2023

Permanent URI for this communityhdl:123456789/722

Browse

Now showing 1 - 11 of 11

Intellectual Capital as Part of the Quality Management System in an Auditing Firm
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Lubenchenko, О.
A new approach to quality assurance in audit requires creating a quality management system that would include eight components: procedure for risk assessment in a firm; management and leadership; respective ethical norms; acceptance and continuations of relations with clients and speciﬁ c engagements; engagement completion; resources; information and communication; the process of monitoring and correction. Each component requires a separate assessment in the monitoring of the quality management system, both at ﬁ rm and engagement level. The article demonstrates that the component “Resources” (human, technological, intellectual) of the quality management system in an auditing ﬁ rm can be considered from the management viewpoint as intellectual capital, thus making applicable recognized management models. By summing up research results produced by domestic and foreign scientists it was demonstrated that the model of European Foundation for Quality Management (EFQM model) can be applied in assessing the components of the quality management system, “Resources” in particular. EFQM model was adapted and extended in an elaborated working document for internal or external monitoring of the quality management system in an auditing ﬁ rm. The working document includes performing of the following procedures: inspection (review) of documents and observations; individual interviews of the engaged ﬁ rm staff; analysis of obtained evidence. The implementation and documenting of monitoring procedures and informing the results to all the ﬁ rm staff will help assure the quality of auditing services and increase the users’ trust in the audit.
Адресні цільові податки як інструмент розширення фіскального простору для охорони здоров’я
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Степанова, О. В.
У статті досліджено перспективи впровадження адресних цільових податків як механізм розширення фіскального простору для фінансування охорони здоров’я. Зазначено, що в умовах воєнного стану в Україні та збільшення боргового навантаження на державний бюджет існує необхідність застосування нових фіскальних механізмів, що дозволять збільшити бюджетні надходження. Одним із таких механізмів у сфері охорони здоров’я може стати використання цільових податків. Проведено аналіз кращої світової практики впровадження цільових податків для охорони здоров’я, окреслено потенційно можливий вплив їх упровадження на збільшення бюджетних надходжень, а також на зменшення захворюваності. Цільовими податками для охорони здоров’я зазвичай оподатковуються товари, які завдають шкоду здоров’ю людини, зокрема алкоголь, тютюн, напої з підвищеним вмістом цукру, продукти швидкого харчування, зокрема з підвищеним вмістом цукру, солі, жирів, тощо. Детально розглянуті особливості та зарубіжний досвід застосування податків на напої з підвищеним вмістом цукру, а також їх ставки, база оподаткування та підакцизні товари. Визначено, що адресні цільові податки для фінансування охорони здоров’я впроваджували не тільки країни з високим рівнем економічного розвитку, а й ті країни, що постраждали від конфліктів. Акцентовано увагу на необхідності застосування принципів цільового резервування отриманих податкових надходжень для фінансування охорони здоров’я з метою забезпечення транспарентності та встановлення чіткого взаємозв’язку між обсягом податкових надходжень від адресних цільових податків та бюджетних витрат на фінансування досліджуваної сфери. Означені потенційні виклики впровадження цільових податків для стійкості бюджету. Запропоновано заходи щодо удосконалення розробки, обґрунтування та прогнозування засад впровадження адресних цільових податків для фінансування охорони здоров’я.
Актуальні тенденції розвитку логістики перевезень у маркетинговій політиці розподілу
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Плахотнікова, Л. О.
В статті проаналізовано та систематизовано поточні та перспективні зміни та актуальні тенденції, які відбуваються на ринку логістичних перевезень, як в цілому у цілому так і окремих компаніях, зокрема. Розглянуто вплив російсько-української війни і як наслідок кризових явищ, що вплинули на функціонування світового та європейського ринку транспортних перевезень та діяльність логістичної системи України, зокрема, авіаперевезення, морський транспорт, автоперевезення, залізничний транспорт, тощо. Розкрито сутність основних тенденцій щодо розширення і надання широкого спектру логістичних послуг, які забезпечуються сучасною логістикою та транспортними компаніями і підприємствами. Окреслено коло проблемних питань функціонування сучасної логістичної системи, як на локальному так і світовому ринках. Зазначено, що із виходом світової логістики перевезень з кризи є кооперація та співпраця логістичних компаній, яка може стати одним із найбільш важелів та дієвих чинників подальшого розвитку та зростання логістики перевезень. В статті використані метод аналізу, порівняння, метод узагальнення даних, дослідження базується на системному підході до розглянутих проблем, вивченні їх взаємозв’язку та розвитку. Результатами дослідження є розробка теоретично- методичних принципів та відповідних практичних рекомендацій, що дозволить розробити ефективні стратегії для логістичних підприємств і підвищити ефективність і якість логістичних послуг. Дослідження можуть бути використані при організації логістичних бізнес- процесів підприємств, що входить до функціонування логістичної макросистеми. Аналіз існуючих логістичних інструментів та визначення основних напрямків розвитку логістичних процесів може слугувати подальшою теоретико- методологічною базою наукових досліджень у сфері логістики. The article analyzes and systematizes current and prospective changes and current trends occurring in the logistics transportation market, both in general and in individual companies, in particular. The influence of the Russian-Ukrainian war and, as a consequence, the crisis phenomena that affected the functioning of the world and European transportation market and the activities of the logistics system of Ukraine, in particular air transportation, sea transport, road transport, rail transport, etc. is considered. The essence of the main trends in the expansion and provision of a wide range of logistics services provided by modern logistics and transport companies and enterprises is revealed. A range of problematic issues in the functioning of the modern logistics system, both in the local and global markets, is identified. It is noted that with the emergence of global transportation logistics from the crisis, there is cooperation and collaboration of logistics companies, which can become one of the most levers and effective factors in the further development and growth of transportation logistics. The article uses the method of analysis, comparison, data generalization, the study is based on a systematic approach to the problems under consideration, studying their interrelation and development. The results of the study are the development of theoretical and methodological principles and relevant practical recommendations, which will allow developing effective strategies for logistics enterprises and increasing the efficiency and quality of logistics services. The research can be used in organizing logistics business processes of enterprises included in the functioning of the logistics macrosystem. Analysis of existing logistics tools and determination of the main directions of development of logistics processes can serve as a further theoretical and methodological basis for scientific research in the field of logistics.
Вплив блокчейн-технологій на методологію бухгалтерського обліку електроенергетичних підприємств-операторів системи розподілу
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Цебень, Р. Л.
У сучасних умовах господарювання на бухгалтерський облік суттєво впливають розвиток штучного інтелекту, інтернету речей, інформаційних та блокчейн-технологій. Опрацювання бухгалтерських даних в електроенергетичних підприємствах-операторах системи розподілу (далі – ОСР) відбувається з використанням інформаційних технологій, що відповідає сучасним світовим тенденціям. Блокчейн-технології постійно розвиваються, відбувається поступовий перехід від застосування блокчейну в криптовалютах до інших сфер людської діяльності. Тому дослідження перспектив розвитку бухгалтерського обліку та переваг використання нових, більш перспективних блокчейн-технологій в ОСР є актуальним. Метою статті є дослідження впливу блокчейн-технологій на методологію бухгалтерського обліку електроенергетичних підприємств-операторів системи розподілу в умовах повоєнної відбудови України. Стаття присвячена впливу б локчейн-технологій на методологію бухгалтерського обліку електроенергетичних підприємств-операторів системи розподілу. Виділено недоліки подвійного запису як наслідку принципу двоїстості фактів економічних процесів, подвійності кругообігу засобів господарювання і джерел їх утворення. Проаналізовано підходи до впровадження потрійного запису в економічній літературі. Розглянуто перспективи розвитку технології блокчейн в енергетичній галузі. Виявлено переваги блокчейн-технологій в обліку виконання інвестиційних програм і розвитку системи розподілу, а також негативні моменти, які уповільнюють впровадження технології блокчейн в бухгалтерський облік ОСР. Запропоновано методику виконання інвестиційних програм ОСР з використанням потрійного блокчейн-запису На основі проведеного дослідження обґрунтовано висновок про перспективність застосування блокчейн-технологій в обліку виконання інвестиційних програм ОСР в умовах повоєнного відновлення України. Незважаючи на негативні моменти, які стримують впровадження технології блокчейн в бухгалтерський облік ОСР, необхідність посилення довіри інвесторів до бухгалтерських даних, відкритість бухгалтерських даних та підвищена інформативність обліку свідчить про очевидну необхідність застосування цієї технології.
Методологія проведення наукових досліджень в управлінні
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Лазоренко, Л.В.; Пархоменко, В.В.
У статті розкрито суть та особливості проведення наукових досліджень. Визначено суть та складові методології проведення наукових досліджень, у тому числі в системі управління. Наукове дослідження являє собою особливий вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових, більш глибоких знань, що служать практичним цілям для створення нових або вдосконалення старих. Проведення наукових досліджень у будь-якій науковій сфері потребує використання відповідних методів, за допомогою яких можна оцінити ситуацію, зібрати необхідну інформацію, проаналізувати її, розробити певне рішення для подолання проблеми або досягнення найкращого результату, оцінити його і впровадити у життя. Сукупність принципів, засобів, методів і форм організації та проведення наукового пізнання поставленої проблеми називається методологією наукових досліджень. Розрізняють декілька методологічних підходів у процесі наукових досліджень. Для наукових досліджень в системі управління найбільш важливими є два з них: термінологічний та системний. Термінологічний підхід – один із найважливіших методологічних підходів у наукових дослідженнях, який спрямований на розкриття сутності досліджуваних явищ за допомогою виявлення та уточнення значень і смислів термінів (понять), що їх позначають. Системний підхід – один із головних напрямів міждисциплінарної методології наукового пізнання, мета і завдання якого полягають в дослідженнях певних об’єктів як складних систем. У сучасній методології все більшого поширення набуває синергетика – теорія самоорганізації. Особливо дана теорія характерна для проведення наукових досліджень в управлінні, а також може використовуватися й в галузі маркетингу. В результаті наукових досліджень розробляються нові технології, методи, способи ведення діяльності, аналізу показників і ситуації в цілому, впроваджуються інновації та здійснюються відкриття. Але основою проведення будь-якого наукового дослідження є правильно побудована методологія його реалізації, яка включає як сукупність методів та принципів ведення науково-дослідної роботи, так і визначає мету, об’єкт, суб’єкт, предмет наукового пізнання, вибудовує порядок наукового пошуку та зв’язує – наукові досліди.
Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. Щоквартальний збірник науковї праць. 2023. № 1-2
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023)
Збірник наукових праць внесено до Переліку наукових фахових видань України в галузі економічних наук Наказом Міністерства освіти і науки України від 24.09.2020 р. № 1188, надано категорію «Б» за спеціальностями 051, 071, 072, 073.
Податковий та бухгалтерський консалтинг в управлінні підприємством
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Шульга, С. В.
Стаття присвячена дослідженню податкового та бухгалтерського консалтингу суб’єктів господарювання України. У ході дослідження акцентовано на ключових позиціях бухгалтерського та податкового обліку в управлінні підприємством, урахування яких необхідно для підвищення ефективності його функціонування. Виділено проблемні аспекти системи обліку й оподаткування, що пов’язані з впливом п овномасштабного вторгнення РФ на територію України та призводять до швидких змін в особливо чутливому фінансово-економічному середовищі, розглянуто їх відображення в законодавстві. Показано, що такі швидкоплинні процеси породжують нові потоки економічної інформації, ускладнюють механізми реалізації змін та потребують застосування нового інструментарію для підвищення як якості виконання облікових функцій і завдань, так і ефективності системи управління підприємством загалом. У зв’язку з цим доведено необхідність застосування податкового і бухгалтерського консалтингу в практичній діяльності українських підприємств. Обґрунтовано важливу роль консалтингу в управлінській діяльності підприємств у ході досягнення ними стратегічних цілей розвитку.
Світовий досвід та особливості формування податкових доходів місцевих бюджетів
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Мединська, Т. В.
У статті висвітлено світовий досвід формування податкових доходів місцевих бюджетів. За результатами досліджень Світового банку з’ясовано, що найвищим рівнем фінансової автономії характеризуються муніципалітети тих країн, у доходах місцевих бюджетів яких превалюють податкові надходження. Найвищими показниками перерозподілу податкових надходжень через місцевий рівень управління традиційно характеризуються скандинавські країни (Швеція, Ісландія, Данія, Фінляндія). Під час аналізу структури податкових надходжень до бюджетів на місцевому рівні у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку виявлено наявність двох диференційованих моделей оподаткування на рівні муніципалітетів: орієнтованої на оподаткування прибутку і доходів (Швеція, Люксембург, Фінляндія, Данія, Норвегія, Латвія, Швейцарія, Ісландія); орієнтованої на майнове оподаткування (Велика Британія, Канада, Греція, Ірландія, Литва, Естонія). Розглянуто чинники формування податкових доходів бюджетів муніципалітетів з огляду на ці дві моделі. Як результат дослідження тенденцій розвитку систем оподаткування у зарубіжних країнах та їх порівняння з українськими реаліями визначено, що в Україні, на відміну від багатьох розвинених країн, вдалось уникнути надмірної залежності органів місцевого самоврядування від справляння певних податків до місцевих бюджетів. Проведений аналіз дав змогу виявити чинники, що зумовлюють формування систем оподаткування майна у різних країнах. До таких чинників належать: різниця структур економіки та вплив їх зміни; поведінкові реакції суб’єктів економіки й існуючі традиції володіння майном у різних країнах; особливості розвитку ринку нерухомості у різних країнах тощо. Для України, на території якої тривають бойові дії, ці питання актуальні передовсім у контексті структурних зрушень в економіці (які характеризуються повною зміною соціально-економічної ситуації із різними тенденціями на різних територіях), що безпосередньо впливатиме на формування доходів бюджетів громад у повоєнний період.
Теоретичні основи обліково-аналітичного забезпечення амортизаційної політики підприємств
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Василюк, М. М.; Гладюк, О. Я.
Стаття спрямована на вивчення питань, пов’язаних із теоретичними засадами обліково-аналітичного забезпечення амортизаційної політики підприємств. Визначено сутність поняття “амортизація” – це явище поступового зменшення чи втрати вартості ресурсів протягом їхнього придатного періоду використання через фізичне використання, моральну або технічну застарілість. Зазначено, що амортизаційна політика становить систему стратегічних рішень і підходів, які визначають принципи й методи нарахування амортизації та спрямовані на оптимізацію використання активів підприємства. Виокремлено зовнішні та внутрішні фактори, що визначають стратегії і техніки відтворення основних засобів та ефективного їх використання. Визначено, що під системою обліково-аналітичного забезпечення амортизаційної політики розуміється комплекс взаємодіючих та взаємопов’язаних компонентів, що забезпечують систематичний облік, обробку та оцінку інформації, необхідної для планування розвитку основного капіталу як ключового елементу виробничої функції та оцінки ефективності амортизаційної політики підприємств. Сформовано модель системи обліково-аналітичного забезпечення для формування амортизаційної політики підприємств, яка складається з облікової, аналітичної та контрольної підсистем. Визначено три рівні обліку для формування амортизаційної політики, а саме: методичний, технічний та організаційний. Кожний із цих рівнів відповідає етапам проведення бухгалтерського обліку на підприємствах. Зазначено, що формування амортизаційної політики підприємства передбачає використання компонентів системи бухгалтерського обліку, включаючи інформаційну мережу з каналами, через які надходять дані щодо стану об’єктів облікуй аналізу, таких як основні засоби, амортизаційні відрахування та ін. Ключові
Чинники збалансованого розвитку країн в умовах мінливого безпекового середовища
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Дорошенко, О. С.; Скоробогатова, Н. Є.
Формування стратегії збалансованого розвитку держави має відбуватися з огляду на високий ступінь ризику та невизначеність подальшого розвитку глобальної економіки. В основу такої стратегії слід покласти базові вектори розвитку, що враховують не лише економічні, а й соціальні, екологічні та безпекові аспекти. Виявлення певних закономірностей між показниками за наведеними чотирма напрямами дозволить прийняти обґрунтовані рішення на державному рівні, у тому числі й для розробки стратегії відновлення економіки України у післявоєнний період. Метою статті є виявлення та дослідження взаємозв’язків між чинниками збалансованого розвитку країн в умовах мінливого безпекового середовища , що може бути враховано при розробці стратегії повоєнного відновлення України. Для проведення дослідження на основі аналізу інформації з відкритих джерел даних сформовано чотири групи показників: економічні (валовий внутрішній продукт (ВВП) на особу, прямі іноземні інвестиції у країну, прямі іноземні інвестиції з країни); екологічні (викиди СО2 на особу, індекс забруднення, кліматичний індекс); соціальні (середня очікувана тривалість життя, смертність, рівень задоволення життям, рівень якості життя); безпекові (витрати на оборону, витрати на охорону здоров’я, індекс безпеки). Для дослідження обрано країни, що представляють постсоціалістичну та ринкову економіку. З допомогою кореляційного аналізу виявлено ступінь щільності взаємозв’язку між вищенаведеними показниками за останнє десятиліття для десяти країн: Бельгія, Болгарія, Італія, Китай, Литва, Німеччина, Польща, Румунія, Україна, Чехія. Встановлено, що основними чинниками є рівень економічного розвитку країни, ступінь залученості країни до військових конфліктів, ступінь впливу на навколишнє середовище, рівень задоволення населення життям, показники демографічного стану в країні. Доведено, що формування стратегічних напрямів розвитку країни має враховувати виявлені взаємозв’язки між аналізованими показниками.
Шляхи ефективного використання води в аграрному секторі за практикою офіційної статистики країн світу
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Пантелеєв, В. П.; Харламов, О. І.
Багатогалузеве та раціональне використання водних ресурсів для потреб сільського господарства, наявність капіталоємної гідротехнічної інфраструктури з огляду на її технічний стан та можливість регулювання водного режиму, необхідність урахування вимог захисту довкілля (насамперед неприпустимість погіршення екологічних характеристик меліорованих земель), а також потреба забезпечити економічну ефективність від вкладення коштів актуалізують застосування інтегрованого підходу до управління сільськогосподарським виробництвом на меліорованих землях. Результати статистичних досліджень стають вагомими підвалинами обґрунтування державного регулювання та прийняття управлінських рішень. За таких умов сценарій використання у практиці водного господарства методів та інструментів офіційної статистики є оптимальним. В Україні набуває значущості реформування системи державного управління щодо зрошення та дренажу для потреб агросфери, яке знайшло відображення у «Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року» [1]. Виникає потреба використання сформованої історичної статистичної інформації щодо управління водними ресурсами на зрошуваних землях для вирощування сільськогосподарських культур. Для укріплення значення статистики необхідно користуватися її даними при вивченні динаміки частки використання води на зрошення у загальній кількості використаної свіжої води в Україні. Статус водокористувача, як активного агента процесів аграрного виробництва в умовах здійснення іригаційних заходів вимагає надавати відповідні статистичні звіти про використання забраної води на певні потреби. Дані про використання води, що знаходять відображення у звітності, покладаються в основу прийняття рішень та оцінювання їхньої ефективності. Через потребу в імплементації міжнародних та європейських норм і стандартів у сфері статистики навколишнього середовища та багатогалузевої статистики виникає необхідність розглянути світовий досвід застосування як статистичних методів дослідження водних ресурсів країн з ринковою економікою, так і основних положень рекомендацій зі статистики водних ресурсів, пропозиції і приклади прийняття рішень з використанням даних статистики, елементи даних щодо водних ресурсів України. За такими вихідними позиціями у статті систематизовано методичні прийоми статистики дослідження водних ресурсів, сформульовано ланцюг управління та звітності щодо водних ресурсів на підставі ведення водокористувачем еколого-економічного обліку, розкриті необхідні зміни у нормативному забезпеченні підготовки статистичної звітності за правилами еколого-економічного обліку, сформульовано висновки із проведеного дослідження й окреслено напрями подальших досліджень. Головними джерелами інформації статті є дані Держстату України, нормативно-правові акти України, ООН, органів ЄС та Світового банку, дані наукових досліджень застосування методів статистики в ефективному використані води на меліорованих землях за період 1991–2023 рр., адміністративні дані.

Browse

Browsing 2023 by Title