№ 3 - 4

Permanent URI for this collectionhttps://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/1993

Browse

Now showing 1 - 20 of 23

Використання сучасних цифрових технологій в управлінні процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банків
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Бондарук Т. Г.
У статті здійснено комплексний аналіз впливу сучасних цифрових технологій на трансформацію системи інформаційного забезпечення економічної безпеки банків у контексті динамічного розвитку цифрової економіки та зростання фінансових, кібернетичних і операційних ризиків. Обґрунтовано, що цифровізація банківської діяльності виходить за межі технічного оновлення ІТ-систем і формує передумови для перегляду концептуальних засад моделювання ризиків, формування інформаційних потоків та організації управлінських процедур. Визначено, що ключовими чинниками модернізації інформаційно-аналітичної підсистеми є розвиток технологій Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень, відкритого банкінгу, дистанційної ідентифікації та комплексів кіберзахисту. У дослідженні систематизовано сучасні підходи до трактування цифрової трансформації та розкрито їх значення для формування нової моделі інформаційно-аналітичної діяльності банків, орієнтованої на проактивне виявлення загроз і випереджуюче реагування на зміни зовнішнього середовища. Показано, що цифрові технології забезпечують розширення джерел даних, інтеграцію внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, підвищення точності прогнозних оцінок і скорочення часових лагів у прийнятті управлінських рішень. Особливу увагу приділено ролі штучного інтелекту у формуванні моделей поведінкової аналітики, систем раннього попередження та автоматизованих механізмів контролю транзакцій. Запропоновано організаційно-функціональну модель управління процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банку, що охоплює блоки формування, інтеграції, зберігання, аналізу та захисту даних. Доведено, що впровадження такої моделі створює можливості для формування замкненого інформаційного контуру «дані – аналітика – рішення – захист – нові дані». Аргументовано, що технологічне та інституційне підсилення цієї моделі сприяє підвищенню адаптивності банків до зовнішніх шоків, мінімізації інформаційної асиметрії, розширенню контролю за ризиками та зміцненню їх фінансової стійкості.
Інноваційні підходи практичної підготовки фахівців у галузі права
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Черушева Г. Б.; Богдан Ю. В.
Зростання ролі правової освіти в Україні обумовлено процесами розвитку українського суспільства як правової держави, необхідністю правового регулювання суспільних відносин, захисту громадянських прав і свобод. Це значною мірою залежить від актуалізації сучасної системи юридичної освіти викликам сьогодення у підготовці фахівців до професійної діяльності в органах державної влади, правосуддя та правопорядку; фахівців, які чітко усвідомлюють цінності демократичного суспільства, основою якого є верховенство права, права і свобод людини в Україні. За думкою С.В. Кононенко це можливо на основі «комплексного поєднання таких аспектів, як правова освіта, формування правової культури, правової поведінки та певних професійно важливих психологічних властивостей особистості. Єдність у рішенні цієї задачі забезпечує підготовку юристів з високою професійною компетентністю» [1, с. 72], сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності на ринку праці. У статті розкрито концептуальні підходи наскрізної практичної підготовки фахівців юридичної сфери. На основі теоретичного аналізу та дослідження досвіду підготовки правників у ЗВО та визначені основні компетентності, що складають основу професійної готовності майбутнього спеціаліста. Особлива увага приділена аналізу основних напрямів практичної підготовки, зокрема інтерактивним методам формування практичних вмінь та навичок, професійних й загальних здібностей, зазначених в Стандарті вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 081 Право. [2] За результатами дослідження розроблена комплексна методика наскрізної практичної підготовки, яка включала перелік інтерактивних методів (в процесі навчання, проходженні різних видів практик, стажування в рамках юридичної клініки, волонтерської правоосвітньої діяльності здобувачів освіти серед учнівської молоді тощо), кожна з яких має свої мотиви й чинники прийняття рішень.
Прикладні аспекти публічного управління у сфері охорони довкілля: інноваційні підходи до впровадження цифрових механізмів на засадах державно-приватного партнерства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Лазоренко Л.В.; Воробйов С.В.
У статті досліджується комплекс проблем, які виникають під час цифровізації процесів реалізації контрольних функцій інститутів громадянського суспільства та органів державної влади у природоохоронній сфері України. Показано, що нестабільність нормативно-правового середовища, постійні організаційні трансформації та зростання кількості екологічних викликів формують необхідність динамічної адаптації цифрових механізмів громадського контролю. Обґрунтовано важливість створення єдиної інформаційно-комунікаційної інфраструктури охорони довкілля шляхом інтеграції наявних і перспективних інструментів взаємодії держави та громадськості. Визначено, що ефективність функціонування таких інструментів значною мірою залежить від якості проектування алгоритмів програмного забезпечення, їх узгодженості, масштабованості та стійкості до змін. Особливу увагу приділено економічним аспектам адаптації алгоритмів програмного забезпечення, зокрема ризикам недооцінки або завищення вартості робіт з перепроектування. Підкреслено відсутність в Україні єдиної методики попереднього визначення вартості розробки та модернізації цифрових продуктів, що ускладнює планування й підвищує імовірність неефективного використання бюджетних ресурсів. Доведено, що врахування економічних, технологічних і нормативно-правових чинників є ключовою передумовою стійкого функціонування цифрових рішень у сфері громадського контролю. На основі проведеного аналізу обґрунтовано доцільність застосування системного підходу під час розроблення та правового забезпечення цифрових механізмів громадського контролю. Зроблено висновок, що цифрову трансформацію природоохоронної галузі слід розглядати як інструмент підвищення якості державного управління та залучення громадськості, а не як самоціль. Наголошено на важливості безперервності державних стратегічних інвестицій у цифрові технології, оскільки їх уповільнення створює ризики технологічного відставання та зниження ефективності діяльності органів влади.
Програмні інструменти для прогнозування успішності рекламних кампаній
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Дяченко Л.; Теодорович Л.
У статті розглянуто особливості сучасних засобів маркетингу та реклами. В результаті проведеного дослідження встановлено, що для точнішого прогнозування та прийняття інформованих рішень у маркетингу потужним інструментом є предиктивна аналітика, що проводиться за допомогою використання програмного забезпечення. Предиктивна аналітика у сфері маркетингу використовує машинне навчання, статистичні моделі та аналіз великих даних, щоб прогнозувати поведінку споживачів, ефективність рекламних кампаній і ринкові тенденції. Сучасне програмне забезпечення для моніторингу реклами дає змогу відстежувати медіа-активність конкурентів, аналізувати охоплення та взаємодію, а також автоматично оцінювати ефективність креативів. Інструменти дослідження споживачів поєднують сегментацію аудиторії, аналіз настроїв і автоматичне формування інсайтів, що допомагає компаніям точніше визначати потреби цільових груп і оптимізувати стратегії комунікації. У роботі представлено огляд найпоширеніших програмних продуктів, проаналізовано їхні функціональні можливості, підходи до моделювання, а також зручність інтеграції в маркетингові процеси.
Реалізація положень соціального захисту персоналу підприємств у координатах НП(С)БО та МСФЗ.
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Овсюк Н. В.; Афанас᾿єва І. І.
У статті висвітлено підхід до реалізації соціального захисту персоналу українських підприємств, який передбачає надання допомоги через загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також використання інструментів соціальної політики, прийнятої на конкретному підприємстві. Демографічна ситуація в Україні не спроможна забезпечити гідний рівень існування громадян після завершення трудової діяльності, що зумовлює необхідність комплексного розвитку пенсійної системи країни з урахуванням функціонування накопичувальної системи та недержавного пенсійного забезпечення, яке реалізується за сприяння недержавних пенсійних фондів (НПФ). Проаналізовано пенсійні системи і пенсійне забезпечення в іноземних державах. Доведено, що недержавне пенсійне забезпечення є складником успішного розвитку країни в ринкових умовах господарювання, адже фінансові ресурси інвестовані в НПФ не лише забезпечать стабільний дохід персоналу після завершення трудової діяльності, а й працюватимуть на користь національної економіки повертаючись до підприємств у формі інвестиційного капіталу. Відображення інформації про реалізацію положень соціального захисту українських працівників здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку та звітності з урахуванням методологічних засад, визначених НП(С)БО та МСФЗ. Важливим інформаційним джерелом про розвиток недержавного пенсійного забезпечення є система бухгалтерського обліку підприємства страхувальника, де накопичуються та зберігаються деталізовані дані щодо видів витрат, спрямованих на реалізацію соціального забезпечення персоналу. Проте у національному обліковому законодавстві зараз відсутній окремий стандарт стосовно програм пенсійного забезпечення, який необхідно використовувати для складання фінансової звітності щодо вказаних програм. Запропонований авторами проєкт стандарту щодо обліку і звітності програм пенсійного забезпечення сприятиме розвитку фінансової звітності НПФ для потреб управління їхніми активами та зростання рівня доходності.
Публічно-приватне партнерство як модель фінансування відбудови об’єктів критичної інфраструктури
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Артеменко А. О.
Стаття присвячена актуалізації питання розвитку публічно приватного партнерства як ключового інструменту фінансування та відновлення об’єктів критичної інфраструктури України в умовах післявоєнної відбудови. Доведено, що з огляду на масштабні воєнні руйнування та обмеженість бюджетних ресурсів, ППП є ефективним механізмом для залучення приватного капіталу, оптимального розподілу ризиків та впровадження інноваційних рішень. Метою дослідження є теоретичне узагальнення існуючих підходів та розроблення цілісної структурної моделі реалізації ППП задля поєднання економічних інтересів держави, бізнесу та суспільства для стійкого фінансування відбудови критичної інфраструктури. У статті проведено аналіз сучасних наукових підходів до розуміння сутності ППП, які акцентують увагу на його ролі у стимулюванні економічного розвитку та підвищенні ефективності розбудови інфраструктурних проєктів. Виявлено, що на практиці застосування ППП часто зводиться лише до фінансової співпраці, ігноруючи значущий вплив зовнішніх політичних, соціальних, технологічних чинників. На основі цього узагальнення систематизовано ключові фактори зовнішнього середовища (політико-правові, економічні, соціальні та технологічні), які критично визначають ефективність ППП саме у післявоєнних умовах. Автором запропоновано структурну модель публічно-приватного партнерства, яка включає чотири взаємопов’язані блоки: аналітично-моніторинговий (оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища), стратегічно-планувальний (визначення форми ППП, узгодження інтересів стейкхолдерів), організаційно реалізаційний (розподіл ресурсів, функцій і ризиків) та контрольно-адаптивний (оцінка результатів, моніторинг ефективності й коригування стратегії). Доведено, що впровадження моделі сприятиме підвищенню прозорості, гнучкості управління, ефективності інвестицій, довіри між партнерами та стійкості процесів післявоєнного відновлення критичної інфраструктури. Узагальнено, що ППП є перспективним механізмом сталого фінансування критичної інфраструктури, який забезпечує баланс між економічною доцільністю та суспільною значущістю проєктів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методичних підходів до оцінки ефективності ППП і його інтеграції в національні програми післявоєнного відновлення.
Трансформація управління людським капіталом у телекомунікаційних підприємствах під впливом цифровізації
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ставицький О. В.; Пантєєв Р. Л.
У статті розглядається трансформація аналітики даних під впливом технологій штучного інтелекту. Проаналізовано ключові відмінності між традиційними методами аналізу та підходами, що базуються на ШІ, з акцентом на автоматизацію, масштабованість і точність. Описано роль машинного навчання, NLP та інших технологій у сучасній аналітиці. Наведено етапи обробки даних за допомогою ШІ, а також практичні аспекти впровадження таких рішень у бізнес-середовище. Окрему увагу приділено огляду трьох провідних інструментів - Tableau, Power BI та Google AutoML. Стаття демонструє, як ШІ змінює підходи до прийняття рішень, забезпечуючи глибші інсайти та підвищену ефективність.
Фіксер як суб’єкт медіаменеджменту в міжнародних журналістських проєктах: український досвід 2022–2025 років
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Насад Н. В.; Бірюков В. М.
Стаття присвячена аналізу фіксерства як особливої форми управління міжнародними журналістськими проєктами в умовах воєнної комунікації. У дослідженні застосовано методи кейс-стаді, контент-аналізу та включеного спостереження для виявлення управлінських, комунікаційних і етичних аспектів діяльності фіксерів під час повномасштабної війни в Україні. З’ясовано, що фіксер виконує комплексні функції – від логістичного супроводу до стратегічного управління ризиками та комунікаціями. У межах міжнародних проєктів він виступає як польовий менеджер, координатор міжкультурної взаємодії та агент культурної медіації, що забезпечує достовірність і безпечність інформаційних потоків. Визначено управлінські функції фіксера – планування, організація, комунікація, контроль і кризовий менеджмент – та доведено їхню відповідність принципам сучасного медіаменеджменту. Визначено, що фіксер виконує роль проєктного менеджера, координатора ризиків і культурного медіатора, який забезпечує ефективність міжорганізаційної взаємодії між міжнародними медіаструктурами та локальними спільнотами. У роботі запропоновано концептуальну модель фіксера як агента медіаменеджменту, що поєднує управлінські, аналітичні й етичні компетентності. На основі українського досвіду запропоновано напрями професіоналізації фіксерської діяльності: створення асоціації фіксерів, розроблення етичного кодексу, запровадження освітніх програм із кризового медіаменеджменту та формування системи державної підтримки.
Інноваційні інструменти ризик-менеджменту в міжнародній економіці: цифровізація, Big Data та штучний інтелект
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Пархоменко В. В.
У статті розглянуто сучасні підходи до управління ризиками в міжнародних економічних відносинах. Обґрунтовано необхідність поєднання класичних методів ризик-менеджменту (сценарний аналіз, стрес тестування) з інноваційними інструментами, що базуються на цифровізації, використанні великих даних (Big Data), штучного інтелекту та ESG критеріях. Проаналізовано практику провідних міжнародних організацій – Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Показано, що сучасні глобальні виклики, зокрема зростання боргового навантаження та кліматичні ризики, формують нову парадигму ризик-менеджменту. Наведені графічні матеріали ілюструють актуальні тенденції. Основний внесок автора полягає у систематизації сучасних методів управління ризиками та визначенні перспектив їх застосування у міжнародній економіці.
Організаційно-економічні засади логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Шуляр Н. М.
Організаційно-економічні засади логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) промислових підприємств включають організацію та оптимізацію всіх потокових процесів, пов'язаних з експортом/імпортом, а також управління витратами, ризиками та державним регулюванням. Це означає побудову логістичних систем, що забезпечують доставку товарів потрібної якості, кількості та у потрібний час і місце, з урахуванням економічної ефективності та вимог законодавства. У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування ефективного організаційно-економічного механізму логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств України. Проаналізовано сучасні принципи управління ЗЕД в умовах глобалізації та посилення конкуренції, зокрема орієнтацію на фінансовий успіх, пріоритетність інтересів споживачів, наукове обґрунтування рішень, інноваційність та адаптивність. Особливу увагу приділено ключовим напрямам ЗЕД (експортно-імпортні операції, управління ланцюгами постачання, інвестиційна діяльність, інжинірингові послуги) та ролі логістики як інтеграційного елементу їх забезпечення. Розкрито концептуальні підходи до побудови ефективного механізму логістичного управління: прозора система управління, системний підхід (аналіз структури виробництва та декомпозиція), реалізація повного управлінського циклу (планування, організація, мотивація, координація, контроль), ситуаційний підхід (адаптація до змін внутрішнього та зовнішнього середовища), інтеграційний підхід (узгодженість функцій і процесів) та маркетинговий підхід (адаптація логістики до ринкових змін і підтримка конкурентоспроможності у сфері ЗЕД). Запропоновано структуру організаційно-економічного механізму логістичного управління та обґрунтовано необхідність його впровадження для підвищення ефективності ЗЕД промислових підприємств.
Аналіз ринку – інтегральний інструмент міжнародного маркетингу: теоретико-методологічні засади та практичне значення
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Плахотнікова Л. О.
У статті розглянуто аналіз ринку як фундаментальний інструмент міжнародного мвркетингу при розробці міжнародної маркетингової стратегії в умовах зростання економічної турбулентності. Визначено його місце у сучасній економічній науці та системі прийняття управлінських рішень. Окреслено ключові теоретичні підходи до дослідження ринкових систем, зокрема традиції класичної, неокласичної, інституціональної та поведінкової економіки. Розкрито методологічні моделі, що застосовуються для оцінювання ринку, включаючи Porter’s Five Forces, SCP-підхід, PESTLE та економетричні методи прогнозування. Представлено типову структуру комплексного ринкового аналізу та окреслено його науково-практичне значення для суб’єктів господарювання.
Оцінка результативності інтернет-маркетингу як індикатор стратегії розвитку підприємства
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ромащенко О. С.; Воскобоєва О. В.; Снітко А. С.
У статті розглянуто теоретичні та методичні засади оцінювання результативності інтернет-маркетингу як ключового елемента стратегічного розвитку підприємства в умовах цифрової трансформації. Визначено, що традиційні підходи до оцінювання маркетингової ефективності, які базуються переважно на фінансових показниках, не відображають комплексного впливу маркетингової діяльності на стійкість бізнесу та рівень клієнтської лояльності. Обґрунтовано доцільність використання інтегральної моделі результативності маркетингу (IMR – Integrated Marketing Result), що поєднує три групи показників: фінансові (ROI, CLV, CAC), поведінкові (CR, RR) та якісні (NPS, CSAT, CX). Запропоновано методику нормалізації показників і визначення вагових коефіцієнтів на основі експертного оцінювання, кореляційно-регресійного аналізу та методу аналізу ієрархій (AHP). Проведено порівняльний аналіз результативності маркетингової діяльності провідних підприємств телекомунікаційної галузі України – Київстар, Volia, DataGroup, НашНет, Тріолан та Megogo. Застосування запропонованої моделі дозволяє здійснювати комплексну оцінку маркетингової діяльності, виявляти сильні та слабкі сторони системи управління, підвищувати точність прийняття рішень і сприяє формуванню довгострокової конкурентної переваги підприємства в інтернет-середовищі.
Трансформація управління людським капіталом у телекомунікаційних підприємствах під впливом цифровізації
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Завгородній А. О.; Сорока А. М.; Петченко М. В.
У статті досліджено теоретико-методологічні основи та практичні аспекти трансформації управління людським капіталом у телекомунікаційних підприємствах, що відбувається під впливом глобальної цифровізації. Окреслено ключові фактори цих змін, включаючи потреби клієнтів, конкурентні виклики та системні інновації. Проаналізовано напрями цифрової трансформації HR-процесів, які охоплюють впровадження штучного інтелекту, Big Data аналітики, гейміфікації та автоматизації рутинних завдань. Особливу увагу приділено впливу цифровізації на формування інноваційно-інтелектуального потоку як домінуючої складової інтегративного розвитку підприємств. Запропоновано аналітичний інструментарій оцінки процесів цифрової трансформації системи управління персоналом. Обґрунтовано необхідність переходу до проактивного адаптивного управління, що базується на нових цифрових компетенціях персоналу та забезпечує сталі конкурентні переваги телекомунікаційних компаній.
Євроінтеграційні аспекти сталого інноваційного розвитку підприємств під час війни
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Зеліско І.М.; Халімон Т.М.; Халімон С.М.
У статті представлено роль сталого інноваційного розвитку підприємств в умовах VUCA – світу. Розкрито теоретичні засади сталого економічного розвитку в умовах Індустрії 5.0 та Економіки 5.0. Презентовано економічний зміст інновацій та інноваційного розвитку. Виявлено інноваційні імперативи сталого економічного розвитку. Обґрунтовано важливість сталого інноваційного розвитку підприємств у євроінтеграційному поступі України в умовах необхідності відбудови країни та відновлення національної економіки. Охарактеризовано один із важливих трендів розвитку вітчизняних підприємств – імплементацію Європейського зеленого курсу та представлено засади формування «зеленої економіки». Розглянуто досвід інноваційного розвитку Ізраїля в умовах перманентної війни та можливість його використання в Україні. Розроблено парадигму сталого інноваційного розвитку підприємств, що складається із імперативів, детермінант та результативності імплементації. Доведено роль і значення сталого інноваційного розвитку у формуванні конкурентних переваг національної економіки на глобальному ринку.
Адаптивне управління цінами: зміст, переваги та виклики
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Луньова Т. С.
У статті досліджено сутність адаптивного управління цінами як сучасного інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств. Визначено його ключові принципи, переваги та виклики впровадження в умовах цифровізації економіки. Розглянуто особливості застосування динамічного, алгоритмічного, персоналізованого та психологічного ціноутворення як основних методів адаптивної цінової політики. Обґрунтовано, що адаптивне ціноутворення забезпечує підприємствам можливість оперативно реагувати на зміни попиту, поведінку споживачів і дії конкурентів, водночас потребує наявності аналітичних ресурсів, цифрових технологій і зваженого підходу до етичних аспектів використання цінових алгоритмів. Розроблено рекомендації щодо поетапного впровадження адаптивного управління цінами на малих та середніх підприємствах.
Організаційно-інформаційне забезпечення фіскальної безпеки шляхом модернізації митної системи
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Борса В. В.; Мірошніченко М. І.
У статті досліджується організаційно-інформаційне забезпечення фіскальної безпеки шляхом модернізації митної системи. Метою дослідження є аналіз сучасного стану фіскальної безпеки митних органів України та визначення його ролі у зміцненні конкурентних позицій України в умовах цифровізації та євроінтеграції. Методика дослідження: статистичний аналіз динаміки модернізації митної системи з часів незалежності України. Результати дослідження: при здійснені порівняльної характеристики основних положень Митних кодексів України станом на 01.11.2025 р., виявлено що найбільша кількість змін припадає на 2022 – 2023 роки; окремі показники спеціальної митної статистики декларування свідчать, що майже 100 % митних декларацій подаються та оформлюються в електронному вигляді, і цей процес стабільний за останні роки. Практична значущість дослідження: рекомендації щодо впровадження європейських стандартів для підвищення інституційної спроможності та інвестиційної привабливості митної системи України у забезпеченні фіскальної безпеки держави.
Удосконалення менеджмент-процесів наземного обслуговування аеропортів як чинник сталого функціонування авіаційної інфраструктури
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Цимбалістова О. А.; Олійник Л. Л.; Козловська Т. Ф.; Черніхова О. С.; Борисенко О. М.
У статті досліджується питання удосконалення менеджмент процесів наземного обслуговування аеропортів як ключового чинника сталого функціонування авіаційної інфраструктури. Обґрунтовано, що ефективне управління наземними службами безпосередньо впливає на операційну стабільність, безпеку польотів, економічну ефективність та екологічну збалансованість функціонування авіаційної системи. Проведений аналіз сучасних підходів засвідчує, що інтеграція принципів сталого розвитку у менеджмент наземного обслуговування є стратегічною умовою підвищення конкурентоспроможності аеропортів. Особливу увагу приділено цифровій трансформації процесів, впровадженню інтелектуальних систем управління дорожніми покриттями, електрифікації наземного обладнання та моніторингу викидів. Визначено, що поєднання екологічних і технологічних стратегій дозволяє одночасно зменшити експлуатаційні витрати та підвищити якість обслуговування. Дослідження показує, що сталість наземних операцій залежить від збалансованої взаємодії трьох ключових складових: технологічної, управлінської та нормативної. Електрифікація техніки, оптимізація маршрутів наземного транспорту, управління життєвим циклом дорожніх покриттів і підвищення енергоефективності сприяють зниженню викидів та забезпеченню довговічності інфраструктури. При цьому особливе значення має участь зацікавлених сторін – від державних органів до операторів і місцевих громад, що визначає ефективність упровадження сталих практик. У роботі підкреслюється важливість створення інтегрованої системи управління, яка базується на принципах планування, контролю, моніторингу та безперервного вдосконалення. Запропонована концептуальна модель удосконалення менеджмент процесів наземного обслуговування, яка включає стратегічне планування сталості, цифровізацію управлінських процедур, упровадження систем Pavement Management Systems, використання аналітики даних для прогнозування ремонтів, а також формування культури екологічної відповідальності серед персоналу. Модель спрямована на гармонізацію економічних, екологічних і соціальних цілей авіаційних підприємств. Її реалізація дозволяє підвищити рівень операційної ефективності, знизити ризики збоїв, оптимізувати використання ресурсів і покращити імідж аеропортів як центрів сталого розвитку. Таким чином, удосконалення менеджмент-процесів наземного обслуговування аеропортів розглядається як багатофакторна система, що поєднує інженерно-технологічні рішення з управлінськими підходами, спрямованими на збереження ресурсів і екологічну безпеку. Практична реалізація запропонованих підходів забезпечить довгострокову стабільність авіаційної інфраструктури, скорочення екологічного сліду та підвищення ефективності використання ресурсів аеропортів у відповідності до цілей сталого розвитку авіаційного сектору.
Концепція «розумного регулювання» («smart regulation») як методологічне підґрунтя удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності України
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Сафронова О.М.
У статті уточнено зміст концепції «розумного регулювання» у якості методологічного підґрунтя удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та конкретизовано комплекс доцільних заходів задля його застосування при прийнятті управлінських рішень в сучасних умовах України. Аргументовано, що концепція «smart regulation» є результатом певної еволюції, оновлення теоретичних підходів «less regulation» («менше регулювання», «дерегулювання») та «better regulation» («краще регулювання»). Набір методів та інструментів регуляторної діяльності за всіма зазначеними підходами є подібним, однак дещо змінюються акценти у їх застосуванні. Так, якщо концепція дерегулювання (меншого регулювання) пов'язана швидше з кількісною стороною забезпечення регуляторного впливу держави на суспільне життя на засадах зменшення кількості регуляцій, то наступні ідеї кращого і «розумного регулювання» більше відображають якісні характеристики відповідної публічно-управлінської діяльності. Перша із них стосується як оптимізації зворотного зв'язку в процесі регулювання (наприклад, розвиток саморегулювання, співрегулювання), так і його подальшого спрощення та прискорення. У свою чергу, «розумне регулювання» передбачає вже не стільки з‘ясування оптимального обсягу регулювання, а перенесення уваги з процесу на результат, досягнення останнього найменш обтяжливим способом. Іншими словами, еволюція такого роду підходів відображає перехід від формальних аспектів регулювання до змістовних характеристик відповідної діяльності і, відповідно, до раціонального сценарію їх розподілу. З цих позицій уточнені найбільш перспективні напрями удосконалення регуляторної політики держави в сучасних умовах України. До їх числа, зокрема, віднесено, посилення інституційної спроможності Державної регуляторної служби України, підвищення рівня цифровізації її діяльності шляхом модернізації відповідної інформаційно-комунікаційної системи, забезпечення належного рівня захисту інформації та реагування на кіберзагрози.
Зарубіжний досвід протидії корупції в економічній сфері.
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Антонова О. М.; Тяжина А. М.
У статті проаналізовано досвід зарубіжних країн із запобігання корупції в економічній сфері. Доведено, що ефективна боротьба з корупцією – одна з найактуальніших проблем сучасності. Дослідження показало, що корупція в різних країнах набуває однакових форм і впливає на ті ж сфери незалежно від того, чи відбувається це в розвиненій країні, чи в країні, що розвивається. Захищеність національних інтересів у сфері протидії корупції в економічній сфері визначається і забезпечується здатністю інститутів влади створювати механізми реалізації та захисту інтересів вітчизняної економіки. Визначено, що у сучасних умовах необхідно вдосконалення методики індикаторного аналізу корупції як фактора, що впливає на забезпечення економічної безпеки України, оцінки корупційних ризиків, ефективності внутрішніх систем її виявлення та профілактики в державних органах влади та управління в сучасних умовах.
Роль лідерства у формуванні та функціонуванні системи управління організацією
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Ліщинський М. П.
У статті ґрунтовно досліджено ключові особливості та стратегічну роль лідерства у сучасній системі менеджменту організації. На основі критичного аналізу наукової літератури узагальнено та систематизовано різноманітні підходи до трактування сутності лідерства, що дозволило чітко визначити його змістові характеристики та проаналізувати базові структурні компоненти. Особливу увагу приділено доведенню критичної значущості лідерства для забезпечення дієвості та ефективності всієї системи управління. Обґрунтовано, що відсутність ефективного лідера або слабкість лідерських функцій безпосередньо призводить до негативного впливу на реалізацію управлінських функцій, ускладнює процеси прийняття рішень та унеможливлює досягнення бажаних кінцевих результатів діяльності організації. В умовах швидкоплинного, крихкого, нелінійного та незрозумілого BANI-світу (Brittle, Anxious, Nonlinear, Incomprehensible), обґрунтовано доцільність і переваги використання трансформаційного стилю лідерства. Цей стиль розглядається як найбільш адаптивний інструмент для управління змінами та підвищення стійкості. У роботі визначено та деталізовано ключові якості, якими повинен володіти сучасний трансформаційний лідер для успішної навігації в нестабільному середовищі. Зроблено висновок, що сучасне управління висуває нові вимоги до керівного складу, акцентуючи на тому, що менеджери повинні володіти не лише високими професійними та технічними компетентностями, але й розвиненими лідерськими якостями, які є необхідною умовою для повної реалізації управлінського потенціалу та забезпечення стратегічного успіху організації.

Browse

Browsing № 3 - 4 by Issue Date