№ 4

Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1306

Browse

Now showing 1 - 11 of 11

Competitive Advantages of FADN Implementation in Ukraine in the Context of EU Integration
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Moroz M . A .; Yashchenko L . O .; Pugachov V . M .
Annotation . The article discusses the possibilities of implementing the Farm Accountancy Data Network (FADN) in Ukraine as a tool for increasing the agricultural sector’s competitiveness in EU integration conditions . The FADN system, which is already successfully operating in EU countries, collects and analyses economic data of agricultural enterprises, serving as a basis for sound strategic planning and adaptation to new market conditions . The article emphasises that the integration of FADN contributes to harmonising Ukrainian agricultural production standards with European standards, which is an important factor in increasing the country’s export potential . Management optimisation, increased financial transparency, access to international financing, and other competitive advantages are mentioned . The data obtained in the FADN system will allow Ukrainian agricultural producers to compare their efficiency with that of EU enterprises, identify opportunities for increasing productivity, and reduce costs . Special attention is focused on the history and methodological aspects of FADN organisation in EU countries . A list of competitive advantages from implementing FADN in Ukraine has been identified: 1 . Improving access to EU funds . 2 . Increasing the efficiency of the agricultural sector . 3 . Transparency and improvement of agricultural policy management . 4 . Adaptation to EU standards . 5 . Ensuring the accuracy and completeness of information for the analysis and forecasting of the activities of agricultural producers . 6 . Development of scientific research and innovations . At the same time, the key challenges of implementing the system in Ukraine are outlined, including imperfect digitalisation in rural areas and a low level of farmers’ awareness . The article emphasises that implementing FADN is an important step in ensuring the competitiveness of Ukraine’s agricultural sector, its integration into the European market, and the creation of conditions for sustainable development . Successful implementation of FADN in Ukraine requires active state support, educational work among farmers, and infrastructure development for data collection and processing .
International Trade of Pharmaceutical Products and Issues of National Security
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Salikhova O . B .
With the COVID-19 pandemic, the world entered a reality that can be called “medicines power” . The closure of factories in China due to strict quarantine, the ban on exporting certain goods from India in early 2020, the unavailability of air transportation, and blocked sea routes caused disruptions in supply and blocked value-added chains . It became evident: there is a threat of depend on the import of active pharmaceutical ingredients and medicaments, medicinal, and pharmaceutical products, production of which is concentrated in Asia . It is clear that countries with scientific, technological, innovational and production capabilities to ensure the needs of healthcare sector (including pharmaceutical goods), are less vulnerable and dependent on imported supplies (mostly from unfriendly nations) . On the contrary, countries lacking adequate resources face national security threats . These threats are especially exacerbated during epidemics, crises, environmental disasters, and military conflicts . The aim of this article is to analyze of EU policy and the key trends in the export of pharmaceutical industry products from the EU, especially after the large-scale russian military invasion of Ukraine in February 2022 (and the European Council’s strong condemnation of russia’s aggressive war against Ukraine, and the imposition of a series of sanctions); in particular the identification of the volume of exports to russia and Ukraine; the development of recommendations for Ukraine regarding the development of the pharmaceutical industry and reducing external dependence on supplies and threats to national security . The analysis showed that in 2023, russia ranked 6th among the largest EU partners for the import of medicinal products, medical and pharmaceutical goods . The EU exported medicaments, medicinal, and pharmaceutical products to russia worth €8 .8 billion (medicaments, medicinal, and pharmaceutical products became the leaders in exports from the EU to russia in 2022–2023) . Ukraine paid $1 .96 billion for the import of this goods; in 2023, the expenses increased to $2 .21 billion (close to the amount paid in 2019, which was $2 .24 billion), despite a significant decrease in Ukraine’s population due to migration, casualties, and the temporary occupation of Ukrainian territories . Since the responsibility of governments lies in efforts to care for the nation’s health, ensure the efficiency of the economic system and social stability, the article justifies the need to initiate negotiations with European partners regarding the construction of pharmaceutical enterprises (relocating from Asia), specifically for the production of pharmaceutical and biological ingredients, as well as finished medicines, within Ukraine . Such measures are a rational and politically justified decision . This will help reduce the EU and Ukraine’s external strategic dependence on supplies (including from unfriendly countries) and ensure the regulation and management of the industry’s development in national interests . In case of threats, this will allow measures to influence the structure and volume of production, which, as the 2020 lockdown showed, turned out to be impossible with the placement of production capacities in countries where the free flow of goods becomes difficult in crisis situations .
Statistics of State Regulation and Financing of Science and Innovation in Ukraine
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Krekhivskyi O . V .
The russian military aggression and the introduction of martial law in Ukraine have demonstrated the complete dependence on the import of technologies and high-tech goods, particularly those necessary for ensuring defense and security . This situation may be the result of ignoring, in previous years, the need for a targeted state policy aimed at developing technologies (based on native developments), stimulating innovation, and expanding national high-tech production . The aim of the article is to deepen the understanding of the process of organization and state regulation of scientific, technological, and innovation activities in Ukraine, as well as Statistical Assessment of financing from the state budget of priorities defined at the legislative level . It has been determined that the main problems leading to the shortage of high-tech goods and dependence on their imports are the following: the unclear definition of the powers of central executive bodies regarding innovation policy and weak coordination between central executive bodies regarding the implementation of complementary innovation policy measures, as well as the lack of alignment of these measures with the military command bodies and market requirements, hinders the development of required technologies and the scaling of serial production of innovative products . It was revealed that in 2023, the funds from the state budget allocated under the economic classification code 2281 “Scientific research and development, individual activities for the implementation of state (regional) programs” were allocated to approximately 30 recipients (funds managers) . At the same time, only 15 of the main budgetary fund managers under Code 2281 funded projects in 2023 that aligned with the identified priority areas for the development of science and technology . The largest contributors were the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine . The need for the modernization of the legal, economic, and organizational foundations of state policy in the field of scientific & technical and innovation activity in Ukraine has been justified . This includes determining the most effective forms of state stimulation and providing state aid for innovation development . By updating these legal and regulatory frameworks, the government can better support innovation that is critical to national security, defense, and economic stability . This approach will help align state efforts with current needs and ensure that innovation in Ukraine is not only a driver of economic growth but also an essential component of national resilience in the face of both security and economic challenges . To ensure the implementation of a unified scientific, technical, and innovation policy aimed at meeting urgent needs during martial law, it is necessary to update the system of priority areas of scientific, technical, and innovation activities at the legislative level . To evaluate the effectiveness of state scientific, technical, and innovation policies and the measures taken, it is necessary to create a system for informational, analytical, and statistical support of decision making . This includes, first of all, developing a list of indicators for the effectiveness of mechanisms stimulating scientific, technical, and innovative activities within the state-defined priorities in the fields of science, technology, and innovation, as well as a methodology for calculating, collecting, and analyzing these indicators . Moreover, monitoring the effectiveness of mechanisms stimulating scientific, technical, and innovative activities within state-defined priorities should be introduced, using official statistical information and administrative data . Additionally, it is necessary to work on the issue of inventorying government budget expenditures on research and development (by the budgetary authorities) . These issues should become areas for further research and the creation of an appropriate information and statistical toolkit .
Альтернативні стратегії в управлінні розвитком компанії кондитерської галузі
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Костенюк Ю . Б .; Негуляєва Л . С .
Обґрунтовано, що ринок кондитерської продукції України за насиченістю та асортиментом зіставний із ринками провідних європейських країн, зокрема характеризується активним використанням маркетингових прийомів та інструментів, нецінових методів конкуренції . Доведено, що основними проблемами, які стоять зараз перед кондитерськими компаніями України, є збут продукції, постачання сировини з-за кордону, втрата виробництв на окупованих територіях через воєнні дії, фізична втрата виробництв . На прикладі компанії “Акціонерне товариство «Львівська кондитерська фабрика «Світоч»” (далі – АТ «ЛКФ «Світоч» ) у роботі виконано аналіз фінансового стану, досліджено зовнішнє та внутрішнє середовища підприємства, проведено моделювання можливих сценаріїв стратегічного розвитку . Визначено, що за показниками фінансового стану й обсягів реалізації компанія має ліквідний баланс, усі показники рентабельності перебувають у припустимих межах, показники ліквідності та фінансової стійкості свідчать про відносно стабільний рівень . Проведений стратегічний аналіз АТ «ЛКФ «Світоч» дозволив систематизувати проблеми компанії, відстежити загальний стан зовнішнього бізнес-середовища . Показано, що компанія має багато сильних сторін і перспектив, щоб укріплювати позиції на вітчизняному кондитерському ринку . З використанням SWOT-аналізу обґрунтовано, що найвагомішою сильною стороною компанії “Світоч” є її позитивна репутація на ринку . Водночас основні загрози стосуються політичної та економічної нестабільності в Україні та зростання конкуренції . Кінцевий вибір оптимальної стратегії спирається на принципи концепції, систему базових показників, відібраних для аналізу, та передбачає доповнення формального підходу творчим SWOT-аналізом із урахуванням виявлених чинників впливу на очікувані позитивні зміни . Для обґрунтування нової стратегії або зміни пріоритетів чинної запропоновано й виконано SPACE-моделювання на рівні підприємства . Для моделі SPACE сформована система показників, на основі якої встановлені альтернативні варіанти стратегічного розвитку в рамках агресивної стратегії компанії АТ «ЛКФ «Світоч» . У результаті проведеного дослідження виявлено, що за альтернативності вибору компанії “Світоч” слід акцентувати свій розвиток саме на стратегіях інтенсивного та інтегрованого зростання, які не передбачають кардинальних змін в організаційній структурі, через створення нових виробництв та освоєння нетрадиційних ринків збуту .
Внутрішній аудит . Seсundus Ventus
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Редько О . Ю .
Стаття висвітлює авторську позицію щодо актуалізації питань впровадження внутрішнього аудиту в систему управління . Повернення уваги до внутрішнього аудиту зумовлено набуттям чинності його Глобальних стандартів . Це надає внутрішньому аудиту певне друге дихання (Secundus ventus – лат .) . На думку автора, менеджмент та власники бізнесу все ще досить зверхньо сприймають внутрішній аудит, розглядаючи його як надлишок системи внутрішнього контролю . Є певне нерозуміння системи організації служб внутрішнього аудиту, предмета його уваги, загальних функцій тощо . Стисло схарактеризовано рівні системи внутрішнього контролю, відмінності між внутрішнім контролем і внутрішнім аудитом у розрізах їхнього місця в системі управління, мети, фактора часу, впливу на систему управління, результатів роботи відповідних підрозділів . Вказано на певне послаблення системи внутрішнього контролю на підприємствах . Можна спостерігати два тренди стану контролю в системі менеджменту . Перший – перекладання контрольних функцій на зовнішній аудиторів . При цьому внутрішній контроль концентрується на верхніх щаблях системи управління та в основному зосереджується на дисципліни виконання внутрішніх наказів та розпоряджень, інвентаризації\активів в місцях зберігання, своєчасності розрахунків з державою по податках та зборах . Другий тренд – централізація внутрішнього контролю саме в підрозділі внутрішнього аудиту, який перетворюється в один з головних елементів системи управління . При цьому даний підрозділ починає здійснювати скоріше каральну ніж захисну функції . Це спотворює саму ідею внутрішнього аудиту як багато функціонального органу в системі управління, викликає розлад в системі інформаційного забезпечення управлінських рішень, диверсифікує центри прийняття рішень . Самоконтроль на рівні пересічних виконавців практично нівелюється . В обох трендах розвитку внутрішнього контролю спостерігається акцент саме на дотримання вимог керівництва та частково – чинного законодавства . Акцентовано увагу на переліку ризиків бізнесу, на які спрямована дія внутрішнього аудиту . Серед них виокремлюються та висвітлюються ризики системи управління, ризики системи бухобліку та звітності, ризики системи внутрішнього контролю, ризики персоналу, ризики застосування інформаційних технологій . На завершення пропонується авторський погляд на оцінку ефективності роботи підрозділів внутрішнього аудиту в контексті європейських практик .
До ювілею Елли Марленівни Лібанової
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024)
Методологічні підходи до формування типології домогосподарств України в аспекті їхньої споживчої поведінки
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Огай М . Ю .
Глибоке розуміння особливостей поведінки домогосподарств має ключове значення для розробки й реалізації ефективних та результативних політик у різних сферах життя суспільства, зокрема в економічній і соціальній . Сучасні підходи до аналізу споживчої поведінки базуються на колективних моделях, в основу яких покладений принцип урахування внутрішньої структури домогосподарств та різноманітності в уподобаннях та інтересах його членів . При цьому береться до уваги той факт, що повноваження (права) щодо прийняття рішень у домогосподарстві можуть бути нерівномірно розподілені між його членами через такі фактори, як рівень доходів, стать, вік, соціально-економічний статус тощо . Тому актуальною є розробка типології домогосподарств, яка б ураховувала ці фактори та дозволяла точніше прогнозувати споживчу поведінку домогосподарств . У статті розглянуто методологічні підходи до формування типології домогосподарств на основі різних характеристик як домогосподарства в цілому, так і його членів . Насамперед це поділ домогосподарств за чисельним складом, соціально-демографічними характеристиками членів домогосподарства, за економічним статусом, залежно від основного джерела доходу, за соціальним становищем . Взято до уваги і територіальне розміщення домогосподарств, яке також впливає на внутрішньосімейний процес переговорів . На основі застосування методу статистичного моделювання здійснено оцінювання впливу комплексу факторів на споживчі витрати домогосподарств залежно від наборів соціально-демографічних характеристик їх членів, а також показників доходів . Дослідження споживчої поведінки в Україні виявило цікаву тенденцію: жінки справляють більший вплив на споживчі витрати та розподіл ресурсів у домогосподарствах, особливо це стосується сімейних пар різного віку . Цікаво, що заможні жінки більш суттєво впливають на споживчі витрати, ніж бідніші . Водночас вплив чоловіків є більшим у малих містах та сільській місцевості, тоді як у великих містах цей вплив менший . Розроблена типологізація домогосподарств може бути використана з метою розробки прикладного інструментарію для оцінки соціально-економічного стану домогосподарств, пропозиції праці домогосподарствами, факторів підвищення економічної активності окремих груп населення, економічної нерівності всередині домогосподарств тощо .
Непряма оцінка професійно-кваліфікаційних характеристик зовнішніх мігрантів з України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Розбицький М . А .
Актуальність дослідження зумовлена значними втратами трудового потенціалу України внаслідок зовнішньої міграції, викликаної повномасштабною війною . Втрата кваліфікованих працівників суттєво впливає на демографічну ситуацію та функціонування національного ринку праці . Проблема дефіциту робочої сили загострює дисбаланс між попитом і пропозицією праці, посилюючи економічні та соціальні виклики, що стоять перед країною . У роботі окреслено проблему втрат професійно-кваліфікаційних груп через зовнішню міграцію . Основною метою є наближена оцінка втрат для України, зокрема аналіз демографічної та професійнокваліфікаційної структури тих, хто залишив країну . У дослідженні використано сучасні методи аналізу даних, включаючи гармонізацію та апроксимацію показників, що дозволило об’єднати інформацію з різних джерел . Використано дані офіційної статистики, міжнародних досліджень та емпіричних опитувань мігрантів у приймаючих країнах . Результати дослідження підтверджують, що найбільших втрат зазнали висококваліфіковані професійні групи, такі як фахівці, професіонали та керівники . Структурний аналіз демонструє, що переважна частина мігрантів – це особи працездатного віку, серед яких більшість становлять жінки з вищою або спеціальною освітою . Географічний розподіл мігрантів свідчить про зосередження значної їх частини у країнах Центральної та Західної Європи, зокрема у Польщі та Німеччині . За результатами оцінки втрат, дефіцит робочої сили в Україні найбільше відчутний у сферах освіти, охорони здоров’я, технічних спеціальностей та управління . Авторський внесок полягає в оцінці втрат професійно-кваліфікованих груп населення України та у створенні основи для подальших досліджень, спрямованих на відновлення економічного потенціалу та розробку стратегій мінімізації негативних наслідків міграції для ринку праці .
Освітньо-кваліфікаційні дисбаланси на молодіжному ринку праці міста Києва: виклики і перспективи
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Ільїч Л . М .; Акіліна О . В .
У статті досліджено проблему кваліфікаційної невідповідності молоді на ринку праці м . Києва в умовах сучасних економічних і соціальних викликів . На основі аналізу вертикальної (надлишкова освіченість) та горизонтальної (недостатня відповідність між освітою і професією) невідповідностей визначено ключові дисбаланси між підготовкою кадрів у системі освіти та запитами ринку праці . Особливу увагу приділено ролі професійно-технічної освіти, яка в умовах військового часу стикається зі зростаючими труднощами, зокрема міграцією здобувачів освіти і викладачів, зміною структури ринку праці та зниженням можливостей прогнозування потреб у кваліфікаціях . Також висвітлено перспективи застосування моделі професійно-кваліфікаційного прогнозування, розробленої українськими та міжнародними експертами . Водночас зазначено, що в умовах війни ця модель виявила свою недостатню ефективність через радикальні зміни в економіці, руйнування інфраструктури та демографічні виклики . Зазначається, що для адаптації моделі необхідно враховувати нові економічні реалії, зокрема зростання попиту на професії у секторах відновлення, таких як будівництво, транспорт, енергетика, медицина, логістика, інфраструктура, оборонна промисловість . На основі проведеного дослідження запропоновано низку заходів для вдосконалення системи управління професійно-технічною освітою та регіонального замовлення . Підкреслено необхідність щорічного прогнозування потреб у робочій силі на локальному рівні, вдосконалення моніторингу ринку праці, розробки нових методик діагностики попиту та пропозиції кваліфікацій, а також забезпечення прозорості даних для всіх зацікавлених сторін . Окрему увагу приділено активізації співпраці між закладами професійно-технічної освіти та роботодавцями для узгодження підготовки кадрів із потребами ринку праці . Таким чином, стаття пропонує комплексний підхід до вирішення проблеми кваліфікаційної невідповідності молоді у м . Києві та формулює рекомендації щодо адаптації системи освіти до викликів воєнного часу та повоєнного відновлення .
Освітні індикатори в упровадженні реформи “Нова українська школа”
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Денисюк О . Я .; Титаренко Н . В .
У статті представлено місце освітніх індикаторів у системі збору статистичних даних про стан реформування загальної середньої освіти в контексті впровадження реформи “Нова українська школа” . Поняття “індикатор” у роботі визначено як набір статистичних даних, що відображають стан, рівень, стабільність або змінюваність, результативність функціонування системи освіти . Досліджено вимоги, що висуваються до інформаційно-аналітичних баз даних, які використовують для обрахунку індикаторів . Наголошено, що такі бази даних можна отримувати з різних джерел – складових освітньої статистики . Сконцентровано увагу на двох джерелах даних, які використовуються Державною науковою установою “Інститут освітньої аналітики” упродовж упровадження реформи “Нова українська школа”, а саме: 1) офіційна державна статистична інформація; 2) дані, отримані за результатами моніторингових досліджень стану освіти . Моніторингові дослідження щодо стану впровадження реформи, які проводить Інститут, зосереджуються переважно на напрямах “контекст”, “ресурси” та “процеси” . З метою отримання об’єктивних і надійних даних авторами розроблено перелік індикаторів, які охоплюють усі складові освітнього процесу та слугують основою формування анкет для учасників досліджень . Обґрунтовано необхідність урахування низки вимог задля підвищення надійності отриманих статистичних даних та обрахованих на їхній основі індикаторів . У статті висвітлено ряд індикаторів . Зокрема, індикатор “Розподіл вчителів за їх роллю в освітньому процесі” показує динаміку зміни ставлення вчителів 1 та 5 класів на початковому етапі упровадження реформи . Індикатор “Кількість учнів на одного вчителя” описано у порівнянні з аналогічним показником, який використовується Організацією економічного співробітництва та розвитку в щорічних звітах про стан освіти у країнах-членах . Зроблено висновок, що збирання статистичних даних, обрахунок індикаторів та їх аналіз дозволяють фіксувати ситуацію за різними аспектами реформи “Нова українська школа” й надавати рекомендації зацікавленим особам для подальшого успішного упровадження реформи . Рекомендовано поєднувати збирання офіційної державної статистичної інформації з даними моніторингових досліджень в одній електронній системі “Програмно-апаратний комплекс «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту»”, адміністратором якої є ДНУ “Інститут освітньої аналітики”, для поглиблення аналізу освітньої системи як у стабільному стані її функціонування, так і на етапі реформування .
Теоретико-методологічні засади впровадження штучного інтелекту в контексті інноваційного розвитку територіальних громад
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Воробйов С . В .; Бутрій А . П .
У статті розкрито теоретико-методологічні засади впровадження штучного інтелекту для сталого розвитку територіальних громад, зокрема для підвищення якості життя населення й оптимізації процесів управління на місцевому рівні, у сучасних умовах інноваційного розвитку держави та суспільства . Встановлено, що серед сучасних дослідників не існує єдиного підходу до визначення поняття “штучний інтелект”, а єдиним національним нормативно-правовим актом, який містить таке визначення, є Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні . Запропоновано узагальнене авторське визначення поняття “штучний інтелект”, який являє собою технологічне цифрове середовище, здатне до виконання завдань, що традиційно вимагають людського інтелекту, таких як навчання, аналіз, розуміння мови та автономне прийняття управлінських рішень на основі наявних даних, а також до уточнення прийнятих рішень, адаптуючи їх до змін навколишнього середовища за умови оновлення вихідних даних та наявності нової інформації про об’єкт управління . Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття “штучний інтелект” і методологічні засади його впровадження та практичного застосування для забезпечення інноваційного розвитку на місцевому рівні . Акцентовано увагу на доцільності застосування мультидисциплінарного підходу під час дослідження механізмів штучного інтелекту, оскільки вони пов’язані з численними галузями знань: від інформатики й математики до соціальних наук та економіки . А отже, повноцінно дослідити та, як наслідок, реалізувати потенціал цієї технології в контексті її застосування для потреб органів місцевого самоврядування можливо лише за умови синергії різних галузей знань і напрямів розвитку . Наголошено на необхідності розробки комплексного документа, що забезпечуватиме правове регулювання всієї системи суспільних відносин в інформаційній сфері, насамперед обігу даних та інформації у цифровій формі . Представлено шляхи вирішення проблем, пов’язаних із морально-етичними аспектами застосування штучного інтелекту, для збільшення довіри з боку громадян до владних інституцій з огляду на вимоги чинного законодавства, що регламентує застосування механізмів штучного інтелекту у сфері публічного управління .

Browse

Browsing № 4 by Title