Фіксер як суб’єкт медіаменеджменту в міжнародних журналістських проєктах: український досвід 2022–2025 років

Abstract

Стаття присвячена аналізу фіксерства як особливої форми управління міжнародними журналістськими проєктами в умовах воєнної комунікації. У дослідженні застосовано методи кейс-стаді, контент-аналізу та включеного спостереження для виявлення управлінських, комунікаційних і етичних аспектів діяльності фіксерів під час повномасштабної війни в Україні. З’ясовано, що фіксер виконує комплексні функції – від логістичного супроводу до стратегічного управління ризиками та комунікаціями. У межах міжнародних проєктів він виступає як польовий менеджер, координатор міжкультурної взаємодії та агент культурної медіації, що забезпечує достовірність і безпечність інформаційних потоків. Визначено управлінські функції фіксера – планування, організація, комунікація, контроль і кризовий менеджмент – та доведено їхню відповідність принципам сучасного медіаменеджменту. Визначено, що фіксер виконує роль проєктного менеджера, координатора ризиків і культурного медіатора, який забезпечує ефективність міжорганізаційної взаємодії між міжнародними медіаструктурами та локальними спільнотами. У роботі запропоновано концептуальну модель фіксера як агента медіаменеджменту, що поєднує управлінські, аналітичні й етичні компетентності. На основі українського досвіду запропоновано напрями професіоналізації фіксерської діяльності: створення асоціації фіксерів, розроблення етичного кодексу, запровадження освітніх програм із кризового медіаменеджменту та формування системи державної підтримки.