах ЄС). Виявлено парадокс: попри низький рівень самоцензури в Україні (20,1%) порівняно з Великою Британією та ЄС, приховані форми адміністративного тиску залишаються актуальною загрозою. Доведено необхідність запровадження системного емпіричного моніторингу для захисту академічної свободи в умовах цифровізації та соціальних трансформацій.Item Побудова прогнозних моделей динаміки споживчої активності на основі методів машинного навчання та Big Data платіжних систем(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Томашевська Т. В.; Гордійко Н. О.У статті досліджено можливості використання великих даних платіжних систем для побудови прогноз них моделей динаміки споживчого попиту як ключового чинника формування роздрібного товарообороту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю отримання оперативних і достовірних індикаторів еко номічної активності в умовах високої невизначеності та нестабільності економічного середовища, зокрема внаслідок широкомасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Обґрунтовано доцільність використання великих даних як альтернативного джерела інформації, що до зволяє мінімізувати часові лаги, притаманні офіційній статистиці, та підвищити точність оцінювання поточ ного стану економіки. У процесі дослідження сформовано систему відносних показників, що відображають різні аспекти функціонування платіжної інфраструктури та поведінки споживачів, зокрема коефіцієнт ак тивності платіжних карток, забезпеченість POS-терміналами, інтенсивність використання платіжної інф раструктури та рівень поширення безконтактних технологій. На основі зазначених індикаторів із застосу ванням методу головних компонент побудовано інтегральний індекс споживчої активності, який дозволяє узагальнити багатовимірну інформацію та зберегти більшу частину варіації вихідних даних. Встановлено, що перша головна компонента пояснює понад 80% загальної дисперсії. Отримані результати свідчать про високу інформативність побудованого індексу, який може бути інтерпретований як випереджальний індикатор змін у споживчому попиті. Для оцінювання впливу інтегрального індексу на динаміку споживчого попиту побудовано економетрич ну модель на основі методу найменших квадратів із урахуванням лагових залежностей. Як результуючу змін ну використано індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту, що розглядається як проксі-показник реалізованого споживчого попиту. Результати моделювання засвідчили статистичну значущість інтеграль ного індексу та високу пояснювальну здатність моделі, що підтверджує наявність стійкого взаємозв’язку між показниками платіжної активності та макроекономічною динамікою. У роботі також здійснено порівняльний аналіз ефективності класичних економетричних методів і сучас них підходів машинного навчання, зокрема моделі часових рядів Prophet. Модель продемонструвала висо ку якість апроксимації на навчальній вибірці, проте виявилася неефективною для прогнозування в умовах різких економічних змін. Отримані результати показали, що застосування зазначених методів не забезпечує покращення якості прогнозування порівняно з базовою економетричною моделлю. Моделі машинного на вчання демонструють низьку здатність до узагальнення на тестових вибірках, що пов’язано з обмеженим об сягом даних, а також наявністю структурних зламів у часових рядах. Зроблено висновок, що ключовим фактором підвищення точності прогнозування є не стільки складність моделі, скільки якість та інформативність вхідних даних. Використання великих даних платіжних систем дозволяє формувати випереджальні індикатори, які адекватніше відображають поточний стан економіки та за безпечують можливість оперативного реагування на зміни у споживчій поведінці. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування запропонованого підходу для моніторингу та прогнозування споживчого попиту в режимі, близькому до реального часу, що є особливо важливим для прийняття управлінських рішень в умовах кризових явищ.Item Гібридна стратегія інноваційного розвитку необанку(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Костенюк Ю. Б.; Романова М. М.Стаття присвячена розробці гібридної стратегії інноваційного розвитку українського необанку Моно банк через інтеграцію криптовалютних сервісів в умовах розгляду законопроєкту про легалізацію крипто валют у Верховній Раді України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю диверсифікації джерел доходів необанків з огляду на насичення базового ринку та регуляторні зміни у сфері цифрових активів. Обґрунтовано класифікацію Монобанку як необанку за критеріями Європейського банківського органу: повністю цифрова модель без фізичних відділень; клієнтоцентрична бізнес-модель; власна технологічна платформа; методологія швидкої розробки продуктів. Проведено SWOT-аналіз конкурентної позиції банку, який виявив дисбаланс між можливостями та загрозами в умовах воєнного стану, кіберризиків і регуля торної невизначеності. Виконано порівняльний аналіз криптостратегій міжнародних необанків Revolut та Nubank, який підтвердив переваги ролі посередника над створенням власного токену. Успіх Revolut базу ється на поетапній інтеграції та отриманні регуляторних ліцензій, тоді як провал власного токену Nubank демонструє ризики поспішних рішень без чіткої регуляторної стратегії. Розроблено концепцію Monobank Crypto Hub з трифазним упровадженням, де перший етап зосереджується на базовому функціоналі з обов’язковими лімітами операцій та освітнім модулем для мінімізації репутаційних ризиків, другий етап передбачає розширення функціональності через стейкінг і преміум-підписку, третій етап охоплює повну екосистему з криптодепозитами й інтеграціями з децентралізованими фінансовими протоколами. Фінансо ве моделювання демонструє поступове досягнення беззбитковості з акцентом на управлінні операційними та репутаційними ризиками. Практична цінність дослідження полягає у формуванні конкретної дорожньої карти криптоінтеграції для українських фінтех-компаній. Запропонований підхід ураховує специфіку функціонування фінансового сек тору України в умовах воєнного стану та підвищеної макроекономічної волатильності. Отримані результати можуть бути використані як аналітична основа для формуванItem Оцінка фінансового стану територіальної громади в системі ризик-орієнтованого контролю місцевих бюджетів(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Василевська-Смаглюк О. М.Розроблено методичний інструментарій оцінки фінансового стану територіальної громади як інформа ційної основи для здійснення ризик-орієнтованого контролю місцевих бюджетів. Актуальність дослідження в умовах України зумовлена реактивним характером чинної системи фінансового контролю, яка не забезпе чує превентивного виявлення бюджетних ризиків, а також недостатньою інтеграцією облікового забезпечен ня у контрольні процедури на рівні територіальних громад. Загострення проблеми в умовах воєнного стану, коли місцеві бюджети зазнають підвищеного навантаження за одночасного звуження дохідної бази, робить перехід до превентивної моделі контролю об’єктивною необхідністю. Метою статті є розробка системи інди каторів фінансової спроможності, побудованої виключно на верифікованих даних бухгалтерської звітності громади. У процесі дослідження застосовано системний підхід, методи коефіцієнтного аналізу та нормування показників. Розроблено перелік ключових індикаторів, що містить такі показники: доходи на одного жителя; частка власних доходів; частка видатків розвитку; коефіцієнт виконання бюджету; коефіцієнт самофінансу вання; інтегральний індекс фінансової спроможності. Для кожного індикатора визначено джерело у формах бухгалтерської звітності, а також функцію контролю та порогові значення сигналів ризику. Доведено, що запропонована система охоплює всі три види ризик-орієнтованого контролю за часом здійснення: превентивний, поточний та наступний. Інтегральний індекс фінансової спроможності дає змогу визначити комплексну оцінку бюджетного стану громади та ранжувати її порівняно з іншими громадами. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування розробленого інструментарію як для внутрішнього моніторингу фінансового стану громади, так і для потреб державного аудиту й міжтериторі альних порівнянь. Сформульовано рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо впровадження розробленої методики у практику фінансового управління.Item Глобальна економіка здорового способу життя: статистичне вимірювання та моделювання розвитку(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Трубнік Т. Є.; Румянцева А. В.; Гаврилюк Є. О.Посилення ролі чинників здоров’я та якості життя у формуванні сучасних моделей соціально-економіч ного розвитку, трансформація споживчої поведінки сприяють зростанню масштабів економіки здорового способу життя (wellness economy). Вона формується як окремий сегмент глобальної економічної системи й охоплює широкий спектр видів діяльності, спрямованих на підтримку фізичного, психічного та соціального благополуччя населення, що зумовлює актуальність її дослідження. Метою статті є комплексне оцінювання глобальних тенденцій розвитку wellness economy, аналіз її галузевої та регіональної структур, а також вияв лення міжкраїнних відмінностей та ключових соціально-економічних чинників для визначення особливостей цього сектору світової економіки. Інформаційною базою дослідження є аналітичні матеріали та статистичні дані Global Wellness Institute, зокрема звіти Global Wellness Economy Monitor за період 2019–2024 років, що до зволило простежити динаміку глобального ринку та зміни його структурних параметрів. У роботі поєднано методи економіко-статистичного аналізу. Результати дослідження свідчать, що еконо міка здорового способу життя демонструє стійку тенденцію до розширення та поступово посилює свою роль у світовому господарстві. Встановлено, що внутрішня організація цього сегмента характеризується значною диверсифікацією та охоплює широкий спектр взаємопов’язаних ринків, серед яких провідні позиції займають індустрія особистого догляду та краси, сектор здорового харчування і фізичної активності. Водночас найви щу динаміку розвитку демонструють сфери, пов’язані з ментальним благополуччям та створенням wellness нерухомості, що свідчить про формування нових ціннісних пріоритетів споживання. Просторовий аналіз підтвердив значну концентрацію глобального ринку у межах трьох провідних ма крорегіонів: Північної Америки, Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону, які формують переважну час тину світових витрат у сфері оздоровлення та визначаються специфікою характеристик. Кластерний аналіз дав змогу виокремити групи країн із різними моделями розвитку wellness economy, а регресійне моделюван ня – ідентифікувати статистично значущі соціально-економічні чинники, пов’язані з масштабами її розвитку. Здійснено типологізацію країн у розподілі на три кластери: туристично-спеціалізовані wellness-економіки, економіки з органічно інтегрованим wellness-сектором та економіки з помірним wellness-споживанням. Збе реження їхнього складу між 2019 і 2023 роками засвідчує резистентність wellness economy до пандемічного шоку та підтверджує структурний, а не кон’юнктурний характер міжкраїнної диференціації. Проведене дослідження дозволило на макроекономічному рівні інтерпретувати послуги wellness economy як високоцінні блага (блага вищого порядку), попит на які зростає швидше, ніж добробут населення. y як високоцінні блага (блага вищого порядку), попит на які зростає швидше, ніж добробут населення. Обґрунтовано, що підвищення чутливості витрат на wellness до доходів є індикатором зростання пріоритетності інвестицій у капітал здоров’я в постпандемічній моделі споживання. Отримані результати можуть слугувати аналітичною основою для подальших порівняльних досліджень трансформації wellness economy у глобальному вимірі, а також для оцінювання ролі цього сегмента у забез печенні сталого розвитку, орієнтованого на підвищення якості життя та людського благополуччя. Наукова значущість роботи полягає у формалізації та кількісному підтвердженні взаємозв’язків між темпами еконо мічного зростання та капіталізацією індустрії здоров’я, що створює передумови для прогнозування перспек тив розвитку wellness-ринку та обґрунтування управлінських рішень у сфері соціальної політики й охорони здоров’я на національному та міжнародному рівнях.Item Цифровізація митної статистики України в контексті європейської інтеграції(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Руденко В. В.Обґрунтовано необхідність модернізації митної статистики України як ключового інструменту форму вання зовнішньоекономічної політики та забезпечення міжнародної порівнянності даних в умовах європей ської інтеграції. Мета статті – теоретичне узагальнення сутності митної статистики, обґрунтування її струк турної трансформації в умовах цифровізації та розроблення комплексних підходів до подолання ключових бар’єрів інтеграції у європейський цифровий простір. Використано системний і структурно-функціональний аналіз, виконано порівняння національних і європейських підходів до організації електронних митних сис тем. Визначено дуалістичну природу митної статистики, розкрито її трансформацію від постфактум обліку до інструменту оперативного моніторингу та прогнозування, обґрунтовано необхідність модернізації інформа ційної архітектури, гармонізації правового регулювання, розвитку цифрових компетентностей персоналу та впровадження ризик-орієнтованих аналітичних платформ. Доведено, що інтеграція автоматизованих систем обробки деклараційних даних, стандартизованого електронного обміну та механізмів забезпечення якості й кібербезпеки інформації створює передумови для підвищення достовірності статистичних показників і їх ньої відповідності європейським вимогам. Аргументовано, що комплексна цифрова трансформація митної статистики є стратегічною передумовою її повноцінної інтеграції до єдиного цифрового середовища Євро пейського Союзу та підвищення ефективності державного управління зовнішньоекономічною діяльністю. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їхнього використання органами державної влади та митними органами при розробленні стратегічних і нормативно-правових рішень щодо модернізації інформаційних систем, удосконалення процедур електронного обміну даними та впровадження інструментів забезпечення якості й безпеки митної статистики в процесі інтеграції до європейського цифрового простору