Звітність зі сталого розвитку: сучасний стан та перспективи впровадження

Abstract

Стаття присвячена характеристиці сучасного стану та визначенню особливостей упровадження звітності зі сталого розвитку суб’єктами господарювання України . Питання соціальної відповідальності бізнесу, розкриття інформації щодо соціальних інвестицій у звітності зі сталого розвитку стають усе більш насущними для України, що зумовило актуальність проведеного дослідження . З огляду на сучасні реалії та існуючі соціально-економічні виклики загострюються проблемні питання організації, розробл ення методики впровадження, формування та подання звітності зі сталого розвитку вітчизняними підприємствами . Ґрунтовного дослідження потребують, зокрема, питання систематизації нормативно-правового регулювання . У роботі автори застосовували загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, які базувалися на системному підході до проведення дослідження з використанням методів аналізу та синтезу, індукції та дедукції, експертних оцінок та вибіркових спостережень, абстрагування й узагальнення тощо . Доведено, що соціальний та екологічний облік слід розглядати не як окремі види обліку, а як пов’язані компоненти, що сприяють розширенню меж обліку сталого розвитку . Розглянуто концепцію сталого розвитку, що виникла внаслідок об’єднання соціального, економічного та екологічного векторів розвитку . Окреслено парадигму соціальної відповідальності бізнесу як систему етичних поглядів, спрямованих на дотримання принципів соціальної справедливості . Акцентовано, що соціально відповідальна діяльність бізнесу, його ефективність і забезпечення ним потреб населення набувають усе більшого значення для забезпеченні сталого розвитку . Обґрунтовано, що запровадження звітності зі сталого розвитку українськими підприємствами забезпечить підвищення прозорості показників економічної діяльності та полегшить доступ до інформації щодо бізнес-середовища, в якому працюють суб’єкти господарювання . Це сприятиме покращенню механізму управління, зменшенню негативного впливу на довкілля та створенню прозоріших умов для інвестування . Зроблено висновок про важливість активізації ролі держави для розширення соціальної діяльності бізнесу . Зокрема, вказано на необхідність розроблення державних моделей соціального проєктування із залученням суб’єктів господарювання, що дозволить перейти від ситуативного реагування до довгострокового планування соціальних перетворень .