№ 2
Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2362
Browse
Browsing № 2 by Author "Геєць В. М."
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item Тренди структурного розвитку глобальної економічної системи(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Геєць В. М.У статті подані результати авторських досліджень трендів і, відповідно, проблем розвитку світової еконо міки, де наявні ознаки її можливої рецесії та збереження на майбутнє невизначеності, яка породжує, з одного боку, зростаючу потребу в посиленні засобів глобального управління, що може знижувати ступінь невизна ченості. З іншого боку, розвивається економічний націоналізм з відповідного характеру національним про текціонізмом урядів, запускаючи в дію регуляторні механізми, які убезпечують від проявів космополітичності глобальних ринків. За цих умов динамічно розвиваються процеси, що характеризуються як торговельна війна з її глобальними ознаками. Торговельні війни гальмують динаміку економічного зростання. Останні 200 ро ків торгівля зростала прискорено порівняно з динамікою світового ВВП, що дозволило економіці долати на ціональні кордони у своєму розвитку. За 200-літню історію гальмування торгівлі щодо ВВП спостерігається вдруге. Уперше це відбувалося наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і супроводжувалося сталим підвищенням тарифних бар’єрів з боку національних урядів. Як і в той час, так і тепер торгівля на глобальному рівні втра чає роль промоутера економічної динаміки. На європейському континенті, незважаючи на наявність органів управління ЄС, мають місце прояви економічного націоналізму з порівняно низьким рівнем конкурентоздат ності європейської економіки. Для забезпечення економічного зростання і розвитку перед Євросоюзом стоїть завдання провести інституційні реформи, які зміцнять ЄС через консенсус у їхньому здійсненні на основі так званого багатостороннього підходу. Для цього, з одного боку, мають укріпитися інституційні спроможнос ті органів ЄС із підвищенням довіри до них з боку національних держав-членів, а з іншого – розширитися можливості для формування лідера, здатного добиватися інтеграції європейських ринків із розв’язанням на цьому шляху дилеми єдності та реалізації цілей розвитку. Інтегруючою в досягненні такої єдності може бути промислова політика у тих сферах, де ринок, у тому числі європейський, дає збій, реалізуючи при цьому полі тику відкритих кордонів. Остання своєю чергою сприяє масовій міграції, знижуючи соціальну напруженість, з огляду на те, що нинішні соціальні ліфти працюють незадовільно. Очікувана нова хвиля технологічного під йому посилить витіснення робочої сили, оскільки ефект заміщення одних робочих місць і виникнення нових не відбувається одночасно, а проявляється в часі із запізненням, що посилює мотиви до міграції.