№ 1

Permanent URI for this collectionhdl:123456789/285

Browse

Now showing 1 - 10 of 10

Ensuring the Psychological Aspects of Individuals’ Economic Security: Income, Economic Happiness, and Empirical Evidence
(Статистика України, 2024) Pan, Li
Economic security, as a key aspect of state strategy, continues to remain at the forefront of political research and public debates. In light of contemporary global challenges, including geopolitical tensions and economic disruptions such as the COVID-19 pandemic and Russia’s war against Ukraine in 2022, which continues to cause significant harm to the lives, security, and health of individuals in Ukraine and other countries, it is important to consider not only macroeconomic indicators but also the individual economic conditions of citizens. This study is based on data obtained within the framework of the seventh wave of the World Values Survey (WVS), conducted in South Korea. I applied the ordered logit regression (OLR) method and conducted statistical analysis using Stata software to explore the relationship between objective and subjective indicators of individuals and the consequences of subjective feelings of anxiety, level of happiness on the perception of one’s own health. The obtained results clearly demonstrate a strong positive correlation between individuals’ personal economic indicators and their subjective sense of satisfaction and happiness. This indicates that individual economic conditions significantly influence psychological well-being and overall life satisfaction. Moreover, data analysis highlights the need for the development and implementation of effective social programs and strategies aimed at supporting citizens’ economic well-being. Thus, there is a call for active government involvement in creating conditions to improve the economic status of the population with the aim of enhancing happiness levels and overall societal well-being, particularly for those countries with abundant resources to ensure economic prosperity but instead of prioritizing the economic security of their citizens, focus on external threats and under the pretext of security initiate wars against other countries. It is recommended to adopt an approach that balances attention to macroeconomic aspects with consideration of individual citizens’ needs, thereby contributing to sustainable and harmonious societal development. The scientific findings of this study can serve as a basis for the development and implementation of more effective social and economic policy strategies aimed at improving citizens’ quality of life and public welfare.
The Russian-Ukrainian War: the Possibility of Assessment of Demographic Losses
(Статистика України, 2024) Puhachova, M. V.
Determining demographic losses in wars is an important and complicated problem for demographers and statisticians and a vital one for the society. To have the result produced, specialists need to assess not only immediate direct death toll among military and civilians due to warfare, but the war-entailed migration of the population beyond the country borders and the decreased birth rate. Regrettably, the full-scale Russian invasion in the Ukrainian territory has already demonstrated an incredibly high death toll. Because the official statistics provided by the State Statistics Service of Ukraine has abstained, since the beginning of 2022, from publishing estimates pertaining to natural and mechanic movement of the population due to security considerations in time of war, researchers have to use information from various analytical websites, produced on the basis of available sources. Another challenge is the prolonged absence of a population census that was performed in independent Ukraine only once, in 2001. Hence, prior to the full-scale invasion the information on the population number (together with the temporarily occupied Crimea and the territories in the East) was based on estimated data. The article presents an attempt to analyze, on the basis of available information, the relative death toll due to the Russian-Ukrainian war over nine years, and to compare it with the analogous data for selected Balkan countries in the wars of late 20th – early 21st centuries. It is demonstrated that the annual relative death toll due to warfare (per 100,000 population) in Ukraine in 2022, although estimated by the available incomplete data, exceed all the analogous figures for Balkan countries. The article’s objective is to explore a feasibility of assessing demographic losses, relative death toll in particular, in time of the Russian-Ukrainian war and Balkan wars. The analysis led to the conclusion that the demographic losses in Ukraine could not be feasibly assessed not only due to missing data on excess casualties caused by the war, but also due to the unknown number of temporary migrants (war refugees) and impossibility to estimate the number of children probably unborn due to the war.
Актуальні напрями реформування системи управління держав ним корпоративним сектором в Україні
(Статистика України, 2024) Сафронова, О. М.; Галіцин, В. Є.
У статті уточнені пріоритетні завдання та напрями реформування системи управління державним корпоративним сектором та конкретизовані заходи щодо їх реалізації в сучасних умовах України. Визначено, що удосконалення системи управління державним корпоративним сектором національної економіки пов’язується зі здійсненням корпоративної реформи, зорієнтованої на виконання міжнародних зобов’язань нашої країни. Наразі реформа корпоративного управління державними компаніями й досі перебуває на початковій стадії. Реформаторські зусилля у переважній більшості випадків мають фрагментарний характер, часто є незавершеними і не доповнюються необхідними заходами організаційно-правового, інформаційно-аналітичного, кадрового забезпечення. Це не дозволяє повною мірою використовувати потенціал корпоративної реформи для дієвого антикризового регулювання національної економіки. Аргументовано, що для подолання такого стану справ актуальності набуває здійснення низки заходів, спрямованих на просунення реформи державного корпоративного сектору з урахуванням сучасних реалій господарського життя й управлінської практики в нашій країні. Ці заходи можна умовно розподілити на дві групи залежно від можливих строків їх упровадження. При цьому до групи, що розрахована на середньострокову перспективу (до двох років), доцільно віднести заходи, пов’язані з усуненням найбільш суттєвих прорахунків, виявлених за результатами реформування державного корпоративного сектору в попередній період. До пріоритетних завдань цього спрямування віднесено усунення правових прогалин та установлення порядку організації роботи наглядових рад з урахуванням модернізованої системи їх інформаційного супроводу, оцінювання та мотивації діяльності їх членів. Для групи, зорієнтованої на довгострокову перспективу (понад два роки), пріоритетне значення матиме виконання завдань, спрямованих на оптимізацію розподілу функцій і повноважень між суб’єктами державної власності – уповноваженими органами влади й органами управління державних компаній, а також формування належного конкурентного середовища діяльності відповідних господарських структур. З огляду на це конкретизований перелік доцільних заходів з удосконалення управління державним корпоративним сектором в Україні, який охоплює: опрацювання оновленого механізму оцінювання та мотивації діяльності наглядових рад державних компаній та її членів; упровадження дієвої політики власності та розкриття інформації державними компаніями (у т. ч. з використанням аудиторських перевірок); централізацію функцій з управління відповідними господарськими структурами на загальнодержавному рівні; врегулювання процедур фіксації спеціальних зобов’язань компаній, їхнього банкрутства та установлення мораторію на стягнення їх майна; використання державних гарантій для доступу до фінансування.
Аналіз впливу зовнішніх шоків на рентабельність активів суб’єктів господарювання України
(Статистика України, 2024) Моторин, Р. М.; Приходько, К. Р.; Приходько, М. Р.
У статті проаналізовано аналітичні можливості коефіцієнтів рентабельності активів, сконструйованих на основі чистого прибутку, прибутку до вирахування відсотків та податків (EBIT), а також прибутку до вирахування відсотків, податків та амортизації основних засобів і нематеріальних активів (EBITDA). У результаті обрано показник рентабельності сукупних активів. Розроблено практичні рекомендації щодо аналізу рентабельності активів залежно від цілей аналізу та необхідності врахування галузевої структури активів. Для цього запропоновано оцінювати структурні зрушення сукупних активів і рентабельності активів на основі використання так званих інтегральних коефіцієнтів: лінійного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень, квадратичного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень та інтегрального коефіцієнта структурних зрушень Гатєва. Емпіричний економіко-статистичний аналіз впливу COVID-19 та військової агресії РФ на рентабельність активів суб’єктів господарювання України проводився за даними Державної служби статистики України. Інформаційною базою емпіричного аналізу були також дані фінансової звітності українських підприємств за 2019–2022 рр. Розрахунки зроблені з використанням програми Excel. Проаналізовано рентабельність сукупних активів діючих суб’єктів господарювання України в галузевому розрізі в період 2019–2022 років. Доведено, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на всі галузі економіки України. Для половини галузей 2020 рік став збитковим. За період 2019–2020 роки збільшився показник рентабельності сукупних активів діючих суб’єктів господарювання України тільки в галузі охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, що є природним для активної фази дії COVID-19. У 2022 році порівняно з 2021 роком відбулися ще суттєвіші зміни у галузевій структурі рентабельності активів діючих суб’єктів господарювання України. Головною причиною таких негативних змін стала повномасштабна військова агресія РФ. У 2022 році від’ємні показники рентабельності спостерігалися вже в 11 з 18 галузей. Як напрям подальших досліджень зазначено удосконалення методики аналізу рентабельності підприємств різних галузей економіки, особливо кількісної оцінки впливу окремих факторів на показники рентабельності підприємств.
Аналіз стану інформаційного суспільства в Україні
(Статистика України, 2024) Козлов, В. В.; Томашевська, Т. В.; Дивак, В. В.
Цифровий розрив, або розрив між тими, хто має доступ до технологій і може ефективно використовувати їх, і тими, хто їх не має, перебуває у центрі уваги переважної більшості досліджень з проблематики інформаційного суспільства. Дослідження у сфері доступу населення окремих країн до сучасних технологій показують, що, незважаючи на різке розповсюдження мобільного зв’язку та інтернету в країнах, які розвиваються, глобальний цифровий розрив у світі зростає. Упровадження широкосмугового швидкого підключення до інтернету забезпечує певні групи населення можливостями для процвітання, допомагаючи їм отримати технологічні ноу-хау, необхідні для досягнення успіху в цифровій економіці. Більше можливостей, ніж будь-коли раніше, доступно для тих, хто має доступ до технологій. Для тих же регіонів, в яких населення обмежене у своєму доступі до цифрових технології, умови щодо покрашення життя суттєво погіршуються, зменшуючи можливості для розвитку. Така ситуація не сприяє формуванню інформаційного суспільства, зменшуючи загальні можливості регіону або країни отримувати дивіденди від використання новітніх технологій, поглиблюючи соціально-економічну кризу. Майбутній успіх будь-якої країни потребує не лише знайомства з широким спектром технологічних інструментів, а й практичного володіння ними. Якщо країна хоче розвиватися технологічно та залишатися конкурентоспроможною на світовій арені, її громадяни повинні мати високий рівень технологічної компетентності. Для України проблема цифрового розриву залишається досить гострою. У статті розглядаються питання визначення факторів, що впливають на стан доступу та володіння ІКТ в різних регіонах країни. Проведений факторний аналіз виявив, що можна виділити два узагальнюючі фактори, перший з яких пов’язаний з фінансовим забезпеченням розвитку ІКТ в регіоні, а другий – з розширенням кола громадян, які володіють ІКТ на високому рівні. Проведене дослідження розподілу регіонів згідно з цими факторами показало, що більшість регіонів України має низький рівень фінансування впровадження ІКТ, а це, своєю чергою, є основним чинником цифрового розриву в Україні.
Використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці
(Статистика України, 2024) Харабара, Т. І.
У статті досліджується значення використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці. Підкреслено актуальність доступу до адміністративних даних судової статистики, окреслено завдання, які виконує судова статистика. При цьому увага зосереджена на потенціалі таких адміністративних даних при їх використанні в офіційній статистиці, що має значення для покращення ефективності судової системи, удосконалення законодавства, прийняття владних управлінських рішень тощо. Проаналізовано сучасний стан роботи судів та Державної судової адміністрації України із судовою статистикою. Показано, що Верховний Суд самостійно затверджує форму статистичної звітності й не подає її до Державної судової адміністрації України, а оприлюднює на власному вебсайті. Встановлено, що Державною службою статистики України оприлюднюється лише статистична інформація про адміністративні правопорушення в Україні, а це свідчить, що адміністративні дані судової статистики наразі в офіційній статистиці практично не використовуються. Акцентовано увагу на актуальності впровадження новітніх технологій задля забезпечення доступності інформаційних даних про результати здійснення судочинства та відмічено позитивні кроки у цьому напрямі, зроблені у зв’язку із запровадженням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Запропоновано залучити до автоматизованої взаємодії цієї системи з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами органів та установ системи правосуддя Державну службу статистики України. Описано першочергові завдання, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування механізму використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці, а також наведено й охарактеризовано етапи цього процесу. Проведеним SWOT-аналізом досліджено сильні та слабкі сторони, а також можливості й загрози процесу використання адміністративних даних судової статистики в офіційній статистиці.
Статистичний аналіз ефективності двох інвестиційних полівалютних портфелів у контексті різних криптовалют
(Статистика України, 2024) Федоренко, А. В.
Актуальна проблема сучасної світової валютної системи полягає у її недостатній стабільності, що вимагає комплексного реформування в контексті зміни глобального економічного порядку. Ці зміни спонукають до трансформації існуючої системи в мультивалютну з акцентом на валютному поліцентризмі, який виникає внаслідок глобальних фінансово-економічних криз та перерозподілу сил у світовій економіці. Така мультивалютна система відображає зростання впливу різних валют і валютних блоків, що веде до зменшення домінування традиційних валютних резервів, таких як американський долар та євро. Одним із основних аспектів реформування є включення криптовалют у міжнародні валютні відносини, що відкриває нові можливості для диверсифікації інвестиційних портфелів та зменшення валютних ризиків. Криптовалюти, такі як Bitcoin, Ethereum, Solana та BNB, є альтернативою традиційним валютам, що може сприяти нівелюванню валютних коливань завдяки некорельованості з традиційними фінансовими системами. З огляду на це інвесторам необхідно розробляти ефективні стратегії для роботи на високоволатильному ринку криптовалют, що передбачають глибокий аналіз історичних даних, оцінювання ризиків та потенціалу дохідності. Запропонований комплексний підхід базується на статистичному вивченні цих даних та використанні розширених фінансових моделей для прогнозування майбутньої поведінки інвестицій. Розглянуто два полівалютні портфелі з криптовалютами Solana, BNB та Ethereum, при цьому дослідження фокусується на порівнянні ефективності портфелів за результатами аналізу ризиків і прибутковості. Особлива увага приділяється аналізу кореляційного зв’язку між активами, що дозволяє інвесторам краще розуміти взаємозв’язки в межах їхніх портфелів і оптимізувати їх структуру відповідно до змінюваних ринкових умов. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про прямий взаємозв’язок між рівнем ризику та потенційною дохідністю інвестицій, що підкреслює важливість комплексного підходу до управління інвестиційними портфелями. Висновки статті вказують на значні перспективи для подальших досліджень інвестиційних стратегій, особливо у контексті розвитку криптовалютної індустрії. Окреслено нові можливості для моделювання інвестиційних стратегій з урахуванням різноманітних економічних показників та глобальних тенденцій.
Статистичний аналіз індексу гендерної нерівності за регіонами України
(Статистика України, 2024) Акбаш, К. С.; Пасічник, Н. О.; Ріжняк, Р. Я.
У статті представлено результати адаптації методології визначення індексу гендерної нерівності до регіонального рівня для України у 2021 році. При цьому використано трансформований набір показників та наочно проілюстрована мінливість значень показників у різних регіонах країни. У процесі проведення дослідження були виявлені такі факти. Досягнення гендерної рівності є важливим пріоритетом у всьому світі, оскільки існуючі гендерні проблеми суттєво перешкоджають раціональному використанню людських ресурсів. Актуальні підходи до дослідження гендерної рівності передбачають використання як на рівні країн, так і на субнаціональному рівні різних індексів – гендерного розвитку, гендерної нерівності, глобального гендерного розриву. Необхідність регіональної адаптації індексу гендерної нерівності для України пов’язана з тим, що методологія, пропонована ООН, не відображає різноманітних регіональних особливостей конкретної країни. Причиною цього є обмежені можливості збирання даних та необхідність універсалізації їхніх типів і видів для всіх країн. Авторам вдалося суттєво скоректувати показники кожної сфери так, щоб визначити різницю між регіонами нашої держави у контексті вимірювання гендерної нерівності. Як наслідок, це дозволяє надавати політикам та урядовцям ефективні, дієві для кожного з регіонів країни політичні, економічні й соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з огляду на гендерний фактор. Було виявлено, що діапазон зміни показників регіональних індексів гендерної нерівності майже для всіх регіонів (крім м. Києва) перевищив межі визначених значень індексу гендерної нерівності для України за 2021 рік. Можливими причинами цього вважаємо такі: а) показники за регіонами України у сфері “Здоров’я” мають значний розмах варіації, який компенсується при обрахунку даних за всією країною; б) для обчислення регіонального індексу гендерної нерівності у сферах “Розширення прав і можливостей” та “Ринок праці” введено нові показники, доступні на регіональному рівні; разом з тим виявлено суттєві різниці між окремими регіонами нашої держави у контексті дослідження тих сфер суспільного, політичного та економічного життя, де є реальні проблеми з позиції гендерної рівності.
Стратегічне планування національного розвитку: міжнародний та вітчизняний досвід. Частина I. Міжнародний досвід стратегічного планування
(Статистика України, 2024) Сітнікова, Н. П.; Кулак, А. О.
У статті розглядаються питання стратегічного планування національного розвитку, при цьому у першій частині проаналізовано міжнародний досвід, а дослідження стану вітчизняного стратегічного планування подано у другій частині. У першій частині статті наведено огляд законодавчого підґрунтя стратегічного планування у США, Великій Британії, Канаді та ЄС, а також міжнародний досвід розроблення стратегій національного розвитку та стратегій сталого розвитку у країнах ЄС. При цьому значну увагу приділено процесу стратегічного планування, встановленню системи показників для моніторингу національного розвитку, які є необхідними для оцінювання інтервенцій, стратегій і програм. Висвітлено, як країни ЄС застосовують партисипативний підхід до визначення цілей, упроваджують цифрові технології у процеси моніторингу та визначають вимоги до оцінювання стратегічних документів. Показано, що процес планування у країнах ЄС ураховує принципи менеджменту, що ґрунтується на результаті (насамперед щодо теорії змін) та на доказовій базі. Встановлення цілей базується на дослідженнях національної специфіки розвитку, партисипативно визначених суспільних потребах та положеннях довгострокової візії бажаного майбутнього стану держави. Завдання стратегій національного розвитку з відповідними показниками чітко підпорядковані цілям. Стратегія національного розвитку (або сталого розвитку) будь-якої країни надає орієнтири для інших середньострокових стратегій, програм і бюджетного процесу на середньострокову перспективу. Від визначення цільових орієнтирів, розроблення програми, встановлення системи завдань і заходів з визначеними показниками й оцінювання попередніх стратегій розвитку багато в чому залежать спрямованість і темпи подальших перетворень у кожній країні. Майже всі стратегії розвинених країн містять цифрову модель моніторингу. Вивчення динаміки показників, встановлених як цільові орієнтири у стратегічних документах розвинених країн, аналіз звітності та її публічна презентація, практики висвітлення досягнень у засобах масової інформації свідчать, що здійснення відкритого громадського моніторингу стану виконання зобов’язань урядових інституцій щодо реалізації стратегії національного розвитку є однією із головних ознак демократичного суспільства.
Фінансовий моніторинг: оцінка ризик-профілю аудиторської фірми
(Статистика України, 2024) Лубенченко, О. Е.
Стаття присвячена актуальними питанням здійснення первинного фінансового моніторингу спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу – аудиторським фірмами. Проаналізовано вимоги наказу Міністерства фінансів України № 465 “Про затвердження Критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення”. Дія наказу розповсюджується не лише на аудиторські фірми, а і на ряд інших суб’єктів, таких як: професійні учасники ринків капіталів, організованих товарних ринків; постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів; адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріуси; суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, послуги з управління активами, бухгалтерські та консультаційні послуги з питань оподаткування; посередницькі послуги щодо операцій із нерухомістю, а також здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, торгівлю культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності; проводять лотереї та/або азартні ігри. Проте аудиторська діяльність відрізняється від перелічених вище видів своєю специфікою. Саме тому аудиторські фірми мають вдатися до власних внутрішньофірмових розробок щодо визначення критеріїв ризику й оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу. З’ясовано, що суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний забезпечити виявлення, переоцінку, актуалізацію таких ризиків на двох рівнях: на рівні аудиторської фірми (оцінка власного ризик-профілю) та на рівні клієнта (оцінка клієнтського ризик-профілю). При цьому менеджмент аудиторської фірми застосовує принцип масштабування, а саме: для фірми, що має більш складну структуру, значну кількість клієнтів, може існувати формалізований процес оцінки ризиків, в якому беруть участь декілька осіб і оцінюється більша кількість видів діяльності, а отже, може виникнути більша кількість ризиків. Визначено, що на оцінку ризик-профілю аудиторської фірми, крім характеру і масштабу, впливає також специфіка діяльності її клієнтів, їх географічне розташування та розташування самої фірми, банківських установ, з якими співпрацює фірма, способи надання аудиторських послуг, зокрема дистанційні, наявність постачальників ресурсів для виконання аудиторських завдань. На підставі нормативних приписів розроблено внутрішній документ суб’єкта аудиторської діяльності “Оцінка ризик-профілю”, що містить критерії ризику, їх оцінку, джерела інформації та висновки щодо прийняття ризику. Оцінка провадиться за дванадцятьма систематизованими критеріями у балах та передбачає чотири рівні ризику: а) низький; б) середній; в) високий; г) неприйнятно високий. Особа, що проводить оцінку, має сформувати й обґрунтувати висновок щодо прийнятності ризиків, демонструючи своє непримиренне ставлення до можливості легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Запропоновані практичні рекомендації дозволяють аудиторським фірмам дотримуватися вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, своєчасно подавати інформацію, що запитується регулятором – Міністерством фінансів України, та якомога швидше виправляти виявлені порушення.

Browse

Browsing № 1 by Title