Глобальна економіка здорового способу життя: статистичне вимірювання та моделювання розвитку

Abstract

Посилення ролі чинників здоров’я та якості життя у формуванні сучасних моделей соціально-економіч ного розвитку, трансформація споживчої поведінки сприяють зростанню масштабів економіки здорового способу життя (wellness economy). Вона формується як окремий сегмент глобальної економічної системи й охоплює широкий спектр видів діяльності, спрямованих на підтримку фізичного, психічного та соціального благополуччя населення, що зумовлює актуальність її дослідження. Метою статті є комплексне оцінювання глобальних тенденцій розвитку wellness economy, аналіз її галузевої та регіональної структур, а також вияв лення міжкраїнних відмінностей та ключових соціально-економічних чинників для визначення особливостей цього сектору світової економіки. Інформаційною базою дослідження є аналітичні матеріали та статистичні дані Global Wellness Institute, зокрема звіти Global Wellness Economy Monitor за період 2019–2024 років, що до зволило простежити динаміку глобального ринку та зміни його структурних параметрів. У роботі поєднано методи економіко-статистичного аналізу. Результати дослідження свідчать, що еконо міка здорового способу життя демонструє стійку тенденцію до розширення та поступово посилює свою роль у світовому господарстві. Встановлено, що внутрішня організація цього сегмента характеризується значною диверсифікацією та охоплює широкий спектр взаємопов’язаних ринків, серед яких провідні позиції займають індустрія особистого догляду та краси, сектор здорового харчування і фізичної активності. Водночас найви щу динаміку розвитку демонструють сфери, пов’язані з ментальним благополуччям та створенням wellness нерухомості, що свідчить про формування нових ціннісних пріоритетів споживання. Просторовий аналіз підтвердив значну концентрацію глобального ринку у межах трьох провідних ма крорегіонів: Північної Америки, Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону, які формують переважну час тину світових витрат у сфері оздоровлення та визначаються специфікою характеристик. Кластерний аналіз дав змогу виокремити групи країн із різними моделями розвитку wellness economy, а регресійне моделюван ня – ідентифікувати статистично значущі соціально-економічні чинники, пов’язані з масштабами її розвитку. Здійснено типологізацію країн у розподілі на три кластери: туристично-спеціалізовані wellness-економіки, економіки з органічно інтегрованим wellness-сектором та економіки з помірним wellness-споживанням. Збе реження їхнього складу між 2019 і 2023 роками засвідчує резистентність wellness economy до пандемічного шоку та підтверджує структурний, а не кон’юнктурний характер міжкраїнної диференціації. Проведене дослідження дозволило на макроекономічному рівні інтерпретувати послуги wellness economy як високоцінні блага (блага вищого порядку), попит на які зростає швидше, ніж добробут населення. y як високоцінні блага (блага вищого порядку), попит на які зростає швидше, ніж добробут населення. Обґрунтовано, що підвищення чутливості витрат на wellness до доходів є індикатором зростання пріоритетності інвестицій у капітал здоров’я в постпандемічній моделі споживання. Отримані результати можуть слугувати аналітичною основою для подальших порівняльних досліджень трансформації wellness economy у глобальному вимірі, а також для оцінювання ролі цього сегмента у забез печенні сталого розвитку, орієнтованого на підвищення якості життя та людського благополуччя. Наукова значущість роботи полягає у формалізації та кількісному підтвердженні взаємозв’язків між темпами еконо мічного зростання та капіталізацією індустрії здоров’я, що створює передумови для прогнозування перспек тив розвитку wellness-ринку та обґрунтування управлінських рішень у сфері соціальної політики й охорони здоров’я на національному та міжнародному рівнях.