Демографічно-трудова атрофія в Україні: безпекові наслідки та просторові обмеження розвитку

Abstract

У статті демографічно-трудову атрофію (ДТА) України розкрито як інтегральний соціально-економічний феномен, що в умовах триваючої полікризи (воєнні дії, демографічне виснаження, деформація ринків праці, соціально-поведінкові й інституційні, медико-генетичні та біомедичні збої тощо) трансформується з суто со ціально-демографічної проблеми у кроссекторальний безпековий ризик. Обґрунтовано доцільність статис тичного вимірювання ДТА як узагальненого інтегрального показника глибини втрат людського потенціалу, просторової асиметрії розвитку та обмежень відновлюваної спроможності соціально-економічних систем. Запропоновано безпеково орієнтовану факторну архітектуру ДТА, що охоплює поведінково-психологічні, економічні, соціальні, еколого-ресурсні, просторові, інституційні, а також медико-генетичні й біомедичні чинники, взаємодія яких формує кумулятивний ефект деградації людського потенціалу та поглиблення демо графічно-трудової атрофії країни. На цій основі сформовано систему статистичних індикаторів для кількісно го аналізу атрофічних процесів у безпековому вимірі. Побудовано індикативну модель оцінювання ДТА з ви користанням методу обчислення інтегральних показників. На першому і другому етапі абсолютні значення вісімнадцяти статистичних індикаторів перетворюються у відносні (безрозмірні) величини, після чого (етапи три і чотири) здійснюється їх зважування за коефіцієнтами вагомості для розрахунку інтегральних показни ків за сімома вимірами. Надалі (п’ятий етап) відбувається агрегація з обчисленням узагальненого інтеграль ного показника з урахуванням ваги кожної з семи груп чинників. Запропоновано шкалу інтерпретації рівнів ДТА за пороговими її значеннями, що дозволяє ідентифікувати низький, помірний, високий і критичний рівні як різні стани просторово детермінованої безпекової вразливості. Здійснено макрорегіональну диференціа цію рівнів ДТА для семи повоєнних макрорегіональних зон України з визначенням їхнього просторово безпе кового змісту та пріоритетних типів управлінської реакції. Наукова новизна дослідження полягає у введенні у науковий апарат категорії “демографічно-трудова атрофія” та її операціоналізації як об’єкта статистичного оцінювання у безпековому та просторовому вимірах. Отримані результати формують аналітичне підґрунтя для моніторингу безпекових ризиків, просторового планування та обґрунтування державної політики від новлення і розвитку людського потенціалу в умовах полікризи.