№ 3
Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2127
Browse
Recent Submissions
Item Пам’яті Володимира Олександровича Шевчука(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025)Item Оплата праці аудитора та проблеми запобігання демпінгу на ринку аудиту в Україні(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Редько О. Ю.Останнім часом вітчизняне Міністерство фінансів активізувалося в намаганні вкотре змінити за конодавче регулювання аудиторської діяльності в Україні. Було запропоновано багато змін до чинного з 2016 р. Закону України про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність. Не коментуючи до цільність, а тим паче – обґрунтованість таких змін, не можна залишити поза увагою окремі пропозиції керівника Інспекції з забезпечення якості аудиту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяль ністю щодо формалізації системи оплати праці аудиторів та боротьби з ціновим демпінгом на ринку аудиторських послуг. У статті розглядається можливість структуризації та певної формалізації системи оплати праці аудиторів. Запропоновано упровадження типової штатної структури аудиторської фірми, а також про зору схему формування доходів аудитора, яка повинна, на їхню думку, складатися з базової заробітної плати та системи надбавок і премій. Рекомендується зменшення кількості премій та розширення над бавок до основної заробітної плати аудитора, пов’язаних із фаховою або другою фаховою (чи спорідне ною) вищою освітою, знанням іноземної мови, стажем роботи в аудиті. Основну зарплату пропонується диференціювати через певні коефіцієнти відповідно до посади у штатному розкладі. Відкритість даних про оплату праці рекомендується забезпечувати через щорічне оприлюднення матриці зарплат аудитор ської фірми, де одним із елементів є вартість людино-години роботи певної категорії аудиторів. Автори визнають наявність і аналізують причини такого явища на ринку аудиторських послуг в Україні, як ціновий демпінг. У його основі лежать як позиція замовників, так і економічна ситуація на ринку аудиторських послуг. Автори вважають, що вирішення цієї проблеми неможливе без регулятор ного втручання держави. Рекомендовано два прості варіанти запобігання демпінгу, обов’язковою пере думовою яких є збирання даних про середню вартість того чи іншого виду аудиторських послуг у цілому по країні та в розрізі регіонів і галузей підприємницької діяльності. Такий досвід на початку 2000-х років вже мала Аудиторська палата України.Item Застосування аудиторськими фірмами Міжнародного стандарту завдань з надання впевненості 3000 під час перевірки звітів резидентів Дія Сіті(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Лубенченко О. Е.; Василюк М. М.У статті детально розкриваються вимоги до завдань з надання обґрунтованої впевненості щодо звіт ності резидентів правового режиму Дія Сіті відповідно до Міжнародного стандарту завдань з надання впевненості 3000 (МСЗНВ 3000) “Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом істо ричної фінансової інформації” (переглянутий). Оскільки підтвердження відповідності не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації, для його виконання застосовуються методи і процедури, що відповідають завданням з обґрунтованою впевненістю. Розглянуто критерії оцінки тверджень звітнос ті резидентів Дія Сіті, зокрема відповідно до Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”. Висвітлено ризики викривлення такої інформації, етапи надання послуги з пере вірки звітності за МСЗНВ 3000 (прийняття клієнта, оцінка передумов завдання, планування, збирання доказів, формування висновку, забезпечення якості). Запропоновано методику перевірки трьох ключо вих тверджень резидента Дія Сіті щодо: середньої місячної винагороди (≥1200 євро), середньооблікової кількості працівників і гіг-спеціалістів (≥9 осіб), частки кваліфікованого доходу в загальній сумі доходу (≥90%), включаючи використання табличних форм (робочих документів) для узагальнення результатів перевірки. Визначено рівні суттєвості для кожного з тверджень звітності. Класифіковано процедури збо ру доказів, таких як суцільна перевірка документів, вибіркові дослідження, перерахунок, інспектування, аналітичні процедури, а також процедури оцінки відповідності стартапів вимогам резидентства Дія Сіті відповідно до Закону України № 1667. Оцінка якості завдання вимагається Міжнародними стандартами управління якістю, а отже, авторами розроблено робочий документ аудитора / незалежного практику ючого фахівця “Оцінка якості завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансові інформації” (Звіт про відповідність резидента Дія Сіті вимогам, встановленим пунктами 2–4 частини першої статті 5 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”). Проведення процедур контролю дає змогу всім зацікавленим користувачам отримати повну неуперед жену інформацію про предмет завдання, процедури перевірки, досягнуті результати та висновки. Доробки авторів є методичним орієнтиром для аудиторів і незалежних фахівців, які здійснюють пе ревірку звітності резидентів Дія Сіті, з урахуванням специфіки правового режиму, вимог законодавства та стандартів надання впевненості. Висновки аудитора / незалежного практикуючого фахівця базують ся на перевірці кожного твердження резидента та наданні незалежного висновку щодо відповідності законодавчим вимогам Дія Сіті.Item Економіко-аналітичний інструментарій прийняття управлінських рішень у сфері податкової оптимізації для українського бізнесу(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Гамкало О. Б.; Демків Х. С.У статті розглянуто питання економічного обґрунтування управлінських рішень у сфері податково го планування українських підприємств. Метою дослідження є розроблення підходу до порівняльного аналізу податкових альтернатив, який враховує особливості національного податкового середовища та ресурсні можливості бізнесу. Узагальнено наукові підходи до оцінки ефективності податкових страте гій і визначено потребу у використанні методів інвестиційного аналізу, багатокритеріального вибору та управління ризиками в українських умовах. Запропонований підхід базується на поетапному алгоритмі прийняття податкових рішень, що охоп лює перевірку законодавчих вимог, кількісну оцінку ефективності (за показниками NPV, рентабельності, податкового навантаження), аналіз ризиків та врахування галузевих і розмірних особливостей підпри ємств. Розглянуто три основні підходи до оцінювання податкових стратегій: бухгалтерський, ринковий і грошовий, визначено їхні переваги та обмеження. Сформовано систему показників ефективності подат кових рішень, що поєднує кількісні та якісні індикатори і дозволяє забезпечити об’єктивність оцінювання. Проаналізовано застосування методів сценарного аналізу, аналізу чутливості, бенчмаркінгу, порів няння витрат і вигод. Особливу увагу приділено специфіці податкового планування для підприємств різних секторів – ІТ, аграрного, сфери торгівлі та послуг – з урахуванням чинних норм Податкового кодексу України. Для малих підприємств рекомендовано спрощені інструменти аналізу, для середніх – моделі багатокритеріального оцінювання, для великих – комплексні алгоритми із застосуванням авто матизованих систем. Зазначено, що ефективність податкових рішень значною мірою залежить від стабільності регуля торного середовища, якості облікової інформації та можливостей прогнозування грошових потоків. У статті наведено орієнтири для практичного застосування економіко-аналітичного інструментарію по даткового планування, придатного для підприємств різних масштабів і форм власності. Результати ро боти мають прикладний характер і спрямовані на підвищення обґрунтованості управлінських рішень у податковій сфері.Item Інституційні засади статистики державної допомоги для дослідницьких проєктів та інновацій у ЄС(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Крехівський О. В.Метою статті є визначення інституційних засад формування системи статистики державної допо моги для підтримки реалізації дослідницьких проєктів та інновацій суб’єктами господарювання в ЄС, використовуючи як приклад Польщу. У статті ідентифіковано програми, які сприяли зростанню фінан сування таких проєктів, визначено ключових операторів і бенефіціарів державної допомоги, а також проведено економіко-статистичний аналіз тенденцій і головних елементів системи державної допомоги з акцентом на можливості застосування отриманого досвіду в Україні. Встановлено, що після вступу Польщі до Європейського Союзу та отримання значних фінансових вливань із європейських фондів країна змогла створити потужну систему підтримки досліджень та ін новацій через реалізацію операційних програм. Ідентифіковано інституційні зміни та створення ефектив них систем моніторингу і збирання статистичних даних, зокрема через системи SHRIMP та SUDOP, які забезпечують прозорість і ефективність державних програм. Особливу увагу приділено ролі Управління з питань конкуренції та захисту прав споживачів Польщі (UOKiK), яке здійснює статистичне спостере ження і контроль за дотриманням норм державної допомоги та готує щорічні звіти про надану допомогу. Інституційні зміни в системі моніторингу державної допомоги стали важливим кроком після впро вадження політик, які підтримують наукові дослідження і інновації. Для розробки ефективних фінан сових моделей необхідні зміни в інституційному та методологічному інструментарії, що дозволить ство рити чітку систему звітності та моніторингу, забезпечити прозорість використання державних ресурсів і підвищити ефективність інвестицій у інноваційні проєкти. Результати дослідження визначають головні елементи системи державної допомоги, зокрема різ номанітність інструментів підтримки, таких як гранти, субсидії, пільгові кредити та частково списані позики, що дає змогу різним категоріям підприємств, включаючи стартапи, отримувати фінансування для розвитку інноваційних проєктів. Крім того, дослідження підкреслює тенденцію до централізації фінансування у конкретних операторів допомоги, стратегічної орієнтації на пріоритетні технології та комплексності інструментів підтримки. Статистика державної допомоги свідчить, що Польща активно фінансує індустріальні дослідження та експериментальні розробки у перспективних для економіки тех нологічних напрямах. Ці інвестиції також створюють передумови для адаптації економіки Польщі до нових глобальних викликів, таких як зміни клімату та розвиток цифрових технологій. Обґрунтовано, що імплементація польського досвіду може стати важливим напрямом для подаль ших досліджень і розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи державної допомоги в Україні, зокрема в частині зміцнення наукового, технологічного й інноваційного потенціалів приватного сектору та створення відповідної статистичної інфраструктури. Вивчення польського досвіду дає можливість визначити ключові фактори успіху у побудові ефективних механізмів підтримки інновацій та дослі джень, що є важливим для розробки рекомендацій для української політики. На думку автора, перспек тивою подальших наукових досліджень у сфері державної допомоги в Україні має стати формування основ нової інноваційної політики, орієнтованої на зміцнення індустріальних досліджень, експеримен тальних розробок та інновацій бізнесу для вирішення проблем, пов’язаних з воєнним станом, а також повоєнним відновленням і зменшенням залежності від постачань стратегічних товарів. Це сприятиме ефективнішому використанню обмежених ресурсів для забезпечення економічної стійкості.Item Digitalization of the EU Manufacturing Sector: The Use of Artificial Intelligence(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Salikhov M. M.This paper analyzes the statistical toolkit of Eurostat for collecting and processing data on the implementation of Artificial Intelligence (AI) in enterprises across European Union (EU) countries. The study defines the key aspects of evaluating the adoption of AI technologies, such as text mining, natural language generation (NLG), speech and image recognition, machine learning and deep learning, process automation, and autonomous system management. The application of this toolkit allows for the assessment of the digitalization status of the manufacturing sector in the EU and identifies trends in the integration of advanced technologies into business processes. According to data from 2024, it has been determined that the average level of AI penetration in EU-27 countries remains at an early stage, ranging from 1.46% for autonomous robots to 4.58% for text analysis. It has been analyzed that the most widespread technologies are text mining, NLG, and process automation (RPA/AI software), which can be attributed to their relative ease of implementation and lower investment barriers compared to AI systems embedded in devices, such as autonomous robots for warehouse automation or production assembly works, autonomous drones for production surveillance or parcel handling, etc. Geographic analysis reveals that the leaders in AI implementation are small to medium-sized economies with a high level of digitalization and developed innovation infrastructure: Luxembourg, Belgium, Denmark, Finland, Austria, the Netherlands, and Sweden. It has been established that text mining and NLG dominate in countries with advanced data analytics, while machine learning and image recognition are more characteristic of high-tech economies in Northern and Western Europe. It has been found that hardware-intensive technologies, such as autonomous robots, are less widespread due to high financial and technical barriers. In particular, a low level of AI adoption is observed in Eastern and Southern Europe, especially in Romania, Greece, Serbia, Cyprus, and Bulgaria. The study underscores the impact of the size and technological development of a country on the level of AI implementation: small, technologically advanced economies show leadership, whereas larger countries with traditional manufacturing sectors exhibit moderate use of these technologies. In Ukraine from 2026 the government plans to introduce national statistical monitoring of AI usage in enterprises. This will allow for the collection of detailed data on the digitalization of business and the public sector, facilitate the assessment of progress in implementing innovative technologies, monitor strategic priorities, and adjust development policies. Alignment with European standards of AI statistics will ensure comparability of data at the international level and contribute to Ukraine’s integration into global economic processes. The introduction of a national statistical toolkit is an important step for monitoring the digital transformation of the economy, assessing the impact of AI on the competitiveness of enterprises and industries, formulating informed strategic decisions, and developing national innovation policy.Item Трансформація людського капіталу в Україні: демографічний та освітній виміри(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Огай М. Ю.Людський капітал, що акумулює знання, навички, здоров’я та потенціал населення, є критично важливим активом для стійкості економіки та післявоєнного відновлення України. В умовах повномас штабної агресії ключовим завданням є адекватна оцінка його поточного стану та трансформацій. З огля ду на це, мета дослідження полягає у проведенні комплексного аналізу змін людського капіталу крізь призму соціально-демографічних та освітніх характеристик домогосподарств. У статті представлено результати аналізу за двома ключовими вимірами трансформації людського капіталу – демографічним (кількісний, віковий та гендерний склад домогосподарств з огляду на мігра ційні зсуви) та освітнім (галузева сегрегація та бар’єри для раннього розвитку людського капіталу); та кож, опосередковано, розглянуто економічний вимір (а саме, активність домогосподарств та соціальну відповідальність його членів). Дослідження також акцентує увагу на територіальній диференціації ха рактеристик цих вимірів між міськими та сільськими поселеннями. Інформаційною базою дослідження слугують дані загальнодержавного вибіркового обстеження со ціально-економічного стану домогосподарств, проведеного у грудні 2023 р. – лютому 2024 р., та дані державного вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, проведеного у 2021 році та на почат ку 2022 року. Зазначені обстеження мають гармонізовану методологічну основу, що дозволяє адекватно оцінювати масштаби структурних трансформацій. Результати дослідження ілюструють суттєві демографічні втрати та структурні зміни. Зафіксовано скорочення загальної кількості приватних домогосподарств з 14,5 млн до 13,6 млн та зменшення їхнього середнього розміру з 2,6 особи до 2,3 особи. Найбільш драматичною зміною є падіння на 10,9 в. п. частки домогосподарств із дітьми до 18 років (з 37,8% до 26,9%), що є прямим наслідком зовнішньої міграції. Аналіз фіксує посилення гендерної асиметрії у соціальній відповідальності: жінки очолюють близько 66% домогосподарств. Економічний аналіз вказує на високу вразливість людського капіталу, оскільки серед домогосподарств, які мають працюючих осіб, 56,9% залежать лише від одного годувальника, що створює критичні соціальні та фінансові ризики. В освітньому вимірі підтверджено наявність значного якісного потенціалу людського капіталу, оскільки мають або здобувають вищу освіту 36,3% населення. Проте виявлено його територіальну по ляризацію та професійну сегрегацію: висококваліфікований людський капітал (STEM, економіка) кон центрується у містах, що посилює їхню роль як рушіїв відновлення. Ключовою перешкодою для раннього розвитку людського капіталу є фактор безпеки: 17,2% батьків відмовляються від дошкільної освіти з міркування, що безпечніше вдома, а також через інфраструктурні обмеження у сільській місцевості. За такої ситуації батьки змушені займатися цілодобовим доглядом за дітьми, що знижує пропозицію праці домогосподарствами. Результати дослідження є емпіричною базою для розробки цільової мікроорієнтованої політики подолання негативних трансформацій людського капіталу. Серед ключових інституційних механізмів запропоновано стимулювання участі жінок у STEM-галузях, програми реінтеграції мігрантів, знижен ня територіальних диспропорцій та пріоритетні інвестиції у безпечну освітню інфраструктуру для під тримки раннього розвитку людського капіталуItem Статистичне оцінювання ефекту, ефективності та інтенсивності діяльності туристично-готельної індустрії країни(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Захожай В. Б.; Савицький А. В.У статті розглянуто методологічні та практичні аспекти статистичного оцінювання ефекту, ефек тивності та інтенсивності діяльності туристично-готельної індустрії України. Поглиблення соціально економічної кризи, пандемія COVID-19 та військові дії зумовили зміну туристичних потоків, пріорите тів попиту та регіональних преференцій, що потребує перегляду ключових засад реформування галузі. Обґрунтовано необхідність формування єдиних підходів до збирання, обробки й аналізу статистичних даних, а також їхньої економічної інтерпретації. Метою дослідження є розробка системи показників, методів і правил, що дозволяють визначати рівень розвитку туристично-готельної індустрії та її під розділів за умови ефективного використання ресурсного потенціалу. Методологічну основу становлять діалектичний і структурно-логічний підходи, методи системного аналізу, статистичного моделювання та прогнозування. Результати дослідження охоплюють визначення принципів ефективного функціонування галузі, ідентифікацію ключових факторів та пропозицію комплексного статистичного моніторингу з викорис танням сучасних інструментів політики, спостереження та прогнозування. Запропоновано методику факторного аналізу ефекту, ефективності й інтенсивності діяльності галузі та її структурних підрозділів. Наукова новизна полягає у систематизації показників оцінювання туристично-готельного комплексу з позицій сталого розвитку, адаптації міжнародних стандартів UN Tourism та Євростату до національної практики спостереження. Приділено увагу гармонізації вітчизняної статистичної бази з європейськими класифікаціями видів економічної діяльності, впровадженню цифрових технологій обліку та автома тизації збору даних у сфері туризму. Акцентовано на важливості інтеграції результатів статистичного аналізу до стратегічних документів регіонального розвитку, що забезпечить підвищення аналітичної спроможності управлінських рішень і формування ефективної моделі відновлення туристично-готель ного сектору. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування запропонованих підходів для прийняття оптимальних управлінських рішень, розроблення алгоритмів і заходів, спрямованих на під вищення ефективності туристично-готельної індустрії в умовах сучасних викликів та післявоєнного відновленняItem Прогнозування макроекономічного розвитку України в умовах невизначеності: очікування та реальність(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ященко Л. О.; Жак О. П.; Лисенко Р. С.; Руденко М. О.Оцінка якості прогнозних розрахунків є одним із ключових інструментів перевірки надійності та практичної цінності аналітичних моделей, що застосовуються різними інституціями у сфері макро економічного прогнозування. В умовах високої мінливості зовнішнього та внутрішнього середовища точність прогнозів набуває особливого значення, оскільки від адекватності й достовірності прогнозних оцінок залежить обґрунтованість стратегічних рішень державної економічної політики, ефективність монетарного та фіскального регулювання, формування інвестиційних очікувань і визначення пріорите тів соціально-економічного розвитку. У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз прогнозних оцінок Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), Національного банку України (далі – НБУ) та Міжнародного валютного фонду (далі – МВФ). Для цього використано дані щодо клю чових макроекономічних показників: номінального та реального валового внутрішнього продукту, індек су споживчих цін, номінальної та реальної заробітної плати, а також динаміки зовнішньоторговельних операцій (експорту й імпорту товарів і послуг). Дослідження передбачало систематизацію прогнозних і фактичних значень, розрахунок середніх відносних відхилень та середніх абсолютних відсоткових по хибок прогнозування, а також узагальнення середніх показників відхилень, що дало змогу ідентифіку вати системні тенденції (схильність до переоцінки чи недооцінки фактичних значень) та оцінити рівень середньої похибки незалежно від її напряму. Результати аналізу засвідчили, що точність прогнозів істотно залежить від економічного контексту. У періоди відносної стабільності вищу точність забезпечують прогнози НБУ та МВФ, тоді як у фазах кризових потрясінь (2008–2009, 2014–2015, 2020–2021, 2022–2024) найбільш надійними залишаються оцінки Мінекономіки. Прогнози НБУ враховують монетарні умови, ділові та інфляційні очікування і канали трансмісії грошово-кредитної політики, завдяки чому досить точно відображають інфляційні тенденції, динаміку процентних ставок і зовнішньоекономічну рівновагу. Водночас вони менш чутливі до короткострокових коливань реального сектору, структурних змін у виробництві та впливу фіскальних чинників, через що прогнозні траєкторії валового внутрішнього продукту і споживання нерідко відхиляються від фактич них значень, особливо в умовах воєнної економіки. Оцінки МВФ, навпаки, мають більш глобальний характер і значною мірою базуються на уніфікова них припущеннях щодо макросередовища та зовнішніх ринків. Це зумовлює систематичні відхилення від реальних показників, особливо за інфляційними та зовнішньоекономічними індикаторами, тоді як динаміка внутрішнього попиту і пропозиції відображається спрощено. Водночас прогнози Мінекономіки є чутливішими до внутрішніх факторів виробництва, споживання та інвестицій. Вони краще відтворюють тенденції реального валового внутрішнього продукту і мають вищу адаптивність до структурних змін в економіці, що робить їх ефективним інструментом для роз роблення та коригування бюджетної і соціально-економічної політики. Практична значущість дослідження полягає у виявленні переваг і недоліків різних методологічних підходів та моделей прогнозування, що створює підґрунтя для подальшого удосконалення національної системи макропрогнозування та розроблення більш адаптивних інструментів оцінювання, здатних ура ховувати як структурні дисбаланси, так і шокові фактори економічного розвитку.Item Statistics of High-Technology Manufacturing: Methodological Foundations(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Salikhova O. B.The article explores the historical evolution and methodological transformation of approaches to classifying high-tech industries and assessing their contribution to economic development. Drawing on scientific works that have analyzed this topic since the 1950s, the author examines the transition from qualitative assessments of technological progressiveness to quantitative measurements based on the indicator of research and development (R&D) intensity (the ratio of R&D expenditures to value added or sales). Methodological approaches developed by scholars and international organizations are discussed, and normative threshold values for identifying high-tech industries are presented. Particular attention is given to the limitations of the sectoral approach, which predominantly relies on input indicators – such as R&D expenditures and the share of scientific and technical personnel – and insufficiently accounts for qualitative and institutional factors that influence innovation dynamics. The article also highlights conceptual contradictions arising from the assumption of technological homogeneity within industries, as well as methodological distortions caused by defining high-tech industries solely based on aggregated statistical indicators without considering intra-industry heterogeneity or the innovation activity of individual enterprises. It is emphasized that high R&D expenditures do not always reflect the actual enhancement of technological potential, as part of these expenditures may be directed towards non-technological measures, such as loss prevention, while low-tech industries may produce goods based on advanced technologies. To overcome these limitations, a comprehensive, multi-dimensional resource-output approach to evaluating high-tech production is proposed. This approach combines quantitative and qualitative indicators, incorporating the diagnosis of an enterprise’s technological potential, the analysis of measures to strengthen it, and the assessment of the effectiveness of these measures and the overall performance of the enterprise through the category of “overall quality”. The author outlines practical measures for Ukraine, including recommendations for developing methodologies for the identification and certification of high-tech enterprises, creating state registers of such enterprises, and implementing a multi-dimensional form of state statistical reporting that combines both quantitative and qualitative indicators to monitor their activities. These measures, especially under conditions of limited resources and time, could serve as the foundation for implementing a targeted approach to innovation stimulation, the formation of national technological champions, and the enhancement of Ukraine’s international competitiveness, which is particularly relevant in the context of post-war economic recoveryItem Роль статистичного аналізу у системі управління фінансами в умовах невизначеності(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Міщенко Я. О.; Головач Н. А.Стаття присвячена проблемі застосування методів статистичного аналізу в процесах управління фі нансами в умовах невизначеності. Аналіз теоретичних досліджень показав, що ефективність прийняття фінансових управлінських рішень залежить від рівня оцінювання невизначеності. З цією метою доціль но використовувати широкий математичний інструментарій з теорії імовірності та основні положення інвестиційного аналізу для оцінки альтернативних фінансових інструментів інвестування. Досліджено роль статистичного аналізу як ключового інструменту в системі управління фінансами в умовах економічної та політичної невизначеності. З огляду на сучасні глобальні виклики, зокрема еко номічні кризи, воєнні конфлікти, нестабільність ринків та інфляційні ризики, актуалізується потреба в аналітичних підходах, що забезпечують прийняття обґрунтованих фінансових рішень. Статистичний аналіз дозволяє ідентифікувати закономірності в динаміці фінансових показників, виявляти ризики, прогнозувати доходи й витрати, а також підвищувати адаптивність фінансової стратегії підприємства до змін зовнішнього середовища. Особливу увагу приділено застосуванню статистичних моделей для оцінки сценаріїв розвитку подій та оптимізації структури витрат у ситуаціях із високим рівнем невизначеності. Наведено приклади практичного використання статистичних методів у процесі бюджетування, управління ліквідністю та аналізу інвестиційної привабливості. Зроблено висновок, що впровадження статистичних підходів у фінансове управління не лише зни жує вплив суб’єктивних факторів, а й забезпечує гнучкість та стійкість фінансової політики підприємства в умовах нестабільного середовища. Статистичний аналіз є критично важливим елементом у системі підтримки управлінських рішень, сприяючи мінімізації втрат і максимізації ефективності ви користання ресурсів. У подальших дослідженнях доцільно зосередитися на вивченні можливостей за стосування машинного навчання та штучного інтелекту в поєднанні зі статистичним аналізом для прогнозування фінансових ризиків та оптимізації управлінських рішень.Item Циркулярна економіка та зміна клімату в Україні: статистичний аналіз викидів, відходів та екологічних інвестицій(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Гринчак Н. А.; Кобилинська Т. В.; Мотузка О. М.Стаття присвячена аналізу взаємозв’язку між розвитком циркулярної економіки та зміною клімату в Україні у 2010–2024 роках. Циркулярна економіка як альтернативна модель господарювання базу ється на принципах раціонального використання ресурсів, мінімізації відходів та викидів, максимізації повторного використання матеріалів. У роботі розглядаються ключові статистичні показники, що ілю струють тенденції у сфері викидів в атмосферу, утворення та обробки відходів, а також динаміку фінан сування природоохоронних заходів в Україні. На основі статистичного аналізу зроблено висновок: в Україні спостерігається часткове розме жування між економічним зростанням і рівнем забруднення, що свідчить про певні успіхи у сфері енер гоефективності та модернізації виробництва. Однак такі позитивні зрушення значною мірою зумовлені скороченням промислової активності внаслідок воєнних дій, що тривають з 2014 року, а не стабільними екологічними практиками. Незважаючи на наявність окремих прикладів упровадження циркулярних рішень в економіці, загальний рівень її циркулярності залишається низьким. Проаналізовано обсяги капітальних інвестицій у природоохоронні заходи та виявлено суттєвий роз рив між необхідними й фактичними витратами. Також звернено увагу на те, що полігонне захоронення все ще домінує у структурі поводження з відходами усупереч принципам циркулярної економіки. Підкреслюється, що післявоєнне відновлення України створює унікальне вікно можливостей для глибокої екологічної трансформації. Упровадження циркулярної економіки, включаючи вдосконалення нормативно-правової бази, розвиток інфраструктури рециклінгу, стимулювання інновацій та підвищен ня екологічної свідомості населення, має стати складовою довгострокової стратегії сталого розвитку. Окрему увагу приділено обґрунтуванню необхідності подальших досліджень щодо моделювання впливу циркулярних рішень на скорочення викидів парникових газів, а також оцінки ефективності ін вестицій у зелені технології та обробку будівельних відходів, пов’язаних із руйнаціями внаслідок війни. Циркулярна економіка розглядається як один із ключових інструментів