2026

Permanent URI for this communityhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2306

Browse

Now showing 1 - 20 of 23

Data Analyst and Data Scientist Professions: Demand, Requirements, and Labor Market Prospects
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Yashchenko, L. O.
This article presents a comprehensive study of the current state, requirements, and development prospects of the data analyst and data scientist professions in the context of digital economic transformation and dynamic changes in the labor market. It is demonstrated that the rapid growth of data volumes, the proliferation of analytical platforms, and the active adoption of artificial intelligence and machine learning technologies are driving the increasing strategic importance of data professionals in managerial decision-making processes. The empirical basis of the study is laid by analysis of job vacancies on the Work.ua platform (March 2026), enabling to assess the structure of demand, the level of competition, the requirements to applicants, and the salary characteristics. The findings reveal a structural imbalance between labor demand and supply, shown in the higher number of applicants relative to available vacancies, as well as a gap between salary expectations and actual employer offers. The study systematizes the key competencies of data analysts and data scientists, including technical skills (SQL, Python, BI tools), analytical competencies (statistics, modeling), as well as communicational and managerial skills. It is demonstrated that the modern labor market increasingly demands multidisciplinary professionals capable of working across the full data lifecycle – from data collection to the implementation of business solutions. Special emphasis is placed on the transformation of professional roles, reflected in the blurring of boundaries between business analysts, data analysts, and data scientists, as well as the growing importance of hybrid positions. The analysis revealed a clear trend of transition from descriptive analytics to predictive and prescriptive analytics, significantly enhancing the strategic value of analytical activities. The practical significance of the research lies in potential applications of its findings in improving academic programs, developing professional standards, and setting human capital development strategies in the digital economy context.
Developing Electronic Sources of Information on the Population in the Wartime
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Puhachova, М. V.; Gladun, O. M.
The development of information technologies has significantly enhanced the capacities of complex systems for collection, storage, processing, and use of information. In the recent decades, large volumes of structured data accumulated by official power bodies have been stored in databases and registers, the data on the country population obviously being the largest information arrays. Hence, the electronic information resources containing such data can be considered as a priority source for obtaining population data. However, the applicability of these resources is degraded by several problems, one of them being absence of a single identifier of a physical person, which could have allowed one to combine easily data from various registers. Electronic information resources in Ukraine have shown a steadily upward dynamics, especially remarkable in several recent years, but its vector has changed under the impact of the war: the regulatory framework has been subject to amendments pertaining to the existing registers, databases and systems, and a series of new ones launched, most of which have no foreign analogues. It raises the importance of an analysis of the impact of the Russian-Ukrainian war on creating the system of electronic registers containing population data, and the capability of this system to provide information for demographic research. The article’s objective is to trace the evolution of public electronic registers containing data on the population; to sum up innovations in this field caused by the war context; to explore the applicability of this information base for demographic analysis and assessment of demographic losses. The amendments are examined, made after the large-scale Russian invasion in the Unified State Demographic Register, Registers of Territorial Communities, the State Register of Individuals – Taxpayers, Register of Insured Persons of the State Register of Compulsory State Social Insurance, Unified Information Database of Internally Displaced Persons, Central Database of the Electronic Health Care System (eHealth), Register of Providers and Beneficiaries of Social Services, Data Bank on Orphans and Children Deprived of Parental Care of the Unified Information and Analytical System “Dity”, Integrated Interagency Information and Communication System for Monitoring Persons, Vehicles, and Cargo Crossing the State Border (“Arkan”), Unified State Register of Conscripts, Persons Liable for Military Service, and Reservists “Oberih”, and some others. Another category of examined registers are ones which creation is caused by the large-scale war: Unified State Register of Military Personnel, Information System for the Treatment of Prisoners of War, Unified Register of Persons in Respect of Whom the Fact of Deprivation of Personal Liberty as a Result of Armed Aggression Against Ukraine Has Been Established, Register of Information on Children Deported or Forcibly Displaced in Connection with the Armed Aggression of the Russian Federation against Ukraine. The necessity for real data on the number of the population for effective reconstruction of Ukraine, and for estimating the losses caused by the Russian aggression is emphasized
Implementation of Artificial Intelligence in EU Industry: Trends Аnalysis.
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Polozova, T. V.; Salikhov, M. M.
The article analyzes current trends in the implementation of artificial intelligence (AI) technologies in manufacturing in the European Union. It is established that since 2018, the EU has evolved from the formation of basic regulatory frameworks to a comprehensive architecture aimed at integrating AI into economic systems, production processes, and organizational models. It was found that the share of enterprises using at least one AI technology increased from 6.93% in 2021 to 17.27% in 2025, indicating a shift from fragmented use to systematic integration of AI in production and management processes. The analysis of high-tech (KTI) and traditional (non-KTI) sectors revealed clear structural differences: in 2025, the highest levels of AI adoption among KTI sectors were recorded in pharmaceutical manufacturing (41.32%), computer, electronic, and optical equipment production (37.44%), chemical manufacturing (28.45%), electrical equipment manufacturing (25.90%), and mechanical engineering (25.45%). This reflects the high intensity of digitalization in knowledge-intensive sectors, where AI is integrated into production and innovation processes. It was determined that national AI adoption trajectories in 2021–2025 form two groups: 1) countries with a high initial base (over 10%), including Denmark, Luxembourg, the Netherlands, Germany, Slovenia, Austria, Belgium, and Sweden, demonstrate stable digital transformation; 2) countries with a lower starting base, such as Estonia, Lithuania, Ireland, and Malta, show accelerated growth. For Ukraine, research priorities are justified: assessing the efficiency of digital transformation under limited resources, integrating ICT and AI into traditional manufacturing and service sectors, and identifying factors that stimulate digital innovation. The results may serve as a scientific basis for improving strategic documents on the digitalization of Ukraine's economy, promoting high-tech sectors, supporting traditional sectors through AI access, standardizing solutions and personnel training, and considering European regulatory approaches to integrate Ukrainian manufacturing into the EU digital space.
Академічна свобода в умовах суспільних трансформацій (за даними опитувань)
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Заєць С. В.
У статті досліджено стан та динаміку академічної свободи в умовах сучасних глобальних викликів. Про аналізовано наявний методологічний інструментарій оцінювання університетських свобод, зокрема індекс академічної свободи (AFI), систему показників інституційної автономії (University Autonomy Scorecard), моні торинг Scholars at Risk та звіти Freedom House. Особливу увагу приділено компаративному аналізу результатів онлайн-опитувань науково-педагогічних працівників у країнах ЄС (2013–2015 рр.), Великій Британії (2016 р.) та Україні (2025 р.). Дослідження є логічним продовженням циклу авторських розвідок, що базуються на опитуванні, прове деному на базі ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти”. Уперше наведено розширену характеристику націо нальних та міжнародних опитувань з питань дослідження стану академічної свободи за період 2007–2025 рр., зокрема проєктів INCHER-Kassel, UCU, AAC&U та AAUP. Систематизацію проведено за параметрами: мета опитувань; обсяги фінансування; методи збору даних; структура інструментарію; цільова аудиторія; геогра фічне охоплення. Окрему увагу приділено окресленню переваг та недоліків методу опитування у цій сфері. Визначено, що його основними перевагами є економічність, психологічний комфорт респондентів та можли вість дослідження чутливих тем (самоцензури). Водночас виокремлено критичні виклики, серед яких ризики самовідбору респондентів, неоднозначність термінології та загрози соціальної бажаності відповідей. Результати засвідчили суттєвий прогрес України у формалізації захисту академічних свобод: рівень обі знаності про нормативні документи в українських закладах вищої освіти сягнув 70,1% (проти 15,3% у країнах ЄС). Виявлено парадокс: попри низький рівень самоцензури в Україні (20,1%) порівняно з Великою Британією та ЄС, приховані форми адміністративного тиску залишаються актуальною загрозою. Доведено необхідність запровадження системного емпіричного моніторингу для захисту академічної свободи в умовах цифровізації та соціальних трансформацій.
Бухгалтерський облік і звітність зі сталого розвитку: управління бізнесом
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Овсюк Н. В.; Іванова А. В.
Стаття присвячена характеристиці бухгалтерського обліку та звітності сталого розвитку в управлінні бізнесом. Ця проблематика набуває дедалі більшої значущості для України, адже екологічні та соціальні по казники грають важливу роль у цьому контексті. Вказана тенденція визначає актуальність проведеного дослі дження та підкреслює необхідність подальшого вивчення таких аспектів. Наразі все більшої ваги набувають питання подання нефінансової звітності українськими компаніями, бо попри значний науковий потенціал в Україні досі не сформовано єдиного й системного підходу до інтеграції нефінансових показників у звітність. Безліч аспектів, пов’язаних із соціальним та екологічним моніторингом, залишаються предметом дискусій. Крім того, відсутність чітких практичних інструкцій і законодавчо закріплених норм ускладнює отримання правдивих даних, необхідних для ухвалення важливих та вагомих рішень у бізнесі. Під час дослідження автори застосовували такі методи: морфологічний аналіз; логічне узагальнення; структурний аналіз; порівняльний метод; метод наукової абстракції тощо. Визначено, що соціальний і еко логічний облік є фундаментальними елементами системи обліку сталого розвитку, які створюють інформа ційну основу для ухвалення ефективних рішень для розвитку бізнесу, а їхня поступова еволюція перетворює бухгалтерський облік на потужний стратегічний інструмент управління. Акцентовано, що сучасний підхід до обліку сталого розвитку спрямований на поєднання фінансових і нефінансових показників, що дає змогу більш комплексно аналізувати діяльність підприємств, а також їхній вплив на суспільство та навколишнє се редовище. Саме такий підхід сприяє підвищенню довіри до бізнесу та зміцненню його конкурентних переваг. Ретельно проаналізовано аспекти практичної діяльності Акціонерного товариства “Укрпошта” та Това риства з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта”, які демонструють чималі відмінності у підходах до фор мування звітності. Ці підходи варіюють від суворого дотримання державних регулятивних вимог до посту пового впровадження та інтеграції міжнародних стандартів у систему фінансової та управлінської звітності. Водночас обидві компанії активно підкреслюють і підтверджують зростаючу важливість ESG-показників, які все більше розглядаються як невід’ємний елемент сучасної системи бухгалтерського обліку та стратегічного управління бізнесом. Засвідчено, що ці компанії орієнтуються на актуальні глобальні тенденції і прагнення підвищити свою конкурентоспроможність як на національному, так і на міжнародному ринках.
Водокористування економіки регіонів суббасейну Нижнього Дніпра до та після знищення Каховського водосховища
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Никифорук О. І.; Стасюк О. М.; Федяй Н. О.
Удосконалено методичний підхід до проведення економічного аналізу регіонів, що належать до річкового суббасейну, зокрема суббасейну Нижнього Дніпра. Підхід базується на розрахунку економічних показників, що відображають рівень економічного розвитку (валова додана вартість, валовий випуск), та на аналізі осно вних показників водокористування. Економічний аналіз проведено в розрізі галузей економіки – основних водокористувачів, а саме: промисловості (за видами), сільського господарства, житлово-комунального госпо дарства тощо, до та після знищення Каховського водосховища. Результати економічного аналізу дали змогу дійти висновку про те, що економіка регіонів суббасейну Нижнього Дніпра зазнала значних втрат у 2023 р. проти 2021 р., особливо у водозалежних галузях – добувній, переробній промисловості та сільському госпо дарстві. Відбулося різке зниження забору поверхневих вод у 2024 р. щодо 2021 р., насамперед в аграрному сек торі, енергетиці та сфері водопостачання, за одночасного зростання частки підземного водозабору у загальній структурі. Виявлено позитивну тенденцію до зменшення обсягів скиду стічних вод та стічних забруднених вод у 2023 р. щодо 2021 р. Водночас зафіксовано збільшення кількості стічних забруднених вод на одиницю виробленої продукції для всіх галузей економіки регіонів суббасейну, окрім галузі житлово-комунального господарства. Розроблено економічну модель оцінки водокористування галузей економіки регіонів суббасей ну Нижнього Дніпра на основі якої визначено їхню соціально-економічну значущість та проведено катего ризацію з огляду на характеристики їхнього водокористування після знищення Каховського водосховища та греблі Каховської ГЕС. Урахування результатів економічного аналізу, зокрема показників валової доданої вар тості та валового випуску продукції у галузевому розрізі в поєднанні з результатами, отриманими на основі розробленої економічної моделі оцінки водокористування, забезпечили наукове обґрунтування категоризації водозалежних галузей економіки. За результатами дослідження виокремлено чотири групи галузей за рівнем залежності від водних ресурсів та їхнім соціально-економічним значенням: галузі з повною залежністю (жит лово-комунальне та рибне господарство); з множинною залежністю (харчова промисловість, зрошуване сіль ське господарство, енергетика); зі специфічною залежністю (чорна металургія, хімічна промисловість, маши нобудування та металообробка); з помірною залежністю (транспорт і окремі види рекреаційної діяльності).
Глобальна економіка здорового способу життя: статистичне вимірювання та моделювання розвитку
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Трубнік Т. Є.; Румянцева А. В.; Гаврилюк Є. О.
Посилення ролі чинників здоров’я та якості життя у формуванні сучасних моделей соціально-економіч ного розвитку, трансформація споживчої поведінки сприяють зростанню масштабів економіки здорового способу життя (wellness economy). Вона формується як окремий сегмент глобальної економічної системи й охоплює широкий спектр видів діяльності, спрямованих на підтримку фізичного, психічного та соціального благополуччя населення, що зумовлює актуальність її дослідження. Метою статті є комплексне оцінювання глобальних тенденцій розвитку wellness economy, аналіз її галузевої та регіональної структур, а також вияв лення міжкраїнних відмінностей та ключових соціально-економічних чинників для визначення особливостей цього сектору світової економіки. Інформаційною базою дослідження є аналітичні матеріали та статистичні дані Global Wellness Institute, зокрема звіти Global Wellness Economy Monitor за період 2019–2024 років, що до зволило простежити динаміку глобального ринку та зміни його структурних параметрів. У роботі поєднано методи економіко-статистичного аналізу. Результати дослідження свідчать, що еконо міка здорового способу життя демонструє стійку тенденцію до розширення та поступово посилює свою роль у світовому господарстві. Встановлено, що внутрішня організація цього сегмента характеризується значною диверсифікацією та охоплює широкий спектр взаємопов’язаних ринків, серед яких провідні позиції займають індустрія особистого догляду та краси, сектор здорового харчування і фізичної активності. Водночас найви щу динаміку розвитку демонструють сфери, пов’язані з ментальним благополуччям та створенням wellness нерухомості, що свідчить про формування нових ціннісних пріоритетів споживання. Просторовий аналіз підтвердив значну концентрацію глобального ринку у межах трьох провідних ма крорегіонів: Північної Америки, Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону, які формують переважну час тину світових витрат у сфері оздоровлення та визначаються специфікою характеристик. Кластерний аналіз дав змогу виокремити групи країн із різними моделями розвитку wellness economy, а регресійне моделюван ня – ідентифікувати статистично значущі соціально-економічні чинники, пов’язані з масштабами її розвитку. Здійснено типологізацію країн у розподілі на три кластери: туристично-спеціалізовані wellness-економіки, економіки з органічно інтегрованим wellness-сектором та економіки з помірним wellness-споживанням. Збе реження їхнього складу між 2019 і 2023 роками засвідчує резистентність wellness economy до пандемічного шоку та підтверджує структурний, а не кон’юнктурний характер міжкраїнної диференціації. Проведене дослідження дозволило на макроекономічному рівні інтерпретувати послуги wellness economy як високоцінні блага (блага вищого порядку), попит на які зростає швидше, ніж добробут населення. y як високоцінні блага (блага вищого порядку), попит на які зростає швидше, ніж добробут населення. Обґрунтовано, що підвищення чутливості витрат на wellness до доходів є індикатором зростання пріоритетності інвестицій у капітал здоров’я в постпандемічній моделі споживання. Отримані результати можуть слугувати аналітичною основою для подальших порівняльних досліджень трансформації wellness economy у глобальному вимірі, а також для оцінювання ролі цього сегмента у забез печенні сталого розвитку, орієнтованого на підвищення якості життя та людського благополуччя. Наукова значущість роботи полягає у формалізації та кількісному підтвердженні взаємозв’язків між темпами еконо мічного зростання та капіталізацією індустрії здоров’я, що створює передумови для прогнозування перспек тив розвитку wellness-ринку та обґрунтування управлінських рішень у сфері соціальної політики й охорони здоров’я на національному та міжнародному рівнях.
Гібридна стратегія інноваційного розвитку необанку
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Костенюк Ю. Б.; Романова М. М.
Стаття присвячена розробці гібридної стратегії інноваційного розвитку українського необанку Моно банк через інтеграцію криптовалютних сервісів в умовах розгляду законопроєкту про легалізацію крипто валют у Верховній Раді України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю диверсифікації джерел доходів необанків з огляду на насичення базового ринку та регуляторні зміни у сфері цифрових активів. Обґрунтовано класифікацію Монобанку як необанку за критеріями Європейського банківського органу: повністю цифрова модель без фізичних відділень; клієнтоцентрична бізнес-модель; власна технологічна платформа; методологія швидкої розробки продуктів. Проведено SWOT-аналіз конкурентної позиції банку, який виявив дисбаланс між можливостями та загрозами в умовах воєнного стану, кіберризиків і регуля торної невизначеності. Виконано порівняльний аналіз криптостратегій міжнародних необанків Revolut та Nubank, який підтвердив переваги ролі посередника над створенням власного токену. Успіх Revolut базу ється на поетапній інтеграції та отриманні регуляторних ліцензій, тоді як провал власного токену Nubank демонструє ризики поспішних рішень без чіткої регуляторної стратегії. Розроблено концепцію Monobank Crypto Hub з трифазним упровадженням, де перший етап зосереджується на базовому функціоналі з обов’язковими лімітами операцій та освітнім модулем для мінімізації репутаційних ризиків, другий етап передбачає розширення функціональності через стейкінг і преміум-підписку, третій етап охоплює повну екосистему з криптодепозитами й інтеграціями з децентралізованими фінансовими протоколами. Фінансо ве моделювання демонструє поступове досягнення беззбитковості з акцентом на управлінні операційними та репутаційними ризиками. Практична цінність дослідження полягає у формуванні конкретної дорожньої карти криптоінтеграції для українських фінтех-компаній. Запропонований підхід ураховує специфіку функціонування фінансового сек тору України в умовах воєнного стану та підвищеної макроекономічної волатильності. Отримані результати можуть бути використані як аналітична основа для формуван
Демографічно-трудова атрофія в Україні: безпекові наслідки та просторові обмеження розвитку
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Микитенко В. В.; Шелудько Н. М.
У статті демографічно-трудову атрофію (ДТА) України розкрито як інтегральний соціально-економічний феномен, що в умовах триваючої полікризи (воєнні дії, демографічне виснаження, деформація ринків праці, соціально-поведінкові й інституційні, медико-генетичні та біомедичні збої тощо) трансформується з суто со ціально-демографічної проблеми у кроссекторальний безпековий ризик. Обґрунтовано доцільність статис тичного вимірювання ДТА як узагальненого інтегрального показника глибини втрат людського потенціалу, просторової асиметрії розвитку та обмежень відновлюваної спроможності соціально-економічних систем. Запропоновано безпеково орієнтовану факторну архітектуру ДТА, що охоплює поведінково-психологічні, економічні, соціальні, еколого-ресурсні, просторові, інституційні, а також медико-генетичні й біомедичні чинники, взаємодія яких формує кумулятивний ефект деградації людського потенціалу та поглиблення демо графічно-трудової атрофії країни. На цій основі сформовано систему статистичних індикаторів для кількісно го аналізу атрофічних процесів у безпековому вимірі. Побудовано індикативну модель оцінювання ДТА з ви користанням методу обчислення інтегральних показників. На першому і другому етапі абсолютні значення вісімнадцяти статистичних індикаторів перетворюються у відносні (безрозмірні) величини, після чого (етапи три і чотири) здійснюється їх зважування за коефіцієнтами вагомості для розрахунку інтегральних показни ків за сімома вимірами. Надалі (п’ятий етап) відбувається агрегація з обчисленням узагальненого інтеграль ного показника з урахуванням ваги кожної з семи груп чинників. Запропоновано шкалу інтерпретації рівнів ДТА за пороговими її значеннями, що дозволяє ідентифікувати низький, помірний, високий і критичний рівні як різні стани просторово детермінованої безпекової вразливості. Здійснено макрорегіональну диференціа цію рівнів ДТА для семи повоєнних макрорегіональних зон України з визначенням їхнього просторово безпе кового змісту та пріоритетних типів управлінської реакції. Наукова новизна дослідження полягає у введенні у науковий апарат категорії “демографічно-трудова атрофія” та її операціоналізації як об’єкта статистичного оцінювання у безпековому та просторовому вимірах. Отримані результати формують аналітичне підґрунтя для моніторингу безпекових ризиків, просторового планування та обґрунтування державної політики від новлення і розвитку людського потенціалу в умовах полікризи.
Методологія та інструментарій смарт-статистики у системі data driven управління туристично-готельним сектором
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Захожай В. Б.; Савицький А. В.
Здійснено комплексне дослідження методологічних засад та інструментарію смарт-статистики в умовах трансформації системи управління туристично-готельним сектором на основі data-driven підходу. Обґрунто вано необхідність переходу від традиційної моделі офіційної статистики, що базується на періодичних обсте женнях та агрегованих показниках, до інтегрованої цифрової статистичної системи, яка поєднує адміністра тивні дані, дані приватного сектору й альтернативні джерела інформації. Визначено роль міжнародних статистичних стандартів у забезпеченні методологічної узгодженості та порівнянності даних. Це стосується, зокрема, International Recommendations for Tourism Statistics та Tourism Satellite Account, що формують базис для вимірювання економічних параметрів туристичної діяльності. По казано, що адаптація цих стандартів до умов цифрової економіки потребує розширення інструментарію за рахунок використання великих даних, цифрових слідів користувачів та потокових даних. Розкрито сутність смарт-статистики як інтегрованої системи виробництва статистичних даних, що функціонує на основі процесних моделей GSBPM та GAMSO, забезпечуючи автоматизацію, масштабованість і гнучкість статистичних процесів. Особливу увагу приділено методам інтеграції різнорідних даних, зокрема даних онлайн-платформ бронювання, соціальних мереж, пошукових систем та геопросторових сервісів. Систематизовано сучасні підходи до аналітики великих даних у туризмі, а саме, методи обробки текстових відгуків, аналізу поведінки споживачів, прогнозування попиту та виявлення просторово-часових патернів туристичної активності. Обґрунтовано доцільність використання композитних індикаторів як інструменту інтегрованої оцінки розвитку туристично-готельного сектору в умовах багатовимірності та фрагментованості даних. Запропоновано концептуальну модель інструментарію смарт-статистики, яка охоплює підсистеми зби рання, інтеграції, обробки, аналізу та візуалізації даних, орієнтовану на підтримку управлінських рішень у ре жимі, близькому до реального часу. Доведено, що впровадження смарт-статистики забезпечує підвищення точності оцінок, скорочення часових лагів, розширення аналітичних можливостей і підвищення адаптивнос ті системи управління до змін зовнішнього середовища. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього використання органами дер жавного управління, туристичними адміністраціями та підприємствами туристично-готельного бізнесу для формування ефективної data-driven стратегії розвитку, підвищення конкурентоспроможності та забезпечен ня сталого розвитку галузі.
Необхідність внутрішньофірмової стандартизації для проведення аудиту облікових оцінок
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лубенченко О. Е.; Разумова К. М.; Шульга С. В.
Облікові оцінки широко використовуються у практиці та варіюють за характером. Труднощі їхнього за стосування зумовлені поєднанням складних математичних методів, моделей, невизначеності майбутніх подій, суб’єктивності менеджменту та високих вимог до якості аудиторських доказів. Ці обставини роблять оцінку однією з найскладніших і відповідальних ділянок аудиту, що потребує стандартизованих підходів, глибокого професійного судження та неухильного застосування принципу професійного скептицизму. Авторками до ведено, що роль МСА 540 “Аудит облікових оцінок та пов’язані з ними розкриття інформації” зростає з огляду на вимоги сьогодення. Так, воєнний стан змінює підходи до оцінки активів, знецінення, строків корисного використання та документування витрат. У дослідженні запропоновано структуру внутрішньофірмового стандарту щодо облікових оцінок, який охоплює: законодавчі вимоги до аудиту облікових оцінок; оцінки ризиків; визначення подальших процедур та збір доказів, їхню оцінку та оцінку викривлень; документування виконаних аудиторських процедур. Ко жен розділ виконує свою функцію, а разом вони формують завершений методичний цикл. Так, розділ щодо законодавчих вимог забезпечує узгодженість роботи аудиторів із МСА 540 та іншими стандартами, створює базу та визначає єдину точку відліку, від якої будуються всі подальші процедури. Розділ щодо оцінки ризиків суттєвого викривлення фінансової звітності через облікові оцінки забезпечує послідовність і передбачува ність у плануванні аудиту. Розділ про дії у відповідь на оцінені ризики уніфікує підходи до тестування методів і моделей облікових оцінок, припущень, даних, а також сприяє підвищенню рівня професійного скептицизму. Розділ щодо загального оцінювання викривлень забезпечує однакові критерії для визначення суттєвості ви кривлень, узгодженість у формуванні висновків, зменшення ризику хибної думки аудитора. Розділ щодо доку ментування націлений на уніфікацію робочої документації, що сприяє кодифікації знань аудиторів і створює доказову базу щодо якісного виконання аудиту. З огляду на це авторками систематизовані нормативні вимоги до аудиту облікових оцінок, подані при клади облікових оцінок, сформований алгоритм застосування МСА540 в аудиторській практиці й узагальнені заходи контролю менеджменту з метою зниження ризику неправильного застосування облікових політик. Запропоновані оцінка структури заходів контролю, процедури оцінки ступеня невизначеності облікового оцінювання, дії у відповідь на оцінені ризики суттєвого викривлення щодо облікових оцінок, а також оцінка виявлених викривлень аудитором та вимоги до документування. Розроблені чек-листи, шаблони документу вання та розширені процедури дозволяють аудиторам ефективніше реагувати на ризики, пов’язані з обліко вими оцінками, що сприятиме підвищенню якості аудиту
Оцінка фінансового стану територіальної громади в системі ризик-орієнтованого контролю місцевих бюджетів
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Василевська-Смаглюк О. М.
Розроблено методичний інструментарій оцінки фінансового стану територіальної громади як інформа ційної основи для здійснення ризик-орієнтованого контролю місцевих бюджетів. Актуальність дослідження в умовах України зумовлена реактивним характером чинної системи фінансового контролю, яка не забезпе чує превентивного виявлення бюджетних ризиків, а також недостатньою інтеграцією облікового забезпечен ня у контрольні процедури на рівні територіальних громад. Загострення проблеми в умовах воєнного стану, коли місцеві бюджети зазнають підвищеного навантаження за одночасного звуження дохідної бази, робить перехід до превентивної моделі контролю об’єктивною необхідністю. Метою статті є розробка системи інди каторів фінансової спроможності, побудованої виключно на верифікованих даних бухгалтерської звітності громади. У процесі дослідження застосовано системний підхід, методи коефіцієнтного аналізу та нормування показників. Розроблено перелік ключових індикаторів, що містить такі показники: доходи на одного жителя; частка власних доходів; частка видатків розвитку; коефіцієнт виконання бюджету; коефіцієнт самофінансу вання; інтегральний індекс фінансової спроможності. Для кожного індикатора визначено джерело у формах бухгалтерської звітності, а також функцію контролю та порогові значення сигналів ризику. Доведено, що запропонована система охоплює всі три види ризик-орієнтованого контролю за часом здійснення: превентивний, поточний та наступний. Інтегральний індекс фінансової спроможності дає змогу визначити комплексну оцінку бюджетного стану громади та ранжувати її порівняно з іншими громадами. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування розробленого інструментарію як для внутрішнього моніторингу фінансового стану громади, так і для потреб державного аудиту й міжтериторі альних порівнянь. Сформульовано рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо впровадження розробленої методики у практику фінансового управління.
Перетин Міжнародних стандартів аудиту 240 “Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності” та 570 “Безперервність діяльності”: новітні вимоги
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лубенченко О. Е.
У статті досліджено актуальні зміни Міжнародних стандартів аудиту МСА 240 “Відповідальність аудито ра, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності” та МСА 570 “Безперервність діяльності”, які набувають чинності з грудня 2026 року і зумовлені посиленням ризиків шахрайства та зростанням невизна ченості щодо здатності суб’єктів господарювання продовжувати діяльність. Акцентовано увагу, що розроб ники стандартів врахували обставини, які підвищують імовірність суттєвих викривлень фінансової звітності через шахрайські дії та порушення принципу безперервності діяльності менеджментом підприємств, – во єнні конфлікти, розриви ланцюгів постачання, пандемічні обмеження. Ключові зміни та доповнення МСА 240 пов’язані з посиленням ролі й відповідальності аудитора, насамперед партнера по завданню, щодо ви явлення шахрайства, посиленням професійного скептицизму, із доповненими процедурами оцінки ризику викривлення фінансової звітності через шахрайство, зокрема процедурами оцінки програм захисту інфор матора/викривача шахрайських дій, подальшим процедурним забезпеченням, застосуванням комунікації під час аудиту та звітуванням аудитора. МСА 570 вносить ряд ключових змін, які забезпечують новий підхід до оцінки суттєвої невизначеності щодо безперервності діяльності та включають ретельний розгляд: подій, що впливають на безперервність, ризиків, пов’язаних із застосуванням менеджментом принципу безперервнос ті; планів керівництва щодо майбутніх подій, включаючи процедури оцінки; дат (строків) початку періоду оцінки безперервності діяльності, часового проміжку, протягом якого здійснюється така оцінка; того, як оцінив управлінський персонал спроможність суб’єкта господарювання продовжувати свою діяльність на без перервній основі; комунікацій з управлінським персоналом та письмових запевнень, комунікацій із зовніш німи сторонами; застосування аудитором принципу професійного скептицизму. Оновлені МСА 240 і МСА 570 мають споріднені риси, зокрема впровадження принципу масштабування, посилення процедур оцінки ризиків, вимог до комунікації з управлінським персоналом і тими, кого наділено найвищими повноваженнями, зовнішніми користувачами, положення щодо управління якістю на рівні завдань, а також настанови до підвищення прозорості аудиторського звіту. Розкриття ключових змін та покрокове застосування вимог МСА 570 дозволяють аудиторам завчасно підготуватися до впровадження оновлених стандартів, що стануть обов’язковими наприкінці 2026 року. Подальші дослідження спрямовані на розробку процедурного забезпечення та документальне втілення оновлених вимог у практику аудиту.
Побудова прогнозних моделей динаміки споживчої активності на основі методів машинного навчання та Big Data платіжних систем
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Томашевська Т. В.; Гордійко Н. О.
У статті досліджено можливості використання великих даних платіжних систем для побудови прогноз них моделей динаміки споживчого попиту як ключового чинника формування роздрібного товарообороту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю отримання оперативних і достовірних індикаторів еко номічної активності в умовах високої невизначеності та нестабільності економічного середовища, зокрема внаслідок широкомасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Обґрунтовано доцільність використання великих даних як альтернативного джерела інформації, що до зволяє мінімізувати часові лаги, притаманні офіційній статистиці, та підвищити точність оцінювання поточ ного стану економіки. У процесі дослідження сформовано систему відносних показників, що відображають різні аспекти функціонування платіжної інфраструктури та поведінки споживачів, зокрема коефіцієнт ак тивності платіжних карток, забезпеченість POS-терміналами, інтенсивність використання платіжної інф раструктури та рівень поширення безконтактних технологій. На основі зазначених індикаторів із застосу ванням методу головних компонент побудовано інтегральний індекс споживчої активності, який дозволяє узагальнити багатовимірну інформацію та зберегти більшу частину варіації вихідних даних. Встановлено, що перша головна компонента пояснює понад 80% загальної дисперсії. Отримані результати свідчать про високу інформативність побудованого індексу, який може бути інтерпретований як випереджальний індикатор змін у споживчому попиті. Для оцінювання впливу інтегрального індексу на динаміку споживчого попиту побудовано економетрич ну модель на основі методу найменших квадратів із урахуванням лагових залежностей. Як результуючу змін ну використано індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту, що розглядається як проксі-показник реалізованого споживчого попиту. Результати моделювання засвідчили статистичну значущість інтеграль ного індексу та високу пояснювальну здатність моделі, що підтверджує наявність стійкого взаємозв’язку між показниками платіжної активності та макроекономічною динамікою. У роботі також здійснено порівняльний аналіз ефективності класичних економетричних методів і сучас них підходів машинного навчання, зокрема моделі часових рядів Prophet. Модель продемонструвала висо ку якість апроксимації на навчальній вибірці, проте виявилася неефективною для прогнозування в умовах різких економічних змін. Отримані результати показали, що застосування зазначених методів не забезпечує покращення якості прогнозування порівняно з базовою економетричною моделлю. Моделі машинного на вчання демонструють низьку здатність до узагальнення на тестових вибірках, що пов’язано з обмеженим об сягом даних, а також наявністю структурних зламів у часових рядах. Зроблено висновок, що ключовим фактором підвищення точності прогнозування є не стільки складність моделі, скільки якість та інформативність вхідних даних. Використання великих даних платіжних систем дозволяє формувати випереджальні індикатори, які адекватніше відображають поточний стан економіки та за безпечують можливість оперативного реагування на зміни у споживчій поведінці. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування запропонованого підходу для моніторингу та прогнозування споживчого попиту в режимі, близькому до реального часу, що є особливо важливим для прийняття управлінських рішень в умовах кризових явищ.
Податок на додану вартість у системі податкових надходжень України: статистичний аналіз фіскальної ефективності та відшкодування
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Головай Н. М.
У статті досліджено податок на додану вартість (ПДВ) як один із ключових бюджетоформувальних по датків України та важливий інструмент акумулювання фінансових ресурсів держави. Актуальність теми зу мовлена тим, що в умовах підвищеного бюджетного навантаження, нестабільності економічного середовища та зростання ролі імпортних операцій ПДВ посідає провідне місце у структурі податкових надходжень, а його результативність визначається не лише обсягами надходжень, а й масштабами бюджетного відшкодування, якістю адміністрування та галузевими особливостями податкової ефективності. Метою статті є дослідження ролі ПДВ у системі податкових надходжень України на основі статистичного аналізу його фіскальної ефективності та бюджетного відшкодування, а також обґрунтування напрямів удо сконалення механізму адміністрування цього податку. Методологічну основу дослідження становлять методи статистичного аналізу, динамічних і структурних порівнянь, узагальнення й аналітичної інтерпретації. Інфор маційну базу сформували норми податкового законодавства, офіційні дані Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, відкриті бюджетні ресурси та наукові публікації з проблематики ПДВ. У результаті дослідження встановлено, що у 2022–2025 рр. ПДВ залишався одним із найвагоміших джерел формування доходів державного бюджету України та забезпечував близько третини доходів загального фонду. Виявлено, що приріст чистих надходжень ПДВ значною мірою формувався за рахунок оподаткування імпорт них операцій, тоді як внутрішній ПДВ виявився чутливішим до змін економічної активності, структури попиту й обсягів бюджетного відшкодування. Обґрунтовано доцільність використання нетто-показників для оціню вання фіскальної ефективності ПДВ. Встановлено істотну галузеву диференціацію податкової ефективності, що підтверджує потребу в ширшому застосуванні секторального підходу до аналізу й адміністрування ПДВ. Практичне значення результатів полягає у можливості їхнього використання для вдосконаленн
Порівняльний аналіз українських і європейських інформаційних освітніх систем
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лєснікова М. В.; Денисюк О. Я.
Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифровізації у формуванні ефективної освітньої політики та необхідністю забезпечення порівнянності національної освітньої статистики з європейськими стандартами. У сучасних умовах цифровізації державного управління інформаційні системи освіти є ключо вим інструментом збирання, обробки й аналізу даних, що використовуються для прийняття управлінських рі шень. В Україні таку функцію виконують програмно-апаратний комплекс “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (АІКОМ) та Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО), які формують основу національної освітньої інформаційної інфраструктури. Метою статті є оцінювання ар хітектури та функціонала українських інформаційних освітніх систем, а також їхнє порівняння з інформа ційними системами управління освітою країн Європейського Союзу для визначення напрямів подальшого розвитку та підвищення порівнянності даних. У дослідженні використано методи порівняльного та систем ного аналізу, що дозволило визначити структурні особливості, функціональні можливості й аналітичний по тенціал досліджуваних систем. У статті проаналізовано архітектурні принципи побудови АІКОМ та ЄДЕБО, їхню взаємодію, рівень ін теграції з іншими державними реєстрами, можливості формування статистичних показників та підтримки політики, заснованої на фактичних даних (evidence-based policy). Встановлено, що українська модель реалізує дворівневу структуру, в якій ЄДЕБО виконує реєстрову функцію, а АІКОМ забезпечує аналітичний контур інформаційної системи управління освітою (EMIS). Порівняння з європейськими системами показало від повідність загальним концепціям побудови EMIS, однак виявило потребу в розширенні дезагрегації даних, розвитку лонгітюдного трекінгу здобувачів освіти, підвищенні інтероперабельності та впровадженні міжна родних стандартів обміну даними. Результати дослідження свідчать про технологічну готовність українських систем до інтеграції в євро пейський статистичний простір та визначають ключові напрями їхньої модернізації, зокрема розвиток про гнозної аналітики, інтеграцію з реєстрами ринку праці та розширення соціально-економічних індикаторів.
Принципи формування та ефективність реалізації бюджетних програм у науковій організації на прикладі Національної академії наук України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Князєв С. І.
У роботі розкрито теоретико-методичні та прикладні засади вдосконалення алгоритмів фінансування на укових досліджень через механізми реалізації бюджетних програм до та під час воєнного стану. Постановка проблеми зумовлена зростанням ролі науково-технічних розробок та їхньої практичної реалізації, зокрема в напрямі забезпечення обороноздатності держави. Виявлені недосконалості під час визначення та застосу вання показників ефективності й результативності виконання бюджетних програм, а також під час проведен ня їхніх аудиторських перевірок. Метою дослідження є виявлення особливостей завдань та реалізації бюджетних програм науковою уста новою зі статусом головного розпорядника бюджетних коштів, удосконалення методичних засад визначення результативності програм та формування рекомендацій щодо оновлення алгоритмів фінансування видатків за рахунок коштів державного бюджету. Розкрито принципи формування, планування та виконання бюджетних програм, за якими здійснюєть ся фінансування Національної академії наук України як головної наукової організації в Україні. Проведено моніторинг завдань бюджетних програм, за якими здійснюється організація та виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок згідно з пріоритет ними напрямами розвитку науки і техніки, потребами розвитку національного сектору безпеки й оборони, вітчизняної економіки, вирішення екологічних, соціальних, гуманітарних та інших проблем, а також про водиться підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, підтримка і розвиток наукової інфраструктури тощо. Проаналізовано застосування кількісних і якісних показників результативності їхньої реалізації. Розглянуто алгоритми проведення аудиторських перевірок виконання бюджетних програм контролюючими органами. Запропоновано підходи до вдосконалення алгоритмів аудиторського контролю та підвищення ефективності реалізації бюджетних програм головним розпорядником бюджетних коштів, що ґрунтуються на комплексній інтеграції фінансових і нефінансових показників.
Прямі іноземні інвестиції та екологічні видатки місцевих бюджетів: порівняльний аналіз кейсів країн ЄС для України. Статистика України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Маслій В. В.
У статті досліджується взаємозв’язок між прямими іноземними інвестиціями (ПІІ) й обсягами та струк турою екологічних видатків місцевих бюджетів у контексті фіскальної децентралізації. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі зелених інвестицій у забезпеченні сталого розвитку та посиленням відповідаль ності територіальних громад за реалізацію екологічної політики. Метою дослідження є визначення характеру впливу ПІІ на екологічні видатки на місцевому рівні й обґрунтування практичних рекомендацій для України на основі порівняльного аналізу кейсів країн ЄС. Методологічною основою дослідження є порівняльний кейс аналіз, що дозволяє виявити причинно-наслідкові механізми взаємодії між іноземним капіталом та бюджет ною політикою в різних інституційних середовищах. Для аналізу обрано три країни Європейського Союзу – Польщу, Румунію та Швецію, які репрезентують різні моделі розвитку: трансформаційного наздоганяння, інституційних викликів та екологічного лідерства відповідно. Аналіз здійснено за уніфікованою структурою, що охоплює макроекономічні умови, динаміку ПІІ, їхній вплив на екологічні видатки та специфіку регіональ ного рівня. Результати дослідження свідчать, що вплив ПІІ на екологічні видатки місцевих бюджетів не є однозначним і визначається передусім інституційною спроможністю місцевої влади. У Польщі ПІІ інтегруються у стратегії регіонального розвитку та сприяють зростанню інвестицій в екологічну інфраструктуру. У Румунії виявлено ефект інституційної пастки, коли зростання ПІІ супроводжується фіскальним розривом між доходами та по требами у фінансуванні природоохоронних заходів. Водночас у Швеції сформовано модель, за якої жорстке регуляторне середовище та розвинені фінансові інструменти забезпечують синергію між іноземним капіта лом і довгостроковими екологічними видатками. Обґрунтовано, що ключовим чинником ефективності використання ПІІ у сфері екологічної політики є здатність місцевих органів влади стратегічно управляти інвестиційними потоками. На основі отриманих ре зультатів запропоновано рекомендації для України, спрямовані на посилення інституційної спроможності громад, інтеграцію екологічних вимог у політику залучення інвестицій, розвиток муніципальних фінансових інструментів та диверсифікацію інвестиційної бази.
Соціально-економічні детермінанти формування здорового населення країн ЄС та України: кластерний підхід
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Голубова Г. В.; Червона С. П.
У статті схарактеризовано термін “здорове населення” та показники, що його визначають. Обґрунтовано застосування кластерного та дискримінантного аналізу для проведення статистичних досліджень класифіка ції країн за соціально-економічним, демографічним розвитком тощо. Описані основні алгоритми реалізації кластерного аналізу. Зазначено, що за різними статистичними оцінками та індексами розвитку здорового суспільства топ лідерство очолюють США, Велика Британія, Нідерланди, Італія, Іспанія, Швейцарія тощо. Авторами обрано шість соціально-економічних та демографічних показників (коефіцієнт смертності, ко ефіцієнт дитячої смертності, коефіцієнт народжуваності, очікувана тривалість життя при народженні, ви трати на охорону здоров’я на одну особу населення та ВВП на одну особу населення), які найбільш чітко описують демографічний стан в країні та її соціально-економічний розвиток. За результатами проведеного кластерного аналізу стану та розвитку здорового населення країн ЄС авто рами визначено чотири кластери у 2020 році та п’ять кластерів – у 2023 році. Так, до окремого кластера відне сено дві країни (Люксембург та Ірландія), котрі мають найвищий рівень розвитку економіки та медицини. Та кож у спільний кластер об’єднано країни, що мають досить високу позитивну тенденцію розвитку здорового суспільства: Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Фінляндія, Швеція. До третього кластера у 2020 році увійшли країни з середнім рівнем розвитку: Чехія, Естонія, Іспанія, Литва, Португалія, Словенія. Певні видозміни в соціально-економічній та демографічній сферах окремих країн ЄС призвели до перерозподілу. Так, у 2023 р. до окремого другого кластера віднесено Францію, Італію, Кіпр та Мальту. До четвертого класте ра у 2020 р. та, відповідно, до п’ятого кластера у 2023 році увійшли країни Центральної та Південно-Східної Європи з найнижчими соціально-економічними та демографічними показниками. За результатами дискримінантного аналізу Україну приєднано до четвертого кластера. Низький рівень народжуваності (7‰), високі показники смертності (15 осіб на 1000 осіб населення та 7 померлих дітей до року на 1000 живонароджених), мала очікувана тривалість життя при народженні (73 роки) порівняно з роз виненими країнами Європи (понад 82 роки) свідчать про затяжну депопуляцію в Україні. Низьким є рівень економічного розвитку. Так, у 2020 році ВВП у розрахунку на одну особу становив 3,3 тис. євро та 4,4 тис. євро у 2023 році, тоді як у сусідній Польщі цей показник становив 14,2 тис. євро та 20,5 тис. євро відповідно. Відра хування на охорону здоров’я в Україні теж надзвичайно низькі: 90 євро на одну особу у 2020 році та 120 євро – у 2023 р. У країнах ЄС ця сума коливається в межах 1–7 тис. євро на одну особу. Авторками зазначено, що після 2022 року офіційна статистика
Статистична діагностика міжсекторальних зв’язків в економіках Німеччини, Польщі та Словаччини
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Созанський Л. Й.
У статті здійснено статистичну діагностику структури міжсекторальних зв’язків у національних економі ках різного масштабу на основі таблиць “витрати-випуск” ОЕСР із застосуванням методу Chenery – Watanabe. Актуальність дослідження зумовлена потребою в кількісних інструментах, здатних не лише класифікувати сектори за інтенсивністю прямих і зворотних зв’язків, а й виявляти структурні закономірності формування виробничих мереж у країнах із різною позицією у глобальних ланцюгах вартості. Методологічний інструмен тарій ґрунтується на обчисленні двох нормалізованих індексів – індексу зворотних зв’язків (BL) та індексу прямих зв’язків (FL), на основі співвідношення яких 45 секторів економіки класифіковано на чотири типи: ключові; з високими зворотними зв’язками; з високими прямими зв’язками; зі слабкими зв’язками. Емпірич ну базу становлять дані матриць прямих витрат для економік Німеччини, Польщі та Словаччини, які функ ціонують у спільному регуляторному просторі та використовують гармонізовану статистичну методологію, але істотно різняться за масштабом, рівнем структурної диверсифікації та моделлю виробничої спеціаліза ції. За результатами порівняльної оцінки ідентифіковано п’ять структурних закономірностей: пряму залеж ність між рівнем розвитку економіки та кількістю ключових секторів, що зменшується від 12 у Німеччині до 9 у Польщі та 4 у Словаччині; структурну асиметрію малих відкритих економік із домінуванням зворотних зв’язків; стабільну частку горизонтальних постачальників в економіках середнього та великого масштабу; обернену залежність між масштабом і структурною диверсифікацією економіки та часткою секторів зі слаб кими зв’язками; підвищену вразливість економік за умов високих прямих зв’язків енергетичного сектору при відносно низьких зворотних. Отримані результати можуть бути використані для структурної діагностики національних економік та обґрунтування пріоритетів економічної політики.

Browse

Browsing 2026 by Title