№ 2

Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1513

Browse

Browsing № 2 by Subject "війна"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зміни репродуктивних планів студентської молоді внаслідок пандемії COVID-19 і російської агресії: потенційний вплив на народжуваність в Україні
    (Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Рингач Н. О.; Власик Л. Й.
    Синергетичний ефект складного комплексу факторів (економічна, соціальна і політична нестабільність в Україні) зумовив стійке зниження народжуваності, починаючи з 2014 року. Негативні зрушення у життєдіяльності, спричинені пандемією коронавірусної хвороби (з 2020 року) через вимушене відкладення дітонародження поглибили прогресування цього зниження. Широкомасштабна російська агресія (з 24.02.2022 року) детермінувала як зміни репродуктивних планів українських громадян, так і можливостей щодо їх здійснення. Мета роботи – на основі соціологічного дослідження з’ясувати позицію української студентської молоді, яка навчається в закладах вищої освіти, щодо репродуктивних планів та бачення впливу на них пандемії COVID-19 і початку повномасштабної війни; проаналізувати та визначити комплекс факторів, що впливають на дітонародження в сучасній Україні; та обґрунтувати припущення щодо перспектив динаміки народжуваності. Інформаційно базою стали результати опитування з вивчення впливу пандемії COVID-19 та російсько-української війни на життя і здоров’я студентів, проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України (нині – Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України) у травні 2022 року. Онлайн-опитування (самозаповнення гуглформи) охопило 523 представники 17 закладів вищої освіти різних регіонів України. Анкета містила запитання про найважливіші зміни у житті та самопочутті за двома блоками: з моменту широкомасштабної російської агресії та з року початку поширення пандемії. Попри певні обмеження, детерміновані часом і умовами проведення дослідження, результати є відображенням позиції щодо репродуктивних планів чисельної групи студентської молоді у визначений період війни. Результати дослідження показали, що зміни репродуктивних планів вже відбилися на зниженні народжуваності у цій соціальній групі, та дали змогу спрогнозувати зменшення дітонародження у найближчому майбутньому. Значущість пандемії COVID-19 як перешкоди репродуктивним планам виявилась меншою, порівняно з війною. Визначаючи характер впливу широкомасштабної російської агресії на плани щодо народження дітей, респонденти найчастіше (56,9%) вибирали варіант “війна змусила відкласти на час після перемоги над ворогом”. Для 24,6% відкладення репродуктивних планів або відмову від них спричинили не стільки війна, скільки пов’язані з нею зміна місця проживання, зниження/втрата доходу, зменшення доступності придбання/оренди житла тощо. Для 9,2% респондентів причиною стало погіршення особистих стосунків. Визначено ключові фактори, що детермінують зрушення народжуваності у сучасній Україні. Очікуване прогресування процесу скорочення народжуваності в Україні після закінчення війни пов’язане як з об’єктивними чинниками (зменшенням кількості осіб репродуктивного віку та, відповідно, їх частки у статево-віковій структурі, постарінням населення, підвищенням середнього віку народження першої дитини, порушенням соматичного та репродуктивного здоров’я частини населення), так і з суб’єктивними (через відтермінування запланованого рішення про народження дитини або навіть відмову від нього). Також імовірні зрушення у народжуваності через недостатньо вивчений довготривалий вплив пандемії COVID-19 на здоров’я, у т. ч. на репродуктивне. Doi
  • No Thumbnail Available
    Item
    Статистичний аналіз фінансового сектору України в умовах війни
    (Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Моторин Р. М.; Приходько К. Р.; Момотюк Л. Є.
    У статті досліджується вплив війни на фінансовий сектор України та систематизуються механізми прояву цього впливу. Особливості впливу війни на фінансовий сектор України розкрито з допомогою методологічних можливостей системи національних рахунків. Оскільки до фінансового сектору, згідно з методологією системи національних рахунків, належать переважно банки, включно з центральним банком, а також страхові компанії, то увагу сконцентровано саме на цих інституційних одиницях. Продовження війни загострює більшість ризиків у фінансовому секторі. Найбільший із них, кредитний ризик, вже реалізується, і втрати від нього постійно зростатимуть у майбутньому. Фінансові установи поступово визнають кредитні втрати та відображають вплив негативних подій на якість активів. Обмежений попит на кредити, особливо з боку домогосподарств, погіршення якості портфеля та підвищення резервування збільшують ризики прибутковості. Проаналізовано динаміку співвідношення обсягу кредитів, банківських депозитів та інших показників фінансового сектору України. Розкрито роль банківського кредитування у боротьбі з наслідками повномасштабної військової агресії та обґрунтовано заходи, спрямовані на пом’якшення її негативного впливу на економіку. Також проведено аналіз динаміки показників небанківських фінансових установ, в тому числі страхових компаній. На відміну від банків, частина ринку не впоралася з операційними ризиками: фінансові установи зупинили роботу, порушилися процеси, втрачалася інформація. Обсяг операцій небанківських фінансових установ значно зменшився. Попит на страхування та кредитування впав, якість кредитного портфеля кредитних спілок та фінансових компаній погіршилася. Ринок страхування працює. Війна стала каталізатором, який показав реальний стан справ кожного страховика. Фінансово стійкі компанії продовжують свою діяльність і проходять випробування війною. Попри скорочення кількості страхових компаній, загалом вони проходять кризу успішно. Але воєнні реалії змушують страховиків дивитися на нові продукти. Обґрунтовано заходи, спрямовані на покращення стану фінансового сектору України.