Тренди структурного розвитку глобальної економічної системи

Abstract

У статті подані результати авторських досліджень трендів і, відповідно, проблем розвитку світової еконо міки, де наявні ознаки її можливої рецесії та збереження на майбутнє невизначеності, яка породжує, з одного боку, зростаючу потребу в посиленні засобів глобального управління, що може знижувати ступінь невизна ченості. З іншого боку, розвивається економічний націоналізм з відповідного характеру національним про текціонізмом урядів, запускаючи в дію регуляторні механізми, які убезпечують від проявів космополітичності глобальних ринків. За цих умов динамічно розвиваються процеси, що характеризуються як торговельна війна з її глобальними ознаками. Торговельні війни гальмують динаміку економічного зростання. Останні 200 ро ків торгівля зростала прискорено порівняно з динамікою світового ВВП, що дозволило економіці долати на ціональні кордони у своєму розвитку. За 200-літню історію гальмування торгівлі щодо ВВП спостерігається вдруге. Уперше це відбувалося наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і супроводжувалося сталим підвищенням тарифних бар’єрів з боку національних урядів. Як і в той час, так і тепер торгівля на глобальному рівні втра чає роль промоутера економічної динаміки. На європейському континенті, незважаючи на наявність органів управління ЄС, мають місце прояви економічного націоналізму з порівняно низьким рівнем конкурентоздат ності європейської економіки. Для забезпечення економічного зростання і розвитку перед Євросоюзом стоїть завдання провести інституційні реформи, які зміцнять ЄС через консенсус у їхньому здійсненні на основі так званого багатостороннього підходу. Для цього, з одного боку, мають укріпитися інституційні спроможнос ті органів ЄС із підвищенням довіри до них з боку національних держав-членів, а з іншого – розширитися можливості для формування лідера, здатного добиватися інтеграції європейських ринків із розв’язанням на цьому шляху дилеми єдності та реалізації цілей розвитку. Інтегруючою в досягненні такої єдності може бути промислова політика у тих сферах, де ринок, у тому числі європейський, дає збій, реалізуючи при цьому полі тику відкритих кордонів. Остання своєю чергою сприяє масовій міграції, знижуючи соціальну напруженість, з огляду на те, що нинішні соціальні ліфти працюють незадовільно. Очікувана нова хвиля технологічного під йому посилить витіснення робочої сили, оскільки ефект заміщення одних робочих місць і виникнення нових не відбувається одночасно, а проявляється в часі із запізненням, що посилює мотиви до міграції.