№3
Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2486
Browse
Recent Submissions
Item Оцінювання економічної стійкості промислових підприємств як основа ухвалення рішень щодо формування стратегічних альянсів(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Шандова Н. В.; Шандов Р. А.; Сенчин О. В.У статті розкрито проблему оцінювання економічної стійкості промислових підприємств у контексті ухвалення рішень щодо формування стратегічних альянсів. Зростання вимог до обґрунтованості вибору стратегічних партнерів обумовлює необхідність удосконалення методичних підходів до оцінювання економічної стійкості підприємств. Запропоновано методичний підхід, що передбачає інтегральне оцінювання економічної стійкості на основі п’яти функціональних блоків: фінансового, виробничо-технологічного, ринкового, інноваційно-організаційного та адаптаційного. Для комплексної характеристики економічної стійкості запропоновано використовувати інтегральний індекс економічної стійкості (IES) та індекс структурної збалансованості (IBS), які забезпечують оцінювання не лише загального рівня економічної стійкості, а й узгодженості розвитку її функціональних складових. Для інтерпретації результатів запропоновано матрицю позиціонування підприємств у координатах «IES–IBS», яка дає змогу диференціювати підприємства за поєднанням рівня економічної стійкості та її структурної збалансованості. Апробацію методичного підходу здійснено на основі відкритих даних фінансової звітності п’яти підприємств гірничо-металургійного комплексу України, діяльність яких відбувається в умовах високої капіталомісткості виробництва, значної залежності від зовнішніх ринків і підвищеного рівня економічних ризиків. Отримані результати підтвердили практичну придатність запропонованого підходу та показали, що підприємства з близькими значеннями IES можуть істотно відрізнятися за рівнем структурної збалансованості економічної стійкості. Це розширює інформаційно-аналітичне забезпечення ухвалення рішень щодо формування стратегічних альянсів та створює підґрунтя для подальшого розвитку методів оцінювання економічної стійкості підприємств.Item Інвестиції у криптовалюту як інструмент цифрової трансформації міжнародного бізнесу(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Плахотнікова Л. О.У статті розкрито значення інвестицій у криптовалюту як сучасний інструмент цифрової трансформації міжнародного бізнесу в умовах глобалізації та розвитку цифрової економіки. Надано результати аналізу динаміки світового ринку криптовалюти у 2020–2025 рр. Визначено роль криптовалютних активів у трансформації міжнародних фінансових відносин, підвищенні швидкості транскордонних розрахунків та оптимізації міжнародних бізнес-процесів. Окреслено ключові теоретичні підходи до розуміння криптовалют як інвестиційного інструменту та елемента цифрової фінансової інфраструктури. Розглянуто основні тенденції розвитку ринку криптовалют, особливості використання blockchain-технологій у міжнародному бізнесі та вплив цифрових активів на інвестиційну діяльність міжнародних корпорацій. Проаналізовано переваги та ризики криптовалютних інвестицій, зокрема високу волатильність, регуляторні обмеження та кібербезпекові виклики. Показано вплив криптовалютних інвестицій на підвищення конкурентоспроможності підприємств і розвиток інноваційних бізнес-моделей. Окреслено низку економічних, правових і технологічних проблем, з якими стикається Україна на шляху інтеграції в глобальний ринок цифрових активів: недостатній рівень нормативно-правового регулювання ринку криптовалют; відсутність єдиного механізму регулювання діяльності криптобірж, оподаткування криптовалютних операцій та контролю за походженням цифрових активів; невизначеність правового статусу криптовалют, порядку ліцензування учасників ринку та механізмів захисту інвесторів; недостатня прозорість ринку, що підвищує ризики фінансового шахрайства, відмивання коштів і використання криптовалют у тіньових фінансових операціях; висока волатильність цифрових активів; кіберризики та недостатній рівень цифрової безпеки.Item Трансформація середовища міжнародної економічної діяльності підприємств під впливом зовнішніх нефінансових чинників(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Пархоменко В. В.; Залюбовська С. С.Сучасне середовище міжнародної економічної діяльності підприємств зазнає суттєвих змін під впливом комплексу взаємопов’язаних зовнішніх нефінансових чинників. Посилення геополітичної нестабільності, цифрової трансформації, міжнародного регуляторного тиску, екологічних викликів, соціально-демографічних змін та інформаційно-безпекових загроз істотно змінює умови функціонування підприємств на міжнародних ринках. За таких умов традиційні підходи, що ґрунтуються переважно на аналізі окремих економічних і фінансових чинників, уже не забезпечують достатнього пояснення сучасних трансформаційних процесів. Мета статті – обґрунтувати трансформацію середовища міжнародної економічної діяльності підприємств під впливом комплексу зовнішніх нефінансових чинників і запропонувати концептуальний підхід до дослідження цього процесу. Розкрито сучасні наукові підходи до дослідження зовнішніх нефінансових чинників міжнародної економічної діяльності, систематизовано їхні основні групи, визначено характерні прояви, вплив на міжнародну економічну діяльність підприємств і напрями трансформації середовища міжнародної економічної діяльності. Запропоновано концептуальну модель трансформації середовища міжнародної економічної діяльності підприємств, що ґрунтується на системному аналізі взаємодії геополітичних, екологічних, технологічних, регуляторних, соціально-демографічних та інформаційно-безпекових чинників. Обґрунтовано, що трансформація середовища міжнародної економічної діяльності відбувається внаслідок їх комплексної взаємодії, яка проявляється через ланцюгові зміни (каскадні ефекти) та формує новий контекст функціонування міжнародного бізнесу. Результати дослідження можуть бути використані під час формування стратегій міжнародної економічної діяльності підприємств, удосконалення систем ризик-менеджменту та розроблення механізмів адаптації підприємств до комплексних змін міжнародного економічного середовища.Item Building up an Integrated Compliance Management System for Aviation Companies: A Theoretical and Methodological Framework(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Oliinyk, L. L.The operation of aviation companies is subject to simultaneous control by international, European, and national norms regulating flight safety, risk management, internal control system, and normative compliance. However, ISO standards, ICAO documents, and EASA normative framework, regulating only selected components of these processes, do not propose a holistic approach to their integration in a single compliance management system of the aviation company. The article’s purpose is to substantiate a theoretical and methodological framework for an integrated compliance management system in aviation companies, and to propose its conceptual model. Results of a comparative analysis of the international normative framework for compliance management in aviation companies are given, with outlining its principal constraints on the integration of the normative compliance requirements. A conceptual model for the integrated compliance management system is proposed, where coordination of the processes assuring normative compliance is defined as the central component. The model combines corporate management, compliance risk management and compliance culture; it relies on compliance monitoring, Aviation Safety Management System (SMS), Quality Management System (QMS), and internal control. A matrix for distribution of functions between the system’s entities, a matrix for assessment of compliance risks, and a set of key indicators for performance assessment of compliance management were designed to support the model’s implementation. The proposed approach enables for integration of international requirements on normative compliance, risk management and corporate management within an integrated organizational system, which is supposed to enhance the performance of aviation companies, minimize the compliance risks and lay a methodological foundation for further development of models for maturity assessment of compliance management systems.Item Механізми реалізації регіональної політики щодо інформаційної безпеки(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Мамедов М.У статті обґрунтовано механізм реалізації державної політики щодо інформаційної безпеки на місцевому та регіональному рівнях шляхом створення регіональних центрів кіберзахисту. Наголошено, що сучасні умови цифрової трансформації публічного управління, розвиток електронного врядування, поширення цифрових сервісів і зростання кількості кіберзагроз формують потребу у вдосконаленні наявних механізмів захисту інформаційних ресурсів територіальних громад. Особливої актуальності зазначене питання набуло в умовах повномасштабної російської агресії, коли об’єктами кібератак дедалі частіше стають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства та інші суб’єкти критичної інформаційної інфраструктури. Доведено, що традиційна централізована модель забезпечення кібербезпеки не завжди здатна гарантувати належний рівень оперативності реагування на локальні інциденти інформаційної безпеки, що зумовлює необхідність формування регіонального рівня координації та управління процесами кіберзахисту. Обґрунтовано, що регіональні центри кіберзахисту можуть виконувати функції моніторингу кіберзагроз, аудиту інформаційної безпеки, координації міжсекторальної взаємодії, підготовки фахівців і консультативного супроводу органів місцевого самоврядування у сфері цифрової безпеки. Найбільш ефективною організаційною основою функціонування таких центрів є механізм державно-приватного партнерства, який забезпечує поєднання управлінського потенціалу держави, технологічних ресурсів приватного сектору, науково-експертного середовища та громадських ініціатив. Запропоновано розглядати регіональні центри кіберзахисту як елемент регіональної цифрової інфраструктури та інституційний механізм реалізації місцевої політики щодо інформаційної безпеки. Зроблено висновок, що створення таких центрів сприятиме підвищенню кіберстійкості територіальних громад, розвитку системи превентивного реагування на кіберзагрози та зміцненню інформаційної безпеки держави загалом.Item Суспільне сприйняття технологічних інновацій та інвестиційна динаміка стартапів у атомній та відновлюваній енергетиці: досвід ЄС і виклики для України(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Коржов Є. О.У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти управління стейкхолдерами, формування соціальної ліцензії на діяльність, оцінки ризиків суспільного сприйняття стартапів та їх інвестиційної динаміки у атомній та відновлюваній енергетиці в контексті сучасного енергетичного переходу. Узагальнено сучасні підходи до аналізу стейкхолдерів, психометричної оцінки технологічних ризиків і прийняття громадськістю енергетичних інновацій. Проведено порівняння структур зацікавлених сторін, інвестиційних і регуляторних ризиків, особливостей венчурного фінансування та моделей стартапів у атомній та відновлюваній енергетиці. Проаналізовано світові тенденції розвитку clean-tech стартапів, особливості фінансування малих модульних реакторів, систем накопичення енергії, водневих технологій і цифровізації енергетики, а також здійснено порівняння сучасного стану енергетичного сектору ЄС та України. Обґрунтовано, що інституційна довіра, процедурна справедливість, раннє залучення громадськості та ефективна взаємодія зі стейкхолдерами є ключовими чинниками успішної реалізації енергетичних проєктів незалежно від типу технології. Зроблено висновок, що оптимальна модель енергетичної галузі в Україні полягає у поєднанні модернізованої атомної енергетики, пришвидшеного нарощування потужності децентралізованих енергетичних об’єктів, що працюють на відновлюваних джерелах енергії, масштабного впровадження систем накопичення енергії та цифровізації електроенергетичної інфраструктури. На основі проведеного дослідження сформульовано рекомендації щодо подальшого розвитку енергетичної галузі в Україні заради забезпечення енергетичної безпеки, декарбонізації, підвищення інвестиційної привабливості та суспільної підтримки інноваційних енергетичних проєктів в умовах воєнних викликів і післявоєнного відновлення.Item Перешкоди, що ускладнюють або унеможливлюють міжвідомчу взаємодію правоохоронних органів у системі публічного управління(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Когут І. А.У статті обґрунтовано, що результативність виконання спільних завдань правоохоронними органами залежить від узгодженості їхніх повноважень, рішень, ресурсів та інформаційних можливостей. Водночас організаційна самостійність цих органів, відмінності їхніх завдань, процедур і відомчих інтересів створюють перешкоди, які можуть сповільнювати спільну діяльність або повністю блокувати окремі дії. Наявність нормативно визначеного обов’язку взаємодіяти не гарантує його належної практичної реалізації, що зумовлює потребу в комплексному дослідженні цієї проблеми з позицій публічного управління. Систематизовано та охарактеризовано перешкоди, що ускладнюють або унеможливлюють міжвідомчу взаємодію правоохоронних органів, причини їх виникнення, основні прояви і вплив на ефективність спільної діяльності. Запропоновано трактувати таку перешкоду як правову, організаційну, інформаційну, ресурсну або поведінкову обставину, що ускладнює започаткування чи здійснення спільних дій. За змістом виокремлено нормативно-компетенційні, організаційно-управлінські, інформаційно-технічні, ресурсно-кадрові, поведінково-мотиваційні та контрольно-оціночні перешкоди. За наслідками їх поділено на ті, що знижують ефективність взаємодії, і ті, що унеможливлюють її здійснення. Визначено характерні прояви таких перешкод: дублювання функцій, затримки інформаційного обміну, невизначеність відповідальних виконавців, несумісність відомчих систем і переважання власних показників над спільним результатом. Обґрунтовано трирівневу модель їх виявлення, яка передбачає оцінювання передумов, процесу та результатів взаємодії. Встановлено, що зазначені перешкоди взаємопов’язані та здатні посилювати одна одну. Їх усунення потребує чіткого розподілу компетенції та відповідальності, сумісності інформаційних систем, належного ресурсного забезпечення, спільних критеріїв оцінювання та постійного зворотного зв’язку. Водночас підвищення оперативності взаємодії має забезпечуватися з дотриманням законності, підзвітності, пропорційності та прав людини.Item The Workforce Readiness for Collaboration with AI Systems under Technological Transformation(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Kyrylenko, O.; Zhytar, M.; Borysiuk, A.; Kovalenko, Y.The contemporary era sees the widening gap between the rapid maturation of artificial-intelligence technologies and the much slower readiness of people and organisations to capture value from them, an issue that is central to international human capital management. The paper is a theoretical and conceptual contribution that synthesises open international evidence from leading analytical reports and academic studies, with showing results of a structured comparative analysis and conceptual modelling. The analysis identified an adoption paradox: individual engagement with intelligent tools is high, yet trust is low, literacy is limited and corporate usage rules are routinely breached, so that formal adoption coexists with weak productive collaboration. This gap is shown to be consistent across independent international datasets and to manifest at five distinct levels. On this basis the authors interpret the workforce readiness for collaboration with intelligent systems as a five-dimensional construct that integrates cognitive, technical-operational, behavioural-trust, ethical-normative and adaptive dimensions, and argue that the notion of collaboration – rather than mere use – captures the two-way, strictly supervised and accountable nature of the interaction. A three-level management architecture is then systematised, distinguishing the individual, organisational and institutional-international levels and linking them to learning programmes, governance and regulation, including the European Union regulatory regime for intelligent systems. The Ukrainian case is examined separately, where high individual adoption combines with low organisational maturity, wartime migration losses of human capital and European-integration requirements, producing a specific shadow-usage and security risk. It is concluded that bridging the human side of the gap rather than the technological one is the central task for the international management of human capital.Item Нова парадигма міжнародного маркетингу: інтеграція смарт-статистики та Data-Driven підходів(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Захожай В. Б.У статті викладено результати комплексного теоретико-методологічного дослідження трансформації міжнародного маркетингу в умовах цифрової економіки, глобалізації бізнес-процесів і стрімкого зростання обсягів даних. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення класичних підходів до організації маркетингової діяльності на міжнародних ринках у контексті впровадження сучасних аналітичних технологій та інструментів оброблення великих даних. Обґрунтовано нову парадигму міжнародного маркетингу, основану на інтеграції смарт-статистики та data-driven підходів, а також визначено їхню роль у підвищенні ефективності ухвалення управлінських рішень підприємствами у глобальному середовищі. Узагальнено сучасні наукові підходи щодо трактування міжнародного маркетингу та встановлено, що традиційні концепції, основані на обмежених вибіркових даних, не забезпечують достатнього рівня його адаптивності до швидких змін глобального ринкового середовища. Доведено, що використання смарт-статистики дає змогу інтегрувати різнорідні джерела даних, включно з великими даними, адміністративними даними та цифровими слідами споживачів, що суттєво підвищує точність аналітичних висновків. Розкрито сутність смарт-статистики як інструменту нового покоління, що поєднує методи класичної статистики, машинного навчання та інтелектуального аналізу даних і забезпечує формування якісно нової інформаційної бази для маркетингових рішень. Обґрунтовано, що впровадження data-driven підходів у міжнародний маркетинг сприяє підвищенню ефективності сегментації ринків, персоналізації маркетингових стратегій, оптимізації витрат і зниженню ризиків виходу на нові ринки. Розроблено концептуальну модель нової парадигми міжнародного маркетингу, яка передбачає інтеграцію джерел даних, аналітичного блоку смарт-статистики , системи data-driven ухвалення рішень. Модель може бути впроваджена в бізнес-процеси підприємств, що працюють на міжнародних ринках, а також у діяльність органів державного управління та аналітичних центрів для формування політики щодо експорту та цифрової економіки.Item Нейронні мережі у системі доказового врядування: від аналітичного посилення до когнітивної залежності(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Горобець О. О.У статті розкрито роль нейронних мереж у системі доказового врядування та визначено умови, за яких їх використання може посилювати аналітичні можливості публічного управління без втрати когнітивної автономії державних інституцій. Обґрунтовано, що поширення нейромережевих технологій змінює традиційну логіку формування доказового знання, оскільки алгоритмічні моделі дедалі частіше залучаються не лише до оброблення великих масивів даних, а й до прогнозування, класифікації, оцінювання ризиків, виявлення закономірностей і формування рекомендацій для управлінських рішень. Запропоновано розглядати когнітивну залежність як окремий ризик алгоритмізації публічного управління, що виникає у разі зниження здатності державної інституції самостійно оцінювати дані, перевіряти логіку роботи моделі, критично інтерпретувати її результати та розглядати альтернативні варіанти управлінської дії. Особливу увагу приділено розмежуванню між технологічною залежністю та когнітивною залежністю: навіть якщо держава формально контролює отримувані дані, вона залишається залежною від зовнішніх моделей, методологій, цифрових платформ і алгоритмів, за допомогою яких дані перетворюються на оцінки, прогнози або рекомендації. Обґрунтовано, що збереження когнітивної автономії потребує дотримання п’яти взаємопов’язаних умов: контроль над даними, прозорість моделі, інтерпретаційна спроможність. верифікація людиною, інституційна відповідальність. Запропоновано модель безпечної інтеграції нейронних мереж у доказове врядування, що поєднує етапи «дані – модель – інтерпретація – верифікація – управлінське рішення» з відповідними механізмами інституційного контролю. Підкреслено, що навіть за наявності контролю над масивами даних держава може залишатися залежною від зовнішніх моделей, методологій і цифрових платформ, через які ці дані перетворюються на оцінки, прогнози та рекомендації. У зв’язку з цим когнітивну автономію запропоновано трактувати як здатність інституції зберігати реальний контроль не лише над інформаційними ресурсами, а й над механізмами формування знання, що використовується для обґрунтування суспільно значущих рішень.Item Імерсивні комунікаційні платформи як механізм забезпечення академічної мобільності в умовах воєнних ризиків і глобалізаційних трансформацій(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Вакуленко В. М.; Воробйов С. В.У статті розкрито комплекс теоретичних і прикладних питань, пов’язаних з інституціоналізацією імерсивних комунікаційних платформ як механізму забезпечення академічної мобільності в умовах воєнних ризиків та глобалізаційних трансформацій. Обґрунтовано, що трансформація сучасного освітнього простору відбувається під одночасним впливом цифровізації публічного управління, безпекових (локальні та міжнародні конфлікти) та інших (пандемія COVID-19) обмежень, що зумовлює необхідність переосмислення традиційної моделі міжнародної академічної мобільності. Доведено, що фізична мобільність здобувачів і науково-педагогічних працівників поступово втрачає статус єдиної форми інтеграції до глобального освітнього середовища, натомість актуалізується потреба у створенні стійких цифрових механізмів транснаціональної співпраці. Особливу увагу приділено концептуалізації імерсивних комунікаційних платформ як інфраструктурного елемента освітньо-наукової системи, здатного забезпечити ефект спільної присутності учасників незалежно від їх геопросторового розташування. Обґрунтовано, що інтеграція технологій 3D-візуалізації та аудіоінтеракції у інформаційно-комунікаційну інфраструктуру закладів вищої освіти формує передумови для збереження безперервності академічних процесів, підтримки міжнародних партнерств і мінімізації ризиків, пов’язаних із фізичним переміщенням в умовах воєнного стану. Визначено, що ефективність функціонування таких платформ залежить від системності їх впровадження, нормативно-правового закріплення та організаційної інтеграції у моделі управління закладами освіти. На основі аналізу сучасних тенденцій цифрової трансформації різних сфер публічного управління обґрунтовано доцільність переходу від інструментального розуміння цифрових сервісів до їх інституційного визнання як самостійного механізму академічної мобільності. Зроблено висновок, що імерсивні комунікаційні платформи слід розглядати не як варіацію дистанційного навчання, а як структурний компонент глобалізованої системи освіти і науки, що забезпечує адаптивність, стійкість і конкурентоспроможність національної освітньої системи в умовах воєнної небезпеки та посилення міжнародної інтеграції.Item Методологія дослідження механізмів штучного інтелекту в сфері публічного управління(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Бутрій А. П.У статті розкрито теоретико-методологічні засади дослідження механізмів штучного інтелекту (ШІ) у сфері публічного управління. Обґрунтовано, що сучасний етап розвитку цифрових технологій характеризується активним впровадженням інструментів ШІ у діяльність органів публічної влади, що зумовлює потребу у формуванні чіткої та структурованої методології наукових досліджень у цій сфері. Але недостатній рівень систематизації методологічних підходів ускладнює проведення комплексних досліджень процесів використання цифрових алгоритмів у прийнятті управлінських рішень. Показано, що методологію дослідження ШІ потрібно розглядати як цілісну систему, яка включає сукупність цілей, гіпотез, підходів, принципів, методик і методів наукового пізнання. Зазначено, що така система спрямована на вивчення аналітичних цифрових систем, здатних імітувати інтелектуальну діяльність людини, зокрема шляхом оброблення великих обсягів даних, розпізнавання інформації та прийняття рішень у межах визначених алгоритмів. Акцентовано увагу на необхідності розмежування понять «методологія», «методика» та «метод», що забезпечує логічну послідовність дослідницького процесу та підвищує обґрунтованість отриманих результатів. Особливу увагу приділено визначенню змісту методики дослідження ШІ, яку запропоновано розглядати як набір правил застосування методів для розв’язання наукових завдань. Обґрунтовано доцільність використання методики у вузькому розумінні, що дає змогу конкретизувати інструментарій дослідження в межах публічного управління. Наголошено, що застосування комплексу загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема компаративного аналізу, спостереження, соціологічного опитування та експерименту, забезпечує всебічне дослідження функціонування механізмів ШІ. Зроблено висновок, що формування цілісної методології дослідження ШІ у сфері публічного управління створює передумови для отримання нових наукових результатів, а також сприяє обґрунтуванню напрямів впровадження цифрових алгоритмів у процеси реалізації управлінських функцій.Item Екологічні фонди в ESG-управлінні: інноваційні механізми фіскальної стійкості громад в умовах воєнного стану(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Батанов Ю. О.У статті розкрито теоретико-прикладні засади функціонування екологічних фондів (державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища) в системі ESG-управління як механізму забезпечення фіскальної стійкості територіальних громад в умовах воєнного стану в Україні. Підкреслено, що в період трансформації публічних фінансів та зростання екологічних викликів особливого значення набуває інтеграція екологічних, соціальних та управлінських критеріїв (ESG) у процеси формування та використання бюджетних ресурсів на місцевому рівні. Розглянуто нормативно-правові та організаційно-економічні передумови функціонування природоохоронних фондів у структурі місцевих бюджетів, а також визначено їхню роль у забезпеченні фінансової спроможності громад в умовах підвищеної бюджетної нестабільності. Підкреслено що в умовах воєнного стану зростає потреба у формуванні адаптивних механізмів управління бюджетними ресурсами, здатних забезпечити баланс між поточними соціально-економічними потребами та довгостроковими екологічними пріоритетами. Узагальнено наукові підходи до трактування фіскальної стійкості територіальних громад та визначено її ключові характеристики в умовах воєнного часу: здатність до забезпечення безперервності фінансування критично важливих видатків, адаптивність до зовнішніх шоків та ефективність управління обмеженими ресурсами. Обґрунтовано, що інтеграція місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища в систему ESG-управління створює передумови для формування комплексного механізму забезпечення фіскальної стійкості громад, що поєднує інструменти екологічного фінансування, стратегічного планування та інституційної взаємодії. Окреслено проблемні аспекти функціонування зазначених фондів в Україні а також перспективні напрями вдосконалення механізмів їх функціонування. Обґрунтовано доцільність формування цілісного ESG- механізму фіскальної стійкості громад як інтегрованої системи управління бюджетними ресурсами, орієнтованої на досягнення екологічної безпеки, соціальної стабільності та економічної ефективності в умовах воєнного стану.Item Міжнародний стандарт супутніх послуг 4400 «Завдання з виконання узгоджених процедур»: прикладні аспекти застосування(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Новіченко Л. С.; Стойка Н. С.Оптимальне співвідношення між ефектом і витратами на надання супутніх послуг сприяє активному використанню в практиці аудиторських фірм завдань із виконання узгоджених процедур. Розроблення заходів з удосконалення виконання завдань з узгоджених процедур має ґрунтуватися на аналізі нормативного регулювання та систематизації практичних проблемних питань, які виникають у процесі надання супутніх послуг аудиту. Внесення змін до міжнародного стандарту супутніх послуг 4400 «Завдання з виконання узгоджених процедур» (МССП 4400) зумовлює необхідність детального вивчення нормативного регулювання та встановлення основних етапів надання послуг із виконання завдань із узгоджених процедур. У статті розкрито особливості нормативного регулювання та прикладних аспектів завдання з виконання узгоджених процедур, положення та вимоги відповідного міжнародного стандарту супутніх послуг, а також окреслено ключові проблемні питання забезпечення якості надання такого типу аудиторських послуг. Наведено результати аналізу вимог МССП 4400, яких мають дотримуватися практикуючі фахівці під час виконання завдань із узгоджених процедур. Систематизовано етапи виконання цих завдань, наведено нормативні вимоги до структури та змісту Звіту про узгоджені процедури, визначено особливості контролю якості виконання такого типу завдань. Доведено, що в процесі виконання завдань із узгоджених процедур практикуючий фахівець повинен застосовувати широкий спектр аудиторських процедур і дотримуватися вимог системи управління якістю суб’єкта аудиторської діяльності. Посилення вимог до системи контролю якості на рівні завдання з узгоджених процедур є запорукою довіри з боку зацікавлених користувачів і зниження інформаційних ризиків.Item Стратегічний аналіз у парадигмі резильєнтності бізнесу(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Дрозд І. К.; Калабухова С. В.; Разумова К. М.У статті розкрито трансформацію теоретичних засад стратегічного аналізу в умовах зростання невизначеності, цифровізації економіки, посилення кризових явищ і формування парадигми резильєнтності бізнесу. Актуальність дослідження зумовлена тим, що традиційні підходи до стратегічного аналізу, орієнтовані на оцінювання внутрішнього і зовнішнього середовища та обґрунтування стратегічного вибору, вже не забезпечують своєчасного виявлення нових ризиків, підтримки адаптивності підприємств і формування їхньої здатності до довгострокового функціонування в умовах турбулентного середовища. Незважаючи на значний науковий доробок у сфері стратегічного управління, недостатньо дослідженими залишаються питання переосмислення ролі стратегічного аналізу як інструменту забезпечення резильєнтності бізнесу. Систематизовано основні напрями розвитку наукових досліджень стратегічного аналізу та простежено його еволюцію від класичної до резильєнтнісної парадигми. Обґрунтовано зміну функціонального призначення стратегічного аналізу від діагностичної до резильєнтнісної функції. Запропоновано авторське визначення стратегічного аналізу в парадигмі резильєнтності бізнесу, а також концептуальний підхід до аналізу взаємозв’язку між стратегічним аналізом, динамічними здатностями і бізнес-резильєнтністю; сформульовано систему принципів стратегічного аналізу, що враховує вимоги сучасного бізнес-середовища. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення системи стратегічного управління, розвитку аналітичного забезпечення управлінських рішень і формування організаційної здатності підприємств до адаптації, трансформації і забезпечення довгострокової стійкості в умовах невизначеності.Item Обліково-контрольне забезпечення калькулювання собівартості та ціноутворення в контексті управління бізнесом(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Афанас’єва І. І.; Овсюк Н. В.У статті розкрито теоретико-методичні засади обліку витрат, калькулювання собівартості та формування цінової політики суб’єктів господарювання з акцентом на специфіку ресторанного бізнесу. Показано взаємозв’язок між фундаментальними економічними категоріями вартості, ціни і собівартості та розкрито планувальну, аналітичну, контрольну й калькуляційну функції витрат. Доведено, що встановлені ціни є ключовим фактором конкурентної боротьби і впливу на фінансові результати та фінансовий стан підприємства. Враховуючи вплив певних факторів суб’єкт підприємницької діяльності має формувати оптимальний рівень цін на продукцію (товари, роботи, послуги), який забезпечить отримання запланованого прибутку. Визначено галузеві особливості ціноутворення у ресторанному господарстві, зумовлені поєднанням виробничої, торговельної та сервісної функцій, динамічними коливаннями цін на сировину й безпосереднім контактом із кінцевим споживачем. Систематизовано внутрішні та зовнішні чинники впливу на ціноутворення, а також методи встановлення цін. Обґрунтовано доцільність застосування гнучких цінових стратегій. Запропоновано Порядок формування облікової політики щодо калькулювання собівартості та ціноутворення в ресторанному бізнесі, який включає сім етапів: оцінка діяльності суб’єкта підприємництва, визначення методів обліку та калькулювання собівартості, вибір облікових методів, визначення методів ціноутворення, закріплення обраної політики у внутрішніх документах, визначення контрольних процедур, перегляд і корегування положень облікової політики в умовах невизначеності та зростання ризиків. Використання цього алгоритму формування облікової політики дасть змогу суб’єктам ресторанного бізнесу ефективно управляти витратами, адаптувати цінову політику до динамічних умов ринку та забезпечувати довгострокову фінансову стійкість та конкурентоспроможність у кризових умовах.