Статистика України

Permanent URI for this communityhdl:123456789/14

Browse

Browsing Статистика України by Subject "COVID-19"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз впливу зовнішніх шоків на рентабельність активів суб’єктів господарювання України
    (Статистика України, 2024) Моторин, Р. М.; Приходько, К. Р.; Приходько, М. Р.
    У статті проаналізовано аналітичні можливості коефіцієнтів рентабельності активів, сконструйованих на основі чистого прибутку, прибутку до вирахування відсотків та податків (EBIT), а також прибутку до вирахування відсотків, податків та амортизації основних засобів і нематеріальних активів (EBITDA). У результаті обрано показник рентабельності сукупних активів. Розроблено практичні рекомендації щодо аналізу рентабельності активів залежно від цілей аналізу та необхідності врахування галузевої структури активів. Для цього запропоновано оцінювати структурні зрушення сукупних активів і рентабельності активів на основі використання так званих інтегральних коефіцієнтів: лінійного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень, квадратичного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень та інтегрального коефіцієнта структурних зрушень Гатєва. Емпіричний економіко-статистичний аналіз впливу COVID-19 та військової агресії РФ на рентабельність активів суб’єктів господарювання України проводився за даними Державної служби статистики України. Інформаційною базою емпіричного аналізу були також дані фінансової звітності українських підприємств за 2019–2022 рр. Розрахунки зроблені з використанням програми Excel. Проаналізовано рентабельність сукупних активів діючих суб’єктів господарювання України в галузевому розрізі в період 2019–2022 років. Доведено, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на всі галузі економіки України. Для половини галузей 2020 рік став збитковим. За період 2019–2020 роки збільшився показник рентабельності сукупних активів діючих суб’єктів господарювання України тільки в галузі охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, що є природним для активної фази дії COVID-19. У 2022 році порівняно з 2021 роком відбулися ще суттєвіші зміни у галузевій структурі рентабельності активів діючих суб’єктів господарювання України. Головною причиною таких негативних змін стала повномасштабна військова агресія РФ. У 2022 році від’ємні показники рентабельності спостерігалися вже в 11 з 18 галузей. Як напрям подальших досліджень зазначено удосконалення методики аналізу рентабельності підприємств різних галузей економіки, особливо кількісної оцінки впливу окремих факторів на показники рентабельності підприємств.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Використання електронних ресурсів для дослідження впливу СOVID-19 на зростання смертності у Польщі та в Україні
    (Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2023) Пугачова М. В.
    Поява нового вірусу, який охопив весь світ, посилила потреби не тільки в обробленні збільшених обсягів інформації, що має використовуватися для лікування пацієнтів (супроводження перебігу хвороби, застосування певних ліків, вакцинація, реєстрація смерті), а й у створенні нових і активнішому використанні наявних електронних інформаційних ресурсів (електронних реєстрів, баз даних, кадастрів, класифікаторів тощо) та інформаційних систем, які забезпечують їх функціонування всередині сфери охорони здоров’я та поза її межами. Отже, пандемія сприяла прискоренню цифровізації як зазначеної сфери, так і інших галузей функціонування суспільства. Розвинені країни вже багато десятиліть користуються добре розробленими системами електронних інформаційних ресурсів, що дає змогу накопичувати статистичні дані та здійснювати їх якісний оперативний аналіз. Україна в останні роки суттєво просунулася на шляху цифровізації, випередивши навіть (на думку фахівців) Естонію, яка слугувала прикладом для більшості європейських країн у цій галузі. У багатьох країнах створено умови і для швидкого запровадження нових електронних інформаційних ресурсів, де зберігалася б уся накопичена інформація щодо пандемії COVID-19. Серед цих країн, безумовно, і Польща, яка має достатньо розвинену систему реєстрів сфери охорони здоров’я. Багато інформації щодо перебігу пандемії публікується на різних сайтах як національних, так і закордонних організацій, що досліджують питання демографії та охорони здоров’я. У статті проаналізовано, які відомості щодо пандемії, сформовані на базі електронних інформаційних ресурсів, подаються на платформах міжнародних організацій, Польщі та України. Здійснено порівняння Польщі та України за деякими показниками, що характеризують стан поширення коронавірусу і боротьби з ним. Серед таких показників – захворюваність, кількість смертей на 1 млн мешканців, кількість зроблених щеплень від COVID-19. Також досліджено динаміку протягом періоду пандемії нового індикатора – індексу жорсткості, запровадженого закордонними науковцями та використовуваного для визначення реакції влади на поширення цієї хвороби в країнах. Метою статті є дослідження можливостей використання електронних ресурсів для аналізу впливу пандемії COVID-19 на зростання смертності у Польщі та в Україні. Використовуючи досвід польських фахівців, представлено деякі рекомендації щодо запровадження в Україні додаткових електронних інструментів у сфері охорони здоров’я, зокрема для передбачення епідемічних загроз та діагностування інфекцій.