DSpace 7
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Розвиток системи обліку, аналізу, аудиту та оподаткування в Україні : теорія, методологія, організація : збірник тез доповідей учасників ХХІIІ Всеукраїнської студентської конференції
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025)
Тези Всеукраїнської студентської конференції містять результати, пошукові дослідження в галузі бухгалтерського обліку, аналізу, оподаткування та аудиту. Матеріали друкуються в авторській редакції. Редакційна колегія не несе відповідальності за достовірність статистичної та іншої інформації, наданої в рукописах, та залишає за собою право не поділяти погляди деяких авторів на ті чи інші питання, які розглянуті на конференції.
Цифровізація суспільства та бізнесу : виклики та можливості для молоді : матеріали V Всеукраїнської студентської наукової конференції пам’яті доктора економічних наук, професора Кадієвського Володимира Андрійовича
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025)
Матеріали V Всеукраїнської студентської наукової конференції містять тези доповідей, повідомлень та виступів її учасників, у яких викладено наукові результати аналітичного осмислення сутності сучасних проблем цифровізації суспільства та бізнесу, та можливостей для молоді у їх розв’язанні. Для докторантів, аспірантів та студентів економічних та соціально-гуманітарних спеціальностей.
Методологічні домінанти до фінансового забезпечення регіонального розвитку в умовах післявоєнного відновлення
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2024) Бондарук Т. Г.; Онишко С. В.
У статті розглянуто основні методологічні домінанти до фінансового забезпечення регіонального розвитку, які можуть бути застосовані в процесі післявоєнного відновлення регіонів. Серед них – сценарне планування, SWOT- та PESTLE-аналіз, програмно-цільовий метод, використання геоінформаційних систем і цифрових технологій для планування соціально-економічного розвитку. Запропоновано підходи до інтеграції цифрових рішень у процеси фінансового забезпечення регіонального розвитку, що дає змогу підвищити якість моніторингу, контролю та коригування регіональних стратегій відповідно до змін зовнішнього середовища. Окрему увагу приділено питанню адаптації міжнародного досвіду фінансового забезпечення відновлення територій після кризових ситуацій. Успішні практики європейських країн свідчать, що застосування принципів децентралізації, державно-приватного партнерства та інтеграції місцевих громад у процес стратегічного планування фінансового забезпечення є запорукою ефективного регіонального розвитку. Співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, якто Світовий банк, ЄБРР, МВФ, сприятиме залученню довгострокових інвестицій, що є критично важливим для фінансового забезпечення регіонального розвитку та відновлення української економіки. Визначено ключові напрями фінансового забезпечення розвитку регіонів, які включають економічний, соціальний та екологічний аспекти. Особливу увагу приділено розробленню механізмів стимулювання місцевого бізнесу, підтримки інноваційного підприємництва, розвитку трудового потенціалу та впровадження екологічно сталих рішень. Важливим елементом стратегічного планування фінансового забезпечення регіонального розвитку є розбудова ефективної системи державного управління та створення умов для залучення приватного капіталу у відновлення регіональної інфраструктури. Запропоновано структурну модель стратегічного планування фінансового забезпечення регіонального розвитку, яка включає аналітичний, організаційний та ресурсний блоки, а також блок реалізації та моніторингу. Аналітичний блок спрямований на визначення стратегічного потенціалу регіону та оцінювання його соціально-економічного стану. Організаційний блок містить механізми координації між органами влади, бізнесом і громадським сектором, що забезпечує комплексне управління регіональним розвитком. Ресурсний блок передбачає пошук фінансових, матеріальних і людських ресурсів для реалізації стратегічних цілей. Результати дослідження підтверджують необхідність використання багаторівневого підходу до фінансового забезпечення регіонального розвитку в умовах післявоєнного відновлення, що поєднує адаптацію до поточних умов із довгостроковими цілями сталого розвитку.
Аудиторські недоліки: від діагнозу до передбачення
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Редько О . Ю .
У статті досліджуються причини виникнення певного феномена, що полягає у стабільному повторенні протягом трьох останніх років (2022–2024 рр .) у практиці роботи суб’єктів українського аудиту одних і тих самих недоліків, які системно виявляються при зовнішньому контролі якості аудиту . Попри постійне оприлюднення Комітетом з контролю якості Аудиторської палати України річних звітів по результатам перевірок, зазначені недоліки дублюються іншими суб’єктами аудиторської діяльності . Зроблена спроба пояснити цей феномен ігнорування застережень зовнішніх контролерів іншими учасниками ринку аудиторських послуг в країні . Основними недоліками організаційного характеру є певне ігнорування як вимог чинного законодавства, так і міжнародних стандартів аудиту . Щодо суті недоліків, то в їх основі лежить неврахування ризиків, притаманних процесу аудиту фінансової звітності . Авторська позиція полягає в тому, що причиною такого стану є сама вітчизняна аудиторська спільнота, де переважна частина аудиторів професійно вигоряє . На це суттєво впливають чинники часу та психологічний тиск постійних швидких змін у професійній діяльності . До того ж переважна частина ауди торів наразі виходить за межі пенсійного віку, водночас у цьому середовищі відсутня достатня ротація молоді . Наразі в Україні чітко спостерігається тенденція до максимальної централізації регулювання аудиторської діяльності, здійснюваного руками Міністерства фінансів та його Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю . У найближчий час Міністерству підпорядковуватиметься внутрішній аудит та його сертифікація, а може навіть і ліцензування, що практично ліквідує можливість перетікання зрілих за віком зовнішніх аудиторів у внутрішній аудит . І далеко не всі нинішні внутрішні аудитори зможуть сертифікуватися, ну хіба що через корупційний чинник . Тому у нинішніх аудиторів може виникнути проблема працевлаштування . Посилиться тиск на аудиторів, спричинений упровадженням новітніх інформаційних технологій, зокрема штучного інтелекту . Це потребує залучення молоді до аудиторського фаху . Але з огляду на суттєве зниження престижу професії аудитора та важкість отримання сертифіката перспективи у старшого покоління аудиторів сумні . Напевно не виживуть українські професійні організації аудиторів, які не опікуються питаннями розроблення методик аудиту і, перш за все, юридичного захисту практиків аудиту від зовнішнього контролю якості, лобіюванням інтересів професії в органах законодавчої влади . У найкращому випадку такі організації перетворяться у комерційні навчальні платформи чи хаби з підвищення кваліфікації як зовнішніх, так і внутрішніх аудиторів . На думку автора, це певною мірою загрожує стагнацією розвитку аудиту в Україні . Але нам не звикати, особливо тим аудиторам, які жили і працювали у роки застою часів кінця СРСР . Тож будемо продовжувати спостерігати і своє робити .
Звітність зі сталого розвитку: сучасний стан та перспективи впровадження
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2025) Овсюк Н . В .; Афанас'єва І . І .
Стаття присвячена характеристиці сучасного стану та визначенню особливостей упровадження звітності зі сталого розвитку суб’єктами господарювання України . Питання соціальної відповідальності бізнесу, розкриття інформації щодо соціальних інвестицій у звітності зі сталого розвитку стають усе більш насущними для України, що зумовило актуальність проведеного дослідження . З огляду на сучасні реалії та існуючі соціально-економічні виклики загострюються проблемні питання організації, розробл ення методики впровадження, формування та подання звітності зі сталого розвитку вітчизняними підприємствами . Ґрунтовного дослідження потребують, зокрема, питання систематизації нормативно-правового регулювання . У роботі автори застосовували загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, які базувалися на системному підході до проведення дослідження з використанням методів аналізу та синтезу, індукції та дедукції, експертних оцінок та вибіркових спостережень, абстрагування й узагальнення тощо . Доведено, що соціальний та екологічний облік слід розглядати не як окремі види обліку, а як пов’язані компоненти, що сприяють розширенню меж обліку сталого розвитку . Розглянуто концепцію сталого розвитку, що виникла внаслідок об’єднання соціального, економічного та екологічного векторів розвитку . Окреслено парадигму соціальної відповідальності бізнесу як систему етичних поглядів, спрямованих на дотримання принципів соціальної справедливості . Акцентовано, що соціально відповідальна діяльність бізнесу, його ефективність і забезпечення ним потреб населення набувають усе більшого значення для забезпеченні сталого розвитку . Обґрунтовано, що запровадження звітності зі сталого розвитку українськими підприємствами забезпечить підвищення прозорості показників економічної діяльності та полегшить доступ до інформації щодо бізнес-середовища, в якому працюють суб’єкти господарювання . Це сприятиме покращенню механізму управління, зменшенню негативного впливу на довкілля та створенню прозоріших умов для інвестування . Зроблено висновок про важливість активізації ролі держави для розширення соціальної діяльності бізнесу . Зокрема, вказано на необхідність розроблення державних моделей соціального проєктування із залученням суб’єктів господарювання, що дозволить перейти від ситуативного реагування до довгострокового планування соціальних перетворень .