Публічно-приватне партнерство як модель фінансування відбудови об’єктів критичної інфраструктури
| dc.contributor.author | Артеменко А. О. | |
| dc.date.accessioned | 2026-01-08T10:07:10Z | |
| dc.date.available | 2026-01-08T10:07:10Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description | Артеменко А. О. Публічно-приватне партнерство як модель фінансування відбудови об’єктів критичної інфраструктури. Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту: зб. наук. праць. № 3– 4. 2025. DOI: 10.31767/nasoa.3-4-2025.03 | |
| dc.description.abstract | Стаття присвячена актуалізації питання розвитку публічно приватного партнерства як ключового інструменту фінансування та відновлення об’єктів критичної інфраструктури України в умовах післявоєнної відбудови. Доведено, що з огляду на масштабні воєнні руйнування та обмеженість бюджетних ресурсів, ППП є ефективним механізмом для залучення приватного капіталу, оптимального розподілу ризиків та впровадження інноваційних рішень. Метою дослідження є теоретичне узагальнення існуючих підходів та розроблення цілісної структурної моделі реалізації ППП задля поєднання економічних інтересів держави, бізнесу та суспільства для стійкого фінансування відбудови критичної інфраструктури. У статті проведено аналіз сучасних наукових підходів до розуміння сутності ППП, які акцентують увагу на його ролі у стимулюванні економічного розвитку та підвищенні ефективності розбудови інфраструктурних проєктів. Виявлено, що на практиці застосування ППП часто зводиться лише до фінансової співпраці, ігноруючи значущий вплив зовнішніх політичних, соціальних, технологічних чинників. На основі цього узагальнення систематизовано ключові фактори зовнішнього середовища (політико-правові, економічні, соціальні та технологічні), які критично визначають ефективність ППП саме у післявоєнних умовах. Автором запропоновано структурну модель публічно-приватного партнерства, яка включає чотири взаємопов’язані блоки: аналітично-моніторинговий (оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища), стратегічно-планувальний (визначення форми ППП, узгодження інтересів стейкхолдерів), організаційно реалізаційний (розподіл ресурсів, функцій і ризиків) та контрольно-адаптивний (оцінка результатів, моніторинг ефективності й коригування стратегії). Доведено, що впровадження моделі сприятиме підвищенню прозорості, гнучкості управління, ефективності інвестицій, довіри між партнерами та стійкості процесів післявоєнного відновлення критичної інфраструктури. Узагальнено, що ППП є перспективним механізмом сталого фінансування критичної інфраструктури, який забезпечує баланс між економічною доцільністю та суспільною значущістю проєктів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методичних підходів до оцінки ефективності ППП і його інтеграції в національні програми післявоєнного відновлення. | |
| dc.identifier.uri | https://ir.nasoa.edu.ua/handle/123456789/2037 | |
| dc.language.iso | other | |
| dc.publisher | Національна академія статистики, обліку та аудиту | |
| dc.subject | публічно-приватне партнерство | |
| dc.subject | механізм фінансування | |
| dc.subject | критична інфраструктура | |
| dc.subject | післявоєнне відновлення | |
| dc.subject | інвестиції | |
| dc.subject | структурна модель | |
| dc.subject | інновації | |
| dc.subject | ефективність реалізації ППП | |
| dc.subject | сталий розвиток | |
| dc.title | Публічно-приватне партнерство як модель фінансування відбудови об’єктів критичної інфраструктури | |
| dc.type | Article |