№ 2

Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2362

Browse

Now showing 1 - 12 of 12

Бухгалтерський облік і звітність зі сталого розвитку: управління бізнесом
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Овсюк Н. В.; Іванова А. В.
Стаття присвячена характеристиці бухгалтерського обліку та звітності сталого розвитку в управлінні бізнесом. Ця проблематика набуває дедалі більшої значущості для України, адже екологічні та соціальні по казники грають важливу роль у цьому контексті. Вказана тенденція визначає актуальність проведеного дослі дження та підкреслює необхідність подальшого вивчення таких аспектів. Наразі все більшої ваги набувають питання подання нефінансової звітності українськими компаніями, бо попри значний науковий потенціал в Україні досі не сформовано єдиного й системного підходу до інтеграції нефінансових показників у звітність. Безліч аспектів, пов’язаних із соціальним та екологічним моніторингом, залишаються предметом дискусій. Крім того, відсутність чітких практичних інструкцій і законодавчо закріплених норм ускладнює отримання правдивих даних, необхідних для ухвалення важливих та вагомих рішень у бізнесі. Під час дослідження автори застосовували такі методи: морфологічний аналіз; логічне узагальнення; структурний аналіз; порівняльний метод; метод наукової абстракції тощо. Визначено, що соціальний і еко логічний облік є фундаментальними елементами системи обліку сталого розвитку, які створюють інформа ційну основу для ухвалення ефективних рішень для розвитку бізнесу, а їхня поступова еволюція перетворює бухгалтерський облік на потужний стратегічний інструмент управління. Акцентовано, що сучасний підхід до обліку сталого розвитку спрямований на поєднання фінансових і нефінансових показників, що дає змогу більш комплексно аналізувати діяльність підприємств, а також їхній вплив на суспільство та навколишнє се редовище. Саме такий підхід сприяє підвищенню довіри до бізнесу та зміцненню його конкурентних переваг. Ретельно проаналізовано аспекти практичної діяльності Акціонерного товариства “Укрпошта” та Това риства з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта”, які демонструють чималі відмінності у підходах до фор мування звітності. Ці підходи варіюють від суворого дотримання державних регулятивних вимог до посту пового впровадження та інтеграції міжнародних стандартів у систему фінансової та управлінської звітності. Водночас обидві компанії активно підкреслюють і підтверджують зростаючу важливість ESG-показників, які все більше розглядаються як невід’ємний елемент сучасної системи бухгалтерського обліку та стратегічного управління бізнесом. Засвідчено, що ці компанії орієнтуються на актуальні глобальні тенденції і прагнення підвищити свою конкурентоспроможність як на національному, так і на міжнародному ринках.
Порівняльний аналіз українських і європейських інформаційних освітніх систем
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лєснікова М. В.; Денисюк О. Я.
Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифровізації у формуванні ефективної освітньої політики та необхідністю забезпечення порівнянності національної освітньої статистики з європейськими стандартами. У сучасних умовах цифровізації державного управління інформаційні системи освіти є ключо вим інструментом збирання, обробки й аналізу даних, що використовуються для прийняття управлінських рі шень. В Україні таку функцію виконують програмно-апаратний комплекс “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (АІКОМ) та Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО), які формують основу національної освітньої інформаційної інфраструктури. Метою статті є оцінювання ар хітектури та функціонала українських інформаційних освітніх систем, а також їхнє порівняння з інформа ційними системами управління освітою країн Європейського Союзу для визначення напрямів подальшого розвитку та підвищення порівнянності даних. У дослідженні використано методи порівняльного та систем ного аналізу, що дозволило визначити структурні особливості, функціональні можливості й аналітичний по тенціал досліджуваних систем. У статті проаналізовано архітектурні принципи побудови АІКОМ та ЄДЕБО, їхню взаємодію, рівень ін теграції з іншими державними реєстрами, можливості формування статистичних показників та підтримки політики, заснованої на фактичних даних (evidence-based policy). Встановлено, що українська модель реалізує дворівневу структуру, в якій ЄДЕБО виконує реєстрову функцію, а АІКОМ забезпечує аналітичний контур інформаційної системи управління освітою (EMIS). Порівняння з європейськими системами показало від повідність загальним концепціям побудови EMIS, однак виявило потребу в розширенні дезагрегації даних, розвитку лонгітюдного трекінгу здобувачів освіти, підвищенні інтероперабельності та впровадженні міжна родних стандартів обміну даними. Результати дослідження свідчать про технологічну готовність українських систем до інтеграції в євро пейський статистичний простір та визначають ключові напрями їхньої модернізації, зокрема розвиток про гнозної аналітики, інтеграцію з реєстрами ринку праці та розширення соціально-економічних індикаторів.
Developing Electronic Sources of Information on the Population in the Wartime
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Puhachova, М. V.; Gladun, O. M.
The development of information technologies has significantly enhanced the capacities of complex systems for collection, storage, processing, and use of information. In the recent decades, large volumes of structured data accumulated by official power bodies have been stored in databases and registers, the data on the country population obviously being the largest information arrays. Hence, the electronic information resources containing such data can be considered as a priority source for obtaining population data. However, the applicability of these resources is degraded by several problems, one of them being absence of a single identifier of a physical person, which could have allowed one to combine easily data from various registers. Electronic information resources in Ukraine have shown a steadily upward dynamics, especially remarkable in several recent years, but its vector has changed under the impact of the war: the regulatory framework has been subject to amendments pertaining to the existing registers, databases and systems, and a series of new ones launched, most of which have no foreign analogues. It raises the importance of an analysis of the impact of the Russian-Ukrainian war on creating the system of electronic registers containing population data, and the capability of this system to provide information for demographic research. The article’s objective is to trace the evolution of public electronic registers containing data on the population; to sum up innovations in this field caused by the war context; to explore the applicability of this information base for demographic analysis and assessment of demographic losses. The amendments are examined, made after the large-scale Russian invasion in the Unified State Demographic Register, Registers of Territorial Communities, the State Register of Individuals – Taxpayers, Register of Insured Persons of the State Register of Compulsory State Social Insurance, Unified Information Database of Internally Displaced Persons, Central Database of the Electronic Health Care System (eHealth), Register of Providers and Beneficiaries of Social Services, Data Bank on Orphans and Children Deprived of Parental Care of the Unified Information and Analytical System “Dity”, Integrated Interagency Information and Communication System for Monitoring Persons, Vehicles, and Cargo Crossing the State Border (“Arkan”), Unified State Register of Conscripts, Persons Liable for Military Service, and Reservists “Oberih”, and some others. Another category of examined registers are ones which creation is caused by the large-scale war: Unified State Register of Military Personnel, Information System for the Treatment of Prisoners of War, Unified Register of Persons in Respect of Whom the Fact of Deprivation of Personal Liberty as a Result of Armed Aggression Against Ukraine Has Been Established, Register of Information on Children Deported or Forcibly Displaced in Connection with the Armed Aggression of the Russian Federation against Ukraine. The necessity for real data on the number of the population for effective reconstruction of Ukraine, and for estimating the losses caused by the Russian aggression is emphasized
Технологія VR Bridge® як механізм забезпечення діяльності міжнародних наукових амбасадорів в сучасних умовах цифрового розвитку публічної дипломатії
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Воробйов С. В.
У статті досліджується інноваційний механізм забезпечення діяльності міжнародних наукових амбасадо рів у контексті цифрової трансформації публічної дипломатії. Проаналізовано еволюцію концепцій публічної дипломатії, зокрема взаємозв’язок культурної, освітньої, наукової та цифрової дипломатії як інструментів непрямого міжнародного впливу. Окрему увагу приділено переходу від традиційних форм дипломатичної діяльності до цифрових та віртуальних форматів взаємодії, що базуються на використанні сучасних інформа ційно-комунікаційних технологій. Визначено, що подальший розвиток дипломатії пов’язаний з упроваджен ням інтегрованих цифрових рішень, які забезпечують не лише передачу інформації, а й формування довіри, емпатії та когнітивної взаємодії між суб’єктами міжнародних відносин. Розглянуто технологію VR Bridge® як імерсивний механізм транскордонної комунікації, що функціонує на основі 3D-візуалізації та аудіоінтеракції контенту, забезпечуючи ефект присутності та спільного комунікативного простору. Доведено, що викорис тання таких імерсивних платформ дозволяє мінімізувати обмеження фізичної мобільності українських на уковців в умовах воєнного стану, підвищити ефективність міжнародної наукової взаємодії та створити нову модель дипломатичної комунікації, орієнтовану на когнітивний та емоційний вплив. Розглянуто можливості практичного впровадження VR Bridge® у діяльності міжнародних наукових амбасадорів, зокрема як інстру менту підтримки академічної мобільності, розвитку міжнародних партнерств та інтеграції української науки у глобальний дослідницький простір. Визначено, що імерсивні комунікаційні платформи можуть виступати не лише технологічним рішенням, а й інституційним механізмом забезпечення стійкості освітньо-наукової системи в умовах кризових викликів. Отримані результати дозволяють говорити про доцільність використан ня технології VR Bridge® як складової сучасної наукової дипломатії та перспективного механізму забезпечення функціонування новоствореного інституту міжнародних наукових амбасадорів.
Принципи формування та ефективність реалізації бюджетних програм у науковій організації на прикладі Національної академії наук України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Князєв С. І.
У роботі розкрито теоретико-методичні та прикладні засади вдосконалення алгоритмів фінансування на укових досліджень через механізми реалізації бюджетних програм до та під час воєнного стану. Постановка проблеми зумовлена зростанням ролі науково-технічних розробок та їхньої практичної реалізації, зокрема в напрямі забезпечення обороноздатності держави. Виявлені недосконалості під час визначення та застосу вання показників ефективності й результативності виконання бюджетних програм, а також під час проведен ня їхніх аудиторських перевірок. Метою дослідження є виявлення особливостей завдань та реалізації бюджетних програм науковою уста новою зі статусом головного розпорядника бюджетних коштів, удосконалення методичних засад визначення результативності програм та формування рекомендацій щодо оновлення алгоритмів фінансування видатків за рахунок коштів державного бюджету. Розкрито принципи формування, планування та виконання бюджетних програм, за якими здійснюєть ся фінансування Національної академії наук України як головної наукової організації в Україні. Проведено моніторинг завдань бюджетних програм, за якими здійснюється організація та виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок згідно з пріоритет ними напрямами розвитку науки і техніки, потребами розвитку національного сектору безпеки й оборони, вітчизняної економіки, вирішення екологічних, соціальних, гуманітарних та інших проблем, а також про водиться підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, підтримка і розвиток наукової інфраструктури тощо. Проаналізовано застосування кількісних і якісних показників результативності їхньої реалізації. Розглянуто алгоритми проведення аудиторських перевірок виконання бюджетних програм контролюючими органами. Запропоновано підходи до вдосконалення алгоритмів аудиторського контролю та підвищення ефективності реалізації бюджетних програм головним розпорядником бюджетних коштів, що ґрунтуються на комплексній інтеграції фінансових і нефінансових показників.
Податок на додану вартість у системі податкових надходжень України: статистичний аналіз фіскальної ефективності та відшкодування
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Головай Н. М.
У статті досліджено податок на додану вартість (ПДВ) як один із ключових бюджетоформувальних по датків України та важливий інструмент акумулювання фінансових ресурсів держави. Актуальність теми зу мовлена тим, що в умовах підвищеного бюджетного навантаження, нестабільності економічного середовища та зростання ролі імпортних операцій ПДВ посідає провідне місце у структурі податкових надходжень, а його результативність визначається не лише обсягами надходжень, а й масштабами бюджетного відшкодування, якістю адміністрування та галузевими особливостями податкової ефективності. Метою статті є дослідження ролі ПДВ у системі податкових надходжень України на основі статистичного аналізу його фіскальної ефективності та бюджетного відшкодування, а також обґрунтування напрямів удо сконалення механізму адміністрування цього податку. Методологічну основу дослідження становлять методи статистичного аналізу, динамічних і структурних порівнянь, узагальнення й аналітичної інтерпретації. Інфор маційну базу сформували норми податкового законодавства, офіційні дані Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, відкриті бюджетні ресурси та наукові публікації з проблематики ПДВ. У результаті дослідження встановлено, що у 2022–2025 рр. ПДВ залишався одним із найвагоміших джерел формування доходів державного бюджету України та забезпечував близько третини доходів загального фонду. Виявлено, що приріст чистих надходжень ПДВ значною мірою формувався за рахунок оподаткування імпорт них операцій, тоді як внутрішній ПДВ виявився чутливішим до змін економічної активності, структури попиту й обсягів бюджетного відшкодування. Обґрунтовано доцільність використання нетто-показників для оціню вання фіскальної ефективності ПДВ. Встановлено істотну галузеву диференціацію податкової ефективності, що підтверджує потребу в ширшому застосуванні секторального підходу до аналізу й адміністрування ПДВ. Практичне значення результатів полягає у можливості їхнього використання для вдосконаленн
Статистична діагностика міжсекторальних зв’язків в економіках Німеччини, Польщі та Словаччини
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Созанський Л. Й.
У статті здійснено статистичну діагностику структури міжсекторальних зв’язків у національних економі ках різного масштабу на основі таблиць “витрати-випуск” ОЕСР із застосуванням методу Chenery – Watanabe. Актуальність дослідження зумовлена потребою в кількісних інструментах, здатних не лише класифікувати сектори за інтенсивністю прямих і зворотних зв’язків, а й виявляти структурні закономірності формування виробничих мереж у країнах із різною позицією у глобальних ланцюгах вартості. Методологічний інструмен тарій ґрунтується на обчисленні двох нормалізованих індексів – індексу зворотних зв’язків (BL) та індексу прямих зв’язків (FL), на основі співвідношення яких 45 секторів економіки класифіковано на чотири типи: ключові; з високими зворотними зв’язками; з високими прямими зв’язками; зі слабкими зв’язками. Емпірич ну базу становлять дані матриць прямих витрат для економік Німеччини, Польщі та Словаччини, які функ ціонують у спільному регуляторному просторі та використовують гармонізовану статистичну методологію, але істотно різняться за масштабом, рівнем структурної диверсифікації та моделлю виробничої спеціаліза ції. За результатами порівняльної оцінки ідентифіковано п’ять структурних закономірностей: пряму залеж ність між рівнем розвитку економіки та кількістю ключових секторів, що зменшується від 12 у Німеччині до 9 у Польщі та 4 у Словаччині; структурну асиметрію малих відкритих економік із домінуванням зворотних зв’язків; стабільну частку горизонтальних постачальників в економіках середнього та великого масштабу; обернену залежність між масштабом і структурною диверсифікацією економіки та часткою секторів зі слаб кими зв’язками; підвищену вразливість економік за умов високих прямих зв’язків енергетичного сектору при відносно низьких зворотних. Отримані результати можуть бути використані для структурної діагностики національних економік та обґрунтування пріоритетів економічної політики.
Тренди структурного розвитку глобальної економічної системи
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Геєць В. М.
У статті подані результати авторських досліджень трендів і, відповідно, проблем розвитку світової еконо міки, де наявні ознаки її можливої рецесії та збереження на майбутнє невизначеності, яка породжує, з одного боку, зростаючу потребу в посиленні засобів глобального управління, що може знижувати ступінь невизна ченості. З іншого боку, розвивається економічний націоналізм з відповідного характеру національним про текціонізмом урядів, запускаючи в дію регуляторні механізми, які убезпечують від проявів космополітичності глобальних ринків. За цих умов динамічно розвиваються процеси, що характеризуються як торговельна війна з її глобальними ознаками. Торговельні війни гальмують динаміку економічного зростання. Останні 200 ро ків торгівля зростала прискорено порівняно з динамікою світового ВВП, що дозволило економіці долати на ціональні кордони у своєму розвитку. За 200-літню історію гальмування торгівлі щодо ВВП спостерігається вдруге. Уперше це відбувалося наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і супроводжувалося сталим підвищенням тарифних бар’єрів з боку національних урядів. Як і в той час, так і тепер торгівля на глобальному рівні втра чає роль промоутера економічної динаміки. На європейському континенті, незважаючи на наявність органів управління ЄС, мають місце прояви економічного націоналізму з порівняно низьким рівнем конкурентоздат ності європейської економіки. Для забезпечення економічного зростання і розвитку перед Євросоюзом стоїть завдання провести інституційні реформи, які зміцнять ЄС через консенсус у їхньому здійсненні на основі так званого багатостороннього підходу. Для цього, з одного боку, мають укріпитися інституційні спроможнос ті органів ЄС із підвищенням довіри до них з боку національних держав-членів, а з іншого – розширитися можливості для формування лідера, здатного добиватися інтеграції європейських ринків із розв’язанням на цьому шляху дилеми єдності та реалізації цілей розвитку. Інтегруючою в досягненні такої єдності може бути промислова політика у тих сферах, де ринок, у тому числі європейський, дає збій, реалізуючи при цьому полі тику відкритих кордонів. Остання своєю чергою сприяє масовій міграції, знижуючи соціальну напруженість, з огляду на те, що нинішні соціальні ліфти працюють незадовільно. Очікувана нова хвиля технологічного під йому посилить витіснення робочої сили, оскільки ефект заміщення одних робочих місць і виникнення нових не відбувається одночасно, а проявляється в часі із запізненням, що посилює мотиви до міграції.
Соціально-економічні детермінанти формування здорового населення країн ЄС та України: кластерний підхід
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Голубова Г. В.; Червона С. П.
У статті схарактеризовано термін “здорове населення” та показники, що його визначають. Обґрунтовано застосування кластерного та дискримінантного аналізу для проведення статистичних досліджень класифіка ції країн за соціально-економічним, демографічним розвитком тощо. Описані основні алгоритми реалізації кластерного аналізу. Зазначено, що за різними статистичними оцінками та індексами розвитку здорового суспільства топ лідерство очолюють США, Велика Британія, Нідерланди, Італія, Іспанія, Швейцарія тощо. Авторами обрано шість соціально-економічних та демографічних показників (коефіцієнт смертності, ко ефіцієнт дитячої смертності, коефіцієнт народжуваності, очікувана тривалість життя при народженні, ви трати на охорону здоров’я на одну особу населення та ВВП на одну особу населення), які найбільш чітко описують демографічний стан в країні та її соціально-економічний розвиток. За результатами проведеного кластерного аналізу стану та розвитку здорового населення країн ЄС авто рами визначено чотири кластери у 2020 році та п’ять кластерів – у 2023 році. Так, до окремого кластера відне сено дві країни (Люксембург та Ірландія), котрі мають найвищий рівень розвитку економіки та медицини. Та кож у спільний кластер об’єднано країни, що мають досить високу позитивну тенденцію розвитку здорового суспільства: Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Фінляндія, Швеція. До третього кластера у 2020 році увійшли країни з середнім рівнем розвитку: Чехія, Естонія, Іспанія, Литва, Португалія, Словенія. Певні видозміни в соціально-економічній та демографічній сферах окремих країн ЄС призвели до перерозподілу. Так, у 2023 р. до окремого другого кластера віднесено Францію, Італію, Кіпр та Мальту. До четвертого класте ра у 2020 р. та, відповідно, до п’ятого кластера у 2023 році увійшли країни Центральної та Південно-Східної Європи з найнижчими соціально-економічними та демографічними показниками. За результатами дискримінантного аналізу Україну приєднано до четвертого кластера. Низький рівень народжуваності (7‰), високі показники смертності (15 осіб на 1000 осіб населення та 7 померлих дітей до року на 1000 живонароджених), мала очікувана тривалість життя при народженні (73 роки) порівняно з роз виненими країнами Європи (понад 82 роки) свідчать про затяжну депопуляцію в Україні. Низьким є рівень економічного розвитку. Так, у 2020 році ВВП у розрахунку на одну особу становив 3,3 тис. євро та 4,4 тис. євро у 2023 році, тоді як у сусідній Польщі цей показник становив 14,2 тис. євро та 20,5 тис. євро відповідно. Відра хування на охорону здоров’я в Україні теж надзвичайно низькі: 90 євро на одну особу у 2020 році та 120 євро – у 2023 р. У країнах ЄС ця сума коливається в межах 1–7 тис. євро на одну особу. Авторками зазначено, що після 2022 року офіційна статистика
Методологія та інструментарій смарт-статистики у системі data driven управління туристично-готельним сектором
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Захожай В. Б.; Савицький А. В.
Здійснено комплексне дослідження методологічних засад та інструментарію смарт-статистики в умовах трансформації системи управління туристично-готельним сектором на основі data-driven підходу. Обґрунто вано необхідність переходу від традиційної моделі офіційної статистики, що базується на періодичних обсте женнях та агрегованих показниках, до інтегрованої цифрової статистичної системи, яка поєднує адміністра тивні дані, дані приватного сектору й альтернативні джерела інформації. Визначено роль міжнародних статистичних стандартів у забезпеченні методологічної узгодженості та порівнянності даних. Це стосується, зокрема, International Recommendations for Tourism Statistics та Tourism Satellite Account, що формують базис для вимірювання економічних параметрів туристичної діяльності. По казано, що адаптація цих стандартів до умов цифрової економіки потребує розширення інструментарію за рахунок використання великих даних, цифрових слідів користувачів та потокових даних. Розкрито сутність смарт-статистики як інтегрованої системи виробництва статистичних даних, що функціонує на основі процесних моделей GSBPM та GAMSO, забезпечуючи автоматизацію, масштабованість і гнучкість статистичних процесів. Особливу увагу приділено методам інтеграції різнорідних даних, зокрема даних онлайн-платформ бронювання, соціальних мереж, пошукових систем та геопросторових сервісів. Систематизовано сучасні підходи до аналітики великих даних у туризмі, а саме, методи обробки текстових відгуків, аналізу поведінки споживачів, прогнозування попиту та виявлення просторово-часових патернів туристичної активності. Обґрунтовано доцільність використання композитних індикаторів як інструменту інтегрованої оцінки розвитку туристично-готельного сектору в умовах багатовимірності та фрагментованості даних. Запропоновано концептуальну модель інструментарію смарт-статистики, яка охоплює підсистеми зби рання, інтеграції, обробки, аналізу та візуалізації даних, орієнтовану на підтримку управлінських рішень у ре жимі, близькому до реального часу. Доведено, що впровадження смарт-статистики забезпечує підвищення точності оцінок, скорочення часових лагів, розширення аналітичних можливостей і підвищення адаптивнос ті системи управління до змін зовнішнього середовища. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього використання органами дер жавного управління, туристичними адміністраціями та підприємствами туристично-готельного бізнесу для формування ефективної data-driven стратегії розвитку, підвищення конкурентоспроможності та забезпечен ня сталого розвитку галузі.
Прямі іноземні інвестиції та екологічні видатки місцевих бюджетів: порівняльний аналіз кейсів країн ЄС для України. Статистика України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Маслій В. В.
У статті досліджується взаємозв’язок між прямими іноземними інвестиціями (ПІІ) й обсягами та струк турою екологічних видатків місцевих бюджетів у контексті фіскальної децентралізації. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі зелених інвестицій у забезпеченні сталого розвитку та посиленням відповідаль ності територіальних громад за реалізацію екологічної політики. Метою дослідження є визначення характеру впливу ПІІ на екологічні видатки на місцевому рівні й обґрунтування практичних рекомендацій для України на основі порівняльного аналізу кейсів країн ЄС. Методологічною основою дослідження є порівняльний кейс аналіз, що дозволяє виявити причинно-наслідкові механізми взаємодії між іноземним капіталом та бюджет ною політикою в різних інституційних середовищах. Для аналізу обрано три країни Європейського Союзу – Польщу, Румунію та Швецію, які репрезентують різні моделі розвитку: трансформаційного наздоганяння, інституційних викликів та екологічного лідерства відповідно. Аналіз здійснено за уніфікованою структурою, що охоплює макроекономічні умови, динаміку ПІІ, їхній вплив на екологічні видатки та специфіку регіональ ного рівня. Результати дослідження свідчать, що вплив ПІІ на екологічні видатки місцевих бюджетів не є однозначним і визначається передусім інституційною спроможністю місцевої влади. У Польщі ПІІ інтегруються у стратегії регіонального розвитку та сприяють зростанню інвестицій в екологічну інфраструктуру. У Румунії виявлено ефект інституційної пастки, коли зростання ПІІ супроводжується фіскальним розривом між доходами та по требами у фінансуванні природоохоронних заходів. Водночас у Швеції сформовано модель, за якої жорстке регуляторне середовище та розвинені фінансові інструменти забезпечують синергію між іноземним капіта лом і довгостроковими екологічними видатками. Обґрунтовано, що ключовим чинником ефективності використання ПІІ у сфері екологічної політики є здатність місцевих органів влади стратегічно управляти інвестиційними потоками. На основі отриманих ре зультатів запропоновано рекомендації для України, спрямовані на посилення інституційної спроможності громад, інтеграцію екологічних вимог у політику залучення інвестицій, розвиток муніципальних фінансових інструментів та диверсифікацію інвестиційної бази.
Необхідність внутрішньофірмової стандартизації для проведення аудиту облікових оцінок
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лубенченко О. Е.; Разумова К. М.; Шульга С. В.
Облікові оцінки широко використовуються у практиці та варіюють за характером. Труднощі їхнього за стосування зумовлені поєднанням складних математичних методів, моделей, невизначеності майбутніх подій, суб’єктивності менеджменту та високих вимог до якості аудиторських доказів. Ці обставини роблять оцінку однією з найскладніших і відповідальних ділянок аудиту, що потребує стандартизованих підходів, глибокого професійного судження та неухильного застосування принципу професійного скептицизму. Авторками до ведено, що роль МСА 540 “Аудит облікових оцінок та пов’язані з ними розкриття інформації” зростає з огляду на вимоги сьогодення. Так, воєнний стан змінює підходи до оцінки активів, знецінення, строків корисного використання та документування витрат. У дослідженні запропоновано структуру внутрішньофірмового стандарту щодо облікових оцінок, який охоплює: законодавчі вимоги до аудиту облікових оцінок; оцінки ризиків; визначення подальших процедур та збір доказів, їхню оцінку та оцінку викривлень; документування виконаних аудиторських процедур. Ко жен розділ виконує свою функцію, а разом вони формують завершений методичний цикл. Так, розділ щодо законодавчих вимог забезпечує узгодженість роботи аудиторів із МСА 540 та іншими стандартами, створює базу та визначає єдину точку відліку, від якої будуються всі подальші процедури. Розділ щодо оцінки ризиків суттєвого викривлення фінансової звітності через облікові оцінки забезпечує послідовність і передбачува ність у плануванні аудиту. Розділ про дії у відповідь на оцінені ризики уніфікує підходи до тестування методів і моделей облікових оцінок, припущень, даних, а також сприяє підвищенню рівня професійного скептицизму. Розділ щодо загального оцінювання викривлень забезпечує однакові критерії для визначення суттєвості ви кривлень, узгодженість у формуванні висновків, зменшення ризику хибної думки аудитора. Розділ щодо доку ментування націлений на уніфікацію робочої документації, що сприяє кодифікації знань аудиторів і створює доказову базу щодо якісного виконання аудиту. З огляду на це авторками систематизовані нормативні вимоги до аудиту облікових оцінок, подані при клади облікових оцінок, сформований алгоритм застосування МСА540 в аудиторській практиці й узагальнені заходи контролю менеджменту з метою зниження ризику неправильного застосування облікових політик. Запропоновані оцінка структури заходів контролю, процедури оцінки ступеня невизначеності облікового оцінювання, дії у відповідь на оцінені ризики суттєвого викривлення щодо облікових оцінок, а також оцінка виявлених викривлень аудитором та вимоги до документування. Розроблені чек-листи, шаблони документу вання та розширені процедури дозволяють аудиторам ефективніше реагувати на ризики, пов’язані з обліко вими оцінками, що сприятиме підвищенню якості аудиту

Browse

Browsing № 2 by Issue Date