№ 4

Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1306

Browse

Browsing № 4 by Author "Редько О . Ю ."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Внутрішній аудит . Seсundus Ventus
    (Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Редько О . Ю .
    Стаття висвітлює авторську позицію щодо актуалізації питань впровадження внутрішнього аудиту в систему управління . Повернення уваги до внутрішнього аудиту зумовлено набуттям чинності його Глобальних стандартів . Це надає внутрішньому аудиту певне друге дихання (Secundus ventus – лат .) . На думку автора, менеджмент та власники бізнесу все ще досить зверхньо сприймають внутрішній аудит, розглядаючи його як надлишок системи внутрішнього контролю . Є певне нерозуміння системи організації служб внутрішнього аудиту, предмета його уваги, загальних функцій тощо . Стисло схарактеризовано рівні системи внутрішнього контролю, відмінності між внутрішнім контролем і внутрішнім аудитом у розрізах їхнього місця в системі управління, мети, фактора часу, впливу на систему управління, результатів роботи відповідних підрозділів . Вказано на певне послаблення системи внутрішнього контролю на підприємствах . Можна спостерігати два тренди стану контролю в системі менеджменту . Перший – перекладання контрольних функцій на зовнішній аудиторів . При цьому внутрішній контроль концентрується на верхніх щаблях системи управління та в основному зосереджується на дисципліни виконання внутрішніх наказів та розпоряджень, інвентаризації\активів в місцях зберігання, своєчасності розрахунків з державою по податках та зборах . Другий тренд – централізація внутрішнього контролю саме в підрозділі внутрішнього аудиту, який перетворюється в один з головних елементів системи управління . При цьому даний підрозділ починає здійснювати скоріше каральну ніж захисну функції . Це спотворює саму ідею внутрішнього аудиту як багато функціонального органу в системі управління, викликає розлад в системі інформаційного забезпечення управлінських рішень, диверсифікує центри прийняття рішень . Самоконтроль на рівні пересічних виконавців практично нівелюється . В обох трендах розвитку внутрішнього контролю спостерігається акцент саме на дотримання вимог керівництва та частково – чинного законодавства . Акцентовано увагу на переліку ризиків бізнесу, на які спрямована дія внутрішнього аудиту . Серед них виокремлюються та висвітлюються ризики системи управління, ризики системи бухобліку та звітності, ризики системи внутрішнього контролю, ризики персоналу, ризики застосування інформаційних технологій . На завершення пропонується авторський погляд на оцінку ефективності роботи підрозділів внутрішнього аудиту в контексті європейських практик .