Зміни репродуктивних планів студентської молоді внаслідок пандемії COVID-19 і російської агресії: потенційний вплив на народжуваність в Україні

Abstract

Синергетичний ефект складного комплексу факторів (економічна, соціальна і політична нестабільність в Україні) зумовив стійке зниження народжуваності, починаючи з 2014 року. Негативні зрушення у життєдіяльності, спричинені пандемією коронавірусної хвороби (з 2020 року) через вимушене відкладення дітонародження поглибили прогресування цього зниження. Широкомасштабна російська агресія (з 24.02.2022 року) детермінувала як зміни репродуктивних планів українських громадян, так і можливостей щодо їх здійснення. Мета роботи – на основі соціологічного дослідження з’ясувати позицію української студентської молоді, яка навчається в закладах вищої освіти, щодо репродуктивних планів та бачення впливу на них пандемії COVID-19 і початку повномасштабної війни; проаналізувати та визначити комплекс факторів, що впливають на дітонародження в сучасній Україні; та обґрунтувати припущення щодо перспектив динаміки народжуваності. Інформаційно базою стали результати опитування з вивчення впливу пандемії COVID-19 та російсько-української війни на життя і здоров’я студентів, проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України (нині – Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України) у травні 2022 року. Онлайн-опитування (самозаповнення гуглформи) охопило 523 представники 17 закладів вищої освіти різних регіонів України. Анкета містила запитання про найважливіші зміни у житті та самопочутті за двома блоками: з моменту широкомасштабної російської агресії та з року початку поширення пандемії. Попри певні обмеження, детерміновані часом і умовами проведення дослідження, результати є відображенням позиції щодо репродуктивних планів чисельної групи студентської молоді у визначений період війни. Результати дослідження показали, що зміни репродуктивних планів вже відбилися на зниженні народжуваності у цій соціальній групі, та дали змогу спрогнозувати зменшення дітонародження у найближчому майбутньому. Значущість пандемії COVID-19 як перешкоди репродуктивним планам виявилась меншою, порівняно з війною. Визначаючи характер впливу широкомасштабної російської агресії на плани щодо народження дітей, респонденти найчастіше (56,9%) вибирали варіант “війна змусила відкласти на час після перемоги над ворогом”. Для 24,6% відкладення репродуктивних планів або відмову від них спричинили не стільки війна, скільки пов’язані з нею зміна місця проживання, зниження/втрата доходу, зменшення доступності придбання/оренди житла тощо. Для 9,2% респондентів причиною стало погіршення особистих стосунків. Визначено ключові фактори, що детермінують зрушення народжуваності у сучасній Україні. Очікуване прогресування процесу скорочення народжуваності в Україні після закінчення війни пов’язане як з об’єктивними чинниками (зменшенням кількості осіб репродуктивного віку та, відповідно, їх частки у статево-віковій структурі, постарінням населення, підвищенням середнього віку народження першої дитини, порушенням соматичного та репродуктивного здоров’я частини населення), так і з суб’єктивними (через відтермінування запланованого рішення про народження дитини або навіть відмову від нього). Також імовірні зрушення у народжуваності через недостатньо вивчений довготривалий вплив пандемії COVID-19 на здоров’я, у т. ч. на репродуктивне. Doi