№1
Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2291
Browse
Recent Submissions
Item Доходи державного бюджету у забезпеченні стійкості публічних фінансів(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лободіна З. М.; Березька К. М.; Горин В. П.; Кархут І. Б.Стійкість публічних фінансів проявляється у спроможності органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах дії ендогенних та екзогенних шоків адаптуватися до зумовлених їхнім впливом змін та акумулювати достатній обсяг бюджетних ресурсів для їх подальшого витрачання відповідно до розпису бюджету, в т. ч. на обслуговування та погашення боргових зобов’язань, без надмірного нарощення обсягу боргу та підвищення ризиків неплатоспроможності. Важливу роль у цьому відіграє поєднання податкових, трансфертних (грантових) та боргових інструментів формування бюджетних ресурсів. У статті розкрито динаміку і структуру доходів державного бюджету України як інструменту забезпечення стійкості публічних фінансів за результатами оцінювання еластичності бюджетних доходів й основних бюджетоутворюючих податків відносно ВВП; характер взаємозв’язку між бюджетними доходами та економічною динамікою. Аналіз показників охоплює 2021–2026 рр. На основі економетричного підходу (використання лог-лінійних економетричних моделей) здійснено оцінювання чутливості сукупних бюджетних доходів, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб до змін ВВП. Виявлено суттєву диференціацію податкової реакції, що відображає різну роль податків у формуванні дохідної бази та функціонуванні автоматичних фіскальних стабілізаторів. Отримані результати свідчать про еластичний характер доходів державного бюджету та структурну диференціацію податкової реакції, що має важливе значення для прогнозування бюджетних надходжень і формування фіскальної політики в умовах макроекономічної нестабільності. Обґрунтовано, що доходи державного бюджету відіграють визначальну роль у забезпеченні стійкості публічних фінансів, а оцінювання їх еластичності є важливим інструментом підвищення ефективності фіскальної політики та бюджетного прогнозування в умовах макроекономічної нестабільності.Item Монетарні чинники формування дохідності облігацій внутрішніх державних позик(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Грубляк О. М.Забезпечення фіскальної стійкості та ефективного управління державними запозиченнями набуває особливої актуальності в умовах глобальної економічної нестабільності, зростання інфляційних ризиків та невизначеності на фінансових ринках. Одним із ключових механізмів формування вартості державних боргових інструментів є монетарна політика центрального банку, виражена через облікову ставку. Роль облікової ставки як фактора формування дохідності облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залишається предметом активних наукових дискусій та має важливі практичні наслідки для бюджетної та боргової політики держави. У статті розкрито вплив облікової ставки Національного банку України (НБУ) на середньозважені річні процентні ставки за ОВДП різних строків обігу (короткострокові, середньострокові, довгострокові), сформульовано практичні висновки та пропозиції щодо застосування отриманих результатів у монетарній і фіскальній політиці. Застосовано комплексний підхід, який включає узагальнення та опис динаміки облікової ставки НБУ і середньозважених процентних ставок ОВДП, кореляційний аналіз для виявлення взаємозв’язків між показниками, побудову багатофакторної регресійної моделі. Дослідження показало, що взаємозв’язок між обліковою ставкою та середньозваженими ставками ОВДП є стійким і суттєвим. Регресійна модель продемонструвала високий рівень описової сили змін у дохідності ОВДП (коефіцієнт детермінації R² > 0,98). Середньострокові ОВДП виявилися найбільш чутливими до змін облікової ставки, що свідчить про значний трансмісійний ефект на середньому часовому горизонті. Короткострокові та довгострокові ставки продемонстрували різноспрямовані реакції, зумовлені очікуваннями учасників ринку щодо майбутньої монетарної політики та умов фінансування. Емпіричні дані засвідчили, що реакція ринку ОВДП є диференційованою залежно від строковості інструментів, що слід враховувати у формуванні державної стратегії запозичень. Проведене дослідження підтвердило, що облікова ставка НБУ є ключовим чинником, що визначає структуру і рівень ринкових процентних ставок за державними борговими паперами. Отримані результати узгоджуються з теоретичними моделями монетарної трансмісії та доповнюють наявні емпіричні дані щодо взаємодії монетарної та боргової політики в Україні.Item Інформаційно-аналітичне забезпечення ухвалення управлінських рішень у системі інтегрованого контролінгу маркетингу та логістики підприємства(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Москвічова О. С.У статті розкрито теоретичні та методичні аспекти формування інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємством у системі контролінгу. Постановка проблеми зумовлена зростанням ролі якісної, своєчасної та релевантної інформації в процесі ухвалення управлінських рішень, а також необхідністю вдосконалення інформаційних потоків і аналітичних інструментів в умовах динамічного бізнес-середовища. Недостатня структурованість інформації, її дублювання або несвоєчасність знижують ефективність управління, що актуалізує потребу в розвитку сучасних підходів до інформаційно-аналітичної підтримки контролінгу. Метою дослідження є обґрунтування особливостей формування та функціонування інформаційно-аналітичного забезпечення ухвалення управлінських рішень у системі контролінгу та визначення його ключових інструментів.1 Розглянуто сутність інформаційних систем і інформаційних потоків у контролінгу, визначено складові інформаційного забезпечення та вимоги до управлінської інформації. Узагальнено етапи аналітичної роботи в процесі оброблення інформації, проаналізовано роль управлінської звітності як основного інструменту інформаційної підтримки менеджменту. Обґрунтовано значення збалансованої системи показників як інструменту інтеграції фінансових і нефінансових параметрів діяльності підприємства. Показано особливості бюджетування та центрів фінансової відповідальності в інформаційній системі контролінгу. Розкрито відмінності між традиційною моделлю контролінгу, що ґрунтується на управлінському обліку та бюджетуванні, та сучасною аналітичною моделлю, орієнтованою на використання інструментів бізнес-аналізу. Обґрунтовано, що ефективність управління підприємством значною мірою залежить від якості інформаційно-аналітичного забезпечення контролінгу, яке має ґрунтуватися на інтеграції фінансових і нефінансових показників, сучасних аналітичних технологій та структурованих інформаційних потоків.Item Децентралізація економічної влади в Україні: інституційний механізм, сучасні тренди та фіскальні аспекти в умовах сталого розвитку(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Ломачинська І. А.; Чуркіна І. Є.У статті розкрито процеси трансформації економічної влади в умовах децентралізації в Україні та особливості інституційного механізму її реалізації у контексті забезпечення сталого розвитку та зростання соціально-економічного добробуту. Децентралізацію економічної влади визначено як системний перерозподіл повноважень, ресурсів, матеріальних цінностей та засобів виробництва, відповідальності між різними рівнями управління на основі упорядкованих і послідовних заходів, рішень, встановлення «правил гри». Децентралізація полягає не лише у формальному перерозподілі повноважень, а й у створенні реальних умов та інституційної спроможності для самостійного ухвалення ефективних рішень. Отже, децентралізація економічної влади – це важливий інструмент підвищення адаптивності управління до локальних потреб і особливостей розвитку окремих територій. Iнституційний механізм децентралізації економічної влади визначено як цілісну систему норм («правил гри»), організаційних структур, управлінських і фінансово-економічних інструментів і процедур, які впорядковують взаємодію економічних суб’єктів. Запропоновано ключові компоненти інституційного механізму децентралізації економічної влади. Обґрунтовано, що інституційний механізм децентралізації економічної влади еволюціонує від простого перерозподілу бюджетних потоків до формування складної системи стимулів, що уможливлює перехід від «розподілу ресурсів» до «управління розвитком» окремої території. Запропоновано матрицю інституційної спроможності окремої територіальної громади як комплексний інструмент для оцінювання здатності громади самостійно забезпечувати сталий розвиток і зростання соціально-економічного добробуту в умовах децентралізації економічної влади. З’ясовано, що у сучасних умовах домінуючою моделлю економічної децентралізації в Україні є симетрична модель. Доведено, що подальший розвиток системи місцевого управління повинен ґрунтуватися переважно на адаптивній (асиметричній) моделі; фіскальна децентралізація відіграє ключову роль поряд із видами економічної децентралізації – фінансовою, ринковою, адміністративно-господарською. Визначено суттєві виклики та ризики децентралізації економічної влади в Україні та обґрунтовано ключові напрями подальшої трансформації її інституційного механізму у контексті забезпечення сталого розвитку та зростання соціально-економічного добробуту. Такими напрямами є технологічна модернізація, інституційна та цифрова трансформація, інтеграція з цілями сталого розвитку, енергетична децентралізація, інклюзія та безпека.Item Міжнародна торгівля в умовах глобальної турбулентності: структурні зрушення та економічні наслідки(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Литвиненко П. О.У статті проаналізовано трансформацію міжнародної торгівлі під впливом глобальної економічної турбулентності, спричиненої пандеміями, конфліктами, торговельними війнами та фрагментацією світової економіки. Актуальність дослідження підкреслюється специфікою України, яка зазнає воєнних шоків та потребує інтеграції в європейські ланцюги доданої вартості. Систематизовано еволюцію теорій міжнародної торгівлі та оцінено вплив глобальних шоків на торговельні потоки. Визначено ключові трансформації торговельної архітектури України на основі аналізу потенціалу плану ЄС Ukraine Facility щодо модернізації експорту. Досліджено комплекс адаптивних механізмів економіки, зокрема диверсифікацію експорту, розвиток переробної промисловості, модернізацію транспортно-логістичної інфраструктури та державну підтримку стратегічних секторів. Наукова новизна полягає у комплексній оцінці торговельної стійкості, яка враховує взаємодію глобальних шоків, логістичних розривів, регіоналізації потоків та інституційної інтеграції, що дає змогу кількісно та концептуально аналізувати адаптивність економіки. Практичне значення полягає у формуванні стратегій України в умовах глобальної турбулентності, де ключовими детермінантами торговельної стійкості є інтеграція до європейського економічного простору, диверсифікація експорту, модернізація інфраструктури та розвиток секторів із високою доданою вартістю. Результати дослідження підтверджують системну трансформацію світової торгівлі від моделей, орієнтованих на мінімізацію витрат, до концепцій, згідно з якими пріоритетами є стійкість, регіоналізація та структурна адаптація, що формує основу довгострокової конкурентоспроможності України.1Item Вплив фіскального регулювання на економічну безпеку держави(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Жаворонок А. В.; Щур Р. І.; Валаш О. С.Забезпечення економічної безпеки держави у сучасних умовах характеризується значними викликами, серед яких зростання боргового навантаження, структурні дисбаланси податкової системи та залежність бюджету від зовнішніх джерел фінансування. Фіскальне регулювання є ключовим інструментом формування фінансової стійкості та макроекономічної стабільності, що робить дослідження його впливу на економічну безпеку надзвичайно актуальним. Мета статті – розкрити вплив фіскального регулювання на економічну безпеку держави за результатами аналізу динаміки ключових фіскальних індикаторів; окреслити основні тенденції, що формують фінансову стійкість держави. Фіскальне регулювання у контексті економічної безпеки визначено як система державних заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості, зменшення боргових і макроекономічних ризиків та створення передбачуваних умов для стабільного економічного розвитку. Здійснено комплексний аналіз фіскальних індикаторів України (податкових, бюджетних і боргових) за період 2018–2925 рр. з позицій економічної безпеки держави. Запропоновано підхід до оцінювання впливу фіскального регулювання на стійкість державних фінансів у довгостроковій перспективі, що дає змогу виявляти ключові ризики та дисбаланси. Аналіз фіскальних індикаторів за згаданий період свідчить про значне погіршення стану економічної безпеки України. Первинний баланс державного бюджету став негативним, боргове навантаження зросло високими темпами, а видатки на обслуговування боргу збільшилися майже втричі порівняно з 2018 р. Частка фінансування бюджету за рахунок іноземних джерел перевищує 80–95%, що підвищує зовнішню залежність держави. Структура податкових надходжень зміщується в бік непрямих податків, що збільшує податковий тиск на населення та бізнес. Водночас дотаційність Пенсійного фонду України поступово знижується, що свідчить про певне оздоровлення соціальної сфери. Узагальнена оцінка показує, що економічна безпека держави залишається низькою і має тенденцію до погіршення. Для підвищення рівня економічної безпеки необхідні заходи, спрямовані на зміцнення внутрішньої доходної бази бюджету, оптимізацію видатків, поступове зменшення боргової залежності та формування більш збалансованої податкової системи.Item Облікова інформація як основа ризик-орієнтованого контролю в системі управління місцевими бюджетами(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Василевська-Смаглюк О. М.Ефективне управління фінансовими ресурсами територіальних громад потребує розвинутої системи облікового забезпечення, яка забезпечує достовірну інформаційну базу для здійснення контролю за формуванням і виконанням місцевих бюджетів. Управління державними фінансами постійно супроводжується ризиками допущення порушень на всіх стадіях бюджетного процесу. Для вирішення проблем прозорості та підзвітності використання бюджетних коштів доцільним є впровадження ризик-орієнтованого підходу до організації контрольної діяльності. Існує методологічний розрив між системами бюджетування та бухгалтерського обліку, що створює ризик виникнення прихованих зобов’язань та ілюзію фіскальної стабільності. Мета дослідження – розглянути теоретико-методичні засади системи бухгалтерського обліку як інформаційного базису для здійснення ризик-орієнтованого бюджетного контролю територіальних громад.1 Запропоновано модель циклічної взаємодії облікової інформації, відповідно до якої якісна облікова система генерує надійну інформацію для дієвого контролю та управління ризиками. Проаналізовано міжнародні підходи (європейські стандарти EPSAS, міжнародні стандарти IPSAS, концепція PIFC, рекомендації SIGMA та INTOSAI), де наголошено на необхідності переходу на облік за методом нарахувань, стандартизації облікових процедур і створення інтегрованих систем контролю і аудиту. Визначено спільні принципи зарубіжних практик: стандартизація облікових інструментів; інтеграція внутрішніх і зовнішніх механізмів контролю; посилення прозорості та підзвітності перед громадськістю; розвиток професійних компетенцій бухгалтерів та аудиторів. Адаптація міжнародних стандартів обліку та контролю до умов українських громад у контексті євроінтеграції та адміністративно фінансової децентралізації сприятиме підвищенню якості управління бюджетними ресурсами, мінімізації бюджетних ризиків і забезпеченню прозорості використання публічних коштів.Item Концептуальні засади ефективного стратегічного управління медичним закладом(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Баєва О. В.У статті розкрито концептуальні засади ефективного стратегічного управління в медичних закладах в умовах невизначеності. Актуальність теми 1 зумовлена необхідністю адаптації в Україні досвіду стратегічного управління, накопиченого в медичних закладах країн з розвинутою системою охорони здоров’я. Результати проведеного аналізу підтверджують, що стратегічне управління в сфері охорони здоров’я є провідним чинником інноваційного розвитку галузі, виконання національних програм із реформування системи охорони здоров’я, надання гарантованого обсягу високоякісної медичної допомоги громадянам країни. Основні стратегічні та фінансові цілі медичного закладу полягають в забезпеченні соціальної, медичної та економічної ефективності. Проведено аналіз вибірки міжнародних тематичних джерел, включених до баз даних Google Scholar, Science Direct, EBSCO, Medline, PubMed, Scopus та Web of Science, виявлених за запитом за ключовим словосполученням «Strategic management of healthcare organizations». На основі аналізу цих джерел запропоновано модель стратегічного управління медичним закладом за напрямами: забезпечення взаємозв’язку між стратегічним плануванням та організаційною ефективністю; стратегічне лідерство; забезпечення ефективності, продуктивності та якості процесу надання медичної допомоги; впровадження стратегічних інновацій. Окремо наголошено на важливості безперервного професійного розвитку медичного персоналу. Підкреслено, що сфера охорони здоров’я належить до категорії наукоємних, тому стратегічний розвиток медичного закладу має бути спрямований на впровадження не лише медичних і біотехнологічних інновацій в практику надання медичної допомоги та проведення клінічних досліджень, а й цифрових технологій в процес управління і обслуговування пацієнтів.Item Розвиток пост-митного контролю в Україні в умовах євроінтеграції(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Руденко В. В.У статті обґрунтовано теоретичні та прикладні засади розвитку пост-митного контролю в Україні в умовах євроінтеграції з урахуванням стандартів і практик ЄС. Показано особливості трансформації пост митного контролю в Україні в умовах євроінтеграційних процесів, цифровізації митних процедур та реформування національної системи митного адміністрування; розкрито нормативні, інституційні та фіскальні аспекти розвитку пост-митного контролю в Україні, фактори його ефективності, перспективи подальшої модернізації в контексті європейської інтеграції. Актуальність теми зумовлена необхідністю гармонізації митного законодавства з правом ЄС та переходом до ризик-орієнтованої моделі митного аудиту відповідно до стандартів ЄC та Всесвітньої митної організації.1 Встановлено, що інституціоналізація пост-митного контролю, закріплена змінами до Митного кодексу України та реалізована через пілотний проєкт 2023–2024 рр., сприяла формуванню системного механізму доперевірочного аналізу та транзакційного аудиту. З’ясовано, що у 2024– 2025 рр. зафіксовано суттєве зростання кількості завершених митних документальних перевірок, що свідчить про відновлення й посилення контрольної функції митних органів. Водночас виявлено диспропорцію між сумами донарахувань митних платежів за результатами перевірок та їх фактичними надходженнями до державного бюджету, що актуалізує потребу вдосконалення механізмів стягнення податкового боргу та підвищення платіжної дисципліни. Доведено, що подальший розвиток пост митного контролю має ґрунтуватися на цифровізації процедур, впровадженні автоматизованих систем управління ризиками, використанні технологій аналізу великих даних. Обґрунтовано, що пост-митний контроль в Україні поступово перетворюється з допоміжного інструменту перевірки на стратегічний механізм забезпечення фіскальної безпеки та сприяння міжнародній торгівлі. Євроінтеграційний вектор розвитку зумовлює необхідність подальшої гармонізації процедур із європейськими стандартами, переходу до сервісно партнерської моделі взаємодії з бізнесом та інтеграції цифрових інструментів управління ризиками.Item Податкове адміністрування в Україні в контексті євроінтеграції: адаптація до стандартів ЄС(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Погріщук Г.Б.; Головай Н.М.У статті розкрито теоретико-методичні та прикладні засади адаптації податкового адміністрування України до стандартів ЄC в умовах євроінтеграційних трансформацій, цифровізації державного управління та воєнно-економічних викликів; обґрунтовано напрями модернізації податкового адміністрування України відповідно до вимог права ЄС та окреслено стратегічні пріоритети подальшої трансформації системи. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності функціонування податкової системи, прозорості фіскальних процедур і фінансової стійкості держави в процесі інтеграції до європейського економічного простору.1 Предметом дослідження є організаційно-економічні відносини, що виникають у процесі реформування податкового адміністрування та його гармонізації з нормами і практиками ЄС. Інформаційну базу склали нормативно-правові акти України та ЄС, аналітичні матеріалів міжнародних інституцій і дані Державної податкової служби України. Встановлено, що впровадження електронних сервісів, автоматизованого адміністрування ПДВ, ризик-орієнтованого податкового контролю та міжнародного обміну податковою інформацією сприяє підвищенню прозорості процедур, зниженню податкових ризиків і зростанню ефективності адміністрування. Доведено, що цифрова трансформація податкової служби, розвиток електронного аудиту та інтеграція інформаційних систем із європейськими мережами формують передумови переходу до сервісно-аналітичної моделі податкового управління. Наукова новизна полягає у розвитку теоретико-методичних підходів до адаптації податкового адміністрування на основі інтеграції інституційного, цифрового та комплаєнс-орієнтованого підходів і в розробленні підходу до оцінювання його ефективності в умовах євроінтеграції. Обґрунтовано, що гармонізація податкового адміністрування з європейськими стандартами сприяє зростанню рівня добровільної сплати податків, підвищенню довіри до фіскальних органів і забезпеченню фіскальної стійкості держави.Item Трансформація податкового адміністрування України на основі блокчейн-технологій у контексті світових практик(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Балазюк О. Ю.; Ясишена В. В.У статті розкрито трансформацію податкового адміністрування України на основі блокчейн-технологій із посиленням облікового виміру цифровізації фіскальних процесів. Актуальність теми зумовлена необхідністю формування прозорого інформаційного середовища обліку господарських операцій, забезпечення достовірності первинних даних, мінімізації розбіжностей між фінансовим і податковим обліком та підвищення рівня фіскальної безпеки в умовах інтеграції України до глобального цифрового простору.1 Мета дослідження полягає у комплексному аналізі теоретичних і прикладних засад впровадження блокчейн-технологій у систему податкового адміністрування з позицій їхнього впливу на організацію бухгалтерського обліку, формування податкових зобов’язань і забезпечення цифрової верифікації господарських операцій з урахуванням світових практик. Встановлено, що використання технології розподіленого реєстру створює передумови для трансформації первинного документування, автоматизованого формування бухгалтерських записів і податкових показників на основі смарт-контрактів, а також для формування безперервного аудиторського сліду. Доведено, що інтеграція блокчейн-рішень сприяє конвергенції фінансового та податкового обліку, підвищує доказовість облікових даних, знижує ризики маніпулювання датами та змістом операцій, а також оптимізує процедури податкового контролю. Висвітлено міжнародний досвід використання блокчейн-технологій у сфері адміністрування податків, електронного документообігу та інтеграції із системами цифрової ідентифікації. Обґрунтовано, що для України доцільним є поетапне впровадження блокчейн-рішень у частині автоматизації податкового обліку, контролю ланцюгів постачання та інтеграції податкових реєстрів із системами фінансової звітності.Item Методичні підходи до формування статистичного забезпечення управління туристично-готельним комплексом України(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Савицький A. В.У статті обґрунтовано методичні підходи до формування статистичного забезпечення управління туристично-готельним комплексом (ТГК) України в умовах цифровізації економіки, зростання ролі даних і посилення глобальної конкуренції на ринку туристичних послуг. Акцентовано увагу на тому, що ефективність управлінських рішень у сфері туризму і гостинності безпосередньо залежить від якості, повноти, достовірності, своєчасності статистичної інформації та можливостей міжнародної порівнянності на макро- і мікрорівні. Проаналізовано міжнародні методологічні стандарти туристичної статистики («Міжнародні рекомендації щодо статистики туризму – 2008», «Сателітні (супутникові) рахунки туризму: рекомендовані методологічні рамки – 2008»), а також підходи Євростату до гармонізації та уніфікації статистичних показників розвитку ТГК. Визначено роль офіційної статистики у формуванні інформаційної бази управління ТГК та окреслено її обмеження щодо задоволення сучасних управлінських потреб суб’єктів господарювання.1 Систематизовано ключові принципи формування статистичного забезпечення ТГК: повнота, достовірність, своєчасність, інтегрованість і міжнародна порівнянність даних. Обґрунтовано необхідність поєднання офіційної статистики, внутрішньої управлінської звітності та аналітичних інструментів для формування цілісної системи показників розвитку ТГК України. Показано, що впровадження інтегрованого статистичного підходу створює передумови для підвищення обґрунтованості управлінських рішень і конкурентоспроможності галузі.Item Міжнародні стандарти статистичного забезпечення управління туристично-готельним комплексом(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Лихолет С. І.У статті розглянуто міжнародні стандарти статистичного забезпечення управління туристично-готельним комплексом (ТГК) як методологічну основу формування та реалізації управлінських рішень у сфері туризму і гостинності. Обґрунтовано, що в умовах ускладнення структури ТГК, зростання ролі сталого розвитку та цифрової трансформації економіки традиційні підходи до статистичного обліку й звітності не забезпечують належної інформаційно-аналітичної підтримки процесів управління ТГК. Показано, що статистика ТГК поступово перетворюється з інструменту фіксації результатів діяльності на активний елемент управлінського контуру, орієнтований на підтримку стратегічного планування, моніторинг ефективності та оцінювання наслідків управлінських рішень. 1 Проаналізовано еволюцію міжнародних підходів до статистичного вимірювання розвитку туризму – від класичних економічних інструментів, зокрема туристичного супутникового рахунку, до інтегрованих рамок оцінювання економічних, соціальних та екологічних аспектів, зокрема «Статистичні рамки для вимірювання сталого розвитку туризму» (SF MST). Акцентовано увагу на управлінській логіці застосування міжнародних стандартів статистики туризму, які забезпечують узгодженість і порівнянність даних, формують інформаційну базу для багаторівневого управління та сприяють підвищенню якості управлінських рішень на макро та мезорівні. Визначено роль інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента, що інтегрує статистичні дані, аналітичні інструменти та управлінські механізми. Окрему увагу приділено впливу цифровізації та використання великих даних на трансформацію системи статистичного забезпечення управління ТГК. Зроблено висновок, що впровадження та адаптація міжнародних стандартів статистичного забезпечення створює передумови для переходу від фрагментарного обліку до системного управління розвитком ТГК, орієнтованого на досягнення економічної ефективності та цілей сталого розвитку.