Використання сучасних цифрових технологій в управлінні процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банків

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз впливу сучасних цифрових технологій на трансформацію системи інформаційного забезпечення економічної безпеки банків у контексті динамічного розвитку цифрової економіки та зростання фінансових, кібернетичних і операційних ризиків. Обґрунтовано, що цифровізація банківської діяльності виходить за межі технічного оновлення ІТ-систем і формує передумови для перегляду концептуальних засад моделювання ризиків, формування інформаційних потоків та організації управлінських процедур. Визначено, що ключовими чинниками модернізації інформаційно-аналітичної підсистеми є розвиток технологій Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень, відкритого банкінгу, дистанційної ідентифікації та комплексів кіберзахисту. У дослідженні систематизовано сучасні підходи до трактування цифрової трансформації та розкрито їх значення для формування нової моделі інформаційно-аналітичної діяльності банків, орієнтованої на проактивне виявлення загроз і випереджуюче реагування на зміни зовнішнього середовища. Показано, що цифрові технології забезпечують розширення джерел даних, інтеграцію внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, підвищення точності прогнозних оцінок і скорочення часових лагів у прийнятті управлінських рішень. Особливу увагу приділено ролі штучного інтелекту у формуванні моделей поведінкової аналітики, систем раннього попередження та автоматизованих механізмів контролю транзакцій. Запропоновано організаційно-функціональну модель управління процесами інформаційного забезпечення економічної безпеки банку, що охоплює блоки формування, інтеграції, зберігання, аналізу та захисту даних. Доведено, що впровадження такої моделі створює можливості для формування замкненого інформаційного контуру «дані – аналітика – рішення – захист – нові дані». Аргументовано, що технологічне та інституційне підсилення цієї моделі сприяє підвищенню адаптивності банків до зовнішніх шоків, мінімізації інформаційної асиметрії, розширенню контролю за ризиками та зміцненню їх фінансової стійкості.